Обговорення:Стьожак

Ця стаття є частиною Проєкту:Біологія (рівень: IV, важливість: Висока)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з біологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
IV (заготовка)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Біологія має рівень «заготовка, стаття-стаб».
Висока	Важливість цієї статті для проєкту Біологія: «Висока»
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Біологія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Стьожак»

Ця стаття є частиною Проєкту:Медицина (рівень: IV, важливість: Середня)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Медициною. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
IV (заготовка)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Медицина має рівень «заготовка, стаття-стаб».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Медицина: «Середня»
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон {{Вікіпроєкт:Медицина|важливість=|рівень=}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики.

Про назву гельмінта

Стьожковець - це назва гельмінта, що використовувалась у перших джерелах по гельмінтозах українською мовою. Саме таку назву ми рекомендуємо і натепер. Див. єдиний базовий підручник для України. Інфекційні хвороби: підручник /За ред. О. А. Голубовської — К.: ВСВ «Медицина», 2012. — 728 с. + 12 с. кольор. вкл.; ISBN 978-617-505-214-3 Зрозуміло, що ви вважаєте головним джерелом зоологічний словник, але стосовно хвороби треба все-таки максимально використовувати ті назви, що були раніше у джерелах, присвячених гельмінтозам. Тим більше, що стьожак - це просто калька з російського «лентец». Як і багато інших зоологічних (і не тільки) назв. --АВШ (обговорення) 20:01, 12 вересня 2013 (UTC)

Давайте я залишу назву статті за зоологічним словником, оскільки там приведена не тільки назва роду і видів, але й вищих таксономічних одиниць, які від них походять, таких як родина і ряд. Якщо у медичному словнику приведена інша назва - безумовно її слід надати, тільки трохи в інакшому виді, зараз я зроблю. До речі, є у приведеному вами словнику (в мене його немає) назви вищих таксонів? Наведіть будь ласка, до я буду створювати статті, і слід буде їх використати із посиланнями. Якщо там є назви усіх вищих таксонів (назви яких походять від назви цього роду). Дякую! --Yuriy Kvach (обговорення) 07:34, 13 вересня 2013 (UTC)

Знову повертаючись до словників, гляньте будь ласка саме Pseudophyllidea і Diphyllobothriidae, чи є у словнику? Дякую! --Yuriy Kvach (обговорення) 07:38, 13 вересня 2013 (UTC)

Ага, а сьожкОвенць чи стьожкІвець? Бо у статті про захворювання ви використали через і. --Yuriy Kvach (обговорення) 07:47, 13 вересня 2013 (UTC)

Якщо вже залишати назву сторінки "Стьожак", то мабуть все-таки треба "Стьожаки"? Як ви гадаєте? Я користувався назвою "стьожковець" з підручника А.М. Зюкова 1947р., який було визнано на той момент найкращим в УРСР україномовним виданням по гельмінтозах. Після 1951р. уже україномовних підручників не було. Якщо десь припустився помилки, то виправьте, будь-ласка. Мабуть така назва відповідає правильному українському тлумаченню, що відповідало би на російський мові - "ленточник", що є близьким до латинського тлумачення. у цьому підручнику є деякі терміни, які використані неправильно. Наприклад, "шкарлатина". що є неправомірним, тому що назва хвороби походить від англ. "scarlet" і має передавтися як "скарлатина" (що і є нині), або вже перекладатися дослівно - щось із пурпуризацією. А повертаючись до гельмінтозів, то трематоди там "смоктальники", нематоди - круглі черви, а цестоди - стьожкові черві. Ми це передали і у наш сучасний підручник. Зрозуміло, що в підручнику того періоду не вказані усі таксони (окрім Diphyllobothriidae і Ancylostomatidae, які я там побачив), тому що їх тоді і не наводили у медичному підручнику. А, мабуть, натоді існувалі ще такі, що зараз змінені на сучасні. Гельмінтози в підручнику часто називаються ще "глистяними інвазіями". Наведу назви тих гельмінтів, що є у цьому підручнику:

Цестоди: широкий стьожковець, озброєний або свинячий ціп'як (солітер) та цистицерк, неозброєний або бичачий ціп'як, карликовий ціп'як, ціп'як ехінокока однокамерного та багатокамерного.

Трематодози: печінковий дворот, котячий або сибірський дворот.

Нематодози: аскарида, волосоголовець людський, гострик, кривоголовка, кишкова угриця, трихіна.

Про інші у підручнику немає розділів. Ми вирішіли, що деякі терміни не будемо вживати - трихіна - натепер має звучати як трихінела. А от інші використовуємо. --АВШ (обговорення) 21:38, 13 вересня 2013 (UTC)

Вітаю! джерело 1947 року - достатньо старе. Не виключаю, що в ньому є раціональні ідеї, але їх треба переглянути і опублікувати. Щодо смоктальників і стьожкових червів - у сучасній зоологічній термінології віддається перевага латинізації, тобто, не смоктальники, а саме трематоди, не скреблики і скребляки, а саме акантоцефали (саме віддається перевага, тобто не означає що не можна використовувати). Смоктальники, чесно кажучи, чую вперше, інших, теж застарілий термін - сисуни. Мене наразі зацікавив саме підручник Голубовської, 2012 року. Що там стосовно назв видів і вищих таксономічних категорій гельмінтів? У вікі буде грамотно привести усі відомі варіанти назв, із посиланням на джерела само собою. Щодо шкарлатини - я не розуміюсь на філології, але мені здається що шкарлатина навіть вірніша, оскільки Scarlatina - це німецька назва хвороби (а німецькою s перед приголосними читається як ш). Англійською назва хвороби звучить як Scarlet fever, а Scarlatina - це вже германізм. Але у будь якому разі якщо у сучасній українській термінології використовується "скарлатина", то "шкарлатина" - це просто архаїзм. Але у статті його можна привести, як варіант. --Yuriy Kvach (обговорення) 10:25, 14 вересня 2013 (UTC)

Вітаю! Хоча джерело і старе, але найкраще нього описань клінічної картини деяких хвороб немає і не буде. Тому ми у підручнику запозичили певні назви того часу, хоча я згоден з тим, що смоктальники чи сисуни це застаріле. Однак ми їх і не вживали окрім одного разу, коли писали про трематоди. Якщо тріхінели - це звучна назва, то дифілоботріїди - це трохи протяжно, тому ми і використали "стьожковець широкий", однак не присвятили дифілоботріозу окрему главу, тому що ця інвазія для сучасної України не є такою актуальною, як, скажімо, ехінококоз чи гіменолепідоз. До речі, гіменолепіїди - це трохи тяжко вимовити, то й залишено відповідно карликовий ціп'як. Стосовно таксонів, що ми використали у підручнику, то подивіться ті сторінки інфекційних хвороб, де я робив ґрунтовну, а не точкову правку. У підрозділі "Етіологія" все є.

До речі, що стосується скарлатини - Scharlach - це німецька (вимовляється все-таки "шарлах", а не "шкарлат" - див. https://de.wiktionary.org/wiki/Scharlach), а Scarlet fever і Scarlatina (skahr″lah-te´nah) - це англійські терміни, просто Scarlatina більш старий, а походить начебто від середньовічної французької мови - scarlatum (хоч я вважаю, що це з латині) - яскраво-червоний колір чи яскраво-червона тканина (див. Farlex Partner Medical Dictionary © Farlex 2012). До речі у німецькій медичній літературі ХІХ ст. - D. F. Erhard: Ueber die äußerliche Anwendung des kalten Wassers als Heilmittel im Scharlachfieber. Beck, Nördlingen 1824 р. Тож шкарлатина це неправомірне запозичення, ще й з помилками. --АВШ (обговорення) 12:06, 14 вересня 2013 (UTC)