Німий сейм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Німий» сейм (1 лютого 1717) — сейм Речі Посполитої, скликаний для висунення умов королю Августу II.

«Німий» сейм є безпосереднім результатом діяльності Терногородської конфедерації 1715 - 1717 років, яка являла собою магнатсько-шляхетський союз, що захищав свої станові і національні інтереси. Сейм здобув популярність завдяки тому, що тривав лише один день. Він увійшов в історію як «німий» тому, що король прийняв висунуті йому вимоги (виведення саксонських військ, розширення повноважень Сейму і Сенату, обмеження особистої влади короля) практично без єдиного слова. До такого рішення його схилив російський цар Петро I. У підсумку шляхта зміцнила представницькі органи влади в країні, а по абсолютизму було завдано відчутного удару.

Посилання[ред. | ред. код]