Папська Біблійна комісія
Папська біблійна комісія — інституція Римської курії, завданням якої є підтримка досліджень Біблії. Комісія діє при Конгрегації віровчення, префект якої є одночасно головою комісії.
Історія[ред. | ред. код]
Інституцію, сьогодні відому під назвою Папська біблійна комісія, створив папа Римський Лев XIII своїм апостольським листом Vigilantiae studiique від 30 жовтня 1902 року[1]. Папа визначив для нової інституції потрійне завдання: а) ефективна підтримка вивчення Біблії в Католицькій церкві; б) спростування помилкових тверджень при тлумаченні Святого Письма; в) вивчення і висвітлення дискусійних питань біблеїстики.
Кілька років згодом папа Пій X апостольським листом Scripturae Sanctae від 23 лютого 1904 року надав Біблійній комісії право присвоювати вчені ступені ліценціата і доктора біблійних наук[2].
Лев XIII і Пій X надали Біблійній комісії широкі повноваження щодо вирішення проблем, викликаних новітньою біблійною критикою. З 13 лютого 1905 до 30 квітня 1934 року Біблійна комісія видала 18 декретів та рішень у цій справі.
27 червня 1971 року, в рамках реформи Католицької церкви після II Ватиканського собору, папа Павло VI своїм motu proprio Sedula cura[3] встановив нові правила організації та функціонування Біблійної комісії.
15 коротких артикулів папського документу встановлюють нову структуру комісії, зокрема її членами більше не є кардинали, а фахівці біблійних наук з цілого світу «з різних шкіл та країн, які відрізняються своїми знаннями, розсудливістю і повагою до вчительства Католицької Церкви» (арт. 3).
Комісія, на підставі цього документу, приєднується до Конгрегації віровчення, а префект останньої є одночасно головою Папської біблійної комісії.
Діяльність та документи[ред. | ред. код]
Біблійна комісія проводить свої пленарні засідання щороку протягом другого тижня після Великодня, на тему, заздалегідь вибрану головою на пропозицію низки організацій, як-от: Конгрегації віровчення, єпископських конференцій або самої комісії.
Нова Біблійна комісія провела своє перше пленарне засідання в 1974 році. На ньому були переглянуті програми для досягнення вчених ступенів з біблійних наук.
Важливим документом, виданим Папською біблійною комісією, був документ під назвою «Тлумачення Біблії в Церкві» (1993)[4].
Склад комісії[ред. | ред. код]
Комісія складається з 20 членів — фахівців з дослідження Святого Письма. Головою є кардинал-префект Конгрегації віровчення (станом на 2012 рік — кардинал Вільям Левада). Йому допомагає секретар (станом на 2012 рік — о. Клеменс Шток, S.J.). Членів Біблійної комісії, у тому числі секретаря, призначає Папа Римський на п'ятирічний термін за пропозицією голови. Після п'яти років вони можуть бути призначені повторно.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Папська біблійна комісія на офіційному сайті Святого Престолу
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ASS 35 (1902-1903) 234–238(лат.)
- ↑ ASS 36 (1903-1904) 530–532(лат.)
- ↑ AAS 63 (1971) 665–669(лат.)
- ↑ Тлумачення Біблії в Церкві(укр.)