Нікола Карікола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Нікола Карікола
Нікола Карікола
Нікола Карікола
Особисті дані
Народження 13 лютого 1963(1963-02-13) (61 рік)
  Барі, Італія
Зріст 180 см
Вага 73 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1981 Італія «Барі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1983 Італія «Барі» 70 (2)
1983–1987 Італія «Ювентус» 59 (0)
1987–1994 Італія «Дженоа» 201 (6)
1994 Італія «Торіно» 4 (0)
1994–1995 Італія «Дженоа» 24 (0)
1995–1997 США «МетроСтарз» 32 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1982–1984 Італія Італія U-21 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Нікола Карікола (італ. Nicola Caricola, нар. 13 лютого 1963, Барі) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за «Ювентус» та «Дженоа», а також молодіжну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 13 лютого 1963 року в місті Барі. Вихованець футбольної школи клубу «Барі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1981 року в основній команді того ж клубу у Серії B, звідти ж викликався в молодіжну збірну. В рідній команді провів два сезони, взявши участь у 70 матчах чемпіонату.

1983 році Карікола перейшов у «Ювентусе», в якому залишався до 1987 року, вигравши два чемпіонські титули. Він дебютував у Серії А 11 вересня 1983 року в матчі проти «Асколі», «стара синьйора» розгромила суперника з рахунком 7:0. З «Ювентусом» він також виграв Кубок володарів кубків УЄФА і Суперкубок УЄФА у 1984 році; Кубок європейських чемпіонів та Міжконтинентальний кубок у 1985 році. Тим не менш основним гравцем не був і вирішальних матчах здебільшого участі не брав.

1987 року він перейшов в «Дженоа», де залишався до 1995 року і грав Кубку УЄФА. У 1994 році він ненадовго покинув «Дженоа», зігравши чотири матчі за «Торіно».

Він закінчив свою кар'єру у «Нью-Йорку/Нью-Джерсі МетроСтарз» у MLS, де виступав зі співвітчизником Роберто Донадоні, зігравши за клуб у першому сезоні ліги в 1996 році. Хоча Карікола добре грав за команду, він найбільше запам'ятався американським уболівальникам автоголом на останніх секундах першої домашньої гри клубу проти «Нью-Інгленд Революшн», цей гол був єдиним у матчі[1]. Він пішов у відставку в лютому 1997 року[2].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 1982—1984 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. 6 жовтня 1982 року він зіграв дебютний матч проти однолітків з Австрії, в цілому зіграв на молодіжному рівні десять матчів і став півфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1984 року.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 1983–84, 1985–86
«Ювентус»: 1983–84
«Ювентус»: 1984
«Ювентус»: 1984–85
«Ювентус»: 1985

Подальше життя[ред. | ред. код]

У 2005 році Нікола Карікола переїхав у Кейптаун, Південна Африка, і заснував компанію «Nicaf Espresso Systems», офіційний дистриб'ютор кави «Lavazza» в Південній Африці. Назва «Nicaf» є акронімом імені Нікола і слова «кафе».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Curse of Caricola. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
  2. MetroStars' Caricola Retires. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]