Останні та перші люди (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Останні та перші люди
Last and First Men
Жанрартхаус
РежисерЙоганн Йоганнссон
ПродюсериАрмін Хаджич
Торана Сіґурдардоттір
Тор Сіґурйонссон
СценаристиЙоганн Йоганнссон
Хосе Енріке Масіан
На основіроман Останні та перші люди Олаф Стейплдон
Ролі озвучувалиТільда Свінтон
ОператориСтурла Брандт
Ґрьовлен
КомпозиториЙоганн Йоганнссон
Яір Елазар Ґлотман
МонтажМарк Букдаль
ХудожникАндерс Ладегор
Звукорежисер иПітер Альбрехтсен
Яна Ірмерт
КінокомпаніяZik Zak Filmworks
Zik Zak Kvikmyndir
Дистриб'юторAnticipate Pictures
Тривалість70 хв.
Моваанглійська
КраїнаІсландія
Рік2020
Дата виходуНімеччина Німеччина 25 лютого 2020 Берлінський міжнародний кінофестиваль
Україна Україна 31 серпня 2020
IMDbID 8015444
lastandfirstmen.com

«Останні та перші люди» (англ. Last and First Men) — чорно-білий квазі-документальний фільм ісландського композитора Йоганна Йоганнссона, який розповідає утопічну історію майбутнього. Фільм засновано на науково-фантастичному романі «Останні та перші люди» Олафа Стейплдона, написаному у 1930 році.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У сюрреалістичному і фантасмагоричному світі майбутнього (біля 2 мільярдів років вперед) раса людей опиняється на межі зникнення. Майже все, що залишилось у світі — це одинокі та сюрреалістичні пам'ятники, які оточує порожнеча Всесвіту. Людство у спробі вижити злилось в єдиний «груповий розум» та у вигляді оповідача робить спробу проникнути у минуле та розповісти історію про руйнування майбутніх цивілізацій. Це єдина спроба останніх людей поспілкуватися з нами — першими людьми. Заснований на історії Олафа Стейплдона з музикою, написаною Йоханном Йоганнсоном фільм представляють останню та найособистішу роботу Йоганна Йоганнссона — алегорію пам'яті, ідеалів та смерті утопії.

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Тільда Свінтон — оповідач з майбутнього, що розповідає історію останніх людей

Виробництво

[ред. | ред. код]

Зйомки фільму проводились на території колишньої Югославії. Все що було використано для візуального супроводу розповіді — це «Спаменік» — серія бруталістських скульптур комуністичної доби у Балканських горах, виконану на замовлення колишнього президента Югославії Йосипа Броса Тіто, як меморіали Другої світової війни.

Вихід фільму на екрани

[ред. | ред. код]

Предпрем'єрий показ фільму відбувся на Міжнародному фестивалі в Манчестері у 2017 році у супроводі симфонічного виконання філармонією ВВС під диригенством Йоганна Йоганнссона. Прем'єра відбулась на позаконкусному показі Берлінського міжнародного кінофестивалю 25 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]