Оксид барію

Оксид барію
Назва за IUPAC	Барій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS	1304-28-5
Номер EINECS	215-127-9
RTECS	CQ9800000
SMILES	O=[Ba]
InChI	InChI=1S/Ba.O
Властивості
Молекулярна формула	BaO
Молярна маса	153,326 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали
Густина	5,72 г/см3 (кубічн.); 5,32 г/см3 (гексаг.)
Тпл	1972 °C
Розчинність (вода)	1,5 г/100 г H2O
Розчинність (кислоти)	розчинний
Розчинність (ацетон)	нерозчинний
Показник заломлення (nD)	1,9841
Структура
Кристалічна структура	кубічна, гексагональна
Дипольний момент	7,954 ± 0,003 D
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	-548,0 47,3 кДж/моль
Ст. ентропія So 298	72,1 47,3 Дж/моль·К
Теплоємність, co p	47,3 Дж/моль·К
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ба́рію — неорганічна бінарна сполука Барію та Оксигену складу BaO. Предсталяє собою білі кристали гексагональної або кубічної форм. Активно поглинає воду та вуглекислий газ. Сполука проявляє сильні осно́вні властивості. У природі поширена у мінералах бариті, вітериті, цельзіані, гіалофані.

Поширення у природі

Барит (з родовища у Перу)

У природі оксид барію зустрічається у вигляді складних силікатів, сульфатів, карбонатів тощо. Основними мінералами, з яких видобувається барій оксид, є барит (65,7% BaO), вітерит (77,7%), цельзіан, гіалофан та інші. Складні сполуки оксиду барію були також знайдені у підземних та морських водах, на Сонці.

Отримання

Окрім безпосереднього виділення з мінералів, оксид барію синтезують також взаємодією металевого барію та кисню — спалюючи метал на повітрі:

$\mathrm {2Ba+O_{2}\ {\xrightarrow {500^{o}C}}2BaO}$

Також отримати його можна розкладанням деяких кисневмісних сполук барію:

$\mathrm {Ba(OH)_{2}\ {\xrightarrow {780-800^{o}C}}\ BaO+H_{2}O}$

$\mathrm {BaCO_{3}\ {\xrightarrow {1000-1450^{o}C}}\ BaO+CO_{2}}$

$\mathrm {2Ba(NO_{3})_{2}\ {\xrightarrow {620-670^{o}C}}\ 2BaO+4NO_{2}+O_{2}}$

Хімічні властивості

Оксид барію активно реагує з водою, утворюючи сильнолужний розчин:

$\mathrm {BaO+H_{2}O\rightarrow \ Ba(OH)_{2}}$

Оксид проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами та кислотними оксидами. При кімнатній температурі поглинає з повітря вуглекислий газ.

$\mathrm {BaO+2HCl\rightarrow BaCl_{2}+H_{2}O}$

$\mathrm {Ba+CO_{2}{\xrightarrow {}}BaO+CO_{2}}$

На холоді BaO взаємодіє з хлором, а при нагріванні — з киснем, сіркою, а також з оксидами сірки, кремнію та заліза.

$\mathrm {4BaO+3Cl_{2}\ {\xrightarrow {}}\ BaO_{2}+2BaCl_{2}+Ba(ClO)_{2}}$

$\mathrm {2BaO+O_{2}\ {\xrightarrow {330^{o}C}}\ 2BaO_{2}}$

$\mathrm {2BaO+S\ {\xrightarrow {t}}\ 2BaS+SO_{2}}$

$\mathrm {BaO+SO_{2}\ {\xrightarrow {230^{o}C}}\ BaSO_{3}}$

$\mathrm {BaO+SiO_{2}\ {\xrightarrow {t}}\ BaSiO_{3}}$

$\mathrm {BaO+Fe_{2}O_{3}\ {\xrightarrow {t}}\ Ba(FeO_{2})_{2}}$

Застосування

Оксид барію використовують для виготовлення скла, емалей, термокаталізаторів. В результаті заміщення в цементі оксиду кальцію оксидом барію утворюються цементи з винятковою стійкістю до води, яка містить сульфат-іони.

Див. також

• Гідроксид барію

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)