Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка
| Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка | |
|---|---|
 Донецький театр опери і балету, фасад з вулиці Артема | |
48°00′22″ пн. ш. 37°48′10″ сх. д. / 48.0061111° пн. ш. 37.8027778° сх. д.G O | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Донецьк |
| Місце | Донецьк і Ворошиловський район  |
| Адреса | вул. Артема, 82 |
| Архітектор | Котовський Людвиг Іванович |
| Тип | оперний театр |
| Статус | національний академічний |
| Відкрито | 1932 |
| Оф. відкриття | 1941 |
| Керівництво | Заслужений діяч мистецтв України Денисенко Є. І. |
| donbassopera | |
| Ідентифікатори і посилання | |
| EUTA ID | 2735 |
| 20033854 | |
 | |
 Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка у Вікісховищі | |
Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка — один з наймолодших вітчизняних музичних театрів.
Створений в 1932 році у місті Луганську на базі пересувного оперного театру Правобережної України. Будівництво нового театру в місті Сталіно (зараз місто Донецьк), було пов'язане з генеральною реконструкцією міста. 12 квітня 1941 року Донецький російський музичний театр відкрив свій сезон в м. Донецьку в новій театральній будівлі, спорудженій за проєктом Л. Котовського, прем'єрою опери М. Глінки «Іван Сусанін».
Під час Німецько-радянської війни колектив театру був евакуйований до Киргизстану, де проводив концертну діяльність і працював над створенням нових вистав. В кінці січня 1944 року театр реевакуйований в рідне місто, і вже у вересні в театрі відбулася прем'єра опери О. Бородіна «Князь Ігор». У вересні 1947 року Донецький російський музичний театр перейменований в Сталінський державний російський театр опери та балету. В 1970-х режисером був народний артист УРСР Кушаков Євген Іванович. Довголітнім художником театру був Московченко Володимир Петрович. 1982—1993 років головним балетмейстером театру був Володимир Шумейкін.
2 жовтня 1977 року театру було надано звання «академічний».
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Летючий голандець у постановці Донецької опери, фрагмети (2013) |
В 1999 році Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року театру надано ім'я А. Б. Солов'яненка[1]. 26 листопада 2009 року Указом Президента України театру бул присвоєно статус національного. 2012 року театр розпочав роботу під брендом «Донбас опера»[2]
Впродовж 20 років театром керував Василь Рябенький. Під його орудою 2012 року на сцені Донецької опери було вперше в Україні поставлено оперу «Летючий Голландець» Р. Вагнера. За цю постановку в 2014 році В. Рябенький, а також диригент-постановник Василь Василенко, режисер-постановник Марія Курочка, хормейстер-постановник Людмила Стрельцова, і артистка Тетяна Плеханова були удостоєні Шевченківської премії.[3]
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| дует О.Захарченка і Й.Кобзона на сцені Донецької опери (2014) |
Після Захоплення Донецька сепаратистами Донецька опера поступово перейшла під контроль сепаратистів. Після відкриття нового сезону у жовтні 2014 року В. Рябенький помер від серцевого нападу. На його місце призначили режисера Євгена Денисенка, який до того очолював місцевий краєзнавчий музей[4].
Вже 27 жовтня на сцені Донецької опери дебютував лідер бойовиків О. Захарченко, заспівавши дуетом з Й. Кобзоном пісню «Я люблю тебя жизнь»[5]. 7 грудня 2014 значний резонанс викликала допомога Донецькому театру у сумі 1 млн рублів (близько 19 тис. USD)[6], яку надала солістка Великого театру Москви Анна Нетребко. Гроші були вручені особисто Олегу Царьову, за що той подарував співачці прапор ДНР.[7]. У 2015 році театр гастролював на Уралі[8]. У 2018 році саме в приміщенні Донецької опери відбулася «інавгурація» нового ватажка ДНР — Дениса Пушіліна[4][9]
Зазнала змін і репертуарна політика театру. Так, востаннє твори українських авторів ставились на сцені Донбас-опери у квітні (М. Лисенко)[10] та травні 2014 (М. Скорульський, І. Поклад)[11], пізніше твори українських авторів на сцені Донбас-опери не ставились.
архітектора Л. І. Котовского
В 1936 році у зв'язку з реконструкцією міста було розпочато будівництво будівлі театру опери та балету, що спочатку було спроєктована під драматичний театр. Головним архітектором будівництва був Людвіг Іванович Котовський, а загальне керівництво будівництвом було призначено Соломону Давидовичу Кролю. Вже під час будівництва було вирішено віддати будівлю театру опери та балету, оскільки у драматичного театру було своє приміщення, після чого до проєкту були внесені відповідні зміни[12].
Котлован під театр був викопаний лопатами вручну, причому він був глибоким, оскільки був розрахований на підземні гаражі (в цих приміщеннях надалі розташувалися виробничі цехи)[12]. Будівництвом керували виконроби Н. А. Мілютін і Г. І. Шипов. На будівництво театру було виділено 6,2 мільйона радянських рублів, але цієї суми не вистачило і кошторисна вартість була збільшена до 9 256 200 рублів[12]. Відкриття планувалося зробити 23 лютого 1941 року до Дня Червоної армії, але до цього терміну не встигли і перенесли відкриття на 12 квітня 1941 року, присвятивши його Першотравню[12].
Будівля театру виконана в класичному стилі. Підходи до театру організовані з трьох сторін. Глядацька зала і фоє декоровані ліпними деталями. Спочатку глядацький зал був розрахований на 1300 місць. В даний час — на 976. Над бельетажем і балконами залу для глядачів, а також в окремих нішах фоє встановлені скульптурні бюсти композиторів, поетів, драматургів і декоративні вази.
Театр має механізовану сцену, що складається з основної сцени площею 560 м². Її коло може витримати навантаження до 75 т.
У 2013 р був представлений проєкт капітального ремонту та реставрації будівлі театру вартістю 300 млн гривень[13].
- Оперна трупа
- Галенкін Анатолій Овксентійович (1922—1986) — баритон.
- Гуляєв Юрій Олександрович
- Калікін Геннадій Георгійович
- Колесник Раїса Самсонівна
- Коробейченко Олександр Миколайович
- Кривченя Олексій Пилипович
- Лагунова Тамара Олексіївна
- Момот Микола Семенович
- Солов'яненко Анатолій Борисович
- Шемчук Людмила Степанівна
- Балетна трупа
В 1932—1938 головним диригентом театру був Єрофєєв Олександр Гаврилович.
В 1948—1968 роках головним режисером театру був Здиховський Олександр Панасович.
У 1963—1964 роках головний диригент — Петро Варивода.
- ↑ Постанова КМУ від 9 грудня 1999 «Про увічнення пам'яті видатного українського співака А. Б. Солов'яненка». Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 21 січня 2011.
- ↑ Донецький театр опери та балету став DONBASS OPERA. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Визначені цьогорічні лауреати Шевченківської премії. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.
- 1 2 Народный директор Донбасс Оперы. donbassopera.ru. Донецкий государственный академический театр оперы и балета им. А.Б. Соловьяненко. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- ↑ Як Кобзон співав «Я люблю тебе, життя» разом з терористом Захарченком (відео). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ За курсом валют у Москві [Архівовано 2018-02-28 у Wayback Machine.] на той час
- ↑ Співачка Анна Нетребко передала гроші Олегу Царьову для Донбас-опери. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ Донецкий оперный театр может превратиться в низкопробное варьете. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2021.
- ↑ В Донецке прошла инаугурация Главы Донецкой Народной Республики Дениса Пушилина. glavgeodpr.ru. Главное управление геологии и геоэкологии при Главе Донецкой Народной Республики. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 15 лютого 2020.
- ↑ афіша на квітень 2014. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- ↑ афіша на травень 2014. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- 1 2 3 4 Стёпкин В. П., Гергель В. П. Полная история Донецка. — Донецк : Апекс, 2008. — С. 333-335. — ISBN 978-966-8242-69-4.
- ↑ Донецький оперний театр в аварійному стані: якою буде установа після реконструкції (ФОТО). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
- Донецький академічний державний театр опери та балету ім. А.Б. Солов'яненка // Українська музична енциклопедія / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 645.
- Офіційна сторінка театру [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Донецький академічний державний театр опери та балету ім. А. Солов'яненка. Стисла історична довідка [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Пішванова Т.Г. Гоголь на донецькій сцені: до 170-річчя з дня смерті (1852-2022) — Київ-Запоріжжя: Донецьке відділення НТШ – Український культурологічний центр. Видавництво «Крокус», ФОП Халіков Р.Х., 2022. — 185 с. [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]
