Обговорення користувача:Микола Івкі

Цей обліковий запис заблоковано безстроково. Вказана причина: систематичне, тривале порушення ВП:ЧНЄВ, ВП:НВМ, ВП:ПОКОЛУ, ВП:НПК. Див. Журнал блокувань.

Архів

• Обговорення користувача:Микола Івкі/00. --Микола Івкі (обговорення) 11:58, 25 березня 2018 (UTC)

Питання

Микола Івкі Доброго дня! Чи допустимими є в українській мові обидва варіанти: 1942 року та у 1942 році? Воєнна чи Військова академія? Чи можна сказати госпіталізований чи шпиталізований, якщо йдеться про потрапляння до цивільної лікарні, чи до шпиталю колишнього військового з цивільних причин. Прошу висловитися щодо всіх варіантів, як буде можливість. Сподіваюся, що буде незабаром. З повагою.--Yasnodark (обговорення) 13:20, 30 червня 2017 (UTC)

Yasnodark'у. Добридень ! Попередньо, може, так.

• [[1]]. Вікіпедія:Кнайпа (допомога)/Архів 7#Коли в 1853 році vs Коли 1853 року.

Можна і 1942 року, і в 1942 році. Милозвучність підказує, що частіше краще 1942 року.

Пор. минулого (цього, наступного) року.

• Коротко: військовий стосується війська, воєнний — війни.

Академія військова (не воєнна).

Дії воєнні (не військові).

Історія військова чи воєнна.

Українці мають іменник військовий, а росіяни — военный.

Також назви і текст рос. пісень „Хотят ли русские войны“ ([[2]]) „Если б не было войны“ ([[3]]) мають слово война і не мають слова мир.

Росіяни придумали слово мироед і не придумали слова *войно-ед.

Пор. укр. мирилка „Мир-миром“ ([[4]]).

• Які словники містять слово шпиталізований або шпиталізувати ?? Госпіталь. Шпиталь.

Госпіталь і шпиталь — лікарня для військових.

Госпіталь у деяких країнах — також лікарня для цивільних.

Шпиталь — слово неофіційне, раніш означало «лікарня», і досі на заході України — «лікарня».

До речі, англ. hospital «лікарня; госпіталь». --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 2 серпня 2017 (UTC)

Yasnodark'у. Виявив, що Ви хотіли знати посилання на УРЕ. Узнали ? Підказка: [[5]] ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 9 серпня 2017 (UTC)

Микола Івкі Дякую! Вже підказали та не зовсім. Це якого року видання 1978-85 чи більш рання?. Мені особливо потрібне посилання на здається третій том "Глуш" видання 1978-85, а саме на форзацну сторінку з редакційною колегією тому. А ще періодично потрібна Літературна енциклопедія. Та 3-томний украд. словник того ж часу, також був би вдячний за Географічну енциклопедію України та Енциклопедію кібернетики.

трампліна - щось мені не подобається - хіба не властивіше нам трампліну. Зі списом і молотом - чи не радянська це спадщина?--Yasnodark (обговорення) 12:13, 9 серпня 2017 (UTC)

Глянув словники, там трамплін-а. Тобто трамплін як предмет: один трамплін, два трампліни. Може, пізніше стане нормою трампліну. Інше гляну не сьогодні. --Микола Івкі (обговорення) 12:34, 9 серпня 2017 (UTC)

“Енциклопедія кібернетики”: на жаль, невдача. Наприклад, у [[6]] є DJVU (RAR), але відкрити не можу.

Глянув Ваші "Вікіпедія:Проект"'и. Дякую, але мене не зацікавили. --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 14 серпня 2017 (UTC)

В Інтернеті УРЕ — друге видання. Як розуміти Ваші слова "украд. словник" ? --Микола Івкі (обговорення) 12:44, 14 серпня 2017 (UTC)

Український радянський словник у 3тт, за інше вдячний.--Yasnodark (обговорення) 12:59, 14 серпня 2017 (UTC)

"Український радянський словник": невдача. --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 18 серпня 2017 (UTC)

Не „дійсно“, а справді, направду („Слово“, наприклад, 20.08, 11:12: [[7]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:04, 22 серпня 2017 (UTC)

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ: http://litopys.org.ua/ulencycl/ule.htm ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 28 серпня 2017 (UTC)

Дякую! Це воно.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 28 серпня 2017 (UTC)

Yasnodark'у. Добридень ! На жаль, в укр. Вікіпедії панують сваволя і брехня частини адміністраторів.

Такі незаконні дії спрямовані проти таких користувачів, як я, чи Боґан (з Австралії), чи Бучач-Львів.

До речі а де описані правила довічного блокування чи довічного обмеження ?

Яка частка українців має половецьке походження ? Див. «Половці». --Микола Івкі (обговорення) 11:46, 22 жовтня 2017 (UTC)

вітаю,Микола Івкі! Можете глянути на цю сторінку, розділ про астероїди. Хотілося від вас посилання на джерело, де написано, що при перекладі з іспанської прізвищ "H" не читається. Бо плодити Гернандесів та Гідальго на небі вважаю злочином проти нашої мови.--Yasnodark (обговорення) 13:26, 18 квітня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Добридень ! Попередньо див. [[8]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:22, 19 квітня 2018 (UTC)

Микола Івкі Доброго дня! Дякую, там не дуже те, що я хотів побачити. А щодо іншого не підкажете посилання на різні видання "УСЕ" в електронному варіанті. І чи не траплялися вам посилання на перші два томи Великої української енциклопедії?--Yasnodark (обговорення) 16:20, 3 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Див. обережно: Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів країн іспанської мови ([[9]]). Микола Івкі (обговорення) 11:01, 4 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі Дякую, побачив там, що треба. А щодо двох свіжих запитань про "УСЕ" в електронному варіанті та перші два томи Великої української енциклопедії? Ще б УРЕ російською знайти, потенційно гарне АД для не дуже гарних людей з того боку.--Yasnodark (обговорення) 12:40, 6 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі І ще колись ви давали посилання на словник-довідник щодо закінчення слів.--Yasnodark (обговорення) 13:12, 8 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Може, мова про «Інверсійний словник» ? Микола Івкі (обговорення) 11:38, 10 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі Словник певно той, проте мені б посилання на електронну версію. --Yasnodark (обговорення) 12:52, 10 травня 2018 (UTC)

А з попередніми питаннями глухо?.--Yasnodark (обговорення) 12:52, 10 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Не все зразу.

Річ не в помилці, а в тому, що той допис-сповіщення не має Вашого підпису. Сповіщення без підпису наче не доходить. --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 10 травня 2018 (UTC)

Пане Миколо, при всій повазі та то моя сторінка, тож не варто її розглядати під мікроскопом, ваша є ще більш заплутаною. --Yasnodark (обговорення) 13:05, 11 травня 2018 (UTC)

У мене свої міркування, а тієї теми з помилкою я взагалі не знайшов. І в травні точно нічого такого не писав. Те повідомлення двохрічної давнини і відповідь там було, тож не шукайте мух. Хоча якщо я десь зроблю одрук на вашій СО - можете виправити.--Yasnodark (обговорення) 13:24, 11 травня 2018 (UTC)

Краще нагадайте закінчення родвідм. слова "Персонаж"--Yasnodark (обговорення) 13:24, 11 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. Персонажа: [[10]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 11 травня 2018 (UTC)

Дякую, так і гадав--Yasnodark (обговорення) 16:58, 11 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. https://www.slovnyk.ua/ ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 14 травня 2018 (UTC)

Yasnodark'у. „Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“ (ВП:ПІНГ). --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 14 травня 2018 (UTC)

Микола Івкі за словник вдячний.--Yasnodark (обговорення) 13:37, 14 травня 2018 (UTC)

Yasnodark. Щодо Вашого сповіщення. Голосувати за невідомість не можу. Пор. Навесні прогосували за Jphwra, а влітку — навпаки. Де ж були навесні ?! Микола Івкі (обговорення) 11:55, 3 серпня 2018 (UTC)

Микола Івкі вітаю! З якої літери пишемо Іран у Ізраїльсько-іранська конфронтація 10 лютого 2018, щось в мене суттєві сумніви щодо малої літери, адже це відносини двох країн, і так хотів поточнити після перейменування та зараз знову повернули стару назву. Не певен, прошу консультації.--Yasnodark (обговорення) 16:53, 30 листопада 2018 (UTC)

Yasnodark. Там не Іран, а іранська. Повернули правильно. Микола Івкі (обговорення) 12:57, 2 грудня 2018 (UTC)

Yasnodark. Повторно. Попереднє сповіщення (див. вище) наче не отримали. Микола Івкі (обговорення) 13:02, 2 грудня 2018 (UTC)

Микола Івкі Дякую. Якщо буде час дасте посилання на словник, бо щось мене переклинило, можливо через те, що назви обидох країн на "і" починаються.--Yasnodark (обговорення) 14:02, 2 грудня 2018 (UTC)

Yasnodark. Добридень ! Попередньо: "П'ята голова Цербера" (велика літера Ц, [[11]]).

У назвах виду ізраїльсько-іранський панує мала літера ([[12]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:18, 12 грудня 2018 (UTC)

Етимологія

• „Етимологією займатися під силу не кожному. Це досить важка і марудна справа“: [[13]], [[14]].

Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC)

Ця тема містить ОД. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)

• Джерела.

[[15]] Етимологічний словник української мови * ЕСУМ

[[16]]

[[17]].

[[18]] Етимологічний словник української мови * Рудницький

[[19]] Етимологічно-семантичний словник української мови * ЕССУМ * Огієнко

--Микола Івкі (обговорення) 14:08, 18 лютого 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 11 червня 2019 (UTC)

[[20]] Словник української мови VI століття * Ющук

--Микола Івкі (обговорення) 14:19, 19 лютого 2019 (UTC)

[[21]] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ * Грінченко

[[22]] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE * Грінченко

Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 11 червня 2019 (UTC)

• Вежа
• Вивірка
• Витязь
• Діброва
• Дістати
• Дніпро
• Дністер
• Дон
• Дуб
• Дунай
• Істик, істник, існик < *іст- / *st- „ставити, класти“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)
• Книга
• Князь
• Москва
• Обійстя
• Плуг
• Половець
• Приспа
• Путін
• Риба < *ри-б-а (пор.: верба < вер-б-а) < *ри- / *ry- (рити, рвати, зривати) — «рвучка». --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 9 липня 2019 (UTC)
• Стебка
• Степ
• Стріла, стрель
• Суботів < Су́бот < Су́ба (річка в селі Су́ботів). Пор.: Субо́тин < Субо́та. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)
• Тетерев
• Тясмин / Тясьмин / Тяс(ь)ма / прізвища Тусьмук, Тусменко < *тяс- (пор.: письмо, писати) / *тус- < *тя(г)с- / *ту(г)с- < *тяг- (тяга, тягти) / *туг- (туга) «витягнутий» (тече навколо Холодноярської височини). --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 10 липня 2019 (UTC)
• Україна
• Умань < *ум- < корінь *у- / *au- (ЕСТУ). Але далі чомусь беруть значення не кореня, а приростка.

Корінь *au- має значення „те, що не спить“ або „жвавий, бадьорий“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)

• Хліб
• Хортиця
• Черкаси (місто), Черкас (села) < *черк- (черкати) ?

Якщо виводити від черкес, то чому -ес > -ас ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)

• Чигирин

Казки Андерсена

3

Джерело. Гречанюк С. С. Вічні книги.— К.: Молодь, !988. ISBN 5-7720-0022-5. Цитати. Кожну річ треба називати справжнім імям. Андерсена боялися. Його казки для дітей викликали в цензорів підозру і страх. Особливо часто під заборону потрапляло «Нове вбрання короля». Казки Андерсена потрібні всім. Вони вчать називати речі своїми іменами. Довідка. Раніше NickK не захотів назвати речі своїми іменами — і підбив ненормативний підсумок. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК [[23]] містить нормативне слово КВІТКОНОС (тільки КВІТКОНОС). Сповіщення. Unikalinho. NickK. --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 31 березня 2017 (UTC)

Різне 5

Хто такі французи ? Переважно нащадки романізованих кельтських племен ? Хто такі білоруси ? Переважно нащадки ослов'янених (обрусілих) балтійських племен ? --Микола Івкі (обговорення) 11:04, 26 квітня 2017 (UTC) Очевидно, все так. Чим пояснюються паралельні форми прізвище/прізвисько, збіговище/збіговисько? Перша палаталізація ск? Див. Щ. Російська мова — зіпсований іврит? Втім, деякі російськомовні «спеціалісти з походження української» недалеко від цього пішли. Потрібно писати ще багато: «Йотація у праслов'янській», «Музичний наголос», «Носові голосні в слов'янських мовах». Щодо вимови guzik: очевидно, укр. ґудзик походить від якоїсь діалектної вимови цього слова, адже літературна вимова — ґузік. Дзекання наче нема. -ьcь чи -*ьcь? Очевидно, більш правильним слід визнати перший варіант. Вязьма, Клязьма — наче балтизми. Невже в наших статтях нічого про походження цих слів? У Московській області чимало гідронімів на -ва. Але, ймовірно, всі мають балтійське (або фінське) походження. --В.Галушко (обговорення) 18:36, 26 квітня 2017 (UTC) Про лабіалізацію (ы > о). Чому в українській не відбулося такого переходу в цих словах? Чи є якесь джерело з цієї теми? Я збираюсь писати про прикметники, так як раз є момент, стосовний до цієї теми. У повних формах родового відмінка однини жіночого роду маємо ы > о: дав.-рус. добрыѩ > укр. доброї. У давальному і місцевому, очевидно, було дав.-рус. добрѣи > укр. добрій. В інших відмінках без змін: у знахідному — добрѫ > добру, в орудному — доброѭ > доброю. У чоловічому: добра+(є)го > доброго, добру+(є)му > доброму, добръ+и > добрыи > добрий, добры+(и)мъ > добрим. У місцевому, наважусь припустити мало місце змішання форм ранішого добрѣ+(и)мъ і форми добру+(и)мъ, чи форми давального відмінка. Начебто, все сходиться, але це оригінальне дослідження і бажано серйозне наукове джерело для поясненя цих переходів. Не зовсім ясне з -ыѩ > -ої, -аго > -ого, -уму > -ому. Щодо наслідків заміни музичного наголосу на силовий. Чи не може в цьому полягати причина розбіжності у наголосі в споріднених українських і російських словах? Наприклад, «колесо» і «колесо», «столяр» і «столяр», «маленький» і «маленький», а також «український» і ненормативне російське «укра́инский»? Здається, якщо вимовляти останні слова з музичним наголосом, в українській вимові буде висхідний, а в ненормативній російській — спадний. Чи не може бути пов'язана відсутність переходу праслов'янського *i > и, а збереження його як «і» тим фактом, що він походив не з праіндоєвропейського *ī (як у слові «видіти»), а з дифтонга oi (як у словах князі, друзі, лебеді). Форми городи, брати при дав.-рус. городи, брати пояснюються як колишні форми знахідного відмінка (городы, браты), інакше було б *городі, *браті. --В.Галушко (обговорення) 21:04, 30 квітня 2017 (UTC) Виявив у Вас. Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови (повна версія). Тут не можу відкрити двома способами. Зверніть увагу на компетентність дописів користувача Zorator22. Явище квіт — цвіт — ні сіно ні солома. Підказку відчули ? Коли білоруська (блр.), рос. мови відокремились од української (давньоукраїнської, давньоруської) ? Чи вважають французи давню латинську мову за давньофранцузьку ? Чи є в південнослов'янських мовах слова виду квіт ? Коли виникли південні слов'яни ? Чи був наросток -ина < -ына  ? Які слов'янські мови, крім укр., мають слово виду дзвізда із дз- ? Як від рос. прикметника русский утворити іменник з тим же значенням ? За яким правилом від лат. caedo утворено caesum ? Які слов'янські мови, крім укр., мають давнє явище бережу, печу ? Які мови, крім рос., мають зворотні дієприкметники ? Рос. ткёт — аналогія ? Пор. ткать, тку, ткёт; лгать, лгу, лжёт; жечь, жгу, жжёт ? Що відомо про писемність фінських племен меря, мурома, мещера ? Що скажете про рос. Завялов і Завьялов ? Як російською вимовляти Гайана і мединститут ? Де була межа поселень фінських племен біля балтів або слов'ян ? Південні слов'яни — тільки переселенці (не аборигени) ? Чи були знайомі (між собою) фіни і слов'яни під час другої палаталізації ? Чи жили фінські племена в басейні Верхнього Дніпра ? Чи є тверді -гы-, -кы-, -хы- у фінських мовах ? --Микола Івкі (обговорення) 11:47, 4 травня 2017 (UTC) Щодо користувача Zorator22: наведіть посилання на статті, про його внесок мені нічого не відоме, ОС відсутня, на СО одне автовітання. Я вимовляю Гай-ана, мед-інстітут. Слова рідкісні, не пам'ятаю, коли чув друге, а назву екзотичної країни і поготів не почуєш. У польській мові дієприкметники мають зворотні частки, але положення їх у реченні вільне. Де була межа поселень фінських племен біля балтів або слов'ян ? Ну, на це питання я можу відповісти більш-менш точно. На території Московської області межа проходила якраз у границях нинішньої Москви: на схід від неї топоніміка фінська, на захід — балтійська. За яким правилом від лат. caedo утворено caesum ? Очевидно, caedo > *caedsus > *caedsum > caesum. Я не фахівець з історичної реконструкції латини, але дещо читав про спрощення груп приголосних. Чи є тверді -гы-, -кы-, -хы- у фінських мовах ? Я не знайомий з фінськими мовами, але у відомих мені фінських назвах таке не траплялося. Не зовсім зрозуміле питання. Невже можна пояснити загальнослов'янське явище фінським впливом? Чи були знайомі (між собою) фіни і слов'яни під час другої палаталізації ? Звичайно так, слов'яни і фіни сусідують одні з одними протягом тисячоліть. Які слов'янські мови, крім укр., мають слово виду дзвізда із дз- ? У македонській — sвезда. Чи вважають французи давню латинську мову за давньофранцузьку ? Відоме, що французи мають на увазі під ancien français саме середньовічний варіант французької. Окремо, розглядають його предка — галло-романську мову, і її попередника — народну латину. L'ancien français provient du roman, un ensemble de dialectes du latin vulgaire présents dans toute la Romania (з франковікі). Не слід забувати, що сучасна французька відрізнюється від латини сильніше, ніж українська від давньоруської. На решту спробую відповісти пізніше. Щодо відкриття файлу: чи встановлена у Вас програма? --В.Галушко (обговорення) 13:09, 4 травня 2017 (UTC) [[24]]. [[25]]. Тут перестало відкривати [[26]]... --Микола Івкі (обговорення) 12:11, 11 травня 2017 (UTC) http://ru-etymology.livejournal.com/742596.html. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 11 травня 2017 (UTC) Українська мова (енциклопедія) містить статтю Атематичні дієслова... --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 16 травня 2017 (UTC) [[27]], [[28]], [[29]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 16 травня 2017 (UTC) Посмійтеся Є думка, що деякими своїми особливостями всі слов'янські мови зобов'язані фінському субстрату. В ЕСУМ навіть наведена гіпотеза, що загальнослов'янське шия може мати фінську етимологію. Мало пишуть про тюркський вплив на українську мову. Він значний: наприклад, у слові бджола ми маємо прогресивну асиміляцію, на відміну від регресивної в інших слов'янських. Цей могло поширюватися на всі східнослов'янські мови, бо припускають також, що повноголосся виникло під впливом тюркської гармонії голосних. Українофоби закидають українцям значну тюркську домішку, як генетичну, так і лінгвістичну, спростовуючи українські докори в «потатарченості». Очевидна помилка: слово «татарський» можуть вживати у кількох значеннях, і слід розрізнювати слова «ординський» і «тюркський». Особи тюркського походження їхали як у Московську Русь, так і в Українську. Але Росія успадкувала від Орди не тільки частину населення (їх і в Україні чимало), але й державний лад. Уточнив дані про «Клязьма»: цей топонім, очевидно, фінського походження. Які слов'янські мови, крім укр., мають давнє явище бережу, печу? Я схиляюся до думки, що первісними слід визнати саме берегу, пеку, а бережу, печу з'явилися за аналогією. У польський нема йотації: piekę, mogę. Сторінка з повною версією «Історичної фонології української мови» у мене не відкривається. Спробуйте набрати в пошуковику: grinch-home.at.ua/_ld/1/103__-.doc. --В.Галушко (обговорення) 20:42, 16 травня 2017 (UTC) Набрав — і невдача. Ще раніше припустив, що те цінне джерело зруйноване. Може, відновлять ?! --Микола Івкі (обговорення) 11:35, 17 травня 2017 (UTC) «Клязьма». Де уточнили ? Не виявив. Якщо «Клязьма» має фінське походження, то яке походження має «Вязьма» ? --Микола Івкі (обговорення) 11:49, 17 травня 2017 (UTC) Гідронім «Клязьма» порівнюють з назвами північноросійських річок Нерезьма, Колозьма, Колежма, виділяючи в них співзвучні елементи -зьма, -жма, що можуть походити з якоїсь вимерлої фіно-угорської мови. (за матеріалами «Топонимического словаря Московской области» Е. М. Поспелова). Топонім Вязьма може мати й слов'янську етимологію (від «вяз» — «болото», «драговина»). Спробуйте набрати адресу grinch-home.at.ua/_ld/1/103__-.doc без прикінцевої крапки. У Яндексі все показує. --В.Галушко (обговорення) 10:56, 18 травня 2017 (UTC) Перемога ! Сьогодні, на іншому ПК, відкриває. --Микола Івкі (обговорення) 11:43, 18 травня 2017 (UTC) Ще перемога ! Знову відкриває [[30]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 24 травня 2017 (UTC) Що для мене рідна мова?. Типовий приклад українського мовного «катехізису». Не забуваймо, що повальна катехізація вірян наприкінці 19 — початку 20 ст. призвела до появи цілого покоління переконаних безбожників. Якби нам не наступити на ті ж граблі… Плавно переходимо до наступного моменту. Цитата «…вона і тільки вона повинна бути рідною для кожного, хто вважає себе приналежним до української нації», на жаль, містить у собі й негатив, так би мовити, шерехату сторону. Тут під словом «рідний» розуміється не природна, «зранньогодитинствазасвоєна» мова, а мова тієї нації, до якої себе відносиш. Таким чином, маємо чотири наслідки: 1) якщо ти вважаєш себе українцем, твоя рідна мова автоматично — українська, незалежно від способу її засвоєння і рівня володіння; 2) рідну мову можна вказати довільно, і вона, отже, визначить автоматично й національність (зворотно першому); 3) якщо ти вважаєш своєю рідною українську, тобі можна у повсякденному мовленні (у тому числі серед україномовних) користуватися російською або англійською, не шкодячи своїй «рідноукраїномовності» і не зраджуючи своєї нації; 4) якщо ти не вважаєш своєю рідною українську (не важливо, з якої причини), ти є зрадником і попихачем Москви. Воістину, добрими намірами вимощена дорога в пекло. Плавно переходимо до наступного моменту. Не дивно, що це дає інформаційну їжу різноманітним українофобам, що бачать у цих недалекоглядних закликах привід облити Україну помиями, напр. «Мова» — ополяченный и искалеченный русский язык Олексія Орлова — публіциста (природно, без філологічної освіти) і Русь нерусская (Как рождалась "рідна мова ") Олександра Каревіна (числиться «філологом», хоча його твердження слабко узгоджуються із сучасною наукою). Втім, значна частка правди в них, тим не менш, є. Впровадження української мови в Україні доводять до абсурду. не можна спорити з твердженням «Упрекая свой народ в неприятии „рідной мовы“ и русскоязычности, ненькопатриоты, мягко говоря, лицемерили. Они и сами не воспринимали пропагандируемый ими язык как родной и пользовались языком русским.», гіркою правдою є і «Перед тем, как начать опрос, интервьюер предлагает респонденту по желанию выбрать анкету или интервью на украинском или русском языке. Иначе говоря, каждый социологический опрос — это манифистация языковых предпочтений населения, своего рода референдум». В результате, как выяснилось во время всеукраинского опроса, 49,5 % респондентов ответили, что общаются в семье на украинском языке, 48,5 % — на русском языке, 2 % — на другом языке. Однако анкеты на украинском языке предпочли взять только 37,2 % респондентов, в то время как на русском — 62,8 % (данные апреля 2000 года)574. Иными словами, среди тех, кто уверяет, что общается в семье на украинском языке, многим на самом деле легче говорить по-русски.". Я сам бачив зловживання в цій галузі, збути їх непросто. Про Ю. Гнаткевича — теж справедливо, бо той дійсно зараховує до «русизмів» і питомо українські слова. Але робота Каревіна, на жаль, містить неточності, подає матеріал однобоко. Він пише, що прості українці не розуміли «мовы», але замовчує про те, що наприкінці 19 ст. великоруські селяни не розуміли й багато чого російськомовного. Він пише, що для української інтелігенції легше було говорити російською, але замовчує про мовлення російських дворян першої половини 19 ст. (для них російська не була рідною, навіть Чаадаєв свої «Записки» написав французькою). Чому нічого не сказане про нехтування діалектів та їхній занепад в СРСР, на відміну від наводжуваної ним за приклад Німеччини? Звідки суперечність: то українські селяни з цікавістю читали (або слухали) російськомовну літературу, вважали своєю літературну російську, то цитує твердження, що «среди военнопленных немало находилось совсем неграмотных, или малограмотных, были и такие, которые родного языка не знали и не умели им пользоваться». Трапляються і сумнівні твердження. «Люди необразованные общаются на просторечиях, „суржике“. Те же, кто, поднимается на более высокую ступень развития, переходят в общении на русский литературный язык.». Філолог не міг би таке написати. Народна мова не є ознакою відсталості. У тіїй же Німеччині прийнята літературно-діалектна двомовність. У Росії та Україні люди рабськи переходили на мову панів, зневажуючи рідний діалект. Нагадую, що в СРСР мовознавці радили використовувати літературну російську лише в офіційному мовленні, а в побуті користуватися діалектом. «…они (неграмотні (!) українські селяни) прекрасно понимали читаемые им произведения Пушкина, Жуковского, Лермонтова, Гоголя, Островского, Достоевского, Писемского, Льва Толстого, Мельникова-Печерского, Гаршина, Успенского и других русских писателей.» І ці твори-то, які не всі російськомовні селяни розуміли! Погоджуюсь з тим, що …давать рекомендации было легче, чем их выполнять. «Национальное сознание» в народе никак не пробуждалось., але «Как ни старались ненькопатриоты, малороссы по-прежнему считали себя частью русской нации и не отказывались от русского языка». звучить дивно. "…он вынужден был констатировать, что в древности «украинцы» писали в словах мужского рода множественного числа в именительном падеже окончание «-а»: «два года», «два воза», «три сына» и т.д. Это окончание, замечал Огиенко, до сих пор сохранилось в русском языке. «Под влиянием русским так временами пишут и у нас, но этого должно остерегаться и употреблять только формы „два вози“, а не „два воза“.520 Почему нельзя писать „два воза“ и при чем тут русское (в смысле: великорусское) влияние, если у нас так писали еще в древности, он почему-то не объяснял.» Де пояснення цього явища? Де дання читачеві уявлення про двоїну? Філолог мав це написати, публіцист не дозволив. Огієнко був, звичайно, не зовсім точним, бо архаїчне закінчення -а має не російське, а діалектне походження. Питання: 1) Мова — секретный язык австрийцев, созданный для непонимания русского, але чому в ній фонетика і морфологія ґрунтуються на східноукраїнських, а не західноукраїнських діалектах? 2) Чому австрійці штучно створювали український націоналістичний рух з метою відірвати малоросійські землі від Російської імперії, і при цьому не боялися пов'язаного з ним сепаратизму на територіях імперії Австрійської? --В.Галушко (обговорення) 14:52, 24 травня 2017 (UTC) Де наголос у рос. слові пенязь ([[31]], [[32]]) ? --Микола Івкі (обговорення) 12:30, 26 травня 2017 (UTC) Попередньо Сергієв Посад, у США, вимова [шша]. --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 29 травня 2017 (UTC) Згадуване джерело [[33]] містить укр. назви. Шовінізм ? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 29 травня 2017 (UTC) Не варто чіплятися до таких дурниць. У наведеному джерелі багато помилок. Сергіїв Посад — утворення, аналогічне Київ. Зі словом «США» — давня узаконена помилка, зараз трудно щось переробляти. Вимови абревіатури в нас не виходить, тому пишемо «у США», але кажемо «у Сполучених Штатах». Чи є найменування сторінки «Уха» правильним? --В.Галушко (обговорення) 14:14, 29 травня 2017 (UTC) [Про московський ураган знаю.] ЕІУ: також пеня́зь. Київ — в Україні, а Сергієв Посад — у Росії. Див. укр. правопис. Відповідь залежить від того, чи заборонені діалектизми в назвах статей. Якщо заборонені, тоді потрібно перейменувати, якщо ні — можна залишити. На цю мить про заборону не вичитав. --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 30 травня 2017 (UTC) Де Ваша відповідь на початок теми ? Що скажете про наступне почуте ? Почуте, мовляв, з Інтернету. 1. У Москві провали землі. 2. Столицю РФ думають перенести до Петербурга. Ще. 3. Чи ходять тепер потяги з Росії до України ? --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 30 травня 2017 (UTC) У російській мові трапляється наголошення як пе́нязь і як пеня́зь. Друге — можливо, під впливом пол. pienędzi. Про провали землі в Москві і перенесення столиці до Петербурга нічого не чув. Про потяги треба буде з'ясувати. --В.Галушко (обговорення) 13:57, 31 травня 2017 (UTC) Яке Ваше враження від праці Каревіна? Ще кілька ляпів: слова «мова», «часопис», «читач» названі в нього полонізмами, при цьому слова-джерела «запозичень» (język, czasopismo, czytelnik) чомусь не наведені. Чи знали автори його «авторитетних джерел» польську мову? «…русский язык был родным для большинства украинских писателей дореволюционной поры от Ивана Котляревского до Панаса Мирного. (Сомневающиеся могут открыть хотя бы собрание сочинений того же Панаса Мирного и посмотреть, на каком языке переписывался он со своими детьми. Или почитать опубликованные черновики писателя, чтобы убедиться на каком языке составлял он планы своих украиноязычных произведений74*)». А якою мовою Пушкін складав план до «Бориса Годунова»? Я читав — не російська. «И даже слово „кобзарь“, которое Тарас Григорьевич писал с мягким знаком, как это принято в русском языке, украинофилы поменяли на „кобзар“». І навіть ім'я Пушкіна, яке він сам завжди писав як «Александръ Пушкинъ», вороги Росії поміняли на «Пушкин», щоб ніхто нічого не зрозумів. Про ствердіння прикінцеого «р» деяким українським (київським) філологам (?) знати не обов'язково. «...„Энеиду“ Котляревского знает очень незначительная часть слушателей (хорошо, если хоть отрывки из хрестоматии Плевако). Масса слушателей, как это ни странно, жалуется обычно на непонятность „Энеиды“… Всю „Энеиду“ среди проверенных слушателей знает 5-7 %». Лексична основа «Енеїди» — східноукраїнські діалекти. Галицизмів там не могло бути. "«Подавляющее большинство слов, которые принято считать „русизмами“ в украинском языке, на самом деле, являются „древнерусизмами“, которые такие же русские, как и украинские. Изъятие их из современного украинского языка было бы равнозначно отречению от нашего древнерусского наследства»648 — замечает современный украинский ученый П. П. Толочко." — це справедливо, але це не спростовує самобутності і питомості української. «„Есть язык русский литературный и две группы народных русских говоров — северная и южная“ — отмечала видная украинофилка и известный историк Александра Ефименко, подразумевая под южными народными говорами — малорусскую, а под северными — великорусскую народную речь.» Звідки це тлумачення «южной» групи? У цитаті такого нема. Південні російськи діалекти схожі на східноукраїнські, але це різні групи говорів. Каревін пише: «И сегодня подлинный Шевченко скрыт от абсолютного большинства читателей. (Произведения „великого Кобзаря“ не исключение. Точно также фальсифицирован текст пьесы И. П. Котляревского „Наталка Полтавка“». Це правда? --В.Галушко (обговорення) 17:12, 31 травня 2017 (UTC) «Содержавшиеся в шевченковских рукописях слова „осень“, „камень“, „семья“, „всего“, „чернило“, „явор“, „царь“, „Киев“, „Польша“…» Про «осень», «камень» — наклеп. Шевченко писав через «ять»: «осѣнь», «камѣнь». «Польща» — не тільки українська, але й староросійська форма. --В.Галушко (обговорення) 17:16, 31 травня 2017 (UTC) «Писатель (Куліш) вынужден был выдумывать недостающие слова или прибегать к заимствованиям из польского языка. Перевод получился непонятным (к примеру, фраза „Да уповает Израиль на Господа“ превратилась у Кулиша в „Хай дуфае Сруль на Пана“». Ще Огієнко писав, що ніде подібної фрази в Куліша він не зустрічав. Див. також. "…"по словах", при этом Огиенко отмечал, что «древнеукраинский язык знал только: по словам, по домам, по делам и т.д.»". Наклеп на Івана Огієнка? Невже він міг таке написати? Всякому, хто хоч трохи займався історією української і російської мов, ясно, що форми з давальним відмінком пізніші: у російській вони закріпилися тільки в 19 ст. У давньоруській на їхньому місці тільки конструкції з місцевим. Див. російську розвідку Изменение управления предлога по в русском языке. Постарайтесь з'ясувати це питання. --В.Галушко (обговорення) 15:16, 1 червня 2017 (UTC) [[34]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 7 червня 2017 (UTC) Читав на російському націоналістичному сайті план відторгнення Східної України. Публікація близько 2008 року. Закінчую покращувати статті про букви для носових голосних. Щоб зробити матеріал яснішим, була б вельми корисною стаття «Носові голосні в праслов'янській мові». Пропоную Вам стати її автором. Досить саму коротку, я зроблю доповнення до заготовки. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 8 червня 2017 (UTC) Подумаю. Може, наступного тижня. Саме стаття, не розділ ? Чи потрібна стаття «Атематичні дієслова» ? --Микола Івкі (обговорення) 10:55, 9 червня 2017 (UTC) На теперішній час стаття про носові голосні важливіша. Не знаю, чи знайдеться досить матеріалу на статтю про атематичні дієслова. У «Дієслово» я написав все, що знаю про них. Якщо створювати щось окреме, можна додати тільки походження терміна «атематичні», праслов'янські форми і теорії, чому вони зберегли індоєвропейські закінчення майже без змін, на відміну від інших слов'янських дієслів. Але це можна додати і до розділу у статті «Дієслово». --В.Галушко (обговорення) 13:55, 11 червня 2017 (UTC) Як називати ? Так, як Ви написали ? Чи, наприклад, «Носові голосні в слов'янських мовах» або «Носові голосні» ? Річ у тому, що стаття «Атематичні дієслова» є в УМЕ і ще деінде. --Микола Івкі (обговорення) 12:23, 12 червня 2017 (UTC) Ричмонд — назва географічна. Цю назву через -и- містить УОС за 2004. Також [[35]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:19, 13 червня 2017 (UTC) Сторінка «Носові голосні» вже існує: як перенаправлення на «Назалізація». Під назвою «Носові голосні в праслов'янській мові» існують більшість червоних посилань у статтях. Можна зробити перенаправлення. Я вважаю, що доречніше створити статтю саме під цією назвою, описавши виникнення носових в праслов'янській і зазначивши, що збереглися вони наразі лише в польській і кашубській. --В.Галушко (обговорення) 11:57, 13 червня 2017 (UTC) [[36]], [[37]] «виникли пізніше». --Микола Івкі (обговорення) 12:06, 16 червня 2017 (UTC) На мій погляд, деякі твердження щодо «Велесової книги» сумнівні. Так, написання «ренба» не підтверджується сучасними даними про праслов'янську мову, адже перехід носового [о] в [у] відбувся значно в більш пізній період, ніж перехід праіндоєвропейського довгого [у] в [ы]. Слово «риба» взагалі вважають давнім евфемізмом (замість табуїзму *zъvь, пор. лит. žuvi's, греч. ἰχθῦς), спорідненим з дав.-в.-нім. rûрра. Створив нову сторінку «Відмінок в українській мові». Якщо маєте якісь дані щодо сучасного стану відмінкової системи, цікаві факти, прошу зробити доповнення. --В.Галушко (обговорення) 20:03, 18 червня 2017 (UTC) Чи їхав Михайло Лермонтов на Кавказ через Україну ?? [[38]] (рос.) «Лермонтов М. Ю. и Кавказ», [[39]], [[40]], [[41]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:02, 19 червня 2017 (UTC) В.Галушко. Дякую за пропозицію щодо носових голосних у псл. мові, але не готовий: виник рій питань. Чи могли бути переходи -on- > -у- чи -en- > -я- без юсів ? Є загальні і власні назви на -енко. Яке походження -енко ? Чому не *-яко ? Де про це в Інтернеті ? Пор. Подоленко, Подоляк, Подоляко. Де корінь у рос. словах опёнок, опята ? Таке відчуття, що й улітку тут (у ВП) матиму мало часу. Як вимовляти рос. США, ФРГ ? Вяз-ьм-а чи Вязь-м-а ? Що тут може означати наросток -(ь)м- ? Чи може назва Москва мати фінське походження ? Як давно польська мова має наголос на передостанньому складі ? Праі.-є. чи і.-є. ? Чи бачили гусінь на соснах, ялинах, березах ? Тут у травні бачив гусінь на сосні, їла голки, бувало, недоїдала 1 — 2 см, далі зникла. А в червні зникло листя на багатьох березах, переважно знизу. Основне припущення — гусінь (не бачив). Пластинки листків зникли, а черешки — ні. Поблизу є інші дерева, але там листя є. --Микола Івкі (обговорення) 11:05, 26 червня 2017 (UTC) [[42]], [[43]], [[44]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:25, 26 червня 2017 (UTC) Чи були носові голосні на терені України біля 1100 р. тому ?? Нині в говорах укр. мови носові голосні відсутні. Чому земля, а не *зяля ? Ігор < Ingvarr ? Чому не *Ягор ? Ум < *aumen ? Чому не *ум'я ? Пор. лит. aumenis «пам'ять». Чи були носові голосні у грецькій мові ? Як пояснити грецькі переходи -ion > -in > -i ? Чому англ. me не має -n- ? Як у говорах утворені ми, мі «мені» і м'я, м'є, мі «мене» ? Чому -on- > -у-, а -en- > -я- ? Розрізнювати(ся), але не (ви / від)різнювати(ся). Мурома — плем'я фінське чи угорське ? --Микола Івкі (обговорення) 11:39, 30 червня 2017 (UTC) Про переходи сполучень голосних із сонорними в -у, -я, минуючи «юси» нічого не чув. Праі.-є. чи і.-є. ? Має бути праі.-є.. Але гарніше виглядає пра-і.-є. (бо приставку краще графічно відокремити). Очевидно, з XIV—XVII ст. У російській мові нема стандарту вимови абревіатури США. Вимовляють «як звикли»: «сеша», «феерґе» (хоча правила вимагають «еферґе»). Хто хоче здаватися грамотним, хай каже «Соединённые Штаты». Мені здається, що абревіатури суть ієрогліфи, тому їхнє озвучення не пов'язане з написанням. У слові опёнок — корінь «опён-», опята — «опят-». Хоча ці слова етимологічно споріднені, у сучасній граматичній науці вони не вважаються однокорінними — внаслідок перерозкладання морфемного складу. Опёнок — від *опьнъкъ < *opę < *opent, сучасна форма — аналогічно козлёнок, ягнёнок, опята — від *опѧта < *openta. Є загальні і власні назви на -енко. Яке походження -енко ? Очевидно, у закінченнях прізвищ типу Зощенко, Грищенко, «щ» походить *sъč (*sьč), а č має походити від *k (Зосько, Грисько). Закінчення -енко може бути давнім, але прізвища від грецьких імен виникають досить пізно. Дія першої палаталізації на цей час закінчилася, але такі форми могли утворюватися за аналогією. Відсутність переходу в носовий може пояснюватися відкритим складом (-енъкъ). Цілком може. Остаточно не з'ясоване. Очевидно фінське. Угорські племена — мадяри, ханти, мансі. Чому англ. me не має -n- ? Як у говорах утворені ми, мі «мені» і м'я, м'є, мі «мене» ? Про це написано у статті «Праслов'янська мова». У германських мовах, очевидно, не було назалізації (англ. man, нім. Mann — ст.-слов. мѫжь < *mon-) У грецькій — очевидно, не були. Перехід -ion > -in > -i — звичайне відпадіння прикінцевих звуків у слабкій позиції. У випадку із «земля» — це ми вже проходили. Відкритий склад (від праслов. *zemia). Пізніше *l є вставним — перед *j, що утворився з давнішого короткого *i. Ігор < Ingvarr? Можливо, проміжна форма — Инъгварь. Взагалі, я маю висловити сумнів у традиційній етимології: з огляду на співіснування цих імен у давніх джерелах («Слово о полку Ігоревім»). У деяких випадках прикінцеві -en, -on давали не носові, а інші звуки: камы < *kamōn (пор. грец. άκμων). Ви можете створити для початку заготовку статті, описавши тільки загальні теденції. Тонкощі (на зразок згаданих вище) і винятки можна додати пізніше. Щодо фенологічних спостережень: у Московській області у квітні-червні стояли такі осоружні погоди, які давно не пригадували жителі. Сніг йшов у середині травня, мусили навіть поновити опалювальний сезон. У червні було не краще. Та й сьогодні шквал був порядний. --В.Галушко (обговорення) 17:30, 30 червня 2017 (UTC) Поправка до «опёнок — опята». У словах опёнок, опята — корінь «оп-», «-ён-», «-ят-» — суфікси. Виходячи з аналізу пам'яток руського ізводу, де постійно ѫ змішується з «у», а ѧ — з «іа», східні слов'яни в 11 ст. носових вже не мали. Подоляк, Подоляко можуть походити від Подоленко, а джерел, що підтверджували Вашу гіпотезу, не знаю. Що Вам відоме про вставні приголосні? На цю думку наштовхнуло зіставлення слов. дъва — грец. δύω, лат. dŭō, англ. two. Звук [д] — це δ, d, t, звук [ъ] — ύ, ŭ, w, [а] — ω, ō, o. Для [в] відповідника не знайшлося. Чи є давня форма кличного відмінка «княже» ненормативною в сучасній мові? Чому відмінювання слів 4-ої відміни вим'я, тім'я за моделлю слів 2-ої зараз вважається нормою, хоча це історично неправильно? --В.Галушко (обговорення) 17:35, 1 липня 2017 (UTC) В.Галушко. Добридень ! Виділіть до трьох питань (проблем) до мене. До речі, стаття «Носові голосні» потрібна без перенаправлення ?! Укр. галушка і рос. галушка (Москов. обл.) мають різні значення. Які були проміжні переходи -е- > -ё- (клён > клён) ? Які були проміжні переходи -on- > -у- і -en- > -я- ? Чому дістати, але доткати ? Яке походження назви Суздаль / Суждаль ? Коли навколо Оки початок самодержавства ? Якщо рос. опенок, опята мають корінь оп-, то які ще рос. слова мають цей корінь ? Пор. лат. longus, angustus і гот. laggs, aggwus. Чому гот. відповідники не мають -n- ? Чому глибокий, а не глубокий ? --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 серпня 2017 (UTC) «Носові голосні» поки хай залишиться перенаправленням на «Назалізація». Початок самодержавства у Волго-Окському межиріччі можна віднести до доби Андрія Боголюбського. Які були проміжні переходи -on- > -у- і -en- > -я- ? Про це я написав у статті «Відмінок в українській мові» («Тип з основою на приголосний»), а також у статті «Дієприкметник» («Історія українського дієприкметника»). З коренем оп- неясно. Можливо, «пень», але в цьому разі «о-» належить до приставки. Про інші питання слід подумати. --В.Галушко (обговорення) 18:25, 2 серпня 2017 (UTC) Дякую. Відшукав. "Сполучення -ōn перейшло в -ūn, потім прикінцевий -n зник відповідно до закону відкритого складу, а -ū перетворився на звук *y". Де тут носові голосні ?? Щодо початку самодержавства у Волго-Окському межиріччі не заперечую. Індикоплов чи Індікоплов ? --Микола Івкі (обговорення) 11:56, 7 серпня 2017 (UTC) Як вимовляти грец. -γγ-: ἄγγελος ? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 9 серпня 2017 (UTC) Має бути «Індикоплов», бо дуже давнє запозичення з старослов'янської. Вимовляти належить «-нг-». Інші аналогічні сполучення: γκ — «нк», γχ — «нх». Стаття «Носові голосні в праслов'янській мові» закінчена. Я постарався дати в доступній формі уявлення про це явище, додав багато прикладів. Якщо щось здається неточним або незрозумілим, згоден внести поправки. --В.Галушко (обговорення) 18:45, 9 серпня 2017 (UTC) Які були проміжні переходи конь > кінь і осень > осінь ? --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 14 серпня 2017 (UTC) (Рос.) Лев Гумилев. Мифы и реальность этносферы. Там є слова: "племя мурома, угорское племя". --Микола Івкі (обговорення) 12:28, 16 серпня 2017 (UTC) Це дуже просто. Перехід конь > кінь: *konь > *kon'ь > *ko: n' > *ki:n'. Перехід осень > осінь: *osenь > *osen'ь > *ose: n' > *osi: n'. Як Ви могли вже помітити, я створив статтю «Йотація в праслов'янській мові». Порівняно з відповідною російською, вона має ширше охоплення лексичного матеріалу і докладніша. Ви можете доповнити її і уточнити. Щодо «глибокий» — «глубокий». Реконструюють різні праслов'янські форми: *glъbъkъ, *glǫbъkъ. Чому «дістати», але «доткати»? Не знаю, можлива дія аналогії. Які були проміжні переходи -е- > -ё- (клён > клён) ? Очевидно, jo < je:. Про значення слова «галушка» у підмосковних діалектах, відмінне від українського, нічого не читав. Дякую за виправлення моїх помилок: я досі не вмію грамотно писати слово «пропонувати». Мурома — фінське плем'я. Взагалі до даних Гумільова слід ставитися з обережністю: деякі його твердження викликають сумнів. Треба створити ще одну коротку статтю «Метатеза плавних у слов'янських мовах» і, мабуть, ще «Спрощення груп приголосних». Думаю, Ваша вимушена вікі-відпустка закінчується і тепер Ви можете повернутися до роботи в Вікіпедії. Під час Вашої відсутності сталося чимало подій: я написав значну кількість нових статей, вибився на 5-те місце за внеском у відвідуваність за липень, отримав свій перший орден і вдруге номінувався на адміністратора. На цей раз голоси розподілилися нарівно. --В.Галушко (обговорення) 13:16, 16 серпня 2017 (UTC) Так, одна причина минула, тепер поступово надолужую. Щодо коротких статей подумаю. Ще й не всі Ваші (?) помилки виправив. Пошукайте у ВП „запропанував“ і „запропанували“... --Микола Івкі (обговорення) 12:19, 17 серпня 2017 (UTC) „Це дуже просто“ ?? Пошукайте, наприклад, возъ —вууз — вуоз —вуиз — вуіз — віз тут: [[45]]. Насправді складно і неоднозначно. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 17 серпня 2017 (UTC) Ще: [[46]], [[47]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 17 серпня 2017 (UTC) Чи правильно вжите слово допущення у «Фантастичне допущення»? --В.Галушко (обговорення) 13:32, 17 серпня 2017 (UTC) Мовознавство, 1'93 містить рецензію на працю Войтенко А. Ф. Лексический атлас Московской области. М., 1991 — 223 с. Цей атлас відшукаєте ?! Рецензія підказала: рос. галушка «корж із тертої картоплі». Про допущення і припущення дещо було: Обговорення:Фантастика. --Микола Івкі (обговорення) 12:04, 18 серпня 2017 (UTC) Ви колись питали мене про етимологію топоніма «Вязьма». Очевидно, питомо слов'янське походження: від вязкий. У Топонимическом словаре Московской области згадуються в одній статті Вяземы і Вязьма. Чи можете Ви з'ясувати походження закінчень імен по батькові «-ич» і «-вна»? З огляду на сербське -ић/-ić і старопольське -ic, закінчення чоловічого роду має походити від праслов. *-itj. Коли росіяни припинили відмінювати прізвища на -енк-о ? Коли виникло явище клён, мёд ? Щодо -вна ще не натрапляв. Щодо -ич припускав *-ikь > *-иць / *-ичь (пор. лик, лице, личко). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 21 серпня 2017 (UTC) Гляньте на «Патронім». Але потрібно додаткові джерела, бо скидається на ОД. Прошу уважно ознайомитися з етимологічними версіями на «Коляда». На мій погляд, «Етимологічний словник української мови» Ярослава Рудницького містить сумнівні твердження, відверто «кабінетні» етимології. В ЕСУМ ніяких згадок про походження «коляда» від «коливо» + «яда» нема, та і сама подібна етимологія, з огляду на фонетичні закони і словотворчі звичаї, уявляється більш ніж сумнівною. --В.Галушко (обговорення) 15:19, 21 серпня 2017 (UTC) У 19 ст. їх ще писали з закінченням -нка і відмінювали аналогічно іменникам 1-ої відміни. Треба з'ясувати. Знаю тільки, що це мало місце лише перед твердими приголосними. --В.Галушко (обговорення) 15:19, 21 серпня 2017 (UTC) Пошук [[48]] підказує -ич(ь) ( *-itj-). Може, я не так припускав. Пор. прізвища Костик, Костиць, Костич. До речі, пор. Костянтин і константа. Про коляду глибше гляну, мабуть, наступного тижня. Щодо рос. -енк-о. Наче 1862 ще відмінювали. А далі ? --Микола Івкі (обговорення) 11:35, 22 серпня 2017 (UTC) Гляньте в правописі Я. К. Грота. Він торкався цього питання. «Сюда же относится вопросъ о склоненiи малороссiйскихъ фамильныхъ именъ на ко. Сообразно съ этимъ окончанiемъ, ихъ слѣдуетъ склонять как имена средняго и муж. рода, т.е. говорить и писать: у Пащенка, къ Кованьку, съ Шевченкомъ; но такъ как, по господствующему великорусскому выговору, въ окончанiи этихъ именъ неударяемое о слышится какъ такое же а, то у насъ въ разговорномъ языкѣ завелся обычай и склонять ихъ какъ имена женскiя: у Пащенки, къ Кованькѣ, съ Шевченкой. Такъ съ подобными именами обращаются большею частью и на письмѣ, чему не мало примѣровъ найдется у нашихъ писателей, начиная съ прошлаго столѣтiя, какъ напр.: въ Запискахъ Державина: „послать графа Безбородку, перешло отъ Безбородки“; въ Запискахъ Энгельгардта: „Костюшкою“; у кн. Вяземскаго въ сочиненiи „Фонъ-Визинъ“: „съ княземъ Потемкинымъ и графомъ Безбородкою“; у С. Т. Аксакова въ „Семейной Хроникѣ“: „стихи Родзянки“. Однакожъ Карамзинъ, Соловьевъ, Костомаровъ и нѣк. др. пишутъ в род. пад.: Бунка (именит. Бунко), Дорошенка, Коновченка, и это склоненiе, какъ правильное, заслуживаетъ предпочтенiя; другое же можетъ быть допускаемо развѣ только въ просторѣчiи…» (взяв звідси). Опята — вторинне утворення від опёнок, за аналогією жеребёнок — жеребята, ягнёнок — ягнята. Опёнок походить від пень. Слово звезда має ё на місці ѣ в множині (звёзды), мабуть, за аналогією до вёз. --В.Галушко (обговорення) 18:57, 24 серпня 2017 (UTC) Надеждін чи Надєждін ? Чому айстра ? У давніх творах є «Ингварь Ингоревич». --Микола Івкі (обговорення) 13:34, 28 серпня 2017 (UTC) Надеждін. Бо південнослов'янському надежда відповідає східнослов'янське надежа (очевидно, від праслов. *nadedja). Слово айстра, мабуть, внаслідок навластивості початкового а українській мові і заміні його на ай (замість звичайного протетичного г). Щодо імені Ігор (від Інгвар): приклади одночасного співіснування цих імен відомі, тому традиційна етимологія імені Ігор уявляється сумнівною. Що Вам відоме про критику правила дев'ятки? Зараз існують правописні системи, де його нехтують. --В.Галушко (обговорення) 15:05, 28 серпня 2017 (UTC) Де можна знайти матеріал з каузативних форм сучасних українських дієслів? --В.Галушко (обговорення) 15:05, 28 серпня 2017 (UTC) Про критику не помічав, хоча є різні підходи до правила дев'ятки. УМЕ, паперове джерело, містить статтю „Каузативні дієслова“. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 29 серпня 2017 (UTC) Білоруси прізвища на -енко (-энка) відмінюють. Як би поточніше визначити рік припинення відмінювання прізвищ на -енко в рос. мові ? Може, біля 1876 чи 1918 ? --Микола Івкі (обговорення) 12:24, 29 серпня 2017 (UTC) Щодо «Спрощення груп приголосних». Є перенаправлення «Спрощення у групах приголосних». УМЕ містить статтю «Спрощення у групах приголосних» і не містить статті «Елізія». На мою думку, потрібна стаття «Спрощення у групах приголосних» без перенаправлення. Наче 1895 рос. -енко ще відмінювали. Чому тепер білоруси відмінюють, а росіяни — ні ? --Микола Івкі (обговорення) 11:39, 30 серпня 2017 (UTC) Чому коляда, а не *каляда ? --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 30 серпня 2017 (UTC) Є лат. Calendae ([[49]]) і colendae ([[50]]), також рум. colinda ([[51]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 31 серпня 2017 (UTC) У говорах є пію ([[52]]). Чому рос. пою, не *пею, і пел, не *пёл ? --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 31 серпня 2017 (UTC) Про причини чергування «ѣ — ой» можна прочитати в статтях «монофтонгізація дифтонгів у праслов'янській мові» і «ять». Діалектне «пію» може бути вторинною формою, що утворилося за аналогією. Літери ё там не може бути, бо питомий звук — ѣ. Форми *каляда не може бути, оскільки в оригінальному Calendae перший склад відкритий, відповідно [a] короткий. А короткий [a] у праслов'янській давав [o] (див. докладніше «Квантитативне вирівнювання голосних»). У якій статті, на Вашу думку, доцільно розробити тему переходу «возъ —вууз — вуоз —вуиз — вуіз — віз»? Я дещо написав у Історія української мови#Фонетика, Ви можете доповнити й уточнити. --В.Галушко (обговорення) 14:30, 4 вересня 2017 (UTC) На мою думку, про переходи виду возъ > віз потрібна окрема стаття. Як назвати ? Різні мовознавці по-різному припускають проміжні переходи. Почув у множині ре́бра. Чому рос. рёбра, рёбер ? --Микола Івкі (обговорення) 11:16, 5 вересня 2017 (UTC) Коляда: [[53]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 8 вересня 2017 (UTC) М'яка вимова приголосних перед е (рос. небо) — центр чи периферія ? Цекання (дзекання) (блр. выняць) — центр чи периферія ? Небо < прасл. *nebo. Як у прасл. і ст.-сл. мовах вимовляли *ne- ? Твердо чи м'яко ? --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 12 вересня 2017 (UTC) Ацтецький чи ацтекський ? --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 12 вересня 2017 (UTC) Про рёбра, рёбер див. «Випадні звуки». «Перехід у новозакритих складах «o» і «е» в «i»». Стаття має складатися з трьох розділів. У першому треба написати про перехід о > і, у другому е > і. Третій доведеться писати мені. Ацтекський. Не згаданий у винятках, але аналогічний казахський, бакскський. М'яка вимова приголосних перед е трапляється у багатьох мовах: польській, деяких сербських діалектах, білоруській, російській. Модливо, це не пов'язане з «периферія-центр». Дзекання може бути центральною тенденцією. Мені відоме про дзекання тільки в польській і білоруській. Звук n у прасл. *nebo мав бути твердим, лише потім отримавши позиційне напівпом'якшення. --В.Галушко (обговорення) 19:06, 12 вересня 2017 (UTC) «Перехід [о], [е] в [і] [в новозакритих складах]» ? Ацтекський, але вживали також ацтецький. Про поширення м'якої вимови приголосних перед е і дзекання в слов. мовах давно вичитав у журналі «Мовознавство». Але сербські говори там не згадані. У мене також виходить, що *nebo треба вимовляти твердо. --Микола Івкі (обговорення) 11:26, 13 вересня 2017 (UTC) Можна й «Перехід «о», «е» в «і» в новозакритих складах». Здається, скобки в заголовку не підтримуються. Можна й «Переходи голосних у новозакритих складах». Чим можна пояснити давньоруські написання хожу, вожу, бѣчи, мочи і сучасні укр. ходжу, воджу, бігти, могти? Див. «Перша палаталізація» і «Йотація в праслов'янській мові». Якщо форми інфінітива дієслів можна ще пояснити дією аналогії, до збіг сучасних українських форм 1-ої особи з первісними рефлексами йотації у східнослов'янських мовах трудно пояснюванний при наявності письмово засвідчених форм з «ж» (не з «жд» як у староцерковнослов'янській, і не з «дж», як у сучасних українській і білоруській). Невже частка правди є в теорії Погодіна, згідно з якою у Наддніпрянщині жили росіяни, які надалі переселилися у Волго-Окське Межиріччя, а Київщина була заселена вихідцями з Західної України? Чи існують давньоруські пам'ятки (бажано київського походження) з «дж»? «Видный чешский историк и лидер национального движения Франтишек Палацки вспоминал, что в 40-х годах XIX века человек, который захотел бы в центре Праги спросить у прохожих дорогу на чешском языке, запросто мог натолкнуться на просьбу говорить по-человечески, то есть по-немецки» (Чехи і німці). Чи можливе було колись таке в Києві? У нас в Культурному Центрі на Арбаті було («Я не понимаю, что вы говорите!», сказав один пан мені). Почему русским запрещают говорить на русском языке? Прочитав у газеті. Не смішно, а просто дурно. Юрко Зелений пише: «Не зламали язика англомовці ні на іспанському Хіхоні (Gijon), ні на словенській Любляні (Ljubljana), ні на боснійському Сараєві (Sarajevo).» Звідки ця інформація? Англомовні здатні перекрутити найпростіше написання (наприклад, Ivanow, як у книжці Льва Успенського). Перше вони читають як «Джиджон» (пор. іспанський Техас став у них «Тексасом»), друге «Л'юблджане», третє «Сейраджвоу». Якби англомовці дійсно читали ці слова без помилок, в англовікі не поміщали б фонетичну транскрипцію. Українська латинка як атрибут інтеґрації України в світове співтовариство (останнє слово викликає сумнів, але так на сайті, можливо переклали з російської автоперекладачем). Гляньте уважно: система «української» латинки ТКПН змавпована з англійської. Я вже бачив цю систему: у сучасній (з 1990-х років) графіці Узбекистану. Того самого, де майже нема робочих місць і чиї громадяни поповнюють лави безправної рабсили в Росії. От вам і інтеграція… Може, ми прагнемо стати для Європи тим же самим, що й Узбекистан для Росії? Схоже. --В.Галушко (обговорення) 17:01, 13 вересня 2017 (UTC) Як виділяти голосні в назві: «о» / „о“ / о / [о] / /о/ / ще якось ? «Перехід «о», «е» в «і» в нових закритих складах» ? Також «Чергування «о», «е» з «і»» ? Питання про ж / д_ж складне. Таки ж потрібна стаття про теорію Погодіна. Теорія спростована. --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 14 вересня 2017 (UTC) [[54]], підказка: пошукайте «найстаріша». --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 14 вересня 2017 (UTC) У цьому джерелі дійсно багато цікавої інформації, але «найстаріша» поки не знайшов. «Перехід /о/, /е/ в /і/ в новозакритих складах». Поки хай так, потім перейменуємо. Чергування, здається, дещо інше. У разі впливу старословёянської було б «жд» (пор. хожду). --В.Галушко (обговорення) 18:33, 14 вересня 2017 (UTC) А як шукали ? Треба шукати без «»: найстаріша. Тоді інакше: с. 70 — 71. Не дійсно, а справді, направду. В.Галушко. Про нові статті. Маю інші клопоти. Скільки часу готові почекати ? «Перехід /о/, /е/ в /і/ в [нових] закритих складах». «Чергування /о/, /е/ з /і/»— ще одна стаття. Як колись ділили на склади слова вьрба, берза ? Які слов. мови, крім рос., не мають фонем /д_ж/, /д_з/ ? Про д_ж. Німчук: у ХІ — ХІІІ ст. нормою було «ж». Півторак: на кінець ХІІІ ст. на Поліссі (тобто і в Києві) і в Білорусі було «дж» і «ж». Невже в Білорусі жили переважно пращури росіян які без монголо-татарського ярма повтікали на Залісся ?? На Черкащині і Запоріжчині панує «д_ь» (сидю, ходю). Історично дж > ж (меджа > межа). --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 15 вересня 2017 (UTC) Росіяни не визнають фонем /гь/, /кь/, /хь/. Тоді, наприклад, не ухе, а ухэ ([[55]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 19 вересня 2017 (UTC) У джерелі стверджується, що «дж» у дієсловах був одвічно. Здається «дж» і «дз» не має болгарська, а «дз» — напевно і сербська. Для сучасної польської «дж» начебто не властиве. У слові «вьрба» плавний «р» був складотворчим, відповідно вьр-ба, а якщо *berza, тоді напевно «бер-за»: «р» міг утворювати склад. Досить одної статті. Ви можете обрати доречнішу назву. Де можна знайти списки каузативних форм дієслів (жити — живити, пити — поїти, пливти — плавити)? --В.Галушко (обговорення) 15:52, 20 вересня 2017 (UTC) Одвічно — це забагато. Про каузативні форми дієслів не готовий відповісти. Чи були старі закриті склади до переходу /о/, /е/ в /і/ ?? Чому п. gęś ([[56]]), gęba ([[57]]) тощо не мають палаталізації g ? Натрапив у ВП:МК про чергування у — в. Чи потрібна окрема стаття про чергування у — в, і — й ? Польські носові голосні — центр чи периферія ? --Микола Івкі (обговорення) 11:20, 21 вересня 2017 (UTC) Про -енко: [[58]], [[59]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 21 вересня 2017 (UTC) Принаймні з доби йотації праслов'янського *d. Чому в польських gęś і gęba нема першої палаталізації? Про цю цікаву тему ви самі напишете, стаття називатиметься «Лехітська переогласовка». Це явище відбулося у перших століттях ІІ тис. н. е. і відтоді, власне, польська стає малозрозумілою східним слов'янам. Це пов'язане радше з принципом милозвучності і з правописом. Досить кілька рядків у вже наявній статті про українську фонетику. Очевидно, центр. Не виключено, що поляки просто мало спілкувалися з носіями неслов'янських діалектів. Чи були старі закриті склади до переходу /о/, /е/ в /і/ ?? У цьому ми самі розберемося, коли ви напишете статтю про перехід /о/, /е/ в /і/. Дещо я написав у статті про метатезу плавних. Щодо відмінювання прізвищ на -ко: я звернув увагу на ставлення українських і російських націоналістів до дій більшовицької влади. Українські звинувачують більшовиків у тому, що вони прагнули наблизити українську та білоруську до російської, а російські, навпаки закидають їм те, що вони штучно розірвали наріччя «русского языка» на три різних мови. У думці автора помітне прагнення довести, що українська — не більш ніж діалект російської. --В.Галушко (обговорення) 15:20, 21 вересня 2017 (UTC) [[60]], „ірджа – іржа, меджи – межи, одеджа – одежа, пряджа – пряжа“, с. 21. --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 24 вересня 2017 (UTC) Каузативні форми (УМЕ), додатково: мерти — морити, текти — точити (воду), гнити — гноїти, жити — гоїти, тонути — топити, сидіти — садити, дзвеніти — дзвонити. --Микола Івкі (обговорення) 11:41, 25 вересня 2017 (UTC) [[61]], [[62]]. \\\ --Микола Івкі (обговорення) 12:03, 25 вересня 2017 (UTC) Очевидно ?? Багато архаїзмів саме на периферії. Литовці, сусіди поляків, також мають носові голосні. Невже лит мова — центр і.-є. мов ?? Чому дрёма, а не *дрема ? Чому словацька мова — не чеська, хорватська — не сербська, македонська — не болгарська ? Чому рос. хотеть має суміш дієвідмін (хочет, але хотят) ? Чи пов'язані носові голосні і /n_g/ ? Які сл. мови мають /n_g/ ? Чому блистать, а не *блестать ? Чому пелена, але полон ? Яке походження слів заміж і челядь (-я- < -en- ?) ? Які угро-фінські мови мають /дж/, /дз/ ? --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 27 вересня 2017 (UTC) [[63]], [[64]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:02, 3 жовтня 2017 (UTC)

Різне-різне

• Helixitta. Коли на Вашій основній сторінці зникне непристойний вигук, російський мат бл** ? Див. на цій сторінці, наприклад, тему «Жіноча лайка». Наявність цього вигуку означає постійне порушення етикету, тобто Ви — хронічна порушниця.

Якщо Вам приємно бути хронічною порушницею, хронічною лайливицею, то Вам доцільно добровільно припинити бути адміністраторкою. --Микола Івкі (обговорення) 11:51, 26 червня 2017 (UTC)

• Helixitta. Припиніть знижувати рівень ВП. Маю на увазі слова виду біолог*иня, тобто такі слова, які відсутні у тлумачних словниках. Краще вилучіть на своїй ОС рос. мат (див допис вище). --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 10 січня 2018 (UTC)
• Yakudza. NickK'у. Ragnarok'у. Помітив тему «Брутальність в обговореннях. Пропозиція нульової терпимості» у ВП:К-А. Тоді можете глянути на цій сторінці тему «NickK і ненормативна лексика». Дії багатьох адміністраторів часто можна назвати словами сваволя і лицемірство. --Микола Івкі (обговорення) 12:30, 6 вересня 2017 (UTC)

NickK'у. ВП:К-П, 20:13, 16 червня. Назва Кошиці є також на українських (не діаспорних) мапах. Микола Івкі (обговорення) 11:34, 19 червня 2018 (UTC)

• Наступна зима: [[65]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:34, 17 вересня 2017 (UTC)
• Бучач-Львів. Добридень !

А де описані правила довічного блокування чи довічного обмеження ?

Яка частка українців має половецьке походження ? Див. «Половці». --Микола Івкі (обговорення) 11:48, 22 жовтня 2017 (UTC)

• [[66]], [[67]], [[68]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 27 жовтня 2017 (UTC)
• Вальдимар'е. Добридень ! Уманка (Росія). Чи впевнені Ви в наголосі назви У́манка ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:46, 1 листопада 2017 (UTC)

  Звичайно. Поселення засноване 1910 року вихідцями з української У́мані. --Вальдимар 06:03, 2 листопада 2017 (UTC)

• Бучач-Львів. [[69]], [[70]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:20, 2 листопада 2017 (UTC)
• Бучач-Львів. [[71]], [[72]], [[73]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:39, 10 листопада 2017 (UTC)
• Бучач-Львів. [[74]], [[75]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 15 листопада 2017 (UTC)
• Бучач-Львів. Добридень ! Що означає поняття обі(й)стя ? Чи входять до обійстя, наприклад, хата, стодола ? --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 15 листопада 2017 (UTC)

Попередньо виходить, що обі(й)стя — передусім господарство за межами хати (тобто хата не входить, а стодола входить). --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 20 листопада 2017 (UTC)

• Бучач-Львів, Yasnodark'у. Добридень ! [[76]], [[77]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:17, 26 листопада 2017 (UTC)

Бучач-Львів. [[78]], [[79]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:58, 27 листопада 2017 (UTC)

Бучач-Львів. [[80]], [[81]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 28 листопада 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Цитую Ваш «чорний список»: „Piramidion, NickK, Brunei, Geochem, Fessor, Yakudza, Helixitta“. Див. [[82]]. [[83]], [[84]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 29 листопада 2017 (UTC)

‎Mykola Swarnyk. Див. (рос.) «Миф о хазаро-иудейском основании Киева» ([[85]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 1 грудня 2017 (UTC)

‎В.Галушко, UeArtemis'е. ВП:МК, «Форма родового відмінка»: „ґ) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами /84/ присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева“ ([[86]]). Але Тясмину.

UeArtemis'е. Не знаєте — не видумуйте: тут „запозичення з російської“ немає. --Микола Івкі (обговорення) 13:50, 6 грудня 2017 (UTC)

Псла, Пскова... Тетерева. Сприйняв як російську назву.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:05, 6 грудня 2017 (UTC)

UeArtemis'е. Слово тетерев — також не „запозичення з російської“ (див. [[87]]. Т. 5. С. 562). --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 6 грудня 2017 (UTC)

Сконало до 19 століття, а потім знов з'явилося в ХХ ст. Авжеж "не". В укр. мові питома форма розвинулася в тетервак.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:24, 7 грудня 2017 (UTC)

UeArtemis'е. Не зовсім. Тетерь -> тетер, тетера, тетеря (наприклад: [[88]]). Є прізвище Тетер. Де в словах тетер, тетера, тетеря наросток (суфікс) ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 7 грудня 2017 (UTC)

Тетеря/тетера ж. р., тобто присвійна форма тетерИН. Тетер та тетерів має посилання на 1960 р. Очевидний русизм.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:04, 7 грудня 2017 (UTC)

Від тетера / тетеря — тетерИН. Назва річки Тетерів — давня. Тетерів < тетеревъ < тетерь. Пор. Ігорів (не *Ігоров) < Игорь.

Назва птаха тетерев < *тетерьвъ (пор. тетервак). --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 7 грудня 2017 (UTC)

Назва Тетерів має наросток -ів, а назва тетерев має -ев. Укр. мова присвійного наростка (суфікса) -ев не має. --Микола Івкі (обговорення) 14:35, 7 грудня 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! Що таке „куманка“ („За нашими воротами виросла куманка“, [[89]]) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 10 грудня 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Прочитав. Дякую. --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 10 грудня 2017 (UTC)

[[90]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:29, 22 грудня 2017 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! З Новим роком ! Який хижий птах має місцеву назву „половик“ (наче з родини яструбових) ? Бажано рід і вид визначити. --Микола Івкі (обговорення) 12:47, 2 січня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[91]], [[92]], [[93]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 15 січня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. «Абсолютний абсурд»: [[94]]. [[95]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 16 січня 2018 (UTC)

Oleksandr Tahayev. Добридень ! На Вашій ОС натрапив на „гепатит“. При хворобах печінки застосовують цмин (квітки), також: суниці / полуниці (листя), виноград (ягоди / сік), цикорій (корені), ще: звіробій (трава), парило (трава), хміль (шишки). --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 23 січня 2018 (UTC)

Дякую за турботу. Такі засоби вірус не знищать. Можна лише зменшити його кількість у крові за допомогою досить дорогих препаратів і таким чином знизити ризик смертельних захворювань. Але я не через це писав там про цю проблему.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:18, 23 січня 2018 (UTC)

Oleksandr Tahayev. Добридень ! Щодо Вашого допису на ВП:ПРО за 09:07, 30 травня 2018, який не має підпису.

„Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“ (ВП:ПІНГ). --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 30 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[96]], [[97]], [[98]], [[99]], [[100]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:38, 24 січня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! Чи законні останні ПО на Вас ?? Де про це на ВП:ПО ?? У ВП панує сваволя деяких адміністраторів. --Микола Івкі (обговорення) 11:48, 4 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Якщо правильно сприйняв, сьогодні Ви від мене вже отримали сповіщення. Це сповіщення зайве: переносив дві теми в інше місце. Зате ні вчора, ні сьогодні з Вашої СО до мене сповіщення не дійшли... Див. також «Обговорення Вікіпедії:Заявки на позбавлення прав адміністратора». --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 5 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Порада: замініть на своїй ОС [основній сторінці] «Geochem» на «Gechem». --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 5 лютого 2018 (UTC)

Helixitta. Ви „біолог“ чи біолог*иня ? Luda.slominska. Ви „еколог“ чи еколог*иня, „ географ“ чи географ*иня ? --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 5 лютого 2018 (UTC)

• Я віддаю перевагу фемінітивам екологіня і географка, але можете називати, як вам зручніше--Людмилка (обговорення) 14:49, 5 лютого 2018 (UTC)
• Валентин'е. Добридень ! Помітив, що Ви незалежний дослідник. Спробуйте переглянути «Половці» і «Обговорення:Половці». --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 8 лютого 2018 (UTC)

Валентин'е. Повторно. Див. вище. --Микола Івкі (обговорення) 13:23, 21 лютого 2018 (UTC)

• Alex Khimich'е. Добридень ! У темі «Микола Івкі» (ВП:К-А) були Ваші дописи, але всі вони позникали. Якщо бажаєте, допишіть знову, тільки обережніше. --Микола Івкі (обговорення) 13:05, 13 лютого 2018 (UTC)

Вітаю. Зараз це суті не змінить. Там кілька людей у цьому бачать образу (через незнання української мови), хоча себе святими вважають, ще трохи, і сонцеликими багатьох потрібно називати. Я буду економити собі нерви та голосувати проти цих діячів які адмініструванням лише самостверджуються, допоки не буде розроблено механізму періодичного переобрання. Колись критична маса набереться і це спрацює, вам теж бажаю не перейматись цим і не брати собі в голову зайвого. У мережі є багато можливих цікавих проектів для самих різних починань. — Alex Khimich 13:34, 13 лютого 2018 (UTC)

Alex Khimich'е. Зрозумів, дякую. Рано чи пізно буде, як кажуть, катюзі по заслузі. На періодичне переобрання натрапляв, підтримую. Питання періоду (рік чи інакше ?). --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 13 лютого 2018 (UTC)

Мені, якщо чесно, без різниці. Взагалі, здається, що завалять цю ініціативу як і дюжину інших. Серед діючих адмінів 1 це вже демонструє і завжди демонстрував (за що його ледь обрали чергового разу), 3-4 не проти, 1 хоче показати що він за, решта проти, а питома частка їх власних голосів значна. — Alex Khimich 14:00, 13 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[101]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 13 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[102]], [[103]], [[104]], [[105]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 21 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. ROMANTYS. Biletsky Volodymyr. Добридень ! Що скажете про „байку“ на СО ВП:К-А ? Пасквіль ? Як точніше ? Але ж і досі автор „байки“ не покараний. Зате на мене наділи нові „кайдани“. Микола Івкі (обговорення) 12:05, 22 лютого 2018 (UTC)

Пане Миколо, шановні користувачі і, в першу чергу, шановні адміністратори. Невже ж ще не надоїло гратися у байки і притчі. Пора вже давно навести лад в адмінкорпусі УкрВікі. Рецепт розмістив там, де і та байка.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 25 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. [[106]] і наступні дописи на тій СО. Чи підійдуть для тієї „байки“ слова виду пасквіль ?

Також [[107]], [[108]]. Ніби ще в часи СРСР було подібне за участю саме ФК Спартак (Москва)... --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 23 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Коли закінчилася Національно-визвольна війна, почата 1648 ? 1657 / 1658 / **** ? [[109]]. Микола Івкі (обговорення) 14:10, 28 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Прочитав. Дякую. Але сповіщення мені не було. Тоді трохи інакше. Коли закінчилася українсько-польська війна / польсько-українська війна, почата 1648 ? 1657 / 1658 / **** ? Сповіщення доходять не завжди, тому перегляньте цю тему. Микола Івкі (обговорення) 14:40, 28 лютого 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[110]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 12 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[111]], [[112]], [[113]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:16, 13 березня 2018 (UTC)

Yakiv Gluck. Ваш допис за 05:16, 10 березня 2018 на ВП:ЗППА розглядаю як порушення. Микола Івкі (обговорення) 11:42, 14 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[114]], [[115]]. Микола Івкі (обговорення) 11:55, 16 березня 2018 (UTC)

KHMELNYTSKYIA. На своїй ОС виправте „Створенні статті“. --Микола Івкі (обговорення) 13:39, 20 березня 2018 (UTC)

Professor Senkler. ред. № 22256974 містить лайливе слово. Будьте ввічливі (ВП:Етикет). Микола Івкі (обговорення) 12:02, 22 березня 2018 (UTC)

Я вибачився перед паном, тому що помилився. Тож мені не потрібно про це нагадувати. --Professor Senkler (обговорення) 07:16, 23 березня 2018 (UTC)

Professor Senkler. Сповіщення: Dzyadyk. Микола Івкі (обговорення) 11:42, 2 травня 2018 (UTC)

Пане Миколо Івкі, повідомляю, що користувач:Professor Senkler припинив свою участь у Вікіпедії (Прощавай вікі або останній акорд Senklerа) (можливо, лише закінчить редагування деяких своїх статей). Оскільки ні відповіді, ні повторення від нього не буде, я приховав (<! -- закоментував -->) Вашу оцінку деяких його дій. Таку оцінку вже зроблено, дипломатично, тобто єдино ефективно. Розумію Ваші почуття, але прошу погодитися зі мною. — Юрій Дзядик (о•в) 12:23, 2 травня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Не заперечую. На ті теми натрапив самостійно хвилин 35 тому. Можете пошукати в темі «Голосування» „багато мовних помилок“. Спочатку думав, що „дії“ Professor Senkler щодо мене — „реакція“ на мій допис трохи вище за 12:02, 22 березня 2018, але минулого тижня виявив, що Professor Senkler чомусь був незадоволений моїми дописами ще раніше. --Микола Івкі (обговорення) 12:57, 2 травня 2018 (UTC)

Jphwra. ред. № 20950497 містить неввічливе слово. Будьте ввічливі (ВП:Етикет). Микола Івкі (обговорення) 12:37, 22 березня 2018 (UTC)

Jphwra. Чому не вилучили «Обговорення користувача:П О ш *» ? --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 14 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Basio. Бучач-Львів. Глянув історію «Новий Сонч» Там — ВР ?! Тобто Jphwra як учасник ВР допустив порушення ?!

На ВП:К-А Jphwra створив тему «Бучач-Львів», не повідомивши користувача Тобто Jphwra допустив порушення ?!

Тоді потрібно заблокувати теж Jphwra ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:04, 14 червня 2018 (UTC)

Base. ред. № 20106948 містить #Лайливий вигук. Будьте ввічливі (ВП:Етикет). --Микола Івкі (обговорення) 13:47, 22 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[116]], [[117]], [[118]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 22 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[119]], [[120]], [[121]], [[122]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:13, 25 березня 2018 (UTC)

[[123]], [[124]], [[125]]. Микола Івкі (обговорення) 11:22, 26 березня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Думаю, що Вам бажано послухати передачу «Авторська година. Срібна пора» (29.03, 17:00, [[126]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 30 березня 2018 (UTC)

AlexKozur. Перейменуйте «Дев'яткіно (залізнична станція)» -> «Девяткіно (залізнична станція)»: станція не в Україні. Микола Івкі (обговорення) 10:44, 3 квітня 2018 (UTC)

за яким правилом? --Чорний Кіт ^Обг. 15:17, 3 квітня 2018 (UTC)

AlexKozur. § 109, п. 8, прим., [[127]]. Микола Івкі (обговорення) 10:30, 4 квітня 2018 (UTC)

там точно сполучення м'якого приголосного? Бо там є В'язники, але Вязьма. --Чорний Кіт ^Обг. 13:16, 4 квітня 2018 (UTC)

AlexKozur. Таке відчуття, що Ви правопис майже не читали. Там В'язники, П’ятигорськ як винятки, а назва Дев'яткіно відсутня, тому не виняток, через це потрібно писати Девяткіно. Якби було рос. Девьяткино, тоді було б Дев'яткіно. Написав досить ?! --Микола Івкі (обговорення) 11:53, 5 квітня 2018 (UTC)

У правописі не написано, що це виняток, а "в" є губним приголосним. --Чорний Кіт ^Обг. 12:49, 5 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[128]], [[129]]. Микола Івкі (обговорення) 11:00, 3 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[130]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 3 квітня 2018 (UTC)

Погода ([[131]]). Микола Івкі (обговорення) 11:14, 17 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[132]], [[133]]. Микола Івкі (обговорення) 11:41, 24 квітня 2018 (UTC))

Бучач-Львів. [[134]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 25 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. вище. --Микола Івкі (обговорення) 13:37, 25 квітня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[135]], [[136]], [[137]], [[138]]. Микола Івкі (обговорення) 11:46, 26 квітня 2018 (UTC)

Погода влітку ([[139]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 4 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. ‎В.Галушко. Добридень ! Навесні Вас згадували на СО Professor Senkler. [[140]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:38, 14 травня 2018 (UTC)

Professor Senkler, Yasnodark. Поліпшіть «Місце призначення — Місяць». --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 16 травня 2018 (UTC)

Дуже цікаво як? Моя псевдо-професорська голова за вашим висловом тут зайва. Можливо це зробить ваш геній? Або вказуйте конкретні дії, або діла не буде.Professor Senkler (обговорення) 21:03, 17 травня 2018 (UTC)

Professor Senkler. Частково поліпшив. Репліка. Не псевдо-професорська, а псевдопрофесорська. Також пропущені коми. Микола Івкі (обговорення) 11:46, 18 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. http://lysytsya.arbat.name/37.htm. --Микола Івкі (обговорення) 13:35, 21 травня 2018 (UTC)

‎AlexKozur. Краще згідно з (не згідно без з), вибачте (не вибачаюсь). --Микола Івкі (обговорення) 12:48, 29 травня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[141]], [[142]]. Микола Івкі (обговорення) 11:06, 13 червня 2018 (UTC)

В.Галушко. Zvr. Див. Дев'яткино (станція), Дев'яткино (станція метро). Микола Івкі (обговорення) 11:26, 18 червня 2018 (UTC)

У § 109 застереження: У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин-, -инськ-: Березина, Гусине Озеро, Дудинка, Жабинка, Карпинськ, Крутинське, Правдинськ. --В.Галушко (обговорення) 18:02, 18 червня 2018 (UTC)

В.Галушко. Дякую. [Знав, але випустив.] Тепер щодо -и- згода. А щодо апострофа ? Микола Івкі (обговорення) 11:18, 19 червня 2018 (UTC)

[[143]], [[144] Погода влітку. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 19 червня 2018 (UTC)]

Оскільки дев'ятка пишеться з апострофом, має бути «Дев'яткино». --В.Галушко (обговорення) 13:43, 25 червня 2018 (UTC)

Nina Shenturk. Зауваження. Ви позавчора не врахували, що на цій СО не одне, а два посилання на Обговорення:Омофон. Друге виправив учора. Микола Івкі (обговорення) 13:06, 8 серпня 2018 (UTC)

@AlexKozur, Dgho, StarDeg, Юрій25031994 та Бучач-Львів:. Див. ВП:КН-Р#Небезпечний для спільноти проект АК. Микола Івкі (обговорення) 13:04, 13 серпня 2018 (UTC)

• Думка про діалог на ВП:ЗПП (Jphwra, Димон2711).

У позбавленні Jphwra прав адміністратора винен він сам: його сваволя і його вдача.

Якби не його багаторазова сваволя, то не було б і деномінації.

Якби не його імпульсивна вдача, то він ту деномінацію навіть виграв би — і досі був би адміністратором.

Чи зможе Jphwra поміняти свою вдачу ??

Коли Jphwra блокував зареєстрованих користувачів без явних порушень ?? Микола Івкі (обговорення) 12:30, 15 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. ВП:МК#Новий проект правопису ?! Микола Івкі (обговорення) 10:45, 16 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. джерела тут: #Проект правопису 2018. Там, зокрема, Кошиці. Микола Івкі (обговорення) 12:18, 22 серпня 2018 (UTC)

Ата. Перевірте доступ до джерела https://www.yenotes.com/uk/grammar/uk/pravopys, будь ласка. Тут не відкриває. Микола Івкі (обговорення) 12:07, 21 серпня 2018 (UTC)

З доступом до джерела все в порядку, про що свідчить те, що інші користувачі змогли з ним скористатися. Спеціально для вас: https://web.archive.org/web/20180821175857/https://www.yenotes.com/uk/grammar/uk/pravopys/ На здоров'я, вам також гарного дня. --Ата ^(обг.) 17:59, 21 серпня 2018 (UTC)

Ата. Перше джерело і тепер тут не відкриває, видає „Internet Explorer не вдалося відобразити веб-сторінку“.

Щойно здогадався відкрити через Google Chrome. Відкрило !

А друге джерело відкриває і через Internet Explorer. Щиро дякую. Микола Івкі (обговорення) 10:56, 22 серпня 2018 (UTC)

ROMANTYS. Щодо блокувань 12 липня 2018 ([[145]]). На мою думку, і Jphwra, і Piramidion порушили правила. Обидва, зокрема, нічого не повідомили на Вашу СО. Микола Івкі (обговорення) 11:40, 27 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. НЕОФІЦІЙНА АНТРОПОНІМІЯ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ: [[146]] ?! Микола Івкі (обговорення) 12:09, 27 серпня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! Ваші дописи [[147]] і [[148]] не мають підпису. Через це Lystopad сповіщення не отримав.

„Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“ (ВП:ПІНГ / Вікіпедія:Звертання із сповіщенням). Микола Івкі (обговорення) 11:39, 7 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Aced 5 вересня нічого не дописав, тому, мабуть, прочитав аж 6 вересня. Микола Івкі (обговорення) 12:01, 7 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Спрацювало перше і третє сповіщення. Микола Івкі (обговорення) 12:09, 7 вересня 2018 (UTC)

NickK. Чи може Бучач-Львів (Vujko Mytró) редагувати сторінку «Вікіпедія:Вибори арбітрів/2018/Кандидати» ??

„10:51, 7 вересня 2018: Бучач-Львів (обговорення | внесок) запустив фільтр 60, виконуючи «edit» на сторінці «Вікіпедія:Вибори арбітрів/2018/Кандидати». Вжиті заходи: Відхилення. Опис фільтру: Персональні обмеження“.

Сповіщення Бучач-Львів, SitizenX, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 12:41, 7 вересня 2018 (UTC)

цим наразі займаються бюрократи. --SitizenX (обговорення) 12:52, 7 вересня 2018 (UTC)

Alfashturm. В.Галушко. Коротко щодо діалогу тут: Вікіпедія:Запити на коментар стосовно поведінки користувачів.

Alfashturm. Не знаєте — не видумуйте. Етимологія: красить [[149]], краса [[150]].

Alfashturm: „припускаю, що ви, Галушко, не створили у проекті жодної статті“.

Alfashturm: 424 (статті, [[151]]). В.Галушко: 1290 (за менший час, [[152]]). Як кажуть, коментарі — зайві.

Alfashturm. Пінг ([[153]]) В.Галушко не отримав. „Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“ (ВП:ПІНГ / Вікіпедія:Звертання із сповіщенням). --Микола Івкі (обговорення) 12:12, 17 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[154]], [[155]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 17 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[156]], [[157]], [[158]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 18 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[159]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 26 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[160]]. Микола Івкі (обговорення) 11:59, 27 вересня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Шукайте назву Бучач тут: [[161]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:36, 1 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Мить історії: [[162]]. Див. минулі передачі. --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 4 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. 20 хвилин з Володимиром Яворівським: [[163]]. Буває про історію Росії. --Микола Івкі (обговорення) 11:17, 5 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[164]], [[165]], [[166]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:17, 7 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[167]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 8 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[168]], [[169]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 9 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[170]]. Пошукайте там: «Це не війна, а геноцид народу». Микола Івкі (обговорення) 12:01, 17 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[171]], [[172]], [[173]], [[174]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 17 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Виясняйте: [[175]], [[176]], [[177]], [[178]]. Микола Івкі (обговорення) 12:26, 18 жовтня 2018 (UTC)

SitizenX. Mykola Swarnyk. Alex Khimich. «Щодо патрульних» (СО Mykola Swarnyk). Репліка. Цього року Alex Khimich голосуючи тричі підтримав Jphwra, а Mykola Swarnyk, навпаки, тричі не підтримав. Див. #Jphwra. Микола Івкі (обговорення) 12:36, 29 жовтня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[179]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 2 листопада 2018 (UTC)

ВП:К-А. Репліка щодо числа 1488. До сьогодні не знав, що це число може стосуватися нацизму.

Можливо, тут дата народження 1.4.88, тобто 01.04.1988.

Подібно Стефанко1982, може, народжений 1982. Чи дата народження, чи інша пам'ятна дата.

Чи має Kharkivian ВП:ДН ??

Раджу поміркувати щодо іншого імені: ‎Yakudza‎ / Якудза / Японська мафія.

Сповіщення Oleksandr Tahayev, N.Português, AlexKozur, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 14:39, 8 листопада 2018 (UTC)

1488 / 1.4.88 / 01.04.1988 / 1 квітня 1988 — день народження (див. [[180]]).

VoidWanderer, навіщо потураєте Kharkivian перетворювати підозри на звинувачення ??

Сповіщення Oleksandr Tahayev, N.Português, AlexKozur, VoidWanderer, Biletsky Volodymyr. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 11 листопада 2018 (UTC)

Якщо це стосується і мене — то якраз я не потураю ні одним, ні іншим. По-моєму так . Між іншим, я також думав про дату народження 01.04.1988. Мої найкращі друзі народилися саме першого квітня. Одного зарізали на операційному столі, а інший після Афганістану обрав самотність і не підтримує відносин ні з однокласниками, ні із старими друзями. Однак, це тільки моє припущення стосовно значення логіну, а тому я його не озвучував у суперечках, що велися у тому обговоренні. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:28, 11 листопада 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Вас не стосується. Дякую за повідомлення про дату. Виходить, припущення щодо дати виникло не тільки в мене.

Щодо числа 1488 і нацизму провів невелике опитування. Знайомі знають про нацизм і геть не знають про зв'язок чисел і нацизму.

Доля воїнів-афганців складна. Я не афганець. Микола Івкі (обговорення) 12:10, 12 листопада 2018 (UTC)

Дякую за пояснення. Я тоді не зрозумів що і до чого. Тепер подумав, що пінганули мабуть, щоб я просто звернув увагу. Якщо зрозумів вірно, то можете не тратити час і Інтернет-трафік на більш детальні пояснення. Не думав висловлювати у тому обговоренні своє припущення стосовно можливої дати народження, однак, не втримався і навів там приклад зареєстрованих приблизно під таким же логіном дівчат із соцмереж, які не мають жодного відношення до того символізму. Одна торгує своїм тілом, інша – ширпотребом, наступна продає художні твори власного виготовлення, наступна – майстер, яка шукає собі замовлення, багато таких «а поговорить?», … І таких прикладів маса, і на мій перший погляд, на сотню подібних логінів можна відшукати лише парочку, які пов’язують свій логін саме із тим символом. Ви робили опитування – можете і мене додати до статистики, як тих, хто взнав про символ тільки зараз на тій сторінці обговорення. Мене обурило те, що у тому обговоренні адміністратор намагається прийняти рішення, опираючись на припущення користувача Kharkivian і, замість того, щоб, як адміністратор, уточнити, чи вірне це припущення, організовує обговорення, щоб знайти собі прибічників для «узаконення» свого рішення. Стосовно афганців, думаю, що у мого товариша наступив афганський злам після того, як він усвідомив, яких гріхів наробили там його руки під командуванням злочинного уряду, воєначальників та безпосередніх командирів, і морально він перебуває у такому ж стані, як і персонаж фільму, який не прагне уникнути покарання за ці гріхи від рук хлопчика, рідню і односельців якого знищував він сам, його товариші по зброї і його держава. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:43, 16 листопада 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. [Буває, сповіщаю, щоби звернули увагу.] Також Рассилон не знав ([[181]]). Є імена Олександр 14\88, 14ДМИТРО88... --Микола Івкі (обговорення) 14:16, 16 листопада 2018 (UTC)

Чи можна в імені число звіра ?? Таке є. --Микола Івкі (обговорення) 14:45, 16 листопада 2018 (UTC)

AlexKozur. https://www.pravda.com.ua/news/2018/11/13/7198048/. --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 13 листопада 2018 (UTC)

Від початку обрання нового мера таке. Якщо коротко, то усе сумно. --『　　』 ^Обг. 06:52, 14 листопада 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[182]], [[183]].

AlexKozur. Добридень ! На Запоріжчині цього року з опаленням теж негаразди: почали опалювати невчасно, не скрізь, гріють ледве-ледве. --Микола Івкі (обговорення) 13:55, 14 листопада 2018 (UTC)

у Херсона також проблеми [184] У нашому місті це не перший раз, тогоріч хотіли на НГ відключати, а цей рік ще й проблеми з водою. Та й якщо і говорити в мєрії я не знаю, що: то мера зняли з поста, поставили секретаря, потім мера відновили цьогоріч, а секретаря зняли, а потім і секретаря відновили. Маємо два секретаря, які ділять місце через "ринг".--『　　』 ^Обг. 17:42, 14 листопада 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[185]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:39, 15 листопада 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[186]], [[187]]. Микола Івкі (обговорення) 12:34, 18 листопада 2018 (UTC)

Бучач-Львів. На яку корову кажуть клевчиха ([[188]]) ? Микола Івкі (обговорення) 12:35, 20 листопада 2018 (UTC)

вітаю Микола Івкі ! Питання закінчення "лотосу" чи "лотоса"?--Yasnodark (обговорення) 14:40, 20 листопада 2018 (UTC)

Yasnodark. Добридень ! Родовий відмінок: "лотоса" ([[189]]). Микола Івкі (обговорення) 12:35, 21 листопада 2018 (UTC)

Yasnodark. Уточнення. У більшості відомих джерел "лотоса" ([[190]]), а в СУМ-20 "лотосу" ([[191]]), хоча в іншій статті "лотоса" ([[192]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:32, 21 листопада 2018 (UTC)

Дякую Миколо! Тобто мої сумніви ви так і не розвіяли, проте хай вже буде "а", як більш поширений, та перенаправлення з іншого варіанту.--Yasnodark (обговорення) 14:36, 21 листопада 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[193]], [[194]], [[195]], [[196]], [[197]], [[198]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:38, 30 листопада 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[199]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 7 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Хто більше? Каплін вирішив потягатись з Тимошенко у популізмі: [[200]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 10 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[201]], [[202]], [[203]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 11 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. вище. --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 11 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[204]], [[205]], [[206]], [[207]], [[208]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 16 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[209]], [[210]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:36, 17 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[211]], [[212]], [[213]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:16, 18 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. [[214]], [[215]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 19 грудня 2018 (UTC)

Бучач-Львів. Див. наприкінці #Клевань. [[216]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:23, 20 грудня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Бучач-Львів. Alex Khimich. Народна мудрість про худобу, гній і добрий урожай.

Хто ся худоби позбуває, той ся хліба позбуває.

Без гною не буде врожай горою.

На поле гній, а з поля хліб.

Хоч рука в гною, так душа в раю.

Хоч рука в гнойку, так душа в лойку.

Де гнойок, там і лойок.

Зверніть увагу на пестливе слово гнойок ([[217]]).

Ще: [[218]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:42, 28 грудня 2018 (UTC)

Вітаю! Так і я ж нічого проти гною не маю. У нас гній – це навіть товар – люди шукають, де б купити, і не тільки у нас. Просто, тут декотрим хлопцям не сподобалося. Бувальщина про гній: Переписувався я із сокашником з Новосибірська. Пише – втомився надто, поки гній з поля зібрав. Я - ? Пояснює: У нього худоби і, відповідно, гною, як у Сірка бліх. Він восени після збору врожаю його розкидає по полю, а навесні перед оранкою – збирає. Я - ? Каже – ґрунт взяв за осінь-зиму-весну усю потрібну квінт-есенцію, а «жмих» він збирає. Питаю – навіщо? Не простіше приорати? Каже: Е, ні! Зібрав, та й продав «чистюлям», які гною свого не мають. Перепрошую за підтримку на Вашій СО такої носо-лоскотальної теми у святкові і передсвяткові дні. Надіюсь, більше ніхто на це не образиться? І не прийдеться мені його знову збирати і з Вашої сторінки? Але на свята потрібно відпочивати і святкувати. Гарних Вам свят! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 10:00, 29 грудня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Бучач-Львів. Добридень ! Зі святами ! Порівняв щедрівки давні та радянські.

У рад. щедрівках хата буває, а біля хати немає ні стайні, ні стодоли, ні обори, ні кошари, ні городу, ні садка, ні пасіки, зате є корови на колгоспній фермі.

Інакше, біля рад. хати немає ні худоби, ні гнойку.

Тут за останні дні в одного афганця були дві різні рідкісні пригоди. Дзизі / дзидзі ? --Микола Івкі (обговорення) 13:59, 3 січня 2019 (UTC)

У продовження теми: Їхав я якось потягом і прийшлося взяти квиток у загальний вагон. Біля мене такий собі типовий сільський дядько. Розговорилися. Коли дійшли до картоплі і колорадів, виявилося, що він тривалий час прожив і пропрацював у фермерському господарстві в США. Порівняв українське село з американським – небо і земля! В селі багато магазинів. І сільськогосподарську продукцію купують саме в них. Грицько купує помідори у Стецька, картоплю – у Микити, капусту – у Федора, часник – у Лі і т.д., сам при цьому не вирощує ці продукти, а має вузьку спеціалізацію на основі оптимальної сівозміни, у основі якої, скажімо, кукурудза. Так, що, у нього може й не бути ні стодоли, ні кошари, ні садка, … Чому? Бо помідори йому дешевше обійдуться, якщо не вирощувати їх самому, а купувати у того, хто саме на них спеціалізується. Бо найкращий і найдешевший часник саме у корейця Лі, і т.д. І резюме від того дядька – ніколи українці не будуть жити так, як американці, якщо не перестануть вирощувати у себе «усьо маю своє», ще й повинен бути такий милий серцю вишневий садочок. Інший бік цієї медалі. Жіночка купує часник у сільському магазині і намагається, щоб односельці не помітили цього «ганебного» факту, бо стидається, що у неї цього року увесь часник геть пропав. Мій новосибірський сокашник тримає ферму із корів і свиней. На полях вирощує харчі для тварин і косить на поки що нічийних лугах. Однак, змушений вирощувати ще й усього потроху і для себе, бо нема там ні американських магазинів, ні хазяйновитих фермерів. Так собі, кожен для себе, якщо тільки на городах не росте кропива у пояс чи й вище. Тому м'ясо й возить на базар у Новосибірськ. От у нього гнойк і для себе і ще й на продаж. Не подумайте тільки, що я агітую за колективізацію або проти дачників, для яких це ще й творчість, ліпша від писання статей до Вікіпедії. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:08, 4 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[219]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:34, 9 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[220]], [[221]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 10 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[222]], [[223]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 15 січня 2019 (UTC)

SitizenX. Продовжуйте дописувати. Обминайте чистий старт. який практично не виходить, як не вийшло в користувачки Червона Троянда.

Сповіщення Pavlo1. Микола Івкі (обговорення) 12:58, 16 січня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr, Alex Khimich. Щодо виживань-блокувань див. також [[224]]. Сповіщення Piramidion, Бучач-Львів. --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 16 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[225]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:11, 16 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[226]], [[227]], [[228]], [[229]], [[230]], [[231]], [[232]], [[233]], [[234]], [[235]], [[236]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 20 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[237]], [[238]], [[239]]. Чи переходять нині в Україні до „УПЦ МП“ ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:22, 21 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[240]], [[241]], [[242]], [[243]], [[244]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 22 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[245]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 23 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[246]], [[247]], [[248]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 24 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[249]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 25 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[250]], [[251]], [[252]], [[253]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:30, 27 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів, Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, Yasnodark. [[254]]. Так чи не так ?

Ще раджу послухати передачу за 27.01 після 22:07:00 ([[255]]).--Микола Івкі (обговорення) 13:46, 28 січня 2019 (UTC)

Микола Івкі Вітаю з Днем Злуки та усіма минулими святами. В чому питання? Якщо стисло і по суті.-Yasnodark (обговорення) 14:08, 28 січня 2019 (UTC)

Yasnodark. Дякую. І Вас вітаю. Правильна чи неправильна думка про партії вбивць ? Ще: [[256]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:22, 28 січня 2019 (UTC)

Миколо, я певно не в темі, тому і питав про що конкретне. Про які партії ви кажете —політичні проросійські чи диверсійні загони? Словом мені зараз ні до того, щоб купу посилань аналізувати.--Yasnodark (обговорення) 14:45, 28 січня 2019 (UTC)

Вітаю. Поїзд вже пішов — сьогодні 29-е. Мене колись запитували про псевдовченість декана Університету ім. Шевченка. І тоді і наразі на обидва запитання не можу дати однозначної відповіді. Як і у Вікіпедії, так і у морі Інтернету на біле можуть говорити чорне і навпаки. Малувато інформації, щоб дати однозначну відповідь, тим паче, у передвиборному марафоні усі засоби годяться. Батькові, убитому горем, могли підкинути саме те, що йому наразі потрібно, або ж у нього навіть і не запитували. Довіряй - але перевіряй, особливо, заяви адміністраторів, яким довіряти вже повністю перестав. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:04, 29 січня 2019 (UTC)

Прочитав повідомлення від Вуйка Ми́тра та й згадав, що забув сказати вище — те, що у партії заходять-виходять-знову заходять і виходять різного штибу люди ще не означає, що і партія така ж, як і окремі відморозки (якщо вони таки дійсно такими є) чи й заслані козачки. Так, що, важко щось конкретне сказати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:51, 29 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Прочитав, але сповіщення мені не було (може, треба було інакше почати новий рядок). [Віктор Лозінський] І Надія Савченко там була, на чолі списку. --Микола Івкі (обговорення) 14:39, 28 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів, Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, Yasnodark. Ще раджу слухати передачі „А серйозно?“: [[257]]. Ще: [[258]].

Yasnodark. Прочитайте тут допис Biletsky Volodymyr за 08:04, 29 січня 2019. Я також не можу дати однозначної відповіді.

Після вчорашньої передачі „А серйозно?“ сьогодні дещо відшукав.

"Використовувати "кіборгів" у якості політичного піару - це просто блюзнірство".

[[259]], [[260]], [[261]], [[262]], [[263]], [[264]].

Тепер я цілковито проти так званого єдиного політичного кіборга. --Микола Івкі (обговорення) 14:06, 29 січня 2019 (UTC)

Микола Івкі ! Вітаю, тепер схоже зрозумів, якщо ви мене питали про Тимошенко. Тож благаю не вірте тій порохоботській пропаганді. Це все перекручена брехня та маячня. Я пам`ятаю кожен крок обох і вже давно з ними мені було все ясно. Та між ними є суттєві відмінності: соціал-демократка, що всіяляко і послідовно обрубує олігархічні темні схеми, прибічниця громадянських свобод та соціальних прав, і свободи слова зокрема, що завжди тримає слово, не тримається за посаду і вільно залишає свій пост, економіст-прагматик, що завжди вміє домовлятися та обдумує кожен крок та прораховує наслідки, дослуховується до думки суспільства та моральних авторитетів, яку завжди підтримували Степан Хмара, Левко Лук`яненко, Борис Тарасюк, Леонід Кравчук, Cергій Соболєв та патріарх Філарет, що має має реальну програму, а не голослівні гасла, оновлену молоду прогресивну команду та ставить інтереси країни вище за власні, не йде на компроміси з сумлінням, проте здатна на досягнення інших компромісів, і ниций брехун-популіст, ворог середнього класу та неугодних олігархів, та мстивий низький перефабований колишній диякон МП, що вже під час війни ходив у їх хресних ходах та протестував проти сплати податків УПЦ-МП, а зараз томосує, великий патріот мови, що призначає лютого мовофоба-пристосуванця головою адміністрації та російську агентесу на чолі Нацбанку, син відомого партчиновника та чоловік доньки міністра СРСР, узурпатор-олігарх з жагою до влади та путінсько-ердоганськими замашками, що ніколи нікого не здатен слухати, не дотримує слова та підвищив тарифи у 13 разів за ціни вдвічі нижчої, ніж у попередні часи (роблячи вигляд, що до коаліції стосунку не має), всіляко тримається за владу, не вміє аналізувати та прогнозувати, міністр економіки та іноземних справ уряду Януковича та головнокомандувач-корупціонер, що покриває схеми подільників та виводить гроші в офшори під час котлів, влаштованих за його участі та через його призначення та непродумані дії, і не звільняє винних у них, секретар РНБО, що безпосередньо керував розпродажем армії та далі продовжує цю справу в часи війни (продаючи сучасні танки до Таїланду та ледь не останні літаки до Хорватії), який ставить головою своєї фракції шефа Безлера, а його заступниками колишніх регіоналів та корупціонерів, генпрокуром - кума без профільної освіти, представником України у Мінську — людину, що йшла в перших рядах під російськими стягами під час анексії Криму у Севастополі, керівниками ООС та спецслужб осіб, пов`язаних з агресором осіб і категорично не хоче їх прибирати, продовжує торгівлю на крові зокрема і власну через нову липецьку фірму-підкладку, знищує будь-яких опонентів, поливає брудом та позбавляє громадянства, зокрема висилає, позбавляє роботи та можливо навіть вбиває журналістів та громадських активістів, розсилає темники та всіляко тисне на неугідні ЗМІ та створює кишенькове громадське середовище й засіває інформаційне власне тролями, псевдополітик, що відмовився від посади спікера та ВО президента у складні часи та двічі від дебатів з опоненткою під час президентської гонки, кожного разу боючись неотримання посади, за допомогою агресора потрапив до Криму під захоплення його зеленими, щоб отримати нові надрейтинги рейтинги, ставленник зборища проросійських олігархів на чолі з Фірташем, який навіть на з'їзді власної партії висунутися побоявся, що б люди тих морд корупційних не бачили, а висунувся на форумі, де прийшли не його реальні прибічники, а часто випадкові помітні люди країни, що поважають подвиг крутян та європейський вибір. Саме тому З Тим-шенко я мило поспілкувався хвилинку під час інавгурації Ющенка, а з П-нком під час його приїзду до Дніпра років 13 тому, коли він проходив повз мене в 20 см без жодної охорони мені не те що ручкатись з ним не хотілось, а й навіть автографу взяти рука не піднялася. Хочете побудови тоталітарної РФії в нашій країні - голосуйте за П. А якщо ні оберіть третього кандидати і не дайте потрапити у другий тур цьому фальсифікатору, що до того ж 1 квітня нам доречненько перестраховочно припинив дію угоди про Дружбу і співробітництво, що ПТН міг завжди допогти йому з нелегітимним продовженням повноважень навічно під приводом ВС. Отакі пироги. І це кажу вам я, що відвідував усі вибори часів незалежності, завжди голосував, як досяг виборчого віку, і як я вважаю, ніколи не помилявся у своєму виборі. Словом - помилятися можуть усі, проте не всі хочуть і можуть вчитися на помилках. А нинішній гарант часто взагалі їх не бачив і навіть свідомо займається саботажем чи поступовою, часто непомітною спільноті узурпацією влади. Отаке різне-різне...--Yasnodark (обговорення) 15:05, 29 січня 2019 (UTC)

Yasnodark. Питання спочатку було про „Батьківщину“ і БПП.

До Порошенка також маю зауваження. Наприклад, 2014 я не повірив його словам про швидке настання миру на Донбасі.

Хочете сказати, що з боку Тимошенко і її команди не було блюзнірства ? Микола Івкі (обговорення) 13:02, 30 січня 2019 (UTC)

Yasnodark. Учора, зокрема, було посилання на сайт „Батьківщини“ [[265]].

„Єдиний політичний кіборг України“ — це блюзнірство (див.), це приниження, знецінення справжніх укр. кіборгів з боку Тимошенко і її команди.

Див. Обговорення:Війна на сході України/Архів 2#Час до миру на Донбасі. --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 30 січня 2019 (UTC)

Я хочу сказати, що все пізнається у порівнянні. Я навів лише кілька разючих прикладів. І це все - звичайна маніпуляція порохоботів. І назвав її останнім політичним кіборгом сам кіборг, а вона сама чи хтось з команди. І саме так: я вважаю леді Ю нашим птахом-феніксом та політичним кіборгом, бо так її «мочили» нікого не так не нищили. А вона завжди поверталася у політику на коні і ніхто не міг її знищити. Не зважаючи на те, що її двічі відправляли до в'язниці та всіляко поливали брудом. Вона була полум'яним вимпелом двох революцій та координувала зусилля опозиції з тюрми під час третьої, де сиділа у той час, коли кондитер сидів у кріслі міністра поруч з Баньдюковичем, якого він на пару з бджолярем-зрадником привів до влади. Ю ж ніколи не плямувала себе коаліцієї з зеком, є лише псевдонотатки про наміри з мріями легітимного та брехливі розказні продажного чорноротого синка лідера НРУ. І жодних доказів, так як по усіх тих 5 справах, по яких її судили. Газову угоду вона підписували під час палок у колеса Юшки, зплутав усі карти, а перед цим зруйнував ідеальний стабільний контракт з ціною 50 доларів до 2009 року включно і віддав туркменський газ РФ, підписувала після Алчевська та за три доби після повного вимкнення тиску та подачі газу і з повним увімкненням тиску з боку замерзлого ЄС. За ці 3 дні в усіх був газ і після підписання стандартної угоди з дешевою ціною 180 дол на 18 місяців і прив`язкою до нафти (хоча і не в найліпший час), ми не мали проблем 10 років і якби не відмова купувати газ у РФ - останні 4 роки мали б таку саму дешеву ціну 150-250 дол.- А коболєв купує росгаз на спотах від 300 до 1000 дол. А коли РФ знизили на 20 відсотків тиск на 1 день в команди П-шенка вже був повний1й швах і ніхто не був до цього готовий. 100 та 20 відсотків, 3 та 1 день. Вона підписала у той момент той контракт, проте вона заклала арбітраж у Стокгольмі і всі країни з аналогічними типовими росконтрактами у 2010-11 році перемогли ще на досудовому розгляді. Це збриалася робити і вона після перемоги, яку в неї вкрали у 2010-му, і ця можливість стала ймовірною після агітації Юща на заході і в центрі за зека, бо навіть фальс-цій не вистачило б йому для перемоги. Проте псевдопереможець і Фірташу 8 млрд задарма віддав і в Стокгольм не пішов, а далі був Харків. Це Юля ігноруючи усі бюрократничні перепони встановили мені та інших безкоштовно лічильники, які до того і платно ніхто не хотів встановлювати, а зараз 5 років війни кондитер взагалі нічого не встановлює безкоштовно. Це Ю видала внески збербанку та дала погасити-Yasnodark (обговорення) 15:59, 30 січня 2019 (UTC)

Не зважаючи на все вище сказане я ніколи не голосував за "Батьківщину" і лише один раз за Ю у дугом турі з легітимом і зараз у першому обере іншого кандидата. Та в жодному разі я не не проголосую за брехливу людину, що антиконституційно позбавила громадянства Саак-швілі, що вчився та служив в армії в Ураїні, голосував за незалежність України та був на обох переможних революціях. Натомість російського громадянина Трух-нова,якому грузин вставляв палки в колеса, він не чіпає. Тесть його міністра інозсправ росгенерал має орден за взяття Криму. Були 4 котли та підриви 6 найбільших складів та голова генштаба - та сама людина, що світила фотом усіх спецагентів, а потім мали декілька трупів серед найкращих. Начальником ООС стає людина з родичами на окупованих територіях, а заступником голови контррозвідки близький родич громадян РФ, це він прибрав Радбезу ООН блискучого дипломата Сергеєва, за якого нас підримувало понад 100 країн, а проти лише 11 нерукоподатних ізгоїв-одіозів, замінивши його потомственним комунякою Єльченком, тепер нас підтримує менше 70 країн, а проти 29, площа яких більше за ті 65+, а населення взагалі в рази перевищує підтримників. Це він обіцяв, що програма Савіка (якого в ефір повернула Ю), буде існувати завжди і він за неї помре, а потім ницо антиконституційно позбавив його права на роботу через те, що той на його каналі в розпал революції один раз вийшов в ефірі без дотримання бюрократичних нюансів та працював після ревоюції на Першому безкоштовно замість того, щоб брати кошти з каналу, який Порох та його Б(удь)П(ідлим)П(адлом), кожен рік недофінансовує на мільярд - той самий мільярд, що роздає - то агродругу-олігарху на чергову 100-метрову яхту, то Коб-ву на премію, то собі - на іменний фонд. Це він казав, що курс не може бути 10-11 і зробив його 27-44, це він казав потім, що незважаючи на це кредити будуть віддавати за курсом брання, а потім наклав вето на закон з цим змістом, це він обіцяв гроші Віктюку на спектакль та купі інших - а потім і за рік нічого не дав, це він обіцяв закінчити АТО за години та війну за 2 тижні, це він 5 разів відсував дату безвізу і врешті-решт відправив третину працездатних освічених українців та ледь половину молоді по світу мити підлогу та збирати вишню. Це через його перемир'я вражений ворог укріпився, це він здав Гіркіну 4-й млн Донбас взамін на малу майже безкровну війну з перемогами у Краматорську та Слов'янську, це він кожен раз обмежував українське військо калібром при повному невиконанні попередніх угод, це він позбавив нас авіації, якої не могли мати виродки, бо на Донбасі авіачастин взагалі не було, це він дав знищити аеропорт під час перемир`їв, коли наша артилерія мовчала, а потім своєчасно не вивів людей і дав їх підірвати. Це він фількіну мінську антиконституціну грамоту проголосував без згоди Ради в Радбезі ООН та досі торгує цукерками з агресором чез підставну фірму, це він дозволив росіянам та стоматам продати увесь свій бізнес замість націоналізації, це його втбешна квадратура банківських справ знищила усі незалежні банки та давала в розпал війни рефінансування росбанкам. Це через його децентралізацію вже три роки біб-ки нашого міста на чолі з його холуєм не підписують періодики та не отримують нових книг взагалі, а старі знищуються чи практично усі лише — російськомовні. Через нього ми втратили вишки на Чорному морі (аж до Одеси) та інвесторів на видобуток сланцевого газу на вільному Донбасі, це він за власноруч встановлених його рошенівським вовченям драконівських цін на газ не збільшив не на куб власний видобуток, зруйнував масштабні контракти попередньої влади на побудову лише у 2014 році 1000 МВт лише вітрогенераторів, це він затоплює водосховищами родощі та заповідні землі й спотворює ріки, це його люди уклали угоду на 10 років з агресором на купівлю їх твелів. Це його конон-варвар захопив усі літієві родовища і замість буд-ва заводів з виговлення смартфонів - продає сировину до Європи, це при ньому вся Волинь палає у буштиновому нищенні та це його приховостні вирубає дерева у містах, лісополоси, ліси, зокрема Карпат та невідновлювані ліси, що стримують пустелю. Через ті ж самі псевдоринкові антиконституційні тарифи з перевищенням собівартості у восьмеро та йогокомандну заборону перевірок бізнесу екологами, пожежниками, санепідслужбою. Це через ліквідацію останньої та непрофесіоналізм іноземки у мінздраві ми маємо епідемії, яких не було десятиліттями, не маємо сивороток у лікарнях та маємо антиконституційне впровадження платної медицини ужиття і масове закриття лікарень. Це він закриває школи та лікарні у селах та містах, це він знищує школи для людей з обмеженими можливостями, де ці діти могли відчувати себе людьми і набувати життєвої сили, а не отрмувати цькування та приниження від повносправних, і це він за 3 роки не зустрівся ні разу з батьками ув'язнених і навіть зараз такими зустрічами можуть «пишатися» одиниці, це він не створив жодних умов для житла та працевлаштування для переселенців з Донбасу і зробив мешканців Криму нерезидентами, це він позбавив громадян України заслуженої пенсії та виборчого права, це він закриває неугідні ЗМі та вимкнув аналогове мовлення в рази зменшивши рейтинги суспільного мовлення та змусивши людей купувати тарілки з російським тв та тюнери з російськими установками і бозна ще якими жучками, це він дозволив збудувати Керченський міст та ТЕС у Криму, через нього Крим став енергонезалежним та перетворюється на пустелю через непостачання виснаження скважин і втратить виноробство на час повернення, через нього Україна втратила Азов — безпеку, вилов риби та свободу судноплавства. Все пізнається у порівнянні, не беріть гріх на душу: кандидатів вистачає.-Yasnodark (обговорення) 15:59, 30 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[266]], [[267]], [[268]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 30 січня 2019 (UTC)

Yasnodark. Ми по-різному оцінюємо блюзнірство Тимошенко і її команди.

Репліки. Тимошенко входила до Громади Лазаренка.

Були Тузла 2003, Грузія 2008 (рос. реваншизм). Газові проблеми з Росією були за будь-якої влади.

Кандидатів навіть забагато, а вибрати нема кого. Микола Івкі (обговорення) 13:00, 31 січня 2019 (UTC)

Під час віце-прем`єрства ЮТ були ліквідовані бартерні схеми в енергетиці та зменшені у рази вільяльні відключення електроенергії та зупинено криваві реактори ЧАЕС, було домовлено про початок буд-ва укриття. У перше прем'єрство ЮТ стипендія була підвищена майже у четверо, у друге так само. При прем'єрі ЮТ передвиборча тримісячна надбавка Яника до пенсії у 300 грн (десь 30%) була перетворена на постійне стале підвищення у цьому ж розмірі. Народжуваність завдяки її реформам з диференційованої допомоги по народженню збільшилися з 170 тисяч до 430 тисяч. З 1 одного регіону з позитивним демогр. сальдо отримали 11, зокрема вперше за 15 років — Дніпропетровщина. Змогла самим шармом виудити з МВФа 15 млрд у золотовалютні резерви і не виконала жодної драконівської вимоги тих буржуйських стяжателів. В часи світової кризи не було жодних затримок по зарплатні.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 31 січня 2019 (UTC)

Всі кудись входили, он нинішній гарант свого часу йшов по Вінниці від «Батьківщини», та й годі того Лазаренка згадувати, вже понад 20 років пройшло і то були 90-і, і вже понад років як Ю своя партія. То ж критика, що вона починала бозна коли у ті часи в його команді - сумнівна критика, а от нинішній гарант і зараз світить на весь світ вельми авторитетних http://www.pesnihi.com/m/medyanik/medyanik_dnepropetrovskaya_bratva.html людей з 90-х з команди Лазаря https://nv.ua/ukraine/politics/kto-takoy-gospodin-petrovskiy-istoriya-voshozhdeniya-samogo-zakrytogo-biznesmena-dnepra-50003959.html , то хто з ще ближче до вигнанця та тих кіл, ще треба подумати добре. Та й щоб ви знали: у Дніпрі самого прем`єра середини 90-х згадують незлим тихим словом, бо він (Л) - найуспішніший наш губернатор: за півтора року добудував першу чергу метро, що будували 30 років, провів дві трамвайні швидкісні лінії на Лівий берег (вже не швидкісні, і з того часу жодної нової гілки чи жодної нової станції метро) та відкрив перший в Україні кіномультиплекс (при нинішній владі, після відміни пільг на елекропостачання для кінотеатрів був закритий). До того ж, саме за прем'єра Л стабілізувалася економіка країни та закінчилася інфляція на мільйони.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 31 січня 2019 (UTC)

Друге не зрозумів, Тузла була не при Ю, і на відміну від нинішніх непрофпридатних, атаку Кучма з Горбуліним та Грищенком відбили, так як з Марчуком він погасив Мешковщину. За Кучми газових проблем не було, а проблеми почалися коли бджоляр, бурят та іва розірвали з перекладачами чудовий договір на 50 баксів до 2009 року та втратили незалежний туркменський газ, вони ж з огризком від яблука здали 87 відсотків шельфу Румунії, і це при тому, що Зміїний визнали у суді островом, тож відмовлятися від виграшної апеляції на підставі цього (бо у румунів шанс був єдиний, якщо б визнали скелею, а цього не було). Навіть розвідані родовища й ті значною мірою віддали, бо хотілося швидше наваритися на тих родовищах, що вже можна було розробляти. І це було при тіньовому прем'єрі (секретарі РНБО - ПП). Газових проблем не стало і після 10-річної угоди ЮТ, бо нарешті нам не треба було кожен рік переживати, що нам щось перекриють чи в останній момент поставлять нові умови. Формула була така собі та ціна була відомою, обсяги у режимі бери або плати замовляли з нашого боку, і це не 50 млрд, а стільки скільки замовили (до 50, бо саме стільки імпортували у морозні роки підписання). А якщо люди Я-ча нічого не замовляли зазделегіть чи замовляли занадто багато чи погано прогнозували, то то їх проблеми та інтимні стосунки з Москвою.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 31 січня 2019 (UTC)

Як це нікого? Вибрати завжди можна та й обирати треба з тих хто є. Бо інших не буде і завжди можна знайти нормального кандидата чи принаймні менше зло. Є приміром Гнап Дмитро Володимирович, Купрій Віталій Миколайович, Смешко Ігор Петрович, Безсмертний Роман Петрович, Кошулинський Руслан Володимирович, Добродомов Дмитро Євгенович, Балашов Геннадій Вікторович, з більш прохідних Садовий Андрій Іванович, з реальної шістки кандидатів-лідерів Гриценко Анатолій Степанович. Це спеціально втокмачують в голови, що кандидатів лише три — П (наше все) та Б з Ю — кремлівські запроданці. --Yasnodark (обговорення) 15:25, 31 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[269]]. Микола Івкі (обговорення) 14:20, 31 січня 2019 (UTC)

Yasnodark. У часи Тузли вже царював Путін. Вибрати можна по-різному.

Чому такі, як Віктор Лозінський і Надія Савченко, були саме біля Юлії Тимошенко ?

Ніхто не знав хто така Савченко, знали, що її треба визволяти (патріотку в ув'язенні) і Юля це зробила через депутатство та ПАРЕ. А кликали до списку її усі та вона обрала Батьківщину. Підлоти багато в кожному списку та лише БПП очолює людина, в якої шефом безпеки працював майбутній терорист полковник РФ Бєс.--Yasnodark (обговорення) 14:08, 1 лютого 2019 (UTC)

Що скажете про таких, як Зеленський, Вілкул, Бойко ?

Буду розглядати останніх двох лише при виході гаранта до другого з одним з них, поки сподіваюся, що вони з'їдять один одного. Щодо Зеленського: в інший час проголосував би, зараз лише у разі виходу до 2-го певних кандидатів, зокрема названих 3-х у цьому абзаці чи Ляшка. З іншими буду думати, бо є теоретичні шанси як на економічний прорив, так і на троян. Хлопець непоганий та патріотизму у мово-вірних та досвіду (передусім воєнного) не вистачає.--Yasnodark (обговорення) 17:37, 1 лютого 2019 (UTC)

Що скажете про наявність 88 або 1488 в імені чи підписі користувача ? Див.: #Сваволя 1488. --Микола Івкі (обговорення) 12:14, 1 лютого 2019 (UTC)

Мені такий нік не подобається та вникати не хочу.--Yasnodark (обговорення) 14:08, 1 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів, Yasnodark: „українці не вірять лідерці "Батьківщини"“ ([[270]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:02, 1 лютого 2019 (UTC)

Я на навіть знаю тих українців дон Педро та його гринівське ведро. Та іже з ними. Ви маніпуляторів і цитуєте, я вам фактаж, а ви мені байки, нічого подібного вона не казала, а навіть якщо так, і взагалі тоді за НАТО було 15% населення. Під час Помаранчевої я й сам був за ЄС та проти НАТО. Потім і за те іза те, а зараз нудить того ЄС і якби РФ хтось прибрав від нас я був би за НАТо та чи був би за ЄС вже не знаю. Та Московія переїздити на Місяць не збирається.--Yasnodark (обговорення) 17:37, 1 лютого 2019 (UTC)

Он зараз ментівських генералів попризначав губернаторами, "Прямий" та "5-й" у сітці поміняли, незалежного керівника суспільного мовника відсторонили протизаконно, узурпація триває. Як підготовка до фальсифікацій.--Yasnodark (обговорення) 17:37, 1 лютого 2019 (UTC)

Нині Україна і Росія — сусіди. --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 3 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів, рос.: „Великий Петр был первый большевик“ (М.Волошин). --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 3 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[271]], [[272]], [[273]], [[274]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 4 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[275]], [[276]], [[277]], [[278]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 5 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. В.Галушко. Свинцеві водопровідні труби в Росії: ru:Московский водопровод, [[279]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:07, 5 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. В.Галушко. Рабство росіян тощо: [[280]], [[281]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 5 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[282]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:25, 6 лютого 2019 (UTC)

Dzyadyk: „ПЦУ це очевидна усім ненормативна лексика“ (ВП:КН-Р). Для мене неочевидно. Через це доведіть або „доведіть“. Щодо 1488 див. #Сваволя 1488.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, BogdanShevchenko, Augustus-ua, Perohanych. --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 6 лютого 2019 (UTC)

Їдучі анекдоти з ненормативною лексикою як сірчаною кислотою обпекли. Дійшло. Де там Бузина. Ні, не розповім, не можу. — Юрій Дзядик (о•в) 16:19, 6 лютого 2019 (UTC).

Для мене теж зовсім неочевидним є якась нецензурна лексика і аналогії між абревіатурою "пцу" і чимось іншим. Назва як назва, не ми вирішуємо як називати церкву, для цього є АД. --August (обговорення) 23:45, 6 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[283]], [[284]], [[285]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:59, 11 лютого 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 14:43, 11 лютого 2019 (UTC)

порушення ВП:Е

порушення ВП:Е

порушення ВП:Е --Nickispeaki (обговорення) 23:19, 11 лютого 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:55, 12 лютого 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:23, 18 лютого 2019 (UTC)

порушення ВП:Е

порушення ВП:Е

порушення ВП:Е

порушення ВП:Е

порушення ВП:Е

порушення ВП:Е --Nickispeaki (обговорення) 22:56, 19 лютого 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:28, 19 лютого 2019 (UTC)

--Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:46, 12 лютого 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 14:13, 13 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[286]], [[287]], [[288]], [[289]], [[290]], [[291]], [[292]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:29, 12 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[293]], [[294]], [[295]], [[296]], [[297]], [[298]], [[299]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:43, 13 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Вибори.[[300]], [[301]], [[302]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:09, 14 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[303]], [[304]], [[305]], [[306]], [[307]], [[308]], [[309]], [[310]], [[311]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:42, 15 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[312]], [[313]], [[314]], [[315]], [[316]], [[317]], [[318]], [[319]], [[320]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 17 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[321]], [[322]], [[323]], [[324]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:31, 18 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[325]], [[326]], [[327]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 19 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[328]], [[329]], [[330]], [[331]], [[332]], [[333]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:40, 20 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[334]], [[335]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:23, 21 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[336]], [[337]], [[338]], [[339]], [[340]], [[341]], [[342]], [[343]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 22 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[344]], [[345]], [[346]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 24 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[347]], [[348]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 25 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Щодо „переслідування“. Порушення того, хто в цьому звинувачує, видно непрямо тут: [[349]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:22, 25 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[350]], [[351]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 27 лютого 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[352]], [[353]], [[354]], [[355]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 1 березня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[356]], [[357]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:04, 4 березня 2019 (UTC)

ROMANTYS. ‎Mykola Swarnyk. Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. Oleksandr Tahayev. Добридень !

Що Зеленський казав погане про Україну, українців або українську мову ?

Чи казав Зеленський погане про Ізраїль, євреїв, іврит або Росію, росіян, рос. мову ?

Як розглядати те, що Зеленський може благати Путіна на колінах (див., наприклад, [[358]]) ?

Що комічне в таких словах Зеленського ?

Чи хочете вибрати Зеленського ? --Микола Івкі (обговорення) 14:10, 5 березня 2019 (UTC)

Не слухав Зеленського, оскільки принципово не сприймаю інформацію російською мовою, хоча багато говорять про його висловлювання. Вважаю, що після обрання його президентом на незалежній країні в її нинішніх кордонах можна буде поставити хрест. Варіантів кілька: розпад по Дніпру, можливо кривавий, або повністю входження до складу Росії. Може буде собі як зараз Білорусь, без своєї мови, фактично частина Росії. Традиційна політика і здоровий глузд тут повністю програють, а перемогла якась віртуальна реальність, причому внаслідок якоїсь повної дегуманізації суспільства, розчарування в незалежності та олігархаті, а також відсутності національної ідеї.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:06, 5 березня 2019 (UTC)

Пане Миколо! Отаке мене запитати! Та Ви що? … То були доярки у парламенті, які «тікали з дебатів, бо у них ще корови недоєні». То були шахтарі, які такого «видавали рос. стране угля»! Тепер у президенти – коміка? Тут і без нього «смішно». Це ж актор, який тільки те і робить, що грає роль! І яку напишуть – таку й гратиме. І, з огляду на його «великий рейтинг», хтось же йому і вірить? Цікаво, що ж то за публіка? Бо ще жодного не бачив. Може й «рейтинг і публіка» – то лише його театральний реквізит? Даєте посилання на його цитати мені читати? На мою думку це ж ще безглуздіше, ніж дивитися підбірки про НЛО. Чому? Бо то відверта (образа вилучена) гра на публіку, або погано прописані, чи погано зіграні «репліки і сцени». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:04, 12 березня 2019 (UTC)

Трампування України Трампування Укрвікі шукайте самі. І слідкуйте за зізнаннями Манафорта за злочини в Україні. --93.72.157.221 19:54, 12 березня 2019 (UTC)

це, хоча і не воно, але...

Piznajko. ROMANTYS. ‎Mykola Swarnyk. Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. Oleksandr Tahayev. Добридень !

Див. #ТВ. Ще не все. --Микола Івкі (обговорення) 14:35, 12 березня 2019 (UTC)

Piznajko. ROMANTYS. ‎Mykola Swarnyk. Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. Oleksandr Tahayev.

Учора виявив статтю ([[359]]), яка підтверджує мої перестороги.

Наче буде другий тур, далі можуть вийти Зеленський, Порошенко, Тимошенко [Юлія] чи Бойко.

Хто ще ??

Що робити, щоб не вийшли Зеленський чи Бойко ?

Голосувати за менше зло для України: за Порошенка чи Тимошенко.

Якщо голосувати, наприклад, за Гриценка, який у другий тур не вийде, то ці голоси допоможуть, на жаль, не Гриценкові, а Зеленському чи Бойку.

[[360]] Академік Іван Дзюба: «За цих умов хочеться голосувати саме за Петра Порошенка»

Ще ...зникло повне відео ([[361]]), де Зеленський казав, що може благати Путіна на колінах.

Розвиваю #ТВ. --Микола Івкі (обговорення) 14:03, 15 березня 2019 (UTC)

Пане Миколо! Ви там у свій час мене «пінгонули». Це не до мене. Чому? Я на цей рахунок не переживаю. Кого б не «вибрали», дадуть йому в зуби цидулку і буде «співати по написаному». Пам'ятаєте, коли «вибирали» Леоніда Даниловича, то він клятвено обіцяв першим ділом ввести в ранг державної російську. Йому багато чого дозволили, але цього — дудки! Що напишуть - не знаю, але мої прогнози невтішні, хоча ми повинні «пройти цією дорогою». І зараз народ повинен бути настільки мудрим, щоб обрати найменш «криву». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:05, 20 березня 2019 (UTC)

Piznajko. ROMANTYS. ‎Mykola Swarnyk. Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. Oleksandr Tahayev. Добридень !

Ставлення Зеленського до України, українців.

• На підставі зібраних даних визначив слова про ставлення Зеленського до України, українців.

Нині виходить так.

Основні слова: глум, зневага, презирство; додаткові: знущання, насмішка, глузування.

Зеленський ставиться до України, українців глумливо, зневажливо, презирливо.

Тепер Зеленський хоче, щоб українці, до яких ставиться глумливо, зневажливо, презирливо,

вибрали Зеленського Президентом України, до якої ставиться глумливо, зневажливо, презирливо.

Де ще таке будо ?? Микола Івкі (обговорення) 13:25, 25 березня 2019 (UTC)

Читайте свіженьке Президент Ланнистер, або Конь в сенате від 25.03.2019 автора Горький Лук. --ROMANTYS (обговорення) 19:20, 25 березня 2019 (UTC)

Пане Миколо! Ну навіщо мене «пінгувати» через цього клоуна? Краще «пінгуйте» тих, хто зібрався голосувати за нього. Я нарешті побачив одного «прихильника». Ду-би-на, хоча й молоденька, завербована через Інтернет. Моє ставлення аналогічне до ставлення іншого хлопця, також молоденького: Боєць ЗСУ за 3 хвилини "знищив" рейтинг Зеленського і Тимошенко!. А чому «бидло»? та хоча б тому, що кругом театр і спектаклі. Люблю логіку. Розмірковую логічно: Припустімо, що я прихильник. Аж тут я побачив цей ролик (наклейка на дверях). Чого я очікую? Або спростування ролика і покарання винних у його появі на світ (якщо ролик фальсифікація). Або визнання ролика і покарання членів його виборчого штабу (якщо ролик не фальсифікація). Або вибачення переді мною, як перед прихильником, що «отаке вже він … І, якщо будуть розкрадати Україну ці ж його штабісти, то він у такому разі також не буде проти». Щось не бачу ні першого ні другого. Надіюсь на вибачення, щоб подумати, а чи варто залишатися «прихильником» і надалі «жити» в його «театрі». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:44, 27 березня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Пояснюю. Сповіщав Вас та інших, щоби навколо себе радили голосували проти Зеленського.

Так окрім одного того зазомбованого (прикольно, ржачка, інтернет, ...) не маю кого й агітувати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:28, 28 березня 2019 (UTC)

Чув, що в Запоріжжі підтримують Зеленського, мовляв, аж 80 (вісімдесят) % (чим більша брехня, тим більше повірять).

Ще на Запоріжчині виявив дії влади проти Порошенка і за Зеленського.

До речі, скільки часу Ви були на Запоріжчині (точніш, у степах України) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 27 березня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! На окрузі, де Клевань, переміг Зеленський...

І в Клевані багато-багато виборців проголосували за Зеленського. Микола Івкі (обговорення) 11:54, 4 квітня 2019 (UTC)

Вітаю! Пане Миколо, не можу повірити! Дайте посилання, щоби я зміг побачити власними очима. Якщо таки є прихильники, то мабуть мені не признаються, бо бояться. Ви мене засмутили. Взагалі-то я підозрював, бо буквально до виборів на деяких автобусних зупинках висіли об'яви для бажаючих податися до Росії нерегулярними перевезеннями, але перед виборами ті об'яви позривали. А той, про кого згадував, ... Коли його моя колега запитала, що робитиме, коли закінчить навчання, сказав — поїду до Польщі. Ех, ранувато дали безвіз для таких телепнів. Тут, вибачаюсь, піді..., а сам, користуючись можливістю, завойованою ціною крові, пролитої на Майдані, чкурнув на багатші села. Такого, як і горбатого, тільки одне може загітувати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 04:29, 8 квітня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr.

Клевань — селище міського типу в Україні, у Рівненському районі Рівненської області.

Звідси — територіальний виборчий округ № 153 ([[362]]).

Там Зеленський В. О. — 23.68 (%), Порошенко П. О. — 23.42 ([[363]]).

Виборчі дільниці 560722, 560723, 560724 ([[364]]).

К-сть виборців, які взяли участь у голосуванні (відповідно): 1238, 1434, 982 ([[365]]).

Зеленський Володимир (кількість голосів за нього, відповідно): 396, 435, 280 (те саме джерело, можна міняти масштаб).

У відсотках, відповідно: 31.99, 30.33, 28.51... Невже десь недоглядів ? Микола Івкі (обговорення) 13:37, 8 квітня 2019 (UTC)

Вітаю і дякую. Здивований. Скажу чесно - думав, що картинка буде іншою. Лебідь, рак і щука розтягують нас у різні боки, причому, рак не дрімає. У скаламученій водичці непомітно тягне нас назад. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:51, 10 квітня 2019 (UTC)

Різне-різне 2

• Бучач-Львів. [[366]], [[367]], [[368]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:11, 13 березня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[369]], [[370]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:18, 18 березня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[371]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:07, 19 березня 2019 (UTC)

[[372]], [[373]], [[374]], [[375]], [[376]], [[377]], [[378]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:43, 27 березня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [[379]]. Микола Івкі (обговорення) 13:28, 28 березня 2019 (UTC)

[[380]], [[381]], [[382]], [[383]], [[384]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:18, 29 березня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Садки́ чи Са́дки (Садки (Заліщицький район)) ? --Микола Івкі (обговорення) 12:40, 3 квітня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Ваше сповіщення до мене не дійшло через помилку в ІК і відсутність підпису. Вимову Са́дки почув по радіо від відомих співаків Приймаків...

MaryankoD. Звідки взяли вимову Садки́ ([[385]]). Микола Івкі (обговорення) 11:46, 5 квітня 2019 (UTC)

ДмитрОст ([[386]]). Maksym Ye. ([[387]]). Обговорення:Суботів#Наголос. --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 7 квітня 2019 (UTC)

AlexKozur. ВП:К-А#‎Щодо Бучач-Львів. Трохи глянув тему. На мою думку, тема упереджена, Через це спочатку репліки.

У першому дописі теми згадані Jphwra і NickK, тобто ті, хто багато разів блокували користувача Бучач-Львів.

Коли Jphwra як адміністратор блокував зареєстрованих користувачів без жодного порушення ??

В обговоренні взяли участь Piramidion, Brunei, NickK, Yakudza, Dzyadyk, тобто ті, хто прямо чи непрямо не визнали #Лайливий вигук.

Також Brunei з порушеннями мене довічно обмежив.

AlexKozur. Моя особиста думка: оцінюю негативно. Микола Івкі (обговорення) 12:12, 16 квітня 2019 (UTC)

Dimon2711. Щодо ВП:ЗПК. Я пів*місяця був за межами ВП і Інтернету (також і 04 травня). Через це така підозрілість не до речі. Микола Івкі (обговорення) 11:05, 17 травня 2019 (UTC)

Вітаю. Я цього не знав. Я одразу здогадався, що то СітізенІкс, але краще було перестрахуватися. З повагою--Di^Mon₂₇₁₁ 14:12, 17 травня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[388]]. --Микола Івкі (обговорення) 10:11, 22 травня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[389]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 3 червня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Щодо допису на моїй СО, де Вас В.Галушко „згадав“. Ви мене випередили. Не вспів достатньо відповісти на той допис: на межі весни-літа був за межами ВП. --Микола Івкі (обговорення) 10:40, 5 червня 2019 (UTC)

Анатолій 2000. В Інтернеті пошукав опитування "Чи потрібно було змінювати правопис?", але не знайшов... Перевіряйте свої дані.

Перегляньте уважно Обговорення:Український правопис 2019 року#Думки філологів про правопис 2019. Там якраз те, що можна частково додати до статті замість Ваших даних про критику. --Микола Івкі (обговорення) 11:01, 10 червня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Репліка. Маючи мало часу для ВП, змушений вибирати.

Вибирав те, що стосується багатьох-багатьох, наприклад:

— Обговорення:Україна (назва);

— Обговорення:Український правопис 2019 року;

— Обговорення:Парламентські вибори в Україні 2019;

— Обговорення:Зеленський Володимир Олександрович.

Через це майже не мав часу розглядати те, що пишуть Jphwra, Dimon2711, В.Галушко тощо. --Микола Івкі (обговорення) 12:56, 11 червня 2019 (UTC)

Piramidion. ВП:МК. Кнайпа: [[390]]. --Микола Івкі (обговорення) 11:30, 13 червня 2019 (UTC)

Brunei. Репліка. Чи зможе, теоретично, SitizenX нині стати адміністратором ?? --Микола Івкі (обговорення) 10:37, 25 червня 2019 (UTC)

Не бачу правил, якими це заборонено.--Brunei (обговорення) 18:21, 30 червня 2019 (UTC)

Анатолій 2000. Раджу пошукати і виправити церквн*, шісна*, давньр*. --Микола Івкі (обговорення) 10:55, 25 червня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [[391]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 26 червня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! [[392]], [[393]]. Де про це додати до ВП ?! --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 3 липня 2019 (UTC)

Вітаю. «Озадачили» Ви мене. Чому запитали саме мене ? Ще й посилання не можу наразі відкрити – то й не знаю, про що точно? Якщо йдеться стосовно закону про переслідування матюкальщиків, то з'являється надія, що можна буде привести до пристойного вигляду СО однієї адміністраторки . Уявляю, як рідна міліція збагатиться «на рівному місці» . Я за неї тільки порадію. А куди додати? Звичайно, ж у Ненормативну лексику, і ще у масу статей, та і обговорень, у «Новини», «Це цікаво», … Однак, може появитися і цікавий прецедент вилучення із Вікіпедії маси статей, напр., таких як про, перепрошую, всенародний титул. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:35, 3 липня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Учора, ще до Вашого допису, вирішив додати [[394]сюди]. Запитав саме Вас через #лайливий вигук. Законопроєкт — це ще не Закон. Тепер не міліція, а поліція. Прецедентів може не бути, якщо є відповідний шаблон. [[395]]. [[396]]. [[397]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:15, 4 липня 2019 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо. Так і не зрозумів, чому мене потривожили з цього приводу. Тим паче, для мене не зрозуміло, куди ж Ви хотіли мене направити таким посиланням «#лайливий вигук»? Дивно, але коли я його натискаю, то мені відкривається «таке». Думаю, що Ви хотіли направити мене на щось інше. Сьогодні відкрилися усі Ваші посилання, і я їх «пробіг», хоча відео і якісь зображення так і не побачив.

І не бачу різниці, як назвати – чи то поліція, чи то міліція? Спостерігав на рівненському автовокзалі, як вони хвацько видивлялася із натовпу пристойних дядьків, які, рятуючись від спеки, охолоджувалися пивом із пляшки, чи таких же дядечків і, особливо модних дівчат, які смалили прямо на вулиці, чекаючи автобус. Всяку ж п’янину і рванину і не думали чіпати. А тут ще й будуть прислухатися до розмов. Так що, закон такий дуже потрібен! А стосовно «шаблонів», то зрозумів так: стоїть на статті, чи й на СО шаблон «обережно, п’янина» чи «обережно, рванина», то й такі сторінки не чіпатимуть?

Те, що Ви добавили інформацію не на сторінку про саму пані, а на обговорення тієї сторінки – це, вибачте, щось не те. Її СО нагадує чи то жовту пресу, чи то сторінку для перемивання кісточок. Якою б не була та пані, я б там ніц не писав би. Хіба що, на самій її сторінці.

І останнє. Не бачу великої різниці, чи то Закон, чи лише Законопроект. Одних будуть карати і блокувати аж гай шумітиме, і навіть не за порушення всього лиш Законопроектів, а іншим і так сойдёть, навіть, якщо порушують і Закони. Бачите, той кандидат вже обвішав Вас ярликами «ворога Вікіпедії». І йому навіть і розбиратися не було потрібно. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:32, 4 липня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Перевірив себе. Направив правильно. Пригадайте свій допис [398]. --Микола Івкі (обговорення) 11:35, 9 липня 2019 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо. Нарешті Ви дали мені точне посилання саме на мою репліку і я зрозумів, чому саме до мене звернулися із запитанням. Однак, не знаю, як Ви перевіряли оте посилання «#лайливий вигук» — мене воно веде не на мою репліку і навіть не на розділ «лайливий вигук» на цій сторінці, а саме туди, куди я написав вище. Чому так – не знаю, мабуть різні браузери, операційні системи чи й навіть, «залізо»? Але можете не перейматися, бо я тепер зрозумів. На мою думку, повідомлення про подавання у Раду проекту цього Закону доречно написати саме у статтю про Ненормативну лексику, напр., доповнивши її розділом, скажімо, «Боротьба із нецензурщиною на законодавчому рівні». А те, що пані вперто тримає на своїй сторінці матюк, мене особливо не хвилює — їй здається це «круто», то й най носить і далі таку «прикрасу». Наприклад, я носив військового кашкета, насунувши козирка аж на ніс, і дивлячись на підлеглих, тримав підборіддя високо, а мій побратим — навпаки, насунувши кашкета аж на потилицю, так що козирок стирчав майже вгору, щоб усім було видно його «буйного чуба». Всього Вам найкращого, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:58, 9 липня 2019 (UTC)

• YarikUkraine. Piznajko. Ahonc. Стефанко1982. Biletsky Volodymyr.

ВП:ЗПК#ВП:ЗПА. Глянув внесок тих користувачів за останній рік (кількість дописів до статей).

Вийшло, що тільки Alina Vozna має понад 100 редагувань.

Тоді раджу уточнити правила голосування:

замінити „понад 100 редагувань в основному просторі“ на

„понад 100 редагувань в основному просторі за останній рік“ (різновид: за останні 365 діб).

--Микола Івкі (обговорення) 13:15, 11 липня 2019 (UTC)

Пане Миколо, щоб Ви були мені здорові! Невже Ви, «замкнений у тюремній камері Вікіпедії», та й «за» обмеження прав і свобод інших? Я проти такого доповнення до Правил. Чому? Промоделюємо ситуацію: Йде голосування. Скажімо, Ви пінганули мене, попрохавши перенести Ваш голос на сторінку голосувань. Скажімо, що якби не Ваш пінг, то я й не знав би, що йде голосування. Виходить, що опосередковано Ви «проагітували» мене взяти участь у голосуванні. Візьмімо іншу ситуацію. Скажімо, якийсь «авторитет» (адмін., бувший адмін., член ВМУА) присилає мені «лист щастя», у якому просить проголосувати і дає вказівку, саме як потрібно проголосувати, можливо, навіть із обіцянками «Вікі-гречки» чи із шантажем стосовно переслідування (а це є в УкрВікі, і Ви, мабуть, це знаєте). Візьмімо іншу ситуацію. Скажімо, мій товариш чи моя Вікі-симпатія присилає мені «лист щастя» і просить проголосувати саме за когось чи проти когось. Візьмімо іншу ситуацію. Обман у стилі п'єси «Кафедра», яка з успіхом йшла в театрі російської драми в Києві, де обманувши кожного із членів Наукової ради, організували позитивний результат голосування для бездарності. Ці ситуації абсолютно різні, однак, у них є одна спільна особливість — усі випадки стосуються м'ясних ляльок — чи то несправжніх, чи то й справжніх, чи то й обдурених. Так от, особисто я, попри все, голосуватиму тільки у випадку власних переконань і власних думок чи уподобань чи бажання (Ви, мабуть, про це також знаєте – бувало, що я переносив Ваш голос у розділ «проти», однак, власний голос «за» писав у іншому розділі, чи навпаки). Якщо ж справжній «м'ясній ляльці» начхати на себе і вона попри власні переконання, голосує чи то із солідарності із товаришем, чи то шісткуючи перед «авторитетом», чи то будучи обдуреною, то що ми з Вами можемо зробити? Як у тому обговоренні говорилося, зловити, чи то щось доказати неможливо. То й най собі й ходять у шістках чи то «товаришів», чи то «авторитетів». Бо справжній товариш не проситиме шісткувати свого справжнього товариша. Звичайно, м'ясне ляльководство — це Вікі-злочин, однак не бачу перспективи боротися із ним внесенням обмежень до Правил. Пропоную відкривати очі і ляльководам і лялькам і дуже вдячний тому користувачеві, який про це заявив під час того голосування. Просто пропоную усім не мовчати і закликати усіх до самосвідомості. Бо, якщо цього не буде, то при такому шістковому менталітеті, з нас можна буде «виліпити будь-якого коника». Хоча, визнаю, що такі обмеження утруднять ляльководам процес шукання підходящих ляльок. Але то такі вуйки, що і у разі обмежень, все рівно «…» знайдуть. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:53, 12 липня 2019 (UTC)

1. Biletsky Volodymyr. Спочатку привітання ([399]).

2. Будь-яка дія може мати протидію. Та моя порада — один із можливих часткових виходів з того „обговорення“ / фарсу / цирку на ВП:ЗПА. Моя думка: подібне „обговорення“ потрібно визнавати недійсним (незалежно від переваги голосів «за» / «проти»). Але спочатку треба поміняти правила.

3. Чи карали за будь-яке ляльководство ? Відсутність покарань провокує нове ляльководство --Микола Івкі (обговорення) 12:15, 12 липня 2019 (UTC)

1. Пане Миколо, дякую за привітання. Ви мабуть знаєте, що я автомобіліст, причому, «настоящий», із «пізнім запалюванням». А тому, мені можна із запізненням . Отже, і я Вас вітаю! Краще від тих віршів і не скажеш, а тому я просто – усього Вам найкращого, всіляких гараздів і здоровя.

2. Поділяю Вашу думку. Однак. Якщо визнати результат недійсним, то де гарантія, що висуванці не підготуються зарання і все ж не «проштовхнуть» «перепехунця» наступного разу? Якщо зараз це було явно видно, то що буде наступного разу? Більше схиляюся до думки виведення на чисту воду тієї публіки і відкривання їм очей самим на себе. А стосовно «виходу із того фарсу» скажу так «хотілося би краще, але, дякувати Богу, і так непогано».

3. Кажуть, ляльок попереджають і навіть блокують. Це тих, які створюють декілька обліковок. А таких «мясних» і не покараєш, і не покарають, бо таким свинством знаєте, хто займається - «рука руку миє». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:56, 13 липня 2019 (UTC)

1. Biletsky Volodymyr. Дякую. Що таке «настоящий», догадуюсь. А що таке із «пізнім запалюванням», не знаю.

2. Прояв груп підтримок помічав і раніш, але останній раз — дуже. --Микола Івкі (обговорення) 11:45, 15 липня 2019 (UTC)

1. Автомобільна прелюдія: Нічого у світі не відбувається миттєво. Навіть, коли ми кажемо, що гілляка під нами зламалася миттєво, то все рівно, цей процес тривав певний час. Скажімо, вибух – і той відбувається не миттєво. Колись син відомого у світі фахівця з вибухів видав власне визначення «вибуху» як шедевр, який вразив усіх, хто читав це визначення і який дійшов і до його батька. В результаті відбувся психологічний сімейний вибух. У циліндрі двигуна запалювання робочої суміші (розпиленого у повітрі палива) потрібної концентрації та її згоряння також триває певний проміжок часу. А тому її запалюють раніше того моменту, коли поршень підходить до верхньої мертвої точки. Суміш гарно розгорається саме у той момент, поки поршень рухається до верхньої мертвої точки. І чим більша частота обертання колінчастого вала двигуна, тим раніше суміш повинні запалювати. Тому у автомобілістів є такий термін, як «випередження запалювання». Відповідно, якщо цей параметр відрізняється від оптимального значення, говорять, що у двигуна «пізнє запалювання» чи «раннє запалювання» відносно його оптимального значення.

А тепер пояснення: Автомобілісти – також люди, і, притому, різні. Є такі, які постійно запізнюються, чи занадто довго думають, щоб прийняти рішення, чи не все розуміють і до них довго доходить (тугодуми). Є й такі, які спочатку щось утнуть, а вже потім думають – тобто, діють на випередження. А тому автомобілісти називають таких «настоящими» автомобілістами: перших – із «пізнім запалюванням», а других – із «раннім запалюванням». Я запізнився із поздоровленнями, тому й назвав себе так і пожартував, що це запізнення мені можна пробачити, раз я «настоящий» автомобіліст із пізнім запалюванням. Інший приклад. Не встиг я створити заготовку статті, як тут же вклинився мій тезка, і почав мене совістити на моїй СО, не давши мені навіть змоги поставити шаблон «В роботі». Сам термін російськомовний, тому і вживають його у наших кругах саме «настоящий» замість, скажімо, «справжній».

2. Не тільки Ви помітили це. У даному випадку навіть один користувач, дай йому Боже здоров'я, оприлюднив факт цього. Але це малодоказово. Якщо звинуватити когось на підставі лише власного бачення, навіть, дуже логічного, то це буде тим же самим, як, напр., заблокували користувача із логіном 1488 лише на підставі власних припущень. Боротися із таким злом потрібно. І тут все йтиме на користь. Обмеження їх Правилами – це добре. Я ж хочу доповнити методи боротьби відкриванням очей на таке явище і його організаторам (щоб вони побачили, які вони нікчемні), і виконавцям (щоб вони побачили, що є шістками у тих нікчем). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:28, 15 липня 2019 (UTC)

Brunei. SitizenX. Щодо діалогу вчора на СО SitizenX. Обминайте слова-порушення. --Микола Івкі (обговорення) 11:21, 15 липня 2019 (UTC)

Dzyadyk. AlexKozur. Dimon2711. ВП:ВАК, СО. Підсумки підбивають ([400], [401]). --Микола Івкі (обговорення) 11:38, 16 липня 2019 (UTC)

Dzyadyk, СО. AlexKozur. Dimon2711. Andriy.v. ВП:ВАК, СО. Ще паперове АД. Російсько-український словник, ISBN 966-531-121-2, 2003. С. 804: подв||оди́ть[ся] / -ести́ (...) -ести́ ито́ги підби́ти пі́дсумки; підсумува́ти.

Dzyadyk. Пора визнати застарілою кальку підвести підсумки. --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 17 липня 2019 (UTC)

Дякую. Повний опис: Російсько-український словник. Русско-украинский словарь. 160 тисяч слів // Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України / І.О.Анніна, Г.Н.Горюшина, І.С.Гнатюк, В.В.Жайворонок, О.В.Качура, Н.Г.Озерова, Т.О.Федоренко. За заг. ред. В.В.Жайворонка. // Видавництво Абрис. Київ, 2003. - 1424 с. ISBN: 966-531-121-2. — Юрій Дзядик (о•в) 13:00, 17 липня 2019 (UTC).

• +1. І.С.Олійник, Д.І.Ганич. Русско-украинский словарь. Російсько-український словник. 160 тисяч слів. 5-те видання, доповнене і перероблене / Київ, А.С.К., 1997. - 756 с. на с. 199 итог, подвести итог - підбити підсумок. — Юрій Дзядик (о•в) 13:11, 17 липня 2019 (UTC).

Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. ‎ROMANTYS. „Всі говорять, Миколаїв – бандитське місто!“ ([402], [403]). Я такого не казав і не чув. А Ви ?? А яке місто Кривий Ріг ?..--Микола Івкі (обговорення) 12:47, 17 липня 2019 (UTC)

У місті Первомайськ Миколаївської області поліція знайшла застреленим кандидата в народні депутати. — Юрій Дзядик (о•в) 13:30, 17 липня 2019 (UTC).

Пане Миколо? Ви вважаєте мене великим фахівцем у цій царині? Але, якщо мені накажуть чи заставлять — то й стану . От, тільки, яким? Це вже інша справа. Мене колись в армії призначили бути художником і я ним таки став — куди дінешся? Однак, свої задачі успішно виконав. Люблю цитувати Великих: «Я із легкістю множу семизначні цифри. Те, що неправильно — неважно!» Загалом, якби Ви не сказали, то я б і не чув. А стосовно «бандитизму», то війни «бандитів» із міліцією традиційно проходять на Рівненщині (бурштинові копальні). На другому місці Венесуела (плантації коки). А Ви мені про якийсь там Миколаїв? Дякую, розвеселили, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:06, 17 липня 2019 (UTC)

P.S. Бачите, оці усі звільнення/призначення — це той старий добрий армійський принцип. Одного — на гауптвахту, а іншого — на його місце. І то неважно, що він множить неправильно, аби-но тільки множив і був слухняним. Армійські проблеми «вирішувалися» шляхом «рос. построения и раздачи подарков». Так і тут. І начепили на місто ярлик, то тепер «таким і буде». І не просіть мене озвучувати моїх ярликів на Кривий Ріг, бо мене забанять. Он на Вас безвідповідально начіпляли ярликів, то тепер кожен претендент в адміністратори може вам тицяти: «а, то той порушник і підривник Вікіпедії...» Зичу Вам все ж позбавитися від свого ярлика і не навішувати будь-яких на інших, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:45, 17 липня 2019 (UTC)

Goo3. Umfront. Submajstro. Dzyadyk. Umfront, СО, «Питання» і «Блокування 17 липня 2019». Чому „17 липня“ а не „16 липня“ ?!

Дії Goo3 не містять посилань / diff. Подібні дії давно називаю порушеннями / сваволею. Див. також Goo3, СО, «Блокування користувача».

Через це попередження і блокування треба визнати недійсними і покарати Goo3 за невміння попереджати і блокувати. --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 18 липня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Бучач-Львів. [404]. --Микола Івкі (обговорення) 12:08, 19 липня 2019 (UTC)

Ну то й що? Не розумію. Це Вас дивує? Коли вперше зайшов у церкву, то різонула по свідомості російська мова від монахів, до яких звернувся із запитанням, і скажемо так (як мені тоді здалося), неприхована неприязнь до світської людини, яка задала запитання українською. Російська ж не тільки у церкві (посеред прихожан), а і у монастирі і у місті. Так, що, у Почаєві «погода» замовляється монахами. Чому? Авторитет, повага, і, запитайте, де місцеві святять Паски? От звідси і діють "як дяк сказав на проповіді". Може й так Богу «угодно», а може і дяк зловживає? Що дивуватися такому впливу на простих жителів Почаєва, коли в родині Потоцьких той, що руками розгинав підкови, змінив віру і присвятив життя монастирю, а якби жив зараз, то ще й проголосував би і не тільки проти Польщі, не кажучи вже про Україну, ... (перепрошую за жарт). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:31, 19 липня 2019 (UTC)

Dzyadyk. Чи згідні тепер, що підсумки підбивають, а не підводять ?

Щодо [405]. Чому саме порушення ВП:НО, а не ВП:Е ? --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 19 липня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. ‎ROMANTYS. На мою думку, потрібно доповнити правила виборів арбітрів / адміністраторів.

Заборонено бути одночасно арбітром і адміністратором. --Микола Івкі (обговорення) 11:51, 23 липня 2019 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо. Погоджуюся з Вашою думкою. Однак, висловлювати її (раз поділяю), чи переносити у те обговорення не хочу. І, взагалі, не хочу брати участь у творенні законодавства, яке або не застосовується, або застосовується вибірково-двостандартно. У той час, як «при владі» засіли, самі знаєте хто, які діють, самі знаєте як, які будують свою діяльність на «листах щастя» з тим, щоб провести потрібного кандидата «до влади», підбити потрібний підсумок, чи просто сформувати видимість у вікіспільноті потрібної думки чи навішування штампів на невгодних, самі знаєте, на кого, які «плодять шісток» для переслідування користувачів, самі знаєте кого, різними методами, самі знаєте, якими, … НЕ ХОЧУ! Очистять адмінкорпус – от тоді «і ой». Надіюсь, все чесно і без образ, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:30, 25 липня 2019 (UTC)

AlexKozur. Щодо [406]. Тепер можна подумати, що персональний випад стосується мене. Так ?? Якщо не так, то переробіть. Микола Івкі (обговорення) 13:46, 8 серпня 2019 (UTC)

що перероблювати? слова "це жарт"? чи пояснення того що Ваші дії з пошуком давніх дифів можуть трактуватися як переслідування?--『　　』 ^Обг. 15:43, 8 серпня 2019 (UTC)

Як приховати персональний випад?  

AlexKozur. А як подумати про „Миколо, (персональний випад приховано):):):)“ ? Ніби персональний випад стосується мене ? Якщо персональний випад стосується не мене, то переробіть.

Якби автори давніх „перевірок“ були покарані чи попросили вибачення, то я б не згадав.

Після останньої „перевірки“ Dimon2711'ом трьох місяців не минуло. Де покарання чи вибачення ?? Микола Івкі (обговорення) 11:26, 9 серпня 2019 (UTC)

Вибачте, якщо це Вас образило. Перероблювати не бачу сенсу, нехай буде чорною плямою. П.С.: у вікіпедії немає покарання. Це ж не спеціальний заклад для цього. У Вікіпедії потрібно лише зупинять дії, які можуть негативно вплинути на Вікіпедію. Перегляньте своє відношення до цього. В тот то й проблема, що я ні разу не бачив вибачень, а звернутися через букви важко до людей. Dimon2711 нині неактивний і мав тижневе блокування, тож найкраще не розпалювати вогонь ще більше. --『　　』 ^Обг. 16:12, 9 серпня 2019 (UTC)

Коментар: Бачите, пане Миколо, як і Правила Вікіпедії застосовуються вибірково — лише до певної групи користувачів, так і просити вибачення мають користувачі, які входять лише до певної групи (як правило, ті, ж, що входять до попередньої групи). А якщо адміністратор наполягатиме вибачитися чи застосує адміндії до порушника, то це ж не «покарання», і «Це ж не спеціальний заклад для цього» а лише превентивна дія, щоб порушник і надалі так не вчиняв. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:03, 10 серпня 2019 (UTC)

AlexKozur. Далі не чекаю: переробив сам.

Покарання буває не тільки за злочин (див. [407]).

Допис за 11:36, 7 серпня 2019 («Запити») містить посилання на допис за 16:59, 22 вересня 2015 (ВП:Запити на перевірку користувачів/2015). Там є слова „перепрошую за несправджені (...) підозри“.

А Dimon2711 подібно не вміє ?! Хай тоді не робить „перевірок“. --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 12 серпня 2019 (UTC)

@Микола Івкі: виправив редагування № 25892193: повністю вилучати репліку Користувач:Когутяк Зенко це вияв неповаги до нього. Потрібно лише приховувати репліку, якщо вона не заборонена, тобто не містить наклепу, образи тощо. Здається, так diff персональний випад коректно приховано та описано? — Юрій Дзядик (о•в) 07:00, 13 серпня 2019 (UTC).

Dzyadyk. Дякую за клопоти. А чому, на Вашу думку, AlexKozur не переробив („Перероблювати не бачу сенсу“, 16:12, 9 серпня 2019) ? --Микола Івкі (обговорення) 11:17, 13 серпня 2019 (UTC)

Я не ворожбит (мольфар, екстрасенс, …), щоб напевне і достеменно знати, чому інші люди щось роблять чи не роблять. Міг би більш-менш точно обчислити, але задля чого? все одно вважаю, що висловлювати свою думку було би нечемно. @AlexKozur: це питання до Вас. — Юрій Дзядик (о•в) 12:13, 13 серпня 2019 (UTC).

Dzyadyk. Чи достатньо переробили ?

Проти кого був персональний випад від користувача Когутяк Зенко ?

Думаю, що не проти мене. Так ?

Проти Dimon2711 ?

Проти Jphwra ?

Чому AlexKozur не захотів переробити ?

Припускаю, що персональний випад був також проти адміністраторів, зокрема AlexKozur'а.

Через це AlexKozur не придумав, як переробити.

Як усе це врахувати ? --Микола Івкі (обговорення) 11:59, 16 серпня 2019 (UTC)

NachtReisender. А сюди заглядали ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 9 серпня 2019 (UTC)

Того чого ж, перепрошую, ці джерела знаходяться на СО а не в основній статті? —NachtReisender (обговорення) 20:40, 10 серпня 2019 (UTC)

NachtReisender. Через брак часу я не раз додавав джерела на СО. Порада: додайте із СО до статті ті джерела (хоч би частково). --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 12 серпня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. [408]... --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 12 серпня 2019 (UTC)

Ну і що? Якщо здряапти прищик, не видавивши чиряка під ним? Залишаються знедолені люди, яким ніде працювати, і глитаї, які цих людей заохочують. Про інше я вже не кажу, хоче усі це добре знають. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 04:50, 13 серпня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Слово „усі“ — явне перебідьшення.

Які знаєте місцеві значення слів колодязь, криниця, скриня, скринька (чи дуже подібних за звучанням) ?

Чи чули слова їволга «іволга», юлиця «вулиця» ? --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 13 серпня 2019 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо. Не придирайтеся. Якщо тіко один пан Микола (маю на увазі Івкі) не знає, то не варто ставити під сумнів слово «усі». Якщо «візьмете ноги в руки» і самі прибудете поспостерігати (але не раджу, бо навіть, коли й підробите говірку, всерівно можуть скрутити голову, прийнявши за шпигуна), то й і Ви знатимете, як ганяють дядьків з помпами і як, в той же час, працює важка техніка. Це, як і в Вікіпедії: Одних користувачів нещадно ганяють, як Марка по пеклу, за найменшу зачіпку, а іншим і образи і порушення дозволено бульдозерами нагортати на Вікіспільноту. На Ваші запитання відповіді не маю, от, хіба що, якщо то та скриня, де тримали добро, (сучасна шафа), і яку припирала до хати наречена із приданим, то це «кухро». У ній могли тримати одяг, постільну білизну, гроші, козацький реманент тощо. Кухро робили добротним і тяжким, із гарними замками, так щоб злодій не зміг обікрасти, коли усі в полі. І коли німці прийшли в хату і не змогли відкрити кухро, та не змогли навіть із хати його виперти, то так і покинули. А коли господарі повернулися з поля, то виявили, що у кухрі розбили бутель горілки, яка зберігалася у окремому відділенні, і яка, хоча й не витекла, але змішалася із запасами тютюну. Так і сьорбали «юшку» і страшенно хвалили, що така вже добра, що ще й ніколи такої не куштували. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:42, 15 серпня 2019 (UTC)

• Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. Добридень ! Обережно: [409]. --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 15 серпня 2019 (UTC)

Тю на них! І на москаликів, іх же с німі! На мій погляд, це спланований і погано зрежисований (як на неполяків) процес, а для поляків — в самий раз. Хтось страшенно не хоче зближення наших культур, менталітетів і народів. Але їм (полякам) це не видко, бо «зазомбовані» ще з часів, що їх описує пан Генрік Сєнкєвич. Їм природно обізвати козаків «бидлом», «жидовіна повєсіць» задля розваги, обізвати «здрайцамі» князів литовських, які, як і Мазепа, користуючись приходом шведів, хотіли здобути незалежність для свого і жмудського народу, який також вважався у поляків за бидло, … Якщо зможете польською почитати Пан Володиєвський, Потоп – самі це побачите – там це прописане тим же Сєнкєвичем із дитячою безпосередністю. Щось схоже і у Вашому посиланні. Чому «тю»? Якщо вони чути не хочуть, то як би ми не кричали у їхні вуха – хоч аж пупки би нам порозв'язувалися – вони не хочуть чути і не почують із тією ж дитячою безпосередністю. Прочитав «спогади» бійця 202 шуцманшафтбатальйону про їх дії в Клевані на сайті Креси: Піддав сумніву деякі факти – хлопці мене не почули. Звернув увагу на окремі дії шуцманшафтівців (стрільба у вікна хат в українських селах, чим хвалився польський «герой») – хлопці мене не почули. Попросив роз'яснення окремих фактів, яких не могло бути в принципі (відверта брехня) – хлопці мене знову не почули. Ну що з них візьмеш? Поговорити і дійти консенсусу – як у глухого із німим. І так було ще з тих часів. Так що і не знаю, що й робити із Вашим застереженням? Моя думка із опери: «Засосюрилося небо, Затичинилась земля» така: «… нам своє робить», а вони най собі і далі чевядіють, однак, це може привести ще не до однієї трагедії. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:46, 15 серпня 2019 (UTC)

• Biletsky Volodymyr. Добридень ! Що скажете про слово „уся“ тут ?

Dimon2711. Скільки правди містить згаданий допис ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:01, 3 вересня 2019 (UTC)

‎ROMANTYS. Добридень !

[410] Зеленський – парламенту: До 1 грудня скасувати мораторій на продаж землі.

[411] Зеленський доручив за місяць легалізувати казино і видобуток бурштину. --Микола Івкі (обговорення) 12:53, 3 вересня 2019 (UTC)

[412], [413]. --Микола Івкі (обговорення) 13:30, 4 вересня 2019 (UTC)

На слово „уся“ не скажу нічого. Ми з Вами прекрасно знаємо, що навіть у адмінкорпусі є такі, що власні домисли (ОД) подають як факти і, окрім нас з Вами, ніхто цьому не дивується (ну ще є декілька «обтиснених» користувачів). То чому дивуватися ОД від Dimon2711? Хіба, він, може, вкладає у цей термін якийсь свій смисл і нас із Вами до Вікіспільноти не відносить? То й добре, бо я не прагну відноситись до «такої». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:57, 4 вересня 2019 (UTC)

‎Sourweeks1976. Добридень ! Порада: змініть свою електронну адресу, яку відкрито повідомляли у ВП... --Микола Івкі (обговорення) 11:12, 5 вересня 2019 (UTC)

• Biletsky Volodymyr. Репліка. Сповіщення без підпису не діє. --Микола Івкі (обговорення) 11:17, 6 вересня 2019 (UTC)

  Дякую за репліку, однак, я її не зовсім зрозумів. Її потрібно розуміти так, що, хоча я й «взяв Вас» у подвійні квадратні дужки, Ви все ж не отримали повідомлення про те, що я згадав Вас незлим тихим словом? Якщо так, то надалі постараюся не забути. Скажу Вам, що я не те, щоб хотів Вам повідомити, що Ваше прохання виконано, більше захотілося щоб ті користувачі, які прийшли у Вікіпедію пізніше від «поміщення» Вашої персони у резервацію замкненого простору, знали, що такий ганебний факт обмеження свободи і «в'язні» в УкрВікі є, і щоб могли на Вашу сторінку «полюбуватися». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:46, 6 вересня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [414]. --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 13 вересня 2019 (UTC)

[415]. --Микола Івкі (обговорення) 12:56, 13 вересня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. Augustus-ua. В.Галушко. Lanamy. [416]. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 13 вересня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Augustus-ua. Римів... Сумнівне джерело ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:36, 16 вересня 2019 (UTC)

Рос.:

Но независимой державой

Украйне быть уже пора

[417]. --Микола Івкі (обговорення) 11:23, 17 вересня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. [418]. Микола Івкі (обговорення) 13:00, 17 вересня 2019 (UTC)

Вітаю. Дякую, але... Коли знайомлюся із дівчатами:

- одна питає: Ви лікар? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду. Коли виявляться, що мої пацієнти не вміють жалітися на свої болячки, вона питає: Ви ветеринар? А коли виявляється, що мої пацієнти «залізні» (автомобілі), то дивується, що у них усе майже як у людей, окрім властивості до самовідновлення зношеностей та можливості зростання того, що тріснуло або поламалося. Цікаво: хоча я і не Мікулін, через непотребність сучасних лікарів, змушений лікуватися самотужки.

- інша питає: Ви фахівець легкої промисловості? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду про те, як я написав диплом у цій царині (для дорогої мені дівчини), міг підробити джинсову тканину, шив собі джинси та сорочки, провівши дослідження купи патентів Lee, Lee Cooper, Wrangler, Lucky, Rifle, Leo, Odra, Мытищенская фабрика спецодежды.

- інша питає: Ви дизайнер? Ви архітектор? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду і хвалюся двома будинками, дизайн окремих приміщень у яких я виконав власними руками.

- інша питає: Ви адвокат? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду, бо мені доводилося проводити розслідування, дізнання, працювати експертом у ... та отримати ряд фантастичних зізнань.

- інша питає: Ви військовий? Хоча це і не так (однак, все ж, я капітан), заводжу цікаву бесіду про різні випадки із того, як я «тримав у кулаці» батальйон, і як «дідусі» та «дембелі» плакали крокодилячими слізьми, що не мають можливості «відігратися» за свої молоді роки і познущатися над молоддю.

- військові питають: Ви пілот? Якої авіації? Яке училище? Хоча це і не так, заводжу цікаву бесіду про те, чому Леонову не дали чергової Зірки а замість неї якогось ордена, чому полетів саме Гагарін, як помер Комаров, як аргентинські пілоти потопили гордість англійського флоту, як обманути доплерівський радар, і що і коли потрібно відстрелити чи поставити, щоб обманути головки самонаведення, як розпізнати і виявити рос. блуждающий деффект - у мене був вчитель, який знав «за ручку» усіх згаданих мною космонавтів і цвіт сирійської авіації (бо автомобіль – це така ж залізяка як і літак, тільки не літає, а якщо й літає, то дуже низенько).

Пане Миколо! Але ж я і не історик! Однак, дякуючи Вам, набираю балів і тут. Так що, дуже Вам вдячний. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:31, 17 вересня 2019 (UTC)

Mykola Swarnyk. Yakudza. ROMANTYS. Lystopad. СО Yakudza#Голосування АК.

Дозволено те, що не заборонено. Заборона відсутня. Див. ВП:ПО, Обговорення Вікіпедії:Адміністратори. --Микола Івкі (обговорення) 11:44, 23 вересня 2019 (UTC)

Yasnodark. UeArtemis. СО, Перейменування.--Микола Івкі (обговорення) 10:59, 27 вересня 2019 (UTC)

Миколо вітаю! Вона — не пропаща, вона перебуває у процесі падіння у ві сні, тож я прошу вас обрати між "Жінка, що падає", "Падаюча жінка" або "Жінка в падінні". Я за перший варіант, UeArtemis за другий, останній він пропонує як компроміс.--Yasnodark (обговорення) 15:07, 27 вересня 2019 (UTC)

Yasnodark. Добридень ! Тоді повідомте сторінку (ширше). --Микола Івкі (обговорення) 11:30, 30 вересня 2019 (UTC)

Миколо вітаю! Я ж з неї і пінгував. А стаття ця, переніс тези обговорення на сусідню з нею обговорстор.--Yasnodark (обговорення) 12:58, 30 вересня 2019 (UTC)

Yasnodark. [Сповіщення зі СО статті не дійшло.] Микола Івкі (обговорення) 11:41, 1 жовтня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! Гляньте внесок аноніма 31.28.245.58. --Микола Івкі (обговорення) 11:56, 8 жовтня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [419]. --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 8 жовтня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [420] ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 10 жовтня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. [421]. --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 15 жовтня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Добридень ! [422]. --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 23 жовтня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. Як у Ваших краях вимовляють слово україна ? Укра́їна чи украї́на ? Щукайте „Самбір не така далека україна“ тут. --Микола Івкі (обговорення) 12:53, 24 жовтня 2019 (UTC)

Piramidion. Щодо СО про Зеленського. Пригадав народну мудрість: „Правда очі коле“. Через це Ви скасовуєте.

Така „поведінка“ Зеленського мене не дивує. Понад пів року знаю, що він уміє зневажати і не вміє вибачення просити. --Микола Івкі (обговорення) 12:29, 28 жовтня 2019 (UTC)

По-перше, зараз Ви грубо порушуєте ВП:ПДН (що мене, зрештою, не дивує, зважаючи на передісторію Вашого внеску). По-друге, я надзвичайно негативно ставлюся до особи Зеленського, але всьому є межа, і в цьому випадку межа — здоровий глузд та правила Вікіпедії. А саме — фейки — це фейки, а сторінка обговорення — це сторінка для обговорень теми статті, а не для обговорень її предмета та/або безладного зібрання інформації на відповідну тему. --Piramidion 12:33, 28 жовтня 2019 (UTC)

Piramidion. Про чорні списки узнали самостійно. Ті списки намічав створити ще на початку осені (коли виявив чорний список від ROMANTYS'а), але мав клопіт з назвою Україна. Чорні списки переслідуванням не вважаю.

Щодо СО про Зеленського.

Чи були мої порушення ПДН (та ще й грубі) ? Якщо й тепер уважаєте, що були, то які підправила порушено ?

На підставі яких підправил скасували мої дописи ?

Чи можна назвати таке скасування порушенням ?

Таке скасування моїх дописів виявив уперше.

Прочитайте «#Лайливий вигук».

Чи згідні тепер, що той вигук — лайка ? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 1 листопада 2019 (UTC)

Бучач-Львів. ‎ROMANTYS. Добридень ! Див. «#Деякі списки адміністраторів».

Якщо, припустімо, Ваш список застарів, то повідомте зміни. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 6 листопада 2019 (UTC)

Yasnodark'у. Добридень ! Щодо Вашого сповіщення. Спочатку питання: що будете робити, якщо мене безстроково заблокують (ВП:К-А#Переслідування від Микола Івкі) ? --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 11 листопада 2019 (UTC)

Piramidion. NickK. VoidWanderer.

Прочитайте «#Лайливий вигук».

Чи згідні тепер, що той вигук — лайка ? --Микола Івкі (обговорення) 14:16, 11 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Submajstro. AlexKozur. Що таке коментар „це не обговорення. Ще одна така дія, і отримаєте номінацію на позбавлення прав адміністратора. Це останнє попередження“ ([423]) ? Попередження / погроза / ультиматум / * ? --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 12 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Submajstro. AlexKozur. Навіщо „цензура“ на Сало*їд (без „*“) ?? „багатство українських прізвищ (свідчать про спостережли-вість, гумор народу: Білозір, Ведибіда, Вернигора, Вирвихвіст, Ві-вчарик, Волоцюга, Гарник, Гречкосій, Гуляйвітер, Дармограй, Дзига, Забіяка, Закусило, Залицяйло, Їжакевич, Киця, Кривошия, Круть, Макодзьоб, Морикінь, Неїжборщ, Нетудихата, Сало*їд, Терпели-вець тощо)“ ([424], 59). --Микола Івкі (обговорення) 14:35, 12 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Submajstro. AlexKozur. Хто автор „цензури“ на слово сало*їд ? У різних словниках лайливих слів те слово відсутнє (на відміну від лайливого вигуку). На мою думку, автор такої „цензури“ порушив ВП:НДА.

На лайливий вигук цензура відсутня, а на нелайливе слово є. Де, крім укр. ВП, таке ще є ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:04, 15 листопада 2019 (UTC)

NickK. Звідки взяли слова „майже на рік“ ([425]) ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:38, 13 листопада 2019 (UTC)

Submajstro. AlexKozur. Brunei. Helixitta. Анна Мороз. Виконайте «#Тест для адміністраторів і арбітрів». --Микола Івкі (обговорення) 12:54, 18 листопада 2019 (UTC)

Різне-різне 3

Бучач-Львів. Augustus-ua. Добридень ! Максим Залізняк, місце народження — Івківці (Черкащина)​.

Вигнанець Микола Івкі. --92.112.193.5 12:21, 8 жовтня 2020 (UTC)

Бучач-Львів. Biletsky Volodymyr. Добридень !

Якщо не слухали, то можете послухати передачу за 09.12.2020 22:10:01 ([426]).

Вигнанець Микола Івкі. --46.201.186.73 14:38, 10 грудня 2020 (UTC)

Добридень, Миколо! Авторам ВП:ППВ @Perohanych, Owleksandra та Jbuket: Громадське радіо, Андрій Куликов, онлайн Антон Процюк, Микола Козленко, Віра Моторко. Хтось з додзвонювачів згадував шефа Вікіпедії, Пероганича. — Yuri V. (о•в) 09:57, 11 грудня 2020 (UTC).

Не скажу, що мені це неприємно :) Проте Антон Процюк пояснив правильно. --Perohanych (обговорення) 21:42, 11 грудня 2020 (UTC)

Пане Миколо! І щоби Ви були здорові! Убив час! Пустопорожня балаканина, як із боку організаторів передачі, так і з боку її учасників. Більше таких посилань мені не давайте. Дякую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:51, 15 грудня 2020 (UTC)

P.S. Перепрошую, користь, правда маю. Якщо пана Perohanych'a і чув і бачив, то цих адміністраторів вже, дякуючи Вам, почув (хоча, вперше). А задля професійного наповнення УкрВікі, щоб студенти не нарікали, що немає звідки добрати знань, потрібно не відлякувати, не розганяти, не блокувати і не переслідувати професіоналів, які дійсно мають потенціал зробити статті в українському розділі одними з найкращих, а зовсім НАВПАКИ. Нехай «адміністратори» здогадаються із трьох разів, що ж означає «НАВПАКИ». І ще щоб студенти не «копирсалися» у статтях про третьорядних футболістів, намагаючись знайти інформацію про українських вчених, винахідників, досягнення української науки і техніки, митців, важливі для українців події і т.д. Успіхів, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:12, 15 грудня 2020 (UTC)

Міністр-плагіатор - це сором для України: [427].

Вигнанець Микола Івкі. --178.95.148.29 14:02, 17 грудня 2020 (UTC)

Здоровенькі були, пане Миколо! Із святами Вас, і що минули, і з прийдешніми! Подивився я на наведене Вами посилання і не зрозумів: Чи то мені адресоване, чи просто так – «крик душі»? Ще й до того, не зрозумів і суті сказаного у тому блозі. Те, що написано, має гарний лозунг: «за вміння!». Лозунг гарний, а от що за ним? Почитав відгуки – також голі лозунги, ще й намагання образити авторку блогу. Більше нічого й не побачив. Най мені пробачиться, але на мій хлопський розум маємо банальну перепалку між невігласами (дай Боже, щоб я помилявся).

Про плагіат:

1. Анекдот. Написав студент магістерську роботу. «Кинули» її «на плагіат». Результат 100% списано з Вікіпедії. Студент відкрив на телефоні «першоджерело» та й стер увесь текст окрім заголовку. Приніс ту ж роботу ще раз. Перевірили – 99,99% оригінальна робота (співпав лише заголовок). Захистився. Та й знову відкрив Вікіпедію й вернув «як було», написавши у описі редагування «мишка дрогнула».

2. Бувальщина. Хитрозаді хлопці дурять діаспору і на їх гроші «борються» з плагіатом, «відбиваючи» вициганені копійки, та й вишукують когось «пожирніше». То декана, то міністра, то жінку високопосадовця, то … та й кричать на увесь Інтернет про сором України. Мають скарбника… От тільки скарбник не дає їм ні копійки, щоби могли купити дзеркало та й глянути в нього.

Так що ваше посилання я сприймаю як і усе в нашому грішному світі, однак, дякую Вам за нього.

Якщо хтось образився на «невігласа», то ще раз перепрошую і спробую пояснити: Що ж таке «віглас»? А це такий освітянин, який має досконально прописану програму того, що він навчає. І його допустили до процесу, бо він може! На початку навчання він проводить тестові уроки, щоб зрозуміти, які питання цієї програми реальні учні можуть опрацювати самі, а які питання їм потрібно розжовувати, та й спільно складають робочу програму – що виносити на лекції, що на уроки, що на практичні роботи, що на семінари чи на спільні обговорення, та й тоді вже м«учаться». Що далі? Напроти кожного з питань у програмі, примірник якої носить із собою кожен учень, стоять квадратики. Якщо м«учень» переконав освітянина, що він це питання зрозумів, то той закреслює цей квадратик. А от коли вже учень вивчить те, що зрозумів і здасть освітянину, то у квадратику появляється ще одна лінія «знає», і виходить такий собі хрестик. І лише коли вже не учень, а фахівець доведе практичною роботою, що він вивчене може самостійно застосувати на практиці, то тоді освітянин повністю закрашує цей квадратик. Просто? Е, якби не так! Програм нема (радянські були, але штучно висмоктані з пальця – не те, що потрібно, а те, «во шо гаразди»). Наші, вже достатньо осоромлені освітяни, і не думають когось навчати, а переймаються не цим, а блогами, дискусіями на телепередачах, радіоефірах і пр. Вчора випадково почув по радіо знову про УкрВікі. Яке окозамилювання! Який спектакль! Ні, щоб сказати, скільки висококваліфікованих фахівців витиснули звідси, стількох адміністраторів вибили із колії і з активного адміністрування, скількох дописувачів заблоковано, скількох новачків відлякали? Натомість оголошують конкурси, а потім із тією породою, яку насипали в результаті конкурсу, і ніц ніхто не робить. Чомусь у Віківіснику такої інформації ніхто не подає? Далі – дати учням вміння? І хотіла би душа в рай, так корупція не пускає. Напр., навчити забивати гвіздка? Так не те, що на молоток гроші поцупили, а й на гвіздки не вистачає! І нема кому вчити і нема на чому. Так звідки те вміння візьметься? Я вже не кажу, що там школу закрили, там автобус шкільний поламався, там палива нема, а там дороги так порозбивали, що і пішки вряд чи до школи доберешся? А от блогувати і бикувати – тут для практичних навиків є усе! Можна не тільки отримати вміння, а і відшліфовувати його. Ще раз перепрошую за образність порівнянь і висловлювань і Вас і тих, хто забіжить сюди та й їх почитає, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:36, 16 січня 2021 (UTC)

• Ширше — згодом.

Вигнанець Микола Івкі. --95.132.237.39 14:38, 25 січня 2021 (UTC)

Пане Миколо, якщо є що сказати, то, з огляду на Ваш стан в УкрВікі, можете спробувати скористатися функцією "Лист користувачеві". --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:58, 28 січня 2021 (UTC)

Пане Миколо, Ви маєте можливість вільно надсилати листи у вікісловнику, росвікі тощо, ось Ваші облікові записи Спеціальна:CentralAuth/Микола_Івкі. — Yuri V. (о•в) 13:19, 28 січня 2021 (UTC).

НЕВІДОМА ЧЕРКАЩИНА

• Холодний Яр ([428], [429]). --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 10 липня 2019 (UTC)
• Су́ботів ([430]). --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 10 липня 2019 (UTC)
• Івківці: Максим Залізняк, місце народження​.

Вигнанець Микола Івкі. --92.112.193.5 12:10, 8 жовтня 2020 (UTC)

Зеленський

• [431], [432], [433], [434], [435]. --Микола Івкі (обговорення) 14:33, 28 жовтня 2019 (UTC)
• [436], [437]. --Микола Івкі (обговорення) 14:20, 29 жовтня 2019 (UTC)

Зеленський і чорний гумор

• [438].

[439].

[440].

[441].

[442].

[443].

[444]. --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 21 жовтня 2019 (UTC)

[445].

[446]. --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 21 жовтня 2019 (UTC)

[447].

[448].

[449]. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 22 жовтня 2019 (UTC)

Зеленський у Золотому

• [450].

[451].

[452].

[453].

[454]. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 27 жовтня 2019 (UTC)

ТВ

• + "Я можу вас благати на колінах"
• [[455]] Кандидат Зеленський: 10 цитат за 5 років
• [[456]] Володимир Зеленський про Україну, Путіна та українську владу: 10 знакових цитат
• [[457]] Зеленський Путіну: Не ставте на коліна наш народ
• [[458]] Зеленський — президент? Державу б не прореготати...
• [[459]] Новий бестселер від Коельйо *
• [[460]] Знай, хлопчику, перед ким коліна схиляти, – око Кремля не спить
• [[461]] [Зображення]
• [[462]] Володимир Зеленський звернувся до Віктора Януковича

---

• [ru [[463]] Украинский ветеринар-нацист объявил Зеленскому войну]
• [[464]] Що треба знати виборцю про Володимира Зеленського
• [[465]] Вільно та Чесно про Головне
• [[466]] За кого голосувати на виборах президента 2019?
• [[467]] Форум Краматорска
• --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 12 березня 2019 (UTC)

непогані джерела для майбутнього розділу ""Ставлення до України, українців та української мови"", але я б ще додав ті які я згадував у Зеленського на СО:

* З'явилося відео, як Зеленський-"х@@ол" принижується перед росіянами .

* усі або більшість джерел зі старої версії цього розділу diff

Також я б уникав би використання будь яких російських джерел (у вас було news-life.ru) бо імхо можуть постати серйьозні питання чи відповідають вони АД.--piznajko (обговорення) 15:30, 12 березня 2019 (UTC)

---

• ГМ [[468]] Смійся, малоросе, поки можеш.Це твій презЕдент сміється з 7 мільйонів українців, що померли з голоду
• ? [[[469]] Що таке генератор випадкових слів]
• [[[470]] Вечерний квартал. Заседание Львовского облсовета Телеканал Интер (Inter TV channel)

Опубліковано 17 лист. 2011 р.]

• --ROMANTYS (обговорення) 19:36, 12 березня 2019 (UTC)
• + Зеленський Володимир українофоб
• [Мова йде про актора. В Україні не один Зеленський Володимир Олександровичю.]
• "Они так ненавидели Порошенко, что не заметили, как полюбили путина"
• [[471]] За вказівкою Москви: український історик жорстко розкритикував Зеленського * В’ятрович
• [[472]] Суті війни з Росією не розуміє. Зеленський розповів, як він домовлятиметься з Путіним
• [[473]] Зеленський у другому турі - соціолог назвала найгірший сценарій
• [[474]] Від «сором’язливого інтелігента» — до українофоба
• [[475]] Володимир Зеленський як дзеркало сучасної України
• [[476]] Зеленський і «Україна-порноакторка»: як на це реагувати?
• [[477]] У мережі з'явилося відео "передвиборчої промови" Володимира Зеленського
• Микола Івкі (обговорення) 13:15, 13 березня 2019 (UTC)
• [[478]] Як українці стають хохлами: монолог "президента" підірвав соцмережі
• [[479]] Рос.: ?
• [[480]] ЦЕ ЯКИЙСЬ ЖАРТ? ЩО ПИШУТЬ ПРО ЗЕЛЕНСЬКОГО СВІТОВІ ЗМІ
• [[481]] АРИФМЕТИЧНА ТРАГІКОМЕДІЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО
• [[482]] Зеленський це дно, хіба смішно коли наглядач СС , відкочує шутки про газові камери? * Форум
• [[483]] Рос.: О Кадырове и Зеленском * Ургант
• [[484]] Рос.: В Зеленский 95 квартал обсмеял Рамзана Кадырова, когда тот скорбил о смерти своего отца!!!
• [[485]] Масове переселення роccіян в Україну після голодомору
• [[486]] Кадыров не простит Зеленского!
• [[487]] ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ
• [[488]] * * "Слуга олігарха як загроза Україні"
• [[489]] Политолог рассказала, почему Путин готов сесть за стол переговоров хоть с Тимошенко, хоть с Зеленским
• ГМ [[490]] Рос.: Зеленский предлагает большевистские лозунги и высмеивает Голодомор
• [[491]] Боєць ЗСУ за 3 хвилини "знищив" рейтинг Зеленського і Тимошенко!
• [[492]] Два погляди на коміка (кандидата) Зеленського і його електорат * "ЗА БИ*ДЛО МОЖЕ ГОЛОСУВАТИ ТІЛЬКИ БИ*ДЛО!"
• [[493]] Рос.: Ющенко назвал лучшего президента для Украины
• [[494]] Академік Іван Дзюба: «За цих умов хочеться голосувати саме за Петра Порошенка»
• [[495]] Забужко про “синдром вивченої безпорадности” українців та куклу Зе
• "Слуга олігарха як загроза Україні" 4 5 6
• [[496]] Ми застерігаємо від приходу до влади "слуги олігарха - Зеленського", - заява 27 представників інтелігенції
• [[497]] Замість обіцяних Зеленському 50% голосів, він набере хіба що мізерію - Дзюба
• [[498]] Порівняння Зеленського з Рейганом – це велика образа для американського президента – Горинь
• Нецензурна лексика
• Коломойський
• <> [[499]] "Щоб *" - чоловік креативно облаяв Путіна
• [[500]] *
• [[501]] Порошенко оголосив догану Коломойському
• [[502]] Коломойський відмовився вибачитися перед ображеним журналістом
• [[503]] Коломойський знову нахамив журналістам (ВІДЕО)
• Зеленський
• [[504]] Зеленський нецензурно облаяв вибори і владу
• [[505]]
• [[506]] Кернес обматюкав і обізвав дебілами активістів – депутати аплодували (Відео)
• [[507]] Володимир Зеленський нецензурно облаяв вибори і владу (відео)
• [[508]] Погода проти кандидатів. У Києві через вітер падають білборди політиків
• [[509]] нецензурная лексика **
• [[510]] Зеленський, підтримуючи журналістів, запропонував посилати нардепів у…
• [[511]] Бессмертный - Зеленскому: Заберите документы из ЦИК /
• Зеленський нецензурно облаяв 1 2 3

---

• [[512]] Другий тур: як соціологи моделювали результат
• [[513]. --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 2 квітня 2019 (UTC)]
• [Ще не все.] --Микола Івкі (обговорення) 14:38, 20 березня 2019 (UTC)]

ТВ 2

• 0504
• [[514]] Великий орфографічний словник сучасної української мови Юрій Меженко
• [[515]] МОВОЗНАВЕЦЬ ІРИНА ФАРІОН: ТЛУМАЧЕННЯ СЛОВА МОСКАЛЬ
• [[516]] "Як незручно вийшло!" Зеленський оскандалився через аналізи "заднім числом"
• [[517]] Зеленський показав результати аналізів та оконфузився: фотофакт
• [[518]] Геращенко записала відео до Зеленського. Дала йому 24 години на вибачення
• [[519]] Слова як свідки правди Лінгвістична експертиза етнонімів «жид» і «москаль» у контексті мітингової промови
• [[520]] Next Entry Про наукову недобросовісність
• [[521]] Фарион и самоназвание России
• [[522]] ЧИ ЛАЙЛИВЕ СЛОВО «МОСКАЛЬ»?
• [[523]] Су́боти́ця
• [[%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA/6593]] Су́ба
• [[[[524]] СУБОТИЦЯ — СЛОВОЗМІНА
• 0604
• [[525]] У Порошенка зізналися, як хотіли “вибачитися” за “маріонетку Коломойського”
• /// [[526]] Геращенко пригрозила Зеленскому уголовным делом
• // [[527]] "Брехуны!": Медик прокомментировала "опечатку" в анализах Зеленского
• [[528]] Зеленський не політик, а технологія, – Забужко
• [[529]] Зеленський, бери і навіть не думай: українці "призначили" Кравець з Квартал 95 міністром культури
• [[530]] "Миша, я уже еду": пьяная Кравец из Квартала 95 устроила погром в караоке
• [[531]] Вибори 2019: результати аналізів Порошенка та Зеленського
• [[532]] Вибори 2019: чому Тимошенко програла й що робитиме далі?
• [[533]] Суд визнав протиправними дії Парубія щодо перейменування УПЦ МП, – нардеп Опоблоку
• // [[534]] Блог історика: як українців до Сибіру виганяли* 0804
• [[535]] Зеленського готові підтримати виборці Гриценка, Тимошенко і Бойка
• [[536]] Хто голосував за Зеленського в першому турі: названа аудиторія шоумена
• [[537]] Хай мене пробачать українці..." Лукашенко висловився про Порошенка і Зеленського
• [[538]] Абсолютная безграмотность россиян — еще одно открытие для Донбасса
• 0904
• [[539]] Чого очікувати, якщо Зеленський стане президентом

--Микола Івкі (обговорення) 13:01, 9 квітня 2019 (UTC)

Т

• [[540]], [[541]], [[542]], [[543]]; [[544]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 19 жовтня 2018 (UTC)

[[545]], [[546]], [[547]], [[548]], [[549]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:17, 21 жовтня 2018 (UTC)

[[550]], [[551]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 22 жовтня 2018 (UTC)

[[552]], [[553]], [[554]]. Микола Івкі (обговорення) 12:09, 24 жовтня 2018 (UTC)

[[555]], [[556]], [[557]], [[558]], [[559]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 24 жовтня 2018 (UTC)

Клевань

• Biletsky Volodymyr. Добридень ! У Ваших краях є слово „степка“. Що означає слово степка ? Що в степці взимку ? Чи є слово стебка ? Микола Івкі (обговорення) 11:51, 13 червня 2018 (UTC)

„СТЕБКА [стебка, стеб п ка] -і, ж. ‘комора’“ ([[560]]), „Стебка * На Поліссі за Польщі’ (так, із наголосом на останній склад) – літня кухня, неопалювана невелика комірчина, де готувалася їжа для домашніх тварин, зберігався садовий інструмент, робоча одежа“ (myslovo.com/?dictionary=стебка). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 13 червня 2018 (UTC)

Вперше чую! Серйозно. Якби хто й сказав, то би й не зрозумів, про що це. Бачите, я проживаю на Подільській височині, а полишуки (най би на мене тільки не образилися) – на Поліській низовині. Це зовсім поряд (я ще на горбочку, а вони – вже в долині), але різниця величезна. Особливо, у говірках. За моїм земляком Шилом Гаврилом Федоровичем, наша говірка відноситься до Волинського говору, а їх – до Західнополіського говору. Різниця настільки велика, що ми їх дражнимо так: «Жунко, кут розбив макутру, ззив печунку». Причому, змішання культур, менталітету і говірок історично було практично «на нулю». Не знаю, чому – собі пояснюю так – вони лінивіші і їм дертися до нас на горбки було ліньки, а нам не хотілося злазити до них та мочити нові чоботи у багниськах. Це, звичайно, жарт, але… Загалом, мені говірка подобається, особливо, у виконанні Левка Лук’яненка, хоча вона й значно відрізняється від місцевої (сусідської). На жаль, Ваше посилання тільки на перший том, а це слово мабуть, у другому. Якщо Ви вірно стверджуєте, що це є таке, то у нас це називають «літня кухня», а точніше – «лєтня кухня». Це цікаво: Поїдьте на кордон із Західною Україною, і зробите відкриття, що з одного боку Вілії люди до цих пір вітаються «Добрий день», а з іншого – «Здраствуйте». Чому – здогадатися не важко. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:08, 13 червня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Там не був, але про говірки читав. На Черкащині також кажуть «Добрий день», на Запоріжчині — помітно рідше. Явище -у- на місці -і- знав, а „ззив“ — ні. Межі областей — не межі говірок. Посилання таки ж на другий том, де є стебка.

Хоч раніще вичитав степка, але, мабуть, мова була про слово стебка (напівглуха вимова [б]).

Спілкувався з Маневицьким хлопцем. Той також не чув ні «степки» ні «стебки». Можливо, це не дуже й репрезентативно, та й його говірка не дуже відрізняється від моєї? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:32, 18 червня 2018 (UTC)

„Подальше ускладнення плану X. йшло через виокремлення в сінях комори (комірки, комірчини, кліті, підкліті, хижки, чулана, кладовки), а в житловому приміщенні — кухні (боковки, ванькіри, алькіру, хатчини). На Поліссі, крім комори, в сінях виділяли приміщення, яке використовували замість льоху (стебку, стьобку), оскільки високі грунтові води заважали копанню глибоких льохів“ ([[561]]).

„3 кімнати, сіни, кладовка, кухня з піччю, стебка, веранда. Є сарай, літня кухня“ (www.olx.ua/obyavlenie/prodatsya-derev-yaniy-budinok-v-5km-ot-varshavki-kiev-varshava-IDwLcoO.html). Микола Івкі (обговорення) 11:41, 14 червня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. КЛЕ́ВАНЬ. До / з Клеван* я / і ? Микола Івкі (обговорення) 13:15, 2 серпня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Родовий відмінок: Клеваня / Клевані ? Микола Івкі (обговорення) 13:18, 2 серпня 2018 (UTC)

У літературі різного штибу можна зустріти і так і так. Та література, яка наділяє Клевань жіночим родом, переважно проросійська (ще із царських часів). Однак, якщо Ви приїдете до Клеваня і почнете натякати на те, що Ви приїхали до Клевані, то «з вас швиденько зроблять особу жіночої статі» (жарт). Через помилку в УЛІФ-і мав неприємності із Вашим «блокіратором» і як міг, відстоював чоловічу честь Клеваня на сторінці в УкрВікі. За ініціативи серденька Ати на СО сторінки намагаємося набрати достатньо «компромату» на УЛІФ і звернутися і проханням до його упорядників повторно переопрацювати питання роду назви смт. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:46, 2 серпня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Де наголос і як буде родовий відмінок назв Степань, Дермань, Вербень, Людинь ?

Див. «Північне наріччя української мови». Там Клевань належить до північних говорів. А де інакше ? Микола Івкі (обговорення) 11:36, 3 серпня 2018 (UTC)

Не зрозумів Ваші запитання. Щодо «де наголос» і «якого роду» див. Обговорення:Клевань#Наголос і рід: чоловічий vs жіночий. Щодо «північної говірки» не забувайте, що ми на границі Подільської височини і Поліської низовини (ми ще на горбочку), а це вже не «північ», і що говірки поліські і наша суттєво відрізняються. Якщо Ви прагнете мене схилити до «жіночого роду» назви містечка (нині с.м.т.), то скажу Вам дві речі:

1. Пам’ятайте мою обіцянку стосовно того, що станеться, якщо приїдете до Клеваня і будете тут агітувати.

2. Притча. Я пропрацював у одній шановній установі 20 років. І тут виявилося, що я працюю без перепустки. Нач. кадрів виписав мені перепустку. Я взяв її в руки, подивився і кажу йому – виправляйте моє прізвище. Він мені на то – це у вас помилка у паспорті. Ідіть і виправляйте паспорт. Я відірвав фото із перепустки і віддав її і кажу – буду і далі працювати без перепустки. Його заставили написати так «неправильно», як і в моєму паспорті. Так і з Клеванем. Не ту говірку тулите, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:25, 4 серпня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Шукайте назву Клевань тут: [[562]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 1 жовтня 2018 (UTC)

Клевань: [[563]], [[564]], [[565]], [[566]]. Микола Івкі (обговорення) 11:48, 2 жовтня 2018 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо! Дякую. Можливо і не все, але бачив (вже й не пам'ятаю). Перша версія статті Клевань була копією джерела 1 із сайту. Звідти ще й досі залишилися недолугості не енциклопедичних зворотів (напр., про «Олику, вічну суперницю»). Наразі мене найбільш турбує рід цієї назви, тому що, «козиряючи» УЛІФом, мене тут намагаються «діставати». У старих джерелах доби російського царату назва застосовується як у жіночому роді, так тут же, і у чоловічому роді. У Генрика Сенкевича згадується як "бій під Клеванями" (за часів шведської навали) А «дослідників» походження назви як у Сірка бліх. Пересписують один у одного і множать псевдонаукову непотріб. Відповідь у архівах Чарторийських, але де вони? У Пулаві? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:33, 3 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Саме рід намагаюся вияснити. УЛІФ — джерело сумнівне. Виясняючи натрапив на те, що повідомив. Виясняти ше не закінчив. Чи була перша версія порушенням АП ? Микола Івкі (обговорення) 10:54, 3 жовтня 2018 (UTC)

Дякую за Ваші турботи. Рід то чоловічий (я переконаний), однак, мабуть, не буває диму та без вогню, раз і УЛІФ грішить і стародруки подають то так, то так. У книзі Парфенюка наводяться фрагменти із старовинних джерел, то там є і так і так у одному ж джерелі. Не знаю, чи він їх десь списував, чи таки дійсно сидів у архівах. Мене і волами у архіви не затягнеш і признаюсь, що уже давненько уповаю на Вашу скрупульозність і майже (чому майже – див. у розділ «Голосування») ідеальну нейтральність. Так, що мене цікавить і рід, і чому ж відбулися такі «обрізання» в сторону зміни статті Клеваня? А чи була перша версія порушенням? Мабуть, що так, однак я у перші місяці редагувань вважав, що у всіх Вікіпедіях повинно бути написано однаково, тобто, переклад мало що не слово-в-слово. Те ж і з першоджерел, а тут така свобода – переказувати сайт своїми словами! У мене слів нема. Отак потихеньку і роздуватимемо із мухи слона, щось свого добавляючи.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 16:58, 3 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. УЛІФ містить навіть грубі помилки, зокрема Янисъя́рві (Словники України on-line).

Виясняючи рід, виявив явні нісенітниці щодо походження / етимології назви Клевань.

Які відомі написання назви Клевань ? Повідомте коротко всі відомі версії походження назви Клевань. До якої версії схильні Ви ?

Які у Клевані переважають землі / ґрунти ? Який вигляд мають береги річки / річок ?

Інакше кажучи, які особливості місцевості в Клевані (може, в частині селища)?

Назва Клевань має корінь Клев- і наросток / суфікс -ань ?! Микола Івкі (обговорення) 11:55, 4 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Який колір води в річці / річках ? [[567]] ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 4 жовтня 2018 (UTC)

Я Вас зрозумів і про нейтральність і про скрупульозність, і ці Ваші риси дозволяють мені пожартувати – для мене Ви і «надійне» і «достовірне» і «авторитетне джерело». Погоджуюся з Вами, що все, що написане про походження назви Клевань більш схоже на нісенітницю, ніж на наукові дослідження. Ви згадали практично про усе написане. Я можу тільки додати «коливань» - ваги великого розміру для зважування великої рогатої худоби, про що я написав у статті. Матиму змогу – пошукаю на це посилання, але не зараз. Землі і ґрунти різні. У долині ріки – торф’янисті, на узвишшях (практично лівий берег річки) крейда (залишки кар’єру з добування крейди ще досі на місці, хоча дві здоровенні печі розміром із домну, де випалювали вапно, не збереглися). Під узвишшям знаменита Безодня (маленьке озерце без дна, що на сайті згадане як джерельце), що є провалом у карстову печеру. За оповідями старших приїздили водолази, які дна так і не досягли, опустившись на критичну для них глибину. У шкільні роки нам розповідали, що колись тут було морське узбережжя і тому тут такі потужні пласти крейди із рештками морських черепашок. Неподалік знаменитий заповідник Вишнева гора (там росте карликова вишня). І, хоча на узвишшях не чорнозем, але щось таке (не пам’ятаю, як воно називається – нас у школі вчили і ми ходили і відбирали зразки). Є і поклади глини і доволі потужні – були два цегельних заводи. Про колір води не зрозумів. Якщо у річці, то він мінливий протягом року. Однак, якщо вода із криниць має крейдяний білуватий колір, то у річці вона має дещо жовтувато-зеленувате прозоре забарвлення. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:15, 5 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Щодо джерел трохи поглядав. «Надійні джерела» мають меншу частоту (пошук Google). «Авторитетні джерела» бувають створені сумнівними авторитетами. Залишаються «достовірні джерела».

Як наголошуєте «коливань» ? Чекав і про глину, і про жовтуватий колір води. Може, земля буває липка, слизька ? --Микола Івкі (обговорення) 11:59, 5 жовтня 2018 (UTC)

Пошукайте «"місто Коливань" Свобода 2010, No.15». --Микола Івкі (обговорення) 12:34, 5 жовтня 2018 (UTC)

«Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі» не згадує про Коливань... --Микола Івкі (обговорення) 12:38, 5 жовтня 2018 (UTC)

[[568]], [[569]], [[570]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 5 жовтня 2018 (UTC)

Як «наголошую»? Отак: «Колива́нь». Якщо неправильно Вас зрозумів, то я на цій назві не наголошую. Просто Ви запитали, що би я ще добавив із того, що читав – от я й добавив. Тепер щодо «глини». У мене вдома родючий шар ґрунту, далі пісок-глина-пісок-глина і т.д. аж до водоносних шарів. Якщо би я хотів накопати глини, то ніц не вийде – бо дуже тоненькі шари і то би була «ювелірна робота». Місць, де можна накопати глини для будівельних робіт, у нас не так вже й багато. Потужні шари глини зустрічав у дитинстві у Білівських Хуторах. На території колишнього чеського маєтку був льох, не мурований, а повністю викопаний у глині. Вантажівки там колесами вибивали глибоченні колії і мені малому навіть дали покерувати вантажівкою, знаючи, що нікуди не виверну. Боюсь, розчарував Вас стосовно клейкості наших ґрунтів. Я б радше не до клею «клеївся», а лише до «кле», напр., «Кле-вань», «Кле-сів» та ін., а не «Клев-ань», хоча наперед прошу вибачення – я у цьому не фахівець. Дякую за посилання, але їх передивитися наразі проблемно. Дорвусь до гарного Інтернету – от тоді. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 07:07, 7 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Натяк уже відчули: можлива версія — клей / ґлей / глина.

Чи чули вимову Коли́вань ? Клесів — Клес-ів.

Де докази того, що слово коливань «ваги» принаймні було ? Як утворене це слово ? Від коливати ?

Перша Клевань / Перший Клевань ? Ця назва офіційна ? --Микола Івкі (обговорення) 12:40, 7 жовтня 2018 (UTC)

Натяк відчув. Однак, думаю, він тут не «клеїться». Одна цегельня на покладах глини була за пів-кілометра у сторону Сморжева. Інша – за півтора кілометри аж за Новоставом. Місця, де можна накопати глини у Клевані, можна по пальцях перелічити. Так що ні клею, ні глею. Вода Стубли протікає по торфовищах, які сама й сформувала, і через це такий колір. От якщо тільки поняття «клей» не пов'язане із гашеним вапном, яке застосовується для приготування будівельних вапняних розчинів, щоб «склеювати» цеглини докупи. Однак, у нас лише крейда та вапняки, які не клеяться, скільки би їх не намочували. Для того, щоб отримати клейку масу, потрібно їх випалити, щоб отримати Негашене вапно, а вже тоді загасити водою, щоб отримати гашене вапно. Та і печі для випалювання вапна побудували набагато пізніше виникнення назви.

Вимову Коли́вань ? Клес-ів чую вперше і саме від Вас.

Докази для слова «Колива́нь» бачив у джерелах, наведених у статті, які, я думаю, списувалися із якихось архівних джерел (наразі не перевіряв і не уточнював). У джерелах я наголосу не пам'ятаю, можливо, його там і не було. Я вважав, що слово походить від «колива́тися», що характерне для важільних ваг.

Не знаю, чи назва «Перший Клевань» є офіційною. На поштових відправленнях завжди писали «Клевань-1» та «Клевань-2», на маршрутних табличках автобусів «Клевань-1». А в розмовах часто застосовується «іду в перший Клевань» або «їду в другий Клевань» чи «вона з першого Клеваня». А «Перша Клевань» – Ви ніде не зустрінете, хіба що у статтях Вікі-функціонерів, які «зубами тримаються» УЛІФа. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:20, 7 жовтня 2018 (UTC)

P.S. Ваша манера докопуватися до істини мені імпонує. Чомусь я порівнюю її із методикою Коломбо, серіал про якого ще більш-менш можу часом дивитися. Щоб відповісти на Ваші запитання, мушу замислюватися і приходять часом вельми оригінальні думки, як оце про вапно. Можливо, колись вапно випалювали і без печей? Дякую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:29, 7 жовтня 2018 (UTC)

• Biletsky Volodymyr. Історія міст і сіл Української РСР, 1973: Клевань Перша і Клевань Друга ([[571]])...

[[572]], [[573]], [[574]].

Увага. Є Клесів (смт) і Клесів (село). Дещо зайве ? Микола Івкі (обговорення) 11:47, 8 жовтня 2018 (UTC)

Версія Фасмера: [[575]], [[576]]. Микола Івкі (обговорення) 12:06, 8 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Див. вище. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 8 жовтня 2018 (UTC)

Вітаю Вас і дякую за пророблену роботу. А я Вам що казав? Нарікають то так, то так. Однак, скажу Вам, що у жодного жителя, особливо, у старожилів (які ще пам'ятають Рівне як Ровно) язик не повернеться сказати «Перша Клевань» чи «Друга Клевань», як і у жителів навколишніх населених пунктів. Завдяки Вашим зусиллям я зрозумів, що, мабуть, «ноги цьому сучасному неподобству ростуть» саме від цього радянського джерела. Ще раз перебіг його і отримав задоволення від пропагандистського спрямування цієї статті. Скажу Вам по-секрету, що бабусі, які аж до 17 вересня не вчили марксизму-ленінізму, говорили про піонерів, які прямували до пам'ятника Леніну у дендропарку приймати у свої ряди нових членів, як про язичників, які ходять вклонятися своєму ідолу.

Ну, а це джерело, думаю, почерпнуло таке неподобство із російських літописів. А решта наведених Вами джерел – то «полова», яка ґрунтується на власних домислах, що стоять на фальшивому фундаменті, напр., у Кифоренко на (...dic-ru-ru): «Чому не написати дослівно як називалась Клевань-Коливань в тому злощасному “додатку”?» або «За радянських повоєнних часів в приміщеннях замку був влаштований якийсь навчальний заклад, але що то за заклад, я так і не дізнався. Може в замку був дитячий протитуберкульозний санаторій, який був відкритий невдовзі після війни. Можливо це було професійно-технічне училище по підготовці механізаторів (створене в 1953 році), можливо це був навчально-виробничий комбінат глухонімих, який виготовляв меблі (створений в 1956 році).» Людина, яка про це пише, не знає, однак, пише – як і упорядники УЛІФа. Банальне списування і пере-списування. Із сучасних джерел найбільше довіри у мене викликає книга Парфенюка. А із старовинних – мабуть архіви Чарторийських (де вони – одному Богу відомо і, можливо, Чарторийським, представники родини яких приїздили «на днях» на Батьківщину до Клеваня – Бучач-Львів, дай йому Боже здоров'я, подав у статті Клевань посилання на цю подію), чи хоча би рідні архіви, але мене до них і калачем не заманиш.

От за останні посилання дуже вдячний, хоча ця версія російського походження – Іван-Коливан. Це цікава версія. Дякую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:19, 9 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Гляньте уважніше версію Фасмера. --Микола Івкі (обговорення) 13:06, 9 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Глянули уважніше ? Ще про УЛІФ. Там Тя́сми́н. Див. Обговорення:Тясмин#Наголос. Микола Івкі (обговорення) 11:17, 18 жовтня 2018 (UTC)

Ще раз дякую і перепрошую, що неуважно поставився до тексту і не звернув уваги на авторство версії Фасмера, а подумав про «російський слід» через те, що сайт «…ru». І що цікаво, так це те, що коли у дитинстві познайомився із відомими на той час версіями походження назви (хлевань та коливань), то сильно засумнівався ще тоді у їх достовірності, а подумав про якесь іншомовне походження назви, спольщене як «Клевань». Не знаю, чи вдасться мені полистати ті сторінки, на які посилаються із тих сайтів, однак, появилася думка, що це вже «тепліше». А Тя́смин, думаю, був, є і буде Тя́смином. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:23, 18 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Глянули уважніше — і недостатньо. Версія Фасмера — нісенітниця. Фасмер не придумав нічого кращого, як однаково виводити і укр. Клевань, і фін. Коливань.

На Волині фінські племена не жили. Через це версія Фасмера — абсурд.

До речі, Фасмер, умовно кажучи,— рос. німець. Він упереджено ставився до слов'янських версій і не визнавав незалежність укр. мови. Микола Івкі (обговорення) 10:51, 19 жовтня 2018 (UTC)

Отакої! Спочатку подарували мені надію докопатися до походження назви, і тут же її «відняли»! Не знаю про Фасмера. Не знайомий із його працями, однак хотілося би «копати» у цьому напрямку. Не знаю, як фіни, але австріяки, мадяри, румуни та, особливо, естонці «залили сала за шкуру»! Ще й орди Батия топталися (не кажу вже про поляків, однак, із слів земляків та листівок, польська окупація була значно ліпшою від радянської). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:58, 21 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Підстав для фінського походження назви Клевань не бачу.

Що скажете про згадані інші версії: Кругляка ([[577]]), Янка ([[578]]) ?

Хто автор версії Коливань «ваги» ? Попередньо не виявив. --Микола Івкі (обговорення) 11:55, 21 жовтня 2018 (UTC)

Дякую за запитання. Відповідаючи на нього, спробую бабахнути «одним пострілом» «декількох зайців». Інструктор ЦК КПРС (місцевого київського розливу) розповів мені такий партєйний анекдот: «Приїхав інструктор в село перевірити рівень життя. Голова колгоспу, застілля, баня, ... Зранку вирвався від опіки голови, бачить, багнюку до сільпо місить дядько. Він до нього. Ну, розказуй, як вам тут живеться. -Та нічого, дякувати Богу, добре. Інструктор - як це «добре»? -На 14% краще, ніж минулого року. Пішов дядько, а інструктор в ступорі, та й гукає - а звідки ти ж взнав, що на 14%? -Так голова ж сказали!» Це ж і одразу до теми про АД. Обидві версії походження назви я взнав у школі на уроках «вивчаємо рідний край»— вчителька сказала. Вже потім перечитував і те, що є вдома, і деінде - вже всього й не пам'ятаю, однак, дві версії від шкільного АД (хлевань та коливань) запам'ятав чудово, а став сумніватися, коли дописував статтю, і коли почав насідати один адміністратор із новим АД (це про УЛІФ). У ході перечитувань різних джерел укріпився в думці, що серед наявних джерел не знайду нічого — це все лише або ОД або пересписування із більш ранніх АД. Думаю, такі АД є у документах із архівів Чарторийських, однак де вони наразі? Ще можуть бути рукописи монахів із загадкового Замочку, місце розташування якого мені невідоме. Замочок - це легендарна місцина, де був монастир Св. Миколи, у районі якого батийці заховали його золоту карету (лише оббиту золотими бляшками), і де був схрон, повний зброї. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:59, 22 жовтня 2018 (UTC)

Якщо Вам вдасться знайти книгу Парфенюка (назва є у списку до статті Клевань), то у другій частині книги є передруки кількох «першоджерел» (російської доби). Успіхів! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:08, 22 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Знайшов тільки таке: [[579]].

Як у Вас звичайно кажуть: ріка / река, риба / реба, треба / траба, криниця / керниця, глина / лина, джміль / чміль ? --Микола Івкі (обговорення) 13:47, 23 жовтня 2018 (UTC)

Ох і засмутили Ви мене! Відкриваючи Ваше посилання, переживав – навіщо ж я купував книгу?, коли в Інтернеті є на халяву! Відкрив посилання, і … ото зрадів! Ну й Віктор! 34 €! Мені обійшлася значно дешевше у Пересопницькому музеї! Так, це саме те, про що я говорив. У другій частині цієї книги фрагменти доволі пізніх джерел, однак, не таких старих, як би мені хотілося, так от, є випадки, що у одному і тому ж джерелі Клевань трапляється не тільки у чоловічому, а і у жіночому роді. Моє особисте ставлення – ну, що із тих москалів візьмеш!?, бо то джерела російські (тих часів).

В турецькому приватному ресторанчику нас обслужили не дуже, і якість страв була не на висоті. Однак, коли ми завітали наступного вечора, і господар взнав, що ми зупинилися у дорогому готелі поряд, і пробудемо до кінця тижня, все стало супер! На третій день він поцікавився, а звідки ж ми, і коли взнав, що з України, розреготався. Він нас прийняв за турецьких селюків із забитого гірського села через, як він висловився, занадто чисту літературну турецьку мову, якою спілкувався із ним гагауз, що був у нашій компанії. А українську, якою ми спілкувалися між собою, сприйняв за якусь говірку турецьких меншин. Коли вперше дістався Києва, то отримав комплімент, що у мене майже літературна українська. Зазвичай, у нас кажуть не «ріка», а «річка» («ріка» я із дитинства запам'ятав із Хмельниччини, що тоді мене здивувало.) «Меронь», «реба до пева» чув «тіко» у Береженах. Ну а дальше пішло: «треба», «колодязь» (рідко «криниця» - це більш до Хмельниччини, Біла Криниця різонула моє вухо десь у віці 4-х років), «глина», «джміль», «джмелик». --Biletsky Volodymyr (обговорення) 05:44, 24 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Трохи інакше і ширше: пасіка / пасека, гримить / гирмить, вікно / вукно / гукно, лопух / вопух / лупух, дзиґа / дзиґа, глей / ґлей, чипси / чіпси, йо́гурт / йогу́рт. ви́падок / випа́док ?

Яка поверхня землі між річкою і садибами ? Натякаю на ями, провалля, печери. Чи має річка подібне ?

Чи видно шари глини-піску на схилах біля річки ?

Яка місцевість розділяє Клевань-1 і Клевань-2 ?

УЛІФ: рід назв Степань, Дермань, Цумань ? --Микола Івкі (обговорення) 14:34, 29 жовтня 2018 (UTC)

Вітаю і дякую, що не забуваєте. Звичайно ж, що «пасіка». Між «гримить / гримить» у Вас не побачив різниці, але подумав, що то Ваш комп'ютер «шестерить» і запопадливо ваше «гримит» переправив на «гримить», а Ви й не помітили. Якщо у нас, то «гримить», а «гримит» тіко в Береженах і ще деінде, де я не встиг побувати. У нас таки «вікно» зрідка «окно», а от на поліссі – то і вукно і гукно. Звичайно ж, що лопух, дзига (рідше дзиґа), глей, чіпси (на мій суб'єктивний погляд навіть там, де мало би бути «и», у нас зловживають «і», напр., «козакі́» замість «козаки́»), йо́гурт, ви́падок.

Рельєф. Розказати – потрібно побачити. Якщо відкриєте «гул-ес», то побачите, що річкова долина практично рівна, як стіл із змійко-подібними берегами-узвишшями. Ширина долини різна від 0,5 км до 1,5 км. На узвишші розташувався Клевань та інші населені пункти, однак, є садиби і навіть вулиці і в улоговині. Ям, печер і проваль я не зустрічав окрім лисячої нори і «Безодні», про яку писав раніше. Я думаю, що вода річки (а вона була втричі ширшою) у періоди повеней спочатку вимила у м'якій крейді саму улоговину, яку потім заповнила мулистими нанесенням. Річка суттєво обміліла після того, як її води відвели для зрошення пальметного саду у с.Зоря. Береги річки – суміш піску, мулу і торфу. Місцевість між Клевань-один і Клевань-два практично рівнинна із плавним перепадом висот 5-10 м, у той час, як перепад висот безпосередньо між долиною річки і узвишшями різкий 20-30 м., а у районі вапняного кар'єру (як у нас кажуть «вапе́льні»), і більше.

УЛІФ не перепровіряв. Пізніше гляну про роди і прокоментую. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:36, 29 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Припускаю, що недоглядів. Мав на увазі гримить / гирмить.

Клевань < *клев- / *клов- (пор.: несе, носить).

Цитую (рос., 1986). «Клов» означает, вероятно, «клокочущий», «бурный» и т. п.

Див. теж «Клов» і «Клов (струмок)» і читайте біля слова „Назва“. Микола Івкі (обговорення) 12:35, 30 жовтня 2018 (UTC)

Ще читайте про КЛОВЪ тут: [[580]], с. 68. Що скажете про всі ці версії ? --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 30 жовтня 2018 (UTC)

Кле- / Клив- / Клиф-: [[581]], [[582]], [[583]], [[584]], [[585]], [[586]], [[587]], [[588]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:09, 2 листопада 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Див. ще вище.

Які ваги, які хліви, які священики є на горі Чорна Клева ??

Моя думка про клей / ґлей стала зайва.

Скільки років безодні в Клевані ?

Чи є поблизу інші подібні безодні ?

Якщо, теоретично, було чи є слово коливань «ваги», то повинно бути теж і клевань «ваги».

Чи є слово клевань, яке означає «ваги» ?

Про безодню в статті «Клевань» не відшукав. Підкажіть.

Уточніть. Біля річки на схилах відсутні яри / балки / байраки ?

Чи має місцевість розломи / обриви / зміщення землі ?

Що скажете про каміння в Клевані чи навколо ? --Микола Івкі (обговорення) 14:38, 2 листопада 2018 (UTC)

Вітаю! І, традиційно, дякую.

Спершу про УЛІФ. Степань, Дермань, Цумань – однозначно жіночого роду. Однак, Цумань дещо відхиляється. У нас дуже рідко почуєш «під Цуманем», але трапляється. Думаю, що то окремі місцеві жителі проводять аналогію із Клеванем, точно так же, як упорядники УЛІФа зробили це по-своєму саме для Клеваня.

«*клев- / *клов- (пор.: несе, носить)». Де це ви знайшли? Це вже цікавіше. І головне – не знаю, що ж то таке «пор.».

За [[589]] дякую. Страшенно цікаво. Стосовно «гора» - менш імовірно, однак, можливо. Найкрутіший спуск до річкової долини лежить неподалік костелу і називається «Юрдика». Лише сміливці могли спуститися влітку велосипедом, а взимку (як у нас кажуть) на лижвах (на лижах).

Найбільш цікавіше – ‛голий верх над лісом‟, ‛незаросла вершина горба, підвищення‟ Навколо ліси. Хоча їх і страшенно повирізали, однак, думаю, місцина, де стоїть Клевань, можливо, була незаросла у ті часи.

Чорна Клева чую вперше, на ній ніколи не був і не знаю, що на ній може бути.

Прихильники «коливань» пояснюють, що то «ваги великого розміру», куди заганяли велику рогату худобу для зважування і пояснюють це словом «коливатися». Прихильники «хлевань» пояснюють це «хлівами», куди заганяли на ніч ту худобу, яку не продали вдень.

Де був легендарний За́мочок, і чи саме там був монастир Св.Миколи, який «подарували» Чарторийському, так і не знаю, хоча мені обіцяли показати. Чому не показали, пояснюю собі так. Ще до 1965-го у нас гриміли бої. У 1952-му за 14 км від нас криївку закидали гранатами, де загинув Хасевич Ніл Антонович. А зброю у старих покинутих криївках знаходили і до 80-х.

Погоджуюся з Вами стосовно малоймовірності клею. Хоча, долина річки була достатньо грузькою аж до проведення меліоративних робіт. Долину «висушили», річка обміліла в разів три, а осушені землі так ніхто і не використав за винятком маленьких клаптиків. Малоймовірно також і стосовно бурхлиих потоків. Течія річки дуже спокійна. (далі буде). --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:42, 3 листопада 2018 (UTC)

Щодо *клев- // *клов. Знак „*“ перед літерами означає припущення, гіпотеза; „//“ — чергування; „пор.“ — «порівняйте». Давнє чергування е // о. --Микола Івкі (обговорення) 12:53, 4 листопада 2018 (UTC)

[[590]], [[591]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:15, 5 листопада 2018 (UTC)

Слово клива має значення:

“гора”,

“каміння в лісі”;

“висока гора, поросла темним смерековим лісом”,

“безодня, глибока яруга”,

“незаросла вершина”,

“скеля в лісі”;

“незарослий верх гори”;

румун. cliva “схил; стік”.

Яке значення тут найбільше підходить ? Може, безодня / прірва ? Причина: карст ? Микола Івкі (обговорення) 12:30, 7 листопада 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Див. теж вище. Додаю ніби останні основні джерела.

Етимологічний словник української мови ([[592]], т. 2).

Етимологічний словник топонімів України ([[593]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:47, 6 листопада 2018 (UTC)

Ще пошукайте: "слів клов – клев, що означають схил, пагорб, колода, чистити, омивати". --Микола Івкі (обговорення) 14:16, 6 листопада 2018 (UTC)

„Етимологією займатися під силу не кожному. Це досить важка і марудна справа“: [[594]], [[595]]. Микола Івкі (обговорення) 12:57, 7 листопада 2018 (UTC)

Прізвище Клеваха на Рівненщині ([[596]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 7 листопада 2018 (UTC)

(продовження) Скільки років Безодні в Клевані – не знаю. Ніде у публікаціях не зустрічав. Думаю, що вона утворилася давно, десь разом із долиною річки. Моя версія – джерельні води промили дірку, а торфові нанесення просто у ній потихеньку щезають. Можливо, десь у глибині є підземні течії, які усе це десь зносять. Інших безодень і в Клевані, і поблизу не зустрічав.

Тепер про «ваги». Ніколи і ніде не зустрічав синонімів «клевань» і «ваги». Просто нам пояснювали, що великі ваги коливалися і тому їх назвали «коливань». Я вже писав, що «шкільні» версії «коливань» та «хлєвань» мене не влаштовують. Тим паче, що ніде не зустрічав, щоб слово «клевань» означало «ваги».

Уточнюю: як біля річки, так і на схилах пагорбів яри, балки, байраки відсутні. На виїзді із Клеваня є покручений яр із декількома відгалуженнями глибиною 2 – 3 метри і довжиною метрів з 300, розташований вздовж автотраси на Рівне, і який у народі називається «рови». Інших розломів, обривів чи зміщень ґрунту не зустрічав. Правда, є обрив у старому кар'єрі вапельні, однак, це результат видобутку вапняків. кар'єр

Про «Безодню» Ви не зрозуміли. У статті є посилання на офіційний сайт містечка, а на сайті просто згадується [597].

Дякую за ці «бесіди» зі мною. У мене завдяки їм виникла наступна думка: 1) У школі нам пояснювали, що колись на місці Клеваня було море і ми у вапняках порпалися під час уроків на природі та й знаходили рештки дрібних черепашок, а часом, і цілі. 2) Якщо їхати з Луцька до Рівного, то перед Клеванем, одразу ж після Дерев'яно́го, маємо спуск у долину річки, потім два підйоми безпосередньо у Клевані, а далі – «суцільна гойдалка» аж до Рівного «вниз-вгору-вниз-вгору» і після Рівного – десь аж до Корця. 3) Якщо взяти Бердянську косу, то там йде лиман, потім сама коса, потім заглиблення, потім мілина, потім заглиблення, потім знову мілина (але вже глибша), і, думаю, так і далі. 4) Мабуть це ще один доказ того, що наш рельєф було сформовано потужними океанськими хвилями із аналогічними «косами» з крейдяних нанесень.

Тепер про каміння. Каміння, як великого, так і малого, як такого, нема. Якщо часом і трапляються брили крейди, то вони під дією атмосфери «тануть на очах». Із каменів ми зрідка знаходили чорні оплавлені куски кремнію розміром 5 – 10 см із гладкими краями, на яких часом були сколи, і які в народі називалися або «кремінь» або просто «грім». Я до цих пір достеменно не знаю, що ж це таке. Можливо, метеорити? Ми пояснювали собі так – це грім з неба упав. А от шрапнелі після австрійської війни за день можна нашукати добру жменю, як і гільз різних часів та навіть і невикористаних патронів.

За пояснення позначень і скорочень дякую. Розібрався. Це загальноприйняті, чи Ваші? (далі буде) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:14, 11 листопада 2018 (UTC)

Умовні позначення не мої. Див., наприклад: [[598]]. Можете всю книгу обережно переглянути. Див. там рос. глубокий: [[599]].

Еврика ?! 09.10.2018 до 21:00 наче розгадав. Перед цим понад два тижні був поблизу.

Підтверджую, що може підійти значення «безодня».

Назва Клевань може походити від глибокої знаменитої безодні / прірви (глибочінь).

Клевань < *клев- [*klev-] // *клов- < *клы- // *ґлы- // *ґлу-. Микола Івкі (обговорення) 14:47, 12 листопада 2018 (UTC)

(продовження) Далі, як на мене, пішло «тепліше». Апелятив клива має семи: “гора”, “каміння в лісі” [13, 23], “висока гора, поросла темним смерековим лісом”, “безодня, глибока яруга”, “незаросла вершина”, “скеля в лісі” [10, І, 357]; “незарослий верх гори” [22, 40]. Дослідники вважають цей номен етимологічно неясним [6, ІІ, 460]. М.Юрковський виводив його з румунського cliva “схил; стік” [20, 196], Ю.Карпенко – від праслов’янського кореня *klĭv-*klīv- з етимологічною суттю “те, що проклюнулося (тобто голий верх над лісом)” або й ще давніший – “кривий” [8, 281]. Із цього мені найбільше сподобалося “висока гора, поросла темним смерековим лісом” (сосни і, виходячи із балок на костелі, ще й які!!!), “незаросла вершина” та “незарослий верх гори”. Причому, останні, думаю, найбільше підходять. Клевань на горбочку одному, а потім ще й на наступному, ще вищому. Ліси поблизу нас і зараз нормальні, а раніше були огого! Думаю, що імовірно, саме горб був безлісий, де і появилися перші помешкання. Може ще й Безодня, однак, корінь не слов'янський, а німецький і більш віддалений від Кливань чи Клевань. Цілком погоджуюся з Вами, що така праця вимагає значних зусиль, концентрації, терпіння і, загалом, копітка. Тому дуже вдячний Вам за посильну допомогу. На виправдання скажу, що думаю, що це Вам цікаво, а тому Вам, мабуть, трішки легше. Мене наразі цікавлять дві практичні речі. Перша – походження. Друга – виходячи із походження, вияснити, який же рід у назви, тобто, чи праві упорядники УЛІФа, чи це просто банальне причісування усіх під один гребінець. Для жителів Клеваня та його околиць це однозначно – чоловічий! Та й у поляків це також. (про Безодню трішки пізніше) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:08, 17 листопада 2018 (UTC)

КЛЕ́ВАНЬ, рід жіночий: [[600]]. Ще: [[601]], [[602]]. Микола Івкі (обговорення) 12:39, 19 листопада 2018 (UTC)

Дякую. Однак, із таким твердження до Клеваня завітати не раджу . Подивився на «Мій рідний край — Клевань» та на сайт Клеванської селищної ради і побачив дві речі. Перша – в основному, це копівіо із текстів, які я намагався своїми словами передати із книги Парфенюка, уникаючи назойливості одного із адміністраторів, який намагався усюди по тексту виправити усе на жіночий рід. Друге – бездумне списування із різних джерел, особливо, із Вікіпедії. Напр., «На території Клевані...» і тут же у цьому ж абзаці «Клевань розбудовувався...» Тут же і нісенітниця. «Перша згадка про Клевань в і сторичних документах датується 1113 роком . Тоді це було місто, яке мало назву Коливань.» По-перше, Магдебурзьке право було надано лише у 1654 (за Бірульовим). По-друге, про назву «Коливань» у документах 1113 року я не чув. Можливо, це із втрачених документів архіву Чарторийського, а, можливо, банальне бажання підтасувати цю дату для святкування ювілейної дати у 2013 році. (далі буде) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:20, 20 листопада 2018 (UTC)

Клевань Перший: [[603]]. Клевань Другий: [[604]], [[605]]. Микола Івкі (обговорення) 13:07, 19 листопада 2018 (UTC)

Вирази «Клевань Перший», «Клевань Другий» чую вперше, а якщо і чув, то це навіть і не відклалося у моїй голові. Дуже рідко вживають «Перший Клевань», «Другий Клевань», але це підкреслюю, дуже рідко, а, зазвичай, «Клавань-один» та «Клевань-два». На сайті «Рівненська районна централізована система публічно-шкільних бібліотек» є тільки «Клевань 1» та «Клевань 2» і, зверніть увагу, що усюди Клевань у чоловічому роді (славнозвісний Клевань, вуличками Клеваня). (далі буде) (Безодня - на той тиждень, як дістанусь нормального Інтернету) --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:38, 20 листопада 2018 (UTC)

Джерело Безодня: [[606]], [[607]]. Микола Івкі (обговорення) 13:18, 19 листопада 2018 (UTC)

На яку корову кажуть клевчиха ([[608]]) ?

[[609]], [[610]] (260 — 262). Де нині той Парфенюк ? Що він написав про Безодню ? Микола Івкі (обговорення) 12:50, 20 листопада 2018 (UTC)

Що скажете про етимологію назви Клевань у «Етимологічний словник топонімів України» (ЕСТУ) (див. вище). --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 22 листопада 2018 (UTC)

Клевань «колоти» (ЕСТУ), Клива «глибина», клевець «клювати», клевер «клей», клів «хлів». Що ще ?.. Що вибираєте ?.. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 23 листопада 2018 (UTC)

Вітаю і прошу вибачення, що до Вас часто «руки не доходять». Дякую за копітку працю. Для більш яскравого уявлення про наш Клевань дам Вам посилання (не увесь же час тільки Вам давати мені посилання) на сторіночку патріота Оліфіра [611]. Текст – це компіляція різних джерел, однак, фото мені страшенно подобаються. На них є старий кар'єр та Безодня. Ваша копітка праця відкрила мені очі ще на один факт. На сайті клеванської громади я помітив копівіо із Вікіпедії! І не тільки мої фрази скопіювали, а і чисто специфічні вислови пана Миколи. Дай йому Боже здоров'я — це саме він розбив довжелезну «історію Клеваня» на підрозділи і саме він досить влучно їх назвав. І ці назви тепер «висять» на сайті. Тепер про найболючіше питання. Ви тут «накопали породи» на хорошу дослідницьку роботу чи й на дисертацію про походження назви. І саме цю думка викликала у мене дитячий спогад, що я у рукописі дипломної роботи Чернівецького університету читав, що заснування поселення повязувалося ще й із кузнею, яка уславилася на усю округу ще за часів Погорини. А що кувалося у кузні? А може клевани? Прошу вибачення, якщо моє припущення не в’яжеться із хронологією – ще не перевіряв. Однак, запросто могли знати такий термін, як «клеван» – про тангутів (шукайте по тексту «и воеваша землю Таногоустьскоу») і про їхню біду ж знали? Так, що я поки що не знаю, що ж мені вибрати. Тепер шукатиму, а звідки ж автор тієї книги «викопав» термін «клеван». Бо якщо назва походить від назви клинка, то тоді однозначно - рід чоловічий. Дякую і всього Вам найкращого, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:10, 24 листопада 2018 (UTC)

Дай Боже здоров'я і їм! ;-) А користуючись нагодою, хочу запитати - а що з Тунелем кохання? Писали, ніби ліс той почали вирубувати? То вирубували, чи ні? І якщо так - то чим закінчилося? І чи є на то АД, щоб додати до статті? БО в рувікі є, але щось мутно. Ну і ще - на деяких фото залізні колії ніби погнуті - як це можна пояснити? Глюк? Чи то спеціяльно деякі хвотографи так зробили? Див і 2 --Nickispeaki (обговорення) 10:33, 25 листопада 2018 (UTC)

Клеван: [[612]], [[613]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 25 листопада 2018 (UTC)

Дякую! І за Яновського, і за «Уфолога», особливо, за останнього, бо для клеванського козака побитися — це перше діло! Причому, ми у цьому «виді спорту» дещо поступалися хуліганам із Клевань-2. От би ще взнати, звідки Яковський узяв цю назву клинка. Але і так добре. Вашому тезці відповів на його СО. А якщо серйозніше, то міркування про походження прізвища від Клеваня викликають недовіру до Уфолога, бо таке прізвище є у іноземців, і вони явно не із Клеваня. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 14:23, 25 листопада 2018 (UTC)

Пошук "великан, здорован".

Які топоніми на -ань чоловічого роду ?

Назви Клевань і Клевень — родичі ?

Назви Клевань і Клов — родичі ? Микола Івкі (обговорення) 13:36, 29 листопада 2018 (UTC)

Клевак ([[614]]). Кловак ([[615]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:17, 30 листопада 2018 (UTC)

Тільки зібрався натиснути на «переглянути» свою відповідь на Ваші запитання, як пропало світло (це ще позавчора). Ото кумедія! Комп'ютер ще працював, але казав, що Інтернету нема.

Стосовно «Пошук "великан, здорован"» не зрозумів.

Топоніми? Це цікаво, однак, це на потім. Є наразі цікавіші речі (див. нижче).

От стосовно «родичів» нічого не скажу – не знаю.

Про «Клевак»ів потрібно дивитися – не зараз.

Наразі маю інші версії. Хочеться мені пов'язати легенду про утворення Безодні із шведськими описами [616] [617] або, можливо, із прізвищем Klevan. Таких прізвищ є по світу доволі. Щось воно та означає?

А ще мене дуже цікавить зброя en:Klewang. Роздивився я підбірку тих шабель на фото за тим ачинцем і що у руках тих данських «кавалеристів без коней», і згадав, що на карнавалі мав дуже схожу (руків'я і піхви), припнуту до пояса, із відламаним лезом, а тому витягав із піхов на сантиметри два і казав – далі не можна, бо то зброя і вважав її за козацьку шаблю. Що скажете? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 10:15, 1 грудня 2018 (UTC)

Клевань наче на межі ярів і не ярів ([[618]], [[619]]). «Центр. частина селища [Клевань] розташована на крутому березі Стубли, розчленованому ярами і балками» (ЕСТУ, ГЕУ). --Микола Івкі (обговорення) 14:39, 3 грудня 2018 (UTC)

Версія «яри (колоти)» (19.11, 30.11, 03.12).

Клевань — місцевість на межі ярів / балок.

Клевань — місцевість, де земля розколена (ярами / балками) / потріскана / порепана.

На північ, у низовині, земля без ярів, а в Клевані, на горбочку, і на південь земля з ярами.

Версія «яри» цілком можлива.

Ця версія підходить також для назв Клевень і Клов.

Які ще версії можна залишити / додати ? --Микола Івкі (обговорення) 14:26, 4 грудня 2018 (UTC)

Слово klewang має індонезійське походження. Іноді в далеких мовах буває подібне звучання. --Микола Івкі (обговорення) 14:45, 4 грудня 2018 (UTC)

wikt:fr:klevan ? --Микола Івкі (обговорення) 14:30, 6 грудня 2018 (UTC)

Клевак, -ка, м. 1) Кирка для разбиванія глины. 2) Клыкъ (свиньи).

Кловак, -ка́, м. Клыкъ.

Ікло, -ла, с. Клыкъ ([[620]]).

КЛИК 2, а, чол., діал. Ікло ([[621]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:41, 6 грудня 2018 (UTC)

http://dspace.onu.edu.ua:8080/handle/123456789/18200. --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 9 грудня 2018 (UTC)

Пор. Клевань, Клевень, клеван і білань, білень, білан.

Клевак «ікло» < *клев- // *клов-, кловак «ікло» < *клов- < *къл- (ікло, клик «ікло», клин) // *кол- (колоти, розколоти, кіл).

Кіл нагадує гострий кут або літеру V.

Яр також нагадує літеру V.

Яр < тюрк. jar «розсікати, рубати».

Клевань < *клев- < *къл- // *кол- «бити, розсікати, рубати, колоти».

Клеван «шабля» — «те, що рубає, коле». --Микола Івкі (обговорення) 14:33, 19 грудня 2018 (UTC)

• Припущення.

Клевець — «молоток; бойова сокира» — «те, що б'є; рубає, коле».

Клевчиха «корова» — «та, яка б'є, коле (рогами)». До речі, корова може означати «рогата».

--Микола Івкі (обговорення) 14:39, 19 грудня 2018 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 14:09, 20 грудня 2018 (UTC)

Вітаю і дякую за небайдужість. Я тут перед остаточними власними висновками дам Вам деякі результати власних провокативних досліджень. Я взяв за основу прізвище Клеван та і прогуглив його перекладачем. Коли отримав перший білоруський варіант, то одразу ж і згадав про видовбаний здавна кар'єр і як околиці Клеваня були буквально подовбані такими ж як і я. Ми тоді поголовно будували «штаби» - довбали у вертикальних стінках обривів печери і облаштовували там штаб. Це у свій час була така мода серед хлопчаків. От що вийшло:

Українською	Іноземними	Зворотній переклад
Клеван	біл. дзяўбли	довбали
	норв. pikken	мотика
	дан. hakke	клювати
	нід. pikken	клювати
	швед. hackning	клювати
	хорв. kljucaju	клювати
	італ. beccare	клювати
	лит. Klevanas	Клеван
	лат. lacerabunt	Клевань
	рум. ciugulit	Клевань
	словац. zobanie	Клевань
	тур. gagalama	Клевань
	угор. csipegető	Клевань
	кирг. иерархия	ієрархія
	фін. nokkimisjärjestys	ієрархія
	малаг. pecking	глекаючи

Можливо, перші поселення і були такими «штабоподібними» печерами? І звідти і назва? Що скажете? --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:15, 21 грудня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Той перекладач мені відомий, він тут не підходить. --Микола Івкі (обговорення) 13:50, 21 грудня 2018 (UTC)

Тому я й назвав цей напрям розвитку гіпотези «провокативним», бо перша думка - що це глючить Гугль. Але ж як одностайно!? Це ж неспроста? Мені подобається усе, окрім «глекаючи» - бо й не знаю, що то може означати. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 21 грудня 2018 (UTC)

https://ro.wiktionary.org/wiki/cliva. --Микола Івкі (обговорення) 14:45, 21 грудня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Довіряйте та перевіряйте. Переконайте, що Клевань згадано 1113 року. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 8 січня 2019 (UTC)

Вітаю із Різдвом! Ви просили підтвердження, однак я їх не маю. Почав збирати у формі таблиці. Поки це заготовка.

Слово	Рік	Джерело	Коментарі Б.В.	Коментарі М.І.
Коливань	1880	Географічний словник Королівства Польського Том IV с.139	(дам пізніше)
	2014	ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про відзначення 900-річчя з часу заснування селища міського типу Клевань Рівненської області» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 22, ст.837)	(дам пізніше)
		(маю ще одне джерело, однак через проблеми із Інтернетом наведу його пізніше)
Плебан Клебан		(маю ще одне джерело, однак через проблеми із Інтернетом наведу його пізніше)	Вважаю цю версію найбільш імовірною (пояснення дам пізніше)

--Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:57, 8 січня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Дякую. Вас — теж вітаю. Ці два джерела мені були відомі, але це не те.

Де в давніх творах (літописах ?!) згадано Клевань 1113 / 6621 (1113 + 5508) року ?? Микола Івкі (обговорення) 12:21, 9 січня 2019 (UTC)

• Piramidion. Щодо виживання-блокування мене чи порушуєте ВП:ДН ?!

Уявіть, що сюди не дописую.

Тоді спробуйте відповісти на питання:

„Де в давніх творах (літописах ?!) згадано Клевань 1113 / 6621 (1113 + 5508) року ??“. --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 17 січня 2019 (UTC)

• Biletsky Volodymyr. Добридень ! Підказка. „В додатку до «Повести временных лет» згадується населений пункт Коливань під 1113 роком. На думку деяких істориків, вона тотожна з містечком Клевань“. Джерело вже було: [[622]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:06, 23 січня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Повість временних літ. --Микола Івкі (обговорення) 14:42, 30 січня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Пора й сюди дописати. --Микола Івкі (обговорення) 12:48, 3 лютого 2019 (UTC)

Клев*: [[623]]. Микола Івкі (обговорення) 12:45, 11 березня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень !

Коливань, м., згад. у списку гг. волинських ([624]).

Берестии, Брынескъ, Колывань ([625]).

Рік ...1375 — 1381 ([626]).

Назва Колывань на Волині може відповідати назві Клевань (Колывань / *Кълевань / Клевань). --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 4 вересня 2019 (UTC)

Для мене найбільш авторитетним є це джерело, однак, і воно, і Ваші посилання не дають однозначної відповіді на рід цієї назви. Однак, дякую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:44, 4 вересня 2019 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Шукайте «до Клеваня» тут. --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 15 жовтня 2019 (UTC)

Дякую. Вже й не пам'ятаю, де саме — чи тут, чи була якась інша публікація, але цю фразу про пані Загоровську вже читав.

Бачите, наразі у мене три особисті проблеми, що стосуються статті про Клевань і статей, із ним пов'язаних. Перша — мені потрібен красивий і остаточний доказ, до якого ж роду відносити цю назву. Як клеванчанин, чи, як у нас кажуть по-місцевому, клеванець, переконаний у чоловічому роді, однак аж занадто багато публікацій і тверджень стосовно жіночого роду. Говорив із представницею родини Шилів (вона працювала у інституті ім. Потебні), але вона, впевнена у чоловічому роді назви, відіслала мене до книги Парфенюка, статтю про якого викинули із Вікіпедії. Так я у його книзі «Парфенюк Віктор. Клевань. Портрет на фоні епох. — Рівне, 2013» знаходив і так і так, і не тільки в уривках із стародруків, які він там наводить, а і у його текстах. Книга для мене цінна саме цими уривками та старовинними репродукціями і, на мою думку, є найбільш об'єктивним часописом про Клевань. Друга — не можу знайти підтвердження тому, що у нашій місцевості певний час проживала Наталя Ужвій. Я вірю односельцям, що це так, але підтвердження цьому знайти не можу. Думаю, що робота у архівах дала би результати, однак, я не фахівець, і мене до них не тягне. І третя. Зовсім недавно почав взнавати, що до Клеваня десь у 20-30-х роках було завезено доволі велику кількість жителів із Прибалтійських країн. У 39-му із Росії було завезено партію «будівничих комунізму», яких поселяли у будинки висланих до Сибіру новою радянською владою корінних клеванчан. У нас чомусь про це не говорили (принаймні, страшенно до усього цікавий я не чув). Батьки однокласника із литовським прізвищем, якого я вважав за корінного, виявляється були вислані із Прибалтики (мабуть, поляками?). Він, коли намагався до чогось особистого докопатися у архіві м.Києва (а я йому допомагав), прохопився, що вони колись мали маєток десь там. Тепер я починаю здогадуватися, чому його, як переможця шкільної республіканської олімпіади з англійської, і який автоматично отримав запрошення до вступу в Університет Шевченка без іспитів, не прийняли, і він повернувся у депресивному настрої і не захотів ніц розповідати. І таких, як я тепер взнаю, було багато, напр., Бусли, по сусідству із якими я жив у ранньому дитинстві, і вважав діда Грицька за найінтелігентнішу людину в Клевані, попри те, що він пас корову і ходив у ватнику і у трофейній німецькій плащ-накидці. Ще раз дякую за намагання мені допомогти, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:09, 15 жовтня 2019 (UTC)

Українці — не росіяни

• Передмова.

На початку липня знов і почув, і прочитав, що українці та росіяни, мовляв,— один народ.

Тобто навіщо, мов, одному народові мати дві держави. Таким чином хочуть виправдати сучасну агресію Росії проти України.

Понад сто років тому, після того як Росія програла війну з Японією,

рос. академіки визнали, що українці — не росіяни і укр. мова — не рос.

Але це визнання містить кілька десятків сторінок. Через це спробую пояснити набагато коротше.

• Мови.

Українська мова — єдина слов'янська мова, що має чергування о, е з і (Харків — Харкова Київ — Києва).

Через це українська мова — самостійна слов'янська мова (не рос. і не польськ.).

В українській мові панує тверда вимова перед е, а в рос. і польськ. — м'яка.

Через це українська мова — не рос. і не польськ.

Тому українці — не росіяни.

• Прізвища.

Серед росіян панують прізвища на -ов, -ев, -ин (-ын), прізвища типу присвійних прикметників.

На Подонні (Росія) понад 90 % рос. прізвищ мають наростки -ов, -ев, -ин.

Серед українців є відповідні прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн).

Але в Україні такі прізвища не панують і не переважають.

Тому українці — не росіяни.

• Видатні люди.

Українці і росіяни визначали видатних людей (відповідні опитування „Великі українці“ і „Имя Россия“ ([[627]]).

Серед перших 12 найвидатніших людей у цих обговореннях — нікого спільного.

Тому українці — не росіяни.

• Післямова.

І за мовами, і за прізвищами, і за видатними людьми українці — не росіяни.

Це означає, що українці та росіяни — не один, а два народи.

[Ще не все.] --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 21 серпня 2017 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 21 серпня 2017 (UTC)

І так було з часів Данила, і це навіть дивлячись на той україно-московитський конгломерат, що являють собою нинішні росіяни. А не на справжніх корінних росіян-московитів - спадкоємців мерян та монголів та прямих пращурів тих людей, хто має предками московитів-великоросів за переписом 1858 року, останнього, коли мовний показник об'єктивно відображав націоанальність, а не пізніше зросійщених українців, що забули чи приховали своє коріння. Адже навіть зараз з людей, що не знають навіть результатів останнього більш-менш малоспаплюженого перепису 1926 року про своїх дідів-прадідів, 39 відсотків росіян пам'ятає про своє українське коріння http://echo.msk.ru/blog/aav/2007478-echo/. А скількох пам'ять стерли - невідомо. Та українець, що не знає про своїх українських предків росіянином не стає, він залишається генетичним українцем, навіть якщо не знає, що він таким є. А ми кажемо про росіян та українців як народи, а не про тих українців, що пам'ятають своє коріння та тих, що забули чи цураються його - це дійсно частини одного роз'єднаного народу.--Yasnodark (обговорення) 13:55, 21 серпня 2017 (UTC)

А звідки взято ті „39 відсотків“ ? Думаю, що набагато менше (навіть узявши до уваги Кубань тощо). І чому підтримують Путіна не біля 60 відсотків (100 - 39), а понад 80 ? --Микола Івкі (обговорення) 13:15, 22 серпня 2017 (UTC)

З сайту "Ехо Москви". Реальних даних немає, вони приховуються. Я раніше рахував десь 22-24 мільйони українців, орієнтуючись на переписи 1858-1926, якщо вважати українцями тих хто має 50 плюс відсотків української крові. Та осіб українського походження так і є - відсотків 40, бо переважна більшість українців Росії вступали у змішані шлюби з росіянами, і 89 відсотків нащадків росіян та українців називає себе росіянами. Таким чином часто українець на 96 відсотків вважає себе росіянином. Яскравий приклад Курков,що

вважає себе росіянином, бо батько його з Росії. А те, що у нього прізвище походить від українського Курко. А у Ростовській обл, звідки його батько за підрахунками громадянина РФ Кабузана у 1920-х роках було 54 відсотки українців - його не хвилює. Адже логічно, що його дід з укрпрізвищем і жив на той час на Ростовщині, де було більшість українців, був українцем, а не з 40 відсотків росіян регіону. Та логіку чомусь відшибає навіть у розумних патріотичних людей. Так само вважав гімнаст Куксенков, лише тому, бо батько його з Росії. Так само вважав мій некровний родич Василенко, що народився в Росії. Бути росіянами у Росії завжди було зручно та безпечно, а нащадки часто і не пам`яють, що їх діди були росіянами за зручністю, а не походженням. Кілька років тому розмовляв з росіянами українськими походження з Казахстану та Стародубщини. Фраза аля: мій дід був хохлом, а я - росіянин має широке поширення серед тамтешніх жителів навіть українських масивів. Ті соцопитування ні про що не кажуть, я сам цим займався. Жодна не героїчна людина у тоталітарній країні не буде відповідати правду на пряме запитання, а скаже те, що хоче чути або найвирогідніше відмовиться. Наприклад навіть нас у мене на екзитполі, відсоток за КПУ на останніх парламентських був тричі менше за реальний результат на відміну від усіх інших 8 перших партій, що практично співпали з реальними результатами, бо люди у 2014 році боялися визнавити, що вони за комуняк. А в РФ все навпаки. За непрямими даними опитувань можу сказати, що підтримка Пу-на становить 42-52 відсотки. І серед цих процентів багато наших перевертнів, бо бути українцем чи мати українське коріння у Росії, не кажучи який ти прихильник Путіна, складніше ніж бути росіянином-антипутінцем. І багато хто обирає шлях найменшого супротиву. А щодо соцопитувань - згодом самі побачити, як його скидати будуть. У Чаушеску за тиждень до повалення намальований рейтинг був ще більший, та йому не допомогло. Бо нормальні люди телефонні номери опитувачам-ФСБ не надають, а без номеру - нема проведеного соцопитування. Навіть у нас - спробуй його видобути. Вчора на території США, вперше з 1776 року, спостерігається повне Сонячне затемнення типу Сарос 145, що відбувається на Землі раз на 18 років, останнього разу це сталося у дні приходу Пу до влади в РФ, що одразу після затемнення 1999 року був призначений прем'єр-міністром, а 31 грудня отримав повну владу. Те, що почнеться у найближчі дні-тижні я гадаю приведе до кінця року до повалення володаря кремлівських пагорбів чи суттєвих зсувів. Та й штатам несодко буде у найближчі роки.

P.S.Хочу привітати вас з прийдешніми Днем Прапора та Днем Незалежності і хай буде з нами сила! Бо на нас чекають важкі випробування.--Yasnodark (обговорення) 16:19, 22 серпня 2017 (UTC)

Українці — не росіяни - докази наведено тут: youtu.be/GGTsuc0yHAo.--Lanamy (обговорення) 23:41, 6 червня 2019 (UTC)

Різне 6

Миколо, мої вітання. З першого рядку прошу вибачити перерву в спілкуванні, тим більше що два тижні до змін «у технічному стані» я працював над мало кому цікавою статтею, і не став Вам відповідати. Зараз мої технічні можливості значно змінилися, я більше тижня не можу брати участь у Вікіпедії у тому обсязі, у якому хотілося б. Пишу з мобільного пристрою, а це досить таки незручно і вельми малопродуктівно (про шкоду для здоров'я вже не кажу: не для моїх очей і нервів). Спробую відповісти на деякі Ваші питання. По-перше, дякую за працю в пошуку каузативних пар. Треба писати статтю, але коли вдасться, не знаю. Перебуваючи на Курському вокзалі, згадав про Ваше питання щодо «поїздів в Україну». Так, ходять, і досить часто. Принагідно зауважу, що місто Дніпро у нас як і раніше називають Днепропетровск (не знаю тільки, як оголошують зупинку про прибутті до прикінцевої станції). Nihil admirare. Громадяни України досі широко цікавляться Росією, зв'язки між нашими країнами продовжують залишатися тісними. Сумнівними уявляються твердження про занедбані українськими заробітчанами Росії. Українські артисти валом валять до Росії на гастролі, наче забувши стан україно-російських стосунків і певно забувши українську мову (принаймні свого виконання). Я міг написати набагато більше, але технічні можливості не дозволяють. Постараюся зробити це пізніше. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 15:41, 15 жовтня 2017 (UTC) Добридень ! Українська народна мудрість: найбільше багатство — здоров'я. Міг би щодня дописувати по кілька годин, але пам'ятаю про здоров'я. Питання про потяги / поїзди застаріло. Ще влітку непрямо узнав, що потяги ходять в обидва боки. На продуктах тепер пишуть по-різному: і Дніпро, і Дніпропетровськ. Цього року диких кабанів не бачив. --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 17 жовтня 2017 (UTC) Чому Китай-город (Москва), але Китайгородський ? Звідки назви Китай-город і Китай (озеро) ? --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 19 жовтня 2017 (UTC) Які укр. або рос. слова мають печенізьке чи половецьке походження ? Чи мають тюркські мови протетичний [г] (горіх, гиндик) ? Чи мають тюркські мови /дз/ (дзвін) ? --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 22 жовтня 2017 (UTC) В.Галушко. Радіодиктант ([[628]]), [[629]], [[630]]. Миколо, дозвольте написати кілька рядків. Я не писав Вам з середини жовтня. Причина була не технічною (бо Інтернет давно налагоджений), і в моїй захопленості. Якби Ви могли уявити, у якому жахливому стані статті нашої Вікі… Я певно, не зможу пояснити таку нелогічну орфографію. Щодо назви «Китай-город»: теорій декілька, але чомусь у нашій статті етимологічний розділ слабко представлений. Цим треба зайнятися. Адже ж існує український Китайгород! Про це можна прочитати на сторінці Тюркізм. Вплив тюркських мов на українську і російську значний (існує навіть теорія, за якою східнослов'янське повноголосся виникло під впливом тюркської гармонії голосних). А погано знайомий з тюркською фонетикою. З огляду на рос. арбуз, пол. arbuz і укр. гарбуз, можна припустити, що протеза в тюркізмах є виключно українським явищем. З розділу вище: «Невже лит мова — центр і.-є. мов ??» Є всі підстави так припускати. Слід мати на увазі, що балтійські мови не завжди тулилися, як зараз, біля Балтійського моря. Балтійські топоніми є і в Московській області, і на півночі України. Чому дрёма, а не *дрема ? Якщо від *drěmati, тоді мало бути *дрема. Втім, не виключено, що колись літературною нормою було саме так, а сучасна форма виникла внаслідок впливу просторіччя «Чому словацька мова — не чеська, хорватська — не сербська, македонська — не болгарська ?» З чеською і словацькою неясне, у випадку з сербською і хорватською можна припустити релігійний розбрат і сепаратизм у Югославії, а у випадку з болгарською і македонською — якісь історичні причини. До речі, літературна давньоболгарська (староцерковнослов'янська) базується на одному з македонських діалектів. «Чому рос. хотеть має суміш дієвідмін (хочет, але хотят) ?» Вплив граматичної аналогії. «Чи пов'язані носові голосні і /n_g/ ?» Правда, артикуляційна схожість існує. «Які сл. мови мають /n_g/ ?» У російській і польській таких фонем не знаю, може бути, тільки алофони в якихось діалектах. «Чому блистать, а не *блестать ?» Давні фонетичні варіанти *bleskъ, *bliskъ, *blьskъ, що сягають ще праіндоєвропейських часів: *bhlei, *bhloi, *bhli. «Чому пелена, але полон ?» Не зовсім ясне, спробуйте розібратися в Метатеза плавних у слов'янських мовах «Яке походження слів заміж і челядь (-я- < -en- ?) ?» У випадку переходу *ǫ > «у» > «і» неясне (в ЕСУМ тільки гіпотеза), а в «челядь» «я» < ę < -en-. --В.Галушко (обговорення) 16:31, 12 листопада 2017 (UTC) Вельми цікавою (на мій погляд) для українського читача була б стаття «Музичний наголос»: вона уможливила б прояснити деякі моменти особливостей сучасної української фонетики. Чи не проявляють форми кличного відмінка якихось відмінностей в інтонації, пов'язаних з реліктами музичного наголосу? Щодо атематичних дієслів: існує сторінка Неправильні дієслова. Звичайно, її слід вдосконалити. Диктант цьогорічний мене приємно здивував: торік був, на мою думку, політично заангажованим. Ви колись писали про перенесення столиці Росії до Сибіру. Здається, в Україні зовсім не знають москвичів: вони не проміняють свої підмосковні маєтки і можливість швидко літати в Європу на «дику Азію» і «брудну Росію» десь за Уралом. Росію направляє Москва, а Москва — це не Росія (а закордоннє). Або іншими словами: Росія — це Москва, а Москва — це не Росія. От такий парадокс. Сибір — в уявленні нас, москвичів, це не просто глибинка, а це колонія і сировинний придаток Москви, місцепроживалище бидла, якого треба експлуатувати (бо воно тупе, і нічого не розуміє). А ми — Європа (але водночас багато хто вхитряється крити цю саму «прогнилу» Європу на всі заставки: коли потрібно). --В.Галушко (обговорення) 16:50, 12 листопада 2017 (UTC) Чи доводилося Вам читати щось на зразок: «У документах згадується військова музика — військові сурмачі, сурмачи і довбиши, що били в казани, барабани і литаври.» «Для зустрічі кінної атаки ворога козаки „батовалісь“, тобто будувалися в три шеренги…» (вичитав звідси). З певним подивом: наче все чисто, пишуть україномовні. Чи знайомі Ви з творчістю Кирила Галушка? Українською мовою мені не вдалося знайти. Втім, у Білінського «мовна ситуація» теж, на мою думку, не надто блискуча. З повагою --В.Галушко (обговорення) 17:01, 12 листопада 2017 (UTC) Дякую. Ви мене трішки випередили. Понад місяць триває клопіт навколо половців. Що відомо про вплив скитів (скіфів) на українців і укр. мову ? Як слово поподзьобати буде рос. ? Рос. будучи — українізм ? --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 13 листопада 2017 (UTC) Чому англ. establish має e- ? http://litopys.org.ua/pivtorak/pivtorak.htm. --Микола Івкі (обговорення) 14:41, 20 листопада 2017 (UTC) Вітаю! Насамперед, відповідаю на питання. establish < ст.-фр. establiss-, інф. establir < лат. stabilire Поклевать, переклевать. Дієприслівник теперішнього часу мені вдалося знайти лише в російській (будучи), білоруській (будучы) і польській (będąc) мовах. Закінчення -чи звичайне для дієприслівників теперішнього часу в східнослов'янських мовах, які за походженням є колишніми активними дієприкметниками. У російській мові частково витіснені формами на -я, які походять від форм називного відмінка однини чоловічого роду (за іншими даними — церковнослов'янізми). У XIX ст. вживалася форма минулого часу бывши, що зараз вважається застарілою. «У документах згадується військова музика — військові сурмачі, сурмачи і довбиши, що били в казани, барабани і литаври… …Для зустрічі кінної атаки ворога козаки „батовалісь“, тобто будувалися в три шеренги…». Реконструкція вихідного тексту В. Галушка: «В документах упоминается военная музыка — военные трубачи, сурмачи и довбыши, бившие в барабаны и литавры… …Для встречи конной атаки врага казаки батовались, то есть строились в три шеренги». До обробки тексту гуглачем було: «В документах упоминается войсковая музыка — войсковые трубачи, сурмачи и довбыши, бившие в котлы, барабаны и литавры… …Для встречи конной атаки врага казаки „батовались“, т. е. строились в три шеренги». Вельми близько до оригіналу. Принагідно зауважу, що мій шаблон «Проти автоперекладу» в укрвікі мало хто наважився поставити собі на сторінку, а судячи з якості текстів, це явище у нас квітне буйним цвітом. Тепер мої питання. Лінгвістична головоломка (лінгвожарт?). 1) Теза. Форма «струму» — це родовий чи давальний відмінок (пор. каламбур «опір струму»)? Значить, закінчення давального відмінка -у не має бути в українській мові. 2) Антитеза. Форма давального відмінка «королеві». Яка форма називного? Отже, закінчення давального відмінка -ові/-еві не має бути в українській мові. Слова із суфіксом «иш» — не українські. Тоді звідки взялося українське прізвище «Малишко»? А «довбиш»? Плутанина в статтях «Дієреза» і «Елізія». В англійських джерелах «елізія» — спрощення звуків. В українських джерелах спрощення груп звуків називають дієрезою, а про елізію чомусь замовчують (хоча сам термін побіжно згадують без визначення). Чи можете розібратися? Стаття про перехід [о] і [е] в [і] давно існує в укрвікі під назвою «Ікавізм». Проте, її так вміло запхали в куток, що про її існування майже ніхто не знає. --В.Галушко (обговорення) 17:28, 8 грудня 2017 (UTC) Які існують в українській мові правила вживання лапок? Згідно з логікою правила в правописі § 38. 25 («…Це правило поширюється й на назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: цукерки „Столичні“, цигарки „Українські“, вино „Перлина степу“, цукерки „Пташине молоко“»), загальні назви, використані як особові, мають писатися з великої літери і в лапках. Мене турбує питання, як пишуться назви монет. У правилах про це замовчується. --В.Галушко (обговорення) 20:03, 8 грудня 2017 (UTC) Щодо скіфського впливу: деякі українські слова вважаються іранізмами (собака, топір, хата, хороший). Не виключено, що їх запозичили в скіфів. На мою думку, населення Східної України і Південної Росії має частково скіфське (іранське) походження. Припускаю, що з початком Великого Переселення Народів іранські народи Степу змішалися з тюркськими племенами, лише деякі з них відійшли на Кавказ (осетини). Правописна головоломка: див. Ліпськ (значення). Поляки і білоруси вимовляють цю назву однаково — Ліпск, але згідно з чинним правописом ми маємо передавати білоруський топонім як «Липськ», польський — як «Ліпськ». Може, краще назвати сторінку «Липськ (значення)»? Прошу висловити думку на Обговорення:Бойовий прапор. Очевидне зросійщення укрвікі, нехтування українських джерел. --В.Галушко (обговорення) 18:37, 9 грудня 2017 (UTC) З Вашого дозволу задам ще кілька питань (у межах консультації): Яка буде правильна форма множини слова «холод»? Як узгоджувати прикметник з числівниками 2-4: «дві великі» чи «дві великих», «три різні» чи «три різних»? Наперед вдячний. - --В.Галушко (обговорення) 05:08, 13 грудня 2017 (UTC) Добридень ! «Холоди» ([[631]]). Перевагу має «дві різні», але можна й «дві різних». Обговорення:Умань#Спростування. Які маєте зауваження ? --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 13 грудня 2017 (UTC) В.Галушко. Дякую за коментарі щодо Умані. Суттєвих зауважень не маю. Ті мої дописи щодо Умані та Уманки ще не завершені. Пошукайте про назви Умань, Уманка (Ума) тут: [[632]]. У статтях ВП краще «дві різні», «два різні», також «перші / останні сто років». Блр. вусны. Виявив у посібнику, що понад 40 р. тому допускали також і холода (тобто зросійщували). Дякую за відповіді. У випадку з узгодженням прикметників очевидний вплив сполучень типу «п'ять різних». Уточнення щодо палаталізації «ген — зять»: це дуже давня зміна, пов'язана з дією закону Мейє, який описує особливості переходу праіндоєвропейських палатальних у сибілянти. Чи трапляються в українській випадки протетичного «а»? У російській це буває: пам'ятаю, як у дитинстві ми замість «фломастер» казали «афломастер». Очевидно, сполучення «фл» досить трудне для вимови. Чи існує в російських діалектах протетичне «і»? Чи збігаються у вимові ненаголошені «є» та «і»? --В.Галушко (обговорення) 23:37, 14 грудня 2017 (UTC) Укр. протет. «а»: не натрапляв. У полоц.-смолен. говорах були (читав) протет. «а», «і». Тобто на Смоленщині (історично Білорусь, тепер Росія) можливе протет. «і». Де ще, не натрапляв. Буває наближення «е» до «і» (заєць). --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 15 грудня 2017 (UTC) Чи отримав Michael 2M Ваше сповіщення ? Порадьте йому створити свою сторінку, хоч би порожню. Китай-город ([[633]], с. 262). Українці акати не люблять. Тоді навіщо протет. «а» ? Є фломайстер, а з а- нема. Слово тетерев — росіянізм ? Звідки чеськ., словац. g > h ? Чому козак, одягати, рос. тёща, Черкассы ? Слова ум, (в)ухо, ява, англ. awake — давні родичі ? --Микола Івкі (обговорення) 14:47, 20 грудня 2017 (UTC) З огляду на праслов. *tetervъ можливе й питомо українське походження. Звук [e] може бути вставним (пор. вітер — вітру), але в такому разі форму родового відмінка логічніше утворювати як тетерва. Слово козак — очевидно тюркізм (пор. казах), перший [o], можна пояснити зближенням з коза. Звук [jo] замість [je] у рос. тёща закономірний: праслов'янська форма — *testia. Чим пояснюється рос. тесть при праслов. *testь, не знаю, можливо, річ у пом'якшенні сполучення ст (як у женский — з ст.-рос. женьский пор. пол. żeński). Якщо українці акати не люблять, чи можна вважати форму Альона українською? (див. Альона Остапенко → Єлєна Остапенко). Стаття Ричмонд перейменована без обговорення. --В.Галушко (обговорення) 19:20, 22 грудня 2017 (UTC) Ричмонд. Лит. мова — центр ?? Ісланд. мова — центр ?? Санскрит — центр ?? Підказка: ареальна лінгвістика. Білецький А. О.: „в ній [у лит. мові] далеко більше архаїзмів, ніж у сусідніх мовах“; „ісландська мова [...] залишається досить архаїчною“; „граматична будова санскриту також виявляється архаїчнішою, ніж будова грецької мови“; „найчастіше зміни спостерігаються в центральних частинах ареалів, а архаїчні факти зберігаються на периферії ареалів“. Стебка, призьба, рос. изба. Фр. étuve < *stuve, пор. італ. діал. stufe. Ісп. estuba < *stuba, пор. нім. Stube. Фле ж изба від Stube чи stufe походити не може. Енциклопедія російської душі. Як утворене рос. студенчество ? --Микола Івкі (обговорення) 09:21, 24 грудня 2017 (UTC) В.Галушко. Ви перекладаєте краще, ніж я. Спробуйте перекласти розділи «Etymologia słowiańskiej nazwy „Połowcy”» ([[634]]) і «Names and etymology» ([[635]]). --Микола Івкі (обговорення) 09:55, 24 грудня 2017 (UTC) Можливо, окраїна. Тоді центр — група сатем, зокрема, слов'янські й іранські мови. Очевидно, за аналогією до младенчество. Слова *студенец мені не траплялося. Пробував читати. Не сподобалося: матюки, бруд. На жаль, Віктор Єрофєєв є спадкоємцем Розанова і Венедикта Єрофєєва. Так, подібна література має популярність у тому числі і в Росії (серед московських інтелігентів теж), нема чого дивуватися, що одним з найулюбленіших музколективів росіян є гурт «Ленинград». Рос. изба походить від праслов. *jъstoba. Уточнення до одного з моїх попередніх дописів: суфікс -ич може мати різне походження, від *-itj і від *-ikj, але в іменах по батькові він однозначно виник з пом'якшеного *t. Слово столовий — полонізм? Де можна знайти дані щодо досліджень польського впливу на українську? Ви надали цікаве джерело на СО Пенязь. --В.Галушко (обговорення) 11:33, 24 грудня 2017 (UTC) В.Галушко. Добридень ! З Новим роком ! Як буде повноголосся білоруською ? --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 3 січня 2018 (UTC) Вітаю, Миколо! З Новим роком! Білоруською — «поўнагалоссе». Чи Ви не міняли електронну адресу? Надіслав Вам листа, а прийшло повідомлення, що адреса неіснуюча. Не виключається можливість і блокування листів з yandex.ru. --В.Галушко (обговорення) 18:37, 3 січня 2018 (UTC) Дякую ! Учора шукав у різних місцях по-різному, зокрема поўнаг-, але не знайшов. Адреси не міняв. Причина „yandex.ru“ можлива. Тут теж блокують і yandex, і vk, і ok (щоправда, можна обійти). Деякі джерела щодо блр. мови (тощо) — на моїй ОС. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 4 січня 2018 (UTC) Миколо, надіслав з іншої адреси. Надійшла відповідь такого змісту: «Скринькою не користувалися більше 3 місяців — прийом нової кореспонденції тимчасово відключений». Спробуйте змінити налаштування. --В.Галушко (обговорення) 10:53, 9 січня 2018 (UTC) Скринькою покористувався — спробуйте повторити. --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 9 січня 2018 (UTC) Біологиня ([[636]], [[637]]). „Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету“. Коли вперше натрапив на слово біологиня, то сприйняв інакше: жінка-біолог (не студентка, а працівниця). Які орфографічні чи тлумачні словники містять слово біологиня ?? Таких словників не виявив. Тоді у статтях Вікіпедії слово біологиня зайве. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 9 січня 2018 (UTC) Проблема зараз не в таких очевидних прикладах, а у фемінітивах типу майстриня, лікарка, мисткиня, науковиця, борчиня та деяких інших. Чи тільки в Україні створюють статті машинним перекладом? Див. Популярний медичний сайт. Так і не зовсім зрозумів, чи це автопереклад, чи чийсь жарт. Як наголошувати слово «любочки»? В однині наголос на першому складі, але в множині може бути й іншим. --В.Галушко (обговорення) 09:20, 23 січня 2018 (UTC) В.Галушко. Добрилень ! У статтях ВП „біологиня“ не зникла. Машинний переклад застосовую, але не для статей. Ваш приклад глянув: там є друкарські помилки. Про рослину любочки читав у книжках, наголошував правильно. Що означають рос. клеть і подклеть, поднябица і подызбица ? Присьпа, етимологія ? Чому рос. истик(ъ) ? Які кімнати (камери) звичайно має рос. изба ? --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 23 січня 2018 (UTC) Множина: галушки́, квіточки́, зірочки́ і зі́рочки; галушечки́, копієчки́ і копі́єчки; 4 галу́шки, 3 зі́рочки, 2 копі́єчки; жінки́, дівки́, невістки́, матері́, баби́. --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 24 січня 2018 (UTC) Клеть — очевидно «зруб». Тоді подклеть — півпідвальний поверх. Поднябица — неясне (від нёбо?). Подызбица — очевидно, пізнє слово, пов'язане з пізнішим значенням изба. Присьпа з ь замість ъ — неясне. Можливо, зближення з прись. Чому истик при праслов. *istykъ? Можливо, мало місце переетимологізація, сприйняття -ykъ не як частини кореня, а як наростка. Щодо південної не знаю, щодо північної — написав у Рублена хата. Якщо маєте інформацію, можете доповнити. Питання: чи можна вважати сполучення «будь то» росіянізмом і чи слід його завжди заміняти на «чи то»? --В.Галушко (обговорення) 14:09, 24 січня 2018 (UTC) Присьпа, присьба, призьба ?! Призба, присба, приспа ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:33, 24 січня 2018 (UTC) Помітив «Правописний казус». На жаль, Карась Сєргєй Ігорєвіч. До речі, у ru.wiki відповідна стаття відсутня. --Микола Івкі (обговорення) 11:46, 28 січня 2018 (UTC) Про будь то: [[638]], [[639]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:15, 29 січня 2018 (UTC) Часто будь то можна замінити на зокрема, наприклад, а чи то — на хоч. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 30 січня 2018 (UTC) Дякую. А чому тоді існують питомо українські «будь-хто», «будь-який» тощо? «Три відра» чи «троє відер»? (див. Діжка). 11 місяців тому Ви просили мене написати фонематично російські слова голова, перейти, кит, быт, руке, ткёт. Я не зовсім зрозумів питання, неясно, за якою системою транскрипції їх записувати. Щодо Ваших листів: як надіслати, одним чи окремо? А які міркування про українську мову Ви мали на увазі? Чи дивилися Ви відео О. В. Філатовича «Чому українці й росіяни мусять дружити». На мій погляд, щодо розколу в родинах українців у Росії після початку війни сказано точно. Сам був свідком й учасником. Ваша думка щодо «правила дев'ятки»? На мій погляд, в українській однаково поширені як ди, ти, зи, си, ри, так і ді, ті, зі, сі, рі. Нема ніяких фонетичних підстав для вимови в іншомовних словах (звідки прості люди знають, що вони іншомовні?) «и» після проривних, сибілянтів, африкатів і «р», а «і» після інших приголосних. За всю історію української в ній ніколи не було фонетичної заборони на сполучення ді, ті, зі, сі, рі (а от на кі, гі, хі була). Але спостеріг цікавий факт: така заборона була в білоруській і польській мовах. Перед голосним переднього ряду (ятем чи «і») проривні переходили в африкати ([дз], [ц]), сибілянт [с] — у шиплячий [ш], а [з] — в африкат [дз]. З [р] неясне, у польській він міг переходити в [ж] (пор. рѣка — rzeka). Висновок? --В.Галушко (обговорення) 12:25, 1 лютого 2018 (UTC) [Листи. Можете одним, але щоб дату створення було видно; міркування про українську мову — ті, які коло року тому були у Вашому листі; також лист, де згадували Руслану.] Відео наче не дивився. Підкажіть сайт. Про «три відра» чи «троє відер» див. [[640]]. Там — також про будь-*. Фонематична (і фонетична) транскрипція: [[641]]. Ще будь то. [[642]]: будь то — «все равно кто / что», тобто «байдуже (все одно) хто / що». Тоді „Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, будь то прибиральниця, менеджер чи шеф-кухар“ > Треба показувати, що у закладі все добре і стабільно, з великою відповідальністю сприймати кожного співробітника, байдуже кого — прибиральницю, менеджера чи шеф-кухаря. Пошукайте „будь то“ тут ([[643]]), укр. відповідники — без чи то. --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 1 лютого 2018 (UTC) Трохи. Для більшості людей проблема також h / g (слово має гр. / лат. походження), білоруська і польська мови мають давні и, ы. У говорах є кі, гі, хі чи відсутність рь. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 1 лютого 2018 (UTC) Дякую за надану інформацію. Пізнавально. Але щодо «три відра» чи «троє відер» знайти не зміг. Вам була потрібна фонематична транскрипція кирилицею? Я написав у символах МФА. 3.Чому українці і росіяни мусять дружити У разі з «правилом дев'ятки» можу припустити своєрідний компроміс між східною та західною традицією: для східних діалектів більш властиві «и» та «г», для західних — «і» та «ґ». Якщо [і] та [ы] злилися в [и], тоді мало бути не тільки ди, ти, зи, си, ри, але й ви, ги, ки, ли, ми, ни, пи, хи. Якщо виникли сполучення ві, гі, кі, лі, мі, ні, пі, хі, то вони повинні були зберегтися лише в кількох питомих словах, де первісно був ять чи [о]. --В.Галушко (обговорення) 16:53, 1 лютого 2018 (UTC) У тому джерелі задайте пошук „три відра“ (без „“). Після „Узгодження займенників з числівниками“, після „Збірні числівники поєднуються:“ — „б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер (а також два вікна, три відра), троє лошат, четверо курчат;“. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 2 лютого 2018 (UTC) Які знаєте укр. збірні числівники ?.. --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 2 лютого 2018 (UTC) Вітаю! На жаль, запит «три відра» зробити неможливо: нема пошукового вікна. Офіційний сайт української мови подає «два відра» і «двоє відер» як паралельні форми. Очевидно, із закінченнями «-є», «-ро». Відмінюються вони чомусь як кількісні («двох», «трьох», «п'ятьох/п'яти»). --В.Галушко (обговорення) 03:11, 16 лютого 2018 (UTC) Примітка. Ми з Вами поки маємо можливість обмінюватися думками на Вашій СО, незважаючи на Ваше обмеження. Але Ваш курс на провалювання вже розпочатих спроб діалогу з адміністраторами може призвести до застосування щодо Вас білш серйозних заходів, аж до безстрокового блокування. Тоді ми вже не зможемо спілкуватися тут, а чи все буде в порядку з елпоштою, не певен. Тож настійливо Вас прошу не поглиблювати конфлікт, а ще краще помиритися з Вашими кривдниками. Прошу це зробити заради мене. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 03:20, 16 лютого 2018 (UTC) Пропоную вгадати значення деяких українських слів, яких нема в жодному словнику. От уривок з української народної пісні «Блавати»: Сестрички, сестрички, Отости ми звели, Щости мою косу Навіки розплели. Єкісти розплели, Назад заплетіте, Та най я си вийду Поміж людські діти. Чи зможете Ви визначити значення слів «отости», «щости», «єкісти»? --В.Галушко (обговорення) 10:36, 17 березня 2018 (UTC) @В.Галушко:, вибачте, що втручаюсь. Я не лінгвіст, але «точно знаю», що це друга особа множини дієслова, аналогічного, наприклад, з болгарським съм (вие сте). Але зрощене не з дієсловом, як наприклад тут [644] (говорили-сьте), а зі словами ото, що, єкі (які). Воно ще й відмінюється (говорили-сьмо). Але без м'якого знака. На батьківщині моїх батьків говорять саме так — не м'яко. Цей віршик точно відображає знайому мені вимову і функціонування цього слова (теж характерний для тих місць перехід я в є — єкі). Як це явище правильно називається і формалізується — тут я вже нічого не скажу. Це не моя тема.--Aeou 16:31, 17 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Добридень ! Вітаю зі святом. Бажаю успіхів, передусім у мовознавстві. Щодо -с(ь)ти. Наче Ви й самі розгадали: перфект. --Микола Івкі (обговорення) 12:19, 18 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Уточнення. Пишуть, наприклад, і щости, і що-сти ([[645]]). [[646]]. Aeou. Дякую за „втручання“. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 19 березня 2018 (UTC) Додав цей приклад на сторінку «Перфект». --В.Галушко (обговорення) 15:09, 21 березня 2018 (UTC) Чому на початку того ролика в тексті кома перед словом „не“ ? Чи є на https://narzur.ru/ „пищання“ ? Де в Інтернеті описані правила „пищання“ ? Можете змінити рос. статті про той вигук (ВП ВС). Рос. сноха, етимологія ? --Микола Івкі (обговорення) 14:23, 22 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Перфект. Назва пісні, частіше: «Коло мої хати (зацвіли блавати)». ВП:КН-Р, «Надійність інформації». Жінка, яка довго жила на Донеччині і Луганщині, знає слова / значення тремпель, тормозок, лайба, також лісапет «велосипед». Назва тієї рос. статті провокативна: ідеться не про діалекти, а діалектизми. На цій провокації попався NickK. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 23 березня 2018 (UTC) Слово сноха — від праіндоєвр. *snúso- через прасл. *snъxa. Звідси й чеськ. snacha — «невістка» (а nevěstka чеською означає як раз те, про що точаться марні суперечки на Вашій сторінці обговорення вже понад рік). З поребриком питання складне. Очевидно, слово мало обмежений вжиток у Донецьку до 2014 р., але річ у тім, чи можна його вважати українським діалектизмом, адже неясне, діалектом якої мови слід вважати донецький міський говір. Правила пищання, здається, встановлюють самі інформаційні організації. Про https://narzur.ru/ не знаю. --В.Галушко (обговорення) 18:31, 23 березня 2018 (UTC) Які слов. мови, крім рос., мають слово, що нагадує рос. сноха і означає «невістка» ? ВП:Кнайпа неповна, ВП:Довідка:Меню — ? . --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 27 березня 2018 (UTC) В.Галушко. Добридень ! Спробуйте перекласти російською блим, блись. --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 22 квітня 2018 (UTC) У російському тлумачному словнику (130 000 слів) нічого не знайшов. Очевидно, безеквівалентна лексика. А як українською перекласти победивший? --В.Галушко (обговорення) 18:02, 23 квітня 2018 (UTC) Рос. победивший «який (що) переміг» (словник). У перекладному словнику на 250 тис. слів відсутні блим, блись, але є тут: [[647]], [[648]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 24 квітня 2018 (UTC) [[649]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:22, 24 квітня 2018 (UTC) Чому рос. чё*рт, але че́*рти ? [[650]]. Микола Івкі (обговорення) 11:54, 26 квітня 2018 (UTC) Ви мали на увазі не зовсім якісний переклад з російської? Так, є помилки: «Чудов» замість «Чудів», «назву „кремль“ з'явилося». Щодо катойконімів є певні сумніви. Чому не кіровоградець, ужгородець, севастополець, сімферополець? Тільки дві власні версії. Чи мало місце пом'якшення [р] перед м'яким [т], чи наголос колись був іншим, як у формі множини українського чорти́. Наводять також варіанти перемоглий і переміглий. Варіант перемігший присутній у СУМ-11, але уявляється штучним, бо нормативній українській суфікс -ший у дієприкметниках не вживається. --В.Галушко (обговорення) 14:04, 2 травня 2018 (UTC) Як виправлене Світової > світової зберегти тут: https://www.wikidata.org/wiki/Q1965318 ? Спочатку виявив, що чомусь не *че́*рты, а че́*рти. Як це пояснити, де це описане ? --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 3 травня 2018 (UTC) Щодо че́*рти неясне, можливо, внаслідок зближення з гіпотетичним словом *черть що мало дещо інше значення (пор. дав.-рус. брати > рос. братья під впливом збірного братья, звідки також укр. браття). Кілька питань: Чому «світової» з малої літери? Чому «шліцьовий», якщо в слові «шліц» прикінцевий приголосний твердий? Як Ви думаєте, чи можна сполучення «у спосіб» розгядати як недоречний полонізм (пор. w sposób)? Як грамотніше передати хорв. Split? У нас чомусь передане як Спліт, хоча, на мою думку, це відступлення від правил правопису південнослов'янських назв. --В.Галушко (обговорення) 19:30, 15 травня 2018 (UTC) Також черта́ (черт), чёрточка. Шукайте "Друга світова війна" тут: [[651]]. Мабуть, тому, що була не одна світова війна. Інші питання матиму на увазі. Хто лається частіше від росіян або рідше від японців ? Микола Івкі (обговорення) 11:24, 16 травня 2018 (UTC) Див., наприклад: Власні імена людей: Словник-довідник ([[652]]). --Микола Івкі (обговорення) 11:23, 20 травня 2018 (UTC)

W II

Вітаю. Помітив що вам не байдуже як виглядатиме ст Половці, тож можливо наступного разу ви скасуєте (не більше двох скасувань підряд (ВП:3В), потім я вас «зміню») редагування опонентів доки питання не буде вирішено? --Yuriy Urban (обговорення) 18:22, 17 жовтня 2017 (UTC) Добридень ! Помітили правильно, дякую. Спочатку продовжу на СО, далі, мабуть, і на ОС. Юрію, я Вас розумію, але звертайте увагу на свої слова... --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 18 жовтня 2017 (UTC) Вчергове натякну що у разі дотримання вами виключно філософо-пацифізму єден з головних опонентів по темі, з певною вірогідністю, може підвищити статус --Yuriy Urban (обговорення) 17:05, 22 листопада 2017 (UTC) Юрію. Дякую за допис, але нагадаю, що мені заборонено дописувати, зокрема, на сайти Вікіпедії, які мають початок „Вікіпедія:“. Якщо, теоретично, спробую туди дописати, то система обмежень видасть „Відхилення“ і мій голос «проти» не буде враховано. --Микола Івкі (обговорення) 12:24, 23 листопада 2017 (UTC)

З Новим роком і Різдвом Христовим!

Прийміть вітання з Новим роком та Різдвяними святами! Вітаю з роком нових надій, нових можливостей та нових звершень. Прийміть щиру вдячність за вашу працю на цьому проекті і внесок до нашої Вікіпедії, він не залишиться непоміченим громадою. Вдачі у нових великих справах розвою нашої енциклопедії та досягнення усіх запланованих бажаних цілей на цьому шляху. Вірних помічників Вам у цій справі. Веселих свят! Dim Grits 19:20, 31 грудня 2017 (UTC) Dim_Grits'е. Дякую ! І Вас вітаю ! Хай буде мир ! --Микола Івкі (обговорення) 12:02, 2 січня 2018 (UTC) Вітаю Вас із Новим Роком! Дякую Вам за те, що Ви є, що небайдужі до життя у Вікіпедії і до її проблем. Бажаю Вам здоров'я, наснаги і всього найкращого у Новому році. Дякую за Вашу допомогу у моїх починаннях. Веселого і щасливого Різдва, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:38, 31 грудня 2018 (UTC)

Brunei

Brunei має багато порушень.

1. Морального права не маючи, найбільше разів (аж 5) дописав до теми "Микола Івкі" у ВП:К-А.
2. Морального права не маючи, підбив підсумок до згаданої теми.
3. Підбив згаданий підсумок з порушенням (неможливістю оскарження у ВП:ЗА і ВП:АК).
4. Пізніше не покаявся (ред. № 18103477).
5. При створенні нової теми "Микола Івкі" ("Микола Івкі 2") у ВП:К-А сповіщення Миколі Івкі не послав. На несповіщення звернув увагу Unikalinho (ред. № 18217269), але Brunei все одно сповіщення не послав.

--Микола Івкі (обговорення) 11:31, 30 травня 2016 (UTC), --Микола Івкі (обговорення) 11:21, 17 серпня 2016 (UTC)

Див. також тему "Порушення" на СО: Максим Підліснюк. --Микола Івкі (обговорення) 13:07, 18 серпня 2016 (UTC)

І досі Brunei вибачення не попросив. --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 5 лютого 2018 (UTC)

Прошу вибачення за фразу про громадянську страту щодо Вас, сказану не Вам, а іншому користувачу в стані роздратування Вашими діями щодо низки третіх користувачів. Не мав на меті принизити Вас, а лише передати іншому користувачу силу власних емоцій щодо безплідної, на мою думку, дискусії.--Brunei (обговорення) 22:01, 8 лютого 2018 (UTC)

Краще пізно, ніж ніколи. Гаразд. Але, Brunei'у, чомусь мовчите про те, що це зробили після годинного діалогу на своїй СО в темі «Щодо Миколи Івкі», автор якої VoidWanderer. І скільки часу минуло після 16 березня 2016 ?

Та тема 2016 стосувалася поняття «квітконос», яке й досі має негаразди з визначенням. Коли зникнуть ті негаразди ??

Brunei'у. Де написано про довічне обмеження ?? Ніде ?! Тоді Ваше довічне обмеження, про яке навіть не повідомили, свавільне ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 9 лютого 2018 (UTC)

Ваше обмеження не довічне, а безстрокове. Ви можете в будь-який момент звернутися до адміністраторів та попрохати його зняти в обмін на визнання Ваших помилок та обіцянки їх намагатися більше не робити. --Brunei (обговорення) 14:30, 9 лютого 2018 (UTC)

Brunei'у. Див. «#Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 13:58, 19 березня 2018 (UTC)

Моя особиста думка: займаєтесь осудом. Особливо «сподобалося» представлення Інни Б. (на якій «висять» кримінальні злочини в Миколаєві у 90-ті роки) як морального авторитету. Виглядає, ніби у Вас зламався моральний компас. Може, Ви напишете пару статей про лайку до Вікіпедії, замість виконання ролі самозваного судді? --Brunei (обговорення) 14:25, 19 березня 2018 (UTC)

@Brunei: Не знаю, чи праві ви, приписуючи користувачеві, що він «займається осудом»та «виконує роль самозваного судді». Як на мене – він робить саме те, що декларуєте ви – він бореться за бездоганність Вікіпедії. От що точно знаю, що ви неправі, заявляючи: «Виглядає, ніби у Вас зламався моральний компас». Є така дитяча приказка – «хто прозивається – той сам так називається». Ще невідомо, у кого «зламався моральний компас». Погляньте на свою репліку критично. Надіюсь, побачите, що виглядає так, ніби ви зверхньо берете на себе сміливість оцінювати користувача і те, що у нього «зламалося», а порада, яку йому даєте, виглядає на вказівку, що би краще користувачеві зробити у Вікіпедії. І перше і друге – неприпустимі. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:24, 20 березня 2018 (UTC)

Brunei'у. А де в моїх дописах знайшли про «Інну Б.» ??

Тут не „осуд“, а вияснення того, як той вигук мають сприймати не Ви чи я, а більшість. Для цього і давно, і недавно відшукав багато джерел.

Виходить, що моя давня думка про той вигук відповідає більшості джерел, через це мій «моральний компас» не «зламався».

А Ваш ? Може, поміняли свою думку про той вигук ?

«Роль самозваного судді» тут теж не до речі.

Brunei'у. Не рівняйте інших до себе. Статті чи словники про лайку створювати не можу, ні на яких умовах. --Микола Івкі (обговорення) 14:37, 20 березня 2018 (UTC)

Ця тема починається «Brunei має багато порушень». Замість примирення й пробачення - колекціонування осуду. Замість праці в Вікіпедії - її підрив постійними сварками та моралізаторством. Про Б. Ви писали тут: «--Микола Івкі (обговорення) 14:13, 16 березня 2018 (UTC)». На цьому зупинюся. Прагну більше тут не писати.--Brunei (обговорення) 15:47, 20 березня 2018 (UTC)

Brunei'у. На початку теми вилучив застаріле. Хочете сказати, що адміністратор правий навіть тоді, коли він неправий, Щодо Б. тепер ясно, дякую. Тоді можете про ЇЇ „дії“ в Миколаєві написати в статті про неї. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 21 березня 2018 (UTC)

Довічна сваволя Brunei'а

• Як оскаржити довічну сваволю Brunei'а (ред. № 18959110) ?

Довічна — через те, що покарання довічне.

Сваволя — через те, що, караючи, Brunei допустив багато порушень, переважно повторних (див. тут тему "Brunei"). Див. також тут теми "Жіноча лайка" та "Про покарання".

Сповіщення. Basio. Yakudza. Ата. Dgho. --Микола Івкі (обговорення) 12:19, 4 січня 2017 (UTC)

До відома. Бучач-Львів. --Микола Івкі (обговорення) 12:06, 16 січня 2017 (UTC)

VoidWanderer

• VoidWanderer. Сваволя, свавілля (див. [[653]]). Цитую.

1) Необмежена влада, відсутність законності, справедливості.

2) Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. || Відображення явищ реальної дійсності, що ґрунтується лише на власному, часто спотвореному, сприйнятті, відступ від правди життя (у творах мистецтва тощо).

3) Свавільна поведінка, свавільний вчинок.

Інакше: „Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом“.

„Необмежена влада“ тут, безперечно, не має місця.

Сваволя (інакше суміш правди і неправди, упередженість, несправедливість) має місце час від часу в діях різних адміністраторів (і неадміністраторів).

„Piramidion, NickK, Brunei, Geo*hem, Fessor, Yakudza, Helixitta, Стефанко1982“ (чорний список, ОС, Бучач-Львів).

Звертаю увагу на тему «До бюрократів» щодо Brunei'а на ВП:ЗППА. Там є слова про „Щорічне переобрання“ [адміністраторів] (подібно до арбітрів). Можливо, проблема врахування голосів тих, хто має ПО, виникла вперше. Це означає, що таке за багато років навіть не було продумано.

Звертаю увагу також на тему «Микола Івкі» на ВП:К-А.

Див. також: Категорія:Користувачі, що проти свавілля адміністраторів. Список великий.

При потребі можу продовжити. --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 8 лютого 2018 (UTC)

Микола Івкі, я знаю, що таке сваволя взагалі. Я запитував цілком конкретне запитання, і прошу також конкретно на нього відповісти. В чому саме сваволя проявляється по відношенню до вас? Ви вважаєте, що на вас несправедливо було накладене персональне обмеження (я не вивчав деталі справи поки що)? Якщо так, то які кроки щодо зняття персонального обмеження ви реалізували? Я маю на увазі як висновки для себе — «я був абсолютно невинен» або «так, визнаю, було за віщо», — так і подання запитів про скасування обмеження?

Буду вдячний за прояснення цих моментів. --VoidWanderer (обговорення) 13:25, 8 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Позавчора було, зокрема, таке моє питання „Де написано про довічное обмеження ??“ (СО, ВП:ЗППА). Інакше, чи можна таке ПО застосовувати ? Теоретично, може, десь і написано, але сам не натрапляв.

VoidWanderer'е. Ви могли помітити, що я у ВП не щодня і не багато. Тому мені потрібно, припускаю, кілька днів для ширшої відповіді. Також: сповіщення доходять не завжди, тому поглядайте на цю тему.

Див. на цій СО тему «Позов до АК». --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 8 лютого 2018 (UTC)

Ще. Якби, теоретично, Brunei раніше попросив вибачення за громадянську страту, то я б не створив теми «Brunei» (СО, ВП:ЗППА). --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 8 лютого 2018 (UTC)

Як бути з голосуваннями при виборах арбітрів ? Також за багато років навіть не було продумано ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:18, 8 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Де можна обговорити «Абсурди у статтях» ? --Микола Івкі (обговорення) 14:15, 9 лютого 2018 (UTC)

Поясніть, будь-ласка, які абсурди у статтях ви маєте на думці обговорити. --VoidWanderer (обговорення) 14:26, 9 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Прочитав. Поясню, але не зараз. Чи отримали сповіщення-подяку ? --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 11 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Див. ред. № 18959110. Тоді, по-перше, обговорення про довічне / безстрокове обмеження не було, тобто те довічне обмеження було свавільне, по-друге, Brunei мені не повідомив, тобто застосував обмеження з порушенням.

А тепер дехто хоче свавільно розширити свавільне довічне обмеження. --Микола Івкі (обговорення) 14:04, 12 лютого 2018 (UTC)

Зараз важко оцінити подробиці тієї адміндії. За вашим посиланням, я бачу що там тривало довге обговорення за участю кількох користувачів, а отже про повну сваволю (Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших) говорити не приходиться. Я вже питав вас раніше, проте ви не відповіли:

• ви вважаєте, що на вас несправедливо було накладене персональне обмеження?
• які висновки ви зробили для себе — «я був абсолютно невинен» чи «так, визнаю, було за віщо»?
• які кроки щодо зняття персонального обмеження ви реалізували?
• чи подавали ви запити про скасування обмеження?

Дякую. --VoidWanderer (обговорення) 14:14, 12 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Дякую за нагадування. Не вспів відповісти, бо останній тиждень як снігова лавина.

Так, вважаю, що несправедливо.

Мої дії перебільшували (гіперболізували, робили з мухи слона). Намірів ображати кого-небудь не мав і не маю.

Бувало не раз, коли замість того, щоб розпитати, що мав я на увазі, звинувачували.

Моя тактика після 2015 інша.

Вище є рядок: „Див. на цій СО тему «Позов до АК». --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 8 лютого 2018“

Сам подати не міг (через обмеження), подавали за мене один раз. --Микола Івкі (обговорення) 14:41, 12 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer. Гляньте „дії“ Yakudza на цій сторінці. Замість того, щоби відповісти на мої питання (теми «Yakudza» тут і на СО ВП:К-А), він допустив сваволю (як інакше назвати ?). Відсутність відповідей також розглядаю як сваволю. Річ у тому, що звинувачення-фальсифікації від NickK'а і Yakudza — це спроби виколупати (висмоктати) з пальця звинувачення. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 15 лютого 2018 (UTC)

Вітаю. Я можу дати вам лише одну добру пораду — бути прагматичним. Тобто якщо вашою метою є покращення Вікіпедії та зняття обмежень, ви маєте робити дві речі — працювати над статтями та дотримуватися якогось чіткого плану, що призведе до зняття обмежень.

У цьому плані ви також маєте чітко встановити суть претензій до вас від інших користувачів, переглянути ваші звички та поведінку, і або переконати спільноту аргументами в тому, що ваші дії не заслуговують на обмеження, або працювати над тим, щоб не допускати в подальшому звичок чи поведінки, що до обмежень призвели.

Наразі я не бачу від вас жодного натяку на прагматичну поведінку. Ваші останні 25 правок — всі на сторінках обговорень, і лише одна — внесок до статті, де ви виправили пропущену літеру. Все у ваших руках. Маєте мету зняття обмежень — працюйте над нею. Бажаю вам наснаги, --VoidWanderer (обговорення) 22:01, 15 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. По-перше, була ще підказка на Обговорення:Йостедаль (льодовик), по-друге, 25 дописів — несуттєва частина. Що можете сказати про весь мій внесок ?

Ще. Де Ваша відповідь на моє питання від 13:33, 11 лютого 2018 ? --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 19 лютого 2018 (UTC)

Ні, сповіщення я не отримував. Я також не аналізую ваш внесок загалом, а даю оцінку тому, що відбувається зараз. Бо зараз важливо те, що ви робите зараз, перепрошую за констатацію очевидного. --VoidWanderer (обговорення) 14:31, 19 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Інакше кажучи, хочете, щоби я мовчав у відповідь на безкарний черговий потік бруду проти мене ?! „Ні, не буду я мовчать!“ --Микола Івкі (обговорення) 14:39, 19 лютого 2018 (UTC)

Ні, я не закликав вас мовчати — я здивований тому, що ви прочитали у моїх словах. Я закликав вас тільки працювати. Причому не тільки над Вікіпедією, але й над планом зі зняття обмежень, що є доволі кропіткою працею на сторінках обговорень. Те, що робите ви зараз — це ні перше, ні друге. Спробуйте читати те що вам викладають прямим текстом, — вам не бажають зла. Успіхів, --VoidWanderer (обговорення) 14:53, 19 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Що скажете на сьогоднішні „дії“ Piramidion'а і ‎Helixitta ? --Микола Івкі (обговорення) 14:36, 21 лютого 2018 (UTC)

Я не стежив за сьогоднішніми діями від користувачів Piramidion та ‎Helixitta. Якщо ви маєте якісь конкретні претензії — назвіть їх. --VoidWanderer (обговорення) 15:34, 21 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Чи порушує етикет (ВП:Е) вигук перед словами „цікава штука“ тут: Користувачка:Helixitta ? --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 4 березня 2018 (UTC)

Який саме пункт ви бачите порушеним? --VoidWanderer (обговорення) 12:46, 4 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Наприклад: „Будьте ввічливі“. „Б*І*1, виг., лайл. Дуже поширена лайка — вживається для вираження невдоволення, розчарування; утворений за фонетичною асоціацією евфемізм до б***ь2“ ([[654]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 4 березня 2018 (UTC)

Не додумуйте того, чого з величезною ймовірністю не малося на увазі. Не переслідуйте користувачів. Подібний вираз на сторінці користувачки нікого не ображав, і не мав на меті образити. Це не є порушенням Етикету. --VoidWanderer (обговорення) 13:06, 4 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Незгода. Маю на увазі порушення ВП:Е (не ВП:НО). „Діти в дитячому садку слово “б*і*” вимовляють так, що їм важко пояснити, що це ненормативна лексика“ ([[655]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 4 березня 2018 (UTC)

Ще раз: сторінка користувачки є її власною справою. Поки там немає грубощів, немає нічиїх образ, це не порушує жодне правило Вікі. Ви порушуєте зараз Вікіпедія:Не грайтеся з правилами, пункт 8: активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими. --VoidWanderer (обговорення) 13:18, 4 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Хочете сказати, що вживати той вигук — „ввічливо“ ?

Тоді ще.

• [[656]]. Там після "26 БЛ**" див. значення слова... --Микола Івкі (обговорення) 11:43, 20 жовтня 2016 (UTC)

Виходить, слово чоловічого роду бл** має значення слова жіночого роду бл***. --Микола Івкі (обговорення) 12:15, 21 жовтня 2016 (UTC)

• wikt:ru:блин. Там є рос. слова: "Внимание! Содержание этой статьи или определённого её раздела может показаться некоторым читателям непристойным или оскорбительным". --Микола Івкі (обговорення) 14:42, 5 січня 2017 (UTC)
• ru:блин (значения). Там відповідне непристойне значення направляє на статтю "Русский мат". --Микола Івкі (обговорення) 13:39, 23 січня 2017 (UTC)

,,Б*і*”. Це що—смачний млинець,

Що його спекла хазяйка?

Ні, тут смакові кінець.

Слово це—брутальна лайка ([[657]] (с. 11), [[658]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 26 лютого 2018 (UTC)

„Пам’ятаю, коли я була підлітком, стала говорити слово “б*і*”,моя мама почула і сказала кажи відразу б..ть, мені тоді стало так соромно перед нею, хоча я не вкладала в це слово лайливого значення.Після цього я не стала говорити “млинець” як відрізало тоді“ ([[659]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 березня 2018 (UTC)

Де написано, що на своїй основній сторінці можна вживати брудні слова ??

Микола Івкі (обговорення) 11:40, 5 березня 2018 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:37, 5 березня 2018 (UTC)

Миколо, якщо скажу, що теж вважаю це слово евфемізмом, ви припините цей монолог? Бо при всій повазі до вас, я не бачу у ваших діях добрих намірів, навіть якщо просто намагання довести свою точку зору, намагання встановити істину. Але для стороннього спостерігача воно виглядає як переслідування дівчини. --yakudza 12:53, 5 березня 2018 (UTC)

Евфемізм тут — пом'якшене слово, тобто б*і* — пом'якшене від б***ь. Але:

рос. вікісловник. Там є „эвф.“, тобто «эвфемизм» і є „Внимание! Содержание этой статьи или определённого её раздела может показаться некоторым читателям непристойным или оскорбительным“;

рос. вікіпедія. Там є „эвфемизм“ і є направлення на «Русский мат»;

«Словник сучасного українського сленгу». Там є „евфемізм“ і є „лайл. Дуже поширена лайка“ (лайл. «лайливе»).

Тому за словом „евфемізм“ ховатися не треба. --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 5 березня 2018 (UTC)

Можливо. Забув додати, що у разі продовження цих семантично-конотаційних диспутів, я буду змушений вдатись до "сваволі". --yakudza 14:22, 5 березня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. За Ваше виправлення на ВП:ЗПП послав Вам подяку. Отримали ? Микола Івкі (обговорення) 11:27, 26 квітня 2018 (UTC)

Так! --VoidWanderer (обговорення) 11:34, 26 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Вітаю з поверненням. Потрібно розглянути літні "дії" Jphwra. Микола Івкі (обговорення) 11:52, 3 липня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Чи нехтуєте можливе тлумачення 1488 як 1.4.88 / 01.04.1988 ?

Чи дозволяєте ім'я Yakudza / Якудза / Японська мафія ?

Чи упереджені до SitizenX ? Микола Івкі (обговорення) 12:45, 18 листопада 2018 (UTC)

Доброго дня. Свої аргументи щодо різних аспектів цього питання я виклав, причому доволі цілісно, у кнайпі. --VoidWanderer (обговорення) 10:25, 19 листопада 2018 (UTC)

VoidWanderer. Щодо ВП:К-А#Обмеження на простір Вікіпедія як засіб впливу.

Див. тему вище «Дайте оцінку блокуванню». Різні покарання бувають свідомо чи несвідомо свавільними.

Також і покарання SitizenX за 1488. Наприклад, бачив номер авто 1488...

Також і довічне обмеження мене з порушеннями, див. уважно #Лайливий вигук, [660], [661], [662], [663]. --Микола Івкі (обговорення) 12:12, 15 липня 2019 (UTC)

VoidWanderer. Репліка. Моє ОД ([664]) помітили, а допис Augustus-ua ([665]) — ні. --Микола Івкі (обговорення) 11:53, 6 серпня 2019 (UTC)

Piramidion

Piramidion'е. Де Ваші контраргументи на інші мої джерела ?? Наприклад, тут ([[666]]) — без зауважень.

Мені знову розпинатися, пояснюючи Вам, що таке евфемізм, у той час як Ви відмовляєтесь сприймати аргументи? Ні, дякую. Пошукайте в історії редагувань цієї сторінки, якщо хочете. Сказано було достатньо.--Piramidion 16:01, 21 лютого 2018 (UTC)

Piramidion'е. Див. тему «Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 14:23, 16 березня 2018 (UTC)

Yakudza

• Образи і переслідування ? --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 14 лютого 2018 (UTC)

Вітаю. Прошу утримуватись від порушень ВП:НО, образ, переслідувань (наприклад [667]). За подібні порушення можуть бути накладені додаткові обмеження у вигляді блокування. --yakudza 17:00, 9 лютого 2018 (UTC)

Yakudza. Щодо переслідування — незгода (не маю часу переглядати дописи навіть одного активного користувача). На мою думку, адміністратори вживають слово переслідування там, де воно недоречне. А яке слово в цих випадках доречне?

Якщо зауваження, яке щойно вилучив, вважаєте за образу, то поясніть ширше. Якщо продовжити, то користувач, мовляв, не має права на будь-які зауваження, зате адміністратори можуть безкарно застосовувати навіть сваволю. --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 11 лютого 2018 (UTC)

Yakudza раз вже в обговорені звучало моє імя, вставлю свої 5 копійок - не бачу в діях користувача переслідування, чи порушень ВП:НО. Лише сьогодні помітив той комент якщо що. Микола а ви б статті редагували а не теревенили з адмінами:) --August (обговорення) 13:44, 14 лютого 2018 (UTC)

Там не лише ви були згадані. --yakudza 15:35, 14 лютого 2018 (UTC)

Augustus-ua. Про статті пам'ятаю, але останні півтора тижня вимушений дописувати про інше.

--Микола Івкі (обговорення) 14:06, 14 лютого 2018 (UTC)

Не маю що сказати бо наскільки знаю той текст весь видалений, але імхо це не моя і не ваша проблема, а адмінів. --August (обговорення) 14:42, 14 лютого 2018 (UTC)

Augustus-ua. До відома. Останній Ваш допис тут навіть вилучали (ред. № 22035758). --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 18 лютого 2018 (UTC)

Бачу, і що? --August (обговорення) 13:29, 18 лютого 2018 (UTC)

Yakudza. Де Ваші відповіді на мої запити тут і на СО ВП:К-А ??

Через відсутність відповідей попередньо розглядаю Ваші звинувачення як наклеп. --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 27 лютого 2018 (UTC)

Я вам дав достатньо пояснень на цій сторінці з посиланням на ваше редагування і правила, які ви порушили. На ви не тільки не зрозуміли але почали надокучливо переслідувати мене після цього. Зауважу, що за подібні дії на вас були накладені обмеження, тим не менше, ви їх не припинили, а перенесли на інші майданчики. Були накладені додаткові обмеження, але ви й далі продовжуєте порушення ВП:НПК, ведення обговорень по колу і тому подібні речі, що є порушенням ВП:Е. Тому надалі будь-які переслідування вами будь-кого із користувачів (незалежно адміністратори вони чи ні) будуть супроводжуватись блокуваннями на все більший термін. Хоча вас вже неодноразово попереджали про неприпустимість подібних дій, ви їх не припиняєте. --yakudza 12:53, 27 лютого 2018 (UTC)

Алгоритм

Миколо, прошу вибачення за затримку. Зараз у Вас трапилася унікальна нагода добитися зняття обмеження. Іншої можливості може не статися. Оскільки Brunei зробив крок Вам назустріч, Ви повинні розвивати діалог. Суперечка щодо Квітконос, якщо вчитатися в обговорення уважно, не варта виїденого яйця. Відоме, що ікавізм давно не продуктивний, але деякі форми з «і» замість «о» можуть виникати внаслідок аналогії. Отже, ми маємо спиратися у виборі форми на АД. Зараз у статті наведено обидва варіанти, значить, добитися консенсусу таки вдалося. Пропоную Вам визначитися, чого Ви добиваєтеся: справедливості, тобто покарання адміністраторів, що завдали Вам образ, чи своєї реабілітації, тобто зняття персональних обмежень. У першому разі я нічим Вам не можу допомогти: у Вікіпедії нема справедливості. Постарайтеся примиритися з Brunei, він визнав свою помилку, а це, зауважу, досить рідкісна річ в українській Вікіпедії. Також зробіть кроки для примирення з Helixitta, а після уникайте спілкування з нею, якщо досі вважаєте її лайливицею, і не вдавайтеся до образ у відповідь на образи. Всі адміністратори, на яких Ви затаїли образу, не так вже й погані. Просто в них інший спосіб мислення, вони не завжди адекватно реагували на дивну, з їхньої точки зору, поведінку. Це непорозуміння давно треба владнати. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 17:46, 9 лютого 2018 (UTC)

Миколо, нарешті Ви повернулися, та й я зумів викроїти час на те, щоб поділитися своїми міркуваннями. Маленьке зауваження щодо Вашого конфлікту з Helixitta. Наскільки я зрозумів, вся буча зчинилася через вживання адміністраторкою російського слова, що означає «млинець», але також вживається як евфемізм до східнослов'янського слова зі значенням «повія», колись також «єретик». Питання в тому, чи можна вважати його лайливим, а вживання його — порушенням ВП: Е і ВП: НО. Річ у тім, що покоління 1980-х і молодші не сприймають це слово як лайливе, воно для них не більш ніж слово-паразит. Як старший, Ви вправі вимагати, щоб з Вами спілкувалися ввічливо. Але як мудріший, Ви правильно зробите, якщо вибачите їй і помиритеся з нею й іншими адміністраторами. Якщо Ваша мета зняти з себе санкції і почати повноцінну роботу у Вікіпедії, зробити це простіше, ніж Ви думаєте. Ви створили кілька непоганих статей, а де тепер Ваш новий корисний внесок? Навіть наші мовознавчі бесіди якось самі собою зійшли нанівець. Нічого, окрім з'ясовування стосунків з адмінкорпусом. Michael 2M написав вже не менше десятка статей з лінгвістики, майже заповнивши статтями мій шаблон «Праслов'янська мова». Ви тільки скаржитеся на адміністраторів і добиваєтеся визнання їх лайливцями і відсування від посади. Вони не ангели, але з ними теж треба вчитися будувати діалог. Наміру вести його, на жаль, я не бачу. До речі, знайшов кілька цікавих матеріалів, присвячених темі конфлікту. Якщо зацікавилися, дам посилання. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 13:00, 11 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! [Я був за межами Інтернету через причини, які від мене не залежать.] І б*і*, і б***ь можуть бути як вигуки чи слова-паразити. Для декого матюків геть нема. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 11 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Див. тему «Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 15 березня 2018 (UTC)

Річ не в тім, що це слово вважається нормативним, нейтральним, літературним, а в тім, яким його сприймає сучасне молоде покоління (1980-2000-х років народження). Моя порада — забути цю прикру історію і зайнятися чимось іншим. Наприклад, обговорити мовознавче питання, проблему двомовності і поганого володіння державною мовою в Україні. Це все, що я можу Вам порадити. Пропоную відволіктися від цієї марної прі, порозмисливши над мовною задачею (див. вище, розділ "Різне 6"). Регулярно перевіряйте пошту. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 10:22, 17 березня 2018 (UTC)

Як ставляться представники молодого покоління до цього вигуку. Див. Збирали підписи за кандидата.

Чи не бажаєте Ви заархівувати старі обговорення на своїй СО? Мені з мобільного трудно вантажити всю сторінку.

З перейменуванням «Омелян Пріцак» питання складне. Очевидно, головну роль тут грають не правила Вікіпедії і не здоровий глузд, а мовні й політичні уподобання. На цей раз їм піддалися. --В.Галушко (обговорення) 14:37, 19 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Система ok.ru тут недоступна, тоді перешліть поштою...

Придумав „архів“. Припускаю, за кілька днів створю.

Та назва наче ще пів*біди. А от „зміст“ статті «Половці»... --Микола Івкі (обговорення) 13:30, 20 березня 2018 (UTC)

Спробуйте тут: Збирали підписи за кандидата.

Для архівації досить вставити на початку сторінки шаблон: {{Користувач:DixonDBot II/config |olderThan=180d |archive= |counter=3 |maxArchiveSize=70K |archiveHeader={{Архів обговорення}} |minThreadsToArchive=2 |minThreadsLeft=5 |signUnsigned=True }}. Архівація відбувається десь на початку місяця. --В.Галушко (обговорення) 15:28, 20 березня 2018 (UTC)

В.Галушко. Там доступне, але про той рос. вигук не знайшов. Мабуть, зникло. Може, ще десь є ? Микола Івкі (обговорення) 12:19, 21 березня 2018 (UTC)

Відеоролик про збір підписів, на 40-й секунді. --В.Галушко (обговорення) 12:24, 21 березня 2018 (UTC)

Наче Анастасія, один раз. Це мали на увазі ?! [Сам шукав у текстах.] Микола Івкі (обговорення) 12:44, 21 березня 2018 (UTC)

От саме. Якщо за «пищалкою» не приховали, значить, лайкою не вважають. --В.Галушко (обговорення) 13:33, 21 березня 2018 (UTC)

Чому не приховали, неоднозначно. Може, через те, що вважають негрубою лайкою. Пригадав випадок, коли по радіо, наче в прямому ефірі / етері, теж не пищало (щоправда, там той відомий чоловік далі попросив вибачення). --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 21 березня 2018 (UTC)

Лайливий вигук

• Факти — річ уперта. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 11 квітня 2018 (UTC)

Прочитайте цю тему.

Якщо маєте протилежну думку, то відшукайте і повідомте багато джерел на підтвердження своєї думки.

Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить.

Сповіщення. Helixitta. --Микола Івкі (обговорення) 11:31, 25 березня 2018 (UTC)

Ще. Piramidion. Khodakov Pavel. Brunei. --Микола Івкі (обговорення) 11:35, 25 березня 2018 (UTC)

За минулі дні сповіщені жодного джерела не додали, через це ще сповіщення.

NickK. Yakudza. Dzyadyk. Antanana. Geohem. --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 5 квітня 2018 (UTC)

Ідеться про вигук б*і* (далі часто „той вигук“).

Той вигук — лайливий, для багатьох (не тільки для мене).

Уживати лайливі слова чи вирази щонайменше — неввічливо.

ВП:Етикет містить слова „Будьте ввічливі“.

Через це той вигук порушує етикет.

Той вигук — росіянізм, відповідник до рос б*и*.

Той вигук замінює вигук б***ь. --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 16 березня 2018 (UTC)

Не завжди, але пишуть, що той вигук — евфемізм. Але пишуть не завжди, до якого слова.

Хоча в Інтернеті пишуть, що всі, мовляв, знають, яке слово замінює той вигук, але практично знають не всі.

Тому найголовніші джерела — ті, які повідомляють, яке слово замінює той вигук.

Нині цих джерел — два (див. перші два джерела).

У цих джерелах той вигук лайливий.

• Яка людина, така й мова (лат.).
• Не вживай непристойних слів, бо помалу від них втрачається сором (лат.).

Цим думкам — дві тисячі років.

Звичайно ввічлива людина також щира, правдива, чесна, а чесна людина має сором, тобто вживає пристойні слова (зібрав докупи кілька вичитаних думок).

Через це „Будьте ввічливі“ означає „Будьте щирі, правдиві, чесні, майте сором, уживайте пристойні слова“. --Микола Івкі (обговорення) 12:41, 26 березня 2018 (UTC)

• 2006. „Б*І*1, виг., лайл. Дуже поширена лайка — вживається для вираження невдоволення, розчарування; утворений за фонетичною асоціацією евфемізм до б***ь2“,

„Б***Ь2, виг., лайл. Вживається для вираження незадоволення“

(Словник сучасного українського сленгу, Кондратюк Т. М., [[668]], [[669]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 4 березня 2018 (UTC)

• 2017, (рос.) „б*и* — разг., бран., употребляется вместо более грубого ругательства «б***ь»“

(Окно в Россию: учебное пособие по русскому языку как иностранному для продвинутого этапа. В 2 частях. Часть 2, Скороходов, Л.Ю., Хорохордина, О.В., [[670]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 13 березня 2018 (UTC)

• 2016, "пом'якшеного нецензурного слова на зразок б*і*" (ВІДТВОРЕННЯ ІДІОЛЕКТУ ПЕРСОНАЖІВ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ У ПЕРЕКЛАДІ, БУХОЛЬЦ Н. А. Дисертація, [[671]], с. 99). --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 травня 2018 (UTC)

2015, "дуже пом’якшеного нецензурного слова на кшталт б*і*" (ВІДТВОРЕННЯ ІДІОЛЕКТНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОВЛЕННЯ ПЕРСОНАЖА СИРНИКА В ПЕРЕКЛАДІ АНІМАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ "ТАЧКИ" І "ТАЧКИ 2" УКРАЇНСЬКОЮ, НІМЕЦЬКОЮ Й ІСПАНСЬКОЮ МОВАМИ, МАТКІВСЬКА Н.А., [[672]], с. 97). --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 травня 2018 (UTC)

• 2011, „замість англійських нецензурних вигуків можна використовувати «м'які» лайки, у відповідності до типажу персонажу та епохи («чо*рт», «ді*дько», «гре*ць», «б*і*» і т.д.)“ (Світ усного перекладу, Саприкін С. С., Чужакін А. П., [[673]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 11 квітня 2018 (UTC)
• 2008, (рос.) „Б*И*, м. или част. Вульг.-прост. Эвфем. Вводное слово-паразит, употребляемое вместо слова Б***Ь. < Фонетический эвфе­мизм слова Б***Ь с последующим развертыванием ложного «кулинарного» образа. С 80-х годов это слово стало одним из са­мых актуальных эвфемизмов молодежной речи. Ср. Б*Я, Б*Я­ХА. ~ Б*и* горелый! Прост. Эвфем. Бранно. Восклицание до­сады, негодования, возмущения“ (Русское сквернословие. Краткий, но выразительный словарь, Мокиенко В. М., Никитина Т. Г., Москва, [[674]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:48, 11 квітня 2018 (UTC)

2004. Див. поряд вище, (рос.) (Словарь русской брани, В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина, Санкт-Петербург, [[675]]) містить той вигук ([[676]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 10 квітня 2018 (UTC)

• 2011. „Лихослів'ям вважаються слова молодіжного сленгу: «б*і*», «*», «*», та всі слова, що завдають душевних страждань.

Часте лихослів’я змінює поріг чутливості до нього, і тоді воно сприймається як щось буденне і звичне“ ([[677]]).

• 2010, „лайка входить до вербальної агресії, котра вже складається із лайки (спрямована на конкретну людину – “ду*рень”, “ні*кчема”), прокльону-вигуку (“ч*рт”, “б*і*”, “*”), прокльону-побажання (“а щоб тобі ноги та руки пови*кручувало!”), погрози (“я тобі голову віді*рву!”) та посилання (“пішов ти на...”)“ ([[678]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:34, 16 квітня 2018 (UTC)
• 2010, СУМ-20 (Перший том: А—Б) не має того поширеного вигуку ([[679]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 10 квітня 2018 (UTC)
• 2005, Кронгауз Максим Онисимович (рос.): „Я не люблю слово б*и*. Естественно, только в его новом значении, как своего рода междометие, когда оно используется в качестве замены сходного по звучанию матерного слова. Когда на моем семинаре один вполне воспитанный юноша произнес его, не желая при этом обидеть окружающих и вообще не имея в виду ничего дурного, я вздрогнул. Точно так же я вздрогнул, когда его произнес артист Евгений Миронов при вручении какой-то премии (кажется, за роль князя Мышкина). Объяснить свою неприязненную реакцию я, вообще говоря, не могу. Точнее, могу только сказать, что считаю это слово вульгарным (замечу, более вульгарным, чем соответствующее матерное слово), однако подтвердить свое мнение мне нечем, в словарях этого значения нет, грамматики его никак не комментируют. Но когда это слово публично произносят воспитанные и интеллигентные люди, я от неожиданности вздрагиваю“ ([[680]], [[681]]),

2008, ru:Шмелёва, Елена Яковлевна (рос.): „сам М. А. Кронгауз является носителем образцового русского литературного языка. Он практически никогда не употребляет в своей речи ни обсцен-ную лексику, ни жаргонизмы“ ([[682]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 17 квітня 2018 (UTC)

• 2011. „Діти в дитячому садку слово „б*і*” вимовляють так, що їм важко пояснити, що це ненормативна лексика“ (СТАН СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ В УКРАЇНІ, ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ, [[683]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 4 березня 2018 (UTC)

Так сказала БОГОСЛОВСЬКА І.Г. (тоді перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності).

Після неї виступили багато, але її думку не заперечив ніхто. --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 16 березня 2018 (UTC)

• 2010, „лайки типу б*і*“ (Леся Ставицька, [[684]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:06, 18 травня 2018 (UTC)
• 2008. „Б*І*, ч., у ролі частк. або виг., евфем., вульг.-просторозм. Уживається як замінник непристойної лайки при вираженні досади, роздратування, здивування і т. ін. * Фонетичний евфемізм слова Б***Ь. Запозич. з рос. (наявний зв'язок з «кулінарним» образом). З 80-х років слово стало одним з найбільш актуальних евфемізмів молодіжної мови. В україномовному молодіжному слововживанні до моди 80-х більш звичним було Б*Я“

(Леся Ставицька. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників, [[685]]).

Навіщо в такому словнику той вигук ? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 18 квітня 2018 (UTC)

• 2005. „Б*І*, вигук; жрм, евфем. Слово, яке замінює непристойну лайку при вираженні досади, роздратування, здивування та ін.“

(Леся Ставицька. Український жарґон. Словник, [[686]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 18 травня 2018 (UTC)

2003. Див. поряд вище

(Леся Ставицька. Короткий словник жарґонної лексики української мови, [[687]], [[688]]). Микола Івкі (обговорення) 11:37, 29 березня 2018 (UTC)

Рік ?? Див. поряд вище ([[689]). --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 18 травня 2018 (UTC)

• ,,Б*і*”. Це що—смачний млинець,

Що його спекла хазяйка?

Ні, тут смакові кінець.

Слово це—брутальна лайка ([[690]] (с. 11), [[691]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 26 лютого 2018 (UTC)

Микола Івкі (обговорення) 14:17, 26 лютого 2018 (UTC)

• „Пам’ятаю, коли я була підлітком, стала говорити слово “б*і*”,моя мама почула і сказала кажи відразу б..ть, мені тоді стало так соромно перед нею, хоча я не вкладала в це слово лайливого значення.Після цього я не стала говорити “млинець” як відрізало тоді“ ([[692]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 2 березня 2018 (UTC)
• Евфемізм тут — пом'якшене слово, тобто б*і* — пом'якшене від б***ь. Але:

«Словник сучасного українського сленгу». Там є „евфемізм“ і є „лайл.. Дуже поширена лайка“ (лайл. «лайливе»). --Микола Івкі (обговорення) 13:45, 5 березня 2018 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо! Дійсно, ця історія із «матюком», таки дійсно затягнулася. Дійсно, я раніше поділяв думки багатьох користувачів, які зверталися до Вас і прохали не «ворушити» цю історію і давали поради, як вберегтися від свавілля адміністраторів з цього приводу. Дійсно, я раніше також хотів звернутися до Вас із аналогічними проханнями. Однак, дякуючи Вашій скрупульозній праці, у мене по-новому відкрилися очі на цю проблему.

Коли вперше почув цей вислів, він мені «різав вухо» так же, як і оригінал вислову. Я не вживав його, хоча, признаюся, що звик таке чути від інших і, за принципом штампів, міг примиритися із тим, що часом терпів цей вислів від інших. Читаючи вашу підборку, дякую, що відкрили мені очі. Не думаю, що відстоювання матюка на власній сторінці є порушенням ПВ, але чисто з моральних та етичних міркувань тепер вважаю це неприйнятним. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:35, 20 березня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Ця тема вимушена і не для мене, бо я живу без лайливих слів.

Якби ж усі, хто вживає подібні слова, розплющили очі !

У дитинстві оригінал чув, а замінника — ні. Коли почав чути замінник, то зрозумів, що це не млинець, а що, довго не знав, бо сам не вживав, а спитати не міг.

Той вигук, навіть на власній (особистій) сторінці,— порушення етикету.

Можливий вихід: додати на таку сторінку шаблон про ненормативну лексику, але тоді потрібно не бути ні адмістратором, ні арбітром. Микола Івкі (обговорення) 12:15, 20 березня 2018 (UTC)

Блокування

Блокування Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з систематичними образами і переслідуваннями користувачів для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 3 дні. Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті. Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично. Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.

Зокрема [693], здійснені після попереджень. Зважаючи на те, що ви знаходитесь під персональними обмеженнями за аналогічні порушення в минулому, і порушуєте ці обмеження в інших просторах імен, є велика ймовірність, що при наступному подібному порушенні, персональні обмеження будуть замінені на безстрокове блокування. --yakudza 15:46, 14 лютого 2018 (UTC)

• @Yakudza: Анатолію, щойно побачив, вражений, у мене протилежна оцінка, diff, до цього у аналогічній ситуації diff на ВП:ЗА. Необхідно досягти консенсусу, спочатку пропоную лише удвох, якщо успішно, то спробувати досягти загального консенсусу на ВП:К-А. Від цього, без перебільшення, залежить доля Вікіпедії. — Юрій Дзядик (о•в) 10:18, 16 лютого 2018 (UTC).

Yakudza. Yakudza. Поясніть ширше свої дії навколо цього блокування.

Може, скажете, що я ще й Вас „ображаю“ чи „переслідую“ ?

Тут не переслідування, а розслідування. --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 18 лютого 2018 (UTC)

Yakudza. --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 18 лютого 2018 (UTC)

Ваша думка

• Вітаю. Як матимете бажання висловіть власну думку щодо обговорення, яке триває на моїй сторінці. Дякую--SitizenX (обговорення) 21:41, 14 лютого 2018 (UTC)

SitizenX. Добридень ! Про отримання сповіщення повідомте. Те обговорення трохи помічав, але недостатньо. Попередньо віддаю перевагу думці дописувача Alex Khimich («попередні пропозиції»). Але як це втілити через свіжі сваволі (як інакше назвати ?) адміністраторів NickK і Yakudza ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 15 лютого 2018 (UTC)

пінга не бачив, але тепер ознайомився. Дякую. --SitizenX (обговорення) 12:48, 17 лютого 2018 (UTC)

SitizenX. Добридень ! Уточнення.

ВП:ЗПА. Правила обрання адміністраторів:

щонайменше 15 місяців досвіду редагувань (після реєстрації, 3 місяці явно мало);

заборона бути одночасно адміністратором і арбітром;

не проти 1 (рік) * 4 чи 2 * 2 (тобто підряд до 4-х років). --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 13 березня 2018 (UTC)

Вітаю, перепрошую за тривалу паузу. Отже, пане Миколо, я думаю краще утриматись від коментарів. В іншому випадку це може бути використано проти нас за схемою:«спочатку голосування, а тепер коменти ретранслюють; а я казав, а я попереджав. Я думаю, що питання обмежень не закрите, й ми до нього ще повернемося.» Дякую--SitizenX (обговорення) 19:52, 15 березня 2018 (UTC)

Сповіщення

• Привіт. Перейдіть в Налаштування --> Сповіщення і поставте галочки біля "успішне згадування" та "невдале згадування" в стовпчику "веб" — тоді будете знати, чи дійшло сповіщення, чи ні.--Piramidion 13:42, 15 лютого 2018 (UTC)

Микола Івкі 14:02, 15 лютого 2018 (UTC)

Приходять додаткові повідомлення. Але вчора, коли згадував тільки одного користувача, було двічі підряд зависання. Микола Івкі 12:59, 19 лютого 2018 (UTC)

Іноді буває зайве сповіщення. Микола Івкі 13:48, 19 лютого 2018 (UTC)

„Сповіщення до інших користувачів буде надходити тільки при використанні автоматичного ВП:Підпису“

(ВП:ПІНГ / ВП:Звертання із сповіщенням). Микола Івкі 11:20, 8 вересня 2019 (UTC)

Українська Вікіпедія хвора

• „укр. ВП хвора“ (Микола Івкі, 12 січня 2018, ред. № 21791275).

„українська спільнота невиліковно хвора, а вікіпедія це, як її дзеркало“ (Червона Троянда, 11 лютого 2018, ред. № 22014214).

--Микола Івкі (обговорення) 14:27, 15 лютого 2018 (UTC)

Багаторазова сваволя Jphwra за останній місяць щодо багатьох користувачів і потурання такій сваволі з боку майже всіх адміністраторів — зайвий доказ того, що українська Вікіпедія хвора. Микола Івкі (обговорення) 11:53, 4 липня 2018 (UTC)

Шановний Миколо, не люблю писати на СО користувачів, але для вас зроблю виняток. Я вас дуже прошу, не підіймати тему смерті мого батька за жодних обставин. Особисто я вибачень від НікКа за його висловлювання не потребую. Я навіть вважаю це неправильним вимагати нещирих вибачень. Вікіпедія не займається вихованням людей. Більше того адміністратори з якими ви конфронтуєте багато разів номінувалося на позбавлення статусу і кожного разу отримували підтримку спільноти. Тобто їх дії є схваленими більшістю активних вікіпедистів. Тому ваша "війна" з ними завідома програшна. Ви живете у країні де квітне беззаконня, яке стало частиною менталітету її громадян. Думаю чекати того, що українська вікіпедія буде острівцем вільним від усього того, більше ніж наївно. І на останок закликаю вас прислухатися до порад VoidWanderer. Усього вам найкращого, бережіть себе. --Червона Троянда (обговорення) 23:37, 15 лютого 2018 (UTC)

Червона Троянда. Добридень ! Добре, далі не підійматиму. Здалека буває видніше, ніж зблизька. Микола Івкі (обговорення) 11:51, 16 лютого 2018 (UTC)

Вітаю Вас, пане Миколо! Перепрошую, що через зайнятість і технічні проблеми, які маю із «ІТ-технологіями», не встиг висловитися на Вашу підтримку на сторінці запитів до адміністраторів. Побачивши, що запит закрито, пожалів, що не встиг стати на Ваш захист, однак, побачивши мотивацію його закриття і посилання на Вашу сторінку, подумав побачити за тим посиланням вибачення від порушника, але там нема і натяку на вибачення? А моя оцінка тому, що сталося, така: По-перше, подивився я на ті посилання, на підставі яких було побудовано запит, і здивувався. Вам там інкримінувалося «вимазувати користувача в такому». Хочу сказати, щоб знали і Ви, і автор цих слів, що у тій ситуації ви, тобто, пан Микола, нікого не «вимазував у такому». Він просто ще раз нагадав усім, хто прочитав його редагування, що адміністратор сам «вимазався у такому», та й уник відповідальності за порушення Правил ВП. Дякую, що своїм запитом ви ще раз акцентували увагу читачів на цьому.

Звертаюсь також до усіх, хто прочитає ці рядки, не ганити пана Миколу за те, що він, як потопаючий, хапаючись за будь-яку соломинку, чи то хоче себе врятувати із тієї ситуації, куди його загнало свавілля адміністраторів, чи то хоче компенсації за несправедливість в УкрВікі, та й нагадав усім ще раз про цей ганебний факт.

Звертаюся також і до адміністраторів, що «запроторили пана Миколу до в’язниці» щоб вони, знаючи емоційність його висловлювань і непримиренність до несправедливості, не вишукували у його словах приводів для того, щоб запроторити його ще на довший термін, або не привести «присуд до громадянської страти» у виконання і не заблокувати його довічно. Прошу врахувати також і те, що пан Микола першим зробив крок до примирення, пообіцявши не нагадувати порушникові про цей факт.

Звертаюся і до пана Миколи. Раніше Вас вже попереджували, що «відновлення справедливості може дорого коштувати», однак, вважаю, що ненамагання «відновити справедливість» може ще дорожче коштувати. Пам'ятайте і те і це, і, якщо, все ж, діятимете, то дійте виважено, конструктивно і менш емоційно, і у рамках Правил. Бережіть себе. З надіями на краще, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:24, 16 лютого 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Добридень ! У тому дописі на своїй СО NickK'у сповіщення не послав.

Aeou, почавши ту тему на ВП:ЗА, не повідомивши мені, порушив правила. Хто такий Aeou, пам'ятаю...

Для мене брехня і лайка — одні з найгірших. Коли деякі адміністратори, навіть нещодавно, застосовують брехню (фальсифікацію, наклеп), аби тільки звинуватити, мовчати не можу. --Микола Івкі (обговорення) 13:54, 16 лютого 2018 (UTC)

Пане Миколо! То й добре, що мовчати не можете. Я Вас зрозумів, однак прошу прислухатися до слів користувачки Червона Троянда. Вона дуже коротко і зрозуміло пояснила Вам ситуацію і в Україні і у Вікіпедії. Вам і інші користувачі приблизно те ж говорили, можливо дещо іншими словами. Вона просила Вас не намагатися «нагайкою» свого обурення «перебити обух їх свавілля». Це, таки, ні до чого не приведе окрім розчарувань.

Ви написали фразу, «Хто такий Aeou, пам'ятаю...». Я так зрозумів, що Ви натякнули на його, чи то порушення, чи то, на Ваш погляд, негарні вчинки. Повірте, такі Ваші дії ні до чого суттєвого не приведуть. Якщо користувач припустився порушення, і Ви цим обурюєтеся – то потрібно без емоцій, без образливих слів чи натяків заявити про це, саме як про порушення, і підтвердити це доказом, не застосовуючи при цьому слів на кшталт «брехня» чи «лайка» або «три крапки». Вас почують, і не обов'язково переживати, що не пінганули порушника.

Будете ображати у відповідь чи на щось натякати, то, за умови однобокого застосування Правил у Вікіпедії Вас і надалі будуть карати за найменшу Вашу «провину», бо ви самі даєте їм привід для цього, та ще й даєте їм привід для виправдання їхніх дій. Бачите, Вашу заяву про їх порушення вже намагалися виставити як Ваше чергове порушення. І все ж знайшлися люди, які підкреслили, що Ви, таки, нічого не порушили. А було б у Ваших фразах лайка чи образи наліво і направо – і Вашим захисникам би було важче констатувати, що Ви ніякий не порушник.

Саме до толерантного висловлювання думок закликає нас Вікіпедія. Такі коректні дії є набагато ефективнішими і дієвішими, ніж образливі слова чи натяки у відповідь на їхні порушення. Кожна виважена констатація їх порушень, як ті краплі води, точитимуть камінь свавільності і двостандартності у Вікіпедії, і рано чи пізно адміністратору все ж стане сором ображати своїх опонентів, особливо, такими образами, на які і Ви і інші користувачі звернули увагу, або стане соромно однобоко застосовувати Правила Вікіпедії до одних порушників, всепрощаючи іншим, чи самому собі. Бачите, вже ж був у нас «гранітний» адміністратор, однак, якого усунули від цієї роботи. Він своїм яскраво вираженим свавіллям кидав тінь на увесь адмінкорпус. Наведу маленький приклад. Тут деякі користувачі намагалися Вас повчати – що Вам краще робити у Вікіпедії, мол, «писати статті, а не теревенити із адміністраторами». Написали би Ви таке комусь із них – Вам таки точно щось би та заробили. Вам би стало легше? І, якщо можете, навчіться прощати. Ви у цьому разі і забудете про це, а вони так і ходитимуть із своїми порушеннями і образами, як із каменем за пазухою. Так, що, як у нас кажуть, «мотай на вус і май муху в носі»! Не розцініть це як менторство. І особливо не переймайтеся — те, чому тут Вас намагаюся повчати, сам не завжди можу осилити. Занесе і мене - осмикуйте, не встидайтеся, буду вдячний, , --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:46, 16 лютого 2018 (UTC)

І ще, трохи компліментів укрвікі

Хтось розумний сказав, що все пізнається у порівнянні.

Наприклад:

1. УкрВікі на голову вища більшості українських ЗМІ, як по якості так і по грамотності.
2. Адміни укрвікі - є святими людьми у порівнянні, наприклад з деканом провідного юні України https://www.youtube.com/watch?v=m_pYXVndpbc ,який соромиться розмовляти українською мовою і не може зв'язати двох слів.
3. А як вам взяття на поруки мера Одеси, ось оцим Голубов Дмитро Іванович діячем?

--Червона Троянда (обговорення) 03:02, 16 лютого 2018 (UTC)

Персональне обмеження

Добрий день. В результаті обговорення вам було встановлено додаткове обмеження на редагування простору Вікіпедія. Це обмеження, як і попереднє може бути знятим за вашої обіцянки не переслідувати користувачів, натомість просто редагувати Вікіпедію і вступати в обговорення, які стосуються лише редагування Вікіпедії, а не зачіпають користувачів та їхні особистості. Я ще раз підкреслюю, це обмеження може бути знято за наявності домовленості з вами. Можете звернути увагу на пункт "алгоритм" на цій же сторінці -- ви там нічого не відповіли, як і не відповіли на жодні пропозиції вести з вами конструктивний діалог. Але алгоритм можна ще зробити. (я бачу ви не вірите, але повірте, будь ласка, вам ніхто на справді не бажає зла. Користувач Dzyadyk добре описав ситуацію. За відсутності постійного неконструктивного флуду та флейму, за вашої обіцянки його не заводити, вам анулюють ці обмеження) --Helixitta (t.) 14:33, 21 лютого 2018 (UTC)

Dzyadyk

• Логічні помилки ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:25, 1 березня 2018 (UTC)

На цій сторінці маємо право спокійно обговорити аргументи, процитовані 13:59, 21 лютого

Звісно, при обговоренні термінів абсолютно недоречно згадувати будь-якого користувача Вікіпедії. Тим більш це заборонено, за переслідування щойно отримано ще одне надзвичайно сильне обмеження.

Цю помийницю відкидаємо, виявляється, там слова биатлон, бикса, благонамеренный є, схиблені хворі писали, див. wikt:ru:бикса. Не обговорюємо.

wikt:ru:блин (5 січня 2017), ru:блин (значения) (23 січня 2017)

Які логічні помилки насамперед я бачу.

• Україна не Росія, і українська мова це не російська мова. В українській мові є багато слів, однакових з російськими, але які мають інше значення. Є запозичені з інших мов слова, які в українській мові отримали інше значення.
• Помилковим є також посилання на будь-які книги, які пояснюють значення слова у російській мові.
• Вікіпедія не є ВП:АД, тому що її статті може редагувати будь-хто, зокрема вандали або хворі, схиблені люди.
• У російській Вікіпедії, на відміну від української, ці питання не раз розглядалися у серйозних і бурхливих дискусіях.

Отже, посилання на ru.wiktionary та ru.wikipedia є помилковими.

— Юрій Дзядик (о•в) 10:39, 22 лютого 2018 (UTC).

Dzyadyk'у.

• Україна — не Росія і українська мова — не російська. Згода. Наприклад, укр. уродливий — не рос. уродливый.

Але те укр. слово — переклад відповідного рос., без жодних застережень (див. хоч паперові, хоч електронні перекладні словники). Тобто те слово має однакові значення в обох мовах.

• Через це тут можна робити посилання на рос. книги.
• Ті місця в рос вікі за цілий рік не змінив ніхто
• Наслідок. Посилання на ru.wiktionary та ru.wikipedia доречні (не помилкові). --Микола Івкі (обговорення) 14:25, 1 березня 2018 (UTC)

• Бери інформацію з чистих джерел. Потрібно на нюх відчувати чисті джерела, і затикати носа перед помийницями. "Ті місця в рос вікі за цілий рік не змінив ніхто". Так то ж росвікісловник, ці джерела не всім там тхнуть, там що, норма, пригадую, там вважають, що пропаганда (Геббельса) та проповідь (Нагірна) це синоніми. Що поробиш. Чом ти не очистиш його? Як буде час, я почну, ти допоможи мені. — Юрій Дзядик (о•в) 08:51, 2 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у.

,,Б*і*”. Це що—смачний млинець,

Що його спекла хазяйка?

Ні, тут смакові кінець.

Слово це—брутальна лайка ([[694]] (с. 11), [[695]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 26 лютого 2018 (UTC)

• Можливо, і не було би обмежень, якби писав, як щойно. Якби відразу було б*і*, а не так, як раніше. Якби відразу були посилання на чисті українські джерела, а не російські помийниці. Нагадаю казочку, як Івасик пив брудну воду, і на козла перетворився. Миколо, ми усі гаряче і щиро бажаємо, нехай у тебе, як у казочці, теж буде щасливе закінчення, хепі-енд. Бери інформацію з чистих джерел, а не з брудних калюж. Потрібно на нюх відчувати чисті джерела, і сахатися помийниць, якщо тхне, усі виштовхують і ганяють подалі. — Юрій Дзядик (о•в) 08:51, 2 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у. Див. тему «Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 14:21, 16 березня 2018 (UTC)

[*[Біло*зерська Олена Леонідівна|Олена Біло*зерська]*]? Я її добре знаю. Не вірю! Невже? Цитую повністю: «Ледь згадала: справді, під час розмови зі мною він сказав комусь убік страшний матюк «блін» :) » Миколо, невже ви дійсно не здатні розуміти, що автор пише чорним по білому? Звертаю увагу на знак « :) », він відразу наче ставить "страшний матюк" у лапки, і підтверджує, що Олена в дійсності не вважає це слово лайливим «Дякую, я дуже зворушена, але я не чула ніякої лайки…», «Ледь згадала», «дійсно зворушена». Ну ось, підтвердження, 6 березня у неї читаємо: "Іди на...й!!!" і коментар "Гумористична картинка, ілюстрація до цього тексту, повинна стати реальністю". Та невже вона проти лайки??? — Юрій Дзядик (о•в) 16:11, 16 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у. Дякую. Недоглядів. [Я ж маю мало часу.] --Микола Івкі (обговорення) 12:29, 18 березня 2018 (UTC)

Dzyadyk'у. Ще вчора виявив, що той вигук для Вас буває „жарт“ (рос. ВС: „шутка“). А де джерела ?? Практично на такі джерела не натрапляв. Тоді Ваша думка — ОД ?! Микола Івкі (обговорення) 11:30, 27 березня 2018 (UTC)

Dzyadyk'у. Вульгарне слово — ввічливе ?? Микола Івкі (обговорення) 11:29, 28 березня 2018 (UTC)

«#Лайливий вигук». — Юрій Дзядик (о•в) 14:43, 16 березня 2018 (UTC).

Dzyadyk'у. Чи знаєте, чи ні, але Ваші слова про „шутку“ виправили. Вульгарне слово — неввічливе. Микола Івкі (обговорення) 11:03, 10 травня 2018 (UTC)

Dzyadyk. Пасквіль ([696]) ?! Як точніше назвати такі порушення добрих намірів (ВП:ДН) ? Микола Івкі (обговорення) 13:09, 24 липня 2018 (UTC) - Микола Івкі (обговорення) 10:52, 25 липня 2018 (UTC)

Ну що Ви, Миколо, у Вас зовсім добрі наміри. Я згоден навіть, що й ведмідь, який відганяв муху з цигана, мав абсолютно добрі наміри. — Юрій Дзядик (о•в) 12:04, 30 липня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Щодо теми «Тролінг» на Вашій СО. Пор. значення того слова тролінг і того ж слова на цій СО, див. дописи Jphwra за 13:09, 14 червня і 11:07, 15 червня (тобто ще раніше, ніж на Вашій СО), також мій допис за 13:32, 14 червня 2018.

Те слово тролінг від Jphwra на обох СО розглядаю як фальсифікацію / брехню / різновид сваволі / причину, аби присікатись.

Припускаю, що Jphwra не відповість ні Вам, ні мені. Микола Івкі (обговорення) 11:17, 30 липня 2018 (UTC)

Я чемно розмовляю з кожним, намагаюсь розуміти. Тоді, може, й моє слово дійде. Адже кожен вважає, що робить добре, от тільки інші заважають. — Юрій Дзядик (о•в) 12:05, 30 липня 2018 (UTC).

Ось приклад. Ввічливо, тихо, спокійно, лагідно. 19 липня, імплементація. — Юрій Дзядик (о•в) 18:14, 31 липня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Репліка. Чи відповість Jphwra до кінця цього року хоч би Вам ??

Щодо байок. Прочитайте / пригадайте байку Глібова «Вовк та Ягня» (зокрема [[697]]). Там є слова

„Він, щоб присікаться, знайшов причину“;

„Як сміло ти мене питати?“ Микола Івкі (обговорення) 11:01, 31 липня 2018 (UTC)

Володимир відповів мені дуже швидко, 29-го об 11:02, приватно у Месенджері.

Щодо байки «Вовк та Ягня» повністю згоден. Це наслідок того, що у нас досі діють (часом неофіційно) кальки російських правил, зокрема ВП:НВА. Я запропонував перехід на європейські правила. По суті, це буде скасування успадкованого від росвікі "кріпосного права", унеможливить сваволю адміністратора над дописувачем. — Юрій Дзядик (о•в) 17:48, 31 липня 2018 (UTC).

Dzyadyk. Дякую за підказку про 19 липня. Міг і сам виявити, але не знав. Можливо, Helixitta ще не прочитала...

Якщо не таємниця, як Jphwra / Володимир пояснив назву теми «Тролінг» на Вашій СО ? Микола Івкі (обговорення) 11:57, 1 серпня 2018 (UTC)

Dzyadyk. Додатково замініть слово „підведення“ [підсумків] на „підбиття“ тут: ВП:ВАК.

Репліка. Відповідати треба не в Месенджері (там не прочитав), а в укр. ВП на Вашій або Jphwra СО. --Микола Івкі (обговорення) 11:44, 11 вересня 2018 (UTC)

Голосування

• AlexKozur. Що скажете про вигук перед словами „цікава штука“ тут: Користувачка:Helixitta ? Микола Івкі (обговорення) 11:47, 22 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. Відсутність відповіді — також відповідь. Тому, AlexKozur'е, на ВП:ЗПА голосую проти. Сповіщення Basio.

Побажання до вас обох. До чорного списку (ОС ‎Бучач-Львів) не потрапляйте і одночасно адміністратором і арбітром не будьте. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 23 лютого 2018 (UTC)

Доброго дня. Як вигук, жаргонізм, евфемізм [698]. Це не ненормативна лексика. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 12:47, 23 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. Добридень ! [[699]]. Там відповідне непристойне значення направляє на статтю "Русский мат".

Тоді додаткове питання. Що як учасник обговорення статті «Половці» скажете про „якийсь суцільний жах“ (ред. № 22011999) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 23 лютого 2018 (UTC)

Не всі слова-жаргонізм ненормативна лексика, але такі слова-паразити як це підпадає під поняття етикету та культури мовлення. Тому такі слова цензуруються в ЗМІ та по телебаченню (раніше це слово вставляли не тільки як емоційний вигук, але й замість вульгаризмів). У даному випадку це слово можна замінити на "я в шоці"; "жаль" та їх синонімічних (що виражають такі почуття як здивування чи обурення) або знак оклику (наприклад, "Цікава тема ж!!!").

І стаття, і обговорення жах. Я вже говорив, стаття на історичну тематику не може писатися за версіями двох науковців, а також відкидати версію ЕІУ, Британіки та інших науковців. Мінімум у статті повинні бути шаблони-попередження

--くろねこ ^Обг. 13:43, 23 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. У мові багатьох людей те слово як паразит (тут згода). Чи можете сказати, що той вигук — порушення етикету (ВП:Е) ?

Yakudza в тому дописі про статтю мови не вів. Чи справедливе його звинувачення про „якийсь суцільний жах“ ? --Микола Івкі (обговорення) 14:01, 23 лютого 2018 (UTC)

Згідно мовного етикету (про мовний етикет), це є порушенням етикету. У ВП:Е є слова як у вірші Ліни Костенко, «Будьте ввічливі». Ми всі люди, і повинні це розуміти що ми люди. Тож на це люди можуть закрити очі (це не образа персонального характеру і тому подібне, а слово-паразит). Але виправленню це підлягає. Відразу людина не може позбутися слова-паразита, тому адмінпопередження, бани не потрібні. Але прибирання з пояснення та прохання прибрати можливі (бо це слово можна розуміти двояко, це не слова типу "це саме" і подібне). Це є культурним розвитком людини, і нічого поганого в цьому я не бачу.

Суцільний жах становить все обговорення на тій сторінці. Особливо після підсумку. Тож я і згоден і не згоден зі словами. У тому обговорені потрібно було показати джерелами, де чітко була б розбити теорія Пріцака, та показати думки наукового світу про цього науковця. Те що робилось на тій СО було ОД. Бо цього немає у того, чи того науковця не має відношення до того що є в іншого науковця. Потрібні чіткі джерела, що праця цього науковця не сприйнята науковим світом як достовірна. --くろねこ ^Обг. 15:27, 23 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur. Слово те — „брутальна лайка“ ([[700]]). Той вигук порушує етикет. Helixitta порушує етикет (ВП:Е), згода ?

Виберіть одне з двох: „так“ (порушує) / „ні“ (не порушує). --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 26 лютого 2018 (UTC)

Я відповів вже, що це є порушенням мовного етикету.--くろねこ ^Обг. 18:13, 26 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur'е. Хоч і маю зауваження, але на ВП:ЗПА голосую „за“. --Микола Івкі (обговорення) 12:16, 27 лютого 2018 (UTC)

AlexKozur'е. Див. допис поряд. Чому не додали мій голос ? Сповіщення: VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 13:05, 28 лютого 2018 (UTC)

Я не знаю чому користувач не зреагував, але наразі голосування вже завершене. Не впевнений, чи так голос може бути зарахований. Голосування відбувається все ж на сторінці ВП:ЗПА, а отже якщо ніхто не переніс ваш голос, він не буде врахований. --VoidWanderer (обговорення) 13:16, 28 лютого 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Тут мій голос на підсумок не впливає. А якби впливав ? Микола Івкі (обговорення) 13:32, 28 лютого 2018 (UTC)

Як я вже казав — без вказання голосу у відведений термін на відповідній для цього сторінці ВП:ЗПА навряд голос є валідним. Тому якщо ви бажаєте бути впевненим, голосуйте задовго до кінцевої дати, і дайте знати кільком особам. --VoidWanderer (обговорення) 13:38, 28 лютого 2018 (UTC)

Вибачаюсь, але на жаль я не зміг побачити Ваш пінг у зв'язку з останніми вікіподіями та подіями мого життя --Чорний Кіт ^Обг. 14:06, 1 березня 2018 (UTC)

Вітаю. Паралельно з адміністраторами пінгуйте й мене, або Dim Grits, або Alex Khimich. Я їхнього дозволу не питав, але більше ніж впевнений - кожен з них додасть Ваш голос незалежно від власних переконань. Дякую --SitizenX (обговорення) 09:59, 9 березня 2018 (UTC)

• Helixitta. На ВП:ЗППА голосую „за“. Список причин ще й неповний. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX. --Микола Івкі (обговорення) 12:11, 11 березня 2018 (UTC)
  • Зроблено--SitizenX (обговорення) 12:44, 11 березня 2018 (UTC)
• Professor Senkler. На ВП:ЗПП голосую „проти“. Після порушення ред. № 22256974, хоч і було вибачення, але минуло мало часу. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, Alex Khimich. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 12 квітня 2018 (UTC)

А SitizenX вибачався хоч 1 раз? Чи можливо глузуючи з тих, хто обрав ст. про екранізацію Верна? Я ще після попередження відписав, що краще поговорити в мне на СО, але користувач не зробив цього тому я написав йому на СО.

З твого боку це просто бридка підстава. Ти мені ще раніше про це говорив і я відповів. Голосуй як хочеш. Це твоя думка. Professor Senkler (обговорення) 13:33, 12 квітня 2018 (UTC)

Professor Senkler. Звернення на «ти» — порушення етикету ([[701]]). --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 23 квітня 2018 (UTC)

Користувач:Микола Івкі, там не голосування, а аргументи пишуть. Напишіть у лапках, що там потрібно вказати від вашого імені і де саме, я перенесу. Дякую. — Alex Khimich 14:34, 12 квітня 2018 (UTC)

Alex Khimich. ВП:ЗПП. У розділі «Проти (Professor Senkler)». „Professor Senkler навіть під час цього обговорення порушує правила Вікіпедії — і через це змушений просити вибачення (ред. № 22438541).“ Микола Івкі (обговорення) 11:19, 19 квітня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Дякую. Але маю зауваження. Краще скопіювати не зовнішньо, а внутрішньо ({*{diff|22438541|22438513}}, без „*“). Також краще додати зразу після допису за 05:20, 15 квітня 2018 (UTC). --Микола Івкі (обговорення) 13:02, 19 квітня 2018 (UTC)

Alex Khimich. ВП:ЗПП. Виправте мої недогляди: не „порущує“ і „Віеіпедії“, а „порушує“ і „Вікіпедії“. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 23 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer'е. Див. допис поряд вище. Інші не виправили, тоді виправте Ви. Микола Івкі (обговорення) 10:54, 26 квітня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr, SitizenX. Див. допис поряд. Alex Khimich не виправив, тоді виправте без нього.

До відома.

Professor Senkler робить багато мовних помилок (див. його дописи хоч до статей, хоч інші)— через це, на мою думку, він не професор, а псевдопрофесор.

Користувач пише, наприклад, „можите“, „зможите“, „допоможите“.

Обговорення користувача:

Дми88,

Стефанко1982,

Brunei,

Flavius1,

Great Cockroach 007,

Krupski Oleg/Архів 2017,

LeonNef,

NickK,

Nina Shenturk,

Roman333,

SitizenX,

Standin.GLHF.

Хіба можна дозволяти бути патрульним тому, хто робить багато мовних помилок ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 25 квітня 2018 (UTC), Микола Івкі (обговорення) 11:18, 26 квітня 2018 (UTC)

• Jphwra. Див. «#Лайливий вигук». Що скажете про той вигук ? Микола Івкі (обговорення) 10:57, 10 травня 2018 (UTC)

Jphwra. Відсутність відповіді — також відповідь. Натякаю на Ваш допис ред. № 20950497, який містить неввічливе слово (перед словом тут).

Наслідок. Вам рано бути адміністратором. Через це на ВП:ЗПА голосую „проти“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, Alex Khimich. --Микола Івкі (обговорення) 11:32, 11 травня 2018 (UTC)

• N.Português. На ВП:ЗППП голосую „за“. Слово „макулатура“ (Обговорення:Половці, 02:16, 19 грудня 2017) зневажає і словник, і авторку словника, і кількох докторів філологічних наук. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, Alex Khimich. --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 10 травня 2018 (UTC)
• LeonNef. Alex Khimich. Andriy.v. Ставши адміністратором, чи заблокуєте [[702]] ? --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 11 червня 2018 (UTC)

  Так, для УСЕ ім'я вами вказаного користувача — це непристойна лайка. Блокування потрібно здійснювати відповідно до ВП:ІК.--Andriy.v (обговорення) 13:05, 11 червня 2018 (UTC)

  Мабуть варто. І внеску — нуль?--LeonNef ^~обг 14:51, 11 червня 2018 (UTC)

  Він ще нічого не написав. А може він Бліннік[703] і все не так погано? Я б запитав/попередив для початку. — Alex Khimich 19:10, 11 червня 2018 (UTC)

• LeonNef. Alex Khimich. Andriy.v. Див. «#Лайливий вигук». У своїх дописах звертайте увагу на розділові знаки.

LeonNef. А якщо без „мабуть“ ? Користувач тільки зареєструвався, перевіряючи наступну реакцію адміністраторів.

Хіба він «тільки зареєструвався»? Я бачу, що дата останнього редагування сторінки користувача аж о 18:08, 12 лютого 2015, а отже він уже більше трьох років, про що свідчить і статистика відвідувань сторінки, і абсолютного ніякої активності за весь цей час: Лічильник редагувань. І тільки зараз з'ясувалося, що є такий користувач? (Як і неактивний три роки Блінчик, а Ви кажете, що інший користувач з подібним початком імені відсутній).--LeonNef ^~обг 13:07, 12 червня 2018 (UTC)

А ще є і Йопересете, і ЯйцеКвитноеЯйцо, і Піся Віка і Катя...--LeonNef ^~обг 13:20, 12 червня 2018 (UTC)

А що робити з користувачем Чорт би побрав?--LeonNef ^~обг 13:24, 12 червня 2018 (UTC)

Alex Khimich. А якщо користувач не відповість ? Інший користувач з подібним початком імені відсутній. --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 12 червня 2018 (UTC)

Наче все сказав, уточню: Активність => Прохання переіменувати/Змінити підпис => Інші заходи. Наразі щось робити немає потреби, так як при вилученні, сторінка все рівно така буде. Також, вже все описано у правилах, переливати з пустого в порожнє, чи залогіниться він чи ні, сенсу мало. — Alex Khimich 13:18, 12 червня 2018 (UTC)

LeonNef. На ВП:ЗПА голосую „за“. Ширше — пізніше. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 13:38, 12 червня 2018 (UTC)

Дякую. А стосовно таких користувачів, приклади яких я навів, треба робити ревізію. Бо, як розумію, цим ніхто не переймався, і тому можна знайти (а, це дуже легко) таких, як не заблокований вже два роки Жо**нюх--LeonNef ^~обг 14:23, 12 червня 2018 (UTC)

Andriy.v. На ВП:ЗПА голосую „за“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:11, 13 червня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Що скажете про ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ «Ленид» ? --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 14 червня 2018 (UTC)

Це вже тролінг пішов? — Alex Khimich 22:37, 14 червня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Тролінг ?? Це було додаткове питання !!

На ВП:ЗПА голосую „проти“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:12, 15 червня 2018 (UTC)

Дивна ви людина. Особисто я ініціював закріплення у правилах для людей з таким статусом як ваш можливість голосувати, тепер маю тролінг та якісь дивні запитання. Бувайте. — Alex Khimich 14:41, 15 червня 2018 (UTC)

Brunei. Що скажете про ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ «Ленид» ?

Які правила ВП порушують дописи 1 ([[704]]) або 2 ([[705]]) ? Микола Івкі (обговорення) 11:13, 25 червня 2018 (UTC)

Вітаю. Про перенаправлення нічого не скажу, не знаю. Щоб сказати, треба дослідити тему. Зараз організовую ВікіТиждень Південно-Східної Азії, готую 2 статті у добрі, дописую кілька надкоротких статей, нема часу та натхнення зануритися в мовознавчі деталі.

Перше редагування порушує правила ВП:НДА та ВП:НГП. Після того, як спільнотою прийняте рішення на ВП:ПС, рішення не було оскаржене, спроби підірвати його в тілі статті є відволіканням користувачів, провокацією війни редагувань, деструктивною дією. Друге редагування прямо правил не порушує, але знімати Шаблон:Джерело без додавання джерела, на мою думку, є неконструктивним. Втім, ці редагування нема сенсу розглядати поза контекстом інших дій користувачів.--Brunei (обговорення) 17:50, 25 червня 2018 (UTC)

Brunei. Прочитав відповіді тут і там ([[706]]). За останні місяці були Ваші дії на краще, але не достатні. Через це на ВП:ЗПА голосую „проти“. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 11:39, 26 червня 2018 (UTC)

• Nickispeaki. На ВП:ЗПА голосую „проти“ (передусім через підтримку на ВП:ЗППА Jphwra). Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 11:52, 19 липня 2018 (UTC)

Пане Миколо! Це що, принцип «око за око, зуб за зуб»? Цей принцип неактуальний і приблизно 2018 років був замінений іншим. Однак, загалом, вітаю із отриманням дозволу виходити на «прогулянки» по власній сторінці обговорення. Ваш голос почув і переношу його куди просили. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:53, 19 липня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Той відомий давній принцип тут ні при чому. За вітання дякую. Володимире, ту номінацію щодо Jphwra розглядаю як ТЕСТ «Ви за сваволю адміністраторів чи ні». Такий ТЕСТ Nickispeaki не подужав. Микола Івкі (обговорення) 13:15, 19 липня 2018 (UTC)

Шановний пане Миколо! Номінант, колега Nickispeaki, небайдужий, чесний, відвертий, сміливо вказує на порушення. Нагадую Вам історію 2014/15 року. Тоді колега Nickispeaki одним з перших виступив проти порушень Jphwra. Виник (вживаючи неточний, але нейтральний термін, інакше я отримаю попередження) конфлікт, про який я дізнався від Jphwra під час першої номінації Nickispeaki, читайте user talk:Dzyadyk#Конфлікт, Вікіпедія:Заявки на права адміністратора/Архів/2015#nickispeaki. Втім, Ваш тезка, як справжній йог, дуже добрий і незлопам'ятний. Не боєць, ні: 1, 2, 3. Може, ці якості несумісні зі статусом адміна? P.S. Крім того, він два тижні був майже без інету, нічого не знав. — Юрій Дзядик (о•в) 18:14, 19 липня 2018 (UTC).

«Ой, не кажіть, куме!» (це я за принцип). Хоча, я прекрасно все розумію і нічого проти Вашого вибору і проти Ваших аргументів не маю. Тут кандидата усі хвалять, і я не втримаюся. Не розцінюйте мої слова як агітацію, однак Ваш тезка (пан Микола) у свій час двічі був не допущений до адміністраторської роботи. Якщо переглянете архіви його номінацій, то помітите того, хто найбільше його не допускав, хто звертався до нього із зверненням (цитую) «Без поваги до Вас». Однак, попри такі обставини, пан Микола все ж підтримав номінованого у його скрутну хвилину. От Вам новий і актуальний принцип. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 19:59, 19 липня 2018 (UTC)

Ну раз і мене тут згадують і обговорюють і ще й пінгують! ;-0 Ок. Просто поясню. Чому ТАК проголосував? Ну, на мою скромну думку, ситуація виглядає так - Jphwra захотів навести лад у нашій вікі. АЛЕ, враховуючи байдужість адмінів і агресивність деяких користувачів (деяких він блокував, потім їх або розблоковували або інші адміни йому на це вказували і він їх сам розблоковував). КОРОТШЕ кажучи та катавасія добряче дістала Jphwra, він рознервував, наробив помилок, далі почав волати, щоб інші адміни звернули увагу - вони або не досить активно звертали уваги або й.. Закінчилося тим, що він то казав, що покине вікі, то знову повертався, аж поки не оця остання номінація (я йому неодноразово рекомендував САМОМУ піти - він мене ХІБА послухав?! ;-( просто тер мої повідомлення, як й інші.. БЛОКУВАВ свою сторінку Обговорення. Нікк, здається, її розблокував, але Jphwra ЗНОВУ заблокував - типу МОЯ, що хочу, те й роблю!. Я навіть не рахував скільки він разів йшов і повертався. Я навіть йому вже написав - АБО йдіть вже (!) мужньо, або заберіть шаблон і тоді пишіть, а то ну якось супермеганепослідовно - пішов і далі строчить! ;-0 8-0 Він і те витер. Щось писав ще. Щось знову тер. Сторінку ЗНОВУ свою видалив! ;-0 Ну... Може вернеться. Через місяць. Або тиждень. Може.. Багато ж народу і кинуло. Бучач он мені писав у сербській про хорватську... ) Ок. Може не дуже коротко. І я не у всі моменти влазив - чесно, не дуже то й цікаво було. Просто він і мені іноді писав. Я свою сторінку не тер. Можете глянути. --Nickispeaki (обговорення) 22:18, 19 липня 2018 (UTC)

Підсумую. Jphwra у цій ситуації виглядав і як зацькований, і як знервований. Більше друге. Тому я так і голосував, щоб дати йому надію і шанс. (ще згадаю, я ТАК само голосував за Максима Підліснюка, хоча його теж останній раз зняли!) Ну не вийшло! ;-( ЧОМУ він (Jphwra) САМ не пішов ... Не заспокоївся... Для мене це питання. Іноді просто ТИХО піти важливіше, ніж будь-що інше! І тоді б (хто у нас - Бруней чи Басіо? Чи ГрінЗеро? йшли і поверталися! ЧОМУ б йому так було не зробити?! От у чому питання!) все може б інакше склалося. Та бог з ним! Захотів покинути - хай кидає! Це ЙОГО вибір, який я буду поважати в любому випадку! Йому вже чимало людей писало, щоб вертався - захоче - вернеться. Я в курсі, що за рік десь чоловік 100 кидає писати укрвікі і чоловік 150 -200 ПОЧИНАЄ писати! Поки що БІЛЬШЕ приходить, а менше йде. Це добре. Принаймні поки що це так. Але треба робити все, щоб все менше людей уходило і більше приходило. :-) --Nickispeaki (обговорення) 22:18, 19 липня 2018 (UTC)

• Nickispeaki. Дякую за допис. Я написав учора „передусім“, тобто не тільки через Jphwra.

Щодо Jphwra. Після своїх літніх „дій“ (і раніше) хай буде, якщо захоче, звичайним користувачем хоч би років 5.

Щодо Вас. Ще до свого голосування заглянув на Вашу ОС. Як людина Ви наче добрі, тобто як адміністратор не будете робити того, що робили такі, як Jphwra. Але Ви ніби не помітили того жахливого свавілля Jphwra, тобто можете не помітити сваволі адміністратора. Попередньо свій голос залишаю. Микола Івкі (обговорення) 12:14, 20 липня 2018 (UTC)

Добре. Дякую за пояснення. А щодо свавілля... Якщо побачите - дайте знати! Я деякі речі адмінів теж не розумію. І за ними теж іноді треба контроль. Більше навіть - якщо ми будемо єдиними фронтом іти, тобто разом, це і буде найкращим варіантом. Тобто в першу чергу - співпраця. Взаємодопомога.--Nickispeaki (обговорення) 16:35, 20 липня 2018 (UTC)

Nickispeaki. Моя особиста думка, що коли б, завдяки і Вашому голосу, Jphwra залмшився адміном, (й додались послідовники), то кількість тих, хто кинув пмсати, швидко назлоганяла б тих, хто почав. Але коли приходили б зелені новачки, то полишили б Бучач-Львів, Зенко Когутяк тощо. Зоештою, і я сам подумував, при таких то адмінах. --ROMANTYS (обговорення) 16:50, 23 липня 2018 (UTC)

• Nickispeaki. Прочитав — і не знаю, що відповісти. Слово свавілля можете замінити на порушення, зловживання правами. На ВП:ЗПА свій голос відкликаю. Але крапки не ставлю. Гляньте тут тему «Сваволя адміністраторів». Також див. ВП:К-А. Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 12:45, 23 липня 2018 (UTC)
• IgorTurzh. Які блокування зареєстрованих користувачів від Jphwra не мають явних порушень ? Микола Івкі (обговорення) 11:45, 31 липня 2018 (UTC)

IgorTurzh. Відсутність відповіді — також відповідь. Далі можна не продовжувати, але продовжу.

Перерва понад 5 років — забагато. Ви про себе нічого не написали.

Глянув вибірково Ваш внесок за цей рік. Таке відчуття, що Ви були далекі від дій адміністраторів.

Звідси випливає, що бути адміністратором нині Ви не готові — і через це на ВП:ЗПА голосую „проти“.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 11:26, 2 серпня 2018 (UTC)

• Вибори арбітрів/2018. Jphwra. Piramidion. Dgho. Голосую „проти“. [Мав питання до всіх трьох, але не мав часу спитати.]

Сповіщення VoidWanderer, AlexKozur. --Микола Івкі (обговорення) 12:12, 16 вересня 2018 (UTC)

VoidWanderer, AlexKozur. Чому й досі не виконали моє вчорашнє попереднє голосування ??

Кілька днів тому шукав у правилах, чи є заборона взяти участь у виборах арбітрів для таких, як я чи Бучач-Львів. Такої заборони не відшукав.

Загальне правило: дозволено те, що не заборонено.

Через це виходить, що маю право проголосувати.

2015 і 2016 брав участь у таких голосуваннях. Чи були на цих ділянках мої порушення ??

Тобто можна навіть програмно дозволити, щоб я самостійно там голосував.

Сповіщення SitizenX, ROMANTYS. Микола Івкі (обговорення) 13:30, 17 вересня 2018 (UTC)

Вибори арбітрів/2018. Динамо-фан. Base. Голосую „проти“. Сповіщення SitizenX, ROMANTYS, Biletsky Volodymyr. Микола Івкі (обговорення) 12:02, 18 вересня 2018 (UTC)

Вибори арбітрів/2018. Olvin. Голосую „проти“. Див. тут також дописи за 12:02, 18 вересня і 12:12, 16 вересня. Сповіщення SitizenX, ROMANTYS, Lystopad. Микола Івкі (обговорення) 11:33, 21 вересня 2018 (UTC)

• == Вибори АК ==

Вітаю! Пишу вам, щоб нічого не пропустити.

• Dgho, Jphwra, Piramidion - користувач ROMANTYS переніс ваші голоси.
• Динамо-фан, Base, Olvin - перенесено мною.

Чи все правильно? Перевірте, чи не пропущено якийсь з ваших голосів? --Lystopad (обговорення) 12:03, 21 вересня 2018 (UTC)

Lystopad. Добридень ! Так, усе правильно. --Микола Івкі (обговорення) 12:12, 21 вересня 2018 (UTC)

• Andriy.v. На ВП:ЗПА голосую „проти“. Глянув, як голосували щодо арбітрів... Сповіщення Biletsky Volodymyr, SitizenX, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:44, 21 вересня 2018 (UTC)

  Вітаю! Сьогодні останній день голосування. Прошу перевірити, чи усі ваші голоси на виборах до АК враховані. --Lystopad (обговорення) 12:15, 27 вересня 2018 (UTC)

Lystopad. Добридень ! Щодо [[707]]. Цитую. „Брати участь у виборах арбітрів можуть лише користувачі, які мають на момент початку голосування не менш як 300 редагувань та стаж редагувань не менш як 90 діб (далі — «кваліфіковані користувачі»)“ (ВП:ВАК). На підставі цього, на мою думку, стаж редагувань — час від першого редагування (не від часу реєстрації). --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 28 вересня 2018 (UTC)

Так. Вже розібралися. Зареєструватися можна просто так, а до редагування першого можуть і роки пройти:) --Lystopad (обговорення) 13:05, 28 вересня 2018 (UTC)

Lystopad. Щодо арбітрів. Статистика помилкова. Зокрема, для YarikUkraine % «за» помилковий. Через це потрібно перевірити всі дані статистики. Микола Івкі (обговорення) 10:57, 1 жовтня 2018 (UTC)

Дякую. Поділив щось не так. Голоси наново продивився. Лише оця арифметична похибка виявилася. --Lystopad (обговорення) 11:20, 1 жовтня 2018 (UTC)

Приємно отримувати подяки, але за таке не дякують. Я скажу Вам – та нема за що – бо не міг же я проголосувати за «вовка у овечій тозі» (за заядлого порушника Вікіпедії у мантії її арбітра). Та й факт подяки наводить сумніви щодо нейтральності. Але можете цим не перейматися, . Всього Вам найкращого, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 17:10, 3 жовтня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Точніше, я подякував за два Ваші голосування (ще й літнє). Микола Івкі (обговорення) 11:11, 4 жовтня 2018 (UTC)

То Ви ще й таке пам'ятаєте? Я проголосував, та й забув. А голосував «проти» не тільки тому, що він Ваш «обідчик» (і не тільки Ваш), а у якості і адміністратора і арбітра приніс би набагато більше шкоди УкрВікі. Скільком початківцям відбив бажання дописувати в УкрВікі! ... (про решту й не кажу) Хоча я Вас і розумію, однак, (перепрошую за жарт) «побільше нейтральності», і не тільки до об'єктів суперечок у статтях (за що Вас і ціную і люблю), а і до користувачів — є ж і «ложка меду» у його внеску. Я ціную практично усіх дописувачів, і кожного — за щось своє. І, хоча Ви і у такому становищі приносите користь УкрВікі, я вірю і маю надію, що «темницы рухнут и свобода Вас встретит радостно у входа, и братья меч Вам отдадут» --Biletsky Volodymyr (обговорення) 06:42, 5 жовтня 2018 (UTC)

• Mcoffsky. На ВП:ЗПА голосую „проти“. Глянув Ваш внесок. Ви не активні там, де адміністратори мають бути активні.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, Basio, VoidWanderer. . --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 16 листопада 2018 (UTC)

• Нестеренко Оля. Що скажете про рішення ? Микола Івкі (обговорення) 12:46, 17 січня 2019 (UTC)

Погоджуюся з цим рішенням. --Нестеренко Оля (обговорення) 21:09, 17 січня 2019 (UTC)

Нестеренко Оля. На ВП:ЗПА голосую „проти“ через Ваше погодження з рішенням АК, яке містить порушення. Див. #Сваволя 1488.

Прочитайте / пригадайте байку Глібова «Вовк та Ягня» (зокрема [[708]]). Там є слова

„Він, щоб присікаться, знайшов причину“;

„Як сміло ти мене питати ?“

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, Basio. Микола Івкі (обговорення) 12:35, 18 січня 2019 (UTC)

Ahonc. На ВП:ЗПА голосую „проти“ через наявність багатьох блокувань (зокрема через війни редагувань).

Димон2711. Перед висуванням заглядайте сюди: [[709]].

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, Когутяк Зенко. Микола Івкі (обговорення) 12:26, 4 лютого 2019 (UTC)

То було ледь не 2 роки тому. А оскільки після цього блокувань не було, то це означає, що користувач виправився--Di^Mon₂₇₁₁ 12:51, 4 лютого 2019 (UTC)

Димон2711. На мою думку, користувач, на жаль, не виправився. Річ у тому, що було багато-багато блокувань. У цих випадках потрібно 5 років для виправлення (без блокувань). Микола Івкі (обговорення) 12:59, 4 лютого 2019 (UTC)

Рассилон. Alkom-lviv. Чи потрібна заборона на:

— число 1488 в ІК чи підписі;

— слово сало*їд (без „*“) ?

Якщо так, то де ці заборони описані ?

В Україні буває 1488 і 88 на номерних знаках авто.

Є прізвище Сало*їд.

Якщо станете адміністратором, то від чого відмовитись ?

Що для Вас означає слово сало*їд ?

Чи можете проголосувати за Зеленського ?

Зеленський глумився з України, українців тощо.

Через такий регіт Зеленського росіяни регочуть. А Ви ? Микола Івкі (обговорення) 11:47, 4 квітня 2019 (UTC)

Рассилон. Alkom-lviv. Через відсутність відповідей на ВП:ЗПА голосую проти обох.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, AlexKozur. --Микола Івкі (обговорення) 11:21, 7 квітня 2019 (UTC)

Jphwra. Коли раніше як адміністратор блокували неанонімів без жодного порушення ??

Чи можете проголосувати за Зеленського ?

Зеленський глумився з України, українців тощо.

Через такий регіт Зеленського росіяни регочуть. А Ви ? --Микола Івкі (обговорення) 11:34, 7 квітня 2019 (UTC)

Доброго дня. З огляду на політичну анжованість даної сторінки та переведення її на трибуну. Я бачитиму вашу пінги до 1 липня 2019 року (тобто не читатиму дану сторінку). Вибачте, але мені не хотеться це навіть бачити. --『　　』 ^Обг. 12:52, 7 квітня 2019 (UTC)

• Там ще Jphwra номінують в адміни, Ви не в курсі або ще не визначились? --ROMANTYS (обговорення) 13:19, 7 квітня 2019 (UTC)
• AlexKozur, «не хотеться це навіть бачити» — не насилуйте себе, зробіть вигляд. що не помітили пінгу, або помітили та були дуже завантажені іншою суперважливою адмінською роботою. Це ж всього лиш один голос… Хай інші перенесуть, котрі вільніші. А то Ви ніби голос й перенесли, але дані голосувань не оновили. --ROMANTYS (обговорення) 13:33, 7 квітня 2019 (UTC)

  По-перше, Ви порушили ВП:Е. По-друге, такої роботи немає. По-третє, там три заявки без мого голосу. По-четверте, дякую, що оновили. --『　　』 ^Обг. 13:45, 7 квітня 2019 (UTC)

Jphwra. Через відсутність відповіді і вибачень за багато-багато блокувань зареєстрованих користувачів з порушеннями 2017 і 2018 на ВП:ЗПА голосую проти.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:36, 8 квітня 2019 (UTC)

Tespaer. На ВП:ЗПА голосую „проти“. Глянув Ваш внесок. Ви не активні там, де адміністратори мають бути активні.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:03, 20 травня 2019 (UTC)

Микола Івкі, що ви маєте на увазі? Не втручаюсь у суперечки? --Tespaer (обговорення) 20:12, 20 травня 2019 (UTC)

Tespaer. Ваші дописи майже відсутні, наприклад, на ВП:К-А, на ВП:ЗА і на голосуваннях щодо адміністраторів і арбітрів. --Микола Івкі (обговорення) 07:50, 21 травня 2019 (UTC)

Я вважав, що для вікіпедії більш важливим є написання вікіпедії, патрулювання редагувань, перевірка статей, а не голосування. --Tespaer (обговорення) 08:58, 21 травня 2019 (UTC)

Tespaer. Пишу ширше. Вас я заочно не знав. Щоби краще узнати, переглянув дописи там, де повідомив. Ваші дописи там майже відсутні. Тобто нині Вас я заочно не знаю. Якщо не знаю, то підтримати не можу. Маю надію, пояснив достатньо. Микола Івкі (обговорення) 12:54, 21 травня 2019 (UTC)

Дякую, прислухаюсь до вашої поради в майбутньому. Поки що у мене була потреба у запитах на сторінку захисту статей, які часто вандалили, але відчуваю, що під час номінації вже з'явилась потреба звернутись за допомогою до адміністраторів. --Tespaer (обговорення) 00:05, 22 травня 2019 (UTC)

Миколо, цілком можливо, на Ваш голос вплинуло і те обговорення яке я влаштував щодо джерел. До моєї свідомості «достукались» і я мушу визнати, що був неправий у тій критиці. А Tespaer навпаки продемонстрував хорошу витримку, реагуючи строго за процедурою. Можливо, Ви все ж переглянете свій голос. Я готовий буду допомогти і перенести голос в разі чого.--Aeou 12:26, 23 травня 2019 (UTC)

Aeou. Ваші дописи на мій голос не вплинули. Вище я написав: „Якщо не знаю, то підтримати не можу“. Цього разу голос не перегляну. Микола Івкі (обговорення) 12:36, 23 травня 2019 (UTC)

Я бачив, що у Вас власні аргументи. Але на всяк випадок все ж звернув Вашу увагу на ту ситуацію.--Aeou 12:42, 23 травня 2019 (UTC)

Tohaomg. На ВП:ЗПА голосую „проти“. Репліка ([[710]]). Більшість людей навіть не знають, що таке 14/88.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, SitizenX, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 11:51, 1 липня 2019 (UTC)

Tohaomg. Репліка. Мій голос ще не був вирішальним. А Ваші дописи (на ВП:ЗПА) свідчать про Вашу некомпетентність, Вашу неготовність стати адміністратором. --Микола Івкі (обговорення) 10:53, 3 липня 2019 (UTC)

Tohaomg. Скільки правди містить допис [[711]] ??

„заблокований усюди крім обговорень“. Можете глянути мій внесок — і переконатися, що й улітку були мої дописи до статей (не тільки до сторінок обговорень).

„блокували за підрив діяльності Вікіпедії“. Які мої дописи і слова були підрив діяльності Вікіпедії ?? Була сваволя адміністраторів.

„тепер голосує проти будь-кого, хто номінується на адміністратора“. Не завжди. --Микола Івкі (обговорення) 11:46, 4 липня 2019 (UTC)

Submajstro (Basio), Piramidion. Помилка вас обох у тому, що ви обидва минулого року як адміністратори стали ще й арбітрами.

Раніше Максим Підліснюк як адміністратор став іще й арбітром, а наступного року перестав бути і арбітром, і адміністратором.

Нині ви обидва не арбітри. І не треба захищати (та ще з погрозами) своє свавільне рішення щодо 1488. Я також бачив на авто і 1488, і 88.

Сповіщення ROMANTYS. --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 29 липня 2019 (UTC)

Ми не мали вибору через неактивність спільноти. Якби ми не погодились, а разом із нами ще й YarikUkraine, який узагалі є бюрократом, то АК не назбирав би навіть кворум. Та й от навіть чотирьом людям не вдалося прийняти рішення по двох позовах — а що говорити, коли АК складається лише з трьох?

А Ваша помилка в тому, що Ви (як і ROMANTYS, як і деякі інші користувачі) підважуєте авторитет АК як інституції. Тут не справа в тому, хто туди входить, і наскільки коректними є ті чи інші рішення. Рішення можна уточнити, їх можна навіть скасувати, якщо на те є вагомі підстави. Можна прийняти правило, яке зможе нівелювати таке рішення АК — тоді арбітри самі подадуть до себе позов для перегляду якогось старого рішення. Але не підважувати АК як інституцію. Я це кажу саме як той, хто вже не належить до АК, а також не має наміру брати участь у наступних скликаннях (хіба що будуть довибори і жоден "прохідний" кандидат не погодиться). У цьому контексті поточна відсутність у мене статусу арбітра — це моя прерогатива, а не недолік. А те, що Ви називаєте «погрозою» — можна назвати також «ультиматумом», але найкраще — просто «попередженням». У будь-якому разі суть одна — я виконаю те, про що попередив, якщо Ви та Ваші однодумці не зроблять висновки і не припинять деструктивну поведінку.

І ще одне. Не знаю, чи не даремно веду цю розмову, зважаючи на практику минулих обговорень, але зроблю оцю спробу. Бачив, що Ви багато Зеленського згадували, і мені спала на думку певна аналогія. Уявіть собі, що Вікіпедія — це така своєрідна держава. Звісно, в нас інша форма правління — не демократія, в нас немає свободи слова (бо є ВП:ОД, ВП:Е, ВП:НО, ВП:НЕТРИБУНА тощо) і т. д. Але. От Зеленський — порушив уже декілька законів, порушив навіть Конституцію. Ще до виборів зневажив Президента як інституцію (я про його «бикування» в спілкуванні з Порошенком у студії 1+1). Після виборів зневажив Верховну Раду як інституцію, ініціювавши дострокові вибори без жодних на те підстав (про негативні висловлювання в бік Ради загалом, а також розстріл депутатів у серіалі я вже не розводитимусь). Думаю, що й Конституційний суд зневажив би як інституцію, якби той прийняв інакше рішення по тому розпуску ВР — бо ж у нього є на це право — за нього ж проголосувала безпрецедентна (в нашій країні) кількість виборців. Адже так? Отож. ВП:5О — наша конституція. ВП:Правила і настанови - наші закони. Адміністратори в цій уявній «грі» є лише дрібними фігурами — скажімо, працівниками якихось служб впорядкування, максимум — дрібними чиновниками. Роль ВР та Президента, я б сказав, виконує Спільнота укрвікі, а також Фонд Вікімедіа. Це — інституції, рішення яких оскарженню не підлягають. Їх можна змінити, замінити, скасувати шляхом відомих процедур — через обговорення чи голосування, під час номінацій чи прийняття тих чи інших правил. Зрештою, будь-яку адміндію конкретного адміністратора можна скасувати за рішенням спільноти. Натомість Арбком — це інституція, яку створила спільнота. Арбком — це, можна сказати, Верховний і Конституційний суд водночас. І зараз Ви цю інституцію намагаєтесь підважити, а заразом із нею — і саме рішення спільноти, ще й робите це неприпустимим методом — тим же, яким користувалася й команда Зеленського — навішуванням ярликів, зневагою до рішень як спільноти, так і самого АК, у певному сенсі навіть переслідуванням тих, хто те рішення підтримує (приклад — номінація Tohaomg на ВП:ЗПА, де Ви з ROMANTYS проголосували «проти» лише на підставі того, що точка зору номінанта збігалася з рішенням АК).

Не знаю, наскільки ця гіпотетична аналогія буде Вам зрозумілою. Але принаймні спробу я зробив. Останню.--Piramidion 21:29, 29 липня 2019 (UTC)

• Вікіпедія:Чим не є адміністрування#Адміністратори — не ізольована гілка влади:

Для розуміння базових принципів функціонування Вікіпедії іноді наводиться досить наочна паралель із державою — спільнота Вікіпедії під час процедури прийняття правил і настанов порівнюється із Законодавчою гілкою влади (парламентом), адмінкорпус — із Виконавчою гілкою влади, Арбітражний комітет — із Судовою гілкою влади.

Так от, особу адміна в складі АК я сприймаю як тиск виконавчої влади на судову, а теперішнє неоголошення виборів адмінами-бюрократами та пропозиції Нікка перенести вибори на травень наступного року — як спробу виконавчої влади вікі взагалі знищити судову. Щось подібне зараз відбувається і в реалі, достатньо подивитись рішення судів після виборів Президента. --ROMANTYS (обговорення) 06:18, 30 липня 2019 (UTC)

Submajstro. „Адміністраторами можуть стати користувачі, які мають на момент висунення: [...] щонайменше 3 місяці досвіду редагувань“.

Перевірив дату першого редагування (19:17, 25 квітня 2019) і дату висування (19:10, 25 липня 2019). Кількох хвилин не вистачає. Згода ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:15, 30 липня 2019 (UTC)

Ні, реєстрація відбулася раніше, а уточнення про перше редагування, як для патрульних відсутнє. А взагалі у мене стаж редагування 9 років і декілька місяців. --Submajstro (обговорення) 13:11, 30 липня 2019 (UTC)

Lystopad. YarikUkraine. Див. вище мій допис за 12:15, 30 липня 2019. Як розглядати чистий старт користувача Submajstro ?

Сповіщення ROMANTYS, Biletsky Volodymyr. --Микола Івкі (обговорення) 11:12, 31 липня 2019 (UTC)

Yakudza. На ВП:ЗППА голосую „за“. Yakudza має схильність до свавільних дій.

Через це такого адміністратора давно пора позбавити прав адміністратора.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, VoidWanderer. Микола Івкі (обговорення) 11:16, 29 серпня 2019 (UTC)

Goo3. На ВП:ЗППА голосую „за“. Goo3 блокує зареєстрованих користувачів з порушеннями (наприклад, останні блокування від Goo3 користувачів Mykola Kucher, Antyvyznachnyk23, Ralvovkas не мали посидань на дописи порушень / „порушень“).

1. Микола Івкі, якщо весь внесок користувача стосується виключно однієї статті (а той одного розділу), хіба можуть бути якісь сумніви в тому, за що блокування? --Goo3 (обговорення) 11:56, 5 вересня 2019 (UTC)

До речі, першим „проти“ проголосував Jphwra, який як адміністратор також блокував зареєстрованих користувачів з порушеннями.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 11:43, 5 вересня 2019 (UTC)

Goo3. 1. Ви частково порушили цілісність мого допису.

2. Треба думати про те, яким може стати внесок через рік або багато років.

3. Якщо посилання відсутнє, треба витрачати більше часу на вияснення. --Микола Івкі (обговорення) 12:09, 5 вересня 2019 (UTC)

• Вибори арбітрів/2019. Jphwra. Brunei. Helixitta. Dzyadyk. Голосую „проти“.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS. --Микола Івкі (обговорення) 11:16, 19 вересня 2019 (UTC)

Вибори арбітрів/2019. Andriy.v. Olvin. Динамо-фан. Леонід Панасюк. Голосую „проти“.

Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, Lystopad. Див. теж поряд вище. --Микола Івкі (обговорення) 11:52, 20 вересня 2019 (UTC)

Submajstro (Basio). Порада. Далі одночасно адміністратором і арбітром не будьте. --Микола Івкі (обговорення) 12:36, 28 жовтня 2019 (UTC)

‎Khodakov Pavel

Хто на ВП:ЗА дописує частіше, ніж Ходаков Павло Вікторович ?.. --Микола Івкі (обговорення) 11:57, 29 червня 2016 (UTC)

Вітаю, давно не чув! Як справи, шановний? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 11:59, 29 червня 2016 (UTC)

Ви тут як тут. А й справді, хто там дописує частіше, ніж Ви ?.. --Микола Івкі (обговорення) 12:16, 29 червня 2016 (UTC)

Звісно, адміни та шановні добродії. На моє одне речення вони пишуть 2-3 абзаци. Ну, і багато хто, але то… державна таємниця. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:19, 29 червня 2016 (UTC)

Маю на увазі не кількість слів, а кількість дописів. --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 29 червня 2016 (UTC)

Вас так довго не було, Ви багато що втратили:

• Користувач:37.57.184.114
• Користувач:89.252.21.40
• Користувач:91.202.72.66
• Користувач:95.133.30.60
• Користувач:148.251.43.162
• Користувач:193.164.130.30
• Користувач:194.44.11.133
• Користувач:195.39.243.220
• Користувач:195.68.202.226
• Користувач:195.91.99.168
• Користувач:195.242.179.114
• Користувач:212.1.72.205
• Користувач:212.26.131.110

Це зірки нашої Вікі --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:38, 29 червня 2016 (UTC)

Дещо й сам помітив. Але ж чому ті та деякі інші користувачі вибрали саме Вас ?

Поміркуйте над тим, які Ваші дії спричинили дії у відповідь. --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 29 червня 2016 (UTC)

У вас є ліки? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 12:56, 29 червня 2016 (UTC)

Нема: подробиць не виясняв. --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 29 червня 2016 (UTC)

• Трохи про ліки. Пишіть так, щоби слова інформатор та інтриган обминали Вас. --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 30 червня 2016 (UTC)

  Так у вас ліків немає. А я такий білий і пухнастий, що кожний з плямками наровить мене заплямкати. А я все рівно білий і пухнастий. Вам теж бажаю бути білим і пухнастим. І не давати чорним птахам затьмарити ваше родинне дерево. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 13:36, 30 червня 2016 (UTC)

• Також ‎Бучач-Львів. Дзвінчук Дмитро Іванович: Енциклопедія Сучасної України, [[712]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 30 червня 2016 (UTC)

Khodakov Pavel. Див. «#Лайливий вигук». Тема ще не готова, але наче назбирав більше, ніж досить. Що тепер скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 13:54, 19 березня 2018 (UTC)

Отакої!! Проснулись через 2 роки. Про що це Ви говорите? --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:02, 19 березня 2018 (UTC)

Khodakov Pavel. Пригадайте: ред. № 18958669. --Микола Івкі (обговорення) 14:12, 19 березня 2018 (UTC)

Ви розумієте, що риєте собі могилу і власноруч готовите собі труну? Забудьте пройдешне. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:18, 19 березня 2018 (UTC)

Khodakov Pavel. Тобто хочете продовжувати свої „дії“ ? Але ж такі „дії“ рано чи пізно повернуться проти Вас. --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 19 березня 2018 (UTC)

Хотів Вам допомогти і ще винуватий. Прошавайте! --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:38, 19 березня 2018 (UTC)

Khodakov Pavel. Що знаєте про походження свого прізвища ? --Микола Івкі (обговорення) 14:05, 22 березня 2018 (UTC)

Користувачу!

Надалі прошу мене не пінгувати. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:07, 22 березня 2018 (UTC)

Гаразд. Правда очі коле ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:41, 22 березня 2018 (UTC)

Будете переходити на особистості — остаточно втратите повагу до себе. --Ходаков Павло Вікторович (обговорення) 14:48, 22 березня 2018 (UTC)

Намічаю виняток у темі "Лайливий вигук". Справа не в особистостях, а в ставленні до ввічливості тощо. Микола Івкі (обговорення) 11:23, 23 березня 2018 (UTC)

Павле, за останні пів*години виникла думка: може, Ви мали на увазі походження свого прізвища ? Маю дві думки, але без Вашого дозволу не висловлю. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 березня 2018 (UTC)

Блокування 7 діб або сваволя Yakudza

Вас заблоковано на 7 діб за багаторазові переслідування користувачів, ігронування попереджень, продовження порушень після введення обмежень. Можливість редагування сторінки обговорення також заблоковано через те, що порушення відбуваються саме тут. --yakudza 12:31, 5 квітня 2018 (UTC)

Yakudza не надав жодного мого допису (або частини допису). --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 4 липня 2018 (UTC)

Шановний пане адміністраторе. Мене вразило ваше рішення про блокування користувача із мотивуванням «за переслідування». Користувач на цій сторінці висловився про те, що той «лайливий вигук» є таки лайкою, провів скрупульозні дослідження та навів достатню кількість аргументів із посиланнями на АД. Він із своїх мотивів звертався із цієї сторінки до багатьох користувачів для того, щоб отримати оцінку, чи поділяють вони цю думку. Частина користувачів відповіла на звернення. Звернувся і до вас. Ви ж його звернення проігнорували, а натомість писали на цій сторінці попередження про буцімто «переслідування». Такі дії є неодноразові. На цій сторінці вже не один користувач писав саме для вас, що переслідувань з боку користувача він не вбачає. Я також не вбачаю. Разом із тим, наведу вам цитату із статті Вікіпедія:Не переслідуйте користувачів:«Адміністратор при виконанні своїх обов'язків не може керуватися своїми особистими симпатіями чи антипатіями, своїми перевагами що не мають відношення до проекту і правил Вікіпедії. Зокрема, переслідуванням користувача можуть вважатися систематичні необґрунтовані або слабко обґрунтовані правилами Вікіпедії, а також надмірно тривалі блокування користувача або погрози застосування такого блокування, а також блокування з боку адміністраторів, з якими учасник знаходиться в конфлікті. Обґрунтованість або необґрунтованість блокування в подібних випадках встановлює Арбітражний комітет. Переслідування користувача з використанням адміністративних повноважень може служити підставою для позбавлення користувача-адміністратора статусу «адміністратора» (sysop).». Прошу надати обґрунтовані пояснення цього мотивування, як адміністратора, який прийняв таке рішення. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:39, 6 квітня 2018 (UTC)

В адмінкнайпі було декілька обговорень дій Миколи, і такі дії були визнані переслідуваннями. Попереджень про можливе блокування навіть з мого боку було декілька. Тим не менше, він продовжував і при чому не тільки з цими "блІнами", чого варте смикання користувача Ходаков з порушеннями ВП:Е у розділі вище. @Dzyadyk:, я можу розблокувати Миколу, якщо він припинить чіплятись до інших вікіпедистів. Але якщо буде повернення до старого, знову заблокую. --yakudza 17:12, 7 квітня 2018 (UTC)

ХРИСТОС ВОСКРЕС !

Вітаю із цим світлим святом! І Вас «воскресили», тож вітаю і з цим святом!

@Yakudza: І Вас із святом! Дякую, що «воскресили» пана Миколу! Цікаво почитати те обговорення. Якщо можна, прошу поилання на нього. Гарних усім свят! --Biletsky Volodymyr (обговорення) 02:54, 8 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer. AlexKozur. ‎Nina Shenturk. Що скажете про таке блокування ? Повністю підтримуєте ?! Ви б мене ще гірше заблокували ?!

Див. «#Лайливий вигук». Коли назвете речі своїми іменами — і покараєте не мене, а постійну порушницю етикету (ВП:Е), неввічливу адміністраторку Helixitta ??

Примітка. Якщо, теоретично, мене довічно (безстроково) заблокуєте, то від того той вигук не стане ввічливим. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 10 квітня 2018 (UTC)

Пані Helixitta не вела себе неввічливо. Ви порушуєте цілу низку правил Вікі, в тому числі ВП:НПК та ВП:НГП, дозвольте процитую:

... «Гра з правилами» розглядається як деструктивна поведінка. Близьким за змістом, але не ідентичним терміном є буквоїдство, яке означає надмірно суворе, формалістичне слідування букві того чи іншого правила з метою порушити його дух. Ще один різновид гри з правилами — пошук і використання «дірок» у правилах.

Свідоме і навмисне введення в оману щодо дій або намірів іншого користувача або користувачів з метою представити їх такими, що порушують правила, поводять себе некоректно, зловмисно, деструктивно чи заслуговують санкцій;

Свідоме застосування тактики «агресивної наполегливості» — активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими, для перешкоджання виробленню консенсусу в обговоренні, для змушення інших користувачів погодитись на власне, персональне бачення якогось конкретного користувача (нав'язування цього бачення), або для перешкоджання виробленню та прийняттю рішення, яке ґрунтується на правилах Вікіпедії;

Використання правил Вікіпедії для того, щоб створити помилкове враження, наче якийсь користувач порушує правила або має злі наміри, на основі «доказів», які самі по собі є зловмисною некоректною інтерпретацією цілком сумлінних дій користувача. Найчастіше такі дії кваліфікуються як порушення ВП:ПДН стосовно цього користувача. Зокрема, систематичні, повторювані необґрунтовані «попередження» про порушення правил, яких (порушень) насправді не було, можуть розглядатися як порушення правил етичної поведінки.

Правила Вікі справді чітко декларують ввічливість. Але це ввічливість у першу чергу між користувачами Вікіпедії, а також неприпустимість явної нецензурної лексики. Все решта — це вже питання особистої чутливості різних користувачів. Якщо у адмінкнайпі був попередньо досягнутий консенсус, що ваші дії, пане Микола Івкі, є безпідставним переслідуванням, значить треба виходити з цих реалій. --VoidWanderer (обговорення) 12:38, 10 квітня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Тут не переслідування і не гра з правилами, а остаточне вияснення ввічливості того вигуку.

Хочете сказати, що той вигук ввічливий ?!

Хочете сказати, що той вигук можна дозволяти хоч би на сторінці користувача ?!

Слова „Будьте ввічливі“ (ВП:Етикет) стосуються всіх дописів користувача (також і на сторінці користувача).

Той вигук неввічливий. --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 10 квітня 2018 (UTC)

Прочитайте попередній мій допис повторно. У ньому викладені всі відповіді на щойно задані вами питання. --VoidWanderer (обговорення) 13:30, 10 квітня 2018 (UTC)

Чесно, не знала, що означене слово є евфемізмом до більш лайливого, тому припускала його вживання для загальної оцінки предметів. Але по відношенню до людини вживати його неприпустимо навіть в м'якому розумінні. Якщо пані Helixitta адресувала його вам, то це неввічливо і є порушенням етики. Однак мушу зауважити, що заблокували вас «за багаторазові переслідування користувачів, ігнорування попереджень, продовження порушень після введення обмежень». Ви також не взяли до уваги рішення, прийняте щодо вас в адмінкнайпі, тому певною мірою блокування заслужили. Більш точно сказати не можу, оскільки не маю можливості дослідити витоки проблеми. --Nina Shenturk (обговорення) 16:08, 10 квітня 2018 (UTC)

Це слово є порушенням мовного етикету навіть якщо використане не до людини. Якщо це слово використане до людини, то це є порушенням ВП:НО. Це Ви можете почитати в будь-якій книзі про етикет. Це слово є жаргонізмом та ефреїзмом, що раніше використовувалося для заміни лайливих слів. А серед лайливих слів також є вигуки. А нині здебільшого має більш негативне значення через русифікацію. Усе інше лише питання удосконалення людиною мовного етикету. Також є деякі Ваші висловлення, які також порушують мовний етикет. Щодо блокування я не знаю, що сказати, бо я не бачу дифів. --Чорний Кіт ^Обг. 17:18, 10 квітня 2018 (UTC)

Стосовно перейменування статті «Текумсе»

Доброго дня. Ви перейменували статтю Текумсе (фільм) на Текумсе. Мотивуючи тим, що досить одного слова. Але насправді «Текумсе» - це реальний історичний персонаж, про якого, на жаль, ще немає статті в українській вікіпедії. Тому логічно, що стаття таки має називатись «Текумсе (фільм)», а про цю персону колись буде стаття під назвою «Текумсе».

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 15:44, 13 травня 2018 (UTC)

V Ryabish. Добридень ! Прочитав — зрозумів. Якби ж була стаття про ту особу, то не було б і перейменування. У ВП на подібне натрапляв, тому можна залишити. Виникла така думка: а якщо Текумсе -> Текумзе ? Микола Івкі (обговорення) 11:03, 14 травня 2018 (UTC)

Стосовно С / З - не впевнений. У Вікіпедії є стаття Прокляття Текумсе. Але з іншого боку, в статті Англо-американська війна (1812—1815) є червоне посилання Текумзе. Треба шукати у джерелах.--V Ryabish (обговорення) 12:56, 14 травня 2018 (UTC)

V Ryabish. Примітка. Пошук Google: "текумзе" "фільм" — 111 (джерел), "текумсе" "фільм" — 71. А вождь — Текумсе ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 14 травня 2018 (UTC)

Взагалі-то я започаткував цю тему стосовно уточнення «(фільм)». Я знаю, що є обидва варіанти. Який більш розповсюджений - не досліджував. Можливо, саме «Текумзе». Але це ще треба уточнити. І також напевно слід врахувати, що ім'я вождя потрапило до нас з англійської мови, а назва фільму - з німецької. Не знаю, наскільки це суттєво, але слід і це мати на увазі при дослідженні. --V Ryabish (обговорення) 17:09, 14 травня 2018 (UTC)

На мою думку, треба перейменувати на «Текумзе» чи «Текумзе (фільм)». Назву «Текумсе» залишити для особи, бо посилання на статтю про фільм замість статті про індіанського вождя буде вводити читачів в оману. --В.Галушко (обговорення) 14:24, 18 травня 2018 (UTC)

Різне 7

• Про Грінченка, фонетику й Караванського

З Вашого дозволу починаю новий розділ, бо «Різне 6» вже переповнений. Хотілося б зробити кілька коментарів до «Секретів української мови» С. Караванського. У розділі «Калічення» автор стверджує: «Не зміг „втриматися в сідлі“ і український прикметник кухенний. Калічники-уніфікатори переробили його на кухонний. Словник Грінченка фіксує лише одну форму: кухенний. Логічність цієї форми неважко бачити з такої схеми: злидні — злиденний, пісня — пісенний, плісня — плісенний, сотня — сотенний, стайня — стаєнний, отже й кухня — кухенний». Все начебто так, але… Як бути з наявністю слова «кухонні» у повісті «Голодна воля», написаній у 1870-ті? Невже і Панас Мирний калічник-уніфікатор? Спробуймо розібратися. Оскільки там випадне «е», логічно припустити його походження як вставного (версія про первісний [ь] сумнівна, бо відсутнє очікуване пом'якшення). Вставними можуть бути як «е», та і «о». Так чому в російському (і зросійщеному) варіантах «о», в українському — «е»? Якщо «кухенний», за логікою в родовому множини має бути не «кухонь», а «кухень». Може, річ у вимові звука [х]?

Питання:

• Як правильно буде родовий відмінок множини слова «ворітня»: «воротень» чи «ворітень»?
• Як передати відповідно до вимог правопису рос. Озёры, Озёрск, Озёрский округ (від Озёры), Озёрский район (від Озёрск)? У нас чомусь передане по-різному, незважаючи на те, що оригінальне написання однакове. --В.Галушко (обговорення) 13:44, 20 травня 2018 (UTC)

Моя думка. Явище г, к, х. Також сукня, поверхня ([[713]]).

Ворітень. --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 21 травня 2018 (UTC)

Щодо передачі рос. Озёры: джерело

14 травня Ви повідомляли, що на СО Professor Senkler мене згадали. Так, Yasnodark зауважив, що «Та якщо хотіли ви той статус, то треба як пан Галушко раз за разом штурмувати ту вершину…». Справедливо, патрульним нелегко стати, якщо в тебе поки мало вправності в мові, якщо маєш непростий характер, і якщо нема покровителів. На жаль, деякі патрульні, отримавши статус, забувають про свої обов'язки й необхідність самовдосконалювання. --В.Галушко (обговорення) 18:03, 22 травня 2018 (UTC)

Попередньо Озьори, Озьорський ([[714]]) ? Микола Івкі (обговорення) 11:20, 23 травня 2018 (UTC)

Шукайте "м. Озьори Моск. обл." тут: [[715]]. Микола Івкі (обговорення) 11:27, 23 травня 2018 (UTC)

Також Озьори на мапі Моск. обл. (УРЕС). Досить ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 23 травня 2018 (UTC)

Слово переміглий ?? Перемогти — дієслово перехідне, тому можливе слово переможений (не переміглий і не перемігший). Микола Івкі (обговорення) 11:13, 30 травня 2018 (UTC)

На ЕГЭ — без лифчика: выпускнице в Татарстане пришлось раздеться, чтобы сдать химию. Може, так створюють не тільки сенсації, але й історію? --В.Галушко (обговорення) 23:37, 5 червня 2018 (UTC)

Сам про таке не знав. Відповісти не готовий. --Микола Івкі (обговорення) 13:39, 6 червня 2018 (UTC)

Чи не здаються Вам неоковирними сполучення «у важкій вазі», «дзвін дзвона»? Це очевидні кальки з рос. в тяжелом весе, звон колокола. Чому б не замінити на «у великій вазі» (великоважник), «биття/голос дзвона»?

У СУМ-11 є слово «перемігший», але ця лексема може бути штучною, створеною для перекладу рос. победивший. Іноді трапляються випадки, коли зворот «той, що переміг» є важкуватим. --В.Галушко (обговорення) 15:52, 6 червня 2018 (UTC)

Чому восени, якщо осінь (з м'яким [н]), і навесні, якщо весна (з твердим)?

Чому в слові джерело давній африкат зберігся, а в спорідненому жерло — ні? --В.Галушко (обговорення) 15:55, 6 червня 2018 (UTC)

20 грудня того року Ви питали, чи є слова ум, (в)ухо, ява, англ. awake давніми родичами. Побіжно вивчив словники, можу сказати, що ні. Праслов'янське *umъ утворене за допомогою суфікса -mъ від кореня *u, що сходить до пра-іє. *au-. Можливо, споріднене з ява. Вухо походить через праслов. *uxo від пра-іє. *aus-, *ous- (пор. лат. ausculto). Англійське awake утворене доданням приставки a до кореня wake, що сходить до пра-іє. *weǵ-. --В.Галушко (обговорення) 16:36, 6 червня 2018 (UTC)

Чому пригода саме в Татарстані ? Думка потерпілої невідома. Як написано у правилах, невідомо. Що було б, якби, теоретично, дзвеніло плаття ?

Тавтологія (не бажане).

СУМ-11 створено в часи Союзу (наближення до рос. мови). Деякі негаразди звідти перейшли в СУМ-20.

Пор. вість, безвісти. У говорах є осени «осені».

Може, не дуже споріднені ?

Дякую за нагадування. Пор. вухо і аудіо. Англ. awake наче зайве, але чому awake і wake — синоніми ? Микола Івкі (обговорення) 11:42, 7 червня 2018 (UTC)

Чи можете розібратися в Обговорення:Омофони?

В українському розділі панує безграмотність: ми не маємо навіть передавати слов'янські назви відповідно до вимог правопису, досі тільки й навчилися, що транслітерувати російські варіанти. Моя пропозиція Вам: якщо Ви не готові створювати нові статті, чи не обтяжить Вас робота з виправлення безграмотних назв? Для початку: Шаблон:Табор (округ), Шаблон:Страконіце (округ), Шаблон:Мост (округ).

Як правильно передати пол. Dąbie: Домбе чи Домб'є?

Щодо зросійщення лексики в СУМ-11 не все так просто. Там багато таких рідкісних слів, яких не знають багато україномовних. Не виключено, що колектив просто фіксував вживання слів у 1970-х роках, відповідно до цього вказував стилістику. Насправді, багато слів зі словника Грінченка в СУМ-11 не увійшли, але це не завжди можна пояснити прагненням наблизити лексику до російської: наприклад, серед вилучених слів такі псевдоросіянізми Грінченка, як «во́здух» і «табак» (замінені в СУМ-11 на «повітря» і «тютюн»). Треба мати на увазі, що лексичний склад мови постійно міняється, тому відсилання до старих словників не завжди доречні. Наприклад, російський словник Даля: там присутнє чимало помилок, пов'язаних, серед іншого, й з поглядами автора (дышло він подавав як однокореневе з дышать, ясень виводив від ясный). Мова повинна розвиватися, ніщо не має заважати її свободі. Якщо постійно осмикувати мовця, менторствуючи «так не кажуть», це призводить до застою, заскнілості, а мовці, яким заборонили творчо поводитися з мовою, шукають нових виражальних засобів в іншій мові. Отже, нема чого дивуватися, що з'являються суржикомовці і «мовні зрадники». --В.Галушко (обговорення) 22:31, 8 червня 2018 (UTC)

Щодо безграмотності в укр. ВП вживаю вислів море помилок. Мій основний внесок — виправлення виявлених чужих помилок (також і в назвах).

Безперечно, негаразди СУМ-11 залежали від негараздів літераторів тощо. Ці негаразди тривають і тепер. Микола Івкі (обговорення) 11:51, 11 червня 2018 (UTC)

Назвати і назва, прорвати і прірва (< прорва), приспати і приспа... Тоді приспа — місце, де можна приспати ?

Дістати < дійстати (дійстану, дійстав) ?! Микола Івкі (обговорення) 11:34, 13 червня 2018 (UTC)

Ще є Домбє... --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 13 червня 2018 (UTC)

Нині віддаю перевагу назві Домб'є ([[716]]). --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 13 червня 2018 (UTC)

В ЕСУМ дістати виводиться від *dostati. --В.Галушко (обговорення) 17:30, 13 червня 2018 (UTC)

Так, але *dostati не має -ъ- / -ь-. Микола Івкі (обговорення) 10:46, 14 червня 2018 (UTC)

«Фонетичний символізм». Або звуковий символізм. Микола Івкі (обговорення) 11:26, 19 червня 2018 (UTC)

Що таке «фонетичний символізм»?

Щодо «дістати»: тому-то й [і], що не було єрів.

Стосовно інциденту з Бучач-Львів і Новий Сонч: місцевий варіант «Санч» може бути архаїчною вимовою Sącz, оскільки ą первісно вимовлявся як носове [а].

Українське «в спосіб» — калька пол. w sposób? А «скільки-то осіб» замість «скільки-то чоловік» теж можна вважати калькою пол. osób? Вживання давньої форми родового множини чоловѣкъ (замість сучасного чоловіків) може бути староукраїнізмом.

У яку статтю можна помістити факт про перехід рос. близозоркий > близорукий?

Ви пробували розібратися з проблемою в Обговорення:Омофони?

--В.Галушко (обговорення) 13:36, 25 червня 2018 (UTC)

Сьогодні — коротко. Див. Фонетичний символізм.

А звідки слова дійстати (дійстану, дійстав тощо) ?!

Щодо назви Санч маю те саме припущення. Чудово !

СО Омофон глянув, але ще не відповів. Микола Івкі (обговорення) 12:14, 26 червня 2018 (UTC)

Підказка. Обговорення:Дев'яткино (станція). Микола Івкі (обговорення) 12:16, 26 червня 2018 (UTC)

Знайшов український переклад П. Куліша 130 псалма: «Вповай, Ізраїлю, на Господа!». Твердження О. Каревіна (засноване на жарті І. Франка), спростоване.

З Дев'яткино/Дев'яткіно виявилося складніше. Очевидно, передача и в суфіксах досі невнормована. --В.Галушко (обговорення) 22:17, 27 червня 2018 (UTC)

Вітаю Вас, Миколо, після двотижневої перерви. Ситуація, скажу Вам, не райдужна. Я попереджував Вас про ризики Вашої поведінки, що можуть бути чреваті перервою в нашому спілкуванні, і не на кілька тижнів, а назавжди. Ваша стратегію слід визнати помилковою, згубною і безперспективною. Так, Ви праві, Українська Вікіпедія хвора, це ніхто не заперечує. Але замість того, щоб взяти участь у лікуванні, Ви тільки погіршуєте стан хворої. Я просив Вас допомогти з вичитуванням деяких навігаційних шаблонів і перевіркою назв статей, Ви не захотіли цього робити. Збирався порадитись з Вами щодо кількох мовних спостережень, та от забув, коли Вас не було. Також скажу, що чекав від Вас листочка, а Ви чомусь і не написали… Негарні справи. Ну, на цьому поки все. З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:54, 20 липня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Спілкування між нами можливе. Причини — складніші. Подробиці — пізніше. Зверніть більше уваги на етимологію. Микола Івкі (обговорення) 12:11, 23 липня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! На цей тиждень намічав інше, але позавчора пригадав про омофони.

Бажано однозначно визначити поняття омофони, омоформи, омографи, омоніми.

Різні джерела визначають ці поняття неоднозначно.

Складні випадки: ба́йдуже і байду́же (Омографи ?), стелеться і стелиться (Омофони ? Омоформи ? Омоніми ?).

Які інші види подібних складних випадків можете додати ?

Чи знаєте польські омофони виду рос. луг і дук ?

Чи потрібна стаття «Омонімія» ? Микола Івкі (обговорення) 11:48, 6 серпня 2018 (UTC)

Слова типу стелеться і стелиться, мабуть, слід вважати правописними варіантами.

Якщо знаходите потрібним, я постараюсь додати й про польські омофони.

Оскільки є стаття «Омоніми», «Омонімія» буде тільки дублювати її. Краще розширити наявну статтю.

--В.Галушко (обговорення) 12:59, 7 серпня 2018 (UTC)

Додайте розділ про польські омофони. Микола Івкі (обговорення) 13:05, 7 серпня 2018 (UTC)

Ще: сонце і сон це. Микола Івкі (обговорення) 13:20, 7 серпня 2018 (UTC)

А оце, здається зайве. Це каламбур. --В.Галушко (обговорення) 13:26, 7 серпня 2018 (UTC)

Відповідь залежить від визначення. Наче переважає думка, що зайве. Микола Івкі (обговорення) 13:38, 7 серпня 2018 (UTC)

Ще: Роман і роман, БАМ і бам як омофони. Микола Івкі (обговорення) 12:03, 8 серпня 2018 (UTC)

Щодо форми дійстати: не виключена аналогія до дійти.

Помітив, що в польській Вікіпедії нема статей «Омонім», «Омофон», але є «Омонімія», «Омофонія». Прив'язані вони до інших елементів у Вікіданих. --В.Галушко (обговорення) 18:31, 8 серпня 2018 (UTC)

Спробуйте уточнити твердження зі статті Ярижка, що в пізніх версіях цього правопису ять використовували не для [і], а для [є], аналогічно вживанню цієї літери в російському правописі. Джерел мені знайти не вдалося.

Святослав Караванський пояснив мовні «ідіотизми». Автор писав у передмові: «Вилучаючи з мовного простору України питомі українські риси, антинародня влада хотіла прищепити населенню нехіть до своєї рідної мови. І цього вона досягла. Затим що українські книжки написано не українською мовою, а сталінською ярижкою, вони перестали цікавити читачів». На мій погляд, дещо спрощений погляд на русифікацію України й перехід населення на російську. Я не виявив значної відмінності між правописом словника Грінченка і сучасним правописом, а вся різниця між правописом 1928 року й сучасним полягає, насамперед, у передачі іншомовних назв і слів (г замість ґ, л замість ль, ф замість т, і замість е, що пояснюється давніми розбіжностями між східноукраїнською і західноукраїнською мовними практиками; при цьому в Грінченка нових запозичень такого типу майже нема), а також передачею фонетичних тонкощів (і замість ї на місці ятя, м'який знак у випадку позиційного пом'якшення, що пояснюється розбіжностями у випадку етимологічного і фонетичного принципів правопису). Сумнівно, що читачі відмовлялися читати українське через інші літери в деяких словах (пор. твердження сучасних латинізаторів української мови, що українською не читають тільки тому, що вона використовує кирилицю). Але Караванський не міг писати інакше: він постраждав від більшовицького терору і тому все, що мало стосунок до СРСР, було для нього уособленням зла.

--В.Галушко (обговорення) 18:45, 9 серпня 2018 (UTC)

Ярижка. Щодо [є] не пригадую. Але гляну. Словник Грінченка, зокрема, має слова на и. Можете пор. думки Огієнка.

Дійти < *доити, діймати < *доимати, дійстати < *доистати. Див. ширше етимологію імені Анастасія. Микола Івкі (обговорення) 11:15, 10 серпня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Див. #Проект правопису 2018. Етимологія: стрілець, стрель, стрельнути ?

Як можна перенести рос. гайка ? Га-йка ? Гай-ка ? Рос. ВП наче відповіді не дає. Микола Івкі (обговорення) 12:43, 22 серпня 2018 (UTC)

Тільки «гай-ка». --В.Галушко (обговорення) 13:58, 22 серпня 2018 (UTC)

Можливо, стрель, стрельнути є гіперкорекційними формами. Існують паралельні форми з і. --В.Галушко (обговорення) 14:04, 22 серпня 2018 (UTC)

В.Галушко. Як точніше передати: Чжецзян чи Джедзян ? До речі, притока Кільмезю чи Кільмезя ? Див. уважно сумнівний УЛІФ. Микола Івкі (обговорення) 11:43, 28 серпня 2018 (UTC)

Перепрошую за втручання - а може й я допоможу?

1. Якщо йдеться про китайську провінцію Чжецзян, знаходите її в УкрВікі.

2. Шукаєте статтю в китайській Вікіпедії. Копіюєте назву статті, вставляєте у перекладач Гугл.

3. Далі ентерами розділяєте три ієрогліфи окремо, напр.:

浙

江

省

4. На переклад не зважаєте, а дивитеся на транслітерацію, що внизу під рамкою з вихідним текстом для перекладу:

Zhè

jiāng

shěng

5. Далі йдете на сторінку Система Палладія та шукаєте, як українською (російською) писати кожен ієрогліф. Можете й прослухати, як це читається. Найкраще це працює в Гугл Хром. Якщо допоміг - УСПІХІВ! Так і китайську можна вивчити. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 15:31, 28 серпня 2018 (UTC)

Biletsky Volodymyr. Дякую за втручання. Питання стосується передачі деяких китайських звуків: чж / дж, цз / дз. Мао Цзедун чи Мао Дзедун ? Біографія Мао Дзедуна: [[717]]. Микола Івкі (обговорення) 12:16, 29 серпня 2018 (UTC)

Оскільки ми на маємо права на ОД, ми мусимо транслітерувати з піньїню: zh=чж, j=дз. А у вимові можуть розібратися хіба китаїсти.

Оскільки гідроніми мають у родовому відмінку закінчення -у/-ю, за винятком випадків, коли наголошується закінчення, то тільки «Кільмезю». В УЛІФ можливо помилка: у рос. мові слово жіночого роду.

Тиждень тому я і користувач Гуманіст почали переговори зі створення нового проекту Лінгвістика. Необхідна наявність принймні 5 осіб. Чи не бажаєте приєднатися? --В.Галушко (обговорення) 16:54, 29 серпня 2018 (UTC)

Шановне панство, у поляків була група «Но то цо?», так я Вам також кажу Но то й цо? Хто як вважає правильним, той так і пише. Он, не менш шановані мною фахівці пишуть «аптобус», «донкрат», «палево», «вісі», «привіди». Ви запитали мене як писати правильно китайські слова українською. Я й дав Вам рецепт. Стосовно Мао Цзедуна робіть те ж саме, за тим же рецептом. Я не повторюватимусь і наведу те, що отримаєте в результаті:

Máo — мао

zé — цзе

dōng — дун

Так і пишіть, а все решта – то донкрати з вісталєтами та проффффффесорами, які й упорядкували, і не тільки УЛІФ, у якого помилок як у Сірка бліх. І нічого! Маємо «Ад» із начинкою «ОД». А якщо таки дійсно не полінуєтеся і пройдетеся усіма кроками мого рецепту (розіб'єте ім'я на окремі ієрогліфи), то навіть на рівні Гугла отримаєте натяк на те, що ж означає це ім'я. А навчитеся розбивати ієрогліф на окремі складові, то знатимете майже точно. А зрозумієте відношення китайця до навколишнього світу і особливості менталітету, то знатимете точно, але не обов'язково так, як батьки, які давали йому ім'я. Кожен ієрогліф має основне значення і купу інших. Ці значення залежать від багатьох факторів – від чергування ієрогліфів, від фонетичної вимови кожного з них, … Успіхів, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 20:22, 29 серпня 2018 (UTC)

P.S. Пане Миколо! Бачите, який Ви популярний — прямо «на розрив»! Я не агітую Вас ні до якого проекту, але надіюсь, що Ви би змогли суттєво допомогти у такій справі: 1, 2, 3. (бачите, я ще й сам і «пальцем об палець»..., а Вас вже підбиваю) Іще розкрию Вам один секрет-жарт: Ви запитували про китайські звуки: «дж», «дз». Якщо поекспериментуєте із Вікіпедією та Гуглом, і будете шукати власні імена із звуками «дж», «дз» то у китайській Вікіпедії не знайдете таких, а китайця не заставите їх вимовляти. Та й якщо прислухаєтеся до власної української вимови цих звуків, то вважатимете себе наполовину китайцем. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 21:08, 29 серпня 2018 (UTC)

В.Галушко. Biletsky Volodymyr. Я ж у засланні. Дописувати на чужу СО чи Вікіпедія:* мені програмно заборонено.

Глянув інші мови. Беларуская (тарашкевіца): Мао Дзэ-дун. Български: Мао Дзъдун. Latviešu: Mao Dzeduns.

Тобто моя самостійна думка, якій понад 20 років, не нова.

Вимова: цз > т_сз > д_зз. Пор. д_зз і д_з. Інакше: zé — цзе / д_ззе / д_зе. Подібно чж > т_шж > д_жж > д_ж.

Додати до проекту нового правопису: писати не Мао Цзедун, а Мао Дзедун, не Чжецзян, а Джедзян. Микола Івкі (обговорення) 11:51, 30 серпня 2018 (UTC)

Щоб Ви були здорові! Сябри пишуть «вожик» замість «їжачка» і, взагалі, мало ще чого. Так що тепер, і нам собі «носа втнути» на їх манер? А серйозніше - якби був той Цзедун японським, то я й не проти. А так, поки він китайський — категорично проти Вашої пропозиції! Однак, якщо Ви наполягатимете, то сформулюйте пропозицію хоча б на своїй сторінці, а я вже її приткну куди треба. Творчих успіхів. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:13, 30 серпня 2018 (UTC)

Миколо, заборона на редагування простору назв «Вікіпедія» не завадить Вашій участі в проекті. Головне — Ваша згода на створення і поліпшення статей з мовознавства.

Яка правильна форма множини муляр? В орфографічному словнику «Мулярі» (там тільки прізвище), в СУМ-11 — «муляри» («він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу»). --В.Галушко (обговорення) 18:14, 30 серпня 2018 (UTC)

Проект підтримую, але маю зауваження до назви. Пропоную слово Лінгвістика замінити на слово Мовознавство [Мовознавство (перенаправлення з Лінгвістика)].

Загальна назва — муляри. Щодо прізвища ще гляну. Микола Івкі (обговорення) 11:33, 31 серпня 2018 (UTC)

В УЛІФ і Мулярі, і муляри. Щодо Мулярі питання ще є. Микола Івкі (обговорення) 12:31, 4 вересня 2018 (UTC)

Якщо писати Мулярі, то наче не Му́лярі, а Мулярі́. УЛІФ і досі має, зокрема, Янисъярві. Микола Івкі (обговорення) 12:46, 4 вересня 2018 (UTC)

Пор. Миколо-Угреський монастир і Угрешська (станція). Микола Івкі (обговорення) 11:19, 5 вересня 2018 (UTC)

Дякую за консультацію. Попередньо муляри.

За легендою, монастир отримав назву від речення Дмитра Донского «Сія вся угрѣша сердце моє». Якщо корінь грѣх-, то в транслітерації мало бути є. Із суфіксом складніше: пор. сиваський, але балхашський.

Запрошую до Вікіпедія:Проект:Мовознавство. Він ще не готовий, але якщо Ви згодні брати участь, я за довіреністю впишу Вас в число учасників.

Якщо Ви маєте намір голосувати у виборах арбітрів, Ви можете задати свої питання тут. --В.Галушко (обговорення) 16:20, 10 вересня 2018 (UTC)

І му́ляри (в Інтернеті є також мулярі́), і Му́ляри.

Проект виявив самостійно. Непрямо згоден.

Заборони проголосувати у виборах арбітрів не виявив. Але чи вийде непрямо проголосувати ?

Питання маю, але в цейтноті (через проект правопису). --Микола Івкі (обговорення) 12:34, 11 вересня 2018 (UTC)

Радонеж / Радонєж ? --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 11 вересня 2018 (UTC)

У список учасників я Вас вписав. Сподіваюсь, що колись Ви знайдете час для роботи в основному просторі.

Передвиборне опитування кандидатів повинне завершитися до 15 вересня. Ви може сформулювати 2-3 питання всім кандадатам і я за Вашим дорученням розміщу їх на сторінці опитування.

Топонім Радонеж утворений від особового імені Радонег. Оскільки ятя там не було, писати є нема підстав. --В.Галушко (обговорення) 18:27, 12 вересня 2018 (UTC)

Уточнення: форма Радонѣжь досить поширена в церковнослов'янських джерелах. Може бути й «Радонєж». Але тоді ми маємо поставити питання з правильною передачею Онега, Онежское озеро, що теж писались через ять. --В.Галушко (обговорення) 18:39, 12 вересня 2018 (UTC)

В.Галушко. Може, Ви недогляділи ? Може, раніше, не до 15 вересня ? Див. ВП:Вибори арбітрів/2018.

Чи готували таблицю поправок до проекту правопису ? Микола Івкі (обговорення) 11:28, 13 вересня 2018 (UTC)

Час обговорення продовжили „до 1 жовтня 2018 року“ ([[718]]). Микола Івкі (обговорення) 12:11, 13 вересня 2018 (UTC)

Репліка. Поведінка N.Português'а мене не дивує.

Старосл. свои пѫть. Тобто рід чоловічий ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 14 вересня 2018 (UTC)

Що сказати, прикро. Схоже, зараз я входжу в конфлікт з трьома учасниками. Під час виборів…

Так, чоловічий. Тип відмінювання на -ĭ. Оскільки в родовому відмінку ці слова мали закінчення -и, що для пізнішої мови було не властивим, потім слово путь перейшло в жіночий рід (3-тя відміна). --В.Галушко (обговорення) 14:20, 14 вересня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Щойно виявив на Вашій ОС думку про «чистий старт» (допис за 20:11, 25 вересня 2018). Припускаю, що з «чистим стартом» у Вас не вийде, як не вийшло в користувачки Червона Троянда. Микола Івкі (обговорення) 12:30, 6 листопада 2018 (UTC)

Добридень! Пропоную приєднатись до місячника. Оскільки доповнювати статті Ви не можете, просьба глянути хоча б статтю Таз. Якщо щось у тексті здається недоладним, прошу виправити.

Зверніть увагу на Червонець. Чому в слові червінець наявний ікавізм, а в аналогічному за морфологією червонець ні? Очевидно, ікавізм почався до занепаду єрів: червоньць → червіньць → червінець. Так само й місток: мостъкъ → містъкъ → місток. Але як же бути з коток? Якщо другий о випадний, значить він єрового походження, отже, мало бути котъкъ → *кітъкъ → *кіток. Версія про пізнє запозичення виключається: Коток це персонаж українських казок і колискових пісеньок. --В.Галушко (обговорення) 12:41, 12 листопада 2018 (UTC)

Добридень ! За місяць ту статтю, мабуть, не поміняю.

Слово коток знаю давно. Наведіть рядки-рими до слова чи відмінювання слова коток. Микола Івкі (обговорення) 12:39, 13 листопада 2018 (UTC).

«То-ток, то-ток, не велів коток!», «Ой котику-рябку, Та вимітай хатку. А ти, котку сірий, Та вимітай сіни» --В.Галушко (обговорення) 19:05, 13 листопада 2018 (UTC)

Червінець має аналогію до червінця; червонець, червонця.

Поміркував, але щодо початку ікавізму для мене неочевидно.

Які колискові мають слово „коток“ ?? Коток наче тільки в казках літературного походження.

І раніше мав сумніви щодо „досліджень“ Тищенка.

Є котко, коток, кличний відмінок котку і кітку (наприклад: [[719]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 14 листопада 2018 (UTC)

Попередження або сваволя Jphwra

Прошу утриматись від оцінок і за можливості зменшити тролінг. Дякую. --Jphwra (обговорення) 13:09, 14 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Ваші виявлені дії, на мою думку, неадекватні, тому не міг не утриматись від оцінок («Різне-різне»).

І де ж бачите „тролінг“ ? --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 14 червня 2018 (UTC)

Постійне пінгування і безпідставне звинувачення в порушенні правил. Я вас попередив прошу це в подальшому врахувати. --Jphwra (обговорення) 13:36, 14 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Постійне, безпідставне ?

Які правила ВП порушує допис [[720]]. Микола Івкі (обговорення) 11:04, 15 червня 2018 (UTC)

Давайте покращувати статті. Це інтернет-енциклопедія, якщо у вас мало спілкування, то раджу спілкування перенести деінде. Останнє попередження, потім і Вас блокую за тролінг. Дякую за розуміння. --Jphwra (обговорення) 11:07, 15 червня 2018 (UTC)

Jphwra. Вийшло, що прочитав тільки тепер. Виходить, що той допис Бучач-Львів нічого не порушує. Тоді Ваш наступний допис ([[721]]) порушує (маю на увагу і зміст, і коментар).

Тобто підстави для звинувачення Вас, на жаль, є. Тим своїм дописом Ви спричинили (спровокували) ВР. Схаменіться ! Припиніть зловживати правами адміністратора. --Микола Івкі (обговорення) 13:23, 15 червня 2018 (UTC)

Jphwra не надав жодного мого допису (або частину допису). --Микола Івкі (обговорення) 13:16, 4 липня 2018 (UTC)

Блокування 20 червня 2018 або сваволя Jphwra

Вас заблоковано на 3 доби за багаторазові переслідування користувачів, ігронування попереджень, продовження порушень після введення обмежень. Можливість редагування сторінки обговорення також заблоковано. --Jphwra (обговорення) 07:13, 20 червня 2018 (UTC)

Jphwra не надав жодного мого допису (або частини допису). На мою думку, Jphwra морального права не мав мене попереджати чи блокувати. --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 3 липня 2018 (UTC)

Таке відчуття, що Jphwra списав текст блокування з іншого блокування, повторивши недогляд ігронування. --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 4 липня 2018 (UTC)

Запити

• Jphwra. Dgho. AlexKozur. Щодо «Вікіпедія:Запити на арбітраж/Переслідування користувачем Бучач-Львів».

Чи знаєте правила ВП ?? Де в правилах ВП написано про можливе переслідування за межами ВП ??

Шукав, але не знайшов.

Якщо не написано ніде, то потрібно:

Jphwra забрати заявку,

Dgho і AlexKozur відхилити заявку.

Чи можна карати за те, що не написано ніде ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 25 червня 2018 (UTC)

Доброго дня! Це заявка на порушення ВП:НГП з поєднанням інших правил. У даній заявці якраз такі вимоги. --Чорний Кіт ^Обг. 13:33, 25 червня 2018 (UTC)

AlexKozur. Добридень ! І в назві заявки, і в самій заявці є слова „Переслідування користувачем“, „переслідувати мене за межами Вікіпедії“, „за переслідування“. Тобто, на мою думку, заявник наголошує на слові переслідування (та ще й за межами ВП). При цьому, можливо, непрямо розголошує особисті дані Бучача-Львова. Микола Івкі (обговорення) 11:23, 26 червня 2018 (UTC)

пункт 5 ВП:НТЗ «а саме зловживанням ВП:АД і ВП:В, і дійсно можуть бути в певних випадках кваліфіковані як деструктивна поведінка і переслідування». Усе інше буде вирішувати ВП:АК, якщо звичайно позивач не скасує позов. А ваші слова є лише тиском на АК для зняття цього позову. --Чорний Кіт ^Обг. 11:36, 26 червня 2018 (UTC)

AlexKozur. Дякую за відповіді. Репліка. Я не тисну. Навіть на думці такого не було. Виникли питання — і спитав. Микола Івкі (обговорення) 11:58, 26 червня 2018 (UTC)

VoidWanderer. ‎Basio.

Де в правилах ВП написано про можливе переслідування за межами ВП ??

Що скажете про ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ «Ленид» ?

Які правила ВП порушують дописи 1 ([722]) або 2 ([723]) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 3 липня 2018 (UTC)

Чи був „частий вандалізм“ ([724]) ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 3 липня 2018 (UTC)

Будь ласка, припиняйте вишукувати порушення в чужих редагуваннях. Це не може вважатися конструктивною діяльністю у Вікіпедії. За останній місяць, окрім неконструктивних обговорень Ви майже нічого корисного у вікі не робили (було декілька редагувань, але вони не виправдовують такої діяльності). Пропоную зосередитись на роботі в основному просторі чи інших просторах, не призначених для обговорень, якщо не хочете отримати тривале блокування із вимкненням можливості редагувати власну СО.--Piramidion 13:58, 3 липня 2018 (UTC)

Piramidion. Чи мали тільки добрі наміри при переблокуванні мене ?? За що додали пів*години (09:23 -> 09:53) ??

Чому не покарали Jphwra через його переблокування мене ?

Чому заблокували мене з порушеннями: причин назвали багато, а пояснень — жодного ?

Хоч і пізно, але поясніть усі причини того блокування мене, надаючи (під)правила ВП і мої (під)дописи. Микола Івкі (обговорення) 12:25, 1 серпня 2018 (UTC)

Щодо блокування — помилився, але зайвих півгодини Вам явно не зашкодять. Щодо Jphwra — блокування є заходом для запобігання подальшим порушенням, а не покаранням. Щодо пояснень — Вам пояснювали вже достатньо, але оскільки Ви відмовляєтеся слухати, ці пояснення є зайвими. Причини, вказані в описі блокування, призначені не для Вас, а для інших користувачів. Вас же неодноразово просили припиняти вишукувати порушення в дописах чи діях інших користувачів, але ви ігнорували ці прохання. Ба, Ви продовжували наполягати на наявності порушень, навіть коли Вам прямим текстом казали, що цих порушень там немає. Все це має ознаки переслідування тих чи інших користувачів. І це не є конструктивною діяльністю. --Piramidion 13:08, 1 серпня 2018 (UTC)

@Piramidion: Шановний, якщо Ви помилилися, то мало визнати, що Ви помилилися. Помилки потрібно виправляти. А що може означати для Вас фраза «… але зайвих півгодини Вам явно не зашкодять.»? Для мене така поведінка і висловлювання є неприйнятними як для простих користувачів, так і для адміністраторів.

Як розуміти Вашу фразу «Вас же неодноразово просили припиняти вишукувати порушення в дописах чи діях інших користувачів, але ви ігнорували ці прохання.»? Це таке у Вікіпедії є Правило, чи Ви вважаєте, що маєте право вказувати користувачеві, що йому робити чи що йому не робити у Вікіпедії? Я вважаю, що користувачі, які припускаються порушень без недобрих намірів, повинні тільки дякувати панові Миколі за те, що він звертає на них їхню увагу. Самі подумайте – адміністратор заблокував пана Миколу за, як на мене, сумнівні «порушення», причому, не Правил, а його вказівок. От і пан Микола вказує на те, що адміністратор вчиняє свої дії із явними порушеннями Правил, вимагає адекватних дій і до нього, і більше нічого. Я вважаю, що його намагання захистити себе таким чином не може оцінюватися як «тролінг». Також намагається звернути увагу на порушення, які той адміністратор вчинив по відношенню і до пана Дмитра. Людина прагне справедливості, так би мовити, «не подвійного застосування Правил». Перед Правилами усі повинні бути рівними. А йому висуваються звинувачення, що він «підриває Вікіпедію». «Вікіпедію підривають» двостандартні адміністратори. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:48, 2 серпня 2018 (UTC)

Сказано було достатньо, нема чого тепер розводити пустопорожню балаканину. Користувач знає, що треба робити, щоб уникати як блокувань, так і навіть позбутися персонального обмеження. Але якщо вже відмовляється дослухатися спершу порад і прохань, а потім і консенсусних (бо було обговорення) вимог, то маємо те, що маємо. Не маю наміру товкти воду в ступі. Радійте, що наші правила — не такі як в англовікі (просто в нас редакторів значно менше, тому й стараємось якомога рідше застосовувати блокування), інакше як Микола, так і Дмитро вже давно були б заблоковані довічно. --Piramidion 13:26, 2 серпня 2018 (UTC)

Piramidion. Якщо переблокування було з помилкою, то треба вибачення попросити.

Якщо не хочете попросити, то заблокуйте себе на ті пів*години.

Коли блокували зареєстрованих користувачів без явних порушень ??

Тобто коли, зокрема, повідомляли дописи користувача, які містять порушення / „порушення“.

Звернув увагу, що не надали ні правил ВП, ні моїх дописів. Микола Івкі (обговорення) 12:59, 8 серпня 2018 (UTC)

VoidWanderer. ‎Basio. Див. ВП:КН-Р#Небезпечний для спільноти проект АК. Микола Івкі (обговорення) 12:13, 15 серпня 2018 (UTC)

Piramidion. Flavius1. Щодо розмови на СО Jphwra.

Де у ВП:Етикет написано, що, зокрема, згадування прізвища порушує етикет ??

Спочатку прочитайте правила, а тоді пишіть.

До речі, на підставі того, що Jphwra написав про себе (прізвище, ім'я, міста, де жив і живе) визначив однозначно його по батькові і дату народження.

Недавно Jphwra заявив, що він, мовляв, юрист. Пошукав такого юриста — і не знайшов.

Можливо, Jphwra написав, що він ніби юрист, аби більше проголосувало за нього як кандидата в арбітри.

Сповіщення Dzyadyk, Бучач-Львів. Микола Івкі (обговорення) 12:08, 12 вересня 2018 (UTC)

Ви розумієте поняття "неетичність"? У ВП:Е першим стоїть принцип "будьте ввічливі" — чи є ввічливим наполегливе згадування прізвища людини (ще й у виражено негативному контексті), якщо людина просить це прізвище не згадувати? Ще там є "пробачте і забудьте", якого ніяк не можете дотриматись ні Ви, ні Бучач-Львів, ні Jphwra. Але особливо я хочу звернути Вашу увагу, в контексті Вашої репліки про фах Jphwra і номінацію в арбітри (ця репліка, зокрема, порушує ВП:ПДН), на принцип, який стоїть на третьому місці: "Завжди виходьте із припущення про щирість інших користувачів."

Зважаючи на те, що Ви цим своїм дописом фактично порушили два правила, а також ризикуєте знову викликати обурення Jphwra (Ви не можете не знати, якої реакції можна очікувати від користувача на Ваш коментар такого змісту), наполегливо рекомендую припинити згадувати Jphwra в своїх коментарях, і тим більше уникати таких припущень-інсинуацій як згадане вище. Сподіваюсь на розуміння.--Piramidion 12:20, 12 вересня 2018 (UTC)

Piramidion. Ваші слова — не те. Звертаю увагу, що я не послав сповіщення Jphwra.

Уже тривалий час я не довіряю Jphwra, тобто не знаю, чи вірити, чи ні тому, що Jphwra написав. Микола Івкі (обговорення) 12:34, 12 вересня 2018 (UTC)

Це Ваше право, але потенційно образливі думки краще тримати при собі. Так, Ви не послали сповіщення Jphwra, але звідки Ви знаєте, чи Ваша СО не перебуває в його списку спостереження?--Piramidion 12:42, 12 вересня 2018 (UTC)

Piramidion. Маю підстави припускати (не стверджувати), що моя СО не перебуває в його списку спостереження.

Щоправда, можна зайти на СО без списку спостереження. Микола Івкі (обговорення) 12:53, 12 вересня 2018 (UTC)

‎Basio. Piramidion. Чи можна дозволяти ім'я користувача ‎Yakudza‎ / Якудза / Японська мафія ?? Сповіщення Бучач-Львів. --Микола Івкі (обговорення) 12:45, 8 жовтня 2018 (UTC)

NickK. Biletsky Volodymyr. Maksym Ye.. ВП:К-П. УЛІФ багато років містить навіть грубі помилки, зокрема Янисъя́рві.

Джерело УЛІФ — авторитетне / надійне / достовірне ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 11 жовтня 2018 (UTC)

Пане Миколо, джерело авторитетне, загалом надійне, однак містить сумнівні та недостовірні дані (інформація про те, що Клевань жіночого роду - для мене була недостовірною, але, дякуючи Вам, стала сумнівною. Недостовірність - Ви самі давали мені посилання). Оце і уся моя оцінка. Помилки ж не віднімають у цього джерела «мантії» авторитетності? ВО як мене у свій час відхлестали цим АД! А останнє запитання в розділі Клевань потребує повторного перегляду усіх посилань, що наразі для мене проблематично. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:31, 12 жовтня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Що скажете про допис Alex Khimich, який містить слово „товстошкірі“ ([725]) ? Див. Товстошкірі.

Сповіщення Mykola Swarnyk, SitizenX. Микола Івкі (обговорення) 12:54, 31 жовтня 2018 (UTC)

Там все нормально. Микола Івкі, я вже це озвучував раніше, але повторю ще раз — моя добра рекоменадція вам була б зосередитися на знятті обмежень, які ви дістали особисто, і вирішенні проблем, які призвели до цього. Я не бачу нічого конструктивного в тому, що ви робите зараз. --VoidWanderer (обговорення) 12:57, 31 жовтня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Де Ви писали про слово „товстошкірі“ ? Щодо обмежень див. #Лайливий вигук. Довічне обмеження мене незаконне через те, що дехто не хоче визнати той вигук лайкою. Микола Івкі (обговорення) 13:09, 31 жовтня 2018 (UTC)

Микола Івкі, ви помиляєтеся, коли вважаєте, що дістали обмеження «через те, що дехто не хоче визнати той вигук лайкою». Все це було обговорено вище у попередніх гілках, не бачу необхідності повертатися до цих питань. --VoidWanderer (обговорення) 13:47, 31 жовтня 2018 (UTC)

Микола Івкі, «товстошкірість», у застосуванні до людей — нечутливість або байдужість [до чогось]. «Не всі такі товстошкірі» == «Деякі є ранимими» — Alex Khimich 13:21, 31 жовтня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Дякую, але краще б замінили тоді те слово. Див. [726]. --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 31 жовтня 2018 (UTC)

VoidWanderer. AlexKozur. ‎Basio. Що скажете про слово „воно“ тут: [727] ? Порушення ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:21, 25 листопада 2018 (UTC)

VoidWanderer. AlexKozur. Biletsky Volodymyr. SitizenX. Рассилон. Щодо містики і чисел.

Спитайте активного користувача Karatel 37, що означає його ім'я. Для мене „Karatel“ неприємне. Тоді й „37“ неприємне.

Як бути, якщо користувач живе в будинку 14 у квартирі 88 ?

Що скажете про імена Олександр 14\88 і 14ДМИТРО88 ?

Що скажете про імена виду Анастасія 666 ? --Микола Івкі (обговорення) 13:02, 3 грудня 2018 (UTC)

я свою позицію описав ще в попередньому обговорені. Користувачі з 666 спокійно живуть в ангвікі як і з іншими цифрами. Там блокують користувачів за аргументом: "ви прийшли до Вікіпедії не для створення енциклопедії"--『　　』 ^Обг. 14:00, 3 грудня 2018 (UTC)

AlexKozur. 666 — число звіра. --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 3 грудня 2018 (UTC)

AlexKozur. Чи треба про запит SitizenX на арбітраж (Вікіпедія:Запити на арбітраж/Безпідставне блокування користувача) додати на ВП:АРБ ? --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 5 грудня 2018 (UTC)

SitizenX. На мою думку, Ваш запит не завершений: відсутній у списку позовів. Зверніть увагу на допис [728]. --Микола Івкі (обговорення) 14:05, 5 грудня 2018 (UTC)

Alex Khimich. ВП:ЗА. А це що таке? Де побачили слово „Барбарос“ ?? BARBOS — не (Барбарос / BARBAROS)... Сповіщення Ejensyd, AlexKozur. --Микола Івкі (обговорення) 13:46, 13 грудня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Чи правильно зробили [729] ([730], [731]) ? Сповіщення Biletsky Volodymyr, ROMANTYS. --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 26 грудня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Додатково.

Допис Biletsky Volodymyr „оцінили“ як „Грубе порушення ВП:Е“, але нічого не дописали на відповідну СО.

Заблокували Jphwra, але нічого не дописали на його СО. Див., наприклад: [732].

Відсутність Ваших дописів на відповідні СО — порушення. Згода ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 27 грудня 2018 (UTC)

‎Yakudza. ‎Karatel 37. Поясніть своє ім'я користувача. Чи можна допускати таке ім'я ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:46, 8 січня 2019 (UTC)

Вальдимар. Чи потрібна категорія : Черкаські мавпи ? Якщо так, то замініть мавпи на Мавпи. Микола Івкі (обговорення) 13:06, 28 січня 2019 (UTC)

AlexKozur. Добридень ! Чи можна отримати список тільки неанонімів (зареєстрованих користувачів), яких блокував Jphwra ? [Це питання виникло понад пів*року тому.] --Микола Івкі (обговорення) 13:37, 14 лютого 2019 (UTC)

Наскільки мені відомо, то ні. Не можеу не запитати: для чого? Я не хочу, що цей конфлікт розгорівся знов. --『　　』 ^Обг. 12:36, 16 лютого 2019 (UTC)

AlexKozur. Дякую. Див. ще не готову тему #Jphwra. Річ не в конфлікті, а в тому, що, може, Jphwra навіть ні разу не блокував неанонімів без жодного порушення. --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 17 лютого 2019 (UTC)

Є лише незрозуміле для мене блокування [733], деякі помилкові, але виправлені відразу (як блокування бота назавжди). Більш детальний список не для цієї сторінки. Червень-липень не розбирався в тому конфлікті, якщо неправомірно, то нині, можливо, можна стерти з історії як неправомірне блокування. В усіх інших блокуваннях назавжди не помітив порушень правил. --『　　』 ^Обг. 16:30, 17 березня 2019 (UTC)

AlexKozur. Глянув те „незрозуміле“ блокування. Для мене воно містить порушення Jphwra, бо там відсутнє посилання на допис, який для Jphwra порушення. Які блокування від Jphwra мають посилання на допис-порушення ?? Микола Івкі (обговорення) 12:59, 18 березня 2019 (UTC)

AlexKozur. VoidWanderer. ‎Basio. Див. фільтр редагувань. Слово хох*ол дозволене, а сало*їд заборонене. Так і треба ? Хто автор такої заборони ? Червоний князь містить "сало*їдів". Є прізвище Сало*їд. Микола Івкі (обговорення) 13:54, 28 березня 2019 (UTC)

AlexKozur. VoidWanderer. ‎Basio. Де відповіді ??

Чи все гаразд у шаблонах Шаблон:Науковець і Шаблон:Письменник ? --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 3 квітня 2019 (UTC)

Augustus-ua. Бучач-Львів. Добридень ! Що означає назва Україна 1187 і 1213 ? Микола Івкі (обговорення) 11:44, 22 квітня 2019 (UTC)

AlexKozur. VoidWanderer. Розгляньте на ВП:К-А обмеження (ВП:ПО) Dimon2711 хоч би на ВП:ЗПК через зайву підозрілість (порушення ВП:ДН) щодо мене і SitizenX ([734]), Когутяк Зенко ([735]).

Підозрівати Dimon2711 уміє, а попросити вибачення — ні. --Микола Івкі (обговорення) 11:41, 6 серпня 2019 (UTC)

Миколо, (приховано персональний випад у бік Dimon-а 2711)  :):):) --Користувач:Когутяк Зенко (обговорення) 11:54, 6 серпня 2019 (UTC)

Добридень! це жарт? Тоді Дімон сам слідкував за тією заявкою, а SitizenX в тій же заявці написав, що це він. Тут вже про Ваші дії також можна говорити як переслідування. А от етикет я приховаю. 4 травня... боже... він уже за ці переслідування був блокований...--『　　』 ^Обг. 15:58, 6 серпня 2019 (UTC)

• @Когутяк Зенко, AlexKozur, Микола Івкі та Dimon2711: Здається, так diff персональний випад коректно приховано та описано? Ну й задачка! (06:29) Див. далі #Як приховати персональний випад? — Юрій Дзядик (о•в) 06:29, 06:57, 13 серпня 2019 (UTC).

Dimon2711. Ahonc. Треба „попросити вибачення“ „за безпідставну підозру“.

Див. дописи за 20:19, 28 січня 2015 (Ahonc), 16:43, 22 вересня 2015 і 16:59, 22 вересня 2015 (ВП:Запити на перевірку користувачів/2015).

Ahonc. До речі, новий правопис містить назву Вятка.

Сповіщення AlexKozur, VoidWanderer. --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 7 серпня 2019 (UTC)

Навіть Арбком не розглядає справи, старіші за 3 місяці. Ви витягнули інцидент, який відбувся 4 з половиною роки тому. Пошук для створення або відтворення конфліктів на порожньому місці — це порушення ВП:НДА, ВП:НВМ і навіть ВП:Е, який рекомендує старі образи не згадувати і рухатися далі. --VoidWanderer (обговорення) 13:23, 7 серпня 2019 (UTC)

А нащо це треба?--Анатолій (обг.) 20:24, 8 серпня 2019 (UTC)

Ahonc. Дякую за поліпшення сторінки. На мою думку, треба для того, щоби надалі не робили безпідставних перевірок. За ту свою „перевірку“ покарані не були і вибачення не попросили. Микола Івкі (обговорення) 11:03, 9 серпня 2019 (UTC)

Ahonc. Уточнення. Ту Вашу „перевірку“ був забув, а „перевірки“ Dimon2711'ом підказали. Наче крапка. Микола Івкі (обговорення) 11:43, 9 серпня 2019 (UTC)

VoidWanderer. Після останньої „перевірки“ Dimon2711'ом трьох місяців не минуло. Де покарання чи вибачення ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:21, 12 серпня 2019 (UTC)

Alex Khimich. Якщо правильно сприйняв, то Ahonc'а заблокували несправедливо (на порушення ВП:Е не вказали). Тоді просіть вибачення перед Ahonc'ом. --Микола Івкі (обговорення) 12:21, 11 вересня 2019 (UTC)

Сваволя 1488

Dgho. Щодо „рішення“. Звідки взяли, що 1488 ніби те саме, що 14/88 ?? 1488 — число одне, а 14/88 — два числа.

‎Piramidion, ‎Basio, Olvin, YarikUkraine. Чи маєте самостійну думку ?? Чому не прочитали уважно те, що написав Dgho ? Микола Івкі (обговорення) 12:50, 9 січня 2019 (UTC)

SitizenX, VoidWanderer. Див. поряд вище. Може, теж уважаєте, що 1488 ніби те саме, що 14/88 ?? Микола Івкі (обговорення) 12:56, 9 січня 2019 (UTC)

До чого тут самостійна думка? Проект рішення створювався тривалий час шляхом дискусій і діалогу усіх арбітрів. Якби хтось був проти, або не погоджувався, то він би так і проголосував. А про числа вже сто разів пояснювали: використання косої риски у іменах користувачів технічно неможлива, тому аргумент що 1488 у імені користувача це однозначно одна цифра нікчемний. Тому нема більше про що говорити, вже прийнято найбільш об'єктивне рішення і іншого не буде. --YarikUkraine (обговорення) 13:08, 9 січня 2019 (UTC)

В Австрії подібне заборонене, без всякого аналізу.--Basio (обговорення) 13:08, 9 січня 2019 (UTC)

‎Basio. Дякую за джерело. Там є, зокрема, 88, але немає ні 14, ні 1488 !! Сповіщення YarikUkraine. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 9 січня 2019 (UTC)

Якщо уважно прочитаєте, то побачите Серед заборонених комбінацій, тобто 1488 вже включає 88 і потреби його вказувати немає. --Basio (обговорення) 15:52, 9 січня 2019 (UTC)

‎Basio. Не згоден. Там є речення: „Загалом у новому переліку понад 30 шифрів“, тобто трохи більше за 30. Якщо комбінацію тлумачити так, як Ви написали, то числа виду **88 чи 88**, де ** — число від 0 до 99, треба заборонити. Тоді додатково вийде 200 (двісті !!) заборон. Порівняйте 30 і 230. Різницю відчули ?! Тобто 1488 до комбінацій не входить. Згода ?! Микола Івкі (обговорення) 13:19, 10 січня 2019 (UTC)

Ви не так читаєте. Наприклад заборонений номер 1188, бо є 88, АВН, бо є ВН. Не можна утворювати номер із заборонених комбінацій додаючи спереду або ззаду нові символи. Тобто заборонені типу *...*#...#*...*, *...*#...#, #...#*...*, де #...# один з більше 30 «шифрів». --Basio (обговорення) 13:30, 10 січня 2019 (UTC)

‎Basio. А де написано, що заборонено в Австрії число „14“ ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:31, 10 січня 2019 (UTC)

Окремо воно не заборонене (а можливо у статті не згадане, бо вказані не всі). Заборонене 88, тому будуть заборонені, наприклад, 188, 88Х, 889, А887, отже і 1488. --Basio (обговорення) 15:34, 10 січня 2019 (UTC)

‎Basio. [Сьогодні глянув усю статтю.] Не згоден.

Україна — не Австрія. Де в Україні закон / * щодо 88 / 1488 ??

ВП — не авто і ІК — не номерний знак. Звідки видно, що правила для номерних знаків стосуються також ІК ??

Як бути з номером будинку 88 або номером квартири 88 ??

У ВП:ІК / * відсутній список / перелік заборонених чисел / * разом із повнотою прочитання.

Наприклад, до позавчора припускав, що 14/88 означає наявність 14 і 88 одночасно, зокрема „14 88“ або „88х14“.

Нагадую: дозволено те, що не заборонено.

Можливі виходи:

- або скасування „рішення“ АК і „блокувань“ від VoidWanderer;

- або відправити VoidWanderer і весь АК у відставку. Микола Івкі (обговорення) 13:05, 11 січня 2019 (UTC)

Наче ніхто з арбітрів не взяв участі в обговоренні щодо 1488 на ВП:К-А. Микола Івкі (обговорення) 13:13, 11 січня 2019 (UTC)

Рішення АК не оскаржуються, тож припиняйте товкти воду в ступі.--Piramidion 15:43, 11 січня 2019 (UTC)

‎Piramidion. Що робити, якщо „рішення“ АК свавільне (прийняте з порушеннями) ?

Сповіщення SitizenX, ‎Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, Бучач-Львів. Ще див. вище. --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 13 січня 2019 (UTC)

Ви мене запитуєте, що робити якщо Ви відмовляєтесь визнавати й дотримуватись правил, які діють у проекті? Я бачу лише одне логічне рішення — покинути такий проект і знайти якийсь інший — такий, що відповідатиме Вашим очікуванням та потребам. P.S: рішення прийняв колегіальний орган, одностайно, тож свавільним воно бути не може апріорі. Зрештою, коли поліція іншої країни користується дак-тестом для звинувачення людини в екстремізмі, то чомусь же їх не звинувачують у свавіллі?--Piramidion 14:08, 13 січня 2019 (UTC)

‎Piramidion. З одного боку, мене хочете вигнати-вижити,

з іншого замінити мене не можете.

(про це свідчить відсутність відповіді на мій запит про Клевань: [[736]]).

Тобто своє свавілля ставите вище дописів тих, хто проти свавілля. --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 24 січня 2019 (UTC)

„МАРАЗМ“: [[737]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 13 січня 2019 (UTC)

https://www.ednist.info/news/19551. --Микола Івкі (обговорення) 13:34, 15 січня 2019 (UTC)

Бучач-Львів. „Дії“ Максим'а Підліснюк'а теж пам'ятаю. Див. допис поряд. --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 13 січня 2019 (UTC)

‎Piramidion. Повторю: Україна — не Австрія. Я живу в Україні. Поблизу номерні знаки авто мають 88. Звідси випливає, що в Україні 88 не заборонено. Досить ?! Микола Івкі (обговорення) 12:55, 15 січня 2019 (UTC)

І? Вікіпедія не є державним ресурсом України й українськими законами не керується. І в обговорюваному питанні не про 88 йшлося, цей аргумент навели лише як екстриму, яка лише підтверджує консенсус суспільства щодо символіки 1488. --Piramidion 13:01, 15 січня 2019 (UTC)

‎Piramidion. Спочатку репліка. Тоді, може, керуєтесь законами Австрії ?!

Глянув Вашу ОС. Неясно, де живете: чи в Україні, чи ні...

На мою думку, у правилах ВП (ВП:ІК тощо) має бути перелік заборонених чисел тощо. Такого не виявив. Через це Ваші та інші „дії“ — порушення / сваволя. --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 15 січня 2019 (UTC)

Якщо Ви неуважно прочитали мою відповідь вище, то раджу прочитати ще раз. Я дав відповідь про підставу згадки законів, але Ви чомусь її не побачили. Щодо того, де я живу — в тому-то й суть української Вікіпедії, що її можуть редагувати з території будь-якої країни світу, і саме тому українські (як і будь-які інші, крім хіба що американських, оскільки там розташовані сервери) закони здебільшого не беруться до уваги (хіба що щодо цього є консенсус спільноти). Щодо переліку: Ви бачили де-небудь у правилах, скажімо, перелік рекламних імен? Або перелік ненормативної/образливої лексики? Або перелік імен, схожих на імена інших користувачів? Ви правильно сказали, що це — Ваша думка, але неправильно те, що на підставі цієї своєї думки Ви стверджуєте (саме стверджуєте), що відбулося порушення правил.--Piramidion 14:01, 15 січня 2019 (UTC)

‎Piramidion. У ВП мені є що дописувати і навіть створювати. Але „дії“ навколо 1488 тощо затримують.

Щодо одностайності. Я жив у колишньому Союзі і пам'ятаю, як майже одностайно голосували за КПРС і мовчали про Голодомор. Тобто свавілля може бути, на жаль, майже одностайним: ніхто не проти, всі за. У дечому ще в дитинстві був проти подібної одностайності.

Я не виявив у правилах ВП і Ви не підказали — тобто нема. Це підтверджує порушення в укр. ВП щодо 1488.

Я знаю, що можна дописувати, зокрема, з Австралії. --Микола Івкі (обговорення) 14:40, 15 січня 2019 (UTC)

Вікіпедія — електронний ЗМІ населення. Далі цитата:

«Коли Петро Порошенко стане президентом вдруге, це означатиме, що вплив на населення блогерів на соцмережах зрівнявся з впливом друкованих і електронних ЗМІ – і перевищив їх. За Гамбургським рахунком. Що це означатиме? Рівно те, що багатьом «недорогеньким» доведеться терміново учитися встановлювати підшипники, шабрити станини, міняти під дітьми пелюшки, освоювати професії токарів, зварників, няньок, касирок, та інші громадсько-корисні справи – бо в пресі працювати їм стане нереально.»

З повагою, --ROMANTYS (обговорення) 00:09, 17 січня 2019 (UTC)

• Попереднє узагальнення.

У правилах ВП (ВП:ІК тощо):

— відсутній перелік заборонених чисел і абревіатур (88 ? 14 ? HH ?);

— відсутні правила розпізнавання заборонених знаків (888 ? -88A ?).

Це означає, що в правилах укр. ВП відсутня заборона на 88 і 1488.

Давно відомо: дозволено те, що не заборонено.

Через це:

— блокування за наявність 1488 в імені чи підписі користувача — сваволя (порушення);

— рішення АК щодо 1488 — сваволя (одностайна).

Що ще ? Що не так ?

SitizenX кілька днів не дописує.

Biletsky Volodymyr, ROMANTYS, Бучач-Львів, AlexKozur. --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 23 січня 2019 (UTC)

Доброго дня! ред. № 24004715 вже про це писав і думки не змінив. Я не бачу консенсусу в тому обговорені. А отже АК не може створювати подій і правила. Розглядати пункт явна образа не можливо, бо частина користувачів висловилась проти, а частина за. А отже думки користувачів розбіглися. Потрібно було створити підсумок та показати консенсус спільноти. А такого не відбулось. Нині я навіть не знаю як удосконалити правило ВП:ІК. П.С.: 14888 це астероїд, а 666 є користувачі в англвікі. А ще можна цензурувати числа 13 та 14. А от блокувати 888 (китайське число процвітання, потрійне щастя, 88 - подвійне щастя) ну.... І ще один факт Олімпіада-2008 року почалась в 8.08 о 8:08.08 вечора. А ще 88 читається як "ба-ба" і застосовується для прощання. Тож примічу: Вікіпедія міжнаціональний проект, а головним є внесок, а не цифри в ніку. --『　　』 ^Обг. 14:37, 23 січня 2019 (UTC)

• === Примітки ===

Сваволя адміністраторів

• Серед адміністраторів були і є такі, хто дозволяє собі сваволю (чи інші порушення), фактично забороняючи звичайним користувачам (не адміністраторам) висловлювати свою думку.

Які правила Вікіпедії забороняють висловлювати свою думку про дії адміністратора ??

Що має робити звичайний користувач, якщо адміністратор дозволяє собі сваволю ?

Мовчати ? Ні слова проти ?

Серед звичайних користувачів є такі, які діють (по-різному діють) за правилом: „Ні, не буду я мовчать!“

Таких користувачів адміністратори попереджають, блокують, обмежують, не залишають у спокої навіть після смерті.

Чому інші адміністратори не блокують адміністратора через сваволю ?

Виходить, інші адміністратори потурають сваволі адміністратора.

Потурання сваволі адміністратора призводить до нової сваволі того самого чи іншого адміністратора.

Минають місяці, роки, але сваволя адміністраторів і потурання такій сваволі не зникають.

Це означає що українська Вікіпедія була і залишається хвора. --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 4 липня 2018 (UTC)

Блокування від 5 липня 2018 або сваволя Piramidion

Блокування Вас тимчасово заблоковано у зв'язку з підривом нормального функціонування Вікіпедії для запобігання подальшим порушенням. Термін блокування — 2 тижні. Коли термін блокування буде вичерпано, ми будемо раді продовженню Вашої конструктивної участі в проєкті. Після закінчення терміну блокування зніметься автоматично. Якщо Ви вважаєте, що є вагомі причини для розблокування, створіть нову тему унизу Вашої сторінки обговорення та додайте такий текст: {{Розблокувати|Ваша причина тут ~~~~}}.

Детальніше причини описав у журналі блокування. Будемо раді Вашому поверненню до конструктивної роботи над Вікіпедією після того, як блокування закінчиться. Раджу скористатися цим часом та скоригувати свою діяльність у вікі, дякую.--Piramidion 09:26, 5 липня 2018 (UTC)

@Piramidion: Ви пишете вище: «Детальніше причини описав у журналі блокування». Але виявилося, що у коментарі немає жодного дифу, цитуємо журнал блокування: «Підрив нормального функціонування Вікіпедії: Систематичні порушення ВП:НО, переслідування, майже повна відсутність конструктивного внеску», 09:23, 5 липня 2018, Piramidion (два тижні). Тотожні коментарі: 17:59, 12 липня 2018 Jphwra (назавжди); 19:26, 12 липня 2018, Piramidion (на термін 09:53, 19 липня 2018). Прошу, як буде час та бажання, надати дифи порушень. Також дивує, чому 9:53, а не 9:23, 30 хвилин різниці; але це дрібниці, не так суттєво. Якщо немає бажання пояснювати, то прошу повідомити відразу. Ви ж самі нещодавно нагадали про це блокування (17:28, 28 жовтня), і привернули до нього увагу, diff. Заздалегідь дякую за увагу. — Юрій Владиславович (о • в) 14:23, 3 листопада 2019 (UTC).

1. Бажання не маю. Але користуватися пошуком нескладно — заходите на сторінку внеску користувача, і вибираєте 5 липня 2018 як кінцеву дату для показу результатів. Дивитесь, і бачите, що користувач демонструє не просто нерозуміння, за що його весь час блокують, та за що він отримав ПО, а ще й називає такі блокування сваволею, при чому це стосується практично всіх адміністраторів, які здійснювали блокування.
2. Зрештою, подивіться розділ вище. І це при майже повній відсутності внеску у просторах не для обговорень (стаття, шаблон, категорія).
3. Пів години ролі не грає.

Прошу більше мене тут не тегати.--Piramidion 14:39, 3 листопада 2019 (UTC)

Добре, тут не буду. Як буде все ясно, то напишу. — Юрій Владиславович (о • в) 21:24, 3 листопада 2019 (UTC).

Теорія Погодіна — Соболевського

Доброго дня! На Вашу статтю був повішаний іншим користувачем шаблон про порушення ВП:АП. Хотілось б мені дізнатися чи є на цей текст дозвіл відповідно до ВП:АП? Дякую за увагу! --Чорний Кіт ^Обг. 07:15, 11 липня 2018 (UTC)

Користувач не має можливості редагувати свою СО до закінчення терміну блокування. Якщо версію із ймовірним порушенням ВП:АП до того часу вилучать, а потім виявиться, що такий дозвіл таки є, її можна буде відновити.--Piramidion 07:25, 11 липня 2018 (UTC)

• Таке для мене вперше.

В УМЕ знак копірайт для всієї книжки є, а для статей — нема.

Хоча виявив джерело, де знак копірайт є також майже для всіх статей.

Відшукав наступне.

„Багато хто вважає цей значок [копірайт] головним підтвердженням авторських прав. Насправді, значок копірайту не говорить зовсім ні про що. Він наводиться, так би мовити, "за традицією". Його може поставити будь-яке видавництво (або поліграфічна фірма) на будь-яке видання. Жодних правил використання цього значка немає. І відповідно - ніяких заборон на його використання. Нічиїх авторських прав цей значок не захищає, а тільки повідомляє про те, що є організація, чи людина, якій належать авторські права“.

Чи треба статтю «Теорія Погодіна — Соболевського» вилучити з ВП ?

Сповіщення VoidWanderer, ‎Basio, ‎Rutheni. Микола Івкі (обговорення) 11:33, 19 липня 2018 (UTC)

• Стаття має бути доведена до стану, де відповідатиме вимогам Вікіпедії, а не вилучена. --VoidWanderer (обговорення) 11:37, 19 липня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Стаття незавершена. Чи вийде так, що після змін хтось захоче вилучити ? Микола Івкі (обговорення) 11:47, 19 липня 2018 (UTC)

Навіщо вгадувати майбутнє? Може й номінує хтось, але сумніваюсь що вилучатимуть. А от якщо буде висіти порушення Авторських прав — точно вилучать. --VoidWanderer (обговорення) 11:49, 19 липня 2018 (UTC)

VoidWanderer. Чи є порушення АП на підставі того, що відшукав ? Тобто чи є підстави для вилучення через ніби порушення АП ? Микола Івкі (обговорення) 11:59, 19 липня 2018 (UTC)

Просто працюйте над статтею. Давайте вирішувати проблеми лише з їх появою. --VoidWanderer (обговорення) 12:01, 19 липня 2018 (UTC)

VoidWanderer. За кілька років сваволі щодо мене було більше, ніж досить. Може, звинувачення щодо порушення АП також свавільне ? Чи випадково автор звинувачення мене не сповістив ? Таке несповіщення — порушення ?! Чи випадково автор звинувачення не покараний за несповіщення ? Микола Івкі (обговорення) 12:14, 19 липня 2018 (UTC)

Доки в оригінальному джерелі немає чітко зазначеної ліцензії CC-BY-SA (чи іншої вільної), будь-який такий твір, розміщений у Вікіпедії, повинен вважатися порушенням АП автоматично. Доки не буде доведено протилежне (через дозвіл OTRS або зміни інформації про ліцензію на сайті). Щодо запитання — прошу перечитати ВП:ПДН. --Piramidion 12:21, 19 липня 2018 (UTC)

Piramidion. Чи мав автор звинувачення добрі наміри, не сповістивши мене ?? Микола Івкі (обговорення) 13:03, 19 липня 2018 (UTC)

Миколо, згідно із законами більшості притомних країн, зокрема нашої, за замовчуванням захищається будь-який твір. Не важливо, заявив при цьому автор про захист чи ні. Тобто значок справді не обов'язковий. Я би навіть сказав, що він надлишковий.

Твір може вважатись незахищеним, або захищеним частково, якщо автор прямо про це заявив у вихідних даних твору. Якщо ж не заявив — значить все за законом (тобто захищений).

Якщо Ви припускаєте, що це не його власний твір, тоді це треба ще довести (плюс, не можна виключати, що передача прав все ж була здійснена окремо якоюсь угодою, листом чи заповітом).

Щодо вікі-процедури. Якщо стаття започаткована, як copyvio (copyright violation), тоді ставлять шаблон {{copyvio}}. Згідно з ним статтю буде видалено повністю. Є шанс переробити за схемою, описаною у шаблоні — створюється підсторінка «назва статті/temp» у якій немає версій із порушенням авторського права. Залиашти ж поточну статтю, в історії якої є версії з порушенням АП не можна, оскільки всі версії в нас розповсюджуються під вільною ліцензією. Є ще вихід — адміндією приховати версії з порушенням АП. Але «назва статті/temp» кращий, оскільки тоді система зарахує автором того, хто напише першу версію без порушення АП (і це справедливо).--Aeou 12:25, 19 липня 2018 (UTC)

Aeou. Ви відповіли найповніше, дякую. Тобто стаття таки має порушення АП.

Припускаю, що тоді багато-багато статей у ВП мають порушення АП щодо різних джерел.

Тоді, може, так: хай статтю вилучають, а я в іншому місці готуватиму новий різновид статті, врахувавши всі дописи інших. Микола Івкі (обговорення) 13:03, 19 липня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Зміни помітив. Чи можна так робити ? Якщо, теоретично, там є порушення, то наче статтю потрібно вилучити. Микола Івкі (обговорення) 11:53, 23 липня 2018 (UTC)

По правилам, роблять заготовку у просторі назва статті/temp, але не думаю, що це критично. Головне, що зробили. — Alex Khimich 12:04, 23 липня 2018 (UTC)

Alex Khimich. Де ці правила ВП ?? Де про */temp ?? У ВП:АП нема. Микола Івкі (обговорення) 12:30, 23 липня 2018 (UTC)

До чого тут правила? Це рекомендації, які у самому шаблоні про АП писані. — Alex Khimich 12:40, 23 липня 2018 (UTC)

Aeou. Спробуйте пояснити дописи за сьогодні. Микола Івкі (обговорення) 13:07, 23 липня 2018 (UTC)

Я власне вже готував відповідь. Миколо і Алексе, я не хочу, щоб ви сприйняли цей допис як докір. Просто хочу роз'яснити ситуацію.

1. Зараз ми маємо статтю, в якій перші ~25 версій захищені авторським правом і водночас під кожною зазначено, що вона опублікована як вільна. В цьому може бути власне суть претензій до Вікіпедії: Вікіпедія «взяла» захищений текст і «роздає» його як вільний (ліцензія Вікі, наприклад, дозволяє будь-кому безоплатно використовувати її матеріали навіть у комерційних продуктах).

2. Умовний «хтось» може легко Вікіпедію підставити. Він копіює собі текст і дає посилання на одну з цих версій у такому вигляді[738]. Потім правовласник звертається до цього «когось» із претензіями. Цей «Хтось» справедливо заперечує, мовляв у мене все чисто я взяв текст у Вікі, ось тут[739] Вікі роздає Ваш текст безплатно. І тоді правовласник виставляє претензію саме Вікіпедії.

3. Зараз у статті новий текст. Його автором, як я розумію, є Maksym_Ye. Але йому треба було публікувати текст через /temp. Перша ж версія цього темпа належала би йому. Як тільки адмін бачить, що є /temp-версія, він видаляє основну статтю і перейменовує на її місце /temp-версію. Стаття автоматично зараховується Максимові (з'являється у його лічильнику статей). І це було би справедливо — саме він написав текст (я думаю, Микола, Ви погодитесь у даному випадку). А наразі ж, текст, фактично, написав Максим, а формально і технічно авторство зараховано Миколі.

Я ні на чому не наполягаю. Просто щоб ви розуміли, процедура з /temp-версією з'явилась не випадково.--Aeou 13:14, 23 липня 2018 (UTC)

П. С. Я можу підказати, з чого випливає відповідь на це Ваше питання[740]. У вікні редагування внизу кожен користувач щодня бачить виділений червоним текст «Будь ласка, зверніть увагу...» Але увагу ніхто не звертає:) Там прямо написано, що в нас вільна ліцензія — це раз, і що захищені АП тексти публікувати не можна, це два («не можна» — це значить не можна, просто видалять). Тобто адмін би мав просто клацнути раз мишкою і все, нема статті. Але зробили процедуру з /temp, яка дозволяє дописувачу виправити ситуацію. Інструкція не дозволяє адмінові видаляти миттєво, вона дає дописувачу тиждень на створення /temp. Як не захоче — будь-хто інший може написати /temp-версію, тим самим виправити ситуацію, а заодно і стати реальним автором. І Вікіпедія буде юридично убезпечена.--Aeou 13:14, 23 липня 2018 (UTC)

Aeou. Ваш допис підтверджує мої думки, дякую. Стаття містить порушення АП. Дописувати до статті не можна. Але */temp мене не влаштовує, бо маю намір узяти статтю з багатьмв дописами за основу (тобто з порушенням АП) і поступово переробити на своїй підсторінці. Микола Івкі (обговорення) 13:35, 23 липня 2018 (UTC)

ВП:Дозволи. Микола Івкі (обговорення) 12:16, 24 липня 2018 (UTC)

ВП:Чому авторське право — зло. Микола Івкі (обговорення) 12:08, 25 липня 2018 (UTC)

Про авторське право і суміжні права: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12. Микола Івкі (обговорення) 12:25, 25 липня 2018 (UTC)

Aeou, дуже дякую за пояснення, адже дифи теж мають той статус що і основний текст, не подумав. — Alex Khimich 16:40, 24 липня 2018 (UTC)

Jphwra

• Цю тему створив не через Jphwra, а через SitizenX'а, який навесні Jphwra висунув, а далі зрозумів: краще б не висував.

Ще до висування треба було уважно розглянути дії Jphwra 2017 як адміністратора — і не висувати. Микола Івкі (обговорення) 12:05, 19 жовтня 2018 (UTC)

Вікіпедія:Кнайпа (різне)/Архів 42#Щодо вилучення сторінки обговорення користувача. Микола Івкі (обговорення) 12:37, 24 липня 2018 (UTC)

(Jphwra до ROMANTYS) „А те що в нас різні погляди, то це думаю всі давно зрозуміли. І я Вас правильно блокував і треба було довічно, як і Когутяка, Бучача чи як там він себе вже кличе, Івкі, Дзядика, Пероганича“: [[741]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:28, 16 вересня 2018 (UTC)

Список від Jphwra. ROMANTYS. Когутяк Зенко. Бучач-Львів. Микола Івкі.‎ Dzyadyk. Perohanych‎.

• Літо (ЗППА) і осінь (Вибори арбітрів/2018). Виходить наче так.

Спільні учасники — 30. Улітку підтримали Jphwra 15, восени — 14.

Спільні адміністратори — 8. Улітку підтримали Jphwra 4, восени — 3.

Микола Івкі (обговорення) 12:03, 3 жовтня 2018 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:23, 3 жовтня 2018 (UTC)

„По-перше пан Микола Івкі в жовтні 2018!!!!!! присвятив мені цілий розділ де вилив на мене знову купу бруду“: [[742]].

Виходить, що статистика щодо Jphwra — „знову купу бруду“. Як кажуть, коментарі зайві. Микола Івкі (обговорення) 11:31, 9 жовтня 2018 (UTC)

Літо і осінь.

«За». Flavius1. Geohem. Great Cockroach 007. Nicolas Polischuck. Kharkivian. BiNA. Леонід Панасюк. Alex Khimich. Ahonc. Lemberger 28. Xsandriel. Динамо-фан. Brunei. Наталія Ластовець.

«Проти». ROMANTYS. Yakudza. Basio. Piramidion. Igor Balashov. Bunyk. Roman333. Pavlo1. Perohanych. Dzyadyk. Biletsky Volodymyr. Білецький В.С.. Mykola Swarnyk. VoidWanderer.

Ще й весна (ЗПА).

«За». Flavius1. Geohem. Great Cockroach 007. Alex Khimich. Xsandriel. Brunei.

«Проти». ROMANTYS. Mykola Swarnyk. Микола Івкі (обговорення) 12:05, 19 жовтня 2018 (UTC)

• Коли Jphwra блокував зареєстрованих користувачів без жодного порушення ?? Ніколи ?!

Микола Івкі (обговорення) 12:30, 15 серпня 2018 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:54, 12 листопада 2019 (UTC)

Проект правопису 2018 року

• https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2018/08/22/UkrainianSpelling.pdf
• https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/08/15/novoi-redaktsii-pravopisu.pdf

Пропозиції та зауваження до нової редакції проекту Українського правопису

Автор зауважень (пропозицій) до проекту Українського правопису — Микола Івкі.

Розділ проекту Українського правопису, до якого висловлено зауваження (пропозиція); сторінка	Зміст і обґрунтування зауваження (пропозиції)
Зміст тощо. С. 2 тощо.	Терміни: префікс -> приросток, суфікс -> наросток. І приростки, і наростки в укр. словах поширені.
Розділ І. С. 6. Уживання І, И на початку слова.	И на початку слова буває перед різними приголосними (не тільки перед н та р). Пор.: індик, индик, гиндик; Ілько, Илько, Гилько; істик, истик, гистик.
Розділ І. С. 7. Буква Г.	Заміна: глотковий -> гортанний. І словник-довідник «Українська літературна вимова і наголос» (с. 10), і енциклопедія «Українська мова» («Приголосні звуки») містять слово „гортанний“.
Розділ І. С. 8. Апостроф. 1. Примітка.	1. Помилка. Мова йде не про іншу букву, а про приголосний. Наприклад, у слові ім’я́ перед м є інша буква (і), але апостроф пишемо. Тоді „інша буква на позначення приголосного“. 2. Апостроф треба писати у словах виду ма́вп’ячий. Тут сонорний приголосний перед губним належить до попереднього складу (ма́в-п’я-чий, не ма́-вп’я-чий). Тоді або „крім р“ -> „крім сонорних“, або „інша буква (крім р),“ -> „інша буква на позначення шумного приголосного,“. Ще: полб’яний, Посейм’я, довб’як, Довб’яга, Стовп’юк, Стовп’як, Стовп’яга; мавп’ятник, Присейм’я, Засейм’я. Слова ма́вп’ячий, полб’яний, Присейм’я бувають у сучасних джерелах (словниках / енциклопедіях).
Розділ І. С. 8. Примітка 3.	Треба додати приклад „не 'ддавала «не віддавала»“. Буває неправильно: „не д'давала“ ([[743]]).
Розділ ІІ. С. 100. III відміна. Однина. 3.	Після неподовжених шиплячих -у: жовчу, пригорщу, нехворощу. Укр. неподовжені шиплячі перед а, у тверді.

--Микола Івкі (обговорення) 12:46, 21 вересня 2018 (UTC)

• Виявлені помилки.

С. 8. геграфічних -> географічних

С. 8. «до одної», ями; -> «до одної» ями; / «до одної»;

С. 18. поезії крім звичайної форми Украї́на іноді -> поезії, крім звичайної форми Украї́на, іноді

С. 22. Правопи слів -> Правопис слів

С. 131. приголосним крім -> приголосним, крім

С. 158. іменниковми -> іменниковими

С. 195. займеником -> займенником

Проект містить багато помилок. Прочитати весь проект не мав часу.

• Мій висновок.

Проект безграмотний.

Таке відчуття, що правописна комісія навіть не прочитала те, що створила.

Микола Івкі (обговорення) 11:57, 17 серпня 2018 (UTC) — Микола Івкі (обговорення) 13:23, 10 вересня 2018 (UTC)

С. 124. вико́нуючий, ->

С. 142. Олéж-е (-у) ?? Олéж-е (Олéг-у) ?! Олéж-е (-у) означає Олéж-е (Олéж-у) ?!

Микола Івкі (обговорення) 11:57, 17 серпня 2018 (UTC) — Микола Івкі (обговорення) 12:58, 10 вересня 2018 (UTC)

Опитування про проект правопису ([[744]]) на Запоріжчині не працює (і вчора, і сьогодні). Причина: Інтернет ? Микола Івкі (обговорення) 11:54, 21 серпня 2018 (UTC)

А якщо відкрити через Google Chrome і продовжити ?

Порівняння проекту правопису 2018 і чинного: [[745]] або [[746]]. Микола Івкі (обговорення) 12:13, 22 серпня 2018 (UTC)

Фаріон: [[747]], [[748]]. Микола Івкі (обговорення) 12:54, 30 серпня 2018 (UTC)

• Замінити чужі -цз- на -дз-, -чж- на -дж-.

Пор. інші мови. Беларуская (тарашкевіца): Мао Дзэ-дун. Български: Мао Дзъдун. Latviešu: Mao Dzeduns.

Вимова: цз > т_сз > д_зз > д_з. Подібно чж > т_шж > д_жж > д_ж.

С. 54. Цзіньпі́н -> Дзіньпі́н, Чжаода́о -> Джаода́о, Чже -> Дже.

С. 152. Мáо Цзедýн — маоцзедýнівський -> Мáо Дзедýн — маодзедýнівський. Микола Івкі (обговорення) 13:36, 30 серпня 2018 (UTC)

Як попередньо далі писати ?

• Чингісхáн (с. 147) ? Чінгізхáн (с. 152) ? Чінгісхáн ? Чингізхáн ?
• Як розуміти Олéж-е (-у) (с. 142) ? Олéж-е (Олéж-у) / Олéж-е (Олéг-у) ?
• Звук [г] — глотковий (с. 7) / гортанний ?
• Як буде місцевий відмінок від назв Вінніпеґ, Гааґа ?

Як утворити прикметники від назв Вінніпеґ, Гааґа, Чикаґо ?

• Як буде наказовий спосіб від дієслів виду допові́сти́ ? Доповіжмо ? Доповідьмо ?
• Мені незнайомий / мені не знайомий ?
• Ацтекський / ацтецький ?
• Кубка / Кубку (змагання) ? Микола Івкі (обговорення) 12:02, 24 вересня 2018 (UTC)
• Мавпячий (ма-впя-чий) ?? Мавп'ячий (мав-п'я-чий) ?!
• Жовч. Жовчю ?? Жовчу ?!
• Опівночі ?? О півночі, о пів ночі ?!

Опівдні ?? О півдні ?!

• Лев Толстой ?? Лев Толстий ?!
• Максим Горький ?? Максим Горкий ?!
• Акопян ? Акоп'ян ?
• Кубок. Кубка. Кубку ?
• Гайана [га-а́-на] ?? Гайяна ? Гаяна ?!
• Англ. creek. Крик ? Крік ? Кри́кі ?
• Рос. Вя́зники. В'язники́ ?? В'язники́ означає «арештанти».
• Рос. Калинин. Калінін (кал-ін-ін) ?? Пор. калюжа. Калинін (калин-ін) ?! Пор. калина.
• Звук [г] глотковий ?? Звук [г] гортанний ?!
• Вінніпеґ ?? Гааґа ?? Чикаґо ?? Вінніпе-дзький ?? Гаа-дзький ?? Чика-дзький ?? У Вінніпе-дзі ?? У Гаа-дзі ??

Вінніпег ?! Гаага ?! Чикаго ?! Вінніпезький ?! Гаазький ?! Чиказький ?! У Вінніпезі ?! У Гаазі ?! Пор.: Ломаґа, Ломадзі; дзиґа, дзидзі.

• Він мені невідомий (не знаю і знати не хочу). Він мені не відомий (нині не знаю, але, може, узнаю).
• Що ще ? Микола Івкі (обговорення) 13:20, 31 серпня 2018 (UTC)

• Пане Миколо! Це Ви, чи не Ви? Розчарували. Не суттю пропозицій, а їх аргументуванням, а тому вони виглядають сумнівними (не переживайте —не всі). Я хочу тільки про одне: «цз» і «дз». Абсолютно не розумію, ч о м у? Якщо у японців — то це звук удару катани об китайський меч. Якщо у китайців, то це звук розтинання китайським мечем плоті у обладунках. А Ви хочете їх підстригти під тарашкевицю? Японці зрадіють. --Biletsky Volodymyr (обговорення) 08:01, 1 вересня 2018 (UTC)

Це я. Це ще не аргументи, а тільки напрямки змін (через цейтнот). Аргументи / пояснення намічаю поступово. Микола Івкі (обговорення) 11:09, 2 вересня 2018 (UTC)

„Навіть такі екзотичні для нашої мови, запозичені слова Тбілісі, Кзил-Орда вимовляємо як Дбілісі, Ґзил-Орда.“ ([[749]]).

Глухий [ц] перед дзвінким [з] має дзвінку вимову [д_з].

Подібно глухий [ч] перед дзвінким [ж] має дзвінку вимову [д_ж].

Див.: «Українська літературна вимова і наголос» («Інститут мовознавства»). --Микола Івкі (обговорення) 12:26, 2 вересня 2018 (UTC)

Ще: [[750]]. „Мова — це характер народу“: [[751]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 2 вересня 2018 (UTC)

14:08:00, неділя, 02.09. Слухайте про новий правопис. Микола Івкі (обговорення) 11:09, 2 вересня 2018 (UTC)

? Міносвіти хоче продовжити термін обговорення нового правопису: [[752]]. Микола Івкі (обговорення) 12:07, 4 вересня 2018 (UTC)

2014: Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 25#Вікіпедійний правопис. Микола Івкі (обговорення) 12:43, 6 вересня 2018 (UTC)

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ПРО ПРОЕКТ ПРАВОПИСУ: [[753]]. Микола Івкі (обговорення) 12:58, 10 вересня 2018 (UTC)

Ви праві, помилок і несусвіття вистачає. А спосіб засвоєння іншомовних слів залишається колишнім: через посередництво російської мови. Розділяю думку щодо асиміляції приголосних за дзвінкістю/глухістю, яку правопис не відбиває. Можу припустити, що був тиск з боку прихильників Харківського правопису чи проектів досконалих правописів для української мови, яких зараз з'явилось чимало. З одного боку, в них помітно декларативне прагнення наблизити написання до живої вимови, з другої, на жаль, якомога дальше віддалитися від російського написання (так би мовити, «правописний абиніякумоскалівізм»). На мою думку, припис завжди писати є після голосних викликаний припущенням схильності українських мовців уникати скупчення голосних (тобто щоб замість [ie] було [ije]). Але наскільки живуча ця особливість у сучасній українській, невідомо. Ще суперечність: з одного боку, заявляють, що «так природно для української», з другого — обґрунтовуючи масове вживання ґ, кажуть, що «треба навчитися правильної вимови звуків».

UeArtemis пропонує петицію до Президента. На жаль, я не можу залишити свій підпис, бо незареєстрований в Україні. --В.Галушко (обговорення) 18:57, 10 вересня 2018 (UTC)

Бачу тут підняли питання одзвінчення в укр. мові. Не думаю, що це правописне питання. Прошу помилки писати сюди: [754].--ЮеАртеміс (обговорення) 05:50, 11 вересня 2018 (UTC)

Мої зауваження до Проєкту-2018, якщо цікаво.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:56, 11 вересня 2018 (UTC)

Пане ЮеАртеміс, маленьке зауваження -- якшо ви дійсно у такій формаі надіслали документ, то зауваження можуть не розглянути. Я підозрюю, що буде робитись здоровенний документ, зкопійований з усіх надісланих. І там буде копіпейст іти, а оксільки у вас 2 стовпчики замість 3-х... хтозна, як там буде.--95.90.178.111 10:48, 11 вересня 2018 (UTC)

Ну, мені здалося нелогічним робити стовпчик з повторами свого імені. Наче прийняли (відповіли).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 11 вересня 2018 (UTC)

Тоді добре. Бо зважаючи на вичитку документа могли і не впоратись з таким важким завданням. Але краще, щоб на цей раз тему закрили і ще десь рік-півтора попрацювали над якістю та систематичністю, бо на це чудо просто боляче дивитись...--95.90.178.111 15:15, 11 вересня 2018 (UTC)

• [[755]]. Микола Івкі (обговорення) 12:02, 24 вересня 2018 (UTC)

ЮеАртеміс та Микола Івкі Знову залишається "Рєпін" замість "Ріпин", і що це за "неможливість фонетичного подання українською "ьо". Хіба ми не можемо сказати "біля нього льону я не бачу". То чому ж ми не можемо називати осіб, як їх справді називають вдома: якщо він Тьорнер, Мьоллер чи Жьорі, ми маємо писати Тернер, Меллер чи Жері. Завжди писали Мак злитно, якщо після нього йде приголосний звук (Маккейн, Маклейн), а тире ставили лише якщо голосний, а зараз ці добродії пропонують ставити всюди: нащо?

Щодо "Ґ", "Г" та "Х" маю власну думку: "Ґ" треба чітко залишити для власних назв з германських та окремих романських мов, а для власних назв зі слов'янських, іберо-романських та грецької чітко заборонити і залишити "Г". Так само для більшості слів іншомовного походження з малоі літери., чому "H" ми ніколи не передаємо як "Х". Адже у третині власних назв лунає саме "Х", то чому не орієнтуємося на фонетику оригіналу у кожному конкретному випадку? Ось де дійсно варто залишити місце для маневрів...--Yasnodark (обговорення) 14:16, 19 жовтня 2018 (UTC)

Не знаю, що вирішили, проте повертати "И" на початок слів, псуючи милозвучність мови ввважаю непотрібним і вкрай недоречним. І що там з подвоєнням приголосних у власних назвах? Як на мене наприкінці подвоєнь не треба зберігати, бо воно і в оригіналі не читається. Натомість в інших випадках подвоєння варто зберігати: особливо у здвоєнні: Гаррі, Керрі, Джинні (до речі, чому зараз Джінні), виняток подвоєння "ф". Це для нашої мови занадто. І доки буде Вятка замість В'ятка чи оте Париж, коли має бути милозвучне Парі. Чому у нас стало Жуль замість оригінального милозвучного Жюль.--Yasnodark (обговорення) 14:29, 19 жовтня 2018 (UTC)

Вважаю, що має бути Калинін, Девич та Білий замість Калінін, Девіч чи Бєлий, бо у нас давня традиція до адаптації. От приміром адаптоване сербське прізвище "Бабич". --Yasnodark (обговорення) 14:32, 19 жовтня 2018 (UTC)

Треба унормувати: Гаяна, Соєр, щоб не було суперечок. --Yasnodark (обговорення) 14:32, 19 жовтня 2018 (UTC)

І доки ми будемо назви населенних пунктів українських етнічних земель писати на манір захоплювачів тих земель: Ольховатка замість Вільхуватка, Бєлгород замість Білгород, Пшемисль замість Перемишль тощо. --Yasnodark (обговорення) 14:32, 19 жовтня 2018 (UTC)

Мьоллер та Жьорі неможливі через відсутність повноцінних м'яких шиплячих та губних. Надто згаданий звук oe є переднього ряду, а українське о заднього. Нині домінуюча "традиція" для югославських імен то є просто бездумна передача через російську. У хорватів та сербів м'якість пишеться явно. За чинним правописом і має бути -ич. А от у Проєкті про це нічого не помітив.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:48, 19 жовтня 2018 (UTC)

Наприклад, шьолк перетворився в укр. мові на шовк (е>ё>о). До речі, в іменах був прочес спрощення ьо до е: Демид (Діомід>Дьомід>Демид), Ленид (вийшло з ужитку), Федір/Тедір.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:52, 19 жовтня 2018 (UTC)

Правило про дефіс після Мак було завжди. Себто се Ви та багато людей ще не знаєте норми. Ех.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:58, 19 жовтня 2018 (UTC)

Ви тут не праві. Не завжди точно: в радянські часи окрім Мак-Кінлі та окремих інших традиційно вживаних з дореволюційних часів виключень ви таких випадків майже не знайдете, і логічним є тире виклично у випадку голосного. Ще близько року тому доктор філологічних наук професор Олександр Пономарів пояснював, що Маккейн треба писати саме як "Маккейн", а не "Мак-Кейн" чи тим гірше "МакКейн". Зараз на жаль все затерто смертю політика і посилання вже практично не знайти. А щодо "ьо", мені без різниці чим вимовляти: задньою чи передньою частиною роту, в мене у ньому засобів для відтворення вистачає і замінювати іншими літерами сенсу не бачу.--Yasnodark (обговорення) 13:11, 20 жовтня 2018 (UTC)

Дякую за багато-багато нових дописів. Поступово буду обробляти. --Микола Івкі (обговорення) 11:30, 21 жовтня 2018 (UTC)

Вас гадаю зацікавить

Микола Івкі вітаю! це.--Yasnodark (обговорення) 14:32, 4 лютого 2019 (UTC)

Вітаю! Миколо, наводжу вам для ознайомлення дебати кандидатів у П-денти 1 Євген Мураєв та Дмитро Добродомов, 2, 3 Інна Богословська та Генадій Балашов, 4 Сергій Каплін та Віталій Купрій, 5 Віталій Скоцик та Ігор Шевченко, 6, 7 Олег Ляшко та Генадій Балашов, 8 Народ проти: Великі політичні дебати! Спецвипуск: Руслан Кошулинський та Михайло Добкін, Валентин Наливайченко та Сергій Тарута, Роман Насіров та Генадій Балашов, Інна Богословська та Євген Мураєв, Ілля Кива та Юрій Дерев'янко, та ефіри за участю численних кандидатів: 9 «Право на владу» 7 лютого: Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, Віктор Бондар, Олександр Шевченко, «Право на владу» 14 лютого 10, Андрій Садовий, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко, Віталій Скоцик, Є також дебати 2014 5 за участю Анатолія Гриценка та Ольги Богомолець, 2 за участю Петра Порошенка, 3 за участю Юлії Тимошенко, 4 за участю Олега Ляшка, 5 за участю Юрія Бойка, 6 за участю Генадія Балашова, 7 Валерій Калниш про національні дебати та кандидатів в президенти 2014, --Yasnodark (обговорення) 15:59, 15 лютого 2019 (UTC)

Миколо на жаль ви нічого не зрозуміли (про Зеленського) і нічого не почули, бо якщо не маєш змоги перемогти - будь хитрішим, адже той хто ходив на "ви" загинув. А саме і зробив Зеленський тоді: все що мав зробити як представник шутівського цеху зігравши в "короля та шута".--Yasnodark (обговорення) 16:45, 14 березня 2019 (UTC)

Yasnodark. Ваш допис не зрозумів. Зеленський (сам / не сам) „заховав“ те повне відео (СО про Зеленського). Чому ? Див. #ТВ. Микола Івкі (обговорення) 12:03, 15 березня 2019 (UTC)

Різне 8

Вітаю! Оскільки Ви зараз не маєте часу для участі в місячнику упорядкування Вікіпедії, прошу допомогти хоча б мовною консультацією. Дозвольте розпочати новий розділ обговорення, бо попередній довго вантажиться і кілька питань:

1. Чи правильно передані імена Балакирев Мілій Олексійович і Хімічев Борис Петрович? Перше суперечить УРЕ (хоча там -рєв), друге теж сумнівне, бо є українське прізвище Химич.
2. Чи існують якісь правила чи традиція передачі польських топонімів на -ki? У правописі чому згадується тільки передача російських топонімів.
3. Як передати рос. полынья у значенні гляціологічного терміна? У більшості мов — росіянізм «полинья».
4. Як називається українською снігова маса на поверхні води?
5. Як називається українською місце закинутого поселення? У Вікіпедії в цьому значенні вживається пустка, але я не певен.

Наперед вдячний за відповіді --В.Галушко (обговорення) 21:45, 24 листопада 2018 (UTC)

Добридень !

1. Балакірев Милій (було -рєв, стало -рев), Хімічев (з України).

3. Ополонка. 4, 5. Як це російською ? --Микола Івкі (обговорення) 14:21, 28 листопада 2018 (UTC)

Виявив: wikt:en:Wiktionary:Etymology scriptorium. Микола Івкі (обговорення) 12:53, 27 листопада 2018 (UTC)

Глянув. Обов'язково вивчу детальніше. --В.Галушко (обговорення) 13:56, 27 листопада 2018 (UTC)

На мою думку, подібне потрібно в укр. вікісловнику. --Микола Івкі (обговорення) 14:02, 27 листопада 2018 (UTC)

Тищенко К. як етимолог сумнівний. Росава, Русафа: [[756]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:38, 28 листопада 2018 (UTC)

Чи можете довести, що слово плуг — германізм ? --Микола Івкі (обговорення) 14:42, 28 листопада 2018 (UTC)

Поки перейменував Балакірєв Милій Олексійович: так в УРЕ, в інших статтях прізвище передане як Балакірєв. Щоправда неузгодженості залишаються: провулок Балакірєва, але вулиця Балакірева. Інші приклади: в УРЕ є прізвища Пєтухов і Петухов, в Українській Вікіпедії Пєтушки, Петухи, Петухово і Петухов. Очевидно річ у суперечності: з одного боку, дореформене написання Пѣтуховъ, з другого — спорідненого слова з /і/ нема.

Так, ідея добра, але зараз нездійсненна. На українському Вікісловнику дуже мало активних дописувачів.

Снежура, пустошь.

Див. wikidata:Q923791. У більшості мов — росіянізм.

Чи є джерела на Хімічев?

В ЕСУМ основною версією наведене питомо слов'янське походження, хоча не виключається, що германізм. --В.Галушко (обговорення) 19:21, 3 грудня 2018 (UTC)

1. Балакірев Мілій (ЕСУ, [[757]]). Глянув у словник імен за 2005. Там рос. Милий — укр. Милій. Якщо ті провулки в Україні, то застаріла чи помилкова назва

2. П. -ki — -кі (хоча я за -ки).

3. Ополонка (рос. і прорубь, і полынья).

4. Слова снежура не знав. Відшукав тільки в РУС. Майже цитую: снежура (на поверхности воды) диал., спец. сало. Пор. «Сало (лід)».

5. На слово пустошь чекав. Тоді пустка, також пустище.

6. Пєтух-, якщо за межами України. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 4 грудня 2018 (UTC)

12 фактів про давність української мови. Кілька помилок, незважаючи на те, що статтю писав кандидат філологічних наук і професор. У розділі «Факт перший» взагалі одна фантазія і псевдонаука. По-перше, латинське випадіння голосних не пов'язане зі слов'янським, причиною якого був занепад редукованих. По-друге. чергування в/у порівняно пізнє явище в історії мови, тому загальноіндоєвропейських паралелей у нього не може бути (до речі, лат. nauta не питомо латинське, а пізнє запозичення з грецької). Чим далі, тим гірше: латинське закінчення -i походить від скорочення дифтонга, а відповідне українське -и взагалі має двояке походження: від -і та -ы, де перше виникло внаслідок монофтонгізації праслов. -oi, а друге — за походженням є закінченням знахідного множини (сходить до праіндоєвр. -uns). Про решту не пишу: автор, очевидно сам не вірив у давність української мови і старався щось довести самому собі, ось таке враження.

Гляньте статтю Половці. Пріцаку приписується твердження, що «половці» — калька з «кипчаки» (а не «кумани»), можливо, хтось з авторів помилився.

Створив статтю Пустовщина, бо так Грінченко перекладає рос. пустошь. Може, є сенс перейменувати на Пустка.

Як відповідник до Полынья написав Ополонка (гляціологія). Майже все переклав з англійської, бо семантичні поля рос. полынья й укр. ополонка не зовсім збігаються.

Етимологію слова Плуг описав у відповідній статті.

Що Вам відоме про форму кличного відмінка прикметників?

З передачею ятя взагалі проблема. Інші складні випадки: російські назви типу Заречье, Залесье тощо. Правопис вимагає «Зарєчьє», «Залєсьє», хоча логічніше «Заріччя», «Залісся». Не зовсім ясно, чому укр. Топорів, Заріччя, Михайлівка передаються як Топоров, Заречье, Михайловка, у той час як рос. Заречье і Михайловка мають передаватися як Зарєчьє і Михайловка. --В.Галушко (обговорення) 22:18, 8 грудня 2018 (UTC)

Чи правильно утворене ім'я по батькові в статті Айзеншпіс Юрій Шмільєвич? --В.Галушко (обговорення) 22:30, 8 грудня 2018 (UTC)

На жаль, на сайті «Народний оглядач» трапляються, окрім чисто фрикових, і відверто антисемітські матеріали, наприклад, Нова книга Ігора Каганця «Арійський стандарт» (2004). --В.Галушко (обговорення) 23:10, 8 грудня 2018 (UTC)

Сьогодні — трішки. До «Половці» давно маю зауваження. Див., зокрема, там на СО «Назви». Також [[758]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:06, 9 грудня 2018 (UTC)

Юрій, Шміль, Шмільович. --Микола Івкі (обговорення) 13:37, 9 грудня 2018 (UTC)

Милій / Мілій ? ЕСУ: Мілій ([[759]], [[760]], [[761]]).

Кличний відмінок прикметників ? На таке не натрапляв. --Микола Івкі (обговорення) 14:33, 10 грудня 2018 (UTC)

Пор.: давніше Милій ([[762]]). --Микола Івкі (обговорення) 14:38, 10 грудня 2018 (UTC)

Варіант Мілій ‎UeArtemis чомусь вилучив. Як і пояснення, чому закінчення -рєв, а не -рев. --В.Галушко (обговорення) 14:42, 10 грудня 2018 (UTC)

Див. Обговорення:Кличний відмінок. Користувач Synyc'a Vusata наводить приклади рідно Україно, рідно земле, дівко красно. --В.Галушко (обговорення) 14:48, 10 грудня 2018 (UTC)

Як буде рос. колки українською ? --Микола Івкі (обговорення) 14:35, 11 грудня 2018 (UTC)

[[763]] ? --Микола Івкі (обговорення) 14:42, 12 грудня 2018 (UTC)

Яке значення слова «колки»?

Форум глянув. На жаль, не відповідає критеріям АД.

Спробуйте описати варіанти визначення терміна «омофони» на матеріалі знайдених Вами джерел. Я все ніяк не можу удозволитися.

Під час перекладу назв місцевостей у Москві часто виникають складнощі. Серед них — передача ятя, прикметника красный, а також передача слів, що є складовою складеної назви (Марьина Роща, Чистые Пруды, Красная Пресня). У параграфах правопису ясності нема.

Снежура і сало — це здається, різне. Снежура — мокрий сніг, сало — лід. --В.Галушко (обговорення) 16:41, 12 грудня 2018 (UTC)

Значення — «гаї, ліски, переліски». Безперечно, не АД. Щодо прикметника красный згода: чи красний, чи червоний. Припускаю, що діал. сало означає також «мокрий сніг». --Микола Івкі (обговорення) 13:06, 13 грудня 2018 (UTC)

[[764]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:37, 13 грудня 2018 (UTC)

[[765]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:43, 13 грудня 2018 (UTC)

Рос. колки можна тоді перекласти як переліси, переліски, при́ліси, при́ліски.

Сайти www.wikizero.com і www.wikiwand.com є «дзеркалами» Вікіпедії. Слово снігура в статті Снігопад не підтверджується АД.

Як передати рос. Чистопрудный бульвар, Марьина Роща? Річ у тім, що слова пруд і ріща існують в українській мові, але мають інші значення. З іншого боку, в Москві є вулиця Старий Гай (припускається що назва дана українськими кріпаками Шереметєва).

Як передати рос. Сретенка? Назва сходить до назви Стрітенського монастиря. --В.Галушко (обговорення) 19:54, 13 грудня 2018 (UTC)

Додайте етимологію до статей «Вивірка», «Корова», про таз. --Микола Івкі (обговорення) 14:38, 14 грудня 2018 (UTC)

Wishnevsky — прізвище не польське. Вішневскі ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 17 грудня 2018 (UTC)

У статтях Вивірка і Таз інформація про походження слів вже є. Треба додати до Корова.

Гляньте Воробйові гори: поширена помилка, пов'язана з тим, що змішують прізвище Воробьевы і присвійну форму Воробьевы (від прізвиська Воробей).

Як правильно передати рос. Цветной бульвар? Схиляюсь до Цвітний бульвар (бо Цвѣтным він названий не тому. що був кольоровим, а що там колись продавали квіти). Але назву станції метро чомусь передали Цвєтний бульвар. --В.Галушко (обговорення) 14:11, 17 грудня 2018 (UTC)

Чому на клен кажуть „клен“ ? Які можливі переходи при утворенні слова клен ?

Воробйові гори, Цвітний бульвар ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 18 грудня 2018 (UTC)

Про клен дещо написано в статті Ікавізм.

Прошу перевірити на відповідність правилам правопису назви станцій Московського метрополітену і станцій залізниці. Сумнів викликають написання Северянин (названа на честь Північної дороги), Фільовська лінія (від «Філі»), Замоскворіцька лінія (від Замоскворіччя). --В.Галушко (обговорення) 15:49, 18 грудня 2018 (UTC)

Добрий день! Дозвольте ще кілька питань у порядку консультації:

1. Як правильніше — «кровоток» чи «кровотік»? У словнику в сенсі «течія» згадується тільки «ток».

2. Чому кажуть «бутильована вода»? Якщо «бутель», має бути «бутльована». --В.Галушко (обговорення) 16:38, 23 грудня 2018 (UTC)

Натрапив на статтю Непояснене/Непоясненне «правило дев'ятки». До деяких тверджень є певні сумніви. «Якби переміг підхід (щодо Ї) Желехівського, тобто була б ї для м'якшення попереднього приголосного, можна було б спокійно прийняти: якщо приголосні перед іншомовним і тверді, то це іншомовне і передаємо через українське і, якщо м'які — чуже і передаємо через українське ї). Без всякого розподілу на „дев'ятки“ тощо, і це було б найближче до оригінальної вимови — що й вимагається. Ба більше, дістали б можливість розрізняти слова на кшталт: сіті (любовні) і сіті (Атлантік-Сіті), не перетворюючи останніх на „Ситі“». Це навряд чи доречно, бо city вимовляється чітко як [сити]: з [и] і твердим [с]. Взагалі, в статті помітно прагнення проштовхнути галичанську вимову під простим приводом: на території поширення наддніпрянських говорів зараз панує російська, отже, сучасна нормативна українська повинна ґрунтуватися на галицькому варіанті. На мою думку, «правило дев'ятки» насправді штучне, скопійоване з білоруської чи польської, але воно уможливило здійснити своєрідний компроміс між східно- і західноукраїнською мовними практиками. --В.Галушко (обговорення) 21:32, 27 грудня 2018 (UTC)

Сретенка (не Срєтенка і не Срітенка). --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 28 грудня 2018 (UTC)

В.Галушко. Добрий день! Зі святами ! Минають місяці, роки, навіть десятиріччя, а проблеми етимології не зникають.

А тоді виникають „полонізми“ виду вивірка, також „запозичення“ через таких, як Пріцак або Тищенко.

Звідси випливає, що потрібно більше часу приділяти проблемам етимології. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 8 січня 2019 (UTC)

Добрий день! Вас теж з минулими і прийдешніми святами. Ви праві, помилок багатенько в сучасних авторів. На мою думку, все через те, що не звільнилися від радянських звичок і як і колись, ідеологізують свої дослідження. Це стосується не тільки питання походження (тобто питомості/занесеності) слів, але й правопису (точніше, правил передачі іншомовних слів). Див. Харківський правопис: я додав дещо від Шевельова й Огієнка. --В.Галушко (обговорення) 19:13, 11 січня 2019 (UTC)

Дякую. Мовні помилки є не тільки на терені колишнього Союзу.

Сучасні перекладні словники для рос. приставка подають, зокрема, укр. «префікс, приросток». Тоді приставка «префікс» застаріле. --Микола Івкі (обговорення) 13:24, 13 січня 2019 (UTC)

Добрий день ! Ґніт — германізм чи полонізм ? Є мимохіть і мимохідь. --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 22 січня 2019 (UTC)

За яким мовним законом млинъ > блинъ ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:55, 23 січня 2019 (UTC)

Вежа — полонізм ?? Микола Івкі (обговорення) 12:54, 24 січня 2019 (UTC)

Повість временних літ, „Вежи“: [[766]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:38, 24 січня 2019 (UTC)

Очевидно полонізм. Польське knot за звучанням і семантикою більше на нього схоже, ніж нім. Knoten. У німецькій мові ґніт — Docht.

Вежа, здається, теж полонізм. У давньоруській — вѣжа.

Про млинъ > блинъ треба з'ясувати.

Чи не могли Ви висловити свою думку на Вікіпедія:Перейменування статей/Промінь (Владивосток) → Луч (Владивосток)? --В.Галушко (обговорення) 17:04, 24 січня 2019 (UTC)

„Очевидно“ ?? Цитую: „ґніт (засвідчене з 1545 р.) з нім. Knote“ (наприклад, [[767]]).

Раніше були і вѣжа «знавець» (від відати / видіти, пор. рос. невежа), і вежа «пересувний дім степових кочівників на возі» (від везти). Згадані кочівники не кочували в Польщі чи Білорусі.

І «Повість временних літ», і «Повчання Володимира Мономаха», і «Слово о полку Ігоревім» містять для дому кочівників слово „вежа“ (не „вѣжа“). Див. останній рядок допису вище („Вежи“).

Попередньо за перейменування на Луч. --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 25 січня 2019 (UTC)

Ґніт. Цитата про нім. Knote — переклад з праці Шевельова. ЕСУМ, 1, 538: „очевидно, через польське посередницво запозичене з середньоверхньонімецької мови“. Пор. рос. кнут, англ. knot. По-Вашому, випадки посередницва треба зарахувати до запозичення ?

ЕСУМ, 1, 344: „др. вѣжа“ — помилка / неправда. Треба: др. вежа. Микола Івкі (обговорення) 12:41, 28 січня 2019 (UTC)

Вивірка — теж полонізм ?

Пор. російською Будівельник (баскетбольний клуб) або Черкаські Мавпи. Микола Івкі (обговорення) 12:51, 28 січня 2019 (UTC)

Срезневський Ізмаїл Іванович нечесний щодо слова вежа. Наприклад, написав Бѣла вѣжа, а в прикладах — тільки веж-: [[768]].

Може, звідси в часи цензури в Союзі перейшло в ЕСУМ. Микола Івкі (обговорення) 14:03, 31 січня 2019 (UTC)

Таблиця — полонізм ? --Микола Івкі (обговорення) 14:22, 1 лютого 2019 (UTC)

Етимологія: вежа ? Якщо не від везти, то від чого ?? Як бути з вигадкою вежа < вѣжа ? Везти — не від *вѣзти...

Є рос. печалующийся. Микола Івкі (обговорення) 12:48, 5 лютого 2019 (UTC)

Вітчизна — полонізм ? Микола Івкі (обговорення) 12:55, 5 лютого 2019 (UTC)

Вѣжа: ru:Ять в дореформенной русской орфографии, [[769]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:43, 5 лютого 2019 (UTC)

Довго думав над Вашим питанням стосовно вежа. З огляду на походження (від везу) і чеськ. vež наявність ятя непоясненна (йотований /е/ в лехітських мовах може бути пов'язаний з переогласовкою). Я подав етимологію за ЕСУМ, якщо Ви маєте якісь інші авторитетні джерела, можете навести інші версії.

Про вивірку вже писав у відповідній статті. Польське походження не доведено.

Мимохідь і мимохіть — цікаві співзвуччя. Припускаю, що первісним було мимохіть (бо є хіть), а мимохідь утворене пізніше за аналогією.

Походження ґніт взяте з ЕСУМ. Слово Knoten (Knote?) у німецькій має дещо інше значення, тому схиляюся, що це радше полонізм. Проте, не виключене паралельне запозичення до польської і української, разом із зміною в семантиці.

На «Луч» не перейменували, хоча було джерело. На «Промінь» нема жодного.

Запропоновані Вами статті уважно прочитав. Щодо свинцевих труб: здається, вони були не тільки у Росії. З іншого боку, в садибі Архангельське ще в 20-х роках 19 ст. використовувалися чавунні (щоправда, водопровід був технічний — для поливу парку, оранжерей і фонтанів). Кілька років тому я розшукав руїни старої водонапірної вежі на пагорбі над ставком, фотографії на Вікісховищі.

печалующийся — зворотний дієприкметник від заст. печаловаться. Українське слово буде коротше — «зажурений». --В.Галушко (обговорення) 19:27, 7 лютого 2019 (UTC)

Щодо «вітчизна» є сумнів. Словотвір польського ojczyzna не є чимось чужим і для східнослов'янських мов (суфікс -зн- присутній і в слові жизнь).

Приклад полонізму таблиця додав у список. --В.Галушко (обговорення) 19:48, 7 лютого 2019 (UTC)

Таблиця — полонізм прямо / непрямо (посередництво) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 8 лютого 2019 (UTC)

Див. #‎Етимологія. Рудницький, Огієнко, ще Бурячок, Ющук: вежа — не полонізм. --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 18 лютого 2019 (UTC)

„Цікаво, що жодних польських мовних впливів у "Слові" ще нема“: [[770]], [[771]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 19 лютого 2019 (UTC)

Питання того, яку мову варто вважати джерелом запозичення, а яку посередником, складне. Моя думка — якщо запозичення в якійсь мові значно змінило свій семантичний і фонетичний образ, то в разі запозичення до української цю мову слід вважати не посередником, а саме джерелом. Отже, tabula rasa — латинізм, табель — запозичення з нідерландської (через російську), табльдот — галліцизм, а таблиця — полонізм.

Стосовно пари «мимохідь-мимохіть»: ще є «впереміж(ку)» і «впереміш(ку)».

Чи Ви не звертали увагу на те, що очко ніби порушує загальноіндоєвропейську парадигму множини іменників середнього роду? Згідно з УЛІФ множина — «очки».

Гляньте обговорення Україна (назва). Думка Скляренка мені уявляється помилковою. --В.Галушко (обговорення) 13:56, 19 лютого 2019 (UTC)

Коротко. Багато років читаю думки про назву Україна. На жаль, жодна така думка мене не задовольняє. До етимологічних думок Скляренка також маю зауваження. --Микола Івкі (обговорення) 14:06, 19 лютого 2019 (UTC)

Бурячок А. А., паперове джерело: „Новотворів спільнослов'янського походження серед назв приміщень і їх деталей виявлено в сучасній українській иові відносно небагато — це вежа, кузня [...]“. --Микола Івкі (обговорення) 14:14, 19 лютого 2019 (UTC)

Шукайте слово вежа у словнику Ющука. Див. #‎Етимологія. --Микола Івкі (обговорення) 14:22, 19 лютого 2019 (UTC)

Чи заперечуєте, що вежа і везти — родичі ??

У словах виду везти звук [ѣ] відсутній ?!

Тобто везти, не вѣзти. Тоді «кочове житло» вежа, не вѣжа.

Скромний — полонізм, батіг — тюркізм ? --Микола Івкі (обговорення) 13:37, 26 лютого 2019 (UTC)

Вежа (ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОГО ЯЗИКА, 1, 227, [[772]]). Вѣжа, 1, 505.

До речі, як називати повністю і скорочено електронну і паперову сторінку ? Тут сторінки відповідно 227 і 203. --Микола Івкі (обговорення) 14:17, 27 лютого 2019 (UTC)

Я додав до статті версію Рудницького. Самостійно робити виводи стосовно неможливості переходу е → ѣ не можу, бо існує правило заборони на ОД. Треба наукову монографію, де заперечувалося б польське походження слова.

В ЕСУМ написано, що ймовірно родичі.

Первісний ять відсутній, у слові «віз» (від везлъ) голосний походить від вторинного.

Гляньте Міфи щодо української мови. Багато суперечностей і сумнівних тверджень. У польській мові кличний відмінок є (як у розмовній, не знаю, але в літературній точно є). Окрім того, в розділі про близкість мов стверджуєтся, що польська на другому місці по близкості до української, що суперечить доказам, наведеним у розділі про полонізацію давньоруської мови. --В.Галушко (обговорення) 13:19, 28 лютого 2019 (UTC)

Пор. укр., польс., чес. відповідники слів верблюд, межа. Список можна продовжити. Польс. відповідники можуть мати ie там, де є укр. і чес. е.

Про ОД і віз знаю.

Ту статтю помічав. Міфи є міфи. --Микола Івкі (обговорення) 14:09, 28 лютого 2019 (UTC)

Як називати повністю і скорочено електронну і паперову сторінку ? --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 28 лютого 2019 (UTC)

Номер сторінки електронного видання можна навести в дужках (ел. видання 227).

Слово скромний додав у списки запозичень. Тюркське походження батіг сумнівне, ймовірніше виведення від бат («палиця»). --В.Галушко (обговорення) 14:52, 28 лютого 2019 (UTC)

Батіг ([[773]], [[774]]), вежа ([[775]]).

Звідки хліб, герб, костел ?

В Інтернеті є слово вѣзти... Башта, рос. башня — полонізми ?

Як буде вежа (половецька / кочова, не башта) на інших слов. мовах ? Микола Івкі (обговорення) 12:37, 1 березня 2019 (UTC)

• Україна (назва). Україна < країна / украй?

Питання питань. Що тут означає У- ?

Як поділити ? У-країна ?! Ук-раїна ?

Що тут у- ? Приросток ?! Корінь ?

Що тут означає приросток у- ?

Які значення може мати приросток у- ?

Що означає перша відома згадка Оукраина ?

Звичайно назву Україна тлумачать як «країна, край», не пояснюючи у-.

Де в Інтернеті статті Скляренка про назву Україна ? Микола Івкі (обговорення) 14:07, 6 березня 2019 (UTC)

Бурта: [[776]] / [[777]]. Микола Івкі (обговорення) 12:55, 11 березня 2019 (UTC)

Походження і первісне значення прийменника «у» описано в статті Прийменник в українській мові. Очевидно «У-країна» чи *u + *krajь + *-in- + *-a, тобто «біля краю». Неясним залишається місце первісного наголосу. Гоголь вживав форму «Укра́йна», у розмовній російській кажуть укра́инский (а в українській?), тому можна припустити, що спочатку наголошувався другий склад, а пересування сталося під впливом пол. Ukraina.

У Московській державі украинцами називали мешканців пограничних територій, звідси очевидно й прізвище Украинцев.

--В.Галушко (обговорення) 22:36, 11 березня 2019 (UTC)

Статті Скляренка в Інтернеті не бачив, уперше про гіпотезу дізнався з вікіпедійної статті. Початкове у — ясно, що приросток (з прийменника «у»). Початковий ук в Оукраина — приклад старого правопису.

Словник Фасмера подає «башня» (первісна форма «башта») як полонізм.

Слова хліб, герб, костел мають різну історичну глибину. Перше — загальнослов'янський германізм, інші — пізніші запозичення з німецької через польську.

Як буде фемінітив від «бігун»? Треба перекласти рос. бегунья, бегущая, пол. biegaczka, biegąca.

Ваша думка щодо Циганська мова, Цигани в Україні?

Прошу вибачити, що рідко пишу відповіді. Зараз взагалі мало редагую, а весь час йде на виправлення помилок. Чи не могли Ви би допомогти, хоча б вичитавши Мовна систематика? Чи виправити численних «доньок» на «дочок» (звичайно, не скрізь, але Ви розберетеся, де потрібно). --В.Галушко (обговорення) 19:23, 13 березня 2019 (UTC)

Сторінки [[778]], [[779]], [[780]] глянув. Друга — автопереклад з російської. В ЕСУМ тюркська етимологія «батіг» подана як сумнівна. Пояснення вежа як тюркізма, очевидно помилкове, зверніть увагу, що тюркське слово-джерело не наведено. До речі, у Фасмера обґрунтовується наявність ятя (первісний е подовжився, пор. авест. vāza-). --В.Галушко (обговорення) 19:38, 13 березня 2019 (UTC)

В ЕСУМ значення «криниця» в лексем бурт, бурта не згадується. Може, якийсь семантичний новотвір, а в наведених статтях могли взяти матеріал і з Вікіпедії.

Чи є якесь АД на Сніжниця в цьому значенні? У всіх словниках це слово означає «заметіль». --В.Галушко (обговорення) 19:47, 13 березня 2019 (UTC)

В.Галушко. Вітаю із святом ! Пор. коліна, поліна, вікна і рос. відповідники. Гляньте уважно допис [[781]] (див. Орфоепія української мови). Микола Івкі (обговорення) 12:28, 18 березня 2019 (UTC)

[[782]]. Микола Івкі (обговорення) 13:04, 21 березня 2019 (UTC)

У статті Асиміляція (мовознавство) нічого незвичайного не виявив. Якщо Ви знайшли помилку, можете виправити.

Гляньте на раніші версії Германські мови. У матеріалі з посиланням на Тищенка стверджувалося, що «князь» походить з германських мов (що ніким не заперечується), але в самих германських походить з алтайських (!). Також стверджується германське походження питомо слов'янських слів, середньонімецьке походження українських слів, які мають праслов'янську етимологію (куповати). Думаю, всі статті з подібною інформацією слід ретельно перевіряти. Особливо з огляду на «Заратустру»…

У російській мові форми множини деяких слів середнього роду змінилися під впливом закінчень чоловічого: яблоки, колени, окошки. З іншого боку, відмінювання середнього роду справило вплив на парадигму чоловічого: дома́, стога́, хлева́. Мені здавалося, що ці зміни не зачепили українську (яблука, коліна, віконця, доми, стоги, хліви). Якщо вічко-ві́чка, мало бути очко-о́чка. --В.Галушко (обговорення) 15:51, 24 березня 2019 (UTC)

В.Галушко. Є кілька рос. поселень Субботово. Де наголоси ? Микола Івкі (обговорення) 12:24, 5 квітня 2019 (UTC)

З огляду на етимологічно тотожне Суббо́тино має бути Суббо́тово. Очевидне неправильне використання суфікса -ов замість -ин. --В.Галушко (обговорення) 12:44, 5 квітня 2019 (UTC)

Див. Цікавий форум. Щодо вживання прийменника «у» в словацькій мові можна спитати в Kamenarius: вона для нього рідна. --В.Галушко (обговорення) 20:53, 7 квітня 2019 (UTC)

В.Галушко. Спробуйте відкрити, наприклад, ЕСУМ, т. 6: У — Я ([[783]]). Тут на різних комп'ютерах не відкриває. Виявив учора. Микола Івкі (обговорення) 12:21, 11 квітня 2019 (UTC)

У мене словник зберігається без доступу до Мережі (off-line). Ви завантажили файли? Чи у Вас інший комп'ютер?

Гляньте-но, що я знайшов: неякісна адаптація перекладу Твір на тему: Спочатку було Слово… і той же текст, створений автоперекладом Спочатку було Слово. Ось так створюють сучасну українську літературу і публіцистику… А тут ще цікавіше: «До Майдана Украина не могла купить на свой язык авторские права и издать книгу для своих читателей. Это делала Россия», — Юлия Орлова: «Проблема, скорей всего, не в законодательстве. Проблема в том, что раньше, до Майдана, российские издательства покупали авторские права на русские и на украинский язык и на территорию всего мира. То есть, в Украины, в принципе, не оставалось возможности купить на свой язык авторские права и издать книгу в своей стране для своих читателей. И мы сейчас должны были объяснить агентам, о том, что есть такая страна Украина, что мы существуем и хотим покупать права отдельно. Сейчас мы покупаем авторские права на украинский язык, и книг этих стает больше. Не быстро, потому что это не дешево, но, так или иначе, я думаю, что через пару лет уже будет хороший ассортимент, который многие украинские издательства создадут для своих читателей.». Ви щось зрозуміли? Я ні. «…российские издательства покупали авторские права на русские и на украинский язык и на территорию всего мира» — вислів, у порівнянні з яким фрази Віталія Кличка відпочивають. Ясно ж, що українською видають менше не з причини відсутності прав на переклад української (хто заважає придбати їх замість прав на російський переклад?), а елементарна нерентабельність такого рішення. Business is business. In the Ukraine we Trust, all others pay cash (українці теж). А розвиток української мови — справа дуже-дуже нерентабельна, ніяких грошей у найближчій перспективі вона не принесе. Ось і продовжують випускати фільми, передачі, періодику, переклади російською мовою, а на закиди патріотично настроєної аудіторії скромно відповідати: «Ну не виноватые мы!» У випадку з нашою рідною Вікіпедією та сама картина. Мало знаходиться таких, хто готовий писати безоплатно статті, а ще менше тих, хто готовий писати сам, без копіпасти й автоперекладу. --В.Галушко (обговорення) 20:43, 14 квітня 2019 (UTC)

І тепер не відкриває, але знайшов виходи: або [[784]], або [[785]].

Те, що Ви знайшли, якесь незрозуміле. --Микола Івкі (обговорення) 13:13, 15 квітня 2019 (UTC)

Я теж мало що зрозумів. Але це публікують в Інтернеті від імені українців.

Якщо відкрили, добре. Ваша думка щодо у-?

Глянув сайт www.ukraineclub.net. Багато сумнівних тверджень. Зокрема, «Оставшиеся менее 20 % украинских слов очень плохо или практически не распознаются русскоговорящими. Эти слова заимствованы из других языков и видоизменены по законам украинской лексики (зачеркнуто, потому что это была наша первоначальная точка зрения, когда мы начинали исследования) из старого русского языка, которые сохранились в южно-русском (украинском), но исчезли из великорусского (современного русского). Почти все такие слова имеют синонимы, совпадающие с русскими, либо незначительно отличающиеся по произношению и написанию, т.е. содержащиеся в указанных выше более 80 % слов». Насправді, порівняльний лексичний аналіз російської і української мов — дуже складна задача. По-перше, що порівнювати: літературні мови чи діалекти? По-друге, мови якого часу порівнювати: від давніх часів чи сучасні? А якщо з давніх часів, то з яких саме? Як бути зі словами, які існують в обох мовах, але стилістично належать до різних груп лексики, чи вважати їх тотожними? Чи вважати церковнослов'янські запозичення в російській складовою російської чи ні? А розуміння україномовними російської простіше пояснити знанням російської літературної мови. Очевидно, знання лексики двох слов'янських мов допомагає україномовним краще розуміти носіїв решти слов'янських. А в якій мові більше спільних слів, які чужі, які ні — це багато в чому суб'єктивні і спекулятивні міркування. Я думаю, поки єдиним інструментом залишається список Сводеша, незважаючи на всі недоліки цього методу. --В.Галушко (обговорення) 13:44, 15 квітня 2019 (UTC)

Необхідна Ваша мовна консультація. Що може значити слово «причепа» (різницю у версіях)? Якщо маєте якість джерела, прошу дати посилання. Щоб не бентежити читачів, поки прибрав згадки про це слово зі статті. Припускаю, що «галерея, прибудова». --В.Галушко (обговорення) 17:37, 16 квітня 2019 (UTC)

Встряну. Причепа (притула) — на Чернігівщині і Полтавщині — дерев'яна легка (пізніше могла бути засклена) прибудова під поздовжнім спуском даху, що поєднується з ґанком. Те ж що західніше називали прибічком або пуклітом. Можна вважати різновидом короткої галереї (Шукайте у: Поселення, двір, житло (Ю. Гошко, Р. Сілецький) // Етнографія України: Навч. посіб / За ред. проф. С. А. Макарчука. — Львів : «Світ», 2004. — ISBN 966-603-371-2.). У мене дідівська хата була заможна — «кругла», з коморою і сіньми які виходили до причепи з ґанком (Борзна, Чернігівщина, кінець ХІХ ст.) --93.126.95.15 18:09, 16 квітня 2019 (UTC)

93.126.95.15. Дякую. Таких слів не чув.

Ви дописали багато-багато разів. Можете зареєструватися — стане зручніше.

 Дякую за пораду. Я у вікіпедії вже десять років. Реєструвався. Краще від того не стає. Ви знаєте про що я --93.126.95.15 15:57, 18 квітня 2019 (UTC)

• [[786]] Ярова * Традиційне житло Чернігівщини *
• [[787]] В. С. ВАЩЕНКО * ЛІНГВІСТИЧНА ГЕОГРАФІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ
• [[788]] Поселення, життя, забудова
• [[789]] Розмаїття народного житла
• [[790]] СЛОВНИК УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРІВ ОДЕЩИНИ
• [[791]] Дослідження історії і символіки українського житла
• [[792]] Історія архітектури та побуту української хати
• [[793]] Українська хата
• [[794]] Поселення, житло, забудова
• [[795]] Сільське житло Поділля
• у*дол*ина
• [[796]]
• [797]]
• [[798]]
• [[799]]
• [[800]]
• [[801]] --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 18 квітня 2019 (UTC)

Дякую за допомогу, панове. Інформацію до статті «Хата» повертаю. --В.Галушко (обговорення) 20:03, 18 квітня 2019 (UTC)

• [[802]]
• [[803]]
• [[804]]. Микола Івкі (обговорення) 12:44, 22 квітня 2019 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Яка різниця між серб. долина і удолина ?

Даль: истикъ і истыкъ. --Микола Івкі (обговорення) 08:41, 21 травня 2019 (UTC)

Істик, істник, існик < *іст- / *st- „ставити, класти“. --Микола Івкі (обговорення) 09:47, 22 травня 2019 (UTC)

В.Галушко. Повідомте всі різні виводи рос. изба, передел. Що там пишуть про значення болг. изба ? Етимологію рос. передел не виявив. Пор. походження рос. передел і предел. --Микола Івкі (обговорення) 10:44, 23 травня 2019 (UTC)

В.Галушко. За останні дні Tespaer'а як слід не взнав — через це переносити свій голос не буду. --Микола Івкі (обговорення) 10:33, 24 травня 2019 (UTC)

Ви написали цікаву статтю Теорія Погодіна — Соболевського. Вона присвячена викриттю відомого міфу російської пропаганди. Виявив ще один міф: стверджують, що окремий український народ був видуманий в Австро-Угорській імперії. Але виникає питання: чому галичани визнали себе окремим народом і зараз серед них поширена москвофобія, а закарпатці, що теж жили під австріяками, часто не вважають себе українцями і ставляться до росіян в цілому добре? Тобто, одних «зазомбували», а інших чомусь ні? Російські пропагандисти стараються замовчувати цей цікавий факт. Фальсифікатор Каревін, як завжди, пише якусь дичину.

Останніми днями вивчаю словник Грінченка і СУМ-11. Доходжу цікавих висновків. Здається, що словник Грінченка зросійщений не меншою мірою, ніж СУМ-11. Звичайно, там нема багатьох питомо українських новотворів 20 століття і пізніших запозичень з російської мови. Відсоток полонізмів і германізмів і цілому дещо більший. Так чи взагалі є якісь словники народної мови, які цілком вільні від російського впливу? Словники 1920-х років навряд чи можна вважати такими: укладені вони в радянські часи, окрім того, там багато сумнівних новотворів («прогонич» перекладається як «болт», хоча насправді це прут для замикання віконниць). Пам'ятаю, на сторінці обговорення Домашній сир один колишній учасник назвав словник Желехівського «звичайним антиукраїнським пасквільом».

Предел — це старослов'янізм (стар.-слов. прѣдѣлъ). Приросток прѣ- — рефлекс праслов. *per-, йому відповідає схід.-слов. пере-.

Стаття изба є в болгарській Вікіпедії (див. Підвал).

За ЕСУМ, «істик» пов'язаний з «тикати». --В.Галушко (обговорення) 19:44, 25 травня 2019 (UTC)

• ЕСУМ (2, 319) не має різновидів їстик, гистик, истикъ.

Чому ЕСУМ мовчить про ці різновиди ??

Істик < истикъ.

Де відповідь, чому було -и-, а не -ы- ??

Якщо виводити іспит < іс-пит, то як пояснити існик «істик» ??

Коли протези мають слова з приростками із- / іс- ??

Наприклад, іспит < ис-пытъ такого не має. --Микола Івкі (обговорення) 10:52, 27 травня 2019 (UTC)

Гляджу, Вас допіру й орденком пожалували. Значить, ще є надія на Ваше повернення до повноцінного редагування і зняття санкцій. Ви, можливо, незадоволені моєю підтримкою «партії охоронителів», але [*]. Ми не хочемо мовного розколу, подібного до білоруського? А до адміністраторів у мене ставлення насправді неоднозначне: я прихильник сильної адмінвлади, але з великою відповідальністю і контролем виконання адміністраторами своїх обов'язків, до яких я пропоную включати і підбиття підсумків. Двома словами: більше повноважень — більше обов'язків.

Наведена в ЕСУМ праслов'янська форма — *istykъ, тобто ы там присутній. Варіанти їстик, гистик могли бути утворені протезою, варіант истикъ — староукраїнський. Слово «існик» простіше за все пояснити зміною суфікса на «-ник» з наступним спрощенням групи приголосних. --В.Галушко (обговорення) 20:11, 28 травня 2019 (UTC)

Щодо „зміною суфікса“. Якого суфікса ? Наростка -ик- (іст-ик > іс(т)-ник) ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 3 червня 2019 (UTC)

Саме так. Наросток -ик цілком міг перейти в -(т)-ник. --В.Галушко (обговорення) 18:07, 5 червня 2019 (UTC)) ?!

Хотів написати свою думку стосовно одного питання, але повідомлення чомусь не пускає фільтр. Якщо хочете, могу надіслати поштою. --В.Галушко (обговорення) 18:12, 5 червня 2019 (UTC)

Але ж тоді істик < іст-ик.

Є журнал зловживань. Там видно Ваші клопоти, але не видно заборонене слово (може, навіть не одне). Чи було там слово сало*їд (без „*“) ? Можете надіслати поштою. --Микола Івкі (обговорення) 10:45, 6 червня 2019 (UTC)

Може, хоч і з клопотом, написали ? «А є і така думка» (ВП:КН-Р) ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 6 червня 2019 (UTC)

[[805]], [[806]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 6 червня 2019 (UTC)

Щодо «істика»: Ви не враховуєте такої речі, як перерозклад.

Справа була в «укр*вікі». Бояться укрів… Багато з того, що хотів Вам повідомити, написав користувачеві Бучач-Львів. Він відреагував у свому смаку. Якщо цікаво, можете глянути в історії редагувань.

Прочитавши думку Фаріон, згадав про питому українську мову. А яка це мова? Коли вона почалася і де зразкові тексти, словники? Чи все знищено, сфальсифіковано (Юрбіна Вар'ятів стверджує, що вся поема «Гайдамаки» сфальсифікована)? «Слово о полку Ігоревім» — це українська мова чи ні? А «Повість врем'яних літ»? А твори Сковороди? Чи можна вважати мову «Енеїди» справжньою українською чи це суржик? Якщо це суржик, значить, вже в 18 столітті проявлялися наслідки засмічення української мови росіянізмами? Мова Шевченка — чиста українська чи суржик? Ось Каревін стверджував (без посилань на джерела та інших доказів), що настоящий Шевченко сегодня скрыт от читателей. Стривайте, адже ж є автографи його віршів. Невже і вони сфальсифіковані? Якщо фальсифікація була, то яка, і головне, навіщо? Марко Вовчок, Леся Українка, Михайло Коцюбинський писали ніби звичайною українською, з невеликою домішкою росіянізмів (ну, не більше, ніж українізмів у Гоголя). Втім, той же Коцюбинський (як і Шевченко) чомусь вживав російські назви місяців (я дивлюсь на видання 2000-х років, ніби не совок). З Франком складніше. Відомо, що він писав і польською, і москвофільським язичієм. Десь читав, що він по кілька разів переписував свої твори відповідно до чергової мовної кон'юнктури на Західній Україні, але доказів тому мені дістати не вдалося. Мова Куліша теж непроста для вивчення. Він вживав досить полонізмів (це моє особисте враження), але це цілком зрозуміла сучасному україномовному читачеві мова. Може він і вживав якісь власні новотвори, але я їх не знайшов. Траплялися згадані вище полонізми, а також староукраїнізми і діалектизми. Щоправда, не знаю, як перевірити наявність в народній мові слова, вжитого Кулішем: повних словників української 19 століття страшенно бракує, а Грінченко міг посилатися не на живу мову, а на вжиток слова в літературі (того ж Куліша). Про «хай дуфає Сруль на пана» я вже писав: жарт Франка, використаний Каревіним як історичний факт і цитата з класика (насправді там було «уповай, Ізраїлю, на Господа»). Ніби художня література в 19 столітті була. А з іншими жанрами складніше. Оскільки українська не була державною ніде, відповідно вона не могла розвивати свій потенціал в багатьох галузях. У короткий період незалежності нічого зробити просто не встигли. Скоропадський чомусь писав російською. Грушевський — дуже неупорядкованою із сучасного погляду мовою. Більш-менш доладно писав Огієнко. Розробку технічної термінології розпочали тільки в УРСР (словник 1928 року). Тоді ж розробляли і новий правопис, який мав змінити грінченківку. Оскільки запозичення до східних і західних діалектів української надходили різними шляхами, були розбіжності з передачею «бети», «ети», «тети», вжитку початкового «г», м'якістю «л». У загальних рисах можна охарактеризувати ці розбіжності так: східні діалекти були зросійщеними, західні — спольщеними. Харківський правопис був покликаний їх якось примирити, згладити розбіжності. Вирішили так: грецькі слова тепер вживати в східній формі, тільки із західною передачею «бети», «ети», «тети», латинські — в західній. У цілому, правопис був значною мірою «озахіднений» (не забуваймо, що тоді ж писемності народів СРСР масово переводили на латинку, висувалася пропозиція перевести на неї і російську). Що було далі, ясно: харківський правопис, яким би він не був, не прийняли, а прийняли зросійщений правопис. Справа не в цьому. Чи можна вважати ту українську, що була до початку 1930-х років (допогромні словники) питомою? Аргументуйте свою відповідь. З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:25, 10 червня 2019 (UTC)

Коротко. Ширше не маю часу: через кідька день можу бути невизначений час за межами ВП.

Написати „[*]“ — менше часу, ніж додавати шаблон про образу (теоретично, можу додати).

Через брак часу часто дописую не до статті, а до відповідної СО.

Крім того, часто додаю джерело без цитат(и).

Щодо користувача Бучач-Львів була не тільки Ваша оцінка.

Була згадка на не Вашій СО без оповіщення.

Була згадка без жодного посилання-доказу.

Ряд думок Фаріон не приймаю. Через брак часу жодної думки докторів філологічних наук про правопис не розкрив.

Про явище перерозклад знав. Тоді що скажете про вивід слів істечко, іста ? --Микола Івкі (обговорення) 12:11, 11 червня 2019 (UTC)

Перекладіть українською і польською рос. ящик у стола выдвижной. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 11 червня 2019 (UTC)

Вітаю! Спочатку відповіді на питання.

Словосполучення ящик у стола выдвижной українською шухляда, польською — szuflada. У російській також є розмовне шуфлядка. Цікаво, що в Російській Вікіпедії «Шуфлядка» перейменували на «Выдвижной ящик» в 2009 році. Очевидно, слово просували автори з території України чи Білорусі, як звичніше їм. Нічого не нагадує?

Слів істечко, іста ніде не знайшов. Ваша етимологія слова «істик» сумнівна, бо непоясненна з семантичного погляду (чому «стояти»?).

До речі, Ви питали про морфологію опята. Знайшов статтю Українське походження російської мови. Навколонаукові теорії. Етимологія «ведмідь» суперечить даним інших слов'янських мов. Взагалі я б радив спочатку витратити кілька років на вивчення порівняльного мовознавства й різних слов'янських мов, а потім вже займатися подібними дослідженнями.

Як Вам Звідки взялася російська мова? к.ф.н. В. Ільченка? На мій погляд, абсолютно необ'єктивно. Автор силився довести, що українська мова з самого початку орієнтувалася на питомо східнослов'янську лексику, тоді як російська, засновуючись на фіно-угорському субстраті, активно вбирала як питомо східнослов'янську лексику (у кого?), так і старослов'янську. Всякий, хто вивчав історію обох мов, знає, що це неправильно. Річ у тім, що для православних жителів сучасних Росії і України існувала своєрідна двомовність: для повсякденних потреб — живий народний говір, для потреб церкви і науки — старослов'янська? Чому це автор замовчав? Він атеїст чи католик? Ділове, офіційне мовлення поєднувало риси обох мов. Наприклад, середньовічна мова Московського князівства і царства (староросійська) і руська мова ВКЛ (староукраїнська=старобілоруська) містять як східнослов'янські слова, так і церковнослов'янізми. Надалі в 18-19 столітті церковнослов'янська мова справила вплив на формування лексики високого штилю російської мови, звідти й значна кількість церковнослов'янізмів. На противагу російській, при формуванні лексики літературної української мови в 19 столітті акцент був зроблений саме на народній, простомовній лексиці, число церковнослов'янізмів зводили до мінімуму. Те, що церковнослов'янізми активно вживалися в мові освічених українців 17-19 століть, свідчать і терміни з «Граматики» Смотрицького, і мова Шевченка. Навіть церковнослов'янізми в історичних творах Куліша це не свідчення поганого знання української, а саме імітація староукраїнської 17 століття. Може, це замовна робота за гроші? --В.Галушко (обговорення) 22:57, 30 червня 2019 (UTC)

Думав про підвищення відвідуваності Української Вікіпедії. Спало на думку провести опитування серед жителів України: якою мовою Ви хочете читати статті? Відповідно до результатів треба і формувати стратегію розвитку. Не знаю, як читати, але писати в блогах українці воліють російською мовою. Навіть лаючи російську мову і російськомовність! З чого такі когнітивний дисонанс і роздільне мислення? Може, тому й не йде українізація, що вона не потрібна навіть її пропагандистам? Може, статті пишуть з іншою метою? Спостеріг, що в статтях, які закликають переходити на українську, більше пишеться про російську, ніж про саму українську мову. Як так?

Хотів написати дослідження про українську мову (Ви мене питали про нього кілька років тому), глянув, що в Інтернеті. Від українських авторів, як україномовних, так і російськомовних — на 90 % матеріали про зросійщення мови, шкідливість російсько-українського суржику, емський указ (та інші схожі документи), докази того, що українська — найбільш милозвучніша, багатша на синоніми порівняно з російською, уособлює унікальний світогляд, неспоріднена з російською (та взагалі незрозуміло що), не діалект російської, існує тисячі років, давніша за російську, більш слов'янська за російську. І скрізь слово «російська», «російська», «російська»… Обмовка за Фройдом? Може, автори самі в повсякденному спілкуванні використовують російську? Може вони самі російськомовні і страшенно соромляться цього? Може, вони взагалі не відчувають себе українцями? Чому так звані патріотичні автори замість того, щоб вчити любити своє, вчать ненавидити чуже? Хіба так можна навчити патріотизму?

Я знайшов дуже мало матеріалів про українські досягнення і перемоги. Здебільшого оббріхування перемог Російської імперії і СРСР (до і після в росіян перемог майже не було). Добре, а в нас-то що? Одне смакування поразок! Це що, національний мазохізм? Чим ми можемо гордитися? Звичайно пишуть про милозвучність мови (цей критерій не піддається точній оцінці), те, що київська князівна була дружиною французького короля (хіба вивіз жінок за кордон свідчить про успішність країни?), про облоги Царграда князем Олегом і завоювання Володимира Святославича. З пізнішої історії — Тарас Шевченко і Леся Українка. Все! Звичайно, до України Російська імперія і СРСР не мають стосунку, але для національної гордості потрібне ж якісь реальні досягнення? Нескінченні розповіді про народні знегоди не можуть привабити людей. Не знаю як складаються справи з українською класичною літературою, а в нас більшість класиків російської літератури читати не любили. Причина: похмурість, песимізм, вбогі характери, відсутність справжнього героїзму, зразка для наслідування. Хоча в росіян були Толстой і Достоєвський, вибудовування тільки на письменстві національної ідеології провалилося б, як і підкреслювання принижень російського народу. Але ідеологія існує, і цілком успішна. А в Україні? Людям потрібна гордість за досягнення! Де розповіді про українські перемоги? Стародавніх воїнів, козаків? Не участь українських загонів у збройних операціях інших країн, не війни за чужі інтереси, а перемоги у війні за свою землю? Де досягнення науки і культури? Чому вчені, що називаються українськими, часто працювали не на території України і не завжди знали українську мову? Поки ми не змінимо парадигму національної ідеології, ніякої великої країни нам не збудувати. Звичайно, треба мати на увазі, що всі ці досягнення Росії зроблені не тільки росіянами, а багатьма народами Російської імперії й СРСР, зокрема українцями. Московська вченість пережила розквіт з середини 17 століття, київська книжність справила вплив на формування російської літературної мови (про нормативне окання до 19 століття, вимову «г» і ятя я вже писав). Росіянин Гагарін не зміг би полетіти в космос, якби його не відправив туди українець Корольов (Королів). Хоча Росія не добилася б нічого без приєднання України, більшість росіян це не турбує, адже більшість з них розглядають українців як свою складову, тому суперечності не виникає. Росіяни присвоїли багато спільних досягнень, але в них це присвоєння вийшло дуже гармонічно, без всякого роздільного мислення, яке виникає іноді в українських патріотичних авторів. До речі, це стосується і мови: росіяни запросто беруть слова з української, вважаючи її діалектом своєї, у той час як у нас цураються слів, просто схожих на російські (навіть не росіянізмів як таких!), і вбачають у них загрозу мові. Для росіян українська «своя», хоча вони її не знають. Для нас російська «чужа», хоча ми майже всі її знаємо. Невже не зрозуміло? Риторика в нас одна, а практика — діаметрально протилежна! Ось де справжня мовна й ідеологічна шизофренія. Заявляти «обійдемося без росіян, Росії, російської мови», і водночас згадувати їх скрізь! Може, підмічення О. Тараненка, що «Вплив російської мови на свідомість носіїв української мови, таким чином, лишився, але вже як зворотний, як гіперпуризм» є окремим випадком загальнішого принципу? Може, сама насаджувана зараз українська самосвідомість є тільки запереченням всього того, що асоціюється з Росією і СРСР? Таким чином в насаджуваному «українстві» нема нічого українського, є тільки неросійське. Тобто, первісно в цих установках присутній негативізм, що не може викликати ніяких позитивних результатів. не можна все заперечувати, треба щось і стверджувати. Росія — спадкоємиця і СРСР і Російської імперії, отже її історія безперервна. Наскільки мені відомо, сучасна Україна є спадкоємницею УНР, а не УРСР. Значить що — історії України до 1991 року ніби майже не було? Була тільки історія українського народу (пригнічуваного, що не викликає ентузіазму в більшості людей), української мови (зросійщуваної, що не може викликати довіри до сучасної і побуджує вимагати нових мовних реформ), української території (яка окуповувалася різними країнами), визвольних змагань (що завжди закінчувалися поразкою, а незалежність здобували завжди якось випадково). Якщо казати про Давню Русь — сумнівно, що в сучасних людей ця країна може асоціюватися зі сучасною Україною. Чому? Перше — територія, яка не включала багатьох територій півдня, але включала значну частину Європейської Росії та Білорусі (і навіть трошки Литви і Польщі). Друге — релігія, Стародавня Русь була православна, а в Україні зараз тон задають греко-католики, що вважають православних єретиками. Третє — мова, сучасна сильно відрізняється від давньої сукупності діалектів території України (жива мова) і спільної мови для східних і південних слов'ян (книжна, літературна). Отже, навряд чи самосвідомість українців 1000-річної давнини була дуже схожою на менталітет сучасних українців. Ми зайшли в глухий кут. Який вихід? Терміново міняти сам принцип! Принаймні поки доречно переглянути свої установки, національні міфи (у позитивному сенсі), оцінки минулого. Потім можна почати публікувати свої відкореговані погляди десь у блогах. Може, хтось зверне увагу, виявить солідарність і сприятиме популяризації ідей. Тоді з'явиться шанс оздоровлення національного менталітету. --В.Галушко (обговорення) 00:38, 1 липня 2019 (UTC)

Інформаційну війну ми програє́мо. Як я міг спостерігати, в росіян у більшості Україна не є проблемою № 1, є інші проблеми. Отже, антиукраїнська пропаганда не справляє значного ефекту (людям просто нецікаво), прості люди судять про стан справ в Україні з розповідей родичів звідти і заробітчан (останнім часом і біженців). По ТВ про Україну говорять мало, і тільки офіційні звіти. Не знаю, як в українців, але в українських ЗМІ більшість новин — про Росію, російську загрозу. Державна мова в Росії панує, в Україні бореться за «правильність» і лідерство. Серед російських патріотів завидна єдність, серед українських — незгода. До Росії їдуть біженці та іммігранти, з України активне населення виїздить. Російський президент користується підтримкою населення, до українського мало хто ставиться серйозно. Росія приєднує території, Україна втрачає свої. Санкції не справили того впливу, який від них очікували. Це помітно навіть у Вікіпедії. Громадяни України продовжують розвивати Російську Вікіпедію, а ми відстаємо у дуже важливих областях, просто тому, що писати нема кому. Я кілька років тому пропонував «перевербовувати» українців, що пишуть у Російській, але мою пропозицію відкинули. Добре, тоді як збираються розв'язувати цю проблему? Автоперекладами? Марафонами (це на 90 % те ж саме)? Підтримкою держави (порушення принципу невтручання політиків у Вікіпедію)? Може, краще зрозуміти, що Вікіпедія — не місце для інформаційних воєн? --В.Галушко (обговорення) 01:18, 1 липня 2019 (UTC)

В.Галушко. Добридень!

[[807]]: істечко, іста...

Істик. Слова стояти, ставити — родичі. Істик — те, що часто ставлять / кладуть (і біля плуга, і біля хати).

Цитую. Коли люди йшли з дому-то двері підпиралися спеціальною паличкою,яка називалася "гістик".Це був знак,що вдома нікого немає і заходити не можна. Гістик < істик.

Шухляда. Мав на увазі, що українською „шухляда у / в стол(а / у)“ не кажуть.

Окраїна — частина якогось простору (села, міста, країни тощо).

А коли укр. прийменник у «біля» має значення «частина / прилягання» ??

Наприклад, стояти у порога / воріт не означає «бути частиною порога / воріт».

Приросток уз- (узбіччя, узлісок) має значення «частина».

Рос. відповідники обочина, опушка мають не у-, а о-.

Маю припущення, чому рос. іменник блин < млин.

Де описано рос. явище окно — окошко ?

Чому рос. зайца, а не заяца ?

Чому рос. вёдро, а не *ве́дро ?

Що відомо про hl- / hr- у герм. мовах ? --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 1 липня 2019 (UTC)

Я не скажу за всю Росію, але в Московській області «ящик у стола выдвижной» не кажуть, а кажуть просто «ящик стола» («ящик шкафа»).

Щодо «гістика»: чи є у Вас джерело на цю версію чи це Ваша здогадка? Ви не розглядали можливість омонімії, тобто етимологія «гістик» не пов'язана з етимологією «істик»? Чи версія, за якою спочатку виникла назва палички для чищення лемеша і чересла, а потім за схожістю — і назва палички для дверей?

Чи Ви знайомі з Ще про дезінформацію? Автора, здається, знаю.

Прочитав статтю НАШІ НАЙМЕННЯ, ІМЕНА ПО БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩА. Яка необізнаність у мовознавстві! Почнімо з того, що імена, зокрема, зменшувальні форми імен легко запозичуються: пор. у рос. Маруся, Петро, Оксана, Олеся, Жанна, Кристина, Артур, англ. Natasha, Sasha, Alyosha, Nikita (два останніх чомусь теж жіночі). Чому б українцям не використати коротке російське ім'я? А розмовна мова тяжіє до скорочень, це загальновідомо. Не думаю, що пропановані Івасик, Євгенко, Дмитрик зможуть конкурувати з коротшими Ваня, Женя, Діма. Це нереально. Далі. Цитую: «Транскрибовані імена на зразок Артьом, Маріна, Наташа, Лєна (Альона), Діма суперечать українському правопису». Шедевр! Питання: чи багато людей в Україні саме так розуміє термін «правопис»? Ще одна помилка: прізвище Ковальов — російське (слово коваль відоме і в російських діалектах, як і кузня), Ковальський — польське. Проте, є і цікава інформація: посилання на П. Одарченка, який стверджував, що «не українці від москалів запозичили форми по батькові на -вич, а навпаки: москалі запозичили від українців ці назви по батькові». --В.Галушко (обговорення) 21:32, 7 липня 2019 (UTC)

Цитую ширше. Я ще застав в селі у бабусі український звичай- у нас НЕ БУЛО замків на дверях. Двері не зачинялися.Коли люди йшли з дому-то двері підпиралися спеціальною паличкою,яка називалася "гістик".Це був знак,що вдома нікого немає і заходити не можна. Заходити можна було тільки подорожнім.Для них спеціально на столі лишали хліб і глечик з молоком.Накривали рушником. Ніхто не крав ([[808]]).

Ще: истик, гистик, їстик (слова не мої). --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 8 липня 2019 (UTC)

На жаль, згадка тільки в одному джерелі, до того ж не авторитетному. Може, якийсь оказіональний вжиток.

Шедеври Інтернетівського ватництва Смеха ради: «мощь» украинской мовы — У лукоморья дуб зелёный в переводе на украинский язык. Спостеріг, що ніки «знавців» дуже патріотичні… Втім, може річ і не в росіянах, а в нинішньому постмодерністському поколінні. --В.Галушко (обговорення) 22:37, 8 липня 2019 (UTC)

Истикъ (не тільки біля плуга): [809], [810], [811], [812]. --Микола Івкі (обговорення), 12:05, 9 липня 2019 (UTC)

Але й інші значення пов'язані з ідею «тикання», а не «ставлення». Окрім того, сама форма слова у Вашому праслов'янському словнику однозначно вказує на походження від «із» + «тикати». Чеська форма otka теж ставить під сумнів Вашу гіпотезу.

Переглядаючи свої дописи в англовікі за минулі роки, натрапив на це: Talk: Slavs. На повному серйозі стверджують, що слов'янські племена заселили схід Німеччини лише після того, як ці землі були залишені германцями під час Великого переселення народів (тобто, треба розуміти, «коли вони пішли завойовувати Рим»). Тільки чомусь забувають, що топоніми залишає переважно не прийшле, а корінне населення (Лейпциг, Берлін, Любек, Росток, Померанія), і те, що Велике переселення народів відбувалося за «принципом доміно», а не навпаки. Виходить, що Центральній Європі завжди жили цивілізовані народи, і тільки потім звідки «з просторів Євразії» прийшли якісь слов'яни. Маю підозру, що слов'ян у Західній Європі не люблять. --В.Галушко (обговорення) 15:29, 9 липня 2019 (UTC)

З огляду на вищесказане, можна припустити, що насторожено-підозріливе ставлення до слов'ян живе́ в Європі. Також не упускаючи з уваги наплив населення з Африки і Азії, мушу припустити ймовірність відродження в ній крайньо націоналістичних і навіть нацистських ідей. Як підуть з життя останні свідки Другої Світової, ризик цього істотно збільшиться. Зараз у майбутньому Європи уявляються тільки два шляхи: асиміляція корінних неєвропейцями чи навколонацистська політика національної чистоти. Протиставити цим варіантам щось інше Європа поки нічого не може.

Форма «вёдро» цілком закономірна: наголошене /е/ → /йо/, наступний приголосний не м'який.

Форму «зайца» простіше за все пояснити так: чергування *zajьncь → *zajęcь — *zajьca. Носовий звук міг і пропадати.

Зі словом окошко маю припущення, що цей феномен можна пояснити тим самим, що й горщик (з «горно»). Пор. укр. віконечко.

Якщо у- в українських словах часто відповідає о- у російських, тоді логічно припустити тотожність «окраїна»-«україна». До речі, дещо читав про Скляренка. Не всі історики йому довіряють. Той же Пріцак, здається, зв'язував «Україна» з «окраїна». Виведення назви «Україна» від «країна» має труднощі морфологічного характеру (що означає у-, неясне). Розглядання назви як поєднання прийменника «у» (у сенсі «в чомусь») і «край», тобто «в краю», «в країні» відгонить очевидним фрицтвом. Також є інші доводи: Гоголь згадував форму «Украйна» (наголос там само, де й в «окраїна», «окраєць»), а зсув на передостанній склад міг статися й пізніше (польський вплив?), внаслідок чого тепер «Украї́на». Бажано вточнити чи засвідчене слово краина в давньоруській мові чи це пізніше утворення (запозичення?), тоді вже можна робити якісь висновки про первісний зв'язок цих слів.

Щодо приростка -уз: пор. старослов. воз- (возвышенность, укр. «узвишшя»). Припускаю, що тут могла бути омонімія, тобто різне походження фонетично однакових слів. --В.Галушко (обговорення) 16:10, 9 липня 2019 (UTC)

Уточнив за ЕСУМ. Приростки воз- і уз- походять від праслов. *vъz і далі від пра-іє. *ud- («угору»). --В.Галушко (обговорення) 16:17, 9 липня 2019 (UTC)

В.Галушко [813]: "згадав про питому українську мову... Коли вона почалася і де зразкові тексти...?"

Найповніше зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х – ХІІІ ст.) --Lanamy (обговорення) 19:04, 9 липня 2019 (UTC)

Істик. Польські відповідники. Є istyk, але є й istek, jestek. Приросток jes- ??

Истикъ не має всередині ь / ъ. Де підстави для перерозкладу ??

А рос. разве́дрить ? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 10 липня 2019 (UTC)

Шадр(и / і)нськ ? Нор(и / і)льськ ? --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 19 липня 2019 (UTC)

Чи не маєте раціональних пропозицій щодо Вікіпедія:Перейменування статей/Шезлонг (кушетка) → Отоманка? Здається, в англійського терміна нема українського відповідника.

Сучасна форма разведрить може бути викликана зближенням з вѣдро.

Річ не в наявності ь / ъ, а в нехарактерному для російської ненаголошеному -ыкъ, що пізніше став сприйматися як суфікс і був замінений на -икъ.

Щодо передачі рос. -ри- у топонімах нема однозначності.

Ви не розглядали можливість зближення окраїна і гіпотетичного *узкраїна? Щодо узбіччя: у словнику Грінченка засвідчене слово узбіч — «схил гори». В українській нема слова обочина, але є споріднені обік, обіч. Отже, припущення про те, що укр. у- відповідає рос. о-, може бути помилковим. Щодо виказаної недавно на відповідній СО гіпотези тлумачення приростка у- як «рідний» маю тільки одну думку: ми починаємо скочуватися до грубого фрицтва. У предків українців не могло бути такого словотвору. Шкода. А я збирався увести Вас до складу задуманого комітету з протидії псевдонауці у Вікіпедії. --В.Галушко (обговорення) 20:57, 24 липня 2019 (UTC)

Польське jestek могло зберегти праслов'янський *jьz-, який дав iz-, що в багатьох слов'янських мовах спростився до z-. Пор. рос. истыкать, раніша форма изтыкать. До речі, у випадком із суфіксом -ek ми маємо такий само перерозклад. --В.Галушко (обговорення) 21:06, 24 липня 2019 (UTC)

@Lanamy: дякую за цікаві джерела. Почав ознайомлюватися. Щоправда, неточність у вступі: «Тексти метаграфовано за „Правилами видання пам'яток, писаних українською мовою та церковнослов'янською української редакції“». Це зауваження може стосуватися порівняно пізнього періоду (староукраїнської мови кінця Середньовіччя — Нового часу), оскільки в Стародавній Русі не існувало загального українського варіанту церковнослов'янської, були різні варіанти в різних князівствах. Існують характерні особливості, що уможливлюють відрізнити галицькі від київських, а київські від чернігівських. «Слово о полку Ігоревім» містить текст очевидно київського походження. --В.Галушко (обговорення) 21:18, 24 липня 2019 (UTC)

У СРСР та РФ багато чого українського "не існувало" (в РФ ще й досі "не існує"), але існували буржуазні націоналісти і розстріляне відродження. --Lanamy (обговорення) 23:49, 25 липня 2019 (UTC)

Ухвалили

Микола Івкі вітаю! Ну що там вони ухвали? як там Ґ та інше.--Yasnodark (обговорення) 14:43, 23 травня 2019 (UTC)

дещо знайшов: сама фі*гня "пів" окремо, фавна та інше. Индик, проєкт та фемінітиви - це саме нормальне. Чим їм дефіси не догодили?--Yasnodark (обговорення) 14:49, 23 травня 2019 (UTC)

https://www.obozrevatel.com/ukr/society/v-ukraini-prijnyali-novij-pravopis-povnij-tekst.htm [Yasnodark]

Yasnodark. Добридень ! Почну з того, що одне Ваше слово — порушення (вульгарне, [[814]]).

Ваше джерело вже знав, воно може мати зміни.

Майже цитую свої слова.

• Було опитування про проект правопису.

Живу в Україні, але взяти участь не зміг (читати міг, а відповідати чомусь не міг).

Скільки охочих не змогли взяти участь ?

Результати чомусь явно не об'єктивні.

Яскравий приклад.

Незалежність числівника пів помітно спрощує чинне правило щодо пів*.

Але учасники опитування не підтримали спрощення.

Коли про це вичитав, провів невелике опитування приблизно такого змісту:

як нині писати пів*груші, пів*абрикоси, пів*яблука, пів*Києва, пів*Європи ?

Ніхто (ніхто, навіть з вищою освітою) не відповів повністю правильно.

Що ж виходить ? Не знають і спрощення не хочуть ? --Микола Івкі (обговорення) 10:17, 24 травня 2019 (UTC)

А що ви маєте на увазі під спрощення: окреме написання? Я особисто під неуків підлаштовуватись не хочу. За вульгаризм пробачте: давно не спілкувалися, забув ваш пунктик. На жаль наше оточення та наші переклади з матами на кожній сторінці (адже за уявленнями сучасних перекладачів та редакторів схоже треба не зглажувати у совєтманір, а один в один вторити здавна порченим американцям, по-західному, а ще краще взагалі збільшити та зяскравішати кількість нецензурної лексики порівняно з оригіналом), не сприяють чистій мові, мимоволі сам поринаєш у глибочинь сленгу.--Yasnodark (обговорення) 12:16, 24 травня 2019 (UTC)

І чому «бог» варто писати з великої, я розумію, коли йдеться про конкретного єдиного чи триєдиного бога. Та боги бувають різні, і тих богів варто писати з малої.--Yasnodark (обговорення) 12:20, 24 травня 2019 (UTC)

Yasnodark. Див. джерела тут. --Микола Івкі (обговорення) 10:27, 27 травня 2019 (UTC)

Згущівка

	Згущівка
	Подивився що ви робите (редагуваня усіляке таке), все дуже добре, гарненько.. Тому згущівочка для вас)) Анатолій 11:01, 27 травня 2019 (UTC)

Різне 9

Вітаю! З Вашого дозволу починаю новий розділ, бо Різне 8 вже трудно завантажувати.

• Бачили на ВП: ЗА коментар «Там типове тайожне розуміння status quo як здобуте не миттям, так катанням». Купа помилок у короткій фразі! А в автора на ОС стверджується, що його рідна мова українська… Більше питань, ніж відповідей…
• Спробуйте перекласти «сила, возникающая в результате взаимодействия двигательной установки с истекающей из сопла струёй расширяющейся жидкости или газа». У мене не виходить належним чином, бо не вдається уникнути двох дієслівних зворотів підряд при перекладі російських зворотних дієприкметників. --В.Галушко (обговорення) 13:34, 26 липня 2019 (UTC)

Добридень ! Трішки. Не побачив. Повідомте diff / http. --Микола Івкі (обговорення) 10:57, 29 липня 2019 (UTC)

В.Галушко. Lanamy. Щодо назви Україна. Чи можете відкрити djvu ? Див. [815] і [816]. --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 31 липня 2019 (UTC)

В.Галушко. Lanamy. Знову відкриває djvu !! --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 3 вересня 2019 (UTC)

В.Галушко. Lanamy. Див. обережно [817]. --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 9 серпня 2019 (UTC)

В.Галушко. Lanamy. #Україна і країна. --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 16 серпня 2019 (UTC)

Є слова і апокринний.

Де корінь і наросток у назвах Україна і рос. Украина ?

Від чого походить слово край ? Від краяти / кроїти ?

Чи родичі обкраяти і рос. обкорнать ?

Яка різниця між рос отеплить і утеплить ?

Чи буває рос. укання ?

Чи помітили наголос у рос. истик ?? Исти́к...

Про порівняльно-історичне мовознавство читав багато, але ж не все.

Чи родичі вермішель і черв'ячок ? --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 31 липня 2019 (UTC)

Чи можете працювати з СУМ-20 ([818]) ?

Рос. ящик (у) стола (Ожегов).

Щодо перекладу. Процитуйте ширше. Може, треба додаткове речення. --Микола Івкі (обговорення) 12:23, 1 серпня 2019 (UTC)

Див. російську версію Реактивна тяга (значення).

Можливо, родичі (від пра-іє. *ker-?).

Апокринний — анатомічний термін. При чому він тут?

Ви певні, що наголос саме на останньому складі?

Посилання на гасла СУМ-20 іноді видається на сайті СУМ-11.

Знайшов ось що на сторінці західнополіський говір: ходи́лихмо (ми ходили), бýл'іхмо (ми були). Це може бути контамінацією перфекта й аориста?

Корінь має бути край (*kraj-). Неясно, до якого праслов'янського приростка сходить у-. --В.Галушко (обговорення) 21:01, 1 серпня 2019 (UTC)

Исти́к. Даль, [819].

Попередньо корінь -край- (-краj-), наросток -ин- (-ін-, -їн-).

Точніше, мабуть, *kъr / *kr / *kьr.

Апокринний. Грец. ἀποκρίνω — відповідник до украю (від украяти).

І сам натрапляв на (СУМ-11) > (СУМ-20). Але в СУМ-20 ще не все... --Микола Івкі (обговорення) 12:13, 5 серпня 2019 (UTC)

Реактивна тяга. Див. статті «Струмінь» і «Тяга» ?!

Чи родичі край і крило ?

Крило. Латис. [skriet] — «бігати, літати».

Що спільне між бігати і літати ?

Може, у словах уродливий і рос. уродливый у- має різне походження ?!

Як утворені слова крайнебо і небокрай ?

Яка різниця між рос. осыпать і усыпать у реченні небо (о / у)сыпано звёзлами ?

Див. теж давніші питання. Микола Івкі (обговорення) 13:27, 8 серпня 2019 (UTC)

[820]... Микола Івкі (обговорення) 12:27, 9 серпня 2019 (UTC)

Є Іскриня. Іс-криня чи Іскр-иня ?.. --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 9 серпня 2019 (UTC)

Шановний Микола Івкі, щодо статті Україна (назва), то на мою думку, головне завдання, це ВП:НТЗ, тобто, написати, що є різні точки зору щодо походження та етимології слова "україна/оукраина", надати АД. Усі інші розвідки, це вже для себе, тому що для Вікіпедії потрібні Надійні джерела, а не (перепрошую) - аматорські розвідки. --З повагою, Lanamy (обговорення) 16:14, 9 серпня 2019 (UTC)

Исти́к. Також ЕСУМ, т. 2, с. 319. --Микола Івкі (обговорення) 11:37, 12 серпня 2019 (UTC)

Було — Ігоре, стало — Ігорю. --Микола Івкі (обговорення) 12:57, 12 серпня 2019 (UTC)

Як могло виникнути слово Украйна ? --Микола Івкі (обговорення) 11:43, 13 серпня 2019 (UTC)

На Украине встретили в штыки пост Макрона на русском языке. «Россия от Владивостока до Лиссабона» Слова президента Франції Еммануеля Макрона: «Россия — очень глубоко европейская страна. Мы верим в Европу, простирающуюся от Лиссабона до Владивостока». У нас це із задоволенням смакують. А ще в 19 ст. французи вважали росіян азіатами: я читав твір про Росію Теофіля Готьє (на жаль, в англійському перекладі), де він давав оригінальне (хоча безглузде з погляду історії і етнографії) пояснення спальним звичкам росіян у Петербурзі, звинувачуючи в цьому «кочовий побут азіатів». Росіяни теж хочуть, щоб їх вважали європейцями, а поширене патякання про «особливий шлях» та про «особливий світ» — пропаганда. Діти наших високопосадовців вчаться і відпочивають у «ворожих країнах Заходу», а їхні тати там зберігають свої гроші. Пам'ятаєте, як там у Збігнева Бжезінського: «Росія може мати скільки завгодно ядерних валізок і ядерних кнопок, але оскільки 500 мільярдів доларів російської еліти лежать у наших банках, ви ще розберитеся: це ваша еліта чи вже наша? Я не бачу жодної ситуації, при якій Росії скористується своїм ядерним потенціалом».

Думав над Вашим питанням щодо походження «Україна». У слові урод початкове у- сходить до ѫ-, у цьому значенні приросток близький до ви- (пор. виродок). Російському «В семье не без урода» відповідає українське «Нема роду без вироду». У слові урожай, уродиться походження у- зовсім інше (слова ідентичні за значенням українським). В українській мові у-, що походить від ѫ-, тепер непродуктивний, він вживається в небагатьох дієсловах. А у- від *u зблизився з в- (від *vъ). Отже, найлогічніше: Україна — «у краю», «біля краю». Виведення від *Ѫкраина — «геть від краю» сумнівне. Взагалі неясно, чому Lanamy так пручається, упираючись у запереченні тлумачення назви «Україна» як «земля біля краю»? Що в цьому ганебного? Наприклад, ім'я племені англів походить від топоніма Angeln, який, за найпоширенішою гіпотезою, сходить до слова зі значенням «вузький». І нічого, назва племені дала назву найпоширенішій мові. Англомовні не комплексують. А в нас, як завжди, комплекс меншовартості, от і вигадуємо всякі «інленди», «в-країни». --В.Галушко (обговорення) 15:21, 21 серпня 2019 (UTC)

1. Річ у тім, що за часів княжого Києва, як показуть дослідження фахівців, мова на теренах України вже була — староукраїнська (мабуть точніше — давньоукраїнська)[821][822], тому, на мою думку (щодо етимології слова "україна"), спиратися на російську - взагалі немає ніякого сенсу. 2. Користувач В.Галушко написав: "Lanamy так пручається, упираючись у запереченні... Що в цьому ганебного?... А в нас, як завжди, комплекс меншовартості"... Перепрошую, але мені не цікаві Ваші припущення (або ще чиїсь припущення) щодо моєї особистої думки на цю проблему. Вікіпедія має правила. Вікіпедії не потрібні чиїсь ВП:ОД, вікіпедії потрібні ВП:АД і ВП:НТЗ --Lanamy (обговорення) 19:17, 21 серпня 2019 (UTC)

@Lanamy: по-перше, домовмося про те, що непорозуміння між нами ми будемо обговорювати чи на Вашій, чи на моїй СО, а не на сторінці обговорення Миколи Івкі. По-друге, що Ви написали: мова на теренах України вже була — староукраїнська (мабуть точніше — давньоукраїнська) тому, на мою думку (щодо етимології слова «україна»), спиратися на російську. Ви кажете, що потрібні АД, але самі наводите посилання на ютуб, який не може вважатися АД. Річ у тім, що більшість (переважно російськомовного) населення України не вірить в давність української мови (про це я вже писав Миколі Івкі) і має вельми обмежене уявлення про лексику і морфологію давньоукраїнської (я дивився ці ролики на ютубі — на 90 % чистої води фрицтво, і це стосується не тільки України). Звідси й подібні «кабінетні етимології». На російську мову я не спирався, а наводив приклади зі словника української мови. Моя думка залишається колишньою: оскільки автентичних текстів Скляренка з цим твердженням знайти не вдалося, це може бути фальсифікація джерела. Краще вилучити взагалі згадку про «у-» і «неукраїнськість» цього прийменника чи приростка (це взагалі неправда). От Кирило Булаховський би Вам відповів краще, чи Словолюб, чи Олександр Тараненко. Хоча, я думаю, вони зверхньо ставляться до нашого фрицтва. Якщо будуть питання, пишіть на мою СО. --В.Галушко (обговорення) 19:51, 21 серпня 2019 (UTC)

В.Галушко. Lanamy. Репліка щодо місця обговорення непорозумінь. Принаймні не на сторінці обговорення «Україна (назва)».

Порада: перенесіть звідти частково дописи на СО користувача. --Микола Івкі (обговорення) 11:41, 22 серпня 2019 (UTC)

[823]. --Микола Івкі (обговорення) 11:28, 27 серпня 2019 (UTC)

Яких тільки псевдоверсій щодо цієї назви не попридумували сповідники російської імперської науки, аби спаплюжити її істинне значення. Це і окраїна, і погранична сторона, і украяна частина від чогось цілого (імперії) ([824], с. 26). --Микола Івкі (обговорення) 11:47, 30 серпня 2019 (UTC)

В.Галушко. Lanamy. Як перекласти англ. stood off the road ? Стояв осторонь дороги ? Стояв у дороги ? --Микола Івкі (обговорення) 11:56, 30 серпня 2019 (UTC)

Природно, «стояв осторонь». «При дорозі» — to stand by the road. --В.Галушко (обговорення) 14:13, 30 серпня 2019 (UTC)

В.Галушко. А «стояв у дороги / біля дороги» заперечуєте ?

Рос. уродина < урод / родина ?

Чому польс. uroda без носового ?

Чому рос. уродец пестливе ?

Пор. рожа і рос. рожа.

Рос. обкорнать. Лит. karna — «лико». --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 2 вересня 2019 (UTC)

Ви праві, міжмовна омонімія існує. Але «україна» безсумнівно пов'язане з «край» у його первісному значенні, тобто «окраїна, крайка».

Суфікс -ець не завжди має пестливе значення. У цьому сенсі він відповідає -ок в укр. виродок.

Польське слово uroda пов'язане з urodzić się, тобто «вродитися»

Російське уродина утворене від урод за допомогою того ж суфікса -ин, що й рос. і укр. родина (від рід). Всяке виведення від уродливая родина слід визнати народною етимологією.

Варіант «біля дороги» складніше вимовити (п'ять складів проти чотирьох), а «стояв у дороги» може образити почуття мовних пуристів і борців із «суржиком».

Чи Вам відомі приклади опису дзвонів в українській літературі? Не можу пригадати жодного. --В.Галушко (обговорення) 19:39, 7 вересня 2019 (UTC)

Рос „уменъш. уродец“ ([825]).

Також припускаю, що рос уродина < урод.

Описів дзвонів не знаю. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 8 вересня 2019 (UTC)

Перфект: -сте, -сьте / -с(ь)те ? --Микола Івкі (обговорення) 12:36, 8 вересня 2019 (UTC)

Край і первісне значення. Джерела ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:31, 9 вересня 2019 (UTC)

В.Галушко Вислів уродливая родина не новий... --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 9 вересня 2019 (UTC)

[826]. --Микола Івкі (обговорення) 12:49, 10 вересня 2019 (UTC)

Auland < *au-land ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 10 вересня 2019 (UTC)

Як буде білоруською украяти, відкраяти ? --Микола Івкі (обговорення) 11:52, 16 вересня 2019 (UTC)

Як могло виникнути слово окраїна < край / окрай / окраяти / * ?

Пор. дитина і рос. детина. --Микола Івкі (обговорення) 11:41, 19 вересня 2019 (UTC)

Значення прийменника/префікса о- — «навколо», а у- — «біля». Отже, вони близькі. Також близький за значенням і прийменник/префікс при- (пор. осипати, усипати, присипати). Дієслово украяти утворене за допомогою омонімічного у- — «від». Утворення слова типу *vъn-krajiti уявляється малоймовірним, бо *vъn означає «в». Припускаю, що Ви обстоюєте версію *vъn-kraj-ina, за зразком in-land. Чи так воно? --В.Галушко (обговорення) 23:11, 19 вересня 2019 (UTC)

В.Галушко.

Не так, див. [827].

Тобто я прихильник версії *au-kraj-in-a / апокринний / Auland. --Микола Івкі (обговорення) 11:21, 20 вересня 2019 (UTC)

В.Галушко. Перевірте внесок аноніма 46.211.48.109.

«Слово о полку Ігоревім». Зверніть увагу на -гы-, -кы-, -хы-, які в рос. мові чужі.

Як могли виникнути відтулина, рос. окрайна ? --Микола Івкі (обговорення) 12:58, 24 вересня 2019 (UTC)

Ви праві. Інтуїція… Тому кілька тижнів уникаю спілкування у Вікіпедії. Краще писати статті.

Ви впускаєте з виду факт, що на момент написання поеми палаталізація задньоязикових була ще продуктивною у східнослов'янських діалектах, тому сполучення гі-, кі-, хі- були неможливі. Сполучення [гы], [кы], [хы] чужі й українській мові, оскільки вимова ги-, ки-, хи- відрізняється від тодішньої (див. докладніше и).

Про окрайна чую уперше.

Користувач Synyća Vusata задав цікаве питання на Обговорення:Українська мова.

Див. Вікіпедія:Проект:Грамотність/Дискусії. Дивне правило: «Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лиш три чоловіка…». Має бути «два громадяни», «три кияни». Пор. випадок, коли Ви писали про форму холода замість холоди.

Тему етимології слова «Україна», думаю, пора закривати. Сторінка обговорення давно використовується не за призначенням. На жаль, комплекс меншовартості в нас поки позначається. Розумію, жити в країні з назвою «Україна» і пов'язувати її з якоюсь «окраїною» непросто. Але слід пам'ятати, що в людей вельми коротка пам'ять, вони мало думають про те, яким був світ кілька століть до них, переносять свій менталітет на своїх предків.

Внесок аноніма перевірив. --В.Галушко (обговорення) 21:44, 6 жовтня 2019 (UTC)

Добридень ! Припускаю, що рос. окрайна < окраина, Украйна < Укра́ина.

„Цікаве питання“ і сам помітив. Намічаю відповісти.

Проблема етимології слова «Україна» складніша, ніж я раніше думав. На мою думку, закривати рано.

Наслідок. В.Галушко. Перевірте внесок аноніма 31.28.245.58. --Микола Івкі (обговорення) 11:20, 7 жовтня 2019 (UTC)

В укр. мові тверді -гы-, -кы-, -хы- перейшли в тверді -ги-, -ки-, -хи-, а в рос. — у мякі -ги-, -ки-, -хи-.

В укр. говірках є /ы/ і ногы, рукы, мухы.

Які фіно-угорські мови мають -гы-, -кы-, -хы- ?

Явища три киянина і холода — різні.

Попередньо 4 громадяни / кияни / парубки / рази.

Якщо, по-Вашому, Україна < окраїна, то де АД / хоч би ОД ? --Микола Івкі (обговорення) 11:26, 8 жовтня 2019 (UTC)

В Україні нарешті є ЕСТУ.

Чи є подібне в Росії ?

Чи є подібне в Москов. обл. ?

Які особливості має р. Істра з узбережжям ? Болота ? Каміння ? Ще ?

Чи були підстави для протези І- ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:44, 9 жовтня 2019 (UTC)

Див. Істр. Як буде родовий відмінок р. Істр ? --Микола Івкі (обговорення) 13:34, 9 жовтня 2019 (UTC)

Спробуймо вибудувати логічний ланцюжок. Фонетика — найконсервативніша річ у мові. При формуванні якоїсь мови на субстраті вона успадковує, як правило, фонетику субстрату. При вивченні іноземної мови найскладнішим, як правило, є опанування правильної вимови. Так? Оскільки російська сформувалася на фіно-угорському субстраті, а українська — чисто слов'янська, отже, фонетика російської є фіно-угорською, а української — слов'янською. Перехід давньоукраїнських [кы-], [гы-] у [кі-], [гі-] зумовлений субстратним впливом фіно-угорської мови. В українській фонетика давньоукраїнської збереглася, отже, переходу [кы-], [гы-] в [кі-], [гі-] не було. У російській нема [кы-], [гы-].

Я задавав Вам питання про те, чому закарпатці добре ставляться до росіян. Ви мені підказали. Можна запропонувати таке пояснення. Закарпатці-русини — не слов'яни. Вони походять від ослов'янених угорців, колись завойованих Україною. Звідси й потужний пласт угорської лексики і симпатія до братів по крові.

Як Ви ставитеся до теорії східнослов'янських мов? Здається в сучасній Україні цю теорію критикують. Можливо, нема ніяких східних слов'ян. Українська і білоруська мови мають схожість з польською (є порівняльні таблички, які наочно це поясняють), словацькою і сербською. Русинські діалекти — насправді угорська навпіл зі зросійщеним суржиком. У російській нема кличного відмінка, окання, повноголосся.

Ніяких боліт і каміння в ближньому західному Підмосков'ї нема. Течія в річки бистра, стрімка, вода чиста. Це ж Новий Йордан.

Істру.

Маю припущення, чому в Москві початку 16 століття спалили україномовні книжки.

Чи Ви маєте в свому розпорядженні матеріали з історії українського наголосу? Це остаточно прояснить проблему питомості російського наголосу, його слов'янську належність.

Увесь внесок аноніма в просторі обговорень. В основному просторі жодної правки, отже, відпатрулювати не можна. --В.Галушко (обговорення) 02:13, 12 жовтня 2019 (UTC)

Кого згадує Поспєлов у статті «Истра» ?

[Припускаю, що ту книжку читали.] Чи є серед згаданих етимологи ?

Фемінізми до слів знавець, мовознавець, народознавець ?

Хто серед жінок етимолог(и) ? --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 15 жовтня 2019 (UTC)

„Всякі поділи [слов. мов] на ґрупи (чи на дві, чи на три) таким чином розбиті як безпідставні“ ([828] / [829]).

Закарпаття. Угри туди примандрували після слов'ян. Раніше там були даки, ще раніше — кельти. --Микола Івкі (обговорення) 12:41, 17 жовтня 2019 (UTC)

Цитата: «При всім тім прихильники ґрупової теорії на одну, а саме найважніщу річ не звертають найменьшої уваги. Хто говорить про ґрупи, мусить для кожної ґрупи установляти спільну прамову…» Сумнівне твердження. Об'єднання в групи не означає існування прамов. Ви колись задумувалися над проблемою основ мови? Простіше кажучи, що є в мові такого, що робить її окремою мовою? У разі з прамовами ми маємо якісь умовні, майже абстрактні моделі, де про якісь унікальні риси навряд чи можна щось сказати. Об'єднання в групи робиться за рядом ознак, причому відбираються найбільш характерні, і що важливо, питомі риси. Запозичені слова не рахуються, а пізніші фонетичні і граматичні зближення — це вже ближче не до груп, а до союзів. Ви спілкувалися з паном Bulakhovskyi? Він кандидат наук. Пам'ятаю, як він написав у 2015 році, відповідаючи Крупському: «У псевдонауковому журналі „Український тиждень“, на який ви посилаєтесь, дуже багато фантазій дилетантів. Там таке прочитаєш. Як вони ще не написали, що піраміди майя на Юкатані збудували давні українці. Скоро, либонь, напишуть. Пам'ятаю: в одному числі прочитав, що українська мова не є східнослов'янська. Ледь зі стільця не впав. У таких випадках треба дуже обережно підбирати джерела і не вірити написаному як слову Божому.» Зараз в Інтернеті і насправді всього понапишуть про українську мову. Думаю, просто: вчити українську мову ліньки, грошей на її знанні не заколотиш. Звідси і фрицтво.

Ви мені так і не написали відповіді. Чи згодні Ви з твердженням, що питомі [гы], [кы], [хы] у російській перейшли [ґі], [кі], [хі], майже зберігши вимову в українській як [ги], [ки], [хи]?

Посилання на етимологів у Поспєлова не завжди присутнє. По-Вашому, він фрик? Не заслуговує довіри? Принаймні, політики в його дослідженнях я не бачив.

Серед жінок етимологи мені невідомі. Серед жінок взагалі мало справжніх вчених. Написати скандальну статтю зі спростуванням «на пальцях» всіх наукових теорій (відносності, походження видів, ділення на групи слов'янських мов), чи «довести», що жінки є вищою расою — це да. Про особливості роботи жінок у Вікіпедії я вже писав одній користувачці (адреси не даю, бо не хочу роздмухування нового скандалу).

Я вживав «мовознавиця». Мабуть, не зовсім літературно, але не в основному просторі цілком допустимо.

Здається, що праслов'янський висхідний наголос, залишившись на місці майже у всіх слов'янських, в українській від'їхав на інші склади. Перенесення наголосу на закінчення в множині — майже закономірність. У російській зсунувся тільки спадний, а висхідний на місці. Як це пояснити? Тюркський вплив? У тюркських наголос переважно на кінці слова…

Східнослов'янські мови сформувалися під впливом тюркських. У російських діалектах цей вплив послабився впливом балтських і фінських. Гіпотеза. Її слід перевірити. Білоруська мова майже втратила сліди тюркського впливу під впливом балтських. Тобто, українська — найбільш тюркізована зі східнослов'янських? А икання замість ікання? Ніби в казахській мові такий звук є. І в турецькій. А у фінській наче нема. Повноголосся. Це як гармонія голосних у тюркських! У білоруській і російській ця риса виражена слабкіше.

Треба вивчати діалекти. Звичайно, за записами, бо у сучасних діалектах багато чого викривлено.

Гляньте-но! Все сходиться. Західнослов'янські — перебували під германським впливом. Звідси і закріплення наголосу на першому складі (у польській він тільки потім на передостанній переїхав), розрізнення голосних за довготою у чеській і частково словацькій, занепад протиставлення твердих і м'яких приголосних у цих же мовах. У сербській і хорватській — збереження музичного наголосу. Болгарська зблизилася з турецькою і грецькою. У польській є риси східнослов'янських — наслідок мовного союзу на території Речі Посполитої. Наприклад, чому в правописі Грінченка наприкінці деяких слів м'який знак, а в правописі радянських часів його вже нема? Очевидно, релікт давньої орфоепічної норми. Спочатку звук був м'яким, потім ствердів, а літера за традицією залишилася. У східнослов'янських був [р']. У західнослов'янських він ствердів. Наголос. Є тенденція зсувати до початку слова в однині. Праслов'янська реконструкція не підтверджує гіпотези про давність такого наголосу. Германський вплив? А чому саме германський? Так культура-то шла із заходу! Звідки культура, звідти і зразок мови. У російській мові теж був період українізації 17-18 століть.

Обговорення назви Україна насправді треба закривати. З обговорення змісту сторінка перетворилася на місце лінгвістичних, багато в чомусь фрикових суперечок. Не здивуюся, якщо хтось з адміністраторів закриє теми і заборонить розводити флуд.

Афанасій Нікітін. Він українець? Невже вони жили в Твері? Чому не Панас Микитенко? Чи може, помилка Скалігерівської хронології?

Отже, закарпатці і росіяни — не родичі? А кельти, даки — де їх нащадки? Взагалі, не виключено, що Західній Україні населення має готське походження. Як і в Хорватії.

Чи існують зараз справжні слов'яни? Як вони можуть існувати, якщо їх постійно хтось завойовував? Я читав, що взагалі, слов'яни — міф. І праслов'янської мови не було. Були тільки південні діалекти прабалтської, зіпсовані іранським впливом. А племена, які ми називаємо слов'янами, сформувалися на території Аварського і Хазарського каганатів. Вони не були родичами, просто говорили схожими мовами, що утворилися з цих прабалтських діалектів. Тому-то ніхто з так зв. слов'янських народів не спромігся на створення справжньої нації. Болгарська держава — заснована тюрками-булгарами. Чеське королівство — підпало під вплив германської нації. Польське — під владу сарматської (іранської) еліти. Східні слов'яни взагалі ніколи не мали своєї державності. Спочатку ними помикали хозари, потім — нормани. Потім прийшли монголи. Українців і білорусів взяли до себе литовці, а потім і поляки (слов'яно-сармати). Росіяни (вони в більшості не слов'яни) — спочатку під монголами, потім під тюрками, потім — під литовцями (Романови походили з ВКЛ), потім — під німцями (Готторп-Романови), а в 20 ст. — під євреями. Україна і Білорусія поки залишаються залежними від Російської «імперії» територіями. Польща, в якій занепала сарматська еліта, була швидко розділена між різними державами. Незалежність Польщі тривали всього пару десятків років. Потім її завоювали. З 1945 року вона була колонією СРСР, тепер — сателіт Німеччини і США. Десь щось про німецький вектор читав у Донцова.

Особлива думка. Західні українці — германці. Вони по-справжньому протистоять так званому «русскому миру», бо неприйняття його ідей у них у крові. Східні менш надійні (не всі, про Вас я не кажу). Україномовних мало. Зараз пітримують європейський вектор? Це їм зручніше! Вітер зміниться, підуть Кремлю ручки цілувати. Зараз волають про «розрив навіки» з Москвою… Хіба Ви не знаєте, що людина глобалізму і постмодернізму — ідейний лицемір?

Так звані генетичні дослідження нічого не кажуть. Багато росіян оселилося здавна в Україні, багато українців переїхало до Росії. Змішалися і гени. Ніхто не розбере, хто українець, хто росіянин. Але є сильні гени, а є слабкі. Гаплогрупи це не враховують. Визначити справжнє походження можна менталітетом, самосвідомістю — всім, що називається духом народу.

Знайшов цікаву статтю. Про проданий націоналізм. Коротко: чи світова глобальна спільнота, чи націоналізм. Елітка наша, на жаль, вибрала перше. Тепер нам тичуть у ніс цим глобалізмом, і називають одне другим! Чи давно ми зазнали такого нахабного розводу? Така ж бреханина, як і в Росії! Я можу дати почитати, але це буде шок, момент істини.

На решту питань відповідаю тільки після Ваших відповідей. З повагою --В.Галушко (обговорення) 23:06, 17 жовтня 2019 (UTC)

В.Галушко. [Я ще не на все минуле відповів, а Ви знову написали, та ще й дуже багато.] Трохи.

[Слова „фрик“ не знав.] Відшукав значення — не підходить. Якщо правильно зрозумів, Поспєлов у статті «Истра» нікого не згадав — і, не читаючи рос. „перекладу“ Фасмера, придумав (сам чи не сам) сумнівну протезу И-. Річ тут не в політиці. Гляньте / перегляньте початок ЕСТУ.

Словник Лучика набагато кращий за Словник Янка.

Якщо «мовознавиця», то «знавиця», «народознавиця» ??

Обговорення назви Україна: мене, зокрема, не радують недавні дописи аноніма, але я проти закриття.

На Закарпатті угорські мовні впливи були. Скільки тепер там нащадків кельтів або даків / траків, як узнати ??

У Карпатах іще були якраз різні германці. --Микола Івкі (обговорення) 11:58, 18 жовтня 2019 (UTC)

Див. суперечність у Кулішівка. На картинці в списку літер присутня літера ѣ, у тексті написано, що на місці ѣ пишеться «і».

«В Україні-Русі» чи «на Україні-Русі»?

Прошу роз'яснити користувачу Synyća Vusata українсько-польські мовні зв'язки на Обговорення:Полонізм. Наскільки мені відомо, за часи СРСР популярна в Російській імперії теорія виникнення українських діалектів споляченням російських спростовувалася офіційно. З погляду лінгвогенезу українська, білоруська і російська виступали рівноправними мовами (русинська окремою не визнавалася). Це потім російські націоналюги, наслідуючи імперських науковців, навигадували, що в Київській Русі говорили по-російському. --В.Галушко (обговорення) 22:02, 25 жовтня 2019 (UTC)

Дякую за виявлену суперечність. Статтю змінив.

Краще «в Україні». На це звертав увагу Іван Огієнко. У Грушевського є «Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси ХVI-XVIII вв.».

«Обговорення:Полонізм» і сам помітив, але ще не дописав.

Кого згадав Поспєлов у статті «Москва» ?

Чи є серед згаданих етимологи ?

Рос. украина — полонізм ?

Обговорення назви Україна: мене не радували Ваші рівняння прийменника у до приростка у-.

Коли ж приросток у- означає «біля» ?

Чому, мов, „у кра́ю“, а не „у країни“ ?

Рос. руки, руке розглядаю як пристосування слов. (пн.-укр.) мови до фінської.

На поняття «справжні слов'яни» сам не натрапляв. --Микола Івкі (обговорення) 14:06, 28 жовтня 2019 (UTC)

Яке саме пристосування? Фонетичне? Морфологічне? Вас бентежить вимова [рукі], [рукє] чи прикінцева непалаталізована коренева приголосна (руці → руке)?

Отже, в російській кы- дав тільки [кі], в українській — [ки]?

Чи згодні Ви з тим, що на фонетику російської справила вплив фінська, на фонетику білоруської — литовська, а на фонетику української — тюркська?

У яких слов'янських мовах іменники мають у множині наголос на останньому складі? --В.Галушко (обговорення) 15:22, 28 жовтня 2019 (UTC)

Щодо українізмів у російській і того, що російська за походженням зукраїнщена фіно-угорська є АД — Українські корені російської мови --В.Галушко (обговорення) 04:21, 2 листопада 2019 (UTC)

Україна і країна

• Чи міг бути перехід країна > україна ?

Теоретично такий перехід міг бути (пор. рос. дол > удол).

Але...

Слова край і краяти — родичі.

Слово край, зокрема,— наказовий спосіб дієслова краяти.

Від дієслова краяти були утворені, зокрема, дієслова украяти і відкраяти.

Ці дієслова — синоніми.

Звідси тут у- «від-».

Тоді в слові україна теж у- «від-» < *au-.

Якщо припускати перехід країна > україна, то тут у- — відіменний приросток.

І ЕСУМ, і ЭСРЯ (Фасмер) свідчать про те, що відіменний приросток у- < *on-, який значення «від-» не має.

Це спростовує перехід країна > україна (також перехід край > іменник украй).

Тоді потрібно виводити слово україна від слова украяти.

Як іще ??

Ширше: краяти > украяти > [іменник украй >] україна. --Микола Івкі (обговорення) 11:37, 16 серпня 2019 (UTC)

Наступного дня (17.08) виникли сумніви: може, тут і ЕСУМ, і ЭСРЯ (Фасмер) свідчать не так. --Микола Івкі (обговорення) 11:07, 28 серпня 2019 (UTC)

Увага / п. uwaga < вага / п. waga (ЕСУМ). Підтвердження сумнівів ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:02, 3 вересня 2019 (UTC)

Привітання

Любий друже, у вас не працює вікі-пошта, тому вимушена привітати вас тут.

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
З Днем Незалежності країно 💜💚💛💖💕

Леся

p.s. вірш Ліни Костенко

Рідкісні дані

• Стаття «Перфект».

В.Галушко. Synyća Vusata. У деяких говірках буває -сьмо > -хмо (булі-хмо, ходилі-хмо тощо). Чи треба відносно рідкісне -хмо додати до статті ??

Я „проти“. Що скажете ? --Микола Івкі (обговорення) 12:06, 8 вересня 2019 (UTC)

Микола Івкі, можна додати і поруч написати "(зрідка)". Synyća Vusata (обговорення) 18:07, 8 вересня 2019 (UTC)

Додавання посилань на СО

Вітаю! Скажіть, навіщо Ви додали посилання на www.youtube.com в Обговорення:Зеленський Володимир Олександрович? Вони не містять ніякої корисної інформації, не можуть бути використані як АД. Призначення таких матеріалів — розважити читача. Вікіпедія для цього не призначена, її мета — пізнавальна, а не розважальна. Через ці матеріали сталася війна редагувань між адміністраторами, йде до номінації на позбавлення прав. Ви розумієте, що Ви наробили7 Прошу Вас самому прибрати недоречні посилання і використовувати СО таких популярних статей виключно за призначенням. Якщо Вам потрібно місце для посилань, я можу взяти на свою СО. З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:14, 28 жовтня 2019 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Ті 2 посилання, не АД, були тимчасові, для подальшої обробки. Я ж навіть заголовки статей не додав. Уже три місяці основна моя увага навколо назви Україна.

Річ не в тих двох посиланнях. Остання тема не містила подібного посилання, але була вилучена. Чому таке вилучення виконав саме Piramidion ?.. --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 29 жовтня 2019 (UTC)

Антисписки адміністраторів

Списки складено за абеткою.

У списках чинні / колишні адміністратори.

• Микола Івкі (#Лайливий вигук, #Jphwra).

Antanana, Brunei, Geohem, Helixitta, Jphwra, NickK, Piramidion, Yakudza.

• Бучач-Львів ([[830]]).

Brunei, Fessor, Geohem, Helixitta, NickK, Piramidion, Yakudza, Стефанко1982.

• ROMANTYS (ВП:Заявки на позбавлення прав адміністратора/Архів/2019).

Brunei, Helixitta, NickK, Piramidion, VoidWanderer.

• Спільний список.

Brunei, Helixitta, NickK, Piramidion. --Микола Івкі (обговорення) 13:58, 29 жовтня 2019 (UTC)

Добрі поради

Вибачте, пане Миколо, назва розділу anchor | #Чорні списки це колокація, яка має стійкі конотації. Вона викликала обурення та засудження, див. ВП:К-А#Переслідування від Микола Івкі. Мені нагадало проскрипції та масові репресії Сулли, списки 1930-х років. У користувача『Fosufofiraito』 викликало згадку, "що робили німці у [19]40-х столітті чи Британці в Африці".

Пропоную замінити назву на скромну, нейтральну, без натяку на одноосібну диктатуру та масові репресії, наприклад, #Деякі списки адміністраторів та їх порівняння.

Якщо бажаєте, прошу висловити тут свої зауваження щодо думок, висловлених у Кнайпі. Без сумніву, Вас почують, за цим розділом усі спостерігають.

— Юрій Владиславович (о • в) 11:28, 3 листопада 2019 (UTC).

diff + зміна anchor і розрив лінків, зміна назви; виправлено і доповнено anchor, оновлено лінки. 17:06, 11 січня 2021 (UTC).

Юрію Владиславовичу. Дякую. Підтримую заміну назви. Не думав, що буде така реакція.

Я належу до тих, хто уникає слів виду „усі“. Сумнівно, щоб усі спостерігали.

Ваш допис містить слова, яких на цю мить не знаю. Буду виясняти.

Я й сам намічав переглянути ті дописи до згаданої теми на ВП:К-А.

Адміністратори. Розгляньте дії Piramidion'а хоч би після 27 жовтня. Чи були його порушення, зокрема, і проти мене, і проти Alex'а Khimich'а, особливо 28 жовтня ?!

Невже тоді за кілька годин ніхто з адміністраторів не помітив суперечку Piramidion'а і Alex'а Khimich'а ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:55, 3 листопада 2019 (UTC)

Пане Миколо, СО статті це місце для спільної праці над статтею, а не, вибачте на слові, додаткове звалище чернеток. Ви самі можете повернути кілька разів вилучену чернетку для доопрацювання у простори своїх чернеток, там скоро як не Монблан, то Говерла буде, але то Ваша приватна майстерня. — Юрій Владиславович (о • в) 14:50, 3 листопада 2019 (UTC).

Хочу, щоб адміністратори оперативно розглянули згадані дії Piramidion'а. Шукатиму завтра на ВП:К-А і на СО Piramidion'а. --Микола Івкі (обговорення) 13:18, 3 листопада 2019 (UTC)

Репліка. Piramidion щодо назви теми міг би спочатку написати на мою СО... --Микола Івкі (обговорення) 13:36, 3 листопада 2019 (UTC)

Адміністратори. Спостерігали ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:35, 4 листопада 2019 (UTC)

• Виходить цікаво: Alex Khimich і Fessor по-різному припинили бути адміністраторами.

Коли Piramidion знову діяв проти мене (на СО про Зеленського), то цього не зрозумів Alex Khimich — і отримав ультиматум-погрозу від Piramidion'а.

Неетичний «ультиматум» Piramidion'а вигнав Alex'а Khimich'а з ВП.

Коли Fessor першим підтримав давнє бажання Piramidion'а (на ВП К-А), то я навіть не вспів дещо запитати Fessor'а.

• „Порада“ від Piramidion'а: „Я бачу лише одне логічне рішення — покинути такий проект“ (тобто ВП, [831]).

Через це був мій допис [832], на який Piramidion не відповів.

Тобто Piramidion давно мене цькує / виживає але замінити мене не може. --Микола Івкі (обговорення) 14:21, 5 листопада 2019 (UTC)

• Див. «Чорний список (значення)». --Микола Івкі (обговорення) 14:47, 5 листопада 2019 (UTC)
• Що об'єднує адміністраторів із спільного списку ? Брехня.

Тобто ці адміністратори для досягнення мети застосовують брехню. --Микола Івкі (обговорення) 13:11, 6 листопада 2019 (UTC)

• NickK уже висловив свою думку.

Хто такий NickK ?

NickK — наче єдиний, хто знущався з померлого користувача (ще й вибачення не попросив).

Коли я мав доступ до ВП:ПС, то започаткував перейменування В'ятка → Вятка і Квітконіс → Квітконос.

Можете самостійно глянути, яку назву підтримували NickK і Piramidion, а також філолог, кандидат наук Bulakhovskyi і той померлий користувач.

Тепер у правописі є назва Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 14:26, 6 листопада 2019 (UTC)

• Шановний пане Микола Івкі, не зважайте та не переймайтеся будь ласка (дуже мало людей, що я казав їм це щиро - "шановний" але Вам я кажу це щиро), Ваш внесок у ВП, навіть на сторінках обговорень - дуже корисний! --Lanamy (обговорення) 15:41, 6 листопада 2019 (UTC)

Lanamy. Дякую. Треба припускати будь-яке рішення (навіть їхню перемогу). --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 7 листопада 2019 (UTC)

• Є антирекорди і є антисписки.

Вигнанець Микола Івкі. --46.201.186.111 13:26, 9 грудня 2020 (UTC)

Питання про блокування

Вітаю! Як Ви вже спостерегли, у ВП:Кнайпа (адміністрування) розпочалося обговорення питання Вашого безстрокового блокування. Я Вас вже попереджував. Незважаючи на те, що я згоден виступити в ролі Вашого адвоката, у мене дуже мало аргументів. Раджу Вам: 1) негайно витерти цей кепський список, що муляє очі адміністраторам; 2) звести до мінімуму коментарі в обговореннях; 3) зробити кілька десятків конструктивних редагувань в основному просторі. Вам поки нічого не писатиму, бо на наші марні дискусії доводиться ледь не половина Вашого внеску. Я Вас, звичайно, завжди вигороджуватиму (на правах Вашого начальника з проекту «Мовознавство»), як полковник Покровський Плетньова з відомого фільму, але прошу врахувати, що я все ж не генерал, взяти Вас під своє наставництво не зможу. Ви поки потрібні Українській Вікіпедії. З повагою з мовного відділу --В.Галушко (обговорення) 14:28, 2 листопада 2019 (UTC)

Хіба тільки ВП ? А ВС (Вікісловник) ? Див. [833], [834], [835], [836]. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 5 листопада 2019 (UTC)

Про останнє блокування

Перенесено з Обговорення:Зеленський Володимир Олександрович#обговорення та пропозиції для статті

На «Обговорення користувача:Alex Khimich#Позбавлення прав адміністратора» Piramidion 17:28, 28 жовтня згадав своє останнє блокування мене, але не захотів додати, що те блокування свавільне, бо Piramidion не надав жодного посилання на порушення / „порушення“, зате, мовляв, помилково додатково покарав на пів години без вибачення. --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 1 листопада 2019 (UTC)

Вибачте, пане Миколо, скасував diff: стаття не про Вас, а про Володимира Зеленського. Переніс саме сюди, куди привів лінк про блокування 5 липня 2018. — Юрій Владиславович (о • в) 13:14, 3 листопада 2019 (UTC).

Дякую. Ви мене трохи випередили. Я й сам намічав перенести (щоправда, в інше місце). --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 3 листопада 2019 (UTC)

Свавільне безстрокове обмеження

• #Лайливий вигук і свавільне безстрокове обмеження мене тісно пов'язані.

Навіть тепер Piramidion, NickK, VoidWanderer не хочуть назвати речі своїми іменами: визнати той вигук лайкою.

Саме той вигук — привід до свавільного довічного обмеження мене (див. [837], [838], [839], [840]).

Саме Piramidion тоді заявив, що на ОС Helixitta лайки, мовляв, нема.

А я ще до реєстрації вважав той вигук лайкою.

Для мене це була азбучна істина.

Через таких, як Piramidion, змушений був доводити, що той вигук — лайка (інакше, що двічі два — чотири).

„Підсумок“ підбив Brunei, який допустив порушення, не сповістивши мені,

і який не мав морального права це робити через те, що на той час не попросив вибачення переді мною за свою громадянську страту.

Хто, крім Brunei'а, додумався у ВП до громадянської страти ??

До речі, тоді Brunei спішив покарати (див. Обговорення користувача:Brunei/Архів 2016#ЗППА).

Далі було розширення свавільного безстрокового обмеження (Вікіпедія:Кнайпа (адміністрування)/Архів 14#Микола Івкі).

Тему почав NickK, який допустив порушення, не сповістивши мені.

Хто, крім NickK'а, у ВП знущався з померлого користувача ??

Тільки Piramidion узяв участь в обох обговореннях.

„Підсумок“ підбила Helixitta, яка не мала морального права це робити через те, що не прибрала зі своєї ОС лайливого вигуку, який став приводом до свавільного безстрокового обмеження мене.

Звертаю увагу, що Brunei, Helixitta, NickK, Piramidion входять у спільний список (#Деякі списки адміністраторів).

--Микола Івкі (обговорення) 13:56, 13 листопада 2019 (UTC)

Щодо безстрокового блокування чи реабілітації

Доброго вечора, Микола Івкі.

Ви, певне, знаєте, що у кнайпі триває обговорення щодо вашого безстрокового блокування. Вам про це говорив інший користувач: #Питання про блокування. Якщо ні, даю посилання: К-А § Переслідування від Микола Івкі.

Перечитайте його і скажіть що ви думаєте з приводу ситуації, яка склалася. Там претензій чимало, і тільки одна з них (остання крапля) — це укладення вами чорних списків: постійна версія № 26412224#Чорні списки.

Маю також додати, що ви займаєтеся:

• систематичним порушенням ВП:ОД і ВП:ЧНЄВ на сторінці Обговорення:Україна (назва), яку ви перетворили на дискусійний клуб, обговорюючи не статтю, а проводячи власні лінгвістичні дослідження.
• систематичним порушенням ВП:НГП (ВП:ПОКОЛУ) щодо користувачки Helixitta. Зауважте, що на ваш нещодавній запит про неї (ред. № 26493894) я вже відповідав вам тут рік тому: ред. № 23656604.

Свідоме застосування тактики «агресивної наполегливості» — активне засмічення дискусії повторюваними аргументами, вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими, для перешкоджання виробленню консенсусу в обговоренні, для змушення інших користувачів погодитись на власне, персональне бачення якогось конкретного користувача (нав'язування цього бачення), або для перешкоджання виробленню та прийняттю рішення, яке ґрунтується на правилах Вікіпедії;

• систематичними спробами «адміністрування» від вас (ред. № 26504969), при тому, що я вам неодноразово наголошував, що вам було б доречно зосередитися в першу чергу на питаннях і проблемах, які стосуються тільки безпосередньо вас: ред. № 23656604, ред. № 22091196. Бо цих питань і проблем ви маєте чимало.
• систематичним засміченням сторінок обговорення статей посиланнями, що суперечить як головному призначенню цих сторінок, так і правилу ВП:НЕЗВАЛКА.

Отже: ваша точка зору на все це? --VoidWanderer (обговорення) 15:10, 13 листопада 2019 (UTC)

@VoidWanderer: Поки пан Микола збирається, із своєю «точкою зору» (це штамп на слово «думка»), висловлю свої думки «на все це»:

1. Ви звинувачуєте пана Миколу у, цитую, «укладення вами чорних списків», що називаєте «(остання крапля)». Я не знаю, чи укладання «чорних списків» є порушенням Правил Вікіпедії. Чому не знаю – бо я такого Правила не зустрічав. Якщо такого Правила немає, то чому це «остання крапля», і у чому?

2. Давайте розберемося, а чим же є ці «чорні списки»? У пана Миколи на цій же сторінці це написано чорним по білому – а особисто я бачу у цих списках адміністраторів, які або самі порушували Правила Вікіпедії, або зловживали своїми адмінповноваженнями і тут же, на цій сторінці, стоять примітки, у яких ситуаціях це відбувалося.

3. Ви звинувачуєте пана Миколу у тому, що він перетворив сторінку на «дискусійний клуб». Такі ж звинувачення можна пред’явити і вам. Передивіться свої численні розлогі дописи, помережані вашими ОД і вашими логічними хибами (хоча б і на цій сторінці, порівнявши свої думки із моїми).

4. Звинувачення у «ходьбі по колу» потрібно пред'являти не панові Миколі, а тим, хто таки дійсно «ходить по колу». Пан Микола систематично задає просте конкретне запитання стосовно того, чи є той вислів лайкою, чи ні, а ті, хто б мав дати йому таку ж просту конкретну відповідь типу «так» чи «ні», також, систематично «водять його по колу, не даючи цієї відповіді. Я прочитав подані вами тут посилання, і простої відповіді на просте запитання не знайшов. Не вважаєте цей вислів «лайливим» - то так і скажіть прямо, і усе одразу ж стане очевидним (принаймні, для мене). Я, звичайно, не стану тут же застосовувати лайку у нелайливому значенні, бо для мене це неприйнятно. Та і пан Микола одразу ж махне рукою і від вас, вибачаюсь, «відчепиться».

5. Бачите, далі ви, вибачаюсь, «причепили» до «наполегливості» пана Миколи ярлик «агресивної». Я ніякої «агресивності» не бачу. Користувачка, скажімо, обмовилася. Пан Микола зауважив це. Вона ж вважала за доцільне проігнорувати його зауваження. Він апелював до Вікі-спільноти і до адміністраторів. Далі почалися ходіння по колу. Його за наполегливість і покарали. Людина хоче добитися правди і бореться за відновлення справедливості, а її ж заганяють по одному і тому ж колу все далі і далі у глухий кут. А наразі, використовуючи його повторні систематичні прості запитання, на які систематично не дають простих відповідей, залякують блокуванням.

6. Мало того, далі ви вказуєте користувачеві, на чому йому «було б доречно зосередитися». Ні як у користувача, ні як у адміністратора, у вас нема права вказувати іншим, на чому їм «було б доречно зосередитися». Радити чи просити – це інша справа.

Отака моя «точка зору на це». Мене не просили, а я висловився. Чи мав я на це право? Не знаю, але думаю, що якщо таке право мали ви, то і мені можна. Ну і останнє. Пане Миколо, вважаю Вас безпідставно покараним, однак прошу надалі не «ворушити це», особливо, якщо той лайливий вигук вже прибрано. Щоб закрити це питання, прошу зробити, хоча б три рази, глибокий вдих/видих, взяти в руки клавіатуру і чітко і аргументовано сформулювати запит про зняття несправедливих покарань. На мою думку, це буде дієвіше, ніж задавати одні і ті ж запитання, від яких ці хлопці і надалі ухилятимуться. Ну і, якщо я чогось не знаю, і «моя точка зору» у чомусь помилкова, перепрошую, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:30, 14 листопада 2019 (UTC)

Щодо списків — у правилах не рекомендується укладати списки порушень. А створення у себе чорних списків людей — це вже такий рівень, який у навіть правилах не записаний, проте він ніяк не відповідає ідеї злагодженої і доброзичливої співпраці при роботі у Вікіпедії.

Щодо «агресивної наполегливості» — я всього лиш процитував норму правила ВП:НГП. Там варто читати повністю текст. Особливо вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими

Щодо вислову — тут не стоїть питання його лайливості чи нелайливості, бо це питання вже розглядали. Причому 3 (три) роки тому. Повертатися до такого розгляду — позбавлене усякого сенсу. В цьому суть деструктивної поведінки.

Щодо «доречності зосередитися» — це була саме моя неодноразова добра порада користувачеві. Користувач до неї не прислухався, і це також для мене є маркером.

ПС. Якщо ви вважаєте, що я щось порушую — пишіть або мені особисто, або на відповідні сторінки, докладно розклавши суть претензій. Я вам це раз за разом пропоную, ви ж жодного разу цим запрошенням не скористалися. У мене так може навіть скластися враження, що ви — голослівні. --VoidWanderer (обговорення) 09:58, 14 листопада 2019 (UTC)

Користувач:VoidWanderer:	Користувач:Biletsky Volodymyr:
Щодо списків — у правилах не рекомендується укладати списки порушень.	Як ви самі тут написали, стосовно «списків порушень», що це рекомендації. А рекомендації – це лише рекомендації, так що пан Микола тут нічого не порушив.
А створення у себе чорних списків людей — це вже такий рівень, який у навіть правилах не записаний,	Ця ваша оцінка: «вже такий рівень» є ОД з вашого боку, причому і тут, і інші ваші заяви (я про це вказував вам неодноразово) помережані такого ж характеру ОД, на підставі яких ви формулюєте звинувачення і, як висловився пан Микола, «свавільні» рішення.
… проте він ніяк не відповідає ідеї злагодженої і доброзичливої співпраці при роботі у Вікіпедії	Ця ваша суб'єктивна оцінка «рівня» (не ясно тільки чого – мабуть, самого факту створення ним такого списку) аж ніяк не співвідноситься з Правилами. Питається: тоді для чого ви її тут дали? На мою думку, це просто психологічний прийом для очорнення дій пана Миколи у очах пересічних читачів. Скажіть, а чи сприяє така оцінка з боку адміністратора, що є поза межами Правил «ідеї злагодженої і доброзичливої співпраці»?
Щодо «агресивної наполегливості» — я всього лиш процитував норму правила ВП:НГП. Там варто читати повністю текст. Особливо вперте «ходіння по колу» або регулярне повернення до тверджень і аргументів, які розумний дописувач давно вважав би спростованими, неправильними чи помилковими	А, то це також не є звинуваченням пана Миколи – це лише цитата Де ви побачили агресивність чи агресію у діях пана Миколи? Наполегливість – є (і це ще не порушення), а агресивності я не побачив.
Щодо вислову — тут не стоїть питання його лайливості чи нелайливості, бо це питання вже розглядали. Причому 3 (три) роки тому.	Ну і? Невже дійшли консенсусу? Щось як таким, там і не «пахне». Після того обговорення пан Микола навів цілий ряд АД стосовно того, що це таки замаскована лайка. Це щось на кшталт того, як вандали лаються, обходячи налаштовані на лайки фільтри.
Повертатися до такого розгляду — позбавлене усякого сенсу. В цьому суть деструктивної поведінки.	Невже, з боку пана Миколи? А як на мене, саме з вашого боку. Він наполегливо і скрупульозно задає персонально вам це запитання, а ви так же наполегливо і скрупульозно ухиляєтеся від однозначної людської відповіді: «так» чи «ні». Таким чином і ви, і ті, кому пан Микола також задає це принципове питання, що лежить у фундаменті його блокування, просто водите його по колу і тут же його у цьому і звинувачуєте. Нема чого кивати на те обговорення, після якого паном Миколою були додані АД. Та і ви, думаю, прекрасно розумієте, що ж те слово означає.
Щодо «доречності зосередитися» — це була саме моя неодноразова добра порада користувачеві. Користувач до неї не прислухався, і це також для мене є маркером.	Перепрошую, бо сприйняв цю пораду за вказівку. Дякую за пояснення. А стосовно «маркера» ви явно «перегнули». По-моєму, це єдине обґрунтоване звинувачення з вашого боку – користувач не прислухався до вашої поради. Цікаво тільки, чому ваші поради ви ставите вище Правил Вікіпедії?
ПС. Якщо ви вважаєте, що я щось порушую — пишіть або мені особисто, або на відповідні сторінки, докладно розклавши суть претензій. Я вам це раз за разом пропоную, ви ж жодного разу цим запрошенням не скористалися. У мене так може навіть скластися враження, що ви — голослівні.	От нема мені що робити? А порушень? Гляньте лишень у цю таблицю – вам мало? Добавлю ще. Ви десь там на сторінках міркували вголос щодо неприпустимості давати оцінки як користувачам, так і їх внеску. А тут обізвали мене «голослівним»… ? Вибачення від вас мені, перепрошую, не потрібні. Мені і, в першу чергу, панові Миколі потрібна проста відповідь на його просте запитання «Чи згідні тепер, що той вигук — лайка ?» Дякую.
	Пройдуть роки… і … Можливо, ваші правнуки знайдуть десь, чи то у архівах, чи то у журналах цю сторіночку… Прочитають… Та й вигукнуть «Евріка!» Так от чому інопланетяни вперто ніяк не йшли на контакт – законтактуй з такими… Обставлять «маркерами» та й заблокують довічно. Усім: , --Biletsky Volodymyr (обговорення) 09:18, 18 листопада 2019 (UTC)

• Відкрийте будь-яку книгу етикету і прочитайте, там усе чітко написано. І чітко відповів не одни адміністратор. А тепер скажіть мені будь-ласка для чого пінгувати декількох адміністраторів щодо конфлікту років який був 3 тому? ВП:Е: Пробачити і забути. Тепер список. Пінгувати одних, і ігнорувати інших. Це ніщо інше як обговорення за спиною. Останні дії ні в які рамки етикету не влазять, хоч проти користувача весь світ. І тратити стільки енергії на такий пустяк, жертвуючи внеском до Вікіпедії не лише власним, але й інших. У мене немає слів. Блокування заслужене, хоча донині я навіть не розумів чому такий досвідчений користувач все ще має обмеження.--『Fosufofiraito』 ^Обг. 13:06, 18 листопада 2019 (UTC)

• Biletsky Volodymyr, нехай вже заблокують пана Миколу, історія має дійти логічного завершення! Це буде, звісно, вже не прецедент, але хрестоматійний приклад сваволі адміністраторів: адміністратор української вікіпедії грубо порушив правила, замість покарати порушника серед своїх, адміністратори розпочали згуртовану кампанію цькування опонента, технічно обмежили йому простір для самозахисту, і (що має зрештою і відбутись) вичавили з проекту. Наочний приклад роботи системи. Потім нехай не скаржаться на звинувачення в подвійних стандартах --93.75.20.173 10:14, 14 листопада 2019 (UTC) Р.S. Користувача:Микола Івкі, звісно, шкода. Втім, блокування облікового запису у вікіпедії — це не фізична смерть (дай Бог здоров'я). Ну, і, в історію він вже потрапив бачу, разом з усією камарільєю (див. Микола Івкі — Викиреальность), не викреслиш

Спочатку звертаю увагу на заміну назви теми.

Див. також «#Свавільне безстрокове обмеження».

VoidWanderer. Добре, що почали цю тему. Але...

Де відповіді на мої недавні питання (11 — 12. 11, «#Різне-різне 2») ??

Передусім де відповідь на питання: „Чи згідні тепер, що той вигук — лайка ?“ ??

Де підстави для звинувачень у порушеннях ВП:ОД ??

Мої ОД бували, але, на мою думку, без порушень ВП:ОД.

Треба називати речі своїми іменами.

Переслідування / (нагадування про сваволю / цькування).

Переслідування / реабілітація (як точніше назвати ?).

Biletsky Volodymyr. Дякую. Я ж маю мало часу для ВП — і змушений витрачати більше днів для своїх дописів.

93.75.20.173. В іншому місці вже писав, що припускаю будь-яке рішення (тобто навіть довічне блокування).

Але хто напише те рішення проти мене ?..

Скільки брехні вже має та тема (ВП:К-А#Переслідування від Микола Івкі) ?.. --Микола Івкі (обговорення) 13:37, 14 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Якщо взяти до уваги, що той вигук — лайка, то які порушення мають дописи [841], [842], [843], [844] ?.. --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 14 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Про вислів „чорний список“. Див. «#VoidWanderer», перший мій і наступний Ваш дописи. Тоді Ви зауважень до вислову не мали... --Микола Івкі (обговорення) 14:00, 14 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Пригадайте тему Обговорення користувача:Brunei/Архів 2018#Щодо Миколи Івкі. Тоді завдяки Вам Brunei попросив вибачення. У тому діалозі слова виду переслідування не було.

А якби я не нагадував (тобто не „переслідував“), то Brunei і досі вибачення не попросив би. --Микола Івкі (обговорення) 14:23, 14 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Де Ваші відповіді ? Які Ваші звинувачення правдиві ?

„Редагування в основному просторі вже третій рік поспіль «вгасають»“ — брехня (Fessor, 19:29, 31 жовтня 2019) ?!

Чому за багато днів ніхто не виправив ?

Чи подивився Fessor свій внесок перед тим, як писати про мій ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 15 листопада 2019 (UTC)

Дякую за відповідь. У ній ви повторюєте все те, що написали у недавньому #Свавільне безстрокове обмеження. Фактично, ви цілковито відкидаєте всі претензії, які до вас озвучують, і говорите, що то все брехня. Просто не помічати всі озвучені до вас претензії — це ваше право, звісно. Але це не означає, що це робить вас правим. І у всього є наслідки.

Також вдячний вам за нагадування нашої з вами переписки #VoidWanderer. Зверніть увагу — я вам ще півтора року тому рекомендував робити якісь конкретні кроки для вирішення конфлікту, які призвели б до розв'язання проблеми і зняття з вас обмежень. Ви не зробили жодного.

Але навіть не я перший це робив! Якщо ви переглянете у власному архіві тему Позов до АК від 21 січня 2017, там також говориться приблизно те ж, що я говорю до вас зараз: припинити займатися невідомо чим, припинити займатися ОД у статтях.

Від початку конфліктної ситуації збігло вже понад 3,5 роки. Чи зробили ви щось конкретне, щоб її вирішити? Ні. Ви навіть не сприймаєте суть претензій до вас — просто повторюєте раз за разом одне й те саме. Вам адміністратор Basio пропонував в 2017 році посередництво — ви змарнували цей шанс. Ви могли навіть самостійно, без сторонньої допомоги, предметно обговорити з адмінкорпусом суть претензій до вас і домовитися про те, як з вас буде знято обмеження. Могли, але не зробили цього — ви змарнували цей час. Раз за разом ви тільки повертаєтеся до якихось старих дріб'язкових ситуацій, розвертаєте їх на всі боки, смакуєте, і запрошуєте інших користувачів зайнятися цим же.

Така поведінка не має нічого спільного із цілями, які ставить перед собою Вікіпедія. --VoidWanderer (обговорення) 18:55, 15 листопада 2019 (UTC)

VoidWanderer. Де ж відповіді на мої питання ??

Щодо ОД. «Обговорення:Україна (назва)» — не стаття, а СО статті. ОД на СО не заборонено.

Через це тут порушення нема, через це тут Ваша брехня, через це можлива Ваша брехня і в інших випадках („Ми не віримо брехунові навіть тоді, коли він каже правду“).

На початку літа 2018 був також вислів „свавільний список“.

Див. нижче тест.

Сповіщення Biletsky Volodymyr. Микола Івкі. 91.124.51.95 12:57, 17 листопада 2019 (UTC)

СО призначене для обговорення самої статті, а не предмету статті.

Якщо ви продовжите обхід блокування, IP-адреса буде блокуватися, а до сторінки буде обмежено доступ. --VoidWanderer (обговорення) 13:09, 17 листопада 2019 (UTC)

Тест для адміністраторів і арбітрів

• (Кандидати в) адміністратори і арбітри, цей тест передусім для Вас.

Прочитайте «#Лайливий вигук».

Чи згідні тепер, що той вигук — лайка ?

Які порушення мають дописи [845], [846], [847], [848] ? --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 18 листопада 2019 (UTC)

Безстрокове блокування

Вас заблоковано безстроково. Причини озвучені тут:

• К-А § Переслідування від Микола Івкі
• #Щодо безстрокового блокування

Ви використовуєте Вікіпедію не за призначенням: зациклившись на кількох дріб'язкових ситуаціях, які відбулися вже роки тому, ви забули цілі, які переслідує Вікіпедія, і не використали шансів, не доклали зусиль для зняття накладених на вас обмежень, конструктивного вирішення проблем і порозуміння зі спільнотою. Ваші дії натомість стали суперечити правилам і настановам Вікіпедії: ВП:ЧНЄВ, ВП:НВМ, ВП:ПОКОЛУ, ВП:НПК. --VoidWanderer (обговорення) 19:12, 15 листопада 2019 (UTC)

Ви не зробили жодного аналізу і далі продовжуєте «ходити колом», згадуючи конфлікт 3-річної давними. Поки я заблокував Вам доступ до СО. --『Fosufofiraito』 ^Обг. 13:18, 18 листопада 2019 (UTC)

Привітання

На краєчку Землі, так далеко від Дому й Родини,
Ми, на жаль превеликий, вже не свій розбудовуєм край,
Тож нехай у цей день наше серце додому полине,
А до Вас хоч на мить завітає Святий Миколай.
Покладе під подушку, поки будете солодко спати,
Міх удачі і щастя — щоби з вами постійно були,
А іще календар, де відмітить повернення дату,
Щоб у колі сім'ї ви в добрі і достатку жили!

Із Святом Вас, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:02, 19 грудня 2019 (UTC)

Про лицарський Орден Шевченка

Дорогий та шановний пане Миколо!

Сьогодні, у Шевченків день, дозвольте запропонувати Вам стати першим лицарем Ордена Шевченка захисників української мови з девізом "Караюсь, мучуся... але не каюсь!"

Плекаю надію, що цю ініціативу підтримають десятки, сотні небайдужих вікіпедистів з усіх чаптерів.

Ви є першим у Вікіпедії, хто без найменшого сумніву поділяє Шевченкове кредо: "Караюсь, мучуся... але не каюсь!"

Ви є самовідданим подвижником, безкомпромісним захисником української мови в українській вікіпедії.

Ви першим помітили небезпеку неукраїнського жаргону, і почали дзвонити про це в усі дзвони.

Ви першим виявили тих, хто говорить неправду в укрвікі.

Ваше слово нездоланне, бо це, як з часом показує перевірка фактами, слово правди.

Зараз, коли Ви у вигнанні, в укрвікі знищення мови Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Івана Драча, Ліни Костенко йде по повній програмі, причому на щедрі іноземні гранти ще невідомого кінцевого бенефіціара.

Не випадково, знищують мову ті самі особи, які переслідують усіх її захисників.

Без сумніву, особи, щодо яких доведена корупційна (зокрема грантова) діяльність проти мови чи її захисників, мають бути безстроково обмежені у правах. Лише тоді Вікіпедія буде у безпеці.

З щирою повагою,

— Yuri V. (о•в) 22:57, 9 березня 2021 (UTC).

прощена неділя

Шановний пане Миколо!

Позавчора була прощена неділя. Маю принести Вам щире розкаяння.

З очевидних причин, щоб нікому не нашкодити, повинен перейти на езопову мову.

Справа в тім, що я лише відносно недавно дізнався: відома байка має суттєву помилку. Виявляється, слова Бориса про громадянську страту стосувалися не кулінарних смаків Гелі під час праці у бібліотеці, а підсумку Миколи у галузі ботаніки.

Тому я кардинально невірно сприймав ситуацію, і зробив щодо Вас хибні дії. Зараз мене обтяжують докори сумління, з кожним роздумом усе більше.

Прошу простити мене.

З повагою,

— Yuri V. (о•в) 23:15, 9 березня 2021, 18:49, 9 квітня 2023 (UTC).

Христос Воскрес

Вітаю Вас із світлим святом воскресіння.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 13:45, 2 травня 2021 (UTC)