Оганесян Аїда Артавазівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оганесян Аїда Артавазівна
Народився 15 листопада 1952(1952-11-15) (71 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна  Вірменія
Діяльність режисерка
Alma mater Музичне училище ім. Романоса Мелікянаd і Єреванський художньо-театральний інститут
Знання мов вірменська
Заклад Театр імені Сундукяна і Вірменський державний педагогічний університет

Аїда Артавазівна Оганесян (15 листопада, 1952, Єреван) — вірменський режисер-постановник.

Біографія[ред. | ред. код]

Аїда Оганесян народилася в Єревані. Навчалася в Єреванській середній школі № 122, в той же час, Єреванському музичному училищі імені Романоса Мелікяна та в кіностудії «Арменфільм» у студії Дмитра Кесаянца. У 1970-1975 роках навчалася в Єреванському художньо-театрального інституті на режисерський факультеті у студії Рафаеля Джрбашяна. У 1987 році навчалася в Московському державному інституті театрального мистецтва.Як режисер-постановник працювала в Єреванському молодіжному експериментальному театрі (1975), Єреванський національному академічному театрі імені Габріеля Сундукяна. У 1975-1997 роках викладала в тому ж інституті, з 1997 року Єреванському державному педагогічному університеті імені Хачатура Абовяна на факультеті культури, на кафедрі режисури. У 2007-2012 роках - завідувачка кафедри телебачення і тележурналістики на тому ж факультеті, з 2007 року - професор[1]:

Постановки[ред. | ред. код]

  • М. Нормані «Спокійної ночі, мама»
  • Г. Лорка «Дім Бернарда Альби»
  • Луїджі Піранделло «Незакінчений автопортрет»
  • Ованеса Туманян «смерть Кікоса»
  • Мушег Ішхана «Чорнило, як важко» (з Хореном Абрамяном)
  • А. Ніколас «Повернення в Сорренто»
  • Каріне Ходікян «Жінка після дощу»[2]
  • Габріел Сундукян «Ще одна жертва»
  • П. Туріні «Антарес»

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Золота медаль Союзу театральних діячів
  • Премія міжнародного театрального фестивалю "Хайфест"
  • Нагорода Міністерства культури Республіки Вірменія «Кращий режисер»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Baghdasaryan, Aram. AV Production - Աիդա Հովհաննիսյան. avproduction.am. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 15 листопада 2016. 
  2. Կինը անձրևից հետո[недоступне посилання з липня 2019]