П'єр Кресуа
Громадянство | Франція[1] |
---|---|
Ім'я при народженні | фр. Pierre Jules Lazare Cresson[1] |
Дата народження | 25 березня 1924[2][1][…] |
Місце народження | Вандом[4] |
Дата смерті | 31 жовтня 1980[2][1][…] (56 років) |
Місце смерті | Горбйо[4] |
Рід смерті | природна смертьd |
Причина смерті | злоякісна пухлина |
Місце поховання | Шер |
Рід діяльності | кіноактор |
Початок активної діяльності | з 1947 |
П'єр Кресуа у Вікісховищі |
П'єр Кресуа (фр. Pierre Cressoy) — французький актор.
П'єр Кресуа народився 25 березня 1924 року. Зіграв принаймні 30 ролей. Помер 31 жовтня 1980 року на 57-році життя.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення школи Кресуа на прохання батька почав учитися на лікаря, але через рік пішов — задля того, щоб стати актором. Після власного дебюту в 1944 році в «Андромаці» Жана Расіна 20-літній хлопець провів чотири роки на сцені, поки не отримав свою першу роль на екрані в «La dernière chávauchée» під керівництвом Леона Мато.
П'єр Кресуа знявся в головних ролях у мелодрамах і біографіях; успішно. Були також випадкові зобов'язання для постановок у Голлівуді. У 1960-х роках він перейшов на роль батька та (часто кримінальних) патріархів, як у багатьох спагетті-вестернах, де у деталях персоналу він також значився під американізованою формою свого імені Пітер Кросс.
У приватному житті він тривалий час мав стосунки зі своєю колегою-акторкою Елен Ремі; після розриву стосунків одружився з Франсуазою Мафранк; шлюб тривав до його смерті.
У віці 56 років Кресуа помер від раку.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- «Мадемуазель де ля Ферте» (1949);
- «На великому балконі» (1949);
- «Дуель в Дакарі» (1951);
- «Мила Кароліна» (1951);
- «Принц Банко» (1951);
- «Велика ведмедиця» (1953);
- «Війна світів» (1953);
- «Джузепе Верді» (1953);
- «Невірні» (1953);
- «Нічні компаньони» (1953);
- «Фріне — східна куртизанка» (1953);
- «Останні п'ять хвилин» (1955);
- «Норовлива дівчина» (1955);
- «Ель-Аламейн» (1958);
- «Чудова атмосфера» (1958);
- «Катерина Сфорца, римська левиця» (1959);
- «Давид і Голіаф» (1960);
- «Марко Поло» (1961);
- «Монголи» (1961);
- «Лев Єгипту» (1964);
- «Пірати Малайзії» (1964);
- «Подвиги Геракла: Тріумф героя» (1964);
- «Тріумфатор» (1964);
- «Прострелений долар» (1965);
- «Прощавай, Грінго» (1965);
- «Навахо Джо» (1966);
- «Заради пари доларів» (1966);
- «Сім револьверів для Макгрегорів» (1967);
- «Ерос і Танатос» (1969);
- «Планета Венера» (1972).
Відзнаки[ред. | ред. код]
У 1954 році діяч отримав нагороду за «найкращу чоловічу роль» за роль Джузеппе Верді.
Цікавинки[ред. | ред. код]
В аніме «Нуар» один із головних героїв носить ім'я П'єра Кресуа.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1037041755 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées
|