Останнє літо дитинства (фільм)
Останнє літо дитинства | |
|---|---|
| Жанр | сімейний фільм[1] і пригодницький фільм[1] |
| Режисер | Рубінчик Валерій Давидович |
| Сценарист | Рибаков Анатолій Наумович |
| На основі | Постріл |
| У головних ролях | Vladimir Antonikd, Євстигнєєв Євген Олександрович і В'ячеслав Молоковd |
| Оператор | Mark Brauded |
| Композитор | Євген Глєбовd |
| Кінокомпанія | Білорусьфільм |
| Тривалість | 193 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1974 |
| IMDb | ID 0071037 |
| Попередній | Бронзовий птах (фільм) |
«Останнє літо дитинства» (рос. «Последнее лето детства») — білоруський радянський трисерійний художній телевізійний фільм, знятий в 1974 році за повістю Анатолія Рибакова «Постріл» режисером Валерієм Рубинчиком. Останній фільм трилогії «Кортик» — «Бронзовий птах» — «Останнє літо дитинства».
Фактично кіносценарій був опублікований раніше, а потім перероблений в повість. Режисер М. А. Калінін, який зняв перші дві частини трилогії, помер і третю частину довірили знімати В. Рубинчику. Автору книги А. Рибакову при першому перегляді фільм категорично не сподобався, він зробив 27 зауважень[2]: «Його дратувало абсолютно все. У „Кортику“ та „Бронзовому птаху“ все йому було рідним, а тут все чуже. Він не сприймав усю стилістику фільму».
Оскільки без схвалення Рибакова фільм приймати відмовлялися, Рубинчику довелося вносити зміни.
Дія фільму відбувається в Москві в 1925 році, за часів НЕПу. Троє головних героїв — Мишко, Генка і Слава — виросли і стали комсомольцями. У їхньому дворі відбувається вбивство — вночі застрелили інженера Зиміна. Головним підозрюваним виявляється місцевий хуліган. Але Мишко відмовляється беззастережно повірити в його провину і намагається самостійно знайти докази. Займаючись розслідуванням, йому вдається не тільки вийти на слід банди, причетної до вбивства, але і перервати ланцюг розкрадань, які відбувалися на мануфактурі, де працював Зимін. Йому також вдається врятувати декількох безпритульних від втягнення у злочинну діяльність.
- Володимир Антоник — Миша Поляков, комсомолець
- Євген Євстигнєєв — Валентин Валентинович Навроцький, агент-постачальник, розкрадач мануфактури
- В'ячеслав Молоков — Вітька Буров на прізвисько «Альфонс Доде», місцевий хуліган
- Сергій Біляк — Льоня Панфілов на прізвисько «Шнира», син працівника складу
- Саша Катько — Паштет
- Люда Куцелай — Білка
- Олександр Жданов — Генка Петров
- Леонід Белозорович — Антон
- Микола Денисов — Славка Ельдаров
- Володимир Герасимов — Юра
- Володимир Лосєв — Костя-Карлик
- Олег Грачов — Андрій Зимін на прізвисько «Фургон», син інженера
- Олександр Вокач — Микола Львович Зимін, головний інженер
- Валентина Ананьїна — мати Витька Бурова
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Рибаков мало не закрив «Останнє літо дитинства»
|
