Нікольський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нікольський район
Coat of Arms of Nikolske raion.png Flag of Nikolske raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Донецька область
Код КОАТУУ: 1421700000
Утворений: березень 1925
Населення: 28 897 (на 1.04.2015)
Площа: 1221 км²
Густота: 24.1 осіб/км²
Тел. код: +380-6246
Поштові індекси: 87000-87062
Населені пункти та ради
Районний центр: Нікольське
Селищні ради: 1
Сільські ради: 10
Смт: 1
Села: 39
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 87000, Донецька обл., смт. Нікольське, вул. Свободи, 87, 2-01-42
Веб-сторінка: Нікольська РДА
Голова РДА: Балабанов Василь Васильович. Звільнено з посади згідно Закону о люстрації 30.10.2014[1].
Голова ради: Азаров Павло Миколайович

Commons-logo.svg Нікольський район у Вікісховищі

Ніко́льський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Донецької області. Адміністративний центр — смт Нікольське. Населення становить 83 812 (на 1.08.2013). Площа — 1221 км².

Нікольське (райцентр)[ред.ред. код]

Нікольське — селище міського типу, розташоване на річці Калець, за 20 км від індустріального Маріуполя. Селище перетинають автомобільні дороги республіканського значення Маріуполь-Пологи-Запоріжжя та багато доріг місцевого значення. Тут мешкає 9 тис. ос. З них українців — 5220 ос., росіян — 2250 ос., греків — 900 ос., інших національностей (євреїв, німців, вірменів, циган, є навіть представники народів Півночі (вепси)) — 630 ос. Щодо вікового складу: працездатних близько 5 тис. ос., пенсіонерів — 2196 ос., дітей — 1600.

Більшість будинків одноповерхові, але в нових частинах селища — мікрорайонах Південному і Куйбишевському — будують двоповерхові, чотирьох- і п'ятиповерхові будинки.

Природні ресурси та екологічна ситуація[ред.ред. код]

Територія району, а це 122146 га загальної площі, входить в Донецько-Придніпровський округ і Нікольсько-Тельманівський природно-сільськогосподарський район.

Із загальної площі сільгоспугіддя займають 86,2 %, з них ріллі — 83,9 %, сінокоси і пасовиська — 15,2 %, лісові насадження — 0,7 %, лісосмуги — 3,9 %, під водою — 0,7 %, присадибні ділянки — 2,9 %, інших — 4,6 %.

Майже 17 тис. га земель розташовано на рівнині, 79,6 тис. га — на схилах. На орних угіддях схили займають 65,3 тис. га. Велике значення набуває рекультивація земель, боротьба з забрудненням ґрунтів. Велика проблема існує з вивозом побутового сміття.

На території району знаходиться 3 лісництва Приазовського лісгоспзагу:

  1. Куйбишевське 3128 га
  2. Володарське («Азовська дача») 16,78 га
  3. Федорівське 1472 га

З трьох заповідників Донбасу на території району розташовані відділення республіканського заповідника «Хомутовський степ» — «Кам'яні могили» (у верхів'ях річки Каратиш). Також є ентомологічні заказники місцевого значення — «Кальчицький», розташований на землях КСП «Шевченко», площею 2 га та «Старченківський», площею 5 га, розташований на землях КСП «Росія».

У виробничій зоні розташовані тваринні ферми, автотракторні парки, склади, переробки. Озеленення району низьке, воно не перевищує 8,3 %.

Породи докембрійського масиву виходять на поверхню та представляють гнейси та магматити. На підприємстві об'єднання «Донецькнерудпром» — Кальчицькому кар'єрі добувають сієніти. Є піщані та глиняні кар'єри, які використовуються як місцеві копалини і не мають промислового значення. Є рідкоземельні метали, мармур, графіт та інші.

Водні ресурси представлені річками, водоймищами, свердловинами, технічними колодязями з обсягом води близько 12 млн м³. Забір підземної води від прогнозу обчислюється у 78 %. Якість погіршується внаслідок забруднення водоносних горизонтів (особливо у смт Нікольському).

У лісах Нікольського району є зайці-русаки, лисиці, вепри, козулі, фазани та багато інших тварин. Їх поголів'я дедалі зменшується. Однак має місце існування дрофи та інших птахів, яких раніше не було. Чисельність мисливців близько 20 ос.

Основними забруднювачами повітря залишаються підприємства Кальчицького кар'єру, що розташовані на території Кальчицької сільської ради, а також комбікормовий завод, млин, олійний цех, 16 котелень, 40 автозаправних станцій на території району. У районі щороку накопичується близько 201 тис. тонн відходів, у тому числі відходів II та III класу небезпеки — 184 тис. тонн. Близько 9 тис. тонн — IV класу небезпеки. Гостро стоїть питання екологічно небезпечного поводження з побутовими відходами. Близько 16 тис. тонн ТПВ вивозиться на звалища, які не відповідають нормативам.

Робота ведеться згідно з Програмою на 2001–2005 рр. на основі Концепції охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування в Донецькій області.

Історія[ред.ред. код]

Впродовж віків роздольний степ навколо Нікольського району бачив чимало кочових племен. Могили, кам'яні ідоли свідчать про його заселення ще у сивій давнині. На території Нікольського району жили кімерійці, потім з-за Дону сюди прийшли скіфи, а згодом — сармати.

Початок заснування селища Нікольське припадає на першу третину XIX ст., коли козаки Азовського козацького війська, яке складалося з вихідців з Задунайської Січі, на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким вирішили оселитися на споконвічній запорізькій землі. Саме тоді і були засновані три станції: Покровська, Новоспасівська та Петровська, а також 15 хуторів, в тому числі і хутір Гладкий. Така була перша назва смт Нікольське.

Засновник його Йосип (Осип) Михайлович Гладкий народився в селі Мельники (нині Канівський район Черкаської області) в сім'ї козака середньої руки в 1789 році. Досягнувши вісімнадцятирічного віку Йосип одружився, а ще через сім років, коли у нього були два сини і дві доньки, пішов на заробітки в Одесу. Півроку по тому Феодосія Андріївна, його дружина, одержала від свого чоловіка з Одеси сорок карбованців, після чого надовго перервалися їх відносини. Йосип приїхав до Ізмаїла, а потім через Дунай у Туреччину, де вступив у Січ. Йосип Гладкий відзначався не тільки хоробрістю, але і неабияким розумом. Козаки обрали його курінним отаманом.

З 1832 року Йосипа Гладкого призначили наказним отаманом Азовського війська. В 1853 році він був звільнений у відставку в чині генерал-майора. Помер Йосип Михайлович 5 (17) липня 1866 року в місті Олександрівському (Запоріжжі) від холери. Його могила збереглася у дворі Запорізького університету.

Хутір Гладкий розростався. В 1855 році це вже село Нікольське зі своєю церквою, а з 1875 року з однокласним земським училищем.

Населення займалося землеробством і тваринництвом. У ці роки збільшується виробництво товарного хліба, попит на який у зв'язку з розвитком промисловості на півдні країни, постійно зростав.

У 1807 році переселенці зі Смоленської губернії заснували село Темрюк (сучасне Старченкове). В 1831 році засновано станицю Покровську (сучасне село Бойове) та кілька хуторів, у тому числі хутір Гладкий (з 1855 р. — село Нікольське), які заселяли козаки Азовського козацького війська, вихідці з-за Дунаю.

У 1836 році на території району знайшлося місце і для переселенців з Голландії. Це села Бодні (сучасне село Республіка) та Ямбург (Новокраснівка).

У 1874 році у ці села переселяються німці-колоністи зі Східної Пруссії. Засновані нові села з німецьким населенням: Шенталь (сучасне Новороманівка), Гейсбуден (с. Сергіївка), Серединівка, Степанівка, Семенівка та інші.[2]

У березні 1925 року урядом України була прийнята нова система адміністративно-територіального розподілу, згідно з якою с. Нікольське (з 1924 року с. Нікольське), стає центром району і сільської ради.

У роки Другої світової війни с. Нікольське з жовтня 1941 р. по вересень 1943 р. було окуповане німецько-фашистськими військами. На фронт пішло 960 володарців, а повернулося лише третина.

З 1962 року с. Нікольське у зв'язку з укрупненням сільських районів стає центром ще для двох районів — Першотравневого і Новоазовського. В 1965 році було остаточно розв'язане питання про кордони Нікольського району. В цьому ж році село Нікольське віднесено до категорії селищ міського типу.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 10 сільських рад, які об'єднують 43 населені пункти та підпорядковані Нікольській районній раді. Адміністративний центр — смт Нікольське[3].

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 року[4]

чисельність частка
українці 16 494 52,9
росіяни 7 538 24,2
греки 6 223 20,0
білоруси 233 0,7

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[5]

російська українська грецька вірменська білоруська
НІКОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 67,4 31,1 0,7 0,2 0,1
смт НІКОЛЬСЬКЕ 61,3 37,3 0,8 0,2 0,1
БОЇВСЬКА сільрада 32,0 66,8 0,1 0,0 0,2
ЗОРЯНСЬКА сільрада 84,2 13,9 0,2 0,1
ЗЕЛЕНОЯРСЬКА сільрада 36,4 63,4 0,1
КАЛЬЧИЦЬКА сільрада 94,5 4,8 0,3 0,0
КАСЯНІВСЬКА сільрада 88,2 7,0 3,7 0,5 0,0
МАЛОЯНІСОЛЬСЬКИЙ сільрада 93,6 6,1 0,1 0,0 0,0
НОВОКРАСНІВСЬКА сільрада 54,9 44,1 0,1 0,1
РЕСПУБЛІКАНСЬКА сільрада 24,4 74,9 0,3 0,3
СТАРЧЕНКОВСЬКА сільрада 78,4 21,6
ТОПОЛИНСЬКА сільрада 43,4 55,3 0,1 1,1 0,1

Економічна географія району[ред.ред. код]

Через район проходять декілька транспортних магістралей, зокрема Н20 (Маріуполь — Слов'янськ), Т 0803 (Маріуполь — Запоріжжя), який з'єднує два промислових центри південного сходу України. Через насичене транспортне сполучення траса втратила свою якість. Її жахливий стан впливає на економіку району і зменшує його конкурентноздатність.

У районі налічується 14 сільськогосподарських ТОВ, одне ВАТ, 6 агроцехів ММК ім. Ілліча, одне дочірнє підприємство, два приватних підприємства.

Господарства мають у наявності 643 трактори, 115 зернозбиральних комбайнів, 613 автомобілів, з них вантажних — 437. На території району працюють організації:

  • промислові: ЗАТ «Володарський молочний завод», колективне підприємство «Володарська типографія», ВАТ «Кальчицький кар'єр», хлібокомбінат, Володарський райСТу, ВАТВК «Агросервіс-„Центр“», агроцех № 31, ВАТ «ММК ім. Ілліча»;
  • міжгосподарські: Райсільгоспенерго, Володарське агрохімічне об'єднання;
  • організації з обслуговування сільськогосподарських підприємств: ВАТ «Володарське ремпідприємство», ВАТ «Володарський райагрохім», Володарський сортонасінний завод, ВАТ «Володарський райагропромпостач», ТОВ «Володарський інкубатор»;
  • транспортні: ВАТ «Володарський спецАТП 0517», ТОВ «Володарськавто»;
  • будівельні: ТОВ «Будівельна компанія „Зодчий“», філія «Володарський автодор», Володарське підприємство агродорбуд № 4, ЗАТ «Агродорбуд».

На стан справ в агропромисловому комплексі позитивно вплинуло прискорення процесу реформування. В результаті — в районі з 19 КСП створено поряд з колективними підприємствами 95 селянських господарств (ферм).

За 9 місяців 2002 року вироблено валової продукції сільського господарства на суму 81,3 млн грн., що становить 84,9 % до Програми. Стабільно зростають обсяги виробництва продукції тваринництва. За 9 місяців вироблено продукції тваринництва 3211 тонн, що становить 98,4 % до Програми і на 28,7 % більше за рівень минулого року.

Підвищилася продуктивність корів на 10,6 %. Поголів'я збільшилося на 7,8 %. Фінансове становище сільськогосподарських підприємств становить 3817 тис. грн. прибутку, проти 936,3 тис. грн. за цей же період 2001 року.

Обсяг виробництва промислової продукції в діючих цінах на 2002 рік запланований на суму 5800 тис. грн. фактично виконане 7312,9 тис. грн., або 126,1 % до Програми.

Засвоєно капітальних вкладень на суму 3301 тис. грн., або 57,3 % до Програми. Введено в експлуатацію 2552 м² житла (індивідуальне будівництво), що становить 127,6 % до Програми.

За 9 місяців 2002 року отримано прибутку на суму 3006,7 тис. грн., або 41,5 % до Програми (28 підприємств). Доходи місцевого бюджету району склали 4289,9 тис. грн., або 65,5 % до завдань Програми.

Державну соціальну допомогу отримують 2215 сімей (1286 — субсидії, 467 сімей — соціальну допомогу, 462 сім'ї — допомогу на дітей).

Заборгованість з виплати зарплати склала 162,3 тис. грн. Перед працівниками бюджетної сфери заборгованості немає.

Наука та освіта[ред.ред. код]

Система освіти району складається з дошкільної, загальносередньої та позашкільної освіти. Дошкільна освіта здійснюється у 17 дошкільних закладах (15 системи освіти, 2 відомчі). Відвідує їх 743 дитини, що становить 42 % усіх дітей району.

Мережа загальноосвітніх шкіл складається з 21 денної та 1 очно-заочної шкіл. 17 денних шкіл є школами I–III ступенів, 4 — I–II ступенів. У школах навчається 4213 учнів.

6 учнів району занесені в обласний банк обдарованих дітей, 23 — до районного банку, 125 — у шкільні. У 29 гуртках навчається 730 дітей шкільного віку. Гуртки Будинку творчості діють на базі Малоянісольської, Малинівської, Новогригорівської та Нікольської № 1, № 2 шкіл.

Загальна чисельність працюючих в закладах освіти району становить 1176 осіб. Продовжено практику навчання учнів за профілями — філологічним, фізико-математичним, суспільним.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Виконуючи програму щодо лікувально-профілактичних заходів Нікольського району проводиться робота з подальшого розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги, пріоритетного надання допомоги дітям, матерям, інвалідам Великої Вітчизняної війни, соціально незахищеним верствам населення; виконання Програм «Діти України», «Планування сім'ї», «Здоров'я людей похилого віку», «Цукровий діабет», з профілактики і боротьби зі СНІДом, з туберкульозом, онкозахворюваннями, з наркоманією, артеріальною гіпертонією. Проводиться робота з підвищення санітарної освіченості населення: лекції, статті в газеті «Заря Приазовья», бесіди з населенням.

Триває робота 10 соціальних людино-ліжок на базі Кальчицької дільничної лікарні. 5 липня 2002 року Нікольська центральна районна лікарня була акредитована і одержала І кваліфікаційну категорію. Згідно з наказом МОЗ України від 19.06.1996 року № 175 швидка допомога укомплектована необхідною апаратурою, обладнанням, санітарний транспорт радіофіковано.

Структура мережі органів охорони здоров'я району:

  1. Нікольська ЦРЛ (165 ліжок)
    • пологове відділення — 20 ліжок
    • гінекологічне — 15
    • терапевтичне — 50
    • неврологічне — 10
    • хірургічне — 40
    • ЛОР — 5
    • дитяче інфекційне — 25
  2. Дільнична Кальчицька лікарня на 10 ліжок терапевтичного профілю.
  3. Чотири амбулаторії: Старченківська, Куйбишевська, Новокраснівська, Кас'янівська.
  4. Станція швидкої медичної допомоги з підрозділом в селі Кальчик.

Поліклініка ЦРЛ на 371 відвідування за зміну з педіатричними дільницями, 5 терапевтичними дільницями, з 25 лікарями денного стаціонару має в своєму складі кабінети: гінекологічний, онкологічний, педіатричний, підлітковий, психіатричний, неврологічний, стоматологічний із зубопротезною госпрозрахунковою лабораторією, терапевтичний, профпатології, кабінет щеплення, інфекційний, ЛОР, офтальмологічний, фтизіатричний, хірургічний, ендокринологічний, реєстратура, процедурний кабінет, оглядовий, кабінет профоглядів на госпрозрахунку, кабінет психіатра на госпрозрахунку.

Загальнолікарські служби: фізіотерапевтична, молочна кухня, кабінет функціональної діагностики, підлітковий кабінет, лабораторія, патологоанатомічна служба, центрально-стерилізаційне відділення, кабінет ЛФК, бухгалтерія, відділення переливання крові, господарська служба, інформаційно-аналітична служба. Фельдшерсько-акушерські пункти: Типових приміщень — 9

Не функціонують 4 ФАПи: П'ятихатський, Катеринівський, Шевченківський, Першотравневий.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Основним засобом масової інформації для населення району є місцева газета «Заря Приазовья» та місцеве радіо, яке останнім часом не є впливовим через скорочення редактора. Воно використовується тільки для сповіщення по лінії цивільної оборони та для деяких інших оголошень.

Газета «Заря Приазовья» 26 квітня 2002 року відзначила свій 70-річний ювілей. Цього дня 1932 року жителі району одержали перший номер газети. Вона називалась «Колгоспний шлях». Невеликий сірий аркуш з районними вістями повністю набирався ручним способом і друкувався в колишній церковній сторожці, яка знаходилася в Старому парку, на машині з ручним приводом.

Нині газета повністю набирається і верстається в редакції на комп'ютері. За довгий час свого існування редакторами її були: І. Кобаль, В. Попов, В. Хацкевич, І. Канкін, П. Горулько, П. Богданов, Блинов, А. Гірдо, Дубицький, В. Фесенко, М. Солдатенко, О. Пухнаревич, Л. Черненко.

Наклад районної газети коливався від 10 до 4 тис. прим. на рік.

Розвиток культури та спорту[ред.ред. код]

Станом на 1.01.2002 року мережа закладів культури району становить 44 одиниці.

  • Установи клубного типу — 15
  • Бібліотеки — 22
  • Дитяча музична школа — 1
  • Районний методичний центр — 1
  • Народні музеї — 3
  • Літній кінотеатр — 1

Працюють у цих закладах 126 осіб. Постійно надаються платні послуги. Вони склали 44,5 тис. грн. за рік. У тому числі 35,7 тис. грн. батьківська плата по ДМШ, 7,7 тис. грн. платні послуги установ клубного типу, 1,1 тис. грн. — платні послуги бібліотек.

В районі проводилися заходи на виконання Програм «Діти України», «Патріотичне виховання», «Формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства», «Підліток», «Молодь Донеччини», «Ветеран» та інші.

Заклади культури району мають 10 народних колективів. Проводиться постійна робота з підтримки діяльності клубних формувань, кількість яких на кінець року становить 150 одиниць, 1430 учасників, у тому числі 90 колективів художньої самодіяльності, 810 учасників.

Поряд із застосуванням нових форм роботи у сфері розваг та активного дозвілля, велику увагу приділено проведенню тематичних заходів, формуванню та задоволенню громадських та інших інтересів:

  • щороку до Дня захисника Вітчизни та Дня Перемоги на базі ДМШ проводяться концерти-зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни та воїнами-інтернаціоналістами. Організовано та проведено зустріч з в'язнями концтаборів.
  • Фестиваль української пісні «Твои таланты, Украина» (до 10-річчя незалежності України) на базі Новокраснівського СЦД.
  • Свята сіл Нікольського району та інше.

Вагоме місце в розвитку культурного життя району посідає творча співпраця працівників культури з національно-культурними товариствами. Заходи спрямовані на відродження та розвиток культури, мови, звичаїв і традицій греків Приазов'я, оскільки серед національних меншин переважну частину займає населення грецької національності. Заклади культури району беруть активну участь в проведенні обласного свята культури греків Приазов'я «Мега-Юрти».

Аналізуючи роботу бібліотек Нікольської ЦБС, необхідно відзначити стабільність читацького попиту, ускладнення читацьких запитів, вдосконалення форм і методів роботи з читачами. В районі існує централізована система бібліотек до складу якої входить 2 районні бібліотеки, в тому числі одна для дітей, 20 сільських бібліотек-філіалів. Крім того на території району працюють 14 шкільних бібліотек та одна бібліотека центральної районної лікарні. Всього 37 бібліотек, бібліотечний фонд яких становить 473407 примірників. Користуються бібліотеками різних систем і відомств 14036 читачів. Це 45,3 % від всього населення.

Єдиним у районі навчальним закладом з естетичного виховання дітей залишається дитяча музична школа. Її відвідує 150 дітей, які займаються за класом фортепіано, баяна, скрипки та духових інструментів.

Велику просвітницьку роботу проводять громадські музеї району, які мають звання «Народний». Влаштовано 6 експозицій, 14 виставок, проведено 62 екскурсії.

Відділ культури продовжує координувати та організовувати роботу з увічнення пам'яті учасників Великої Вітчизняної війни у «Книзі Пам'яті України». Постійна увага приділяється стану і охороні пам'яток історії та культури на території району.

Важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності, зміцнення та збереження здоров'я громадян є фізкультура і спорт. В районі функціонує дитячо-юнацька спортивна школа, спортивні гуртки, в яких займаються 950 дітей та учнівської молоді.

Значна робота здійснюється щодо розвитку футболу в районі. З метою створення умов для заняття фізичною культурою і спортом, розвитку фізкультурно-спортивного руху, зміцнення здоров'я населення засобами фізичного виховання, передбачається збереження наявної мережі спортивних споруд, шляхом поточного ремонту.

Мережа спортивних закладів: 41 колектив з фізичної культури та спорту, де охоплено 2373 чол.

Серед спортивних споруд наявні 19 спортзалів, один стадіон, 11 стрілецьких тирів, 19 гімнастичних містечок, 8 пристосованих приміщень. ДЮСШ «Олімп» має три відділення: легка атлетика, дзюдо, вільна боротьба. Тренери: Ю. Леонов, В. Кумурни, Ф. Пірго та інші.

В районі започатковані змагання на призи «Шкіряний м'яч» з футболу, турніри з шахів і з футболу пам'яті Героя Радянського Союзу С. П. Машковського, з легкої атлетики, присвячений пам'яті Героїв Чорнобиля, є також досягнення з участі у турнірі «Юний резерв Приазов'я» та «Юний резерв Донбасу» з дзюдо, в турнірі з шахів, присвяченому пам'яті братів Аніміца.

Найкращими в області серед спортивних клубів за інтересами визнаний клуб «Белая ладья» і футбольна команда СДК с. Старченкове.

Туристичні можливості[ред.ред. код]

На території Нікольського району туристичними об'єктами є заповідник «Кам'яні могили» на межі Донецької та Запорізької областей. Крім мальовничих краєвидів він має задовольнити ще і наукові, історичні та етнографічні інтереси відвідувачів.

Заказник «Азовська Дача», розташований на території Нікольської селищної Ради, це місце, де можна відпочити, назбирати грибів, подихати свіжим повітрям.

Великою популярністю користується відпочинок у Федорівському лісництві, де є також рибна ловля.

Релігійні організації[ред.ред. код]

У районі 8 релігійних громад: ІЗ них 5 Української Православної церкви — Московського Патріархату, Донецької єпархії:

  1. Свято-Іллінська Православна церква в с. Старченкове
  2. Свято-Нікольська Православна церква в с. Нікольське
  3. Святої Іверської ікони Божої Матері Православна церква в с. Малоянісоль
  4. Костянтино-Оленівська Православна церква в с. Кременівка
  5. Покровська українська Православна церква в с. Бойове

Дві українських Православних церкви Київського Патріархату

  1. Святих Костянтина і Олени УПЦ Київського Патріархату в с. Кременівка
  2. Церква преподобного Касіяна-римлянина УПЦ — КП в с. Кас'янівка
  3. Церква християн віри Євангельської &"Асамблея Божья"— протестантського напрямку.

Є також представники «Свідків Ієгови» (с. Кальчик, Старченкове, Нікольське), християн-баптистів та деяких інших. Всього істинно віруючих в районі близько 500 осіб.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Нікольського району були створені 23 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 23,01 % (проголосували 5 274 із 22 918 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,14 % (1 537 виборців); Сергій Тігіпко — 21,41 % (1 129 виборців), Вадим Рабінович — 10,49 % (553 виборців), Михайло Добкін — 6,64 % (350 виборців), Юлія Тимошенко — 6,20 % (327 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,87 %.[6]

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Запорізька область Запорізька область
(Розівський район)
Волноваський район
Запорізька область Запорізька область
(Більмацький район)
Gray compass rose.svg Бойківський район
Запорізька область Запорізька область
(Бердянський район)
Мангушський район Новоазовський район
Маріуполь