Глюкоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Глюкоза
D-glucose
Glucose chain structure.svg
D-glucose-chain-3D-balls.png
Назва за IUPAC (2R,3S,4R,5R)-2,3,4,5,6-Pentahydroxyhexanal
Інші назви Виноградний цукор
Blood sugar
Dextrose
Corn sugar
D-Glucose
Grape sugar
Ідентифікатори
Абревіатури Glc
Номер CAS 50-99-7
PubChem 5793
Номер EINECS 200-075-1
KEGG C00031
Назва MeSH Glucose
ChEBI 4167
RTECS LZ6600000
SMILES OC[C@H]1OC(O)[C@H](O)[C@@H](O)[C@@H]1O
InChI 1/C12H24O12/c7-1-2-3(8)4(9)5(10)6(11)12-2/h2-11H,1H2/t2-,3-,4+,5-,6+/m1/s1
Номер Бельштейна 1281604
Номер Гмеліна 83256
3DMet B04623
Властивості
Молекулярна формула C6H12O6
Молярна маса 180,16 г/моль
Молекулярна маса 180,063388
Густина 1,54 г/см3
Тпл α-D-glucose: 146 °C
β-D-glucose: 150 °C
Розчинність (вода) 91 g/100 mL
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
−1271 кДж/моль[1]
Ст. ентальпія
згоряння
ΔcHo298
−2805 кДж/моль
Ст. ентропія So298 209,2 Дж/(K·моль)[2]
Теплоємність, cop 218,6 Дж/(K·моль)[2]
Фармакологія
Код ATC B05 CX01
Небезпеки
MSDS ICSC 0865
Індекс ЄС not listed
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки
Перетворення між α- і β-D-Глюкозою відбувається через відкриту форму

Глюко́за (від грец. γλυκύς — солодкий) (виноградний цукор, декстроза), С6Н12О6 — важливий моносахарид; білі кристали солодкі на смак, легко розчиняються у воді.

Знаходиться в соку винограду, в багатьох фруктах, а також у крові тварин і людей.

М'язова робота виконується головним чином за рахунок енергії, яка виділяється при окисненні глюкози.

Глюкоза отримується при гідролізі полісахаридів крохмалю і целюлози (під дією ферментів або мінеральних кислот).

Використовується як засіб посиленого харчування або як лікарська речовина, при обробці тканини. Також препарати на основі глюкози та сама глюкоза використовується у медицині при визначенні наявності та типу цукрового діабету в людини.

Природна кристалічна глюкоза (виноградний цукор) являє собою циклічну альфа-формулу. При розчиненні в воді вона переходить в ланцюгову, а через неї в бета-форму; при цьому установлюється динамічна рівновага між усіма формами.

Бета-форма також може бути виділена в кристалічному вигляді; у водному розчині вона утворює рівноважну систему з іншими формами.

Ланцюгова форма існує лише в розчинах, причому в дуже невеликій кількості, а в вільному вигляді не виділена.

Ізомерні форми сполук, які здатні переходити одна в одну називають таутомерними формами чи таутомерами. Явище таутомерії дуже розповсюджене серед органічних сполук.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ponomarev, V. V.; Migarskaya, L. B. (1960). Heats of combustion of some amino-acids. Russ. J. Phys. Chem. (Engl. Transl.) 34: 1182–83. 
  2. а б Boerio-Goates, Juliana (1991). Heat-capacity measurements and thermodynamic functions of crystalline α-D-glucose at temperatures from 10K to 340K. J. Chem. Thermodynam. 23 (5): 403–9. doi:10.1016/S0021-9614(05)80128-4.