Останній дон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Останній дон»
Автор Маріо П'юзо
Мова англійська
Тема кримінальний жанрd
Жанр кримінальний роман[d]
Видавництво Random House
Видано 1996
Попередній твір Четверта К.

«Останній дон» (англ. The Last Don) — роман Маріо П'юзо, американського письменника, насамперед відомого завдяки роману «Хрещений батько»[1]. Роман розповідає про вже літнього дона мафії та його родину, які намагаються зберегти свій вплив і контроль[2].

Події роману відбуваються у світ кіноіндустрії та казино на Лас-Вегас-Стріп, показуючи зв'язки американської мафії з цими двома світами[3][4].

1997 року «Останній Дон» екранізовано в однойменний телесеріал[en]. Продовження міні-серіалу під назвою «Останній Дон II» вийшло в 1998 році.


Сюжет[ред. | ред. код]

Дон Доменіко Клерікуціо, літній бос мафії, хоче, щоб його сім'я покинула злочинний світ і стала частиною американського суспільства. Через двадцять п'ять років його онук Данте та племінник Кросіфіссо «Крос» Де Лена живуть своїм життям, а вісімдесятирічний Дон уже майже на пенсії. Кросc, який володіє більшим пакетом акцій казино в Лас-Вегасі, має стати твердою рукою родини. Однак, коли він відмовляється вбити давнього друга, Данте стає єдиним «міцним чолов'ягою» у сім'ї. Керуючись бажанням до влади та до кровопролиття, Данте вирішує знищити своїх родичів, вбачаючи в них перешкоду на шляху до цілковитої влади. Данте наказує здійснити замах на батька Кросса, Піппі Де Лена, який раніше ліквідував родину Сантадіо. Джиммі, член родини Сантадіо, одружився з донькою дона Клерікуціо, Роуз Марі, і мав сина Данте, перш ніж усю його сім'ю убили. Ця подія призвела до того, що мати Данте втратила здоровий глузд. Потрапивши у чорний список, Кросс влаштовує Данте пастку. Попри те, що він виступив проти родини, Кросс з подивом дізнається, що йому вдалось уникнути вендети дона, його помилували й засудили лише до вигнання. Згодом він відновлює свій роман з акторкою Афіною Аквітан. Наприкінці також з'ясовується, що дон Клерікуціо очікував на такий результат із самого початку, включаючи смерть свого онука, щоб забезпечити довготривале виживання своєї сім'ї.

Екранізація[ред. | ред. код]

Роман «Останній дон» став основою для однойменного телесеріалу 1997 року за сценарієм Джойс Еліасон[en]. Головні ролі виконали: Джо Мантенья, Денні Аєлло та Деріл Ганна[5]. 1998 року вийшло продовження «Останній Дон II», у якому Кросс повертається з вигнання, щоб неохоче очолити родину Клерікуціо після смерті дона[6] .

Переклад українською[ред. | ред. код]

Перший український переклад роману вийшов на сторінках журналу «Всесвіт» («Останній дон» (1997 № 11-12)) у перекладі Анатолія Онищенка і Петра Таращу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lehmann-Haupt, Christopher (25 липня 1996). Back on Familiar Turf: Noisy Flows the Don. New York Times. Процитовано 8 квітня 2019.
  2. Fiction Book Review: The Last Don by Mario Puzo. www.publishersweekly.com. Процитовано 8 квітня 2019.
  3. Mario Puzo: The Last Don. www.sfsite.com. Процитовано 8 квітня 2019.
  4. Patrick, Vincent (28 липня 1996). Leaving Las Vegas. New York Times.
  5. Richmond, Ray (11 травня 1997). The Last Don. Variety (англ.). Процитовано 8 квітня 2019.
  6. Tucker, Ken (5 травня 1998). Mario Puzo's The Last Don II. EW.com (англ.). Процитовано 8 квітня 2019.