Вірменська Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вірменська Радянська
Соціалістична Республіка
Հայկական Սովետական
Սոցիալիստական Հանրապետություն
Вірменська РСР
Flag of Armenian SSR.svg Coat of arms of Armenian SSR.png
Прапор Герб
SovietUnionArmenia.png
Столиця Єреван
Офіційна мова вірменська, російська
Дата створення
В СРСР:
 — з
 — по
29 листопада 1920

30 грудня 1922
23 вересня 1991 року
Площа
 — загальна
 — води (%)
29 800 км²

{{{води}}}
Населення 3 287 000
Валюта карбованець
Гімн Гімн Вірменської РСР
Zvartnots img 6965.jpg

Історія Вірменії

Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ПоганствоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавлікианиТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакідиАрцрунідиБагратіди
РубенідиХетумідиЛузіньяни
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоШляхта
Хронологія

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка  (вірм. Հայկական Սովետական Սոցիալիստական ՀանրապետությունHaykakan Sovetakan Sotsialistakan Hanrapetutyun, скорочено Вірменська РСР) — республіка у складі колишнього Радянського Союзу.

Проголошена 29 листопада 1920 року.

Уряд[ред.ред. код]

Структура влади у Вірменській РСР була ідентична іншим радянським республікам. Вищим політичним органом республіки було Вірменська Верховна Рада, які включала в свій склад вищу судову владу республіки — Верховний Суд. Члени Верховної Ради обирались на 5 років, тоді як регіональні депутати обирались на 2,5 роки[1]. Бажано було щоб всі депутати були членами КПРС.

Нагороди[ред.ред. код]

Leninorder.jpg Орден Леніна (1958, 1968), Order of the october revolution.png Орден Жовтневої Революції (1970), Орден Дружби народів (1972)

Історія[ред.ред. код]

Початок Радянської влади[ред.ред. код]

29 листопада 1920 року на території Східної Вірменії (де перед тим існувала Демократична Республіка Вірменія), зайнятій Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії.

2 грудня 1920 в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, за яким вся влада перейшла до Ревкому.

Багато вірмен приєдналися до наступаючих більшовиків, у тому числі до 20-ї і 22-ї дивізій 11 радянської Червоної Армії[2].

Після цього було підписано Карський договір, за яким Туреччина поступилася на користь більшовиків Аджарією - в обмін на Карську область Вірменії (сьогодні це турецькі провінції Карс, Иґдир і Ардаган). На територіях, що відійшов до Туреччини, залишилися середньовічна вірменська столиця Ані і духовна святиня вірменського народу - гора Арарат.

Також, з волі Й.Сталіна (народного комісара РРФСР у справах національностей), території Нахічевані та Нагорного Карабаху, які 1920 року більшовики обіцяли включити до складу Вірменії, були включені до складу Азербайджанської РСР[3].

З 12 березня 1922 до 5 грудня 1936 Вірменська РСР входила до складу ЗРФСР разом з Грузинською РСР й Азербайджанською РСР. У цей час вірмени переживали період відносної стабільності. Вірменський алфавіт був реформований, і підвищився рівень письменності серед населення.

За часів Сталіна[ред.ред. код]

За часів правління в СРСР Й.Сталіна у Вірменській РСР інтенсивно розвивалася промисловість, було досягнуто загальної грамотності населення, але жорстоко придушувався націоналізм. 1936 року ЗСРФР було скасовано, соціалістичні республіки Вірменія, Азербайджан і Грузія безпосередньо ввійшли до скдаду СРСР.

Сталін запровадив низку заходів у переслідуванні Вірменської Апостольської Церкви.

За часів Великого терору десятки тисяч вірмен було страчено і депортовано. 1944 року близько 200,000 вірмен-амшенців було депортовано з Грузії до Казахстану й Узбекистану.

Вірменська імміграція[ред.ред. код]

Республіка, зазнала важкі втрати після війни, тому Сталін дозволив відкриту імміграційну політику у Вірменії, діаспорі було запропоновано повернення на Прабатьківщину за для зміцнення її трудових ресурсів. Вірмени, які мешкали у таких країнах, як Кіпр, Франція, Греція, Ірак, Ліван і Сирія були або жертвами або нащадками жертв геноциду. Їм було запропоновано переїзд до Вірменії за рахунок Радянського уряду. Приблизно 150,000 вірмен іммігрували до Радянської Вірменії в період з 1946 по 1948 рік[4]. Більшість із щойно прибулих говорили Західно-Вірменським діалектом, тоді як у Вірменії розмовляли Східно-Вірменською.


За часів Горбачова[ред.ред. код]

Михайло Горбачов розпочав впровадження політики гласності і перебудови. Амшенці, які були депортовані Сталіном в Казахстан оголосили запит до уряду, що до переселення у Вірменську РСР. Ця пропозиція була відхилена радянською владою через побоювання конфлікту між мусульманами-амшенцями й християнами-вірменами Але, інші події, які сталися у цей час, зробили етнічні зіткнення між християнами-вірменами та мусульманами неминучими.

Нагорний Карабах, який було обіцяно Вірменії більшовиками, але переданий Азербайджанській РСР Сталіним, розпочав мирний, демократичний рух, об'єднання області з Вірменією. Більшість вірменського населення в області стверджувало, що вони побоюються примусової ісламізації регіону[5]. 20 лютого 1988, вірменські депутати Національної Ради Нагорного Карабаху проголосували за об'єднання регіону з Вірменією[6] . Були проведені демонстрації в Єревані на підтримку карабахських вірмен. Азербайджанські керманичі закликали до контр-демонстрації. Які вилилися у погроми вірмен в місті Сумгаїт.

Незабаром, спалахнули етнічні заворушення між вірменами та азербайджанцями, у місцях спільного проживання. Було оголошено офіційне письмове прохання до Горбачова що до об'єднання Нагорного Карабаху з Вірменією, але позов був відхилений на весні 1988.

Незалежність[ред.ред. код]

5 травня 1990 року була створена Нова Вірменська Армія (НВА), непідконтрольна Радянській Армії. 28 травня планувалось святкувати річницю створення ДРВ. 27 травня спалахнули бойові дії між НВА та військами МВС СРСР, внаслідок чого загинули 5 вірмен, через що свято довелося скасувати.

23 серпня 1990 Вірменська РСР була перейменована на Республіку Вірменія, але залишилася у складі СРСР до офіційного проголошення незалежності в 1991 році.

16 березня 1991 Вірменія (разом з країнами Балтії, Грузією та Молдовою) бойкотувала референдум щодо збереження СРСР (78% всіх виборців у регіонах, де референдум відбувся, проголосували за збереження Радянського Союзу)[7]. 23 серпня 1991 Вірменія оголосила незалежність від СРСР.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (вірм.) Hambartsumyan, Victor et al. Soviet Armenia: Division and Inner Politics of the Government. Armenian Soviet Encyclopedia vol. xii. Yerevan, Armenian SSR 1987 pp. 11-12
  2. (вірм.) Hambartsumyan, Victor et al. Armenians Units in the Red Army. Soviet Armenian Encyclopedia. Yerevan, Armenian SSR, 1979 pp. 330–331
  3. «CIA - The World Factbook -- Armenia». Процитовано 2007-01-27. 
  4. Dekmejian. The Armenian People, p. 416
  5. Karagiannis, Emmanuel (2002). Energy and Security in the Caucasus. Routledge (UK). с. 37. ISBN 0700714812. 
  6. Potier, Tim (2001). Conflict in Nagorno-Karabakh, Abkhazia, and South Ossetia: A Legal Appraisal. Martinus Nijhoff Publishers. с. 6. ISBN 9041114777. 
  7. «Baltic states, Armenia, Georgia, and Moldova boycott USSR referendum.». Процитовано 2007-02-06.