Осередок горіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Осере́док горі́ння (рос. очаг горения, англ. place of combustion, heat source, нім. Verbrennungsherd m) — скупчення розпушеного та подрібненого горючого матеріалу (вугілля, сульфідних руд і т. ін.), в якому іде високотемпературний окиснювальний процес.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]