Оптична вісь кристала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оптична вісь кристала — це напрям, вздовж якого швидкості розповсюдження звичайного та незвичайного променів рівні. В цьому напрямі не спостерігається явище двозаломлення променів. Розрізняють оптичні осі першого роду (бірадіалі), вздовж яких рівні променеві швидкості, і другого роду (бінормалі) вздовж яких рівні нормальні швидкості.[1]

Площина оптичних осей (англ. optical axial plane) — площина, в якій розміщуються оптичні осі; в ній лежать напрями найбільшого і найменшого показників заломлення (ng i np).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А. М. Прохоров, ред. (1992). Физическая Энциклопедия, т. 3. Большая Российская Энциклопедия. с. 441. ISBN 5-85270-034-7.

Література[ред. | ред. код]