Рутил

Рутил у кварці

Елементарна комірка рутилу

Рутил (рос. рутил, англ. rutile, нім. Rutil) — мінерал класу оксидів та гідрооксидів; діоксид титану ланцюжкової будови.

Назва

Назва мінералу походить від лат. rutilus — червонуватий (A. G. Werner, 1803). Синоніми — ґалітциніт, кажуеліт, кахуеліт, каюеліт, руда титанова, титаншерл, едісоніт.

Загальна характеристика

Рутил з гематитом

Формула: ТіО₂. Містить (%): Ті — 60,0; О2 — 40,0. Ізоморфні домішки: Cr, Nb, Та, V, Sn. Різновиди Р.: стрюверит — містить домішку Ta₂O₅ до 47 %; ільменорутил Nb₂О₅ до 42 %; нігрин — залізистий рутил. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Густина 4,3. Тв. 6,0-6,75. Бурого або червоного кольору. Блиск алмазний, металічний. Прозорий у невеликих уламках. Риса жовта, бура. Кристали призматичні, стовпчасті до голчатих. Грані призми покриті вертикальною штриховкою. Звичайні двійники. Утворює епітаксичні зростки з магнетитом, гематитом, ільменітом, голчастими і волосоподібними вростками в кварці («стріли Амура», «волосся Венери»), ґранаті. Тонкозернистий агрегат Р. входить до складу псевдоморфоз по мінералах Ti (лейкоксен).

Поширення

Зустрічається найчастіше в метаморфічних породах, бідних на СаО, та у метасоматичних утвореннях і вивержених породах як акцесорний мінерал. Інколи зустрічається у пегматитах і деяких гідротермальних родовищах разом з кварцом. Руда титану. Є в метаморфічних породах, жилах, розсипищах.

Розповсюдження: альпійські райони Австрії та Швейцарії, пегматити Уралу (РФ), шт. Півн. Кароліна, Флорида (США), чорні піски Нового Півд. Уельсу, південь Квінсленду (Австралія). В Україні є у Придніпров'ї, на Волині.

Одержання

З титано-цирконієвих руд розсипів Р. вилучається гравітаційними методами. Доводка — магнітною й електричною сепарацією, збагаченням на концентраційних столах; флотацією.

Різновиди

Розрізняють:

• Рутил голчастий,
• Рутил залізистий (нігрин),
• Рутил залізний (різновид рутилу, який містить до 11 % Fe₂O₃),
• Рутил ніобіїстий (різновид рутилу, який містить до 5 % ніобію і дещо менше танталу),
• Рутилогематит (суміш оксидів заліза і титану),
• Рутил танталистий (різновид рутилу, який містить 15,44 % Ta₂O₅ i 8,64 % Nb₂O₅),
• Рутил штучний (одержаний синтетично).

Галерея

• 

  Рутил в кварці

• 

  Рутил в кварці

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.

Посилання

• Рутил в базі catalogmineralov.ru (рос.)
• Рутил в базі webmineral.com (англ.)