Обговорення:Статистична механіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зауваження[ред. код]

Мушу зауважити, що посилання на Ландау є ВТОРИННЕ. Тут більш доречне є посилання на видатного австрійського математика Людвіга Больцмана, який по суті і створив теоретичну дисціпліну "статистичну механіку". ...і заплатив високу ціну за це - покінчив життя самогубством, внаслідок перманентного НЕ сприйняття навколишнім "науковим" оточенням.

Щодо самой наукової дисципліни, та її вплив на філософію кінця 19-го століття, годі й говорити!

Думаю, що використання формул з підручника для студентів Ландау є просто шкідливим. Оскільки сама вторинність підручника, який переслідує чисто утилітарні цілі навчання студентів матапарату, відволікає від самої категоріальної суті предмету.

Наприклад, в статті навіть НЕ сказано, що існують ДВІ "статистичні механіки" - КЛАСИЧНА та КВАНТОВА. В першій ЙМОВІРНІСТЬ використана вимушено, а в другій - вона імманентна! Відсутнє введення поняття "ідеального газу", який в залежності від ТЕМПЕРАТУРИ може підкорятися КЛАСИЧНІЙ, чи КВАНТОВІЙ статистиці, і т.і...

Парадокс "купи"[ред. код]

Відомий "парадокс купи", здається запозичений в античний період з Індії. Коротко його суть полягає в наступному: "Одне зерно - не є купа, два, три - також. Скільки зерна потрібно щоб утворилась купа?".

В класичній механіці, котра ще від Н'ютона, в аналітичному вигляді можна отримати розв'язок проблеми ДВОХ тіл. Уже для ТРЬОХ тіл маємо тільки часткові розв'язки в аналітичній формі, котрим присвячені чисельні монографії. Задача ЧОТИРЬОХ тіл в принципі НЕ розвязна (хіба що наближеними числовими методами).

Ось і виходить, що створення "статистичної механіки" Больцманом - це своєрідна революція в класичній фізиці, що ввела ЙМОВІРНІСТЬ уже на класичному рівні розгляду. Ця ЙМОВІРНІСТЬ досить довго НЕ сприймалась у філософії (Бог НЕ грає в кості в КЛАСИЦІ!).