Нунуку-венуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нунуку-венуа
Народився1500-ті
Померневідомо
Країна Нова Зеландія

Нунуку-венуа (Nunuku-whenua) був вождем моріорі, відомим як пацифіст XVI століття[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Полінезійський народ Моріорі переселився на незаселений на той час архіпелаг Чатем (Rēkohu) із основної частини Нової Зеландії приблизно 1500 року[2]. Після кривавого конфлікту між племенами Рауру та Ветейна Нунуку-Вхенуа, видатний вождь моріорі племені Хамата, встановив «Закон Нунуку», який забороняв війни, канібалізм і вбивства[3][4].

Моріорі суворо дотримувався Закону Нунуку та підтримував мир у Чатемі до 1835 року, коли близько 900 маорі з двох іві Північного острова, Нгаті Мутунга та Нгаті Тама, прибули до островів. Моріорі зібралися на раду в Те Авапатікі. Молодь виступала за збройний опір, але старійшини постановили, що закон Нунуку не можна порушувати з будь-якої причини. В результаті загарбники вбили чимало з населення Моріорі, народ було завойовано та поневолено, чисельність представників народу скоротилася з понад 1600 у 1835 році до менш ніж 100 протягом тридцяти років. 93% населення було вбито[5].

Нунуку-Венуа був одним із найперших відомих художників Нової Зеландії. Він вирізав птахів і тюленів на стінах вапнякової печери, яка існує й донині. Це місце відоме як Te Ana a Nunuku[6]. Печера Нунуку знаходиться на дорозі Те Матарае[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Story of Nunuku-whenua. Tumblr (амер.). Процитовано 4 серпня 2024.
  2. Davis та Solomon, 2017, Origins of the Moriori people.
  3. Davis та Solomon, 2017, The migrations from Hawaiki.
  4. Pearce, Charles E. M.; Pearce, Frances M. (2010). Oceanic migration: paths, sequence, timing and range of prehistoric migration in the Pacific and Indian Oceans. Dordrecht ; New York: Springer. с. 357. ISBN 9789048138265.
  5. Davis, Denise; Solomon, Māui. Moriori. Te Ara - the Encyclopedia of New Zealand. New Zealand Government. Процитовано 25 квітня 2024.
  6. Davis та Solomon, 2017, The impact of new arrivals.
  7. administratorium. Te ana a Nunuku – The Chatham Islands (амер.). Процитовано 4 серпня 2024.