Оя Вольдемар Карлович

Оя Вольдемар Карлович
ест. Voldemar Oja
Народився	3 червня 1894(1894-06-03) Тестамаська волость Перновського повіту Ліфляндської губернії, тепер волость Тистамаа повіту Пярнумаа, Естонія
Помер	7 серпня 1989(1989-08-07) (95 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Країна	СРСР
Національність	естонець
Діяльність	педагог
Партія	КПРС
Нагороди

Вольдемар Карлович Оя (3 червня 1894(18940603), Тестамаська волость Перновського повіту Ліфляндської губернії, тепер волость Тистамаа повіту Пярнумаа, Естонія — 7 серпня 1989, місто Таллінн, тепер Естонія) — радянський естонський діяч, міністр освіти Естонської РСР. Депутат Верховної ради Естонської РСР 3—4-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Життєпис

Народився в родині лісника. У 1908 році закінчив початкову парафіяльну школу та поступив до учительської семінарії в Тарту.

У 1911 році закінчив Тартуську учительську семінарію і до 1915 року працював шкільним вчителем у волостях Рею та Віхтерпалу Перновського повіту.

У 1915 році переїхав до Сибіру, ​​де працював вчителем в естонській школі села Воймовське Красноярського повіту Єнісейської губернії. 1917 року призивався до царської армії, але незабаром був демобілізований. У 1918 році брав участь у радянському партизанському русі проти адмірала Колчака в Сибіру.

З 1920-х років — учитель Воймовської школи Красноярського повіту, інспектор шкіл відділу народної освіти Єнісейської губернії, директор семирічної школи в селі Островському, завідувач школи колгоспної молоді. Був членом правління одного із перших колгоспів округу.

У 1933—1938 роках — інспектор шкіл відділу народної освіти міста Тулун Іркутської області.

У 1938—1947 роках — вчитель, завідувач навчальної частини Тулунського педагогічного училища Іркутської області.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1947 році переїхав до Естонської РСР. У 1947—1950 роках — директор неповної (семирічної) середньої школи волості Тистамаа Пярнумаського повіту Естонської РСР.

У 1950 — 16 березня 1951 року — заступник міністра освіти Естонської РСР.

16 березня 1951 — 1 листопада 1958 року — міністр освіти Естонської РСР.

1 листопада 1958 — 1961 року — 1-й заступник міністра освіти Естонської РСР.

З 1964 року — на пенсії в місті Таллінні.

Помер 7 серпня 1989 року в Таллінні. Похований на Лісовому цвинтарі Таллінна.

Нагороди

• орден Леніна (1949)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• Значок «Відмінник народної освіти РРФСР» (1947)
• Заслужений вчитель Естонської РСР (1951)

Джерела

• «Советская Эстония» (Таллин), 28 лютого 1950 року (рос.)