Никонов Микола Костянтинович

Никонов Микола Костянтинович
Народився	1913(1913) містечко Рівне, тепер Кіровоградської області
Помер	невідомо Керч, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	чорна металургія, Q111329737, народний депутат України
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Костянтинович Никонов (1913(1913), містечко Рівне, тепер село Новоукраїнського району Кіровоградської області — ?) — український радянський діяч, металург, старший агломератник Комишбурунського залізорудного комбінату Кримської області. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 5—7-го скликань.

Біографія

Народився у родині селянина-бідняка. Закінчив неповну середню школу. Після закінчення школи працював чорноробом, агломератником, майстром на Керченському металургійному заводі імені Войкова Кримської АРСР.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований у місто Нижній Тагіл Свердловської області. До 1955 року працював агломератником, заступником начальника фабрики Високогорського рудоуправління біля міста Нижнього Тагіла на Уралі.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1955 році переїхав до Кримської області. З 1955 року — агломератник, старший агломератник аглофабрики Комишбурунського залізорудного комбінату Кримської області. Обирався секретарем партійної організації аглофабрики і членом партійного комітету залізорудного комбінату.

Автор книги «Высокое звание — робочий. Заметки ветерана труда» (Симферополь: Таврия, 1972)

Потім — на пенсії у місті Керч Кримської області.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958)
• орден Леніна (19.07.1958)
• орден «Знак Пошани»
• орден Трудового Червоного Прапора
• медалі

Джерела

• газета «Крымская правда» (Симферополь) — 1959 рік — лютий.