Німецька антарктична експедиція (1938—1939)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескіз пам'ятної медалі, яку вручали учасникам експедиції в жовтні 1939 року
Карта Антарктиди. Червоним кольором позначена територія, обстежена літаками Німецької антарктичної експедиції 1938—1939 років

Німецька антарктична експедиція 1938—1939 років офіційно вважалася третьою антарктичною експедицією, спорядженою в Німецькій імперії. Її підготовка почалася під керівництвом міністр-радника Гельмута Вольтата за вказівкою Германа Герінга, відповідального за виконання чотирирічного плану. Експедиція переслідувала переважно господарські цілі: забезпечити німецькому китобійному флоту нові райони видобутку і тим самим знизити так званий «дефіцит жирів[de]», який відчував Третій рейх, і відповідно скоротити обсяг імпорту технічних і харчових жирів, оплачуваний з валютних резервів. Передбачалося, що антарктична експедиція закладе основи для подальшого присвоєння Німеччиною певного сектора Антарктиди, тому підготовчі роботи велися із суворим дотриманням таємниці. Експедиція прямувала в район, обмежений 20 меридіаном західної довготи і 20 меридіаном східної довготи.

«Швабенланд», 1938

У липні 1938 року керівництво антарктичної експедицією було покладено на капітана Альфреда Річера. Протягом лічених місяців вдалося зібрати й оснастити експедицію, метою якої, крім збору топографічних відомостей для німецького китобійного флоту, були наукові дослідження узбережжя Антарктиди з точки зору біології, метеорології, океанології і геомагнетизму, а також розвідка невідомих внутрішніх територій Антарктиди за допомогою аерознімання. З огляду на стислі терміни підготовки експедиції Річер міг розраховувати тільки на судна і літаки, що були в наявності у Deutsche Lufthansa для обслуговування трансатлантичних перельотів. Після спішного переобладнання вантажного судна «Швабенланд[de]» і двох гідролітаків типу «летючий човен» Dornier Do 16 з назвами «Борей» і «Пасат», експедиція вирушила з порту Гамбурга 17 грудня 1938 року.

Німецька антарктична експедиція досягла місця проведення робіт біля Берега Принцеси Марти 19 січня 1939 року. В ході семи розвідувальних польотів з 20 січня по 5 лютого 1939 року камерами маршрутної аерофотозйомки була відзнята територія площею близько 350 тис. км² з відповідною фотограмметричною інформацією. На внутрішніх територіях було виявлено невідомі гірські райони, вільні від льоду. У точках розвороту на межах авіаполігону було скинуто металеві стріли з державними символами для обґрунтування німецьких претензій на територію. В ході восьми додаткових «спеціальних» польотів, в яких брав участь і Річер, проводилася аерозйомка районів, що цікавили найбільше, зокрема на кольорову плівку. На борту «Швабенланда» і на морському льоду узбережжя проводилися біологічні дослідження. Оснащення експедиції не дозволило провести ні лижних походів на шельфовий льодовик, ні здійснити посадку летючих човнів у гірському районі. Таким чином, розвідка велася так, що жоден член експедиції не висаджувався в Антарктиді.

Обстежений район Антарктиди між 10° західної і 15° східної довготи керівництво експедиції назвало Новою Швабією. Дружина заступника керівника експедиції Ернста Геррмана[de] обмовилася про німецьку антарктичну експедицію норвезькому геологу Адольфу Хоелю, таким чином уряд Норвегії отримав інформацію про діяльність німців у цій частині Антарктики[1] і 14 січня 1939 року оголосив весь сектор між 20° західної і 45° східної довготи Землею королеви Мод і територією Норвегії, не визначаючи її південних кордонів.

Експедиція залишила берег Антарктиди 6 лютого 1939 року й по дорозі назад провела океанографічні дослідження в околицях острова Буве і Фернанду-ді-Норонья. За наполяганням Верховного командування кригсмарине члени експедиції 18 березня висадилися на бразильський острів Триндаде[es], щоб уточнити, чи зможуть там підводні човни приховано поповнювати свої запаси чистої води і продовольства. Команда, що висадилася, зазнала в невеликій острівній бухті трощі й була врятована після того, як видряпалася по скелях. Оскільки висадка проходила в суворій таємниці, в друкованій версії звіту Рітчера про цей інцидент не згадується[2]. Громадськість у Німеччині нічого не знала про експедицію, що готувалася таємно. На зворотному шляху з Кейптауна було передано телеграфом перший звіт на ім'я Гельмута Вольтата, 6 березня було опубліковано повідомлення для преси. 11 квітня 1939 року «Швабенланд» пришвартувався в гамбурзькому порту.

До 1942 року геодезист Отто фон Грубер[de] підготував детальні топографічні карти східної частини Нової Швабії в масштабі 1:50 000 і зведену карту Нової Швабії. Серед відкриттів були, наприклад, гори Крауля[de], названі на честь льодового лоцмана експедиції Отто Крауля[de]. Обробка наукових даних щодо західної Нової Швабії була перервана через війну, і значна частина з 11 600 аерофотознімків була втрачена. Крім ілюстрацій і карт, опублікованих Річером, збереглося лише 1100 аерознімків, які були виявлені і оброблені лише 1982 року. Дані біологічних, геофізичних, метеорологічних досліджень були опубліковані вже після війни в 1954—1958 роках. За словами капітана Річера, він уже готував нову експедицію з використанням легших літаків на полозах, яка так і не відбулася через війну, що почалася.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. C. Lüdecke, C. Summerhayes: The Third Reich in Antarctica. 2012, S. 50-51.
  2. C. Lüdecke, C. Summerhayes: The Third Reich in Antarctica. 2012, S. 76-77.

Література[ред. | ред. код]

  • Cornelia Lüdecke: In geheimer Mission zur Antarktis. Die dritte Deutsche Antarktische Expedition 1938/39 und der Plan einer territorialen Festsetzung zur Sicherung des Walfangs. In: Deutsches Schiffahrtsarchiv. Band 26, 2003 S. 75-100 (ssoar.info).
  • Cornelia Lüdecke, Colin Summerhayes: The Third Reich in Antarctica. The German Antarctic Expedition 1938-39. Bluntisham Books, Erskine Press, Eccles, Bluntisham 2012 ISBN 978-1-85297-103-8.
  • Alfred Ritscher: Wissenschaftliche und fliegerische Ergebnisse der Deutschen Antarktischen Expedition 1938/39. Band 1. Koehler & Amelang, Leipzig 1942.
  • Alfred Ritscher: Wissenschaftliche und fliegerische Ergebnisse der Deutschen Antarktischen Expedition 1938/39. Band 2. Striedieck, Hamburg 1942.
  • Heinz Schön: Mythos Neuschwabenland. Für Hitler am Südpol, die deutsche Antarktisexpedition 1938—1939. Bonus, Selent 2004, ISBN 3-935962-05-3.