Обговорення категорії:Місцевості Дніпра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Albedo 17 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У Вікіпедія:Кнайпа (політики) викладено правило . Якщо чоловічий род одинина у родовому відмінку є обставиною місця то пишеться на кінці -у. Є деякі вийнятки. Наприклад Києва. Ось приклад мешканці Дніпропетровську [1]. Місцевості Дніпропетровська на перший погляд звучить правильно, - і все ж таки це русізм.

Згідно чинного правопису, іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я, коли вони означають назви населених пунктів. "Дніпропетровськ" - це однозначно населенний пункт, я не зустрічав використання цього слова в якості позначення регіону. Якщо потрібно вказати на регіон, варто написати "Дніпропетровщина" або "Дніпропетровська область". Такої ж думки щодо Дніпропетровська у родовому відмінку, як і я, словник. --Silkmann 15:14, 5 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Зідно Електронного підручника з сучасної української мови філологічного факультета Київського Національного універсітета імені Тараса Шевченка (Категорія відмінка іменника), використання кінцівок -а, -у іменників чоловічого рода родового відмінка залежить від функції іменника у реченні. Якщо іменник має функію обставини (час, місце, причина, спосіб дії) (наприклад: стати біля столу), то кінцівка буде у. В данному випадку пишеться про місцевості, що знаходяться в межах Дніпропетровська, тому Місцевості Дніпропетровську.--Hasgone 15:28, 5 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Невірне висловлювання, за вказаним посиланням не написано правила про функції іменника у реченні, як ви кажете, лише наведено приклад! Навіщо людям голову морочити власними домислами? -- Ілля 07:16, 8 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Навіть не беручи неправильні приклади, які за вашим вигаданим правилом навів Silkmann, перший же приклад із вашого(!!!) джерела спростовує вигадане вами правило - кататися протягом дня (а не дню). Щодо столу — у наведоному Silkmann шматі правопису він згадується, як виняток. ---- Ілля 08:31, 8 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Ця тема також обговорювалась і на моїй сторінці Обговорення_користувача:Yakudza#Місцевості Дніпропетровьку, і я гадав, що її вже вичерпано. Особисто я не вважаю себе великим фахівцем, тим більше, що живу в російськомовному регіоні, тому у суперечливих питаннях звертаюсь до словника. А там однозначна відповідь - у родовому відмінку тільки Дніпропетровська. --Yakudza -พูดคุย 16:31, 5 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Електронний підручник з сучасної української мови подає вкрай спрощену версію правила, до цього ж це незавершений проект. "Повна версія" правила займає три сторінки правопису. Ви можете ознайомитись зі сканованою копією: File:Pavopys p68-69.png, File:Pavopys p70-71.png. Наш пункт – під номером 2г на стор. 68. Цікаво, що крім словника, версія з "-а" використовується в статті Дніпропетровськ, та і Ви самі, Владиславе, (напевне, підсвідомо) пишете в "межах Дніпропетровська"... а це той самий родовий відмінок. --Silkmann 11:43, 6 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Ні не підсвідомо. Я сказа в би експорт Дніпропетровська, - тут нема обставини місця, але з місцевостями Дніпропетровську саме вказується на місце територіальне.--Hasgone 15:49, 6 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Я сприраюсь на процитоване мною правило підручника Київського універсітету. Можливо в наведеному вами підручнику не враховується обставина місця, але тільки звичайні випадки належності, що відповідають на питання: Кого? Чого?.--Hasgone 05:34, 7 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Я не посилався на жоден підручник. Мої джерела наступні:
  1. Український правопис/ НАН України інститут мовознавства ім. О. О. Потебні-стереотип. Вид. – К.: Наукова думка, 2005. – 240 с. – це найвища інстанція.
  2. Словник парадигм (частина проекту "Словники України")
  3. Електронний словник "Уліс" (частина пакету ProLing Office)
Якщо Ви не згодні, що кожне з наведених джерел має вищий авторитет, ніж наведений Вами проект підручника, прошу так і написати, щоб ми дійшли згоди хоч на цьому рівні.
P.S. Фраза "Можливо в наведеному вами підручнику не враховується обставина місця, але тільки звичайні випадки належності, що відповідають на питання: Кого? Чого?" мене шокує. Я спеціально для Вас завантажив чотири сторінки з Українського правопису, наведені вище. Вони здатні розвіяти всі Ваші сумніви. Ви мали можливість з ними ознайомитись? --Silkmann 09:49, 7 вересня 2006 (UTC)Відповісти

Добре. Обов'язково я прочитав. Думаю ви те ж прочитали наведене мною посилання. Словник Уліс дає "а" на кінці, але він не враховує обставину вживання у реченні. Чи може підручник бути написаний згідно старого правопису?--Hasgone 15:34, 7 вересня 2006 (UTC)Відповісти

Я запитав на www.novamova.com.ua конкретно про оце словосполучення і про те правило в підручнику. Через день-два дадуть відповідь.--Hasgone 19:14, 7 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Я не тільки прочитав текст за Вашим посиланням. Я сам користувався цим підручником деякий час, поки не зрозумів, наскільки спрощено в ньому подається це правило. Якщо керуватися ним, можна невірно написати мешканці Києву, стояти біля телефонного апарату тощо.
Тепер щодо книжки "Український правопис", яка стоїть в моєму переліку під №1...Це останнє видання того самого правопису, який створюється групою науковців, потім затверджується та обговорюється в сотні інстанцій: від МінОсвіти до спеціалістів у ВУЗах, ЗМІ і т.п. Потім він видається обмеженим накладом, знову обговорюється, затверджується і врешті-решт видається повним накладом. Це саме та книжка, яку беруть за основу при написанні підручників укр. мови, якою керуються при викладанні професори. Це першоджерело і остання інстанція, як я писав вище. Вона не може бути написана не за чинним правописом, оскільки це і є чинний правопис.
Мені здається, що як тільки ви зрозумієте, що:
  1. Правила викладені в Українському правописі наразі є аксіомою, і навіть якщо у всіх підручниках викладуть іншу версію певного написання, це не зробить його правилом правопису.
  2. Український правопис однозначно трактує нашу ситуацію. Назви нас. пунктів чол. роду род. відм. однини мають закінчення "-а", "-я", складені - "-у", "-ю". Крапка.
... то для Вас стане очевидним, що відповідь відвідувачів novamova, ua_mova чи mova.info не може змінити ситуації. Однак, якщо Ви бажаєте дочекатись відповіді, давайте так і зробимо. Щоправда, останню відповідь на цьому сайті давали 2005-05-09.
Якщо я Вас досі не переконав, пропоную замінити на нейтральне Категорія:Місцевості Дніпропетровщини, бо ще одного раунду я можу і не витримати. --Silkmann 07:38, 8 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Ви переконали мене. Дякую вам. Звичайно я за те, що лежить в основі всіх підручників. Не треба ніяких компромісних категорій, зробимо як правильно, за правописом.--Hasgone 13:50, 8 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Коментар — ще один користувач пише не те, що читає. Складені не завжди мають закінчення "-у", "-ю", а лише тоді коли іменник у другій частині назви звичайнно має в родовому відмінку таку форму. Silkmann має деяке виправдання, що він уже не витримує ці раунди, яке мають виправдання ті хто підтримують висування на адміністратора користувача, який ці раунди веде? -- Ілля 08:09, 8 вересня 2006 (UTC)Відповісти
Чи той хто висувається в адміністратори не повинен приймати правильні рішення? Тут йдеться про зміну слова мною, в правильності якого я не певний.--Hasgone 13:50, 8 вересня 2006 (UTC)Відповісти



Є таке поняття, як логічні хиби, і, здається, Hasgone вдався саме до неї при аргументації що у Місцевості Дніпропетровська Дніпропетровськ виступає обставиною. Також, при всій повазі до зазначеного пана/леґіня (не знаю, шкода, віку), наявним є ча́сте невірне вживання закінчення, тож це не може свідчити про непогрішну аргументацію у даному разі. Що ж до сумнівів у вжитку, дозвольте нагадати, що основним правилом є народне вживання, сталі вирази (правда не суржиковані! тощо). Отож, як ілюстрацію наведу вислів Язик до Києва доведе (це —приказка, і тут нічо хитромудрого не понаприховано і правило теж ясне звідти). Що ж до решти аргументації, наведу ще кілька хиб: по-перше, звертання до слів-винятків у мові стола, апарата(у) і тому подібне. До речі, і це варто відзначити не лише для шанованого п.Hasgone, але й для усіх хто тим грішить, можна вдаватись у будь-що, але при тім не брати керування під увагу. Правило зветься іменники/прикметники в українській мові узгоджуються у числі, відмінку і ще чомусь, не пригадую, бо пишу по пам'яті. з цього випливає, що Місцевості кого-чого(Родовий, Genetivus) Дніпропетровська. А це вірніше правило для аргументації, тим паче, що перевіряється воно узгодженням, а не якимись там надбудовами, типу обставин місця часу ітп. Шановному же п.Hasgone як пораду також можу порадити ознайомитись із твердими і м'якими звуками, бо русизм пишеться саме так, як я зазначив, і таких слів тут в сабжі є досить. Також, наприкінці зазначу, що згідно з принципом керування/узгодження що Експорт, що Місцевість повинні керуватись/узгоджуватись однаковим чином, адже, якщо ні, то які втоді правила реґламентують відміну кожного окремого випадку слововживання (а якщо такі є, то прошу навести тут).--A l b e d o @ 16:22, 8 вересня 2006 (UTC)Відповісти