Пиломатеріали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пиломатеріали

Пиломатеріа́ли — пиляна деревна продукція[1] певних розмірів та якості, яка має щонайменше дві плоскопаралельні пласті[2], отримана шляхом розпилювання колод.

Їх класифікують за породами, геометричною формою поперечного перерізу, характером обробки, місцерозташуванням матеріалів у колоді, розташуванням пластей дощок по відношенню до напряму річних шарів деревини, призначенням, розмірамами, якістю деревини.

Калібрований пиломатеріал — пиломатеріал (заготовка), висушений і оброблений до заданого розміру[2].

Класифікація[ред.ред. код]

Круглий лісоматеріал — це колоди довжиною від 4 до 5,5 м з інтервалом через 0,5 м і діаметром 8-14 см , 14-24, 24 см, і більше.[3] Для розпилювання використовують круглий лісоматеріал діаметром від 14 см і більше.

Пиломатеріали (пиляні матеріали) розділяють на пластини, четвертини, дошки, бруски, бруси, заготовки, шпон, обаполи.[3]

Пластини — це розпиляні вздовж колоди на дві рівні частини. Якщо пластини розпиляти вздовж ще на дві рівні частини — одержують четвертини[3].

Дошки — основний вид пиломатеріалів. Ширина їх повинна бути не менш як у два рази більшою товщини.[3]. Товщина дощок від 8 мм до 100 мм.

Бруски мають товщину не більшу 100 мм. Ширина бруска може бути більша від товщини не більше як вдвоє[3].

Товщина і ширина брусків не перевищує 100 мм.[3] Вони бувають обрізані з усіх боків — чотирикантові, і обрізані лише з двох боків — двокантові.[3]

Бруси — пиломатеріал товщиною і шириною 100 мм і більше[2].

Заготовки — це пиломатеріали з дощок або брусків, порізані і підібрані за товщиною відповідно (з припуском на обробку) до розміру майбутніх деталей[3].

Матеріали з розпиляної та подрібненої деревини: столярні плити, деревинно-стружкові плити, орієнтовано-стружкові плити, деревинно-шаруваті плити, деревноволокнисті плити, матеріали зі шпону (фанерні плити, водостійка, декоративна фанера).


Складування, зберігання, сушіння[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: Том шостий П-Поїти / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець — К.:"Наукова думка", 1975 (с.:352)
  2. а б в ДСТУ 2148-93 Пилопродукція. Терміни та визначення.
  3. а б в г д е ж и І. М. Чернов. Порадник сільського умільця — К.:Урожай, 1983

Джерела[ред.ред. код]

  • Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил
  • Е. И. Захарова «Лесопильное производство», издание 2-е исправленное и дополненное, «Высшая школа» Москва 1968 320 ст.

Див. також[ред.ред. код]