Оскулюм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскулюм.

О́скулюм (лат. osculum, буквально — «ротик») — великий отвір тіла губок, який зазвичай знаходиться на протилежному від подошви кінці тварини. Він виконує функцію екскреторної структури тіла губки, є частиною ірригаційної системи. Через оскулюм виходить потік води з порожнини тіла губки, а входить вода через тоненькі отвори по всьому тілу — остії. Неперетравлені рештки та метаболіти дифундують у воду, яка виходить через оскулюм (у деяких видів — зі швидкістю 8,4 см/сек[джерело?]). Діаметр оскулюма регулюється міоцитами. Розмір оскулюма визначає кількість води, що протікає через порожнину тіла губок.

Оскулюм, імовірно, походить від поодинокого пороциту.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leys, Sally P.; Hill, April (2012). The Physiology and Molecular Biology of Sponge Tissues. 62: 1—56. doi:10.1016/B978-0-12-394283-8.00001-1. ISSN 0065-2881.(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]