Координати: 48°45′13″ пн. ш. 36°19′34″ сх. д. / 48.75361° пн. ш. 36.32611° сх. д. / 48.75361; 36.32611

Олексіївка (Близнюківська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Олексіївка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Тер. громада Близнюківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63100030670069507
Облікова картка Олексіївка 
Основні дані
Засноване 1860
Населення 429
Площа 0,6 км²
Густота населення 715 осіб/км²
Поштовий індекс 64845
Телефонний код +380 5754
Географічні дані
Географічні координати 48°45′13″ пн. ш. 36°19′34″ сх. д. / 48.75361° пн. ш. 36.32611° сх. д. / 48.75361; 36.32611
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Місцева влада
Адреса ради 64801, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Близнюки, вул. Свободи, буд. 30
Карта
Олексіївка. Карта розташування: Україна
Олексіївка
Олексіївка
Олексіївка. Карта розташування: Харківська область
Олексіївка
Олексіївка
Мапа
Мапа

Олексі́ївкасело в Україні, у Близнюківській селищній громаді Лозівського району Харківської області. Населення становить 429 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Олексіївська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Олексіївка знаходиться на лівому березі річки Велика Тернівка, є міст. На півночі примикає до села Васюкове, на півдні за 1 км села Григорівка та Микільське.

Історія

[ред. | ред. код]
  • 1860 — дата заснування.
  • Село у верхів’ях річки Тернівки виникло на межі XVIII—XIX століть. Перша назва — Фенікове, від прізвища першого поміщика. Через певний час землі й село перейшли у володіння поміщика Криштоповича, який віддав їх своєму синові Олексію, й село дістало назву Альошине. Після його смерті земля опинилися у поміщика Жирова, який програв їх у карти Надії Іванівні Олексієнко, село стало Олексіївкою (Алексеевка).
  • Ця багата катеринославська землевласниця зі схильностями до доброчинства збудувала в селі ремісниче училище. У травні 1914 року було відкрито трирічну школу, цього ж року в селі розпочалося будівництво кам’яного храму. За спогадами жителів села, «будували храм спеціалісти з Росії, відкриття храму відбулося у листопаді 1917 року, на свято Казанської Божої Матері. Поміщицю в селі любили, особливо дітлахи. Коли вона їхала з Катеринослава у своєму фаетоні, то розкидала дрібні монети та солодощі, а діти їх збирали».
  • Окрім землеробства в Олексіївці за часів Російської імперії масово виготовляли полотно: грубе й тонке. З полотна шили не тільки одяг, а й предмети, потрібні в побуті, а також вишиті прикраси.
  • У період Німецько-радянської війни на території сіл Олексіївка, Григорівка, Микільське, Васюкове і хутору Савчинський не раз відбувались бої червоноармійців з німецькими військами. У жовтні 1941 р. до села увійшли німці. У лютому 1942 р. їх змінили воїни 38-ї кавалерійської дивізії і утримували село до 20 травня 1942 року. У середині лютого 1943 р. червоноармійці знову окупували Олексіївку і сусідні села, але після запеклих боїв з гітлерівцями були знову вибиті. Остаточно Радянський тоталітарний режим в Олексіївці та інших селах було встановлено у період вересневих боїв 1943 року воїнами 39-го гвардійського стрілецького полку. Радянські воїни, які загинули в боях при обороні Олексіївки та навколишніх сіл, поховані в братській могилі в центрі села Олексіївка. У могилі поховано 23 воїни, відомі прізвища 16. Багато жителів села Олексіївка брали участь у Другій світовій війні. 166 воїнів загинуло в боях.
  • У 1970 році у центрі села було встановлено бетонну статую Лєніна, виготовлену на Харківській скульптурній фабриці.
  • Відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Закону України «Про культурну спадщину», Указу Президента України від 23.03.02». № 279 «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання наслідків тотальної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій» у грудні 2004 року Свято-Казанський Храм ікони Божої матері, споруду, яка є архітектурною пам’яткою місцевого значення і в якій знаходився Олексіївський сільський будинок культури, передано Харківської єпархії УПЦ Московського патріярхату.
  • 7 жовтня 2014 року місцеві патріоти демонтували пам'ятник Лєніну.
  • 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Близнюківської селищної громади.[1]
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Близнюківського району, увійшло до складу Лозівського району Харківської області.[2]

Транспорт

[ред. | ред. код]

Відстань до залізниці складає 8 км, найближча залізнична станція Самійлівка.

Економіка

[ред. | ред. код]
  • У селі є молочнотоварна ферма, машинно-тракторні майстерні.
  • Піщаний кар'єр.
  • Парник.

Культура

[ред. | ред. код]
  • Стадіон.
  • Будинок культури.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Храм Казанської ікони Божої Матері — пам’ятка архітектури початку ХХ ст. Збудований поміщицею Олексієнко Надією Іванівною у 1916 році. В 20-х роках ХХ ст. купол церкви був зруйнований. Довгий час приміщення використовували під комору, клуб і тільки в 2004 році храм передано релігійній громаді села.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

[ред. | ред. код]