Олійник Григорій Антонович
Олійник Григорій Антонович | |
---|---|
Народився |
23 лютого 1932 Снітин, Лубенський район, Українська СРР, СРСР |
Помер |
4 вересня 2004 (72 роки) Полтава, Україна |
Національність | українець |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Григорій Антонович Олійник (23 лютого 1932, село Снітин, тепер Лубенського району Полтавської області — 4 вересня 2004, місто Полтава) — український радянський діяч, 1-й секретар Семенівського райкому КПУ Полтавської області, секретар Полтавського обкому КПУ. Почесний професор Полтавської державної аграрної академії. Герой Соціалістичної Праці (8.12.1973).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селянській родині. У 1948 році закінчив сім класів Снітинської школи Полтавської області. У 1951 році закінчив Литвяківську середню школу Полтавської області. Трудову діяльність розпочав у 1951 році колгоспником колгоспу «Жовтень» села Снітин Лубенського району Полтавщини.
З 1952 по 1957 рік — студент зоотехнічного факультету Полтавського сільськогосподарського інституту.
З 1957 по 1959 рік працював головним зоотехніком Ромоданівської машинно-тракторної станції (МТС) села Вовчик Лубенського району Полтавської області. З 1959 року — головний зоотехнік колгоспу «Жовтень» села Снітин Лубенського району. Член КПРС з 1960 року.
У 1960—1961 роках — заступник голови виконавчого комітету Лубенської районної ради депутатів трудящих, начальник інспекції з сільського господарства Лубенського району Полтавської області. У 1961 році — головний державний інспектор із заготівель Лубенського району Полтавської області.
У 1961—1970 роках — голова колгоспу імені Жданова села Солониця Лубенського району Полтавської області.
З 1970 по 10 січня 1974 року — 1-й секретар Семенівського районного комітету КПУ Полтавської області.
7 січня 1974 — листопад 1980 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ.
У 1980—2004 роках — директор Полтавського сільськогосподарського технікуму з підготовки керівних кадрів колгоспів та радгоспів (тепер — аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії у структурі Полтавської державної аграрної академії). У 1984 році закінчив заочно Українську сільськогосподарську академію.
У 2004 році вийшов на пенсію. Помер 4 вересня 2004 року, похований на полтавському центральному цвинтарі на алеї Героїв. На фасаді приміщення Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії 4 вересня 2005 року Григорію Олійнику встановлено меморіальну дошку.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Герой Соціалістичної Праці (8.12.1973)
- орден Леніна (8.12.1973)
- орден Жовтневої Революції (1976)
- орден Трудового Червоного Прапора (1971)
- орден «Знак Пошани» (1966)
- медаль «За освоєння цілинних земель» (1966)
- медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
- ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1995)
- заслужений працівник народної освіти України (1997)
Джерела[ред. | ред. код]
- Олійник Григорій Антонович
- газета «Зоря Полтавщини» (Полтава) — 11 січня 1974 року.
- Народились 23 лютого
- Народились 1932
- Уродженці Лубенського району
- Померли 4 вересня
- Померли 2004
- Померли в Полтаві
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За освоєння цілинних земель»
- Заслужені працівники освіти України
- Члени КПРС