Отто Файн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Файн
нім. Otto Fein
Народився 28 березня 1895(1895-03-28)[1]
Гамбург, Німецька імперія
Помер 9 січня 1953(1953-01-09)[1] (57 років)
Гамбург, ФРН
Військове звання  Контр-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Нагрудний знак флоту
Нагрудний знак флоту

Отто Файн (нім. Otto Fein; 28 березня 1895, Гамбург9 січня 1953, Гамбург) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 квітня 1942). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія[ред. | ред. код]

1 квітня 1903 року вступив на флот. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Ганза» і у військово-морському училищі. Учасник Першої світової війни, служив на лінійних кораблях. 19 січня 1917 року переведений в підводний флот, вахтовий офіцер. Після закінчення війни залишений на флоті, служив вахтовим офіцером на легкому крейсері «Страсбург», командував тральщиками. З 16 червня 1923 року — вахтовий офіцер на крейсері «Берлін», з 26 березня 1925 по 30 вересня 1926 року — навігаційний офіцер на гідрографічному судні «Пантера». З 26 вересня 1927 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзе». 24 вересня 1928 року переведений у Відділ флоту Морського керівництва, з 16 березня 1929 року — начальник відділу Імперського військового міністерства. З 30 вересня 1931 року — навігаційний офіцер на крейсері «Кельн». З 8 лютого 1934 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу штабу військово-морської станції «Остзе». Закінчив Військову академію (1938). З 1 квітня 1938 року — референт ОКМ. 1 листопада 1938 року призначений 1-м офіцером Адмірал-штабу штабу Командування групи ВМС «Схід», в 1938-40 роках неодноразово виконував обов'язки начальника штабу. З 10 серпня 1940 року — начальник штабу Командування групи ВМС «Північ». 20 серпня 1940 року призначений командиром лінійного корабля «Гнайзенау». З 27 травня 1942 року — начальник штабу командувача-адмірала в Норвегії (з 1 лютого 1943 року — Вищого командування ВМС «Норвегія»). 12 грудня 1944 року призначений начальником управлінської групи наукових досліджень ОКМ. 22 липня 1945 року інтернований союзниками. 10 вересня 1946 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в TracesOfWar