Носова хустка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Носова хустка (носова хусточка, носовичок) як модний аксесуар з'явилась в Італії в період Ренесансу з подальшим розповсюдженням у Франції, Німеччині, Іспанії. Протягом XVI—XVII століть ці хустки слугували декоративним елементом одягу. Власне гігієнічну функцію носових хустинок стали застосовувати у XVIII столітті, а в XIX столітті носовик стає популярним, якщо не обов'язковим елементом серед широких верств населення у Європі та Америці.

Основні тканини:

Основні техніки:

  • гаптована;
  • вишивана;
  • мальована.

Основні мотиви оформлення:

  • рослинний, квітковий;
  • геометричний, орнаментальний.

Слід зазначити, що в сучасній українській мові маємо вживати слово «носовичок», а не сліпо кальковане з російської «носова хустина». З появою у ХХ сторіччі паперових носовичків інтерес до класичних носових хусток впав, тим не менш вони лишились обов'язковим елементом вечірнього, парадного вбрання, а також є виявленням хороших манер та смаку у звичайному повсякденному користуванні.

Чоловіча хустка[ред.ред. код]

Чоловіча носова хустка — один з найголовніших аксесуарів чоловічого костюму, що доповнює Вважається, що чоловік повинен мати із собою дві хустки — одну для себе, а другу, чисту, для дами.

Правило 1. Попри те, що доволі часто в комплекті з краваткою продається також хустка, вона ніколи не має бути схожа на краватку.

Правило 2. Не використовувати хустку для будь-яких цілей, окрім декоративних. Тобто, хустка лишається в нагрудній кишені піджака. Для інших цілей доцільно мати другу хустку в кишені брюк.

Класичні методи складання чоловічої хустки:

  • квадрат
  • фужер
  • гострий край

Посилання[ред.ред. код]

Як правильно складати носову хустину для чоловічого костюму