Очікує на перевірку

Офеня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М. А. Кошелєв. Офеня-коробейник. 1865

Офе́ня[1] або коробе́йник[2] — торговець дрібницями з галантерейним і мануфактурним товаром, книгами, лубочними картинками, що мандрував селами. У офеней розвинулася особлива умовна мова (офенська).

Історія офенів

[ред. | ред. код]

За однією з версій їх історія почалася у XV столітті, коли на Русь переселилося значна кількість греків. За іншою — офені є продовжувачами традицій скоморохів. Більшість з них зайнялася торгівлею; всі вони називали себе вихідцями з Афін. Місцеві жителі називали грецьких торговців за їх самоназвою «афінянами», «офінянами», «офінеямі» або «офенями».

Через століття бродячі торговці стали вважати себе окремим таємним товариством на Русі; від мандрівних скоморохів, купців і ремісників вони перейняли уклад життя, а від паломників — книжкову премудрість і грецькі слова. Самі себе вони називали офенями, перейнявши одну з самоназв грецьких торговців.

Близько двох з половиною століть офені зберігали свій життєвий уклад і говорили таємною професійною мовою, яка називалася феня або музика. Починаючи з XIX століття, мову «офенів» почали досліджувати лінгвісти.

Бродячі музиканти у культурах народів світу

[ред. | ред. код]

Кіфареди у Греції, кобзарі в Україні, акини у Казахстані.

Офені у літературі

[ред. | ред. код]
  • Офенею присвячена поема Некрасова «Коробейники»[3]. Уривок з першого розділу поеми покладено на музику і широко відомий як пісня «Коробушка» або, за першим рядком, «Ой, полна, полна коробушка»[4].
  • У книзі Андрія Коробейщікова «Пустенье» згадуються Офені і їх мистецтво рукопашного бою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офеня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Коробейник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Текст поеми «Коробейники» в Бібліотеці Максима Мошкова
  4. page=0 Прейскурант на послуги. Коробочка зі смислом — Super Стиль, номер 163 (715) 29 серпня 2008. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 11 грудня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]