Німецько-уругвайські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німецько-уругвайські відносини

Німеччина
Німеччина 		Уругвай
Уругвай

Німецько-уругвайські відносини — зовнішні відносини між Німеччиною та Уругваєм. Німеччина має посольство в Монтевідео. Уругвай має посольство в Берліні, генеральне консульство в Гамбурзі та 6 почесних консульств (у Бремені, Дюссельдорфі, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені, Потсдамі та Штутгарті). Німеччина є основним торговим партнером Уругваю в Європейському Союзі.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Посольство Німеччини у Монтевідео
Посольство Уругваю в Берліні

Починаючи з 1850-х років німецькі іммігранти зробили важливий внесок у розвиток Уругваю.[1] Уругвай надавав притулок німецьким євреям, починаючи з 1935 року.[1][2] Меноністські громади емігрували з Німеччини до Уругваю після Другої світової війни, починаючи з 1948 року.[1][3]

Під час Першої світової війни Уругвай виступив на боці Німеччини і розірвав дипломатичні відносини.[4][5]

13 грудня 1939 року біля узбережжя Уругваю відбулася битва на річці Плейт, де британські війська потопили німецький корабель Graf Spee. Була дипломатична боротьба з доктором Альберто Гуані як міністром закордонних справ Уругваю, який постановив, що корабель залишиться в гавані Монтевідео протягом 72 годин. Більшість уцілілого екіпажу Graf Spee із 1150 осіб були інтерновані в Уругваї та Аргентині, і багато хто залишився після війни. Представник посольства Німеччини в Уругваї сказав, що його уряд надіслав офіційного листа, у якому висловив свою позицію щодо того, чи претендує Німеччина на право власності на судно. Претензії Німеччини були б недійсними, оскільки на початку 1940 року нацистський уряд продав права на порятунок судна уругвайському бізнесменові, який діяв від імені британського уряду. Однак згідно з уругвайським законодавством будь-які права на порятунок втратили б чинність.[6]

До 1940 року Німеччина погрожувала розірвати дипломатичні відносини з Уругваєм.[7]

Нацистська Німеччина протестувала проти того, щоб Уругвай надав безпечну гавань замку М. В. Карнарвон після того, як на нього напав нацистський рейдер.[8] Корабель був відремонтований за допомогою сталевої плити, яка, як повідомляється, була врятована з Graf Spee.[9]

25 січня 1942 року Уругвай розірвав дипломатичні відносини з нацистською Німеччиною.[10][11]

Після Другої світової війни Уругвай встановив дипломатичні відносини, як з Федеративною Республікою Німеччина, так і з Німецькою Демократичною Республікою.

У жовтні 2011 року президент Уругваю Хосе Мухіка відвідав Німеччину з офіційним візитом.[12]

Культура[ред. | ред. код]

В Уругваї є Інститут Гете. Німецька школа Монтевідео — це німецька двонаціональна школа, яка була відкрита в 1857 році. Це була перша німецька школа, відкрита в Південній Америці. Існує спільний вступний іспит до університетів Уругваю та Німеччини, який дає право вступити до університетів обох країн. Німецькомовною школою керують меноніти. Угоду про культурне співробітництво було підписано 8 травня 1989 року.[1]

Торгівля[ред. | ред. код]

Експорт до Німеччини з Уругваю становив 205 мільйонів євро, а уругвайський імпорт з Німеччини становив 133 мільйони євро у 2009 році. Німеччина є основним торговим партнером країни в Європейському Союзі. Ця країна посідає п'яте місце серед країн-експортерів до Уругваю після Бразилії, США, Аргентини та Мексики. А також варто зазначити, що посідає сьоме місце в списку країн-імпортерів після Бразилії, Аргентини, США, Китаю, Венесуели та Росії. Уругвай посідає 84 місце серед постачальників німецького імпорту та 108 місце серед покупців німецького експорту.[1]

Політичні основи[ред. | ред. код]

У Монтевідео є представництва Фонду Фрідріха Еберта та Фонду Конрада Аденауера. Інші німецькі фонди включають Фонд Фрідріха Науманна, Фонд Генріха Бьолля та Фонд Рози Люксембург.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Uruguay. German Foreign Office. Процитовано 21 травня 2009.
  2. ↑ Latin Nations Open Doors. Chicago Tribune. 1938. Процитовано 22 травня 2009.
  3. ↑ Elfrieda Dyck, 87, Mennonite Who Helped Thousands Resettle. New York Times. 5 вересня 2004. Процитовано 26 травня 2009. .
  4. ↑ German Official Uruguay Breaks Off Relations. The Evening Independent. 1917. Процитовано 22 травня 2009.
  5. ↑ Three More Nations Near War on Kaiser. Chicago Tribune. 1918. Процитовано 22 травня 2009. Holland, Argentina, and Uruguay on the Verge.
  6. ↑ Rohter, Larry (25 серпня 2006). A Swastika, 60 Years Submerged, Still Inflames Debate. New York Times. Процитовано 19 травня 2008. .
  7. ↑ New York Times New York State Poll, June 2008. ICPSR Data Holdings. 3 грудня 2009. Процитовано 8 листопада 2023.
  8. ↑ MacNair, Harley Farnsworth (1944-01). China and the Far East - 1.E. R. Hughes: The Great Learning and the Mean in Action. (New York: E. P. Dutton and Company, 1943. Pp. XI, 176. $2.00). - 2.C. Martin Wilbur: Slavery in China during the Former Han Dynasty 206 B.C.–A.D. 25.(Chicago: Field Museum of Natural History, 1943. Pp. 490). - 3.William Charles White, Ronald James Williams et al.: Chinese Jewes, A Compilation of Matters Relating to the Jews of K'aifeng Fu. (Toronto: The University of Toronto Press, 1942. Three volumes. $12.00). - 4.Wu Ch'êng-ên: Monkey, Translated from the Chinese by Arthur Waley. (New York: The John Day Company, 1943. Pp. 306. $2.75). - 5.James Burke: My Father In China. (New York: Farrar and Rinehart, 1942. Pp. XIII, 431. $3.00). - 6.Violet Cressy-Marcks: Journey Into China. (New York: E. P. Dutton and Company, 1942. Pp. 324. $3.75). - 7.Shuhsi Hsü: A New Digest of Japanese War Conduct. (Shanghai, etc.: Kelly and Walsh, 1941. Pp. IX, 273). - 8.Russell Whelan: The Flying Tigers. (New York: The Viking Press, 1942. Pp. 224. $2.50). - 9.Virginia Thompson: Postmortem on Malaya. With a Foreword by SirGeorge Sansom. (New York: The Macmillan Company, 1943. Pp. XIX. 323. $3.00). - 10.Walter Freytag: Spiritual Revolution In the East. Translated by L. M. Stalker with a Foreword by DrWilliam Paton. (London: Lutterworth Press, 1940. Pp. 264. 12/6). - 11.Jesse F. Steiner: Behind the Japanese Mask. (New York: The Macmillan Company, 1943. $2.00). - 12.D. C. Holtom: Modern Japan and Shinto Nationalism. A Study of Present-Day Trends in Japanese Religions. (Chicago: The University of Chicago Press, 1943. Pp. IX, 178. $2.00). - 13.Frederick Moore: With Japan's Leaders. An Intimate Record of Fourteen Years as Counsellor to the Japanese Government, Ending December 7, 1941. (New York: Charles Scribner's Sons, 1942. Pp. 365. $2.75). - 14.Leland M. Goodrich, S. Shepard Jones, Denys P. Myers, Editors. Documents on American Foreign Relations Vol. IV. July, 1941 –June, 1942. (Boston: World Peace Foundation, 1942. Pp. XLVIII, 947. $3.75). The Review of Politics. Т. 6, № 1. с. 110—120. doi:10.1017/s0034670500002849. ISSN 0034-6705. Процитовано 8 листопада 2023.
  9. ↑ Search For Raider. New York Times. 9 грудня 1940. Процитовано 22 травня 2009. The British auxiliary cruiser Carnarvon Castle, hit twenty-two times in a battle with a German sea raider, was being repaired tonight with steel plates reportedly taken from the scuttled German pocket battleship Admiral Graf Spee.
  10. ↑ Hulen, Bertram D. (22 січня 1942). Actual Rupture Is Left to Congress of Each Signatory. New York Times. Процитовано 22 травня 2009. Unanimous agreement by the twenty-one American republics on a resolution for severance of relations with the Axis powers was reached late today at a three-hour consultation in the office of Foreign Minister Oswaldo Aranha of Brazil, who is chairman of the Inter-American Conference.
  11. ↑ Uruguay, Peru Break Relations with Axis. Chicago Tribune. 25 січня 1942. Процитовано 22 травня 2009. Uruguay and Peru severed diplomatic relations tonight with Germany, Italy, and Japan. putting into swift effect terms of a compromise anti-axis agreement ...
  12. ↑ President Mujica in Belgium, Sweden, Norway, and Germany (ісп.). La República. 7 October 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Німецько-уругвайські_відносини&oldid=41101269