Злоякісна пухлина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Злоякісна пухлина
Tumor Mesothelioma2 legend.jpg
Корональне КТ-сканування, на якому показано рак правої плевральної мембрани, зовнішня поверхня легенів і внутрішня поверхні грудної стінки, злоякісна мезотеліома.
Легенда: → пухлина ←, * плевра, 1 і 3 - легені, 2 хребет 4 ребра, 5 аорта, 6 селезінка, 7 і 8 нирки, 9 печінка.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 D00
DiseasesDB 28843
MedlinePlus 001289
MeSH D009369

Злоя́кісна пухли́на — патологічний процес, зумовлений неконтрольованим розмноженням клітин, інвазією та, іноді, метастазуванням. В залежності від типу тканини, клітини якої перетворились на злоякісні, розрізняють рак, саркому, лімфому та інші види злоякісних пухлин.

Характеристика[ред.ред. код]

Загальною характеристикою злоякісних пухлин є їх виражені тканинні аплазія, атипізм (тобто втрата клітинами здатності до диференціювання із порушенням структури тканини, з якої розвивається пухлина), агресивне зростання з ураженням, як самого органу, так і інших прилеглих органів, схильність до метастазування, тобто до поширення клітин пухлини із током лімфи або крові по всьому організму з утворенням нових вогнищ пухлинного росту (метастазів) в багатьох органах, віддалених від первинної пухлини. За темпами зростання більшість злоякісних пухлин перевершують доброякісні та, як правило, можуть досягати значних розмірів у короткі терміни. Розрізняють також вид місцево деструктивних злоякісних пухлин, що ростуть з утворенням інфільтрату в товщі тканини, призводячи до її руйнування, але, як правило, не метастазують. До таких форм відносять, наприклад, базаліому шкіри.

Історія[ред.ред. код]

Вперше злоякісні пухлини були описані в єгипетському папірусі приблизно в 1600 до н. е. У папірусі розповідається про кілька форм раку молочної залози і повідомляється, що від цієї хвороби немає лікування. Назва «рак» походить від введеного Гіппократом (460—370 до н. е.) терміну «карцинома» на позначення злоякісної пухлини з перифокальним запаленням. Її форма нагадує зовні краба. Гіппократ описав кілька видів раку, а також запропонував термін oncos. Римський лікар Авл Корнелій Цельс (лат. Aulus Cornelius Celsius) в першому столітті до н. е. запропонував на ранній стадії лікувати рак видаленням пухлини, а на пізніх — не лікувати взагалі. Він переклав грецьке слово carcinos на латину: лат. cancer — рак. Також античний медик Клавдій Гален використовував слово oncos для опису всіх пухлин, що і дало сучасний корінь слову онкологія.

В Україні ще 1920 року були засновані Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології та Київський рентгено-радіологічний та онкологічний науково-дослідний інститут. Останній опрацював багато питань рентгенології та радіобіології, методики діагностики та комплексного лікування злоякісних пухлин.

Щорічно 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку, встановлений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями». Також 15 лютого оголошено Всесвітнім днем онкохворої дитини.

Етіологія та патогенез[ред.ред. код]

Сучасній медицині відома велика кількість факторів, здатних запустити механізми канцерогенезу. Речовини або фактори навколишнього середовища, що володіють такою властивістю, називають канцерогенами.

В цілому впливаючи на клітину, канцерогени спричинюють певні порушення її структури і функції (особливо ДНК), що називають ініціацією. Пошкоджена клітина таким чином набуває виражений потенціал до малігнізації. Повторний вплив канцерогена (того ж, що викликав ініціацію, або будь-якого іншого) призводить до незворотних порушень механізмів, які контролюють розподіл, ріст і диференціювання клітин, в результаті яких клітина набуває ряд здібностей, не властивих нормальним клітинам організму — промоція.

Зокрема, пухлинні клітини набувають здатності до безконтрольного поділу, втрачають тканиноспецифічну структуру та функціональну активність, змінюють свій антигенний склад, тощо. Зростання пухлини (пухлинна прогресія) характеризується поступовим зниженням диференціювання і збільшенням здатності до безконтрольного поділу, а також зміною взаємозв'язку «пухлинна клітина — організм», що призводить до утворення метастаз. Метастазування відбувається переважно лімфогенним шляхом (тобто із током лімфи) в регіонарні лімфовузли, або ж гематогенний шляхом (з током крові) з утворенням метастазів у різних органах (легені, печінка, кістки, тощо).

Класифікація[ред.ред. код]

TNM класифікація[ред.ред. код]

TNM класифікація була запропонована у 1952 році Міжнародним Протираковим Союзом[1]. Дана класифікація використовує числове позначення різних категорій на позначення поширення пухлини, а також наявності або відсутності локальних та віддалених метастазів. Зазвичай застосовують для клінічної характеристики злоякісних пухлин. Останню редакцію TNM видали в 2010 році.

T — tumor[ред.ред. код]

Від лат. tumor — пухлина. Описує та класифікує основне розташування пухлини:

  • Tis або T0 — так звана пухлина «in situ» — тобто пухлина в межах однієї тканини.
  • T1-4 — позначає різну ступінь розвитку (поширення) пухлини. Для кожного з органів існує окрема розшифровка кожного з індексів.
  • Tx — практично не використовують. Виставляють тільки на час, коли виявлені метастази, але не виявлено основне вогнище.
N — nodulus[ред.ред. код]

Від лат. nodulus — вузлик. Описує і характеризує наявність метастазів суто у лімфатичні вузли:

  • Nx — виявлення регіонарних метастазів не проводили, їх наявність невідома.
  • N0 — метастазів не виявили при проведенні дослідження (з метою виявлення метастазів).
  • N1 — регіонарні метастази у лімфатичні вузли виявлені.
  • N2 — метастази виявлені у віддалених лімфатичних вузлах.
  • N3 — метастази виявлені у регіонарних та віддалених лімфатичних вузлах. Однак на практиці не використовують, так як у 99,99 % випадків N2 означає, що у регіонарних лімфовузлах теж уже є метастази.
M — metastasis[ред.ред. код]

Наявність метастазів (нових вогнищ, осередків пухлини) у інших органах та системах:

  • Mx — наявні клінічні ознаки, але інші методи досліджень не підтверджують наявність метастазів; виявлення віддалених метастазів не проводили, їх наявність невідома.
  • M0 — віддалених метастазів не виявили при проведенні усіх можливих досліджень (з метою виявлення метастазів).
  • M1 — виявлені метастази в інших органах і системах.
P та G[ред.ред. код]

Для деяких органів або систем органів застосовують додаткові параметри — P або G, в залежності від системи органів. Вони характеризують ступінь диференціювання її клітин.

Додаткові символи[ред.ред. код]

Y[ред.ред. код]

Y — означає підтвердження пухлини на момент обстеження. Цей індекс записують до системи TNM, як префікс: yTNM.

R — recidere[ред.ред. код]

R з лат. recidere - рецидив, означає рецидив пухлини.

А[ред.ред. код]

Префікс "А" вказує на те, що пухлини найшли після аутопсії.

Обов'язкові символи[ред.ред. код]

L — lymphatic system[ред.ред. код]

Символ L вказує на те, що інфазія пухлини є в лімфатичних шляхах:

  • Lx - інвазія неможливо оцінити;
  • L0 - немає ознак того, що інвазії пухлини потрапили до лімфатичних судин;
  • L1 - є ознаки пухлинної інвазії в лімфатичних судинах.
V — vena[ред.ред. код]

V від лат. vena — вена, вказує на інвазії пухлини у венозних судина:

  • Vx - інвазії пухлини у вени неможливо визначити;
  • V0 - немає наявності пухлинних інвазій у венах;
  • V1 - мікроскопічна інфазія пухлинних клітин у просвіті вени;
  • V2 - макроскопічна інфазія пухлинних клітин у просвіті вени.
Pn — perineural[ред.ред. код]

Pn з лат. perineural — периневральна інвазія пухлини:

  • Pnx - периневральну інвазію неможливо визначити;
  • Pn0 - немає наявності периневральної інвазії;
  • Pn1 - наявна периневральна інвазія.
C-фактор — certainty factor[ред.ред. код]

С-фактор показує наявність пухлини завдяки діагностиці, поділяється на:

Гістологічна класифікація[ред.ред. код]

Міжнародна Класифікація Онкологічних Захворювань (МКЗ-О) являється міжнародним стандартом із питань злоякісних пухлин. З гістологічної точки зору ісує понад 100 різновидів злоякісних пухлин, МКЗ-О згрупувало їх в 6 головних категорій[2]:

  • Карцинома - злоякісна пухлина, яка розвивається із епітеліальних клітин;
  • Саркома - злоякісна пухлина, яка походить з сполучної тканини. Саркома відрізняються не тільки за тканиною, з якої вони утворюються, а й ще тим, що саркома не прив'язана до органів, в той час як карцинома - так;
  • Мієслома - злоякісна пухлина, яка виникає із злоякісниї плазмоцитів. Заражені плазмоцити можуть виділити злоякісні клітини, які вподальшому приведуть до утворення злоякісної пухлини - плазмоцитоми. Заражені плазмоцити у кістковому мозку або в м'яких тканинах можуть утворювати скупчення - це і є плазмоцитома, коли цих скупчень декілька, тоді це мієслома[3];
  • Лейкемія - рак крові. При лейкемії незрілі клітини крові у кістковому мозку перетворюються в рак. Ці клітини не виконуються своєї природньої ролі, а на томість починають витісняти здорові клітини крові. Лейкоцити найбільш схильні перетворитися у рак, але тромбоцити і еритроцити теж можуть перетворитися на рак, але не так часто, як лейкоцити[4];
  • Лімфома - злоякісна пухлина, яка виникає із лімфоцитів. Є 2 основних типи лімфом: лімфома Ходжкіна і неходжкінської лімфоми[5]. Лімфома Ходжкіна виникає тоді, коли розростаються клітини Ріда-Штернберга і їх видно під мікроскопом[6]. Неходжкінська лімфома виникає, коли організм виділяє надто багато лімфоцитів. При цій хворобі, заражені лімфоцити не вмирають, а нові лімфоцити продовжуються утворюватися. Таким чином, їх кількість зростає[7]. Неходжкінська лімфома частіше зустрічається, ніж лімфогранулематоз[8];
  • Змішані форми. Вони являються собою об'єднання двох і більше вище перечислених категорій, наприклад[9]:

Поширення пухлини[ред.ред. код]

Злоякісна пухлина поширюється у тілі в декілька етапів[11]:

  1. Ріст або вторгнення злоякісних клітин біля здорових клітини;
  2. Рух злоякісних клітин у лімфатичні вузли чи кровоносні судини;
  3. Переміщення по лімфатичній системі чи кров'яному руслі до інших частин тіла;
  4. Зупинка у малій кров'яній чи лімфатичній судині, після чого, клітини починають рухатися до близьких до них тканин;
  5. Ріст і цій тканині до поки не утвориться крихітна пухлина;
  6. Клітини починають виділяти фактор росту, який стимулює утворення капілярної сітки навколого новоутвореної пухлини, що забезпечує їй кращу трофіку.

Захворюваність[ред.ред. код]

Захворюваність на злоякісні пухлини безперервно зростає. Щорічно у світі реєструється близько 6 мільйонів нових випадків захворювання злоякісними пухлинами. Найбільш висока захворюваність серед чоловіків відзначена у Франції (361 осіб на 100 000 населення), серед жінок у Бразилії (відповідно 283,4 — на 100 000). Частково це пояснюється старінням населення.

Більшість ракових пухлин розвивається у осіб старших за 50 років, а кожен другий онкологічно хворий старший за 60 років. Найбільш часто уражаються передміхурова залоза та легені у чоловіків і молочна залоза у жінок. Смертність від онкологічних захворювань у світі займає друге місце після захворювань серцево-судинної системи. Навіть в економічно благополучних європейських країнах щорічно від онкозахворювань помирають 837 тис. осіб і реєструється близько 4 млн нових випадків захворювання.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 року онкохвороби вийдуть на перше місце, а за даними Американської асоціації госпіталів — це станеться вже за 5 років.[12]

Ситуація в Україні[ред.ред. код]

Нині кожний 270 українець має діагноз злоякісного новоутворення, кожний 50-тий українець хворів чи хворіє певним онкологічним захворюванням. За останні 10 років кількість хворих збільшилася на 25 % і продовжує зростати на 2,6-3 % на рік, ця тенденція також супроводжується «омолодженням» злоякісних новоутворень. Щороку в Україні виявляють понад 160 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень, майже 100 тисяч жителів вмирають від них, причому 35 % померлих — особи працездатного віку. Кожну годину реєструють більше 20 нових випадків захворювання, а 10 мешканців України помирають від злоякісних пухлин.

За дослідженнями та розрахунками фахівців, до 2020 року кількість уперше захворілих на злоякісне новоутворення в Україні перевищить 200 тисяч на рік. На 2004 рік рівень онкозахворюваності в цілому по Україні становив 325 на 100 тисяч населення, у м. Севастополі, Кіровоградській, Полтавській, Одеській та Запорізькій областях цей показник сягнув 365—475 на 100 тисяч населення. Що стосується показників смертності від онкологічних захворювань, то кожен другий-третій онкохворий в Україні вмирає в перший рік хвороби, що в 2-10 разів перевищує аналогічний показник в розвинених країнах. У той же час, близько 5 % людей з встановленим діагнозом злоякісної пухлини відмовляються від лікування через брак коштів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Злоякісні новоутворення. intranet.tdmu.edu.ua. Процитовано 2017-01-13. 
  2. SEER Training:Cancer Classification. training.seer.cancer.gov. Процитовано 2017-01-13. 
  3. What is multiple myeloma?. www.cancer.org. Процитовано 2017-01-13. 
  4. Leukemia. National Cancer Institute. Процитовано 2017-01-13. 
  5. Lymphoma: Causes, Symptoms and Research. Medical News Today. Процитовано 2017-01-13. 
  6. What is Hodgkin disease?. www.cancer.org. Процитовано 2017-01-13. 
  7. Mayo Clinic Staff (Jan. 28, 2016). Non-Hodgkin's lymphoma. http://www.mayoclinic.org/ (eng). http://www.mayoclinic.org/. 
  8. Non-Hodgkin's lymphoma - Mayo Clinic. Mayo Clinic. Процитовано 2017-01-13. 
  9. Cancer Classification. News-Medical.net. 2009-12-02. Процитовано 2017-01-13. 
  10. teratocarcinoma - definition of teratocarcinoma in English | Oxford Dictionaries. Oxford Dictionaries | English. Процитовано 2017-01-13. 
  11. Metastatic Cancer. National Cancer Institute. Процитовано 2017-01-13. 
  12. Онкологические заболевания в Украине — RU, 2004 (рос.)

Література[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Cancer

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.