Нікола Карікола
Нікола Карікола | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 13 лютого 1963 (61 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||
Барі, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
1981 | «Барі» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Нікола Карікола (італ. Nicola Caricola, нар. 13 лютого 1963, Барі) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника.
Виступав, зокрема, за «Ювентус» та «Дженоа», а також молодіжну збірну Італії.
Народився 13 лютого 1963 року в місті Барі. Вихованець футбольної школи клубу «Барі». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1981 року в основній команді того ж клубу у Серії B, звідти ж викликався в молодіжну збірну. В рідній команді провів два сезони, взявши участь у 70 матчах чемпіонату.
1983 році Карікола перейшов у «Ювентусе», в якому залишався до 1987 року, вигравши два чемпіонські титули. Він дебютував у Серії А 11 вересня 1983 року в матчі проти «Асколі», «стара синьйора» розгромила суперника з рахунком 7:0. З «Ювентусом» він також виграв Кубок володарів кубків УЄФА і Суперкубок УЄФА у 1984 році; Кубок європейських чемпіонів та Міжконтинентальний кубок у 1985 році. Тим не менш основним гравцем не був і вирішальних матчах здебільшого участі не брав.
1987 року він перейшов в «Дженоа», де залишався до 1995 року і грав Кубку УЄФА. У 1994 році він ненадовго покинув «Дженоа», зігравши чотири матчі за «Торіно».
Він закінчив свою кар'єру у «Нью-Йорку/Нью-Джерсі МетроСтарз» у MLS, де виступав зі співвітчизником Роберто Донадоні, зігравши за клуб у першому сезоні ліги в 1996 році. Хоча Карікола добре грав за команду, він найбільше запам'ятався американським уболівальникам автоголом на останніх секундах першої домашньої гри клубу проти «Нью-Інгленд Революшн», цей гол був єдиним у матчі[1]. Він пішов у відставку в лютому 1997 року[2].
Протягом 1982—1984 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. 6 жовтня 1982 року він зіграв дебютний матч проти однолітків з Австрії, в цілому зіграв на молодіжному рівні десять матчів і став півфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1984 року.
- Чемпіон Італії (2):
- Володар Кубка Кубків УЄФА (1):
- Володар Суперкубка Європи (1):
- Володар Кубка європейських чемпіонів (1):
- Володар Міжконтинентального кубка (1):
У 2005 році Нікола Карікола переїхав у Кейптаун, Південна Африка, і заснував компанію «Nicaf Espresso Systems», офіційний дистриб'ютор кави «Lavazza» в Південній Африці. Назва «Nicaf» є акронімом імені Нікола і слова «кафе».
- ↑ The Curse of Caricola. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- ↑ MetroStars' Caricola Retires. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2017.
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] (італ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 13 лютого
- Народились 1963
- Італійські футболісти
- Гравці молодіжної збірної Італії з футболу
- Футболісти «Барі»
- Футболісти «Ювентуса»
- Футболісти «Дженоа»
- Футболісти «Торіно»
- Футболісти «Нью-Йорк Ред Буллз»
- Італійські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у США
- Уродженці Барі
- Італійські емігранти до Південно-Африканської Республіки