Новаківська Стефанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефанія Новаківська
Загальна інформація
Народження10 січня 1883(1883-01-10)
Королівство Галичини та Володимирії
Смертьневідомо
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ УСС
ОУН
Війни / битвиПерша світова війна
Командування
засновниця УВО та ОУН на Закарпатті

Стефанія Новаківська (Козоріз) (10 січня 1883 р., с. Новоселиця Костикова?[1]— † ?) — засновниця першого осередку УВО та ОУН на Закарпатті. Дружина українського політичного діяча Михайла Новаківського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Служила санітаркою у легіоні УСС. Нагороджена срібною медаллю Червоного Хреста.[2]

Разом із чоловіком проживала на Закарпатті. Викладала в Ужгородській учительській семінарії. Син загинув на фронті біля Вінниці, а з чоловіком невдовзі після цього вона стала жити окремо.

Наприкінці 1929 зробила спробу створити Організацію Українських Націоналістів на Закарпатті. Ця організація не була самостійною краєвою структурою, а філією галицького УВО, із загальним керівництвом зі Львова.

Організація замаху на лідера москвофілів

[ред. | ред. код]

На знак протесту проти антиукраїнської діяльності москвофілів, яких підтримувала влада Чехословаччини, Стефанія Новаківська вмовила учня Ужгородської учительської семінарії Федора Тацинця, з яким познайомилася того ж року у скаутському таборі і який після цього був частим гостем у неї, здійснити замах на чільного представника москвофільства Євменія Сабова.

1 червня 1930 року Федір Тацинець вистрілив у лідера москвофілів під час проведення «Дня Русской Культури» в Ужгороді, але схибив і не завдав Євгенію Сабову жодної шкоди. Поліція його одразу заарештувала.

Разом із Тацинцем чеська поліція заарештувала й співучасників замаху — студентів Миколу Байду, Володимира Федорчука і Стефанію Новаківську. Суд відбувся у листопаді 1930 року і засудив Стефанію Новаківську до 5 років ув'язнення, оскільки вона взяла на себе всю провину за організацію та проведення замаху.

Подальша доля невідома.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3

Посилання

[ред. | ред. код]