Островський Йосип Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Островський, Йосип Володимирович
Народився 6 квітня 1934(1934-04-06) (84 роки)
Дніпропетровськ
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність математик
Відомий завдяки математика
Alma mater ХНУ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчене звання Член-кореспондент
Заклад Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України
Звання член-коренспондент НАН України

Йосип Володимирович Островський (6 квітня 1934, Дніпропетровськ) — радянський, український математик, фахівець в області теорії функцій та теорії ймовірноті, доктор фізико-математичних наук (1965), член-коренспондент НАН України (1978).

Життєпис[ред. | ред. код]

Йосип Володимирович Островський народився 6 квітня 1934 року у Дніпропетровську.

У 1951 році поступив до фізико-математичного факультету Харківського державного університету. Після закінчення університету у 1956 році поступив у аспірантуру, де його керівником був Борис Якович Левін.

У 1959 році захистив кандидатську дисертацію Зв'язок між ростом мероморфної функції та розподіленням її значень за аргументами.

У 1965 році захистив докторську дисертацію Асимптотичні властивості цілих та мероморфних функцій та деякі їх застосування.

З 1958 по 1985 роки працював у Харківському університеті, з 1969 року як завідувач кафедри теорії функцій.

З 1986 по 2001 роки керував відділом теорії функцій у Фізико-технічному інституті низьких температур імені Б. І. Вєркіна.

З 2001 року професор Білкентського університету (Анкара, Туреччина).

У 1978 році Й.В. Островського було обрано членом кореспонденом АН УССР (зараз НАН України).

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1992 році отримав державну премію України за роботи в галузі теорії функцій (спільно с Б. Я. Левіним та А. А. Гольдбергом).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні наукові результати Й.В. Островського відносяться до теорії цілих та мероморфних функцій та її застосування у теорії ймовірності, спектральної теорії диференціальних операторів та гармонійному аналізу.

Джерела[ред. | ред. код]