Маорі (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маорі
Māori
HoneHeke1845.jpgHinepare.jpgTukukinoLindauer.jpg
RangiHiroa1904.jpg MeriMangakahia1890s.jpgApiranaNgata1905.jpg
Keisha Castle-Hughes at TIFF 2009 cropped.jpg WinstonPetersEuropa.jpgStephen Kearney 2.jpg
Hone Heke and wife ·  Hinepare of Ngāti Kahungunu ·  Tukukino ·  Te Rangi Hīroa ·  Meri Te Tai Mangakahia ·  Apirana Ngata ·  Keisha Castle-Hughes ·  Winston Peters ·  Stephen Kearney
Кількість біля 725 000
Ареал Нова Зеландія Нова Зеландія: 632 900
Австралія Австралія: 72 956 (нащадки)
Велика Британія Велика Британія: біля 8 000
США США: біля 3 500
Канада Канада: біля 1 300
решта: біля 8 000
Близькі до: полінезійці
австронезійські народи
Мова маорі, англійська
Релігія релігія маорі, християнство

Ма́орі або маорії (маорі, англ. Māori) — корінне полінезійське населення Нової Зеландії.

Маорі прибули до Нової Зеландії з інших островів Полінезії, за оцінками незадовго до 1300 року. Вони розповсюдилися по всій території архіпелагу та на час прибуття європейців створили унікальну культуру.

Те Пуні, вождь маорі

Самоназва[ред. | ред. код]

Мовою маорі слово māori означає «нормальні», «природні» або «звичайні». У легендах, усних переказах слово маорі відрізняло людей від божеств і духів.

Раніше європейські переселенці островів Нової Зеландії називали аборигенів «індусами», «аборигенами», «місцевими» або «новозеландцями». Слово маорі залишалося самоназвою маорі для самоідентифікації. У 1947 році уряд Нової Зеландії перейменував Міністерство у справах аборигенів на Міністерство у справах маорі.

Історія[ред. | ред. код]

Європейці почали селитися в Новій Зеландії лише починаючи з другої половини XVIII століття, в результаті чого суспільство маорі значно дестабілізувалося, а багато представників маорі асимілювалися із європейцями.

З 1840 року маорі втратили більшу частину своєї землі і їхня чисельність помітно скоротилася, проте вона почала зростати з другої половини XIX століття, а наприкінці ХХ століття почала відновлюватися і культура. Найповніше це описує французький письменник Жуль Верн у своїй відомій книзі «Діти капітана Гранта».

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]