Олігосахариди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олігосахари́ди — хімічні сполуки, в яких кілька залишків молекул моносахаридів з'єднані між собою ковалентними зв'язками. Це проміжний клас вуглеводів між моно- і полісахаридами.[1] Серед них найпоширеніші дисахариди, які утворені внаслідок сполучення залишків двох молекул моносахаридів. Наприклад буряковий (або тростинний) цукор — сахароза — складається із залишків глюкози та фруктози, а солодовий — мальтоза — лише з залишків глюкози. Дисахариди мають солодкий присмак. Вони, як і моносахариди, добре розчинні у воді.

Приклади[ред. | ред. код]

До олігосахаридів належать циклодекстрини.[1] При гідролізі інуліну з утворюється фруктоза і деяка кількість фрукто-олігосахаридів.[2]

Терапевтичні ефекти[ред. | ред. код]

  • Відсутність олігосахаридів й інших необхідних біологічно активних речовин у коров'ячому молоці при вигодовуванні дітей призводить до порушень у формуванні кишкової мікробіоти дитини.[3]
  • Дріжджова клітинна стінка містить олігосахариди, які є субстратом для росту непатогенних бактерій, що нормалізують мікробоценоз кишечнику тварин.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б М. О. Полумбрик. Вуглеводи в харчових продуктах і здоров'я людини[недоступне посилання з липня 2019]. — К.: Академперіодика, 2011. — 487 с // «Журнал Національної академії медичних наук України», 2011, т. 17, № 3[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Т. Приліпко Лимонна кислота у сиропах із цикорію[недоступне посилання з липня 2019] // Продовольча індустрія АПК Науковий журнал[недоступне посилання з червня 2019]. — № 4/2011[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Няньковський С. Л., Івахненко О. С., Добрянський Д. О. Проблеми харчування дітей раннього віку[недоступне посилання з липня 2019] // Здоров'я дитини Науково-практичний журнал[недоступне посилання з червня 2019]. — № 4(25), 2010[недоступне посилання з липня 2019]
  4. М. В. Камінська Зміни у видовому складі мікробоценозу кишечнику щурів при згодовуванні біомаси дріжджів SACCHAROMYCES CEREVISIAE та PHAFFIA RHODOZYMA // Біологія тварин Науково-теоретичний журнал[недоступне посилання з липня 2019]. — 2007, Том 9 № 1-2[недоступне посилання з липня 2019]

Література[ред. | ред. код]