П'єр Кресуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення
Громадянство Франція[1]
Ім'я при народженні фр. Pierre Jules Lazare Cresson[1]
Дата народження 25 березня 1924(1924-03-25)[2][1][…]
Місце народження Вандом[4]
Дата смерті 31 жовтня 1980(1980-10-31)[2][1][…] (56 років)
Місце смерті Горбйо[4]
Рід смерті природна смертьd
Причина смерті злоякісна пухлина
Місце поховання Шер
Рід діяльності кіноактор
Початок активної діяльності з 1947
CMNS: П'єр Кресуа у Вікісховищі

П'єр Кресуа (фр. Pierre Cressoy) — французький актор.

П'єр Кресуа народився 25 березня 1924 року. Зіграв принаймні 30 ролей. Помер 31 жовтня 1980 року на 57-році життя.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення школи Кресуа на прохання батька почав учитися на лікаря, але через рік пішов — задля того, щоб стати актором. Після власного дебюту в 1944 році в «Андромаці» Жана Расіна 20-літній хлопець провів чотири роки на сцені, поки не отримав свою першу роль на екрані в «La dernière chávauchée» під керівництвом Леона Мато.

П'єр Кресуа знявся в головних ролях у мелодрамах і біографіях; успішно. Були також випадкові зобов'язання для постановок у Голлівуді. У 1960-х роках він перейшов на роль батька та (часто кримінальних) патріархів, як у багатьох спагетті-вестернах, де у деталях персоналу він також значився під американізованою формою свого імені Пітер Кросс.

У приватному житті він тривалий час мав стосунки зі своєю колегою-акторкою Елен Ремі; після розриву стосунків одружився з Франсуазою Мафранк; шлюб тривав до його смерті.

У віці 56 років Кресуа помер від раку.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. «Мадемуазель де ля Ферте» (1949);
  2. «На великому балконі» (1949);
  3. «Дуель в Дакарі» (1951);
  4. «Мила Кароліна» (1951);
  5. «Принц Банко» (1951);
  6. «Велика ведмедиця» (1953);
  7. «Війна світів» (1953);
  8. «Джузепе Верді» (1953);
  9. «Невірні» (1953);
  10. «Нічні компаньони» (1953);
  11. «Фріне — східна куртизанка» (1953);
  12. «Останні п'ять хвилин» (1955);
  13. «Норовлива дівчина» (1955);
  14. «Ель-Аламейн» (1958);
  15. «Чудова атмосфера» (1958);
  16. «Катерина Сфорца, римська левиця» (1959);
  17. «Давид і Голіаф» (1960);
  18. «Марко Поло» (1961);
  19. «Монголи» (1961);
  20. «Лев Єгипту» (1964);
  21. «Пірати Малайзії» (1964);
  22. «Подвиги Геракла: Тріумф героя» (1964);
  23. «Тріумфатор» (1964);
  24. «Прострелений долар» (1965);
  25. «Прощавай, Грінго» (1965);
  26. «Навахо Джо» (1966);
  27. «Заради пари доларів» (1966);
  28. «Сім револьверів для Макгрегорів» (1967);
  29. «Ерос і Танатос» (1969);
  30. «Планета Венера» (1972).

Відзнаки[ред. | ред. код]

У 1954 році діяч отримав нагороду за «найкращу чоловічу роль» за роль Джузеппе Верді.

Цікавинки[ред. | ред. код]

В аніме «Нуар» один із головних героїв носить ім'я П'єра Кресуа.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]