Оксид титану(II)
| Оксид титану(II) | |
|---|---|
-oxide-3D-vdW.png) Titanium(II) oxide
| |
| Назва за IUPAC | Titanium(II) oxide |
| Інші назви | Titanium monoxide |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 12137-20-1 |
| PubChem | 61685 |
| Номер EINECS | 235-236-5 |
| ChEBI | 134455 |
| SMILES | O=[Ti] |
| InChI | 1S/O.Ti |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | TiO |
| Молярна маса | 63.866 г/моль |
| Густина | 4.95 г/см3 |
| Тпл | 1750 |
| Структура | |
| Кристалічна структура | кубічна |
| Небезпеки | |
| Температура спалаху | не горить |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Оксид титану(II) (TiO) — неорганічна хімічна сполука титану та кисню. Його можна приготувати з диоксиду титану і металевого титану при температурі 1500 °C. Він є нестехіометричним у діапазоні від TiO0,7 до TiO1,3, що спричинено вакансіями Ti або O в структурі кам’яної солі[1]. У чистому TiO 15% місць як Ti, так і O є вакантними[1], оскільки вакансії дозволяють утворювати зв’язки метал-метал між сусідніми центрами Ti. Ретельний нагрів може призвести до впорядкування вакансій, утворюючи моноклінну форму, яка має 5 одиниць TiO в кожній комірці[2]. Відома також високотемпературна форма з атомами титану з тригонально-призматичним розташуванням[3]. Розчини TiO в кислоті стабільні протягом короткого часу, а потім розкладаються з утворенням водню[1]:
- 2 Ti2+ (розч) + 2 H+ (розч) → 2 Ti3+ (розч) + H2 (газ)
Газоподібний TiO утворює сильні смуги в оптичних спектрах холодних зір спектрального класу M[4][5]. У 2017 році було заявлено, що TiO вперше було виявлено в атмосфері екзопланети[6][7]. Також існують спостережні дані на користь присутності молекули TiO в міжзоряному середовищі[8].
- ↑ а б в Holleman, Arnold Frederik; Wiberg, Egon. Inorganic Chemistry, translated by Eagleson, Mary; Brewer, William / Wiberg, Nils (ed.). — San Diego/Berlin : Academic Press/De Gruyter, 2001. — ISBN 0-12-352651-5.
- ↑ Banus, M. D.; Reed, T. B.; Strauss, A. J. (15 квітня 1972). Electrical and Magnetic Properties of TiO and VO. Physical Review B. American Physical Society (APS). 5 (8): 2775—2784. Bibcode:1972PhRvB...5.2775B. doi:10.1103/physrevb.5.2775. ISSN 0556-2805.
- ↑ Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. Chemistry of the Elements. — 2nd ed. — Butterworth-Heinemann, 1997. — ISBN 978-0-08-037941-8.
- ↑ Jorgensen, Uffe G. (April 1994). Effects of TiO in stellar atmospheres. Astronomy and Astrophysics. 284 (1): 179—186. Bibcode:1994A&A...284..179J.
- ↑ Spectral classification of late-type dwarfs.
- ↑ Sedaghati, Elyar; Boffin, Henri M.J.; MacDonald, Ryan J.; Gandhi, Siddharth; Madhusudhan, Nikku; Gibson, Neale P.; Oshagh, Mahmoudreza; Claret, Antonio; Rauer, Heike (14 вересня 2017). Detection of titanium oxide in the atmosphere of a hot Jupiter. Nature. 549 (7671): 238—241. arXiv:1709.04118. Bibcode:2017Natur.549..238S. doi:10.1038/nature23651. PMID 28905896. S2CID 205259502.
- ↑ Espinoza, Nestor та ін. (January 2019). ACCESS: A featureless optical transmission spectrum for WASP-19b from Magellan/IMACS. MNRAS. 482 (2): 2065—2087. arXiv:1807.10652. Bibcode:2019MNRAS.482.2065E. doi:10.1093/mnras/sty2691.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Dyck, H. M.; Nordgren, Tyler E. (2002). The Effect of TiO Absorption on Optical and Infrared Angular Diameters of Cool Stars. The Astronomical Journal. American Astronomical Society. 124 (1): 541—545. Bibcode:2002AJ....124..541D. doi:10.1086/341039. ISSN 0004-6256. S2CID 117642107.