Пермендюр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пермендю́р (англ. permendur: permeability — «проникність»; durable — «міцний») — прецизійний магніто-м'який сплав заліза (47-50%) з кобальтом (48-50%), та малим доданком ванадію (1.5-2%). Здешевлений варіант сплаву містить близько 24% кобальту. Сплав створено в США в 1920-х роках. Характеризується властивістю насичення магнітної проникності за дуже високих значень індукції магнітного поля (2-2.4 Тл).

За ГОСТ 10994-74[1] сплави маркуються як 49К2Ф, 49К2Ф2, 49КФ (аналоги Permendur-49[2]), 27КХ (аналог Permendur-24[3]).

За значеннями магнітної проникності в полях, напруженість яких >4 А/см і за точкою Кюрі, яка становить 950-980 °C, пермендюр значно перевищує електротехнічну сталь та залізо.

Застосовується для виготовлення полюсних кінців електромагнітів, роторних пластин малогабаритних електродвигунів та інших приладів, де необхідно сконцентрувати в малому просторі потужний потік різних силових ліній. Оскільки матеріал не має дефектів, що підвищують опір руху меж магнітних доменів, то в ньому відсутня кристалографічна анізотропія.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГОСТ 10994-74 Сплавы прецизионные. Марки.
  2. Permendur 49®. Material information. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 25 серпня 2012.
  3. PERMENDUR 24: Cobalt-Iron soft magnetic alloy.

Посилання[ред. | ред. код]