Пам'ятник Гурову

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пам'ятник Гурову
Пам'ятник Гурову

48°00′17″ пн. ш. 37°48′13″ сх. д. / 48.0049361° пн. ш. 37.8038694° сх. д. / 48.0049361; 37.8038694
Тип пам'ятник
Статус спадщини пам'ятка історії місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Донецьк
Архітектор Микола Іванченко
Скульптор Юхим Білостоцький і Еліус Фрідман
Засновано 1954
Встановлено 1954
Адреса Вулиця Артема (Донецьк)
Пам'ятник Гурову. Карта розташування: Україна
Пам'ятник Гурову
Пам'ятник Гурову (Україна)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Гурову у Вікісховищі
Пам'ятник Гурову

Па́м'ятник Гу́рову встановлено в Донецьку на могилі генерал-лейтенанта, члена Військової Ради Південного фронту Кузьми Акимовича Гурова. Знаходиться у Ворошиловському районі Донецька, у сквері Театральної площі.

Гуров — один з керівників звільнення Донбасу від німецької окупації. Він помер 25 вересня 1943 року від серцевого нападу, його тіло було перевезено у Сталіно тут же і було поховано.

Пам'ятник Кузьмі Якимовичу Гурову було встановлено на його могилі в 1954 році в сквері на вулиці Артема між театром опери та балету і готелем «Донбас Палас» у оточенні будівель споруди 1930-1940-х років.

Пам'ятник являє собою бюст Кузьми Якимовича Гурова. Автори пам'ятника — скульптори Юхим Білостоцький і Еліус Фрідман, архітектор Микола Іванченко. Бюст стоїть на високому гофрованому постаменті, зробленому з чавуну. Основу постаменту виконано у вигляді стилобату з барельєфами.

Пам'ятник споруджено сталінським вагоно-ремонтним заводом облкомгоспу.

У цьому ж сквері знаходиться пам'ятник іншому визволителю Донецька — пам'ятник гвардії полковнику Францу Андрійовичу Гринкевичу.

На честь Гурова у Донецьку також названо проспект.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Памятники и памятные знаки // Всё о Донецке.: Справочное пособие. — Донецк: Донбасс, 2003. — С. 156—162. — ISBN 5-7740-0782-0
  • Памятник Гурову // Телегид. Специальный выпуск. Донецк туристический. 150 лучших мест для семейного отдыха. — Донецк: август 2010. — № 2. — С. 8.

Посилання[ред. | ред. код]