Пам'ять шахтарям Кузбасу
Пам'ять шахтарям Кузбасу | |
---|---|
55°22′27″ пн. ш. 86°04′42″ сх. д. / 55.37417° пн. ш. 86.07833° сх. д.Координати: 55°22′27″ пн. ш. 86°04′42″ сх. д. / 55.37417° пн. ш. 86.07833° сх. д. | |
Тип | пам'ятник |
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd |
Країна | Росія |
Розташування | Кемерово, «Червона гірка» |
Автор проєкту | Ернст Неізвєстний |
Архітектор | Олег Ражев, Тахір Кулієв |
Скульптор | Ернст Неізвєстний |
Матеріал | бронза |
Висота | 7 метрів, з п'єдесталом — 11,5 м[1] |
Будівництво | 2003 |
Встановлено | 2003 |
Пам'ять шахтарям Кузбасу у Вікісховищі |
Па́м'ять шахтаря́м Кузба́су (рос. Память шахтёрам Кузбасса) — пам'ятник в місті Кемерово Російської Федерації, присвячений загиблим шахтарям. Скульптуру Ернста Неізвєстного відкрито 2003 року на території музею-заповідника «Червона Гірка» (рос. Красная Горка) на вершині пагорба, що підноситься над містом і річкою Томь. Адміністрація Кемеровської області надала пам'ятникові статус архітектурно-історичного символу регіону[2].
Задум щодо втілення в камені величі і героїзму праці гірників народився на Кузбасі ще у середині XX століття. 1969 року Рада міністрів РРФСР ухвалила рішення про створення в Кемерові пам'ятника «Шахтарська слава», проте за роки соціалізму воно залишалося на папері[3]. Ернст Неізвєстний узявся за втілення ідеї пам'ятника загиблим шахтарям на прохання Амана Тулєєва, багаторічного керівника регіону. Як говорив сам скульптор, художня ідея монумента виникла у нього миттєво, після слів губернатора про те, що «в кожній палаючій лампочці знаходиться крапля крові шахтаря»[4].
Ернст Неізвєстний запропонував вибрати для пам'ятника піднесене місце віддаля середмістя, щоб людям до нього треба було їхати цілеспрямовано, а не просто проходити мимо. Воно було визначено зі змістом: саме на Червоній Горі 1721 року було розвідано перше кам'яне вугілля, що дало початок Кузбасу і місту Кемерово. Бронзову статую шахтаря відлили у Сполучених штатах Америки і доставили в Росію морем. Відкриття пам'ятника 28 березня 2003 року із участю його автора приурочили до професійного свята — Дня шахтаря[5].
Бронзову скульптуру заввишки 7 метрів і масою 5 тонн встановлено на постаменті з чорного граніту. Постать шахтаря зі втомленим обличчям символічно встає з вугільної брили, правою рукою спершись на відбійний молоток, а ліву зі шматком кам'яного вугілля піднісши до грудей. Палаюче серце його — це одночасно топка, де вночі запалюється червоне полум'я, яке символізує кров, пролиту за «чорне золото».
Монумент є традиційним для естетики Ернста Неізвєстного — великомасштабний, виразистий і глибоко символічний, він викликає трепет і будить думу. Пам'ятник сприймається продовженням і розвитком цілого ряду героїчних образів скульптора — Мертвого солдата, Прометея[6]. Маски коло поду постаті перегукуються з Масками Скорботи в Магадані і Єкатеринбурзі, створюючи (разом з невідбутим пам'ятником у Воркуті) символічний «хрест скорботи»[4].
«Цей монумент не жертвам. Самовіддана, жертовна праця? Так. Але головний пафос тут — опір. Героїка найтяжчої і найнебезпечнішої праці, яку не дарма прирівнюють до ратної».Оригінальний текст (рос.)«Этот монумент не жертвам. Самоотверженный, жертвенный труд? Да. Но главный пафос здесь — сопротивление. Героика тяжелейшего и опаснейшего труда, который не зря приравнивают к ратному».— Ернст Неізвєстний
- ↑ (рос.) Пам'ять шахтарям Кузбасу. Сайт адміністрації Кемерова
- ↑ (рос.) Монумент «Память шахтерам Кузбасса» на сайте музея-заповедника «Красная Горка»
- ↑ (рос.) История Кузбасса: учебник / С. П. Звягин, В. М. Зинякова, О. С. Красильникова и др.; Кемеровский технологический ин-ститут пищевой промышленности. — Кемерово, 2014. — 368 с. ISBN 978-5-89289-835-5, стр. 274.
- ↑ а б (рос.) Константин Антонов. Памятник шахтерам в Кемерово — по замыслу Эрнста Неизвестного, часть символического креста скорби. Первый канал. 28 серпня 2003 р.
- ↑ (рос.) Марина Калегина. Путин возложил цветы к монументу «Память шахтёрам Кузбасса». L!fe. 27 серпня 2018 р.
- ↑ (рос.) Автор монумента «Память шахтёрам Кузбасса» Эрнст Неизвестный отмечает своё 90-летие. Онлайн-журнал «Сибдепо». 9 квітня 2015 р.