Оксид титану(IV)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діоксид титану рутильної форми. Сірим кольором позначені атоми титану, червоним — оксигену

Окси́д тита́ну(IV), титан(IV) оксид — неорганічна бінарна сполука складу TiO2. Оксид титану (IV) (діоксид титану, двоокис титану, титанові білила, харчовий барвник E171) TiO2 — амфотерний оксид чотиривалентного титану — найважливіший з усіх оксидів цього елементу.

Фізико-хімічні властивості[ред. | ред. код]

Чистий діоксид титану — безбарвні кристали (при нагріванні жовтіє, при охолодженні знебарвлюються). Модифікації діоксиду титану: рутил (кубічна сингонія, 85-90% світового виробництва), брукіт (ромбічна сингонія), анатаз (тетрагональна сингонія, 10-15%), а так само ромбічна IV та гексагональна V модифікації.
Специфічні властивості діоксид титану характеризують технічний прогрес в різних галузях світової економіки, завдяки чому світовий ринок діоксиду титану стрімко розвивається.

Застосування[ред. | ред. код]

Діоксид титану широко використовується як білий пігмент у целюлозній промисловості, у лакофарбовій промисловості (лакофарбові матеріали), у виробництві синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо.[1]

Білила з високою покривною здатністю, стійкі, використовуються для створення світлих градацій і світлових бліків. Сохнуть повільно, утворюючи м'яку крейдяну плівку. Вважаються безпечними.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]