На порозі нової України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

На поро́зі ново́ї Украї́ни — книга М.С. Грушевського, збірка його статей створених в період з весни 1917-го до весни 1918-го років. Назва першого видання (квітня 1918 року) була супроводжена авторським коментарем "Гадки та мрії". Обґрунтованим є також написання На порозі Нової України вживане в чернетках автора та в еміграційному виданні[1] до 125-річчя великого історика.

Проф. Любомир Винар, редактор видання 1992-го року, вважає книгу винятково важливою "для дослідження світогляду та політичної діяльності Михайла Сергійовича як будівничого української державности 1917-1918 рр." За свідченням проф. Петра Одарченка, книга здобула популярність серед української молоді в 1918-1920-х рр., мала великий вплив на формування української свідомости та національного світогляду.

Природно, за часів більшовицького панування ця праця вилучена з обігу та замовчувана. Тогочасний історик В.Г. Сарбей: "У Грушевського, справді, йдеться тут про нову, тільки зовсім не Радянську Україну. Це концентрований вираз націоналістичних поглядів автора, який пишномовно назвав його своїм політичним заповітом"[2].

Історія написання та видання[ред. | ред. код]

Статті НПНУ написані впродовж лютого-квітня 1918 року. У вступі до видання 1918 року М.С. пише, що задум книги та чернетки статей творилися ним у 1917 році. Однак попередні записи були знищені під час варварського обстрілу при загарбанні Києва більшовиками 25 січня 1918 року. Розстріл будинку Грушевських вели прицільно, запальними снарядами більше двох годин поспіль й не зглянулись на прохання мешканців, дати хоча б можливість винести поранених. Звичайний і пересічний для тих днів у Києві акт терору.

Видання стало можливим, коли навесні 1918 українські та німецькі війська повернули столицю владі УЦР. М.С. відмічає різницю між остаточним та попередніми варіантами НПНУ:

"Та рукопис пропала і я написав її наново. Написав очевидно інакше, ніж як вона писалася тоді — в різкіших і менш лагідних тонах, бо до старих настроїв повороту не було".

До змін спонукала й особиста трагедія М.С., під час згаданого обстрілу загинула його мати Главіра Грушевська:

"..мені здається,.. що Україна також поховала своє старе в сім вогнищі, в сій руїні, в могилах своїх дітей забитих рукою більшовиків.. що Україна, як і я стоїть на сій руїні тепер, новими очима розглядаючись в сих згарищах, і перед нею стають зовсім нові перспективи і вигляди, не тільки тому, що змінились реальні умови життя, але тому, що око бачить їх і мозок приймає їх інакше."

Зміст першого видання НПНУ[ред. | ред. код]

Видання 1918 року містило чотири частини:

  1. На порозі Нової України зі Вступом до книги, об’єднувала статті: На переломі, Кінець московської орієнтації, Наша західна орієнтація, Орієнтація чорноморська, Нові перспективи, Культура краси і культура життя, Велика Україна, Підстави Великої України. Село, Місто, Державність, Армія, Нація. Тут зроблений аналіз тих світоглядних, етнокультурних, організаційних та матеріальних основ, на які спиралася влада УЦР.
  2. Історія й її соціально-виховуюче значення. Найбільша за об’ємом робота в цій збірці винесена окремою частиною книги. Смисл роздумів автора зрозумілий із назви. Є цікаві зауваження щодо появи нової концепції історії людства, в якій би не було місця "европейському еґоцентризму", а весь досвід людства подавався б як рівноважливий.
  3. Самостійна Україна, статті з грудня-квітня 1917-1918 років: Велике Різдво, Великий обов’язок, В огні й бурі, Мир землі нашій!, Повороту не буде, Промова на похороні січовиків, Установчі Збори, чи Парлямент?, "Святі права", Стара історія. Тут статті містять розвідки, в яких історія актуалізується: автор пов’язує давні та сучасні йому події. Помітними є статті "Українська самостійність і її історична необхідність" та "Очищення огнем" - основані на подіях 1917-го року, вони містять узагальнення щодо багатьох питань нашої минувщини.
  4. Інформаційні статті: Український герб, Про монетну українську одиницю, Новий поділ України, Новий час, За Холмщину, Промова при ратифікації мирового договору.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайло Грушевський, На порозі нової України, Нью-Йорк-Львів-Київ-Торонто-Мюнхен, 1992, 278 стор.
  2. В.Г. Сарбей, "До питання про наукову спадщину акакдеміка М.С. Грушевського", Український історичний журнал, ч.10, 1989, стор. 115