Колода (дерево)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Колоди на лісопилці

Коло́да — стовбур зрубаного (спиляного) дерева, очищений від гілля[1]. Слово колода походить від прасл. *kolda («колода», «чурбак», первісно — «щось розщеплене, відтяте»), утвореного від *kolti («колоти», «рубати», «розщеплювати»)[2].

Назви[ред.ред. код]

Брусовані колоди

У діалектах щодо колоди може вживатися десяток інших позначень: бервено́[3], дели́на[4], кльоц[5], ко́вбок, ковба́н[6][7], трам, трям[8]. Колоду круглого перерізу (оциліндровану) називають кругляком[9], квадратного (брусовану)[10] — брусом, бруском (у діалектах також відоме слово ру́банка)[11]. Короткі обрізки колод у просторіччі зовуть чурбаками[12] або дубками[13].

Плахи

Використовування[ред.ред. код]

Використовується як виробна деревина. З колод будують («рубають») зруби колодяних хат, інших дерев'яних конструкцій. Окрім цілих колод, використовують і матеріал, отриманий внаслідок їх обробки. Зараз це частіше за все продукти розпилювання (пиломатеріали), вироблювані на лісопильних рамах (дошки, бруси, планки, рейки), а також фрезовані матеріали (плінтуси, балясини тощо). У старовину для розпилювання колод вздовж на ручних лісопильнях застосовувалися спеціальні станки (у деяких місцевостях відомі як «трацькі варстати»), де дерево різали два пилярі, один з яких знаходився зверху, другий знизу. Колоди могли розколювати вздовж на півкруглі в перерізі половинки (у діалектах відомі як плахи, плашки)[14][15], що широко використовувалися замість дощок для влаштовування помостів, підлог, полиць. Тонкі дощечки, наколоті з чурбаків (драниці, дранку) використовували як покрівельний матеріал. Видовбані чурбаки (дуплянки, колоди)[16] використовувалися як шпаківні і вулики (останні також називаються бортями).

Приклади використання
  • Гімнастична колода — снаряд для спортивної гімнастики у вигляді колоди довжиною 5 м, товщиною 10 см, встановленої на висоті 1,25 м
  • Дровітня (у діалектах також дривітня, ковбиця) — коротка колода, використовувана для колоття дрів[17][18].
  • Кладка — колода, покладена через струмок, маленьку річку замість містка[19].
  • Колода самовитягування — колода довжиною 3,5—4 м, призначена для витягування застряглої гусеничної техніки
  • Кроква — колода, що слугує складовою дахової обрешітки
  • Паля — колода, вбита вертикально в ґрунт
  • Плаха — дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти.
  • Сволок — колода квадратного перерізу (брус), яка слугує стелевою балкою в хаті
  • Стовп — колода, встановлена вертикально (зазвичай вкопана в ґрунт)
  • Ця́мрина — колода для криничного зрубу (також і сам зруб)[20].
Як паливний матеріал

Для влаштування зимових бівуаків багаття розкладають з товстих колод (нодья, тайгове), що можуть підтримувати горіння протягом багатьох годин.

Інше[ред.ред. код]

  • Зруб — будівельна конструкція з колод
  • Пліт — плавзасіб, первісним і поширенішим матеріалом для якого слугують колоди
  • Частокіл — огорожа з вкопаних у землю колод
  • Катамаран — плавзасіб, назва якого перекладається з тамільської мови як «з'єднані колоди»

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Колода // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  3. Бервено // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Делина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Кльоц // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Ковбок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Ковбан // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Трям // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Кругляк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Брусований // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Рубанка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Чурбак // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  13. Дубок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Плаха // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Плашка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Дуплянка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Дровітня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Ковбиця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Кладка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Цямрина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.