Паланкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дизайн паланкіна для королеви Шарлоти, 1775 рік

Паланкі́н (фр. palanquin від там. pallakku чи тел. pallaki) — ноші, крісло або кузов, (найчастіше) на двох жердинах. Засіб пересування у вигляді критого крісла або ложа закріпленого на двох жердинах, яке переносили носильники.

Історія[ред. | ред. код]

У Стародавньому Римі паланкіни відомі під назвою лектика (лат. lectica).

Вони стали дуже рідкісними з XIX століття, але таке переносне крісло використовувалося як елітна форма транспорту протягом багатьох сторіч, особливо в культурах, де жінки були ізольовані від суспільства поза їх помешканням.

У літературі в описах побуту західноєвропейського міста XVIII ст. цей тип міського транспорту називають портше́зом (від фр. porte-chaise, у самій Франції європейській паланкін називався chaise à porteurs).

Джерела[ред. | ред. код]