Обговорення:П'ятий стан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Значимість[ред. код]

В чому значимість цього найменування ? Воно широко використовується ? Наприклад, при пошуку українською я не можу знайти жодного посилання. --Movses

Знаходимо значимість по інтервікі en:Fifth Estate. --Movses 04:46, 19 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
Цікаво читати такі спілкування самого з собою :)
Жаль, що грунтовніший пошук (інтервікі тощо) не було зроблено зразу (а не через півтора місяці), принаймні до висунення статті на видалення :(
Тим більше жаль, коли висунення на видалення здійснюється в ситуації, коли номінувач (статті на видалення) не здійснив по-справжньому грунтовного пошуку. :((
--pavlosh ҉ 09:11, 19 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
Я зробив коментар, щоб зняти питання. Якщо вам не потрібні такі коментарі, без проблем не буду робити. Ви такі розумні, коли інформація вже знайдена. Де ви були МІСЯЦЬ тому такі розумні ? Я написав тут, потім зачекав МІСЯЦЬ і тільки потім поставив на видалення. За місяць можна було сто разів тут пояснити значимість статті. --Movses 13:18, 19 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
Суть - не в коментарі, тим більше, що я за те, щоб було якнайбільше коментарів, і то якнайдетальніших, якнайвівертіших, якнайщиріших.
Суть - у Вашій позиції, та, зокрема, у тому що Ви абсолютно впевнені у власній правоті.
  1. Хто Вам сказав, що Ви можете задати запитання про актуальність статті, прочекати пасивно (крім запуску Гууугля) строк, який самі собі визначили та виставляти чужу роботу на видалення?
  2. Чи не переплутали Ви таку підставу номінування на видалення як власні знання/впевненість щодо неактульності (незначимості тощо) зі незнаннями (відсутністю знань) щодо актуальності (значимості)?
  3. Хто Вам сказав, що я чи будь-хто інший зобов'язані відслідковувати, де Ви залишаєте подібні запитання та готувати Вам на них відповіді? На яких підставах Ви мене звинувачуєте, що я не дав Вам відповіді на запитання?
Я ще маю багато таких запитань, але маю і сумніви щодо доцільності Вам їх задавати… хіба ще таке:
  • Чому у безпідставному виставленні статті на видалення Ви звинувачуєте кого завгодно, тільки не себе?
Хотілося б сподіватися, що Ви зробите висновки…
--pavlosh ҉ 20:50, 19 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
Я залишив зауваження про значимість статті на сторінці обговорення цієї самої статті (де зараз і пишеться цей текст). Реакції НЕ БУЛО зовсім. --Movses 07:56, 20 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
Гм…
  1. Ви залишили не зауваження, а запитання, чи стаття є значимою (чи Ви вважаєте це зауваженням у формі запитання?). Тобто на момент " 17:28, 6 липня 2009 " Ви геть нічого не знали чи предмет статті є значимим чи ні, а для "перевірки" своїх знань використали інструмент, який не здатен буди авторитетним джерелом і вряди-годи використовується лише як вторинне джерело для вторинних питань - наприклад для порівняльного аналізу популярності синонімів тощо.
  2. Ну й що з того, що Ви "залишив зауваження про значимість статті на сторінці обговорення цієї самої статті"? Ви самі собі вирішили, що "хтось" регулярно (та бодай раз на місяць) перевіряє сторінки обговорення усіх без винятку статей Вікіпедії?
  3. Відповіді не було не "зовсім", а за той строк, які Ви самі (з підстав, про які можна лише здогадуватись) визначили та "постановили".
  4. Впродовж того строку Ви, вочевидь, самі не вжили помітних/істотних додаткових зусиль, щоб таки отримати знання щодо значимості статті.
  5. Так чи інак [вимушений повторити] Ви вирішили поставити статтю на видалення просто на підставі відсутності у Вас знань про значимість замість, як то годиться, на підставі знань/переконань про НЕзначимість. Переконання (що здогадно Ви маєте) що незначимим є все, про що не "знає" Гууугль навряд чи можна серйозно розглядати.
--pavlosh ҉ 09:56, 20 серпня 2009 (UTC)[відповісти]

Весь список, плз[ред. код]

Стаття безмістовна, якщо не приведено, якими на думку філософа є інші стани: з першого по четвертий і з шостого по останній. --Дядько Ігор 11:49, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

...на вашу думку "беззмістовна". Вже існували визначення станів - з 1-го по 4-й. Р.Арон ввів поняття про п'ятий. Якщо ви бажаєте читати про 4 перші у статтях, то так будь ласка і скажіть.--Wanderer 16:44, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Три стани ми знаємо: духівництво, знать, простолюд. Четвертим називають пресу. Дивимось в англійську вікі. Абсолютно не те, що в нас. Там говориться про злидарів, організовану злочинність, блогосферу. У нас, мабуть, особиста класифікація Арона. Він має на це повне право, але звідки відомо, що він називав першими чотирма? За якою ознакою проводилася класифікація? --Дядько Ігор 20:37, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Ви помиляєтесь. По-перше ен-вікі це не ВП:АД. По-друге: (див. нижче пояснення вашому товаришу↓): "стан" це не "влада". Це два різних слова, поняття. Тому і в ен-вікі статті написано зовсім інше. "Не про те". По-третє: В джерелах чітко вказано: "Лексікон з соціології" (нім.), № стор. та похідні дані. Будь ласка, читайте уважніше. Інакше ваші зауваження можна клисифікувати як тролінг або флейм.--Wanderer 06:21, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Складається враження, що ви не знаєте, які інші стани виділяв Арно. Мені подана в статті інтерпретація терміну, введеного Арно видається підозрілою. Тому я хотів би знати критерії розділення на стани. Але читати Арно я не буду - надто дріб'язкове питання. Якщо ви читали - просьба написати про поділ чітко і зрозуміло. Якщо ж ні - нехай залишається так. Це як у фізиці. Існує три агрегатні стани: газ, рідина, тверде тіло. Іноді четвертим називають плазму. Це більш-менш устоялося, хоча фізики, які знають, що таке плазма, ставляться до такого означення без особливого ентузіазму. П'ятий агрегатний стан "відкривають" ледь не щороку. І одразу ж про те забувають. А щодо тролінгу й флейму - інтерпретація моїх дій це ваше право. Але довіри написаному в статті у мене нема. Більш того, написане в статті протиречить моєму світогляду. Проте я визнаю за Арно право помилятися. --Дядько Ігор 07:38, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Може Арно і "помилявсь". Але соціологічна енциклопедія (на німецькій) дає посилання на Р.Арона. Можете звернутись до колектива редакторів та авторів, щоб вони виправили свою помилку згідно ваших зауважень. Щодо перших 3х станів - ваш перелік («ми знаємо»↑) нажаль також небезхибний. Тому справа тут не у Р.Ароні.--Wanderer 08:11, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

«Четвертий стан» VS «Четверта влада»[ред. код]

  • 1) Доповнення[1] невірне. «Четверта влада» це не є «Четвертий стан». Треба розрізняти різні поняття.
  • 2) «Random House Dictionary» - це не посилання на джерело. До того ж неясно - що це за джерело. «Random House Dictionary...», а далі? - «Random House Dictionary of the English»[2]?

Ваше редагування та посилання, пане Мовсес, нерелевантне. Прошу вас не засмічувати статтю ВП:ОД або спамом. Вам ніхто не заважає писати статтю "Четверта влада". З неї можете робити лінк на en:Fourth Estate.--Wanderer 19:40, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Те речення, що говорило про четверту владу я видалив. Зараз йдеться про пресу як четвертий стан. Чим вам не подобається "Random House Dictionary" я не зрозумів (оскільки критики по суті й не наведено, суто порожні слова), втім замінив на абсолютно аналогічне джерело "The American Heritage Dictionary of the English Language".--Movses 16:54, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Стаття в "Lexikon zur Soziologie"[ред. код]

Будь ласка наведіть повну статтю з "Lexikon zur Soziologie" (німецькою чи українською). В інтернеті цю статтю знайти не вдалось. --Movses 06:40, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Дані лексикону прекрасно знаходяться в пошукових системах. Сам лексикон знаходиться в бібліотеці. Можете його замовити через МБА (міжбібліотечний абонемент).--Wanderer 07:35, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Перепрошую, але якщо дані лексикону так легко знаходяться, то подайте будь ласка URL, де можна ознайомитись із конкретною статею "П'ятий стан" з книги "Lexikon zur Soziologie". --Movses 16:50, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Видалення джерел з боку Wanderer[ред. код]

Стаття в тому варіанті, що її створено Wanderer є дуже маленькою і потребує розширення. Я додав мінімум даних, які аргументовані чотирма джерелами. В примітках до правок я пояснив, що готовий бачити критику джерел на сторінці обговорення статті. Ніякої аргументованої критики не було, були відкоти. Ще раз повторю, що я готовий до аргументованої критики. --Movses 17:07, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Ні, це погана традиція (це стало традицією у Вікіпедії, на жаль) вимагати обгрунтування "відкоту", але самого себе позбавляти від необхідності наводити обгрунтування своїх редагувань. Прошу надати обгрунтування (тобто грунтовне пояснення своїх джерел абощо), на що опонент буде зобов'язаний відповісти обгрунтуванням незгоди з Вами. --pavlosh ҉ 19:53, 10 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Брехня з боку Wanderer[ред. код]

В коментарі до правки Wanderer пише "Вилучення енциклопедійнії дефініції = вандалізм)". Втім, якщо подивитись саму правку, то можна побачити, що в моїй версії (зліва) ніякого вилучення дефініції немає - те, що вкладав в термін Арон - залишено. Таким чином ми маємо справу із брехнею Wanderer. --Movses 17:11, 8 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Прошу обидві сторони не вживати емоційно забарвлених епітетів на адресу один одного. Це - попередження обом. --pavlosh ҉ 20:01, 10 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Статтю захищено від редагувань до досягення повного консенсусу[ред. код]

що буде визначатися за явним та недвозначним повідомленням від кожного з учасників "війни редагувань" про те, що так, консенсусу досягнуто.

Прошу, панове, приступайте. --pavlosh ҉ 20:04, 10 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

  1. В статті, що додав Wanderer пояснюється лише одне значення терміну "П'ятий стан". Лише те, що в нього вкладав французький вчений Раймон Арон. Таким чином у варіанті статті, запропонованому Вандерером ми маємо моносемію.
  2. Якщо почати розбиратись, а що власне називають "П'ятим станом", то з'ясується цікава річі. Це словосполучення застосовували в різні роки і різними людьми для пояснення різних понять. Зокрема, це словосполучення термін застосовували на позначення:
    • Рабів. Наприклад, в роботі 1840 р., що описує Хівінське ханство п'ятим станом названо "...разные иноземцы-невольники, которых число весьма значительно, должны быть включены в пятое сословие рабов; они вне всякаго закона, жизнь их зависит от воли господина и ведут самую плачевную участь."[1]. В кінці XIX ст. Фрідріх Ніцше пише про "...пятое сословие - сословие рабов - получает теперь господство по крайней мере в отношении душевного строя"[2][3]
    • Пролетаріату:
      • Ведь только полное игнорирование этих различий в среде рабочего сословия (которые побуждают иных исследователей отличать от четвертого уже пятое сословие)[4]
      • Представители английских рабочих союзов убедились, что вожди Международного общества рабочих смотрят на создание рабочих союзов только как на временную меру, не решающую рабочего вопроса, а создающую, напротив, пятое сословие — совершенно беспомощный пролетариат[5]
    • Мудреців, вчених
      • Особняком стоит пятое сословие, состоящее из мудрецов и ученых[6]
      • fifth estate - ист. пятое сословие (ученые)[7]
      • 'fifth estate - 1. пятое сословие, учёные 2. электронные средства массовой информации (радио, телевидение)[8]
    • Інтелігенції. Так, термін П'ятий стан у 1962 р. був застосований французьким соціологом Раймоном Ароном[9][10] щодо інтелігенції - менеджерів, техніків, науковців. Арон вважав, що ці соціальні прошарки на Сході і Заході співпадають за своїми інтересами, силою інтеграції і формами поведінки та взаємодії, і що це призведе до поступового зближення соціалістичного та капіталістичного суспільств. Попередні два речення я перевірити не зміг, втім покаладаюсь на Wanderer. Це значення розвиває і Вольфганг Краус (Der fünfte Stand: Aufbruch der Intellektuellen in West und Ost)[11]
    • Частини ЗМІ, що не є "традиційними", наприклад електронні ЗМІ (радіо, телебачення)
      • Пятое сословие - по аналогии с определением печатных СМИ как "четвертого сословия", "пятое сословие" - это метафорическое обозначение электронных масс-медиа.[12]
      • 'fifth estate - 1. пятое сословие, учёные 2. электронные средства массовой информации (радио, телевидение)[8]
      • An English writer is credited with first referring to radio as "the fifth estate," a term that was later expanded to include television.[13].
  3. На підставі такого вивчення вказанних джерел тут показано, що стаття з назвою "5-й стан" не повинна бути "моносемією" (з одним значенням), тому і запропоновано версію, що не відкидає додане Wanderer'ом, а грунтовно розширює це поняття, показує генезис "полісемії" (що мали під цим на увазі в різні роки різні люди).
  4. Ми бачимо, що всі попередні доводи узагальнені в цитаті з "The American Heritage® Dictionary of the English Language" про те, що термін "П'ятий стан" використовується для опису
    будь-якого класу або групи в суспільстві, окрім еліти, духовенства, середнього класу і преси. \\ any class or group in society other than the nobility, the clergy, the middle class, and the press.[14]
  5. Можна сказати, що все, що наведено у моїй версії статті нижче поняття з "American Heritage® Dictionary" ілюструє це визначення.
  6. Звісно, я навів не кінцевий варіант статті. Є куди ще покращити чи розширити статтю. До аргументованої критики із поважними джерелами я завжди відкритий.

--Movses 00:13, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

  • Примітки
  1. Хива, или географическое и статистическое описание Хивинского ханства. — Москва : Университетская Типография, 1840.
  2. Ф.Ницше. "Рождение трагедии, или Элиннство и пессимизм". — 1872.
  3. Мочкин А.Н. Фридрих Ницше (интеллектуальная биография). — Москва : Институт Философии РАН, 2005.
  4. В.И.Ленин. Аграрный вопрос и "критики Маркса". — С. 191.
  5. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.
  6. Mary Falkner-Smith. Очерки истории буржуазной политической экономии, середина XIX-середина XX вв. — Издательство социально-экономической литературы, 1961.
  7. А.Г.Пивовар, В.И.Осипов. Большой англо-русский финансово-экономический словарь. — 2. — Экзамен, 2003. — 958 с. — ISBN 5946921975, 9785946921978.
  8. а б А.Н. Назайкин. Англо-русский словарь по рекламе. — Вершина, 2005. — С. 230. — ISBN 5962600703, 9785962600703.
  9. Raymond Aron. «Paix et guerre entre les nations», Paris 1962
  10. Fünfter Stand. - in: «Lexikon zur Soziologie». 4. Aufl. VS Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden, 2007 - S.630. ISBN 9783531155739
  11. Wolfgang Kraus. Der fünfte Stand: Aufbruch der Intellektuellen in West und Ost. — Fischer Taschenbuch Verlag, 1990. — 139 с. — ISBN 3596103088, 9783596103089.
  12. Радченко И.А. Учебный словарь терминов рекламы и паблик рилейшнз. — Воронеж : ВФ МГЭИ, 2007. — 114 с.
  13. Сайт програми "The Fifth Estate"
  14. http://dictionary.reference.com/browse/fifth_estate


  • Шановний пане Мовсес. Якщо ви дійсно стоїте на позиції "полісемії", якщо це не евфемізм елементарного "вікі-дизамбігу" або "гри правилами", якщо ви дійсно зацікавлені в конструктивному обговоренні, то прошу Вас:
1) Будь ласка, поверніть з "полісемічних" принципів с статтю «Слов'яни» несфальсифіковану етимологію з «Енциклопедії Брокхауз» та «Енциклопедії Сер.Віків» без усяких «оригінальних коментарів» та «додатків». Також, будь ласка, поверніть в повному, нескороченному виді наведену вами раніш версію з «Укр. Етимологічного словника» ("текти", "клоака"...).
2) Якщо зможете, в Обговореннях пишіть далі - «Ви помиляєтесь», або «Ваші аргументи мають наступні хиби...». А то у вас замість цього чомусь дуже часто вискакує слово «брехня». В читача може закрастися підозра, що це "проговорочки по Фрейду".

Після цього ми поспілкуємося з вами конструктивно, предметно.--Wanderer 12:25, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

  1. Вам наведено конкретну аргументацію. Небажання учасника наводити аргументи з будь-яких причин не веде до консенсусу.
  2. Я не буду розглядати на сторінці обговорення статті "П'ятий стан" ті речі, що не відносяться до предмету статті "П'ятий стан". Етимологія слова слов'яни абсолютно не відноситься до статті "П'ятий стан". Якщо у вас є якісь зауваження по статті "Слов'яни" я готовий розглянути ці зауваження на сторінці Обговорення:Слов'яни. Будь ласка пишіть.
  3. Якщо вас так тішать евфемізми, то я буду до вас застосовувати терміни "користувач помиляється" чи "користувач грубо помиляється" тільки там, де це буде відбуватись. Звісно, якщо таких помилок не буде, ніяких евфемізмів від мене не буде (як і не було раніше).--Movses 13:14, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Панове Wanderer та Movses,

Я радий бачити перехід на більш спокійний тон спілкування та щиро вітаю Вас із таким досягненням.

Якщо доцільно (а так воно виглядає) призупинити дискусію тут та повернутися до попередньої дискусії щодо статті Слов'яни, то так і зробіть. Але прошу не змушувати мене (чи іншого адміністратора - не суттєво) "бігти" до тієї статті та встановлювати захист і там.

Я сподіваюся, що пан Wanderer не відмовить в люб'язності викласти на сторінці обговорення тієї (за "належністю) статті відповідні (та у належній формі) зауваження/протести тощо та, можливо, точно вказати ту версію статті, після якої почалися усі проблеми та повернення до якої було б поверненням до стану, що передував "війні редагувань" у тій статті (можливо, потрібне буде втручання адміністратора для повернення до тієї версії).

--pavlosh ҉ 13:39, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Дякую вам, шановний Павле, за втручання в ролі посередника. Мої пояснення нижче адресовані пану Мовсесу, але не тільки йому.
Я створив цю маленьку статтю з метою далі розбудовувати комплекс статей про Станове суспільство, Суспільні стани на Соціальну структуру взагалі. Тепер вже не встигаю, бо витратив свій час на ці ігри з вами, шановний пане Мовсес. Зміст цієї статті та назву я взяв не в Р.Арона (первинне джерело), а в Соц.Енциклопедії (вторинне джерело). І взяв не із мережі (як ви). До того ж я знаю – Як це поняття співвідноситься з іншими соціологічно-історичними: “Соціальний клас” та “Соціальна структура” та “Соц.Стратифікація” взагалі. Отже ця стаття – це маленький елемент більшої системи.
Я не виключаю, що існувало використання такого ж поняття іншими історичними суб'єктами - вчора, сто років тому та в більш ранні античні часи - для позначення інших суспільних прошарків. Але для доповнення статті цією інформацією повинні бути добротні вторинні джерела. Це не повинно мати вигляд “В такому-то році Юлій Цезар сказав:...” (і далі цитата з Светонія чи Тацита).
Я припускаю також, що можуть існувати поняття “П'ятий стан криворізької домни” або "П.стан - жіночій клуб красунь Нью-Джерсі",... тощо. Для цього існує вікі-механізм Дизамбіг. Будь ласка, розділяйте, пишіть у доповнення паралельні статті.
А ось що робите Ви:
щоб за будь яку ціну заповнити цю статтю чимось “альтернативним” ви кидаєтесь до пошукової машини. Ви навіть просите мене[3], щоб я допоміг вам знайти у Гуглі, навіть не подумавши, що в пошуковому віконці треба вбирати лапки[4]
В результаті у вас виходить “Змішались в купу коні, люди... ” І ви навіть не даєте собі відповідальности правильно перекласти “Fourth/Finfth Estate“ – поняття, що давно вже існує в українській та російській лексиці як “четверта влада” (законодавча влада, виконавча, судова та "4-а" - преса, змі). Ви мабуть вважаєте, що наявність виносок та акуратної вікі-розмітки – і діло зроблено?
Вцілому ви порушуєте наступні два грунтовні Вікі-Правила – Ви будуєте текст на основі не Вторинних, а Первинних джерел (1). Ви займаєтесь “Оригінальними дослідженнями”(2)
Це є, так би мовити, “методичний аспект” ваших дій..
Ваші мотиви: після ваших з ЯківГлюком “вправ з етимології” в статті “Слов'яни”, яку тепер не можна читати біз сміху та жалю, та після кількох ваших зі мною персональних спілкувань, Вам неодмінно хочеться довести (поперше собі самому) що ви були праві. (Мене ваша діяльність не цікавить, я вашіх тем сторонюсь і не торкаюсь статей з вашим активним редагуванням, навіть якщо мені є що туди додати суттєве) Другий ваш мотив - будь за що “покращити”, “підрехтувати та підштукатурити” добре відомі всьому “білому світу” історичні джерела та їх відоме у гуманітарному середовищі авторитетні тлумачення – Це вже так би мовити “ідейний” аспект ваших дій. Але про це може якось наступного разу. Кожен ваш крок у цьому напрямку мені зрозумілий та очевидний. І прийняти ці ваші дії (та мотиви) за “шановні”, “поважні” та корисні для Енциклопедії я нажаль не можу.--Wanderer 07:09, 12 вересня 2009 (UTC)[відповісти]

Dictionary.com Unabridged[ред. код]

Пропоную додати до статті дані словника Dictionary.com Unabridged, що розглядає поняття "П'ятий стан" і дає йому визначення

fifth estate
noun
any class or group in society other than the nobility, the clergy, the middle class, and the press.
Origin: 
1965–70

--Movses (обговорення) 20:34, 6 серпня 2013 (UTC)[відповісти]

ваше джерело (визначення) неясного походження. Зверніть увагу, порівняйте з похідним даними поданих у статті. Друге джерело - це науковий академічний словник.--85.176.142.232 23:56, 8 серпня 2013 (UTC)[відповісти]
Гм, абсолютно те саме міститься в паперовому The American Heritage Dictionary of the English Language, Third Edition ISBN-10: 0395448956, ISBN-13: 978-0395448953 над яким працювало понад 175 авторів. Dictionary.com Unabridged я подав просто тому, що на нього є прямий URL за яким будь-хто може пересвідчитись що там написано. --Movses (обговорення) 06:49, 9 серпня 2013 (UTC)[відповісти]

«The American Heritage Dictionary of the English Language» - це мовний словник американської англійської, видавництва Houghton Mifflin що спеціалізується на літературі для дітей та юнацтва. Словник подає американський варіант фонетики і орфографії англ.мови за версією видавника, який часто використовує власну орфографію, часом не без помилок.

Так в 2007 році вид-во потрапло під жорстку критику у зв'язку з величезною кількістю комп'ютерних та друкарських помилок в підручниках для початкової школи. Шкільне відомство нарахувало 109.283 помилок, з яких 86.026 (бл. 79%) були віднесені на рахунок видавця. Видавець був оштрафований. (Оригінал статті в DallasNews.com - School textbooks, rife with errors... перенесено, але текст її можна знайти тут або тут).

Додам ще від себе, що на Заході в бібліотеках можна зустріти чималу кількість багатотомних ілюстрованих загальних енциклопедій (теж з великим реєстром авторів). Але на відміну від «Брокгауз'а» або «Майєр'а», ці енциклопедії розраховані на читачів з рівнем освіти не вище середньої школи.--85.176.135.13 19:22, 20 серпня 2013 (UTC)[відповісти]

Ми тут не видавництво обговорюємо, а конкретну книгу. Можете навести джерела, що критикують The American Heritage Dictionary of the English Language ? --Movses (обговорення) 21:55, 21 серпня 2013 (UTC)[відповісти]
Вам тут ясно сказано і підкреслено : це мовний словник, для дітей. І це закладено в його назві (ви англійською теж читаєте?).
Our main target wants a print edition at home for the kids, to have a richer experience looking up words,” he added, “and they want it on their devices to have it everywhere.
(Bruce Nichols, a senior vice president and publisher at Houghton Mifflin Harcourt — New York Times, 31 October, 2011)
Про це вже йшла мова тут вище 4 роки тому = в серпні-вересні 2009. Треба Вам тут нагадувати слова Павла Шевело про «зобов'язаність інших відслідковувати, та готувати Вам на них відповіді на Ваші запитання?...» (20:50, 19 серпня 2009)? (образа вилучена)--85.176.137.196 22:38, 21 серпня 2013 (UTC)[відповісти]
Ще раз. Ви можете навести джерела, що критикують The American Heritage Dictionary of the English Language ? З того, що цей словник позиціонуть дітям не випливає автоматично, що тлумачення в ньому поданні, є некоректними. --Movses (обговорення) 07:56, 23 серпня 2013 (UTC)[відповісти]
Ще раз. Шановний, ви добре знаєте правила Ру-вікі і Укр-вікі. Не треба ходити (образа вилучена) «колами». Знайдіть собі щось корисне. Співпрацюівати з вами на Ру-вікі, де ви знайшли собі притулок, я не збираюсь. Можете там собі редагувати як і що вам схочеться.
Знайдений десь вами "Am. Heritage Dict." - це мовний словник, та ще й дитячий. Тому Вам з вашими "новаціями" можлило треба до дитячого Вікісловника.--85.176.147.51 22:11, 23 серпня 2013 (UTC)[відповісти]
Капітан очевидність приходить на допомогу: так, це мовний словник, що показує значення конкретного мовного виразу "fifth estate". Я втретє питаю - ви можете навести джерела, що критикують The American Heritage Dictionary of the English Language ? --Movses (обговорення) 22:22, 23 серпня 2013 (UTC)[відповісти]