Естонська Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Warning: Value not specified for "continent"
Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik
Эстонская Советская Социалистическая Республика
Естонська Радянська Соціалістична Республіка
Естонія Flag of Estonia.svg
1940 – 1991 Естонія Flag of Estonia.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Jää kestma, Kalevite kange rahvas
Розташування Естонська Радянська Соціалістична Республіка
Столиця Таллінн
Мови естонська, російська
Форма правління Радянська "республіка"
Історія
 - Засновано 21 липня 1940
 - Проголошення незалежності 6 вересня 1991
Площа 45 200 км2
Населення
 -  1 565 000 осіб
     Густота 34,6 осіб/км² 
Валюта карбованець
Адміністративна мапа республіки 1940 року

Есто́нська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (ест. Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik; рос. Эсто́нская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР.

Історія[ред.ред. код]

Включення до складу СРСР[ред.ред. код]

Під впливом Лютневої революції 1917, яка почалася у Петрограді, Таллінні й інших естонських містах утворилися Ради робітничих і солдатських депутатів. У квітні того самого року естонські землі стали автономною провінцією. Перші вибори до естонського парламенту відбулися 7-8 липня 1917. Губернська Земська рада 24 лютого 1918 проголосила незалежність Естонії. Проте увійшла Червона Армія, яка за підтримки революційно налаштованих естонських стрільців сприяла проголошенню 29 листопада 1918 Естонської Радянської Республіки, названої Естляндською трудовою комуною. Водночас по всій Естонії за підтримки Сполученого Королівства та США розгорнулася масова збройна боротьба проти загонів Червоної Армії. Естляндська трудова комуна припинила своє існування.

19 травня 1919 Установчі збори проголосили створення незалежної Естонської Республіки. Але це не зупинило СРСР на чолi iз Сталiном i вже 17 вересня 1939, коли розпочалась Радянсько-польська війна, СРСР надіслав дипломатичним представникам 24 країн, — і серед них Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії, — так звану ноту, де вказав, що «У відносинах з ними СРСР буде провадити політику нейтралітету». Але вже 25 вересня Сталін у розмові з послом Німеччини фон Шуленбургом заявив, що він має намір «вирішити проблему Прибалтійських країн згідно з секретним протоколом» і, у зв'язку з цим очікує підтримку німецького уряду. Гітлер розумів наміри Сталіна у Прибалтиці таким чином, що прибалтійські країни обов’язково будуть включені до складу СРСР і дав Сталіну «карт-бланш». На географічних картах, що вийшли друком у Німеччині 1 квітня 1940 (а складених ще у березні), території Естонії, Литви, Латвії були позначені як складові Радянського Союзу[1]. Радянський Союз окупував їх лише влітку.

17-21 червня 1940 Естонія окупована військами СРСР. 14-15 липня було проведено позачергові парламентські вибори на однопартійній основі. У бюлетенях були лише прорадянські кандидати.[2]. Обраний таким чином парламент (ест. Riigikogu) рішенням від 21 липня 1940 проголосив Естонську РСР. 22 липня 1940 він «попрохав» прийняти ЕРСР до складу Радянського Союзу. 6 серпня 1940 включена до складу СРСР.

У 1941–1944 роках країна була окупована нацистською Німеччиною.

Території, передані до складу Російської РФСР у 1945

У 1945 частину східної Естонії з містами Jaanilinn та Petseri було передано до складу Росії, де вони перебувають досі.

З 1944 року в Естонії мав місце широкий партизанський рух, спрямований проти радянської окупації. Остаточно розгромлений у 1950-ті роки.

Радянська влада заохочувала переселення до Естонії мешканців інших регіонів СРСР. Наслідком такої політики стало виникнення у країні великої російськомовної діаспори, яка існує дотепер.

Естонія повернула собі незалежність лише у 1991.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939–1941 гг. — М., 1992. — С. 209–210.
  2. Misiunas, Romuald J. & Rein Taagepera (1993), The Baltic States, years of dependence, 1940–1990, University of California Press, ISBN 0-520-08228-1, p. 27