Пицюра Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пицюра Дмитро Іванович
Народився 21 листопада 1907(1907-11-21)
село Доливівка Херсонської губернії, тепер село Долинівка Кропивницького району Кіровоградської області
Помер 1979(1979)
місто Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Дмитро Іванович Пицюра (21 листопада 1907(19071121), село Доливівка Херсонської губернії, тепер село Долинівка Кропивницького району Кіровоградської області — червень 1979, місто Львів) — український радянський діяч, голова Львівської обласної ради професійних спілок.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1921 році в селі Глибокому Бориспільського району Київської губернії.

У 1926 році обирався головою сільської ради. Потім був на комсомольській роботі, брав активну участь у ліквідації неписьменності серед населення. Член ВКП(б) з 1931 року.

З 1931 по 1934 рік — на партійній роботі.

Закінчив Московський політосвітінститут. Після закінчення інституту був на викладацькій роботі в місті Умані Київської області.

З лютого 1940 по травень 1947 року — в Червоній армії. З 1940 року — в Львівському піхотному училищі Київського особливого військового округу. Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Служив старшим інструктором із пропаганди і агітації політичного відділу 377-ї стрілецької дивізії, з серпня 1943 року — помічником начальника 2-го відділення розвідувального відділу штабу групи 1-го Білоруського фронту, заступником начальника і начальником політичного відділу дивізії. З 1945 року перебував на політичній роботі в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині.

З 1947 по 1949 рік очолював політичний відділ Жовківської машинно-тракторної станції (МТС), був секретарем Жовківського районного комітету КП(б)У Львівської області.

З 1949 року — на відповідальній роботі в апараті Львівського обласного комітету КП(б)У: інструктор, заступник завідувача організаційно-масового відділу обласного комітету КП(б)У. На 1957—1958 роки — завідувач відділу партійних органів Львівського обласного комітету КПУ.

13 вересня 1960 — січень 1963 року — голова Львівської обласної ради професійних спілок.

У січні — квітні 1963 року — голова організаційного бюро Львівської промислової обласної ради професійних спілок. У квітні 1963 — грудні 1964 року — голова Львівської промислової обласної ради професійних спілок.

У грудні 1964 — 14 лютого 1970 року — голова Львівської обласної ради професійних спілок.

З лютого 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Львові.

Помер у червні 1979 року. Похований на Личаківському цвинтарі Львова.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]