Пецицові
| Пецицові | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Пецица (Peziza) Fr., 1822 | ||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||
|
див. розділ Роди | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пецицові[1] (Pezizaceae, зазвичай їх називають чашковими грибами) — родина аскомікотових грибів, які плодяться так, що мають звичай зростати у вигляді «чашки». Спори утворюються на внутрішній поверхні плодового тіла (апотеціїю гриба). Вигляд чашки зазвичай, слугує для зосередження дощових крапель на розбризкувані з чашки спори. Крім того, викривлення дає змогу вітровим потокам видувати спори іншим способом, ніж у більшості агарикальних пластинчастих і болетальних грибів.
Опис[ред. | ред. код]
Апотеції у більшості представників родини великі, не менше 0,5 см у діаметрі, мають ніжку, але бувають і без ніжки, гіпотецій добре розвинутий, голі або вкриті волосками, блюдцеподібні, чашкоподібні або кубкоподібні, зрідка вухоподібні, м'ясисті, соковиті або драглисті, мають переважно яскраве забарвлення — червоне, світло-буре, бурувате, фіолетове. Аски мають циліндричну або булавоподібну форму, розкриваються на верхівці кришечкою. Спори одноклітинні, забарвлені, бувають безбарвні, еліпсоподібної або кулястої форми, поверхня гладенька, іноді щетиниста або бородавчаста з однією або кільками краплями олії. Парафізи ниткоподібні, прості або розгалужені, здуті на кінцях, ніколи не утворюють енітеція.
Чашкові гриби мають особливу форму, часто схожу на чашки або блюдця. Наприклад, грибок апельсинова кірка (Алеврія оранжева) нагадує викинуту апельсинову шкірку. Вони можуть бути яскраво забарвлені, як червона чашечка (Sarcoscypha coccinea), яка часто є однією з перших ознак весни там, де вона росте.
Роди[ред. | ред. код]
Згідно з оцінкою 2008 року, родина містить 31 рід і 230 видів.[2]
За даними сайту «NCBI» станом на 22.07.2023 року родина містить наступні 58 родів[3]:
Adelphella
Ahmadea
Amylascus
Antrelloides
Aquapeziza
Babosia
Boudiera
Calongea
Cazia
Chromelosporiopsis
Chromelosporium
Daleomyces
Delastria
Elaiopezia
Elaiopezia
Elderia
Galactinia
Geoscypha
Glischroderma
Hansenopezia
Hapsidomyces
Hydnobolites
Hydnoplicata
Hydnotryopsis
Imaia
Iodophanus
Iodowynnea
Ionopezia
Kalaharituber
Legaliana
Lepidotia
Luteoamylascus
Malvipezia
Marcelleina
Mattirolomyces
Muciturbo
Mycoclelandia
Oedocephalum
Pachyella
Pachyphlodes
Pachyphlodes
Pachyphloeus
Paragalactinia
Peziza
Phaeopezia
Phylloscypha
Plicaria
Plicariella
Purpureodiscus
Ruhlandiella
Sarcopeziza
Sarcosphaera
Scabropezia
Stouffera
Temperantia
Terfezia
Tirmania
Ulurua
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Сапротрофи. Зростають на ґрунті, гнилій деревині та на інших рослинних субстратах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Сміцька. Аскоміцети // Визначник грибів України / Д. К. Зеров. — Київ : Наукова думка, 1969. — Т. 2. — С. 347.
- ↑ Bisby, Guy Richard; Kirk, P. M.; CABI Bioscience (2008). Ainsworth & Bisby's dictionary of the fungi (вид. 10th ed). Wallingford, Oxon, UK: CABI. ISBN 978-0-85199-826-8. OCLC 313019371.
- ↑ Pezizaceae. NCBI. Процитовано 22.07.2023.