Обговорення:Афереза

Репліки

• В.Галушко: „вставити“ — не „утнути“.
• Гра < игра, голка < иголка — також аферези ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 24 січня 2018 (UTC)

Очевидно, так. А в чому різниця між «вставити» й «утнути»? --В.Галушко (обговорення) 12:45, 24 січня 2018 (UTC)

Див. [[1]], [[2]]. Припускаю, що різницю відчуєте. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 24 січня 2018 (UTC)

Приклади: игра > гра, иголка > голка, имати > мати, иначе > наче, где > де, Исидор > Сидір, Ігнат > Гнат, Іларіон > Ларіон, Іполит > Полит, Олесь > Лесь, Опанас > Панас, Агафія > Гафія, Агапон > Гапон, Анастасія > Настасія, Атанас > Танас, Єкатерина > Катерина, Євдокія > Докія, Елеонора > Нора, Гликерія > Ликерія, Григір > Ригір, Дмитро > Митро, інструмент > іньструмент > ійструмент > іструмент > струмент. Афереза може виступати разом із синкопою (Анастасія > Настя, Олімпіада > Лімпа) чи апокопою (Ігнатій > Гнат, Григорій > Ригор). Іноді афереза, синкопа, апокопа взаємодіють разом (Олександр > Лесь). --Микола Івкі (обговорення) 14:11, 26 січня 2018 (UTC)

Афереза — „відпадіння початкового голосного для уникнення міжслівного збігу голосних“ («Українська мова (енциклопедія)»). Тоді гра < игра — ніби не афереза. --Микола Івкі (обговорення) 14:15, 24 січня 2018 (UTC)

Афереза — „відпадіння початкового голосного для уникнення міжслівного збігу голосних“ (так само, [[3]]). Але практично гра < игра — таки афереза. Тоді афереза — скорочення початку слова. Згода ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:45, 25 січня 2018 (UTC)

Афереза — „скорочення початкової частини слова“ ([[4]]).

Афереза — „скорочення початку слова“ ([[5]]). Тобто моє визначення не нове. --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 29 січня 2018 (UTC)

Спростування

• Знаю ще одне джерело, де наявність аферези в поліських говорах (передусім східних) пояснюють нерозвиненістю протетичних приголосних. Але в степових говорах протетичних приголосних ще менше, але про аферезу не пишуть.

На мою думку, наявність аферези в поліських говорах можна пояснити наявністю акання, редукції (таке є поблизу в рос. і блр. говорах). --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 26 січня 2018 (UTC)

Цитую ([[6]]). „Серед фонетичних діалектизмів письменник використовує і та-кі, які не в власне подільськими. До них ми віднесемо слова іншомовного походження з втратою початкового (а): рештант (225), рих­метика (266), Ликсандре (637, 645) - в останньому. слові втрата о<а.

М.Стельмах використовує фонетичні діалектизми з явищами: аферези: все'дно (54, 79, 80, 214); протези: янгол (124, 123, 203, 285); спрощення в групах приголосних: драстуй (99), сам- шедший (237), самшедчий (455), викликане або швидким темпом мови (перше слово; очевидно, цим пояснюється і втрата звука (а) в останніх двох словах),-або ж зумовлене асимілятивними та інши­ми фонетичними процеоами на межах морфем (останні два олова); асиміляції; самшедчий (455)“.

А швидкий темп мови інакше — редукція ! Тобто моя думка не нова.

Практично при аферезі на межі слів зникає ненаголошений (інакше редукований) голосний. Не виявив жодного випадку аферези для наголошеного голосного (пор. игра > гра, але і́гор). --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 28 січня 2018 (UTC)

У говірках північного приазов'я „при аферезі випаданню не підлягають наголошені голосні чи наголошені склади“ ([[7]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 30 січня 2018 (UTC)

Афереза — „редукція початкової частини“ слова (Чучка Павло Павлович,[[8]]).

Афереза — „редукція початку слова“ ([[9]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 29 січня 2018 (UTC)